CC BY
26
materials at the cellular and subcellular levels. It is found that, despite having certain biocompatibility of these materials, at tissues are constantly in contact with them, very often is diagnosed lesions and inflammatory reactions that may for a long time have a negative influence on the organism of patient.
Goal: scientific substantiation of optimum use of modern dental materials in the practice of a removable denture.
Method. Established experimental model of the test animals were divided into 3 groups: I group - 12 rabbits, which used a plate of colorless plastic; Group II - 12 rabbits, using «Ftoraks»; Group III - 12 rabbits, which were implanted subcutaneously with a plate of «Meliodent HC». The experimental animals were kept under observation for 28 days from the start of the experiment. Rabbits were used in an amount of 36 individuals within 2.0-2.9 kg, aged 1-2 years.
Research results. According to the results of experimental and histomorphological studies acrylic plastic base materials of various types have a definite negative impact on perimplantasion soft tissue. However, the most characteristic were dystrophic and, to a lesser was necrotic changes. At the same time, according to a comparative analysis of the data recorded all groups of experimental animals, colorless plastic more pronounced irritating and acting on the soft tissues result in greatest morphological changes. In this group of animals fibrotic changes were observed around the implanted plates, circulatory disorders, sclerotic changes in the arterial vessels, as well as the infiltration of biopsies lymphocytes and plasma cells differed more pronounced intensity of the process in comparison with other groups. Minor changes to the above factors were noted in the third group, where the implantable plates made of plastic «Meliodent HC». In this group structural damage to the tissues around the implant and reactive processes were insignificant with respect to other groups, indicating a more pronounced and harmlessness of bioinert material.
Conclusions. Was observed a certain laws of immediate and long-term side effects on the soft tissues at the cellular and tissue level of different types of acrylic plastic base materials as a destructive local and remote reparative changes. Insufficient pronounced inflammatory reaction or other type of soft tissue in response to the implantation, was determined in the third experimental group.
Keywords: acrilyc, experiment, morphology.
Рецензент - проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 08.02.2017 року
© Антонюк О. П.
УДК 616. 344/.346. 013. 018-053.15 Антонюк О. П.
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ КЛУБОВО-СЛ1ПОКИШКОВОГО СЕГМЕНТА В
ПЛОД1В ЛЮДИНИ
ВДНЗ Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет»
(м. Чершвц1)
petro.gryg@yahoo.com
Наукове доотдження е фрагментом мiжкафе-дрально! планово! науково-дослщно! роботи кафе-дри анатоми людини iменi М. Г. Туркевича Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Буковинський державний медичний уыверситет»: «Особли-вост морфогенезу та топографи систем i оргаыв у пре- та постнатальному перюдах онтогенезу людини», № державно! реестраци 011511002769 (20152019 рр.).
Вступ. Дослщження вкових i структурно-функ-цюнальних закономiрностей будови оргаыв, судин та клггковинних просторiв окремих дтянок тта людини мае вагоме значення для тлумачення напрям-ку процеЫв органогенезу, виникнення анатомiчних варiантiв i природжених вад розвитку [1,7]. Морфо-лопчы аспекти становлення структур i виникнення аномалм будови тонко! та товсто! кишки в онтогене-зi людини вивчен недостатньо, а деяк питання за-лишаються дискусмними [4,5]. З'ясування джерел закладки, особливостей розвитку та становлення топографи клубово-слтокишкового сегмента у пре-натальному перiодi розвитку людини важливе для цтюного розумЫня структурно-функцюнально! ор-гаызацп кишкового тракту [2,3,6].
Мета дослщження: визначити анатомiчнi осо-бливост будови клубово-слтокишкового сегмента у плодiв 5-10 мюя^в внутршньоутробного розвитку.
Об'ект i методи дослщження. Доождження проведено на 50 плодах людини 200,0-500,0 мм ™'яно-п'ятково! довжини (ТПД) без ознак патологи травно! системи людини з дотриманням основних положень: Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицину (вщ 04.04.1997 р.); ГельсЫсько! декларацп Всесвггньо! медично! асощацп про етич-н принципи проведення наукових медичних досл^ джень за участю людини (1964-2008 рр.); наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р. Нами застосо-вано комплекс методiв морфолопчного доотджен-ня: антропометр^, морфометрю; ш'екщю судин, макро-, мiкро препарування, пстолопчы методики, метод тривимiрного комп'ютерного реконструю-вання, статистичний аналiз.
