CC BY
72
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
УДК: 611. 341- 01- 06 - 08 - 019
АНАТ0М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 БУДОВИ В1ДД1Л1В Т0НК01 КИШКИ ЩУРА В Н0РМ1
Онисько Р. М.
Льв1вський нацюнальний медичний умверситет ¡мем Данила Галицького.
У представлешй роботi висвтлено питания особливостей анатом'!чноТ будови В1ДД1Л1В тонкого кишшвника щура з врахуванням топограф'!чноТ локал'!заци, що було встановлено на основi даних методу пошарового препарування досл'!джуваноТ дiлянки .
Ключов1 слова: анатомы, кишка, топографы, особливост1, Вступ.
Проблема виразковоТ хвороби дванадцятипа-ло1 кишки залишаеться одною з актуальних проблем в гастроентерологп. Зацкавленють дослн днишв виразковою хворобою дванадцятипалоТ кишки обумовлена и високою розповсюдженю-тю, рецидивуючим переб1гом, наявнютю ускпад-нень та передчасною ¡нвалщ1зац1ею, що визна-чае медичне та соц1ально - економ1чне значения даноТ проблеми.
На сучасному етап1 знань про виникнення ви-разки дванадцятипалоТ кишки розглядаеться як наслщок порушення р1вноваги м1ж захисними мехаызмами слизовоТ оболонки гастродуодена-льноТ зони та факторами агресЛ з перевагою на користь останшх [1,2,3,4]. На тепер1шнш час не викликае сумшв1в вир1шальна роль Нр та ки-слотний фактор в патогенез! виразкоутворення.
У зв'язку з цим надзвичайна актуальнють даноТ теми аргументована широким використанням ла-бораторних тварин, з метою вивчення патолопч-них процеав створених експериментальним шляхом в динамщ1 переб1гу . Найбтьш широкою групою тварин, що використовуються для постановки експеримент1в, е щури. 1снують роботи, в яких вивчалися питання особливостей слизовоТ тонкого \ товстого кишшвника в залежносп вщ ре-гюну проживания, рацюну харчування тварин, вплив1в токсичних агент1 на слизову та роль стре-сових фактор1в [3,4,5,6,7]. У роботах, що при-свячеы питанию анатоми тонко!' кишки щура, питания особливостей Тх будови та топографи е не-достатньо вивченими [8,9,10]. I тому метою нашо'Г роботи було вивчення особливостей анатом1чноТ будови та топограф1я локал1заци вщд1л1в тонкого кишкшника щур1в в нормк
Робота виконана у вщповщносп з планом нау-кових дослщжень ЛНМУ \ е частиною науково-дослщноТ теми кафедри анатоми людини " Фун-кцюнальна анатом1я ряду оргашв та арх1тектош-ка Тх судинного русла у пре - \ постнатальному перюдах онтогенезу при експериментальних по-рушеннях гемом1кроциркуляцп, реконструктив-них операц1ях та цукровому д1абет1 " (номер Де-ржреестрацп 0195У006511). Автором самостш-но виконано фрагмент дослщження, присвяче-ний будов1 артер1ального русла вщд1л1в тонко!' кишки в норм1 та на р1зних етапах переб1гу екс-периментальноТ модел1 стрептозотоциншдуко-ваного цукрового д1абету.
Метою роботи було вивчення анатом1чноТ осо-бливосп та топографи залягання р1зних вщд1л1в
щура.
кишшвника щурш в нормк
Матерали та методи дослдження
Матер1алом дослщження були статево 3pmi щур1-самц1 масою 100 - 130 г лжи " BiCTap " в kí-лькосп 25 тварин. Bei тварини мютились в умо-вах в1вар1ю i робота проводилась згщно " Правилам проведения po6¡t з використанням експериментальних тварин ". Перед початком препарування черевноТ порожнини тварин присипляли внутр1шньочеревним наркозом з використанням тюпенталу (з розрахунку 25 мг/кг). Препарування виконували nifl бшокулярною лупою для одер-жання доступу та вивчення локал1заци, взаемо-розташування та топографи р1зних вщд1л1в тонкого кишшвника щур1в в hopmí. Пюля зашнчення препарування проводили дослщження вщдт1в тонкого кишшвника за допомогою бшокулярноТ лупи з подальшим фотографування дослщжу-ваних дтянок.
