CC BY
56
© Олмник I. Ю., * Головацький А. С., Кашперук-Карпюк I. С.
удк 611. 367. 013
Олiйник I. Ю., * Головацький А. С., Кашперук-Карпюк I. С.
РОЗВИТОК i СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФП ПОЗАПЕЧШКОВИХ
жовчних ПРОТОК
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чернiвцi) *Ужгородський нацiональний унiверситет (м. Ужгород)
До^дження е фрагментом планово! комплексно! мiжкафедральноI НДР кафедр анатомiI людини iм. М. Г. Туркевича (зав. - проф. Б. Г. Макар), анато-мп, топографiчноI анатомiI та оперативно! хiрургiI (зав. - проф. Ю. Т. Ахтеммчук) Буковинського державного медичного уыверситету „Закономiрностi перинатально! анатомп та ембрiотопографiI. Визна-чення статево-вкових особливостей будови i топогра-фоанатомiчних взаемовiдношень органiв та структур в онтогенезi людини", № державно': реестраци 0110и003078.
Питання розвитку i становлення топографiI по-запечшкових жовчних проток (ПЖП) залишаються у центрi уваги вчених морфологiв [1, 18]. Патолопя жовчних проток становить понад 70 % вЫх патолопч-них станiв бiлiарноI системи в дитячому вщ^ а вади ПЖП досягають 6-8 % усiх природжених вад [4, 15]. Науковi здобутки анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв i топографоанатомiв у цьому напрямку е надзвичайно цЫними та актуальними, зважаючи на потреби прак-тичноI ланки охорони здоров'я [21, 22, 24]. Аналiз л^ тератури показав вiдсутнiсть усталених поглядiв на розвиток, становлення топографи, варiантну та ти-пову анатомю, макроскопiчну та гiстологiчну будо-ву ПЖП. Сучасн уявлення про будову та фiзiологiю ПЖП фунтуються здебтьшого на працях анатомiв середини минулого столггтя, що не сприяе розробц новiтнiх методiв оперативноI корекцiI природжених та набутих вад бiлiарноI системи людини.
Вивчення топографоанатомiчних особливостей ПЖП та к замикальних пристрот, закономiрностей динамiки Iх вiкових змiн залежно вщ статi i сомато-типу е актуальним завданням морфологiчноI науки [16, 26, 27, 29-31]. Систематизован дан щодо ш-дивiдуалiзацiI норми, особливостей динамки про-сторово-часових змЫ морфологiчних показникiв та з'ясування сомато-вюцеральних кореляцiй ПЖП у пренатальному перiодi онтогенезу людини, сприя-тимуть удосконаленню методiв ранньоI дiагностики та розробц нових способiв хiрургiчноI корекцп природжених вад жовчноI системи [1, 10, 17-21].
На початку плодового перюду внутршньоу-тробного розвитку тривають процеси перетворен-ня, диференцювання та росту ПЖП, змiнюються к морфолопчы показники [6, 9, 13, 16]. У 4-мюячних
плодiв сптьна жовчна протока (СЖП) займае крайне праве положення в тов1^ печЫково-дванадцятипа-локишковоI зв'язки, проходить зверху вниз позаду верхньоI частини дванадцятипалоI кишки через тканину пiдшлунковоI залози, проникае в задньо-при-середню стЫку кишки, вiдкриваючись на великому сосочку дванадцятипалоI кишки спiльним устям iз протокою пiдшлунковоI залози або окремо [5, 8].
Ряд авторiв [5, 8, 28] стверджують, що починаю-чи з 6 мiсяця розвитку в будовi СЖП можна видтити 4 топографоанатомiчнi вiдцiли: наддванадцятипало-кишковий, задванадцятипалокишковий, пщшлунко-вий та внутршньостЫковий. В iнших дослiдженнях зазначаеться, що наддванадцятипалокишковий вщ-дiл протоки формуеться в 4-мюячних плодiв [7, 13]. Пщшлунковий вiццiл СЖП розмiщений у товщi па-ренхiми головки пiдшлунковоI залози або в жолобi, утвореному тканиною залози [6]. Всупереч цьому, низка вчених [11, 12, 14] стверджуе, що внутрш-ньостшкова частина СЖП та великого сосочка два-надцятипалоI кишки з анатомiчноI точки зору е од-нiею й ^ею ж структурою.