Результати дослщження та Ух обговорення. Пщ час макроскотчного дослщження 50 плодiв 5-10 мюя^в внутршньоутробного розвитку (200,0-500,0 мм ™'яно-п'ятково! довжини) встановлено, що серед них можна видтити 26 плодiв з мезоморф-
ним, 7 плодiв з долiхоморфним i 17 плодiв з брахи морфним типами статури.
Чiткi типолопчш вiдмiнностi виявленi в таких складових топографп клубово-слiпокишкового сегмента, як скелетототя та голотопiя. При брахи морфному тип статури вiн розташовуеться на рiвнi верхньо! третини тiла третього поперекового хребця (рис. 1), при долiхоморфному - на рiвнi середньо! третини тiла четвертого поперекового хребця (рис. 2). В плодiв з мезоморфним типом статури цей вщдш кишечника розташовуеться на рiвнi мiжхребце-вого диска мiж тре^ми i четвертим поперековими хребцями або на рiвнi сумiжних з диском третин цих же хребщв (рис. 3).
Не менш вираженi типолопчш вщмшност е i в голотопп клубово-слiпокишкового вiддiлу кишечника. Проте, подш передньо! черевно! стiнки пло-дiв на дiлянки не повною мiрою вiдповiдае такому у дорослих - порiвняно меншу !! площу займають епi- i гiпогастральна дтянки i велику мезогастраль-на. Брахiморфному типовi статури плоду вщпов^ дае грушоподiбна форма його передньо! черевно! стiнки, коли реброва дистанцiя бтьше остисто!. У цих випадках клубово-слтокишковий вiддiл про-ектуеться в межах верхньо! третини право! бiчно! дтянки передньо! черевно! стiнки. В плодiв з дол^ хоморфним типом статури передня черевна стЫка також мае грушовидну форму, але реброва дистан-цiя у них менше остисто!. При цьому клубово-слто-кишковий вiддiл кишечника проектуеться в межах середньо! третини право! бiчно! дiлянки передньо! черевно! стЫки. Найбiльш поширеному типу статури плодiв вiдповiдае овальна форма передньо! черевно! стшки, коли реброва i остиста дистанцiя близькi або рiвнi мiж собою. У цих випадках клубово-слто-кишковий вiддiл кишечника проектуеться на межi мiж верхньою i середньою третинами право! бiчно! дiлянки передньо! черевно! стiнки.
Клубово-слiпокишковий сегмент представлений юнцевим вiддiлом клубово! кишки, слтою кишкою з червоподiбним вщростком або початковим в^том ободово! кишки (рис. 4). На препаратах з штрапе-ритонеальним розташуванням клубово-слтокиш-кового сегмента (8 плодiв) вiдмiчено, що кiнцевий вiддiл клубово! кишки безпосередньо переходить в початковий вщдш ободово! кишки, а !х умовш осi практично паралельнi. 1з слiпою кишкою кiнцевий вiддiл клубово! кишки утворюе гострий кут 40-50°.
Будова стшок клубово-слiпокишкового сегмента наближаеться до дефЫтивно!. Так, в м'язовм обо-лонцi губ i вуздечок баупшево! заслiнки вiдмiчено формування невеликих пучюв, роздiлених сполуч-нотканинними прошарками, що свщчить про зачаток замикального пристрою органа.
Варiанти розташування: випадки заднього поло-ження слто! кишки i високого положення червоподiб-ного вiдростка, що часто поеднуеться з ним, вiдмiченi в 25 плодiв. Не завжди легко вдаеться вщшукати вщ-росток. Так, в 7 випадках вЫ розташовувався не лише ретроцекально (рис. 5), але i мезоперитонеально.