Результати дослдження та Тх обговорення
В результат! проведеного нами дослщження P¡3hhx вщдт1в тонко!' кишки на 25 препаратах отриманих у щур1в лжи BiCTap, використовуючи комплекс морфолопчних методик, нами було встановлено ряд нових даних про особливосп анатом1чноТ будови, напрямок ходу, залягання та топограф1чш особливост1 р1зних вщдт1в трав-ноТ'трубки в межахтонкоТ кишки щур1в в hopmí.
Кишшвник щур1в по довжиш перевищуе довжи-ну тта тварини у 4 - 8 pa3¡b, що в середньому дор1внюе 1м 40см. Зокрема довжина тонкого кишшвника щур1в сягае 1м 18см. Товщина кишш-вника практично однакова на всьому протяз1, але все ж таки порожня i клубова кишки дещо тонш1 за ¡Hrni вщдти. Bei вщдти тонкого та товстого кишшвника мають брижу, pyxoMi, вкрит1 очеревиною 3i bcíx ctopíh, за виключенням д1ля-нки ctíhkh де кртиться брижа. Тонкий кишк1вник розташований м1ж шлунком i тазом. В1дд1ли тонкого кишшвника в межах черевноТ порожнини утворюють цтий ряд петель, що залягають вен-трально Bifl товстого кишк1вника та висх1дно'| ча-стини дванадцятипалоТ кишки, як це видно з рис.1. Bifl черевноТ ctíhkh петл1 тонкого кишк1в-ника в1докремлен1 великим сальником. Ззовн1 тонкий кишшвник вкритий серозною оболонкою яка являе собою в1сцеральний листок (lamina viscerale) очеревини. Цей листок в подальшому 3i ctíhkh тонкого кишшвника переходить на ctíh-ку черевноТ порожнини i називаеться пар1ента-льним листком (lamina parietale) очеревини.
BtCHHK Украгнськог'медичног' сшомашолог{чног' академи
шлунковоТ залози i прямуе по хребту у краыаль-ному напрямку, утворюючи висхщну частину (pars ascendens) дванадцятипалоТ кишки.
Рис. 1. Органичеревно!'порожнини шурауно-рт. 1 -д1афрагма; 2 - печ1нка; 3 - шлунок; 4 -дванадцятипала кишка;
5 - порожняя кишка; 6- клубова кишка. Дванадцятипала кишка (duodenum) у щур1в значно довша ыж у людини. Залягае у правм половин! черевноТ порожнини, вщ правого пщ-ребер'я до здохвинноТ дтянки. Дванадцятипала кишка мае дуже велику брижу i в нм розр1зняють два згини. Перший згин дванадцятипалоТ кишки локал1зуеться в дтянц1 печшки, а другий згин розташовуеться поблизу верхньоТ меж1 таза у правм здохвиннм дтянцк Початковий вщдт верхня - горизонтальна частина (pars horizontalis superior) дванадцятипалоТ кишки, почина-еться вщ воротаря шлунка, який обернений вправо i залягае дорзальшше правоТ частки пщ-шлунковоТ залози та вентральшше мед1альноТ частки печшки в дтянц1 ïï BopiT, як це показано на рис. 2. В цей вщдт дванадцятипалоТ кишки вщкриваеться загальна жовчна протока. В по-дальшому дванадцятипала кишка вщходить де-що вправо i вентрально вщ BopiT, лягае м\ж ме-д1альною та правою частками печшки та прямуе до внутр1шньоТ noBepxHi стшки живота на piBHi XI ребра справа. В цш дтянц1 дванадцятипала кишка повертае у каудальному напрямку, утворюючи низхщний вщдт (pars descendes) i проходить вентрально по вщношенню до правоТ нир-ки, де в нет впадають протоки обидвох часток пщшлунково!' залози, в подальшому дванадцятипала кишка прямуе у вигляд1 дугопод1бного випина в напрямку таза, наближаючись дещо до хребта. Вона огинае слту i висхщну ободову кишку, торкаючись Тх своею мед1альною стшкою. На piBHi VI поперекового хребця дванадцятипала кишка робить поворот пщ прямим кутом до хребта, утворюючи нижню горизонтальну части-Hy(pars horizontalis inpherior). В цш дтянц1 вона огинае розташовану в ïï бриж1 праву частку пщ-
Рис. 2.Топограф1я eiddinie дванадцятипалоТ кишки щурау норм1.