У 8-10-мюячних плодiв топографiя СЖП уже вщ-повiдае дефiнiтивнiй [2]. Наприкiнцi плодового перюду, як свщчать деяк автори [3, 10], у стЫщ СЖП можна видiлити 3 оболонки: слизову, м'язову та зо-вншню. За спостереженнями бiльшостi дослщни-юв, м'язова оболонка не утворюе суцтьного шару в стiнцi протоки, а зосереджена в виглядi окремих гладком'язових пучюв. Так, Ю. Н. Майборода [8] спостер^ав поздовжнiй напрямок гладких мюци^в у стiнцi СЖП, а В. М. Круцяк, М. Д. Лютик [4] опи-сували переважно кне циркулярне спрямування. М'язовий шар значно потовщуеться в термшально-му вщдьт СЖП [5]. Навпаки, W. КиеИпе! [23] зазна-чае, що в цьому вщд^ протоки наявн лише окремi м'язовi клiтини, як беруть участь в формуваннi мюе-ластичного футляру СЖП.
Ряд авторiв [13, 16] зазначають, що в ново-народжених будова стiнки СЖП суттево не зм^ нюеться порiвняно з плодами останнiх мiсяцiв внутршньоутробного розвитку. Стiнка протоки потовщуеться завдяки збтьшенню клiтинних та волок-нистих елементiв сполучноI тканини, м'язових пуч-кiв, сiтки внутрiшньостiнкових кровоносних судин.
За шшими спостереженнями наприюнц перинатального перiоду вiдбуваeться стоншення слизово! оболонки з пiдслизовим прошарком i збiльшення товщини м'язово! та зовншньо! оболонок стiнки СЖП [8]. У новонароджених, порiвняно з 10-мюяч-ними плодами, виявлено звуження II нацдванадця-типалокишкового та внутрiшньостiнкового вцщтв i, навпаки, розширення задванадцятипалокишкового та пщшлункового вiдцiлiв. Внаслiдок цього форма СЖП з "пюочного годинника" перебудовуеться в конусопоцiбну, з широкою основою, оберненою до наццванаццятипалокишкового вiццiлу. Така змша форми спiльноI жовчно! протоки, на думку автора, зумовлена змЫою розмiрiв та моторики дванадцятипало! кишки в перiод новонародженостi [20].
У даний час науковi доотдження, присвяченi вивченню анатомiI та фiзiологiI великого сосочка дванадцятипало! кишки i м'яза-замикача ампу-ли (сфiнктера ОцдО, майже не проводяться i е по-одинокими [26, 31]. Вщсутнють цiлiсного розумiння принципiв нормального функцюнування жовчови-вiдноI системи i патогенезу доброякюних захво-рювань термiнального вщдту СЖП приховуе в собi загрозу подальшому розвитку бiлiарноI хiрургiI та х^ рургiчноI панкреатологiI [21, 22].
Важливим анатомiчним аспектом будови великого сосочка дванадцятипало! кишки е варiант взаемного розташування кiнцевих вщд!тв СЖП i протоки пiдшлунковоI залози. У бтьшост випадкiв вони проходять пiд гострим кутом один до одного i до стiнки дванадцятипало! кишки - 10-30°. Найпо-ширенший варiант - так званий «спшьний канал», коли спiльна жовчна протока i протока пщшлун-ково! залози зливаються в стiнцi дванадцятипало! кишки (до 96 %), утворюючи печЫково-пщшлун-кову ампулу, його довжина коливаеться вщ 1 до 28 мм, V-подiбний варiант (спiльне устя) трапляеть-ся в 6-40 %; окреме впадшня цих проток (у виглядi
«двостволки») - в 2-65 % спостережень [17, 25, 31]. Вважають, що в анатомiчних препаратах фксуються не стiльки варiанти будови, сктьки рiзнi фази фiзiо-логiчноI активност структур дано! дiлянки [29].
Просв^ великого сосочка дванадцятипало! кишки заповнений складками слизово!, або «клапанами», вершини яких спрямован вздовж течи жовч^ вони вперше описан А. Vesalius (1543). Висота кла-паыв 2-6 мм, ширина 2-3 мм, спостер^аються 3-5 клапанiв у виглядi сходинок [26].