На 8-му мюящ пренатального перюду онтогенезу слта кишка випереджае в темпах росту (13,2±2,1 мм в довжину i 8,3±1,4 мм в ширину) червоподiбний
Рис. 1. Органи черевноТ порожнини 9-мiсячного плода чоловiчоТ стат (420,0 мм ТПД). Полiхромна ш'екщя судин. Паренхiма печiнки та петлi тонкоТ кишки вида-ленi. Макрофотографiя. Зб.: 2,5х: 1 - судини печшки; 2 - жовчний мiхур; 3 - слiпа кишка з червоподiбним вiдростком; 4 - термшальний вiддiл клубовоТ кишки; 5 -висхщна ободова кишка; 6 - поперечна ободова кишка; 7 - шлунок; 8 - передньо^чна стiнка живота; 9 - права нирка; 10 - судини брижi тонкоТ кишки.
Рис. 2. Органи черевноТ порожнини 7-мюячного плода жшочоТ стал (320,0 мм ТПД). Пе™ тонкоТ кишки вида-
ленi. Макрофотографiя. Зб.: 3х: 1 - печшка; 2 - поперечна ободова кишка; 3 - кшцевий вщдш клубовоТ кишки; 4 - слта кишка; 5 - червоподiб-ний вщросток; 6 - низхщна ободова кишка; 7 - сигмо-подiбна ободова кишка; 8 - пряма кишка; 9 - правий яечник; 10 - початковий вщдш порожньоТ кишки.
вщросток (11,6±0,66 мм - ширина). До кшця 8 мюя-ця внутршньоутробного розвитку рiдко (4 препара-ти) трапляються випадки, коли клубово-слтокишко-вий отвiр розташований медiально.
Рис. 3. Органи черевноГ порожнини 7-м1сячного плода жшочо'Г стат1 (320,0 мм ТПД). Петл1 тонкоГ кишки ви-далено. Макрофотограф1я. Зб.: 2,5х: 1 - печшка; 2 - к1нцевий в1дд1л клубовоГ кишки; 3 - червопод1бний в1дросток; 4 - слта кишка; 5 - висх1дна ободова кишка; 6 - поперечна ободова кишка; 7 - низхщна ободова кишка; 8 - сигмопод1бна ободова кишка; 9 - пряма кишка; 10 - яечники.
У кровопостачанн1 клубово-сл1покишкового вщ-д1лу кишечника плод1в в1дм1чен1 вар1анти ангюарх1-тектонки. На нашому матер1ал1 спостер1галися три типи галуження цих судин: розсипний, пром1жний I мапстральний. Довжина судин I складок очереви-ни, в якм вони розташован1, при пром1жному типу
Рис. 4. Тривим1рна комп'ютерна реконструкц1я серГГ фронтальних г1столог1чних зр1з1в клубово-слтокишко-вого сегмента 10-м1сячного плода (500,0 мм ТПД). А -
вигляд спереду, Б - вигляд ззаду. Зб. 9,5Ч: 1 - слта кишка; 2 - клубова кишка; 3 - брижа; 4 - чер-вопод1бний вщросток; 5 - кровоносш судини; 6 - ви-сх1дна ободова кишка.
галуження (28 препарат1в) та при мапстральному (9 препарат1в) б1льше, н1ж при пром1жному. Вивчення препарат1в св1дчить також, що е взаемозв'язок м1ж положенням червопод1бного в1дростка I типом галуження його судин. Для мапстрального типа (11 плод1в) характерна наявнють довго! бриж1 вщрос-тка I велика його рухливють, н1ж при пром1жному (33 плоди). Розсипний тип галуження вщр1зняе на-явн1сть коротко! бриж1 I високого положення черво-под1бного в1дростка. Також виявлено, якщо судини червопод1бного в1дростка в1дходять вщ клубових г1лок клубово-ободових судин (21 випадок), то ошпа
Рис. 5. Органи черевноГ порожнини 5-м1сячного плода чолов1чо'Г стат1 (220,0 мм ТПД). 1н'екц1я артер1альних судин сум1шшю на основ! свинцевого сурику. Петл1 тонкоГ кишки видалеш. Макрофотограф|я. Зб.: 2,5х: 1 - термшальний в1дд1л клубовоГ кишки; 2 - черво-под1бний в1дросток; 3 - складка очеревини; 4 - слта кишка; 5 - висхщна ободова кишка; 6 - низхщна ободова кишка; 7 - брижа сигмопод1бно'Г ободовоГ кишки (в1дс1чена); 8 - пряма кишка; 9 - пупков! артерГГ;
10 - сечова протока; 11 - яечка.