1 - дванадцятипала кишка; 2 - печ1нка; 3 -
шлунок; 4 - брижа дванадцятипало/ кишки.
Ця частина лягае м\ж брижами слтоТ та здохвинноТ кишок по одшй сторон! та низхщною обо-довою кишкою з ¡ншоТ сторони, торкаючись правою своею стшкою висхщноТ кишки та кореня бриж1 тонкого кишювника, а л1вою стшкою початок прямот кишки та низхщноТ частини ободовоТ кишки, та проходить поблизу вщ мед1ального краю л1воТ нирки. Зл1ва вщ дтянки локал1зацп кореня бриж1 тонкого кишювника, до якого вона кртиться зв'язкою, поблизу пторичноТ частини шлунка дванадцятипала кишка повертаеться у вентральному напрямку i продовжуеться у по-рожню кишку.
Початкова частина дванадцятипалоТ кишки фн ксована печшково - дванадцятипалою та шлун-ково - дванадцятипалою зв'язками. Низхщна частина дванадцятипалоТ кишки найбтьш Mo6i-л1зована.
Вона мае довгу брижу, яка починаеться вздовж хребта крайым правим листком вщ сптьного кореня бриж1 кишювника. М1жТТ листками розташовуеться права частка пщшлунковоТ залози. Брижа висхщноТ частини дванадцятипалоТ кишки значно коротша. Вона починаеться вщ кореня бриж1, на протилежнм сторон! вщ бриж1 висхщ-ноТ ободовоТ та здохвинноТ кишок.
Порожня кишка (jejunum) у щур1в ТТ практично неможливо вщр1знити вщ клубовоТ, як це видно з рис.3. Початок порожньоТ кишки розташований зл1ва вщ кореня бриж1, пщ великою кривизною шлунка.
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Рис. 3. Топограф1я локат'зацн петель порожньо/ кишки щурау норм1.
1 - шлунок; 2 -порожня кишка; 3 -брижа поро-жньо/кишки.
Клубова кишка (ileum) в1зуально дещо тонша за порожню кишку. Кшцевий вщр1зок клубовоТ кишки локал1зуеться вентральное вщ прямот та висхщноТ частини дванадцятипалоТ кишки , як це показано на рис. 4. Дтянка впадння клубовоТ кишки в товсту кишку локал1зуеться справа вщ хребетного стовбура на piBHi II-IV попереко-вих хребц1в.
Рис. 4. Топограф1я локал1зацп клубово! кишки щура у норм1. 1 - клубова кишка; 2 - ¡леоцека-льний кут; 3 -пряма кишка.
Висновки
В результат! проведених дослщжень нами встановлено:
1. Будова р1зних вщдт1в тонкоТ кишки щур1в е дещо схожою з будовою вщдт1в тонкоТ кишки людини, виходячи ¡з топографчного розподту
та л1тературних даних.
2. Дванадцятипала кишка у щур1в е значно до-вша и\ж у людини. Залягае у правм половин! че-ревноТ порожнини, вщ правого пщребер'я до здохвинноТ дтянки. Ця особливють будови дванадцятипалоТ кишки щур1в вщр1зняеться вщ будови дванадцятипалоТ кишки людини.
3. Порожню кишку у щур1в практично немож-ливо вщр1знити вщ клубовоТ, а клубова кишка в1зуально дещо тонша за порожню кишку. Кшце-вий вщр1зок клубовоТ кишки локал1зуеться вент-ральшше вщ прямот та висхщноТ частини дванадцятипалоТ кишки.