У теперiшнiй час концеп^я самостiйного м'яза-замикача сптьно! жовчно! протоки (сфiнктера Ок-снера) е головною. Одним з доказiв цього вважаеть-ся виникнення м'яза-замикача ампули (сфшктера Оцдi) з недиференцмовано! мезенхiми на 10-му тижнi ембрюнального розвитку людини [26]. 1снуе i компромiсна думка про наявнiсть змшано-го холедохо-дванадцятипалокишкового м'язового органа з участю в ньому пучкiв м'язово! оболонки дванадцятипало! кишки i власних м'язових пучюв м'яза-замикача ампули (сфЫктера Оцдi), включаю-чи i його змшаний ембрiогенез [22]. Деякi дослщ-ники заперечують самостiйнiсть м'яза-замикача сптьно! жовчно! протоки [20].
Отже, аналiз лггератури свiдчить про те, що ана-томiчнi особливостi ПЖП у пренатальному перiодi онтогенезу е об'ектом пильно! уваги морфологiв та практичних лiкарiв, проте потребують подаль-шого вивчення та з'ясування джерел та часових закономiрностей закладки жовчних проток людини, особливостей !х мiкрохiрургiчноI анатомiI та крово-постачання. Не з'ясован морфологiчнi передумови виникнення варiантiв будови та природжених вад ПЖП, вщсутня динамiка морфометричних показ-никiв та не визначен критичнi перiоди розвитку та становлення просторово-часово! органiзацiI сфЫк-терного апарату ПЖП упродовж раннього перюду онтогенезу.
Лiтература
1. Ахтеммчук Ю. Т. Актуальн1сть наукових доошджень у галуз1 перинатально! анатомп / Ю. Т. Ахтеммчук // Неонатолопя, х1рург1я та перинатальна медицина. - 2012. - Т. II, №1(3). - С. 15-21.
2. Ахтеммчук Ю. Т. Сучасш аспекти ультразвуково! анатомП холедохопанкреатодванадцятипалокишкового органоком-плексу в ранньому перюд1 онтогенезу людини / Ю. Т. Ахтеммчук, О. М. Слободян // Вюник морфологП. - 2003. - № 2. -С.456-459.
3. Гистология, цитология и эмбриология: учебник / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.]; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной - 6-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. - С. 512-534.
4. Запруднов А. М. Билиарная патология у детей / А. М. Запруднов, Л. А. Харитонова. - М.: Мединформагентство, 2008. - 376 с.
5. Кавун М. П. Розвиток трубчастих структур печшки в плодовому перюд1 онтогенезу людини / М. П. Кавун // Кл1н1чна анатом1я та оперативна х1рурпя. - 2013. - Т. 12, № 2. - С. 33-35.
6. Круцяк В. М. Морфогенез сптьно! жовчно! протоки людини у зародковому перюд1 онтогенезу / В. М. Круцяк, М. Д. Лютик, Ю. Т. Ахтеммчук // Буков. мед. вюник. - 2001. - Т. 5, № 3-4. - С. 63-64.
7. Лященко С. Н. Макро-микроскопическая топография внепеченочных желчных протоков в печеночно-двенадцати-перстной связке и стенке двенадцатиперстной кишки / С. Н. Лященко, Д. Ю. Коновалов // Морфология. - 2002. -Т. 121, № 2-3. - С. 95.
8. Майборода Ю. Н. Развитие желчных и панкреатических протоков и их нервного аппарата в эмбриогенезе человека: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец. 14. 00. 02 «Нормальная анатомия» / Ю. Н. Майборода. - Ярославль, 1979. - 24 с.
9. Молдавская А. А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы человека. Атлас / Молдавская А. А. - М., 2006. -175 с.
10. Рябий С. I. Морфогенез юнцевого в^ту сптьно'|' жовчно'|' протоки в зародюв та передплодiв людини / С. I. Рябий // Клн анат. та опер. xipyp^. - 2003. - Т. 3, № 4. - С. 35-37.
11. Структура мышечных оболочек желудка, тонкой кишки и общего желчного протока / Н. Л. Кернесюк, А. В. Гетманова, И. В. Вилкова [и др.] // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 2-3. - С. 69.
12. Суман С. П. Особенности хирургической анатомии большого сосочка двенадцатиперстной кишки / С. П. Суман, Б. М. Топор, А. В. Суман [и др.] // КлЫ. анат. та операт. жрурпя. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 59-60.
13. Тарасов В. Н. Анатомия внепеченочных сосудов и желчных протоков в онтогенезе: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14. 00. 02 «Нормальная анатомия» / В. Н. Тарасов. - Ярославль, 1985. - 17 с.
