CC BY
38
Можливо, вони утворюються в мюцях його контакту i3 зубною пластинкою пiсля частково! фрагментаци останньо!. Цiлком ймовiрно, що щ утворення можуть стати джерелом розвитку раку.
1. Иорданишвили А.К. Хирургическое лечение периодонтитов и кист челюстей / А.К. Иорданишвили // - Санкт-Петербург, Нордмедиздат, -2000. - 210 с.
2. Колесов А. А. Новообразования мягких тканей и костей лица у детей и подростков / А.А.Колесов, Ю.И.Воробьёв, Н.Н.Каспарова //- М.: Медицина, - 1989. - 302 с.
3. Костиленко Ю.П. Метод изготовления гистологических препаратов, равноценных полутонким срезам большой обзорной поверхности, для многоцелевых морфологических исследований / Ю.П.Костиленко, И.В.Бойко, И.И.Старченко [та ш.] // - Морфология. - 2007. - №5. - С.94-96.
4. Овруцкий Г.Д. Неоперативное лечение околокорневых кист челюстей / Г.Д.Овруцкий, Ю.Н.Лившиц, Л.М.Лукиных // - Москва: Медицина, - 1999. - 118 с.
5. Солнцев А.И. Кисты челюстно-лицевой области и шеи / А.И.Солнцев, В.С.Колесов // - Киев, Здоров'я, - 1982. - 144 с.
6. Старченко I.I. Ештел!альш гасти щелеп: джерела розвитку / I.I. Старченко, С.О. Бшоконь, О.К. Прилуцький // Актуальш питання профшактики i лкування стоматолопчних захворювань // - Ужгород, - 2010. - С. 125-126.
7. Ткаченко П.1. Дитяча хiрургiчна стоматолопя. Практичш заняття (Частина III). Методичш рекомендацн / П.1.Ткаченко, О.В.Гуржiй, С.О.Бiлоконь [та iн.] // - Полтава, - 2005. - 140 с.
8. Ткаченко П.1. Хрошчний гранульоматозний перiодонтит та гасти щелеп / П.1. Ткаченко, С.О. Бшоконь, О.В. Гуржш [та ш.] // - Полтава, -2006. - 54 с.
9. Ткаченко П.1. Кл^чш прояви та морфолопчна характеристика кератокiст щелеп у д™й / П.1. Ткаченко, 1.1.Старченко, С.О.Бшоконь, [та iн.] // - Свгт медицини та бюлоги. - 2012. - №4. - С. 112-115.
10. Ткаченко П.1. Гранульома як початкова стадiя одонтогенно! гасти / П.1. Ткаченко, 1.1.Старченко, С.О.Бшоконь [та ш.] // -СтоматологИнфо. - 2013. - № 1. - С. 9-11.
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НЕКОТОРЫХ КИСТ ЧЕЛЮСТНЫХ КОСТЕЙ Ткаченко П.И., Старченко И.И., Белоконь С.А., Прилуцкий А.К.
В статье на основании изучения морфологической структуры 46 препаратов верхних и нижних челюстей плодов человека на 10-30 неделях эмбриогенеза приведено описание образований, которые в дальнейшем могут стать источником возникновения некоторых нозологических форм кистозных поражений челюстных костей. Указанные предположения в определённой степени подтверждаются клинико-морфологическими особенностями кист.
Ключевые слова: эмбриогенез, челюсть, киста.
Стаття надшшла 4.11.2013 р.
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL
CHARACTERISTICS OF SOME JAW CYSTS Tkachenko P.I., Starchenko I.I., Belokon S.A., Prilutskiyi K.
The article based on the study of the morphological structure of jaws of human fetuses at 10-30 weeks of fetal development, describes entities that may later become the source of some of the clinical entities of cystic lesions of the jaw bones. These assumptions to some extent confirmed by clinical and morphological features of mentioned cysts.
Key words: embryogenesis, jaw, cysts.
Рецензент Гасюк А.П.