Рис. 6. Органи черевноГ порожнини 5-м1сячного плода чолов1чо'Г стат1 (230,0 мм ТПД). 1н'екц1я артер1альних судин сум1шшю на основ! свинцевого сурику. Петл1 тонкоГ кишки видалеш. Макрофотограф1я. Зб.: 2,5х: 1 - червопод1бний вщросток; 2 - термшальний вщдш клубовоГ кишки; 3 - висхщна ободова кишка; 4 - поперечна ободова кишка; 5 - низхщна ободова кишка; 6 - сигмопод1бна ободова кишка; 7 - пряма кишка; 8 - брижа тонкоГ кишки з кровоносними судинами; 9 - гшка клубово-ободовоГ артерГГ; 10 - сечова протока; 11 - пупков! артерГГ.
кишка I червопод1бний в1дросток мають високе за-дньомед1альне положения. Якщо судини червопо-д1бного в1дростка вщходять в1д ободових г1лок клу-бово-ободових судин (12 випадюв), то сл1па кишка I червоподiбиий в1дросток займають високе задньо-латеральне положення (рис. 6).
На 8-му мюяц пренатального розвитку веиозиi анастомози формуються раыше, в першiй половииi мiсяця, тодi як артерiальиi пiзиiше - в друпй полови-иi мiсяця. Мюце !хз'еднання вiдповiдае потовщенню циркулярного шару м'язово! оболонки мiж слтою кишкою i червоподiбиим вiдростком.
На 7-8 мюяцях пренатального онтогенезу за-значено потовщення м'язово! оболонки, особливо II циркулярного шару, на початку юнцевого в^ту клубово! кишки i в кiицi початкового вiддiлу ободово! кишки. У сиитопiI цього вщдту кишечника виявлено типологiчиi змiии. В плодiв з брахiморфиим типом статури клубово-слiпокишковий сегмент розташо-вуеться бтя печiики i прилягае до и вiсцеральиоI поверхиi, а знизу до нього прилягае колшо сигмо-подiбиоI кишки. В плодiв з долiхоморфним типом статури даний в^т кишечника розташовуеться на вщстаы вiд печшки, в правiй клубовiй ямцi. При мезоморфному типу статури позаду нього знаходиться правий сечовщ, а спереду цей в^т кишечника по-кривають петлi тонко! кишки.
Вивчення плодiв 9-10 мiсяцiв розвитку (405,0500,0 мм ТПД) показало, що серед них 23 плоди з мезоморфним, 14 плодiв з брахiморфним i 13 плодiв з долiхоморфним типами статури. При брахiморф-ному типу статури клубово-слтокишковий сегмент знаходиться на рiвнi середньо! третини тта третьо-го поперекового хребця, при долiхоморфному - на рiвнi верхньо! третини тiла п'ятого поперекового хребця. В плодiв з мезоморфним типом статури цей в^т кишечника розташовуеться на рiвнi IV поперекового хребця, частше в межах верхньо! або середньо! третини його тта (19 випадюв). Ще бтьш вираженi типологiчнi вiдмiнностi встановлюються на 9-10 мюяцях внутршньоутробного розвитку в голо-топiI клубово-слiпокишкового сегмента. Так, якщо при брахiморфному типу статури вЫ проектуеться в межах середньо! третини право! бiчноI дiлянки, то при долiхоморфному - у верхых в^тах право! пах-
винно! дтянки. Проекцiя цього вiдцiлу кишечника в плодiв з мезоморфним типом статури менш постм-на i коливаеться мiж двома згаданими дiлянками пе-редньо! черевно! стiнки, частiше (14 випадюв) роз-ташовуючись на межi мiж ними.