14. Эволюция взглядов на строение и функцию замыкательного механизма холедоходуоденального соединения / Б. С. Брискин, П. В. Эктов, Г. П. Титова [и др.] // Международный медицинский журнал. - 2004. - №1. - С. 95-99.
15. Anatomical variations and congenital anomalies of Extra Hepatic Biliary System encountered during Laparoscopic Cholecystectomy / K. A. H. Talpur, A. A. Laghari, S. A. Yousfani [et al.] // J. Pak. Med. Assoc. - 2010. - Vol. 60, № 2. - P. 89-93.
16. Ando H. Embryology of the Biliary Tract / H. Ando // Dig. Surg. - 2010. - Vol. 27, № 2. - P. 87-89.
17. Bosch A. The sphincter of Oddi / A. Bosch, L. R. Peсa // Digestive diseases and sciences. - 2007. - Vol. 52, № 5. - Р. 12111218.
18. Carlson B. M. Human Embryology and Developmental Biology / Carlson B. M. - [3rd ed.]. - New York: Elsevier Science (Mosby), 2004. - 337 p.
19. Costa A. M. A. Quantification of the Intrahepatic Biliary Tree During Human Fetal Development / A. M. A. Costa, C. S. Pegado, L. C. Porto // Anat. Rec. - 1998. - № 251. - P. 297-302.
20. Duodenal window revisited: A histological study using human fetuses / J. D. Yang, H. P. Hwang, J. H. Kim [et al.] // Clinical Anatomy. - 2013. - Т. 26. - № 5. - P. 598-609.
21. Karaliotas C. Ch. Liver and biliary tract surgery: embryological anatomy to 3D-imaging and transplant innovations / C. Ch. Karaliotas, C. E. Broelsch, N. A. Habib. - Wien: Springer-Verlag, 2006. - 640 p.
22. Karaliotas C. C. Liver and biliary tract surgery: From embryol ogical anatomy to 3D-imaging and transplant innovations / C. C. Karaliotas. - Lavoisier, 2007. - 600 p.
23. Kuehnel W. Color Atlas of Cytology, Histology, and Microscopic Anatomy / W. Kuehnel. - Stuttgart - New York: Thieme, 2003. - 534 p.
24. Larobina M. Extrahepatic biliary anatomy at laparoscopic cholecystectomy: is aberrant anatomy important? / M. Larobina, P. D. Nottleanz // J. Surg. - 2005. - Vol. 75. - P. 392-395.
25. Moore K. L. Color Atlas of Clinical Embryology / K. L. Moore, T. V. N. Persaud, K. Shiota. - [2nd ed.]. - Philadelphia: Elsevier Science (WB Saunders), 2000. - 158 p.
26. Morphometric Development of Sphincter of Oddi in Human Fetuses During Fetal Period: Microscopic Study / K. Desdicioglu, K. K. Bozkurt, C. Uguz [et al.] // Balkan Medical Journal. - 2012. - Т. 29. - № 3. - P. 290-294.
27. Roskams T. Embryology of Extra- and Intrahepatic Bile Ducts, the Ductal Plate / T. Roskams, V. Desment // The Anatomical record. - 2008. - Vol. 291. - P. 628-635.
28. Segmentation of the biliary tree in MRCP data / K. Robinson, P. F. Whel an, J. Stack [et al.] // SPIE proc. ser. - 2006. -Vol. 4877. - P. 192-200.
29. Strazzabosco M. Functional Anatomy of Normal Bile Ducts / M. Strazzabosco, L. Fabris // Anatomical record. - 2008. -Vol. 291. - P. 653-660.
30. Suchy F. Development of the Liver and Bile Ducts / F. Suchy, M. R. Narkewicz // J. of Ped. Gastroenterol. and Nutrition. -2002. - Vol. 35. - P. 4-6.
31. Vakili K. Biliary anatomy and embryology / K. Vakili, E. A. Pomfret // Surg. Clin. North. Am. - 2008. - Vol. 88, № 6. - P. 11591174.
УДК 611. 367. 013
РОЗВИТОК I СТАНОВЛЕНИЯ ТОПОГРАФП ПОЗАПЕЧ1НКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК
Ол1йник I. Ю., Головацький А. С., Кашперук-Карпюк I. С.