УДК 611.367.013
т
РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕНИЯ ТОПОГАФН СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТ1В СФШКТЕРНОГО АПАРАТУ ПОЗАПЕЧШКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК У ЗАРОДК1В ТА ПЕРЕДПЛОД1В ЛЮДИНИ
З метою вивчення особливост розвитку та становления топографи складових компоненпв замикального пристрою спшьно! жовчно' протоки в ранньому перiодi онтогенезу дослщжено 62 препарати зародив та передплодiв людини 4,5-80,0 мм т^м'яно-куприково! довжини (ТКД). Встановлено, що закладка спшьно! жовчно' протоки, дванадцятипало' кишки, внутршньо- та позаорганних судин вщбуваеться на 4-му тижш внутршньоутробного розвитку. Злиття спшьно! жовчно' та шдшлунково! проток, формування оболонок дванадцятипало' кишки, вогнища внутрiшньоорганного судиноутворення виявлеш у зародкiв 11,0-13,5 мм ТКД (кшець 6-го тижня розвитку). Становлення топографн сфiнктерного апарату термшального вiддiлу спiльноi жовчно' протоки розпочинаеться на початку передплодового перiоду. Сполучення просвтв спiльноi жовчноi протоки та дванадцятипа^' кишки виявлено у передплодiв 20,0-21,0 мм ТКД (кiнець 7-го тижня розвитку). Формування великого сосочка дванадцятипало' кишки простежуеться у передплодiв 21,0-23,0 мм ТКД (початок 8-го тижня розвитку). Наприкшщ 10-го тижня розвитку (передплоди 48,0-53,0 мм ТКД) завершуеться становлення просторово' будови сфшктерного апарату термiнального вiддiлу спiльноi жовчно' протоки: вона набувае косого спрямування в стшщ дванадцятипало' кишки, оточена и м'язовою оболонкою, мае клапанний апарат у виглядi складок слизово' оболонки, пiдслизове венозного сплетення.
Ключов1 слова: сфiнктерний апарат, позапечiнковi жовчш протоки, розвиток.
Робота е фрагментом НДР "Закономiрностi перинатальноI анатоми та ембрiотопографu. Визначення статево-вiкових особливостей будови i топографоанатомiчних взаемовiдношень оргатв та структур в онтогенезi людини", № державноI реестрацИ 0110и003078.
Удосконалення метод1в медично' д1агностично' в1зуал1зацй та х1рург1чних технолог1й патологи позапечшкових жовчних проток (ПЖП) вимагае з'ясування особливосл будови 'х сфшктерного апарату [5,6]. Вивчення анатом1чних особливостей замикальних пристро'в б1л1арно' системи дозволить створити науково обгрунтоване морфолог1чне тдгрунтя для розум1ння механ1зм1в б1л1одинам1ки [2,3]. Даш науково' лггератури, присвячено' дослщженню сф1нктер1в ПЖП, недостатн1 та суперечш [1,4,7]. В окремих принципових питаннях думки вчених розходяться, тому на сьогодшшнш день немае усталених погляд1в на к1льк1сть сф1нктер1в ПЖП, 'х локал1зац1ю та будову (структурно-функц1ональн1 компоненти). Отже, вивчення особливостей просторово' будови, кровопостачання замикальних пристро'в ПЖП у динамщ пренатального розвитку людини е актуальним завданням морфологи, розв'язання якого дозволить удосконалити кнуюч1 та розробити нов1 технологи оперативного лшування захворювань бшарно' системи, знизити 1нтраоперац1йн1 ускладнення та
ризики [8,9], розробити обгрунтовану концепщю функцюнально! та мiкрохiрурriчно! анатомп сфiнктерного апарату ПЖП [9-10].
Метою роботи було вивчення особливосп розвитку та становления топографп складових компонентiв замикального пристрою спшьно! жовчно! протоки в зародковому та передплодовому перiодах онтогенезу людини.
Матерiал та методи дослщження. Дослiджено 62 препарати зародкiв та передплодiв людини 4,5-80,0 мм пм'яно-куприково! довжини (ТКД). Вш об'eктiв визначали за зведеними таблицями Б.М. Пэттена (1959), Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова (1969) на пiдставi вимiрювання ТКД та пм'яно-п'ятково! довжини (ТПД). Застосовували комплекс методiв морфолопчного дослiдження: антропометрiю, морфометрiю, iн'eкцiю судин, макроскотю, мiкроскопiю, графiчне та 3Б-реконструювання, статистичний аналiз.