Змiни ангiоархiтектонiки клубово-слтокишко-вого сегмента в кiнцi плодового перюду проявля-ються появою на 9-му мюяц розвитку ободових судин другого порядку i на 10-му мюяц - клубових гiлок клубово-ободових судин другого порядку. Бiч-них анастомозiв вони не утворюють i з'еднуються з анастомотичними дугами першого порядку. Мюцем з'еднання судин, що формують анастомотичн дуги другого порядку, е оральний i аборальний юнц клу-бово-слiпокишкового сегмента.
Висновки
1. Формоутворення в клубово-слiпокишковому вiдцiлi кишечника е просторовим проявом тимчасо-вих невщповщностей iнтенсивностi розвитку його складових компонентiв, що i обумовлюе цикгмчнють цього процесу i призводить у результат до утворен-ня численних варiантiв будови цього вiдцiлу кишечника в плодiв.
2. Становлення ангюархтектонки клубово-сл^ покишкового вiдцiлу здмснюеться впродовж всього пренатального перiоду онтогенезу людини. Пюля встановлення зв'язку мiж поза- i внутршньоорган-ними частинами кровоносного русла вщбуваеться подальший розвиток i ускладнення його будови, що забезпечуе додаткове кровопостачання функцю-нально активних дтянок - замикальних сегмен^в.
3. При брахiморфному типi статури клубово-сл^ покишковий сегмент розташовуеться на рiвнi верх-ньо! третини тта третього поперекового хребця, при долiхоморфному - на рiвнi середньо! третини тта четвертого поперекового хребця, при мезоморфному тип - на рiвнi мiжхребцевого диска мiж тре™и i четвертим поперековими хребцями або на рiвнi сумiжних з диском третин цих же хреб^в.
Перспективи подальших досл1джень. З'ясувати особливостi закладки, хронолопчну по-слiдовнiсть становлення будови та топографп клу-бово-слiпокишкового сегменту в ранньому перiодi онтогенезу людини.
Л^ература
1. Валькович Э.И. Общая и медицинская эмбриология: учеб. пос. для мед. вузов / Э.И. Валькович. - СПб.: Фолиант, 2003. - 317 с.
2. Козлов В.О. Особливост будови клубово-слтокишкового вщдшу кишки на етапах ембрюгенезу i раннього плодового перюду / В.О. Козлов, В.А. Мущинш, Н.1. Нколаев // Вюн. пробл. бiол. та мед. - 2006. - Вип. 2. - С. 220-222.
3. Козлов В.А. Формообразование толстой кишки в пренатальном онтогенезе / В.А. Козлов, В.А. Мущинин, С.В. Терещенко // Кл^чна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 68-69.
4. Лечение илеоцекальных инвагинаций кишечника у детей / Ю.В. Филиппов, Г.А. Староверова, В.Ф. Горяинов [и др.] // Дет. хирургия. - 2001. - № 4. - С. 8-10.
5. Рибальченко В.Ф. Кишкова непрохщнють у дп"ей / В.Ф. Рибальченко // КлЫчш дослщження. - 2005. - Т. 2, № 2 (7). - С. 50-57.
6. «Узловые пункты» как морфофункциональные комплексы сегментов пищеварительного канала / В.Н. Ватаман, А.Б. Бры-зицкий, В.И. Швец [и др.] // Органные особенности морфогенеза и реактивности тканевых структур в норме и патологии: Труды. Крым. мед. ин-та. - Т. 125. - 1989. - С. 1-28.
7. Ravikumara M. The changing clinical presentation of coeliac disease / M. Ravikumara, D.P. Tuthill, H.R. Jenkins // Archives of Disease in Childhood. - 2006. - V. 91. - P. 969-971.
УДК 616. 344/.346. 013. 018-053.15
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ КЛУБОВО-СЛ1ПОКИШКОВОГО СЕГМЕНТА В ПЛОД1В ЛЮДИНИ
Антонюк О. П.