Резюме. Проаналiзовано дан лтератури, присвячено': розвитку будови та становлення топографп по-запечшкових жовчних проток (ПЖП). Вивчення лтератури свщчить про те, що анатомiчнi особливост ПЖП у пренатальному перiодi онтогенезу е об'ектом пильноI уваги морфолопв та практичних лiкарiв, проте по-требують подальшого вивчення та з'ясування джерел та часових закономiрностей жовчних проток людини, особливостей IX мiкрохiрургiчноI анатоми та кровопостачання. Не з'ясован морфолопчы передумови ви-никнення варiантiв будови та природжених вад ПЖП, вщсутня динамка морфометричних показниюв та не визначен критичн перюди розвитку та становлення просторово-часовоI оргаызацп (х сфшктерного апарату впродовж раннього перюду онтогенезу.
Ключов1 слова: позапечiнковi жовчн протоки, анатомiя, пренатальний розвиток.
УДК 611. 367. 013
РАЗВИТИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ ТОПОГРАФИИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫХ ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ
Олийнык И. Ю., Головацький А. С., Кашперук-Карпюк И. С.
Резюме. Проанализированы данные литературы, посвященные развитию строения и становления топографии внепеченочных желчных протоков (ВЖП). Изучение литературы свидетельствует о том, что анатомические особенности ВЖП в пренатальном периоде онтогенеза является объектом пристального внимания морфологов и практических врачей, однако нуждаются в последующем изучении и выяснении
источников и часовых закономерностей желчных протоков человека, особенностей их микрохирургической анатомии и кровоснабжения. Не выяснены морфологические предпосылки возникновения вариантов строения и врожденных пороков ВЖП, отсутствует динамика морфометрических показателей и не определены критические периоды развития и становления пространственно-временной организации их сфинктерного аппарата на протяжении раннего периода онтогенеза.
Ключевые слова: внепеченочные желчные протоки, анатомия, пренатальное развитие.
UDC 611. 367. 013
Development and Formation of the Topography of the Extrahepatic Bile Ducts
Oliinyk I. Yu., Holovats'kiy A. S., Kashperuk-Karpiuk I. S.
Abstract. Objective. To study the modern data of literature devote to development and formation of the topography of the extrahepatic bile ducts.
Results. The development and formation of the topography of the extrahepatic bile ducts (EBD) are in the focus of attention of morphologists. The pathology of the bile duct is more than 70 % of all pathological conditions of the biliary system in children, and malformations of EBD reach 6-8 % of all congenital abnormalities. The scientific achievements of anatomists, histologists, embryologists and topographical anatomists in this concept are extremely valuable and actual, given the practical needs of the health care. Analysis of the literature revealed a lack of ascertained views on the development, formation of topography typical and variant anatomy, macroscopic and histological structure of EBD. Current conception of the structure and physiology of the EBD based generally on the writings of anatomists of the last century, which is not conducive to the creation of modern methods of surgical correction of congenital and acquired defects of the human biliary system.
The study of topographo-anatomical features of the EBD and its locking devices, regularity of age-specific changes in the dynamics and the correlation of gender and somatotype is an important task of morphological science. Systematized data for individualizing of norm condition, characteristics of the dynamics of spatial-temporal changes of morphological parameters and determine of somato-visceral correlations of EBD during prenatal period of human ontogenesis will help to improve the methods of early diagnostics and the development of new methods of surgical correction of congenital malformations of biliary system.
Conclusions. Literature data devoted to the development of the structure and formation of the topography of the extrahepatic bile ducts (EBD) were analyzed. Researching of the literature suggested that the anatomical particularities of EBD in prenatal period of ontogenesis is the object of attention of morthologists and practitioners, however, need further study and clarification of the sources and age-specific regularities of human bile ducts, features of their microsurgical anatomy and blood supply. The predictors of morphological variants of structure and congenital malformations of the EBD are not defined, the dynamics of morphometric parameters are not determined and the critical periods of development and the formation of spatio-temporal organization of their sphincteric apparatus during the early period of ontogenesis are not studied.
Prospects for further research. Our results are relevant to the study of the arterial and venous system of the sphincteric apparatus of the extrahepatic bile ducts during the prenatal period of development.
Key words: extrahepatic bile ducts, anatomy, prenatal development.
Рецензент - проф. ДубШШ С. I.
Стаття надшшла 24. 03. 2014 р.