Результати дослiдження та 1х обговорення. На нашому матерiалi встановлено, що закладка ПЖП вщбуваеться на 4 тижнi внутрiшньоутробного розвитку. У зародив 4,5 мм ТКД з вентрально! стшки первинно1 кишки утворюеться випин ендодермального шару в виглядi печiнкового дивертикулу, який вростае в мезенхiму в напрямку поперечно! перегородки. №жка печiнкового дивертикулу, яка з'еднуе його з вентральною стшкою зачатка дванадцятипало! кишки (ДПК), звужуеться в дорзальному напрямку до 100 мкм i включае в себе зачаток спшьно! жовчно! протоки (СЖП). На 5-му тижш внутрiшньоутробного розвитку (зародки 6,0-8,0 мм ТКД) вщбуваеться формування стовбура ворггно! вени за рахунок залишюв анастомозiв, якi кнували мiж жовтково-брижовими венами. Епiтелiальнi тяжi печiнки в результатi iнтенсивного росту роздшяють цi вени на сплетення невеликих судин-синусощв. Велике значення в кровопостачанш ембрiона мають пупковi вени, завдяки яким кров вiд хорюна, а пiзнiше плаценти, повертаеться в серце. На початку 6-го тижня розвитку парш пупковi вени зливаються i в пупковому канатику залишаеться лише одна (лiва) пупкова вена. На данш стадп розвитку закладки жовчного мiхура, мiхурово! протоки, а також спшьних печшково! та жовчно! проток розмiщуються у товщi паренхiми печiнки (рис. 1), вiдокремлюючись вщ 1! епiтелiальних тяж1в лише шаром мезеих1ми. У протоках спостер1гаються ознаки ф1зюлопчно1 атрезп.
Рис. 1. Тривим1рна комп'ютерна реконструкця сери фронтальних зр1з1в зародка 21,0 мм ТКД (7 тиждень). А - вигляд ззаду, Б - вигляд спереду. Зб. х13: 1 - печшка; 2 - шлунок; 3 - жовчний м1хур; 4 -позапечшков1 жовчш протоки; 5 - печшков1 вени; 6 - дистальний вщдш стравоходу; 7 - пщшлункова залоза; 8 - дванадцятипала кишка.
Рис. 2. Фронтальний зр1з зародка 13,5 мм ТКД. Г.-е. Об. х8, ок. х4: 1- воргтна вена; 2- пупкова вена; 3- шлунок; 4- сшльна жовчна протока; 5- сшльна печшкова протока; 6- пщшлункова залоза; 7-протока пщшлунково! залози; 8- дванадцятипала кишка; 9- печш-ково-12-пала зв'язка; 10-печшково-шлункова зв'язка; 11-печшка.
Рис. 3. Фронтальний зр1з зародка 13,5 мм ТКД. Г.-е. Мкрофото. Об. х8, ок. х7: 1 - пщшлункова протока; 2 - сшльна жовчна протока; 3 -пщшлункова залоза; 4 - мезенх1ма дванадцятипало! кишки; 5 - слизова оболонка дванадцятипало! кишки; 6 - м'язова оболонка дванадцятипало! кишки; 7 - остршщ внутршньоорганного кровотворення.
Рис. 4. Горизонтальний зр1з зародка 19,5 мм ТКД. Г.-е. Мкрофото. Об. х8, ок. х4: 1 - ештелш дванадцятипало! кишки; 2 -м'язова оболонка дванадцятипало! кишки; 3 - термшальний вщдш спшьно! жовчно! протоки; 4 - пщшлункова залоза; 5 - остршщ внутршньоорганного кровотворення; 6 - верхня брижова артерш.
У зародив 11,0-13,5 мм ТКД вщбуваеться злиття СЖП i тдшлунково! протоки (Шрзунга) (рис. 2). Мезенхiма, яка оточуе спшьш печiнкову та жовчну протоки, продовжуеться в мезенхiму, яка оточуе ДПК, шлунок i пiдшлункову залозу. У просвт ДПК простежуються явища реканалiзацп, але зворотнiй розвиток фiзiологiчно! атрезп на рiвнi впадiння СЖП у стiнку кишки вiдбуваеться тзшше. У стiнцi ДПК вiдбуваеться формування оболонок. Внутрiшня оболонка представлена високим цилшдричним епiтелiем, ядра якого
розмщуються на рiзному рiвнi, але переважно базально. Майбутня шдслизова основа мiстить вогнища судиноутворення у виглядi острiвцiв циркулярно розмщених у один ряд мезенхiмних клггин. Простежуеться утворення м'язово! оболонки ДПК у вигавд конденсаци мезенхiмних китин, орieнтованих переважно циркулярно, та адвентицшно! (крiм пе! частини кишки, яка межуе з пiдшлунковою залозою). Будова термшального вiддiлу СЖП, яка слшо закiнчуеться серед закладки м'язово1 оболонки ДПК, мае простшу гiстологiчну структуру i складаеться з одного ряду еmтелiальних клiтин пол^онально! форми (рис. 3). На початку передплодового перюду (об'екти 16,0 мм ТКД) термшальний вщдш СЖП спрямований косо (зверху вниз, злiва направо i вперед) у товщi м'язово1 оболонки дорзально! стiнки ДПК, закiнчуеться слiпо. Сполучення просвтв СЖП i ДПК вперше простежуеться у передплодiв 20,0-21,0 мм ТКД (рис. 4).