Резюме. Дослщження проведено на 50 трупах плодiв 7-10 мiсяцiв (305,0-450,0 мм ™'яно-п'ятково1 до-вжини) за допомогою антропометри, iн'екцiI судин, макромiкропрепарування, гiстологiчного метода, мор-фометрiI. Встановлено органометричн параметри клубово-слiпокишкового сегменту в плодiв, особливостi кровопостачання, динамiкa змш топографiI клубово-слiпокишкового сегмента впродовж плодового перюду.
Ключовi слова: клубово-слiпокишковий сегмент, плоди, людина.
УДК 616. 344/.346. 013. 018-053.15
ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ПОДВЗДОШНО-СЛЕПОКИШЕЧНОГО СЕГМЕНТА У ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА
Антонюк О. П.
Резюме. Исследование проведено на 50 трупах плодов 7-10 месяцев (305,0-450,0 мм теменно-пяточ-ной длины) с помощью антропометрии, инъекции сосудов, макромикропрепарирования, гистологического метода, морфометрии. Установлены органометрические параметры подвздошно-слепокишечного сегмента у плодов, особенности кровоснабжения, динамику изменений топографии подвздошно-слепокишечного сегмента в течение плодного периода.
Ключевые слова: подвздошно-слепокишечный сегмент, плоды, человек.
ийС 616. 344/.346. 013. 018-053.15
STRUCTURAL FEATURES OF ILIOCECAL SEGMENT IN HUMAN FETUSES
Antoniuk O. P.
Abstract. The study was conducted on 50 cadavers of fetuses in the age 7-10 months (305,0-450,0 mm pa-rieto-calcaneal length) using anthropometry, vascular injection, macro-, micro preparation, histological methods, morphometry. It was discovered the metric settings of the iliocecal segments in human fetuses, especially the blood supply, changes in topography dynamic of the iliocecal segment during fetal period. The shape of it is the spatial manifestation of temporary discrepancies intensity of its constituents that causes the cyclical nature of this process and leads eventually to the formation of numerous variants of the structure of intestine part in the fetus.
The development of the structure of the iliocecal segment performed throughout during the prenatal period of human ontogenesis. After the linking and extra-intraorganic parts bloodstream is the further development and complexity of its structure it was provided additional blood supply functionally active sites - locking segments. In brachymorphic type physique iliocecal segments is located at the upper third of the body of the third lumbar vertebra, in front of the middle third part of the body and the fourth lumbar vertebra. It is situated in the mesomorphic type, at the level of the intervertebral disc, between the third and fourth lumbar vertebrae or at adjacent disc thirds of these same vertebrae.
Not less pronounced typological differences exist in holotopia iliocecal part of the intestine. However, the division of the anterior abdominal wall fruit in areas not fully corresponds to that in adults - hypo- and epigasric region occupied a relatively smaller area and mesohastric bigger part. The anterior abdominal wall, which is a pear-shaped, refers to brachymorphic type, when the costal distance is bigger than the spinous.
In these cases, ileocecal segment projects within the upper third of the right side area of the anterior abdominal wall. In fetuses with dolichomorphic body type, the anterior abdominal wall also is a pear-shaped, but costal distance is smaller than barbate. This ileocecal department of intestine projects within the middle third of the right side area of the anterior abdominal wall. The most common body type correspond an oval shape of the anterior abdominal wall when costal and barbate distances are similar or equal. In these circumstances, ileocecal projects on the boundary between the upper and middle third of the right side area of the anterior abdominal wall.
Angioarchitecture changes of ileocecal segment at the end of the gestational period of apparent appearance on the 9th month of the second order transverse vessels and 10th month - iliac branches of the iliac vessels colon second order. They don't form lateral anastomosis and connect to the anastomosic archs of the first order. The junction of blood vessels, forming an anastomosic arch of the second order is oral and aboral end of ileocecal segment. The shape of ileocecal segment is the spatial manifestation of temporary discrepancies intensity of his constituents that causes the cyclical nature of this process and leads eventually to the formation of numerous variants of the structure of part of the intestine in fruit. Angioarchitecture becoming of ileocecal department perform throughout the prenatal period of human ontogenesis.
Keywords: iliocecal segment, fetus, human being.
Рецензент — проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 07.02.2017 року
