CC BY
40
© О. В. Цигикало УДК 611. 367. 013
О. В. Цигикало
РОЗВИТОК СФІНКТЕРНОГО АПАРАТУ СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці)
Наукове дослідження є фрагментом міжкафе-дральної планової науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини ім. М. Г. Туркевича і кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету «Статево-вікові закономірності будови топографо-анатомічних взаємовідношень органів структур в онтогенезі людини. Особливості віково та статевої ембріотопографії», № держ. реєстрації 010511002927.
Вступ. Морфологія позапечінкових жовчних проток не залишається поза увагою вчених теоретичної та практичної ланок охорони здоров’я [3, 4], що пов’язано з високим рівнем захворюваності органів травлення, яка має динаміку до зростання і за даними Української бази медико-статистичної інформації становить 39 випадків на 100000 населення. Надзвичайна варіабельність будови позапечінкових жовчних проток значно ускладнює техніку хірургічних операцій [6], тлумачення діагностичних даних під час обстеження пацієнтів терапевтичного та хірургічного профілю, зменшує цінність ультразвукової пренатальної діагностики природжених вад. Сфінктерні сегменти є місцем найчастішої локалізації пухлин [10], їх «анатомічною базою». Питання розвитку і становлення топографії поза-печінкових жовчних проток в центрі уваги вчених провідних морфологічних шкіл [1, 2, 8, 9], однак дані про морфологію його сфінктерного апарату здебільшого фрагментарні та несистематизовані потребують детального вивчення.
Мета дослідження полягала у з’ясуванні особливостей розвитку сфінктерного апарату спільної жовчної протоки у ранньому періоді онтогенезу людини.
Об’єкт і методи дослідження. Досліджено 45 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини від 4,5 до 79,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) методами мікроскопії, морфометрії, графічного та 3й-реконструювання.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що на 4 тижні розвитку з вентральної стінки первинної кишки утворюється випин ендо-дермального шару у вигляді печінкового дивертикула, який у зародків 4,5 мм ТКД вростає у мезенхіму в напрямку поперечної перегородки. Ніжка печінкового дивертикула, яка з’єднує його з вентральною стінкою зачатка дванадцятипалої кишки (ДПК),
звужується в дорзальному напрямку до 100 мкм і включає в себе зачаток спільної жовчної протоки (СЖП) (рис. 1). Цей зачаток утворений епітеліальними клітинами овальної форми, які, на відміну від інших клітин печінкового дивертикула розташовані компактніше. Внаслідок процесу обертання шлунка та вигину зачатка ДПК вправо [7], зачаток СЖП у зародків 8,0-8,5 мм ТКД зміщується краніально, оточений зачатком печінки. Стінки СЖП складаються з однорядного циліндричного епітелію, навколо нього розміщені мезенхіма вентрального мезогастрія. Просвіт СЖП каудально звужується і зникає в місці з’єднання з випинанням стінки кишки, яка вистелена багаторядним циліндричним епітелієм.
На початку 6-го тижня (зародки 9,0-10,0 мм ТКД), СЖП знаходиться у товщі вентрального мезо-гастрія, контактує з правою півкружністю верхнього вигину ДПК. Від термінальної частини СЖП вправо відбруньковується протока вентрального зачатка підшлункової залози (ПЗ). На даній стадії просвіти
Рис. 1. Сагітальний зріз зародка людини 4,5 мм ТКД. Гематоксилін-еозин. Мікрофото. Об. Ч8 ок. Ч7 1 - зачаток дванадцятипалої кишки;
2 - зачаток печінки; 3 - зачаток жовчного міхура;
4 - зачаток спільної жовчної протоки;
5 - зачаток ворітної печінкової вени.