Просвгт термшального вщдшу СЖП збiльшуеться до 100 мкм, вистелений однорядним цилiндричним епiтелiем, оточений шаром мезенхiмних клiтин, что вiдмежований вiд м'язово! оболонки стшки ДПК. Внаслiдок обертання ДПК (передплоди 21,0-23,0 мм ТКД) штрамуральна частина СЖП змщуеться з правоверхньо! на медiальну стiнку кишки, на якш виявляеться два випини епiтелiю з шдеттеиальним шаром у виглядi вертикальних складок висотою 115 мкм, що свiдчить про початок формування великого сосочка ДПК. У цей же час формуються ворсинки в просвт ДПК та иочииаеться видшення жовч1 в просви кишки.
Зачаток великого сосочка ДПК у передплодiв 24,0-30,0 мм ТКД мае цилшдричну форму, простежуеться на медiальнiй стiнцi низхщно! частини ДПК. Спiльний канал СЖП та тдшлунково! протоки мае складки слизово! оболонки, завдяки чому мае зiрчасту форму на зрiзах, вщкриваеться на верхiвцi великого сосочка ДПК. Спшьний канал вистелений однорядним цилшдричним епiтелiем, оточений циркулярним шаром мезенхiми, чiтко вiдмежованим вiд м'язово! оболонки ДПК.
У передплодiв 48,0 мм ТКД зростае довжина СЖП, термшальний вщдш яко! проходить тд гострим кутом у товщi медiальноl стшки низхщно! частини ДПК. Злiва в задню стiнку СЖП впадае протока тдшлунково! залози, утворюючи в просвт стльного каналу вертикальну складку ештелда довжиною 175 мкм, яка нагадуе клапан. Спiльний канал довжиною 300 мкм, поступово звужуеться i вщкриваеться на верхiвцi великого сосочка у нижнш третинi низхщно! частини ДПК (рис. 5).
Процеси формування просторово! будови термiнального вщдшу СЖП завершуються в передплодiв 52,0 мм ТКД, у яких вш набувае косого напрямку в стшш ДПК, клапанного апарату у виглядi складок слизово! оболонки, пiдслизового венозного сплетення та оточений м'язовим шаром стшки ДПК.
Рис. 5. Тривим1рна комп'ютерна реконструкщя серн саптальних пстотопограф1чних зр1з1в оргашв черевно! порожнини передплода 48,0 мм ТКД жшочо! стать Л1ва передньо-нижня проекщя. Зб. х6: 1- печшка; 2- шлунок; 3- дванадцятипала кишка; 4- жовчний м1хур; 5 - м1хурова протока; 6 - сшльна жовчна протока; 7 -шдшлункова протока; 8 - верхня брижова артер1я; 9 - нижня (сп1льна) п1дшлунково-дванадцятипалокишкова артер1я; 10 - нирка та надниркова залоза; 11 - аорта.
1. Закладка спшьно! жовчно! протоки, дванадцятипало! кишки, внутршньо- та позаорганних судин вщбуваеться на 4-му тижш внутрiшньоутробного розвитку.
2. Злиття спiльноl жовчно! та тдшлунково! проток, формування оболонок дванадцятипало! кишки, вогнища внутршньоорганного судиноутворення виявлеш наприкшщ 6-го тижня розвитку (зародки 11,0-13,5 мм ТКД).
3. Становлення топографи сфiнктерного апарату термiнального вщдшу спiльноl жовчно! протоки розпочинаеться на початку передплодового перюду. Сполучення просвтв стльно! жовчно! протоки та дванадцятипало! кишки виявлено наприкшщ 7-го тижня розвитку (передплоди 20,0-21,0 мм ТКД).