4. Класифкували вщдти тонкоТ кишки в залежное^ вщ особливостей топограф1чного розта-шування.
ЛТература
1. Маркович О.В., Шкодивський Н.И. Морфофунк-циональные изменения в стенке тонкой кишки при временном нарушении артериального кровообра-щения//Кл1ычна анатом1я та оперативна xiрург1я.-2005.-Т.4, №1.-С.40-43.
2. Артюнов Г.П., Костюкевич О.И., Серов Р.А. Мор-фофункциональные изменения тонкой кишки у больных с хронической сердечной недостаточностью //Терапевтический архив.-2004.- №2.- С.40-44.
3. Шульгай А.Г. Законом1рност1 морфофункцюналь-них зм1н судинного русла тонкоТ i товстоТ кишок при мехаычнш жовтяниц1 та р1зних способах ТТ ко-рекцЛ //Шпитальна х1рурпя.-2006.-№1.-С.66-72.
4. Berg R.D. Bacterial translocation from the gastrointestinal tract // Adv.Exp.Med.Biol.-1999.-Vol.473, №6.-P.11-30.
5. Riordan S.M., Mclver C.J. Luminal dacteria and small-intestinal permeability //Scand J.Gastroenterolol.-1997.-Vol.32, №4.-P.556-563.
6. Хидоятов Б.А. Микроциркуляторное русло кишечника и поджелудочной железы и его ообенности при экспериментальном сахарном диабете / Хидоятов Б.А., Ахмедов А.Т. // Морфология .- 2008.-Т.133, №2.- С.146.
7. Фадеенко Г.Д. Д1абетична гастропат1я: сучасний стан проблеми /Т.Д. Фадеенко, Т.Л. Можина // Су-часна гастроентеролопя .- 2006.- С. 89 - 97.
8. Структуры особливост1 арх1тектон1ки кровоносного русла товстого кишшвника бтих щур1в при експе-риментальному цукровому flia6eTi / Б.Д. Кордис, Р.Я. Красний, 1.Я. Грицько, О.С Стадник // Матер1али наук - практ. Конф. "Актуальны питания фармакотерапп в загальнш практик - амейнш медицин!" .- Вшниця, 2006.- С. 178.
9. Романов Ю.А. Хронотопобиологический анализ состояния пространственно - временной организации пролиферативной системы в эпителии крипты тонкой кишки нормальных мышей / Ю.А. Романов, А.И. Антохин // Буковинський мед. вюник.- 2002.- Т.6, №3 - 4. - С. 120-126.
10. Козлов В.А. Морфогенез толстой и тонкой кишки в пренатальном онтогенезе / В.А. Козлов, В.А. Му-щинин, С.В. Терещенко // BicH. проблем бюлопТ i медицини.- 2006.- Вип. 4. - С. 66-68.
В1СНИК Украгнськог' медичног' стоматологгчног академи
Реферат
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ОТДЕЛОВ ТОНКОЙ КИШКИ У КРЫСЫ В НОРМЕ Онысько Р. М.
Ключевые слова: анатомия, кишка, топография, особенности, крысы.
В представленной работе освещен вопрос особенностей анатомического строения отделов тонкого кишечника крысы с учетом топографической локализации, установленных на основании данных метода послойного препарирования исследуемого участка.
Summary
ANATOMICAL CHARACTERISTICS IN STRUCTURE OF SMALL INTESTINE IN RATS Onysko R. M.
Key words: anatomy, intestine, topography, peculiarities, rat.
The presented work focuses on the characteristics of the anatomical structure of small intestine in rats taking into account topographic localization. The method of layer-by-layer preparation of studied area has been applied.
УДК 57.012.4:591.463.4:57.043
СВ1ТЛ00ПТИЧН1 ТА УЛЬТРАСТРУКТУРМ ЗМ1НИ ПЕРЕДМ1ХУР0В01 ЗАЛОЗИ П1СЛЯ ВПЛИВУ ХР0Н1ЧН01 Г1ПЕРТЕРМИ
Пастухова В.А.