Рис. 2. Тривимірна комп’ютерна реконструкція серп сагітальних гістотопографічних зрізів органів живота передпло-да 48,0 мм ТКД чоловічої статі. Ліва передньо-нижня проекція. 1 - печінка; 2 - жовчний міхур; 3 - міхурова протока;
4 - спільна жовчна протока; 5 - протока підшлункової' залози; 6 - дванадцятипала кишка; 7 - праві нирка та надниркова залоза; 8 - ліві нирка та надниркова залоза; 9 - підшлун-ково-дванадцятипалокишкова артерія.
ДПК і СЖП заповнені епітеліальними клітинами, що є проявом фізіологічної атрезії [5]. У зародків 11,0-
13,0 мм ТКД у місці сполучення СЖП і протоки ПЗ їх стінки оточені мезенхімними клітинами, які починають набувати циркулярного спрямування і походять з м’язової оболонки кишки, що може свідчити про початок формування сфінктера СЖП.
У передплодів 16,0 мм ТКД термінальний відділ СЖП спрямований косо (зверху вниз, зліва направо і вперед) у товщі м’язової оболонки дорзальної стінки ДПК, закінчується сліпо. В просвіті ДПК простежуються явища реканалізації, але зворотній розвиток фізіологічної атрезії на рівні впадіння СЖП у стінку кишки скупчення епітелію відбувається пізніше [6]. Сполучення просвітів СЖП і ДПК вперше простежується у передплодів 20,0 мм ТКД. Просвіт термінального відділу СЖП збільшується до 100 мкм, вистелений однорядним циліндричним епітелієм, оточений шаром мезенхім них клітин, чітко відмежований від м’язової оболонки стінки ДПК.
Внаслідок обертання ДПК (передплоди 21,0-23,0 мм ТКД) інтрамуральна частина СЖП зміщується з правоверхньої на медіальну стінку кишки, на якій виявляється два випини епітелію з підепітеліальним шаром у вигляді вертикальних складок висотою 115 мкм, що свідчить про початок формування великого сосочка ДПК. В цей же час формуються ворсинки у просвіті ДПК та починається виділення жовчі у просвіт ДПК [1, 7]. Зачаток великого сосочка ДПК у
передплодів 24,0-29,0 мм ТКД має циліндричну форму, простежується на медіальній стінці низхідної частини ДПК. У передплодів 34,0 мм ТКД спільний канал СЖП та головної панкреатичної протоки досягає 200 мкм у діаметрі, довжиною 300, має складки слизової оболонки, які його просвітові надають зірчастої форми, відкривається на верхівці великого сосочка ДПК. Спільний канал вистелений однорядним циліндричним епітелієм, оточений циркулярним шаром мезенхіми, чітко відмежованим від м’язової оболонки ДПК.
У передплодів 48,0 мм ТКД зростає довжина СЖП, термінальний відділ якої проходить під гострим кутом в товщі медіальної стінки низхідної частини ДПК. Зліва в задню стінку СЖП впадає протока ПЗ, утворюючи в просвіті ЖПА вертикальну складку епітелію довжиною 175 мкм, яка нагадує клапан. Спільний канал довжиною 300 мкм, поступово звужується і відкривається на верхівці ВС у нижній третині низхідної частини ДПК (рис. 2).
Стінки ЖПА та спільного каналу оточені циркулярним шаром міобластів товщиною 125 мкм, назовні від яких виявляються поодинокі їх поздовжні пучки. Процеси формування просторової будови сфінктерного апарату термінального відділу СЖП завершуються у передплодів
52,0 мм ТКД, у яких він набуває косого напрямку у стінці ДПК, клапанного апарату у вигляді складок слизової оболонки, підслизового венозного сплетення та оточений м’язовим шаром стінки ДПК.
Висновки.
1. Закладка замикального пристрою термінального відділу спільної жовчної протоки відбувається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку з ендо-дермального виросту вентральної стінки первинної кишки.
2. Сфінктерний апарат спільної жовчної протоки та жовчно-підшлункової ампули розвиваються в передплодів 14,0-19,0 мм ТКД із циркулярного шару прилеглої мезенхіми.