4. Формування великого сосочка дванадцятипало! кишки виявлене на початку 8-го тижня розвитку (передплоди 21,0-23,0 мм ТКД). Наприкшш 10-го тижня розвитку (передплоди 48,0-53,0 мм ТКД) завершуеться становлення просторово! будови сфшктерного апарату термшального вщдшу спшьно! жовчно! протоки: вона набувае косого спрямування в стшш дванадцятипало! кишки, оточена !! м'язовою оболонкою, мае клапанний апарат у виглядi складок слизово! оболонки, тдслизове венозного сплетення.
Перспективи подальших досл1джень. Для з'ясування особливостей будови сфiнктерiв nозаnечiнкових жовчних проток вважаемо за дощльне вивчити особливостi просторовоЧ будови та кровопостачання замикальних пристроЧв мiхуровоi та стльноЧ жовчноЧ проток у плодiв та новонароджених людини.
Ж
1. Ахтемшчук Ю.Т. 1стор1я вивчення анатомп сфшктерного апарату позапечшкових жовчних проток людини / Ю.Т. Ахтемшчук, О.В. Цигикало // Тавршський медико-бюлопчний вюник. - 2008. - Т. 11, ч. II. - С. 166-168.
2. Бородач А.В. Морфофункциональные особенности большого дуоденального сосочка и сфинктера Одди / А.В. Бородач // Анналы хирургической гепатологии. - 2001. - Т. 6, № 1. - С. 146-151.
3. Брискин Б.С. Новый взгляд на структуру запирательного механизма терминального отдела общего желчного протока / Б.С. Брискин, Г.П. Титова, П.В. Эктов [та ш.] // Анналы хирургической гепатологии. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 63-71.
4.Брискин Б.С. Эволюция взглядов на строение и функцию замыкательного механизма холедоходуоденального соединения / Б. С. Брискин, П. В. Эктов, Г. П. Титова, Ю. Ф. Клименко // Международный медицинский журнал. - 2004. - №1. - С. 95-99.
5.Круцяк В.М. Морфогенез сшльно! жовчно! протоки людини у зародко-вому перiодi онтогенезу / В. М. Круцяк, М. Д. Лютик, Ю. Т. Ахтемшчук // Буковинський медичний вкник. - 2001. - Т. 5, № 3-4. - С. 63-64.
6. Колесников Л. Л. Сфинктерология / Л. Л. Колесников // - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 152 с.
7. Молдавская А. А. Васкуляризация производных пищеварительной трубки человека на этапах пренатального онтогенеза / А. А. Молдавская, А. В. Савищев // Астраханский медицинский журнал. - 2011. - Т. 6, № 2. - С. 104-107.
8.Chen W. J. Analysis of the arterial supply of the extrahepatic bile ducts and its clinical significance / W. J. Chen, D. J. Ying, Z. J. Liu [et al.] // Clinical Anatomy. - 1999. - № 12. - P. 245-249.
9. Fu Y. C. Studies of etiology and management about iatragenic injuries of bile duct / Y. C. Fu, K. Z. Li, Z. Q. Gao // Chinese Journal Surgery. -1996. - № 34. - P. 33-35.
10. Nakanuma Y. Microstructure and development of the normal and pathologic biliary tract in humans, including blood supply / Y. Nakanuma, M. Hoso, T. Sanzen [et al.] // Microscopy Research and Technique. - 1997. - Vol. 38, № 6. - P. 552-570.
11Yamaguchi H. Blood supply to the duodenal papilla and the communicating artery between the anterior and posterior pancreaticoduodenal arterial arcades / H. Yamaguchi, S. Wakiguchi, G. Murakami [et al.] // Journal Hepatobiliary Pancreatic Surgery. - 2001. - № 8. - P. 238-244.
РАЗВИТИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ ТОПОГАФИИ СОСТАВНЫХ КОМПОНЕНТОВ СФИНКТЕРНОГО АППАРАТА ВНЕПЕЧЁНОЧНЫХ ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ У ЗАРОДЫШЕЙ И ПРЕДПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА Цигикало А.В.