Луганський державний медичний уыверситет
Методами св'плооптично)" та електронно)" MinpocKonii' вивчен1 структурн1 зм1ни пареными i крово-носних капiляpiв передм'1хурово)' залози 6iлих щуpiв шд впливом ппертермп середнього ступеня. Встановлено, що через 60 äi6 експерименту в кровоносних кашлярах, еп'пел'юцитах та ендокрино-цитах передм'<хуровоi залози визначаються значнi мopфoлoгiчнi змiни, що св!дчать про пpигнiчення функциональноi активнocтi епiтелioцитiв i порушення процес!в транссудинного транспорту. Ключов/' слова: передмжурова залоза, ппертермт, щури.
Захворювання передм1хурово1 залози станов-лять велику частку у патологи чолов1чоТ статевоТ системи [1-5]. Р1зномаытнють \ важкють ктычних прояв1в простаттчв, незадовтьш результати ль кування, як1 негативно впливають на там показни-ки, як народжуваысть, частота розлучень, розви-ток ускпаднень, вимагають глибоких знань про будову \ функцш передм1хурово1 залози як в но-рмальних умовах, так \ при дм несприятливих фа-ктор1в середовища, зокрема, перегр1вання. Меди-чне \ соц1альне значения ц1еТ проблеми обумов-люе виб1р об'ему дослщу - вивчення передм1ху-рово'Г залози в експериментальних умовах.
Метою дослщження було встановлення зако-ном1рностей структурно'! орган1зац1Т передм1ху-рово'Г залози на св1тлооптичному та електро-нном1кроскошчному р1внях пюля впливу хроыч-но1 ппертермп середнього ступеня.
Материал I методи дослдження
Матер1алом для дослщження були частки пе-редм1хурово1 залози бтих безпорщних щур1в з масою 120-150 грам. Моделювали хроычну п-пертермю в терм1чнш камера де пщтримува-лась постшна температура 42,0-43,1°С (пперте-рм1я середнього ступеня). Д1я високоТ темпера-тури тривала 5 годин на добу протягом 2 мюя-ц1в. Одразу пюля закшченя 60-ти денного експерименту тварин виводили з експерименту шляхом декаттаци п1д еф1рним наркозом \ вщразу
вилучали передм1хурову залозу. Для пстолопч-ного дослщження шматочки передм1хуровоТ залози обробляли за загальноприйнятими методиками. Парафшов1 зр1зи забарвлювали гематок-силшом i еозином. Пстолопчж препарати вивча-ли за допомогою м1кроскопу "Olympus BX 41". Для електронном1кроскоп1чного дослщження шматочки передMixypoßoi залози розм1ром 1 мм3, занурювали спочатку до глютаральдегщно-го фксатору (на 24 години) за Карновським, noTiM матер1ал перекладали в 1% тетроксид осмш за Паладе на 1 годину [6]. Пюля дегщра-тацп в етанол1 зростаючоТ концентрацп й абсолютному ацетош матер1ал заливали епоксидною смолою i пол1меризували при температур! +60°С протягом 36 годин.. Отримаш на
ультрам1кротом1 УМТП-4 зр1зи контрастували розчином урантацетату i цитра^ свинцю за Рейнольдсом. Вивчення матер1алу проводили на електронному MiKpocKoni ЕМ-125.
Результати та обговорення
Пюля закшчення 60-ти денного термшу експерименту в передм1хуровш залоз1 вщм1чаеться ¡н-терстиц1альний набряк, др1бновогнищев1 крово-виливи в просв1ти судин та плазморагп. В про-CBiTax залоз вщм1чаеться pi3Ha ктькють секрету з вар1абельними тинкториальними властивостя-ми. В окремих залозах спостер1гаеться коагуля-ц1я вм1сту (рис. 1).
* Робота виконана в рамках науково-дослЮницькоГ теми кафедри анатомП' людини Луганського державного медичного университету «Вплив хрон1чно)' г1пертермп /' ф1зично)' нагрузки на морфогенез оргашв ¡мунно'1, ендокринноГ /' кютковоТ систем» № держреестрацп 010и004485.