3. Процеси формування просторової будови сфінктерного апарату термінального відділу СЖП завершуються у передплодів 52,0 мм ТКД, у яких він набуває косого напрямку у стінці ДПК, клапанного апарату у вигляді складок слизової оболонки, підслизового венозного сплетення та оточений м’язовим шаром стінки ДПК.
Перспективи подальших досліджень. Вважаємо за доцільне вивчити просторово-часову динаміку перетворень сфінктерного апарату термінального відділу спільної жовчної протоки в плодів та новонароджених людини.
Література
1. Ахтемійчук Ю. Т. Органогенез заочеревинного простору / Ю. Т. Ахтемійчук. - Чернівці : Прут, 1997. - 148 с.
2. Запорожан В. Н. Эмбриология, тератология и основы репродукции человека / В. Н. Запорожан, В. К. Напханюк, Е. Л. Холодкова. - Одеса : Одеський мед. університет, 2000. - 377 с.
3. Ильченко A. A. Дисфункциональные расстройства билиарного тракта I A. A. Ильченко II Consilium medicum. - 2002. -
T. 4, № 1. - (www. consilium-medicum. com\CONSILIUM-MEDICUM ПРИЛОЖЕНИЕ __ їом 4_N 1_2002. mht).
4. Алинин A. В. Дисфункции сфинктера Одди и их лечение I A. В. Алинин II РМЖ. - 2003. - T. 11, № 27. - http:IIwww.
rmj. ruImain. htm I rmjI t11I n27I 1549. htm.
5. Лобко П. И. Физиологическая атрезия в эмбриогенезе: Teз. докл. IV ^нгр. Межд. Aссoц. морфологов, 199В I П. И. Лобко, И. П. ^епанова II Морфология. -199 В. - T. 113, № 3. - C. 72.
В. Осложнение лапароскопической холецистэктомии при редкой аномалии желчных путей I P. A. Длибегов, A. В. Борсуков, Б. П. Aлeксeeв [и др.] II Эндоскопическая хирургия. - 2002. - T. В, № 2. - C. 7.
7. Caдлep T. В. Медична ембріологія за Лангманом I T. В. Caдлep. - Львів : Наутілус, 2001. - 550 с.
В. Цигикало A. В., 1<атунин В. В. Развитие сфинктерного аппарата внепеченочных желчных протоков на ранних стадиях пренатального онтогенеза человека I Матер. докладов X ^нгреса междунар. асоц. Морфологов I A. В. Цигикало, В. В. 1<атунин II Морфология. - 2010. - T. 137, № 4. - C. 20В-209.
9. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей I Ш. Шерлок, Дж. Дули. - М.: ГЭОTAP Медицина, 1999. - ВВ4 с.
10. Kimura W. Neoplastic diseases of the papilla of Vater I W. Kimura, N. Futakawa, B. Zhao II J. Hepatobiliary Pancreat. Surg. -2004. - Vol. 11. - P. 223-231.
УДК 611. 367. 013
РОЗВИТОК СФІНКТЕРНОГО АПАРАТУ СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Цигикало О. В.
Резюме. З метою з’ясування особливостей розвитку сфінктерного апарату спільної жовчної протоки (СЖП) у ранньому періоді онтогенезу людини досліджено 45 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини від 4,5 до 79,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) методами мікроскопії, морфометрії, графічного та 3й-реконструювання. Встановлено, що закладка замикального пристрою термінального відділу СЖП відбувається на 4-му тижні розвитку з ендодермального виросту вентральної стінки первинної кишки. Сфінктерний апарат спільної жовчної протоки розвивається в передплодів 14,0-19,0 мм ТКД із циркулярного шару прилеглої мезенхіми. Формування просторової будови сфінктерного апарату термінального відділу СЖП завершуються у передплодів 52,0 мм ТКД, у яких він набуває косого напрямку у стінці ДПК, клапанного апарату у вигляді складок слизової оболонки, підслизового венозного сплетення та оточений м’язовим шаром стінки ДПК.