С целью изучения особенностей развития и становления топографии составных компонентов запирательного аппарата общего жёлчного протока в раннем периоде онтогенеза исследовано 62 препарата зародышей и предплодов человека 4,5-80,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД). Установлено, что закладка общего жёлчного протока, двенадцатиперстной кишки, внутри- и внеорганных сосудов происходят на 4-й неделе внутриутробного развития. Слияние общих жёлчного и поджелудочного протоков, формирование оболочек двенадцатиперстной кишки, очагов внутриорганного сосудообразования обнаружены у зародышей 11,0-13,5 мм ТКД (конец 6-й недели развития). Становление топографии сфинктерного аппарата терминального отдела общего желчного протока начинается в начале предплодового периода. Соединение просветов общего желчного протока и двенадцатиперстной кишки обнаружено у предплодов 20,021,0 мм ТКД (конец 7-й недели развития). Формирование большого сосочка двенадцатиперстной кишки выявлено у предплодов 21,0-23,0 мм ТКД (начало 8-й недели развития). В конце 10-й недели развития (предплоды 48,0-53,0 мм ТКД) завершается становление пространственного строения сфинктерного аппарата терминального отдела общего жёлчного протока: он приобретает косое направление в стенке двенадцатиперстной кишки, окружен её мышечной оболочкой, имеет клапанный аппарат в виде складок слизистой оболочки, подслизистые венозные сплетения.
Ключевые слова: сфинктерный аппарат, внепеченочные жёлчные протоки, развитие.
Стаття надшшла 15.01.2013 р.
DEVELOPMENT AND FORMATION OF THE TOPOGAPHY OF INTEGRATE COMPONENTS OF THE SPHINCTERIC APPARATUS OF EXTRAHEPATIC BILE DUCTS IN HUMAN EMBRYOS AND PREFETUSES Tsygykalo O. V. For the purpose to study the features of the development and formation of topography of integrate components of obturative devices of the common bile duct at an early period of ontogenesis there are 62 specimens of human embryos and prefetuses measuring from 4,5 to 80,0 mm of parietococcygeal length (PCL) has been investigated. It has been established that anlage of common bile duct, duodenum, intra- and extraorgan vessels take place on the 4th weeks of intrauterine development. The fusion of common bile duct and pancreatic duct, formation of duodenal membranes, and centers of intraorgan vessel development has been found in embryos of 11,0-13,5 мм of PCL (the end of 6th week of development). Formation of topography of sphincteric apparatus of the terminal portion of common bile duct starts at the beginning of prefetus period. Connection of lumens of the common bile duct and duodenum has been found in prefetuses of 20,0-21,0 мм of PCL (the end of 7th week of development). Formation of the major duodenal papilla has been exposed in prefetuses of 21,0-23,0 мм of PCL (beginning of 8th week of development). Becoming of spatial structure of sphincteric apparatus of terminal portion of common bile duct is completed at the end of 10th week of development (prefetuses of 48,0-53,0 мм of PCL): it acquires oblique direction in the wall of duodenum, surrounded it muscular membrane, has a valvular apparatus as folds of mucous membrane, and submucous venous plexus.
Key words: sphincteric apparatus, extrahepatic bile ducts, development.
Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 616.697:612.616.2
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЧОЛОВ1ЧИХ ЕЯКУЛЬОВАНИХ СПЕРМАТОЗО1Д1В В НОРМ1 ТА
ПРИ НЕПЛ1ДНОСТ1
З метою визначення найбшьш значимих морфолопчних показнигав спермограми, необхщних для оцшки потенщалу чоловiчо! фертильностг, було дослщжено 155 зразгав еякуляту здорових донорiв та неплщних чоловшв на св^лооптичному та ультраструктурному рiвнях. Визначено, що найсуттевшим, статистично значимим показником е патолопя головки сперматозо!да, вщсоток яко! в 2,5 рази бшьший в груш чоловшв хворих на неплщшсть. Серед патолопчних рiзновидiв головки домшуе рiзниця мiж показниками форм з маленькою та аморфною головкою i форм з вакуолiзованою акросомою - бшьше, шж у 3 рази мiж групами. Iншi морфолопчш показники змш сперматозощв при неплщност приблизно в 2 рази вищ^ шж у здорових донорiв. Використання електронно! мшроскопп при дослщженш морфологи сперматозощв дозволяе визначати ультраструктурш дефекти чоловiчих гамет, яга не вiзуалiзуються на свгтлооптичному рiвнi, що значно шдвищуе вщсоток юнуючих патолопчних форм сперматозощв в еякулят при чоловiчiй неплщностт
Ключов1 слова: морфолопя сперматозощв, параметри спермограми, ультраструктура сперматозощв.
Морфолопчне достдження сперматозощв вщграе важливу роль в прогнозi потенщалу чоловiчо! фертильносп i в забезпеченш устшносл методiв допомiжних репродуктивних технологш (ДРТ) [2]. А. разом iз ствавторами у своему дослщженш навиь робить висновок про те, що з уах параметрiв спермограми