Ключові слова: сфінктерний апарат, спільна жовчна протока, зародок, передплід, людина.
УДК 611. 367. 013
РАЗВИТИЕ СФИНКТЕРНОГО АППАРАТА ОБЩЕГО ЖЕЛЧНОГО ПРОТОКА В РАННЕМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
Цигикало А. В.
Резюме. С целью выяснения особенностей развития сфинктерного аппарата общего желчного протока (ОЖП) в раннем периоде онтогенеза человека исследовано 45 серий последовательных гистологических срезов зародышей и предплодов человека 4,5-79,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) методами микроскопии, морфометрии, графического и 3D-реконструирования. Установлено, что закладка замыкающего устройства терминального отдела СЖП происходит на 4-й неделе развития с эндодермального выроста вентральной стенки первичной кишки. Сфинктерный аппарат общего желчного протока развивается у предплодов 14,0-19,0 мм ТКД из циркулярного слоя прилегающей мезенхимы. Формирование пространственного строения сфинктерного аппарата терминального отдела СЖП завершаются у предплодов 52,0 мм ТКД, у которых он приобретает косое направление в стенке ДПК, клапанный аппарата в виде складок слизистой оболочки, подслизистое венозное сплетение и окружен мышечным слоем стенки ДПК.
Ключевые слова: сфинктерный аппарат, общий желчный проток, зародыш, предплод, человек.
UDK 611. 367. 013
The Development of Sphincter Apparatus of the Common Gall Duct in the Early Period of Human’s Ontogenesis
Tsyhykalo O. V.
Summary. Objective. To study the specific features of the development of the sphincter apparatus of the common bile duct in the early period of human ontogenesis.
Material and methods of research. Researched 45 series of histological sections of the embryos and prefetuses of the human measuring from 4. 5 to 79. 0 mm parietococcygeal length (PCL) by means of the methods of histology, morphometry, graphical and 3d-reconstruction.
Results. It has been established that the beginning of the common bile duct (CBD) is arised from the pedun-cule of the hepatic diverticulum, which connects it with the ventral wall of the primordium of the duodenum, on the
forth week of the development (embryos 4. 5-5. 0 mm PCL). In the embryos of 11. 0-13. 0 mm PCL the beginning of sphincter apparatus creation of the terminal section of the CBD is performed due to the mesenchymal cells of muscular membrane of duodenum. In the prefetuses of 16. 0 mm PCL the terminal section of the common gall duct gets an oblique direction inside the muscular membrane of the duodenum dorsal wall, ending blindly. The junction of lumens of the CBD and duodenum can be first observed in prefetuses of 20. 0 mm PCL. In the prefetuses of 21. 0-23. 0 mm PCL begins the creation of the major duodenal papilla. The creation processes of the spatial structure of the sphincter apparatus of the CBD finalized in prefetuses of 52. 0 mm of PCL, where it gets an oblique direction inside the duodenal wall, valvular apparatus in the form of mucous membrane folds, submucosal venous plexus and surrounded by muscular layer of duodenal wall.
Conclusions. The anlage of closing apparatus of the terminal portion of the CBD takes place on the 4th week of intrauterine development from the endodermal outgrowth of the ventral wall of the primitive gut. The sphincteric apparatus of the CBD develops in prefetuses of 14. 0-19. 0 mm PCL from the circular layer of adjacent mesenchyme. The formation processes of the spatial structure of the sphincteric apparatus of the terminal portion of the CBD completed in prefetuses of 52. 0 mm of PCL, where it gets an oblique direction inside the duodenum wall, valvular apparatus in the form of mucous membrane folds, submucosal venous plexus and surrounded by muscular layer of duodenum wall.
Key words: sphincteric apparatus, common bile duct, embryo, prefetus, human.
Рецензент - проф. Олійник І. Ю.
Стаття надійшла 5. 06. 2013 р.
