CC BY
62
УДК 616. 33+ 616.34]-001-092"408"
Бабкна О.П., Стогнев Ю.О., Гладар В.Ю., Коробко 1.С.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМ1Н Г1СТОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ТОВСТО1 КИШКИ
ПРИ МЕХАН1ЧН1Й ТРАВМ1 ЗА В1ДСУТНОСТ1 АЛКОГОЛЬНО*ШТОКСИКАЦИ
Нацiональний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця, м. КиТв Луганське обласне бюро судово-медичноТ експертизи, м. Северодонецьк
В ход! роботи вивчався характер, механiзм, частота заподiяння та давнсть виникнення ушко-джень товстоУ кишки при рiзноманiтних видах механ'нноУ травми з метою розробки засоб/'в для по-кращення д'агностики та лкування такого виду травми. Виявлено, що морфологiчнi особливост/ ушкоджень товстоУ кишки дозволяють вирiшити питання про те, чи в'дбувся цей розрив безпосе-редньо у момент травми, чи &н е насл/'дком некроботичних зм/'н в област/ крововиливв, що акуму-лювалась. Отриманi результати свдчать про наявнсть законом'рно'У динамки зм/'н г'ютолог'нних показник'т у загиблих, як померли внасл'док запод'яних травм, та можливсть розробки комплексу критерУв для оцнки встановлення давност/ виникнення ушкоджень порожнистих органiв черевноУ порожнини, зокрема товстоУ кишки.
Кпючов1 слова: ушкодження, товста кишка, механична травма, пстолопчнл показники.
Вступ
У зв'язку зi зростанням кшькосп военних конфлклв, антитерористичних операцш та тех-ногенних катастроф, збтьшенням кшькосп транспорту, пщвищенням побутового травматизму як у свт, так i на територи УкраТни, постшно пщ-вищуеться рiвень смертностi вiд травм насепен-ня [2, 4, 5]. У загапьнш структурi смертностi травми посщають трете мiсце, а серед населення вком до 40 рокiв - перше. Незважаючи на те, що потерпи з мехашчними ушкодженнями, зокрема, травмами травного тракту, складають 810 % вщ загальноТ кiпькостi осiб, що поступають на стацюнарне пiкування, проблема вивчення ушкоджень травного тракту актуальна, тому що серед рiзновидiв ^еТ травми спостерiгаеться ви-сокий рiвень петапьностi: у випадках iзопьова-них ушкоджень живота вщ 5 % до 10 % i 20-30 % при множинних ушкодженнях [3, 6, 7].
Мета роботи
Метою даноТ роботи бупо визначення давно-сп виникнення ушкоджень товстоТ кишки при р^ зномаштних видах мехашчноТ травми за комплексом пстолопчних та гiстохiмiчних дослщжень травмованого органа.
Об'ект i методи дослiдження
Матерiалом доспiдження стали акти судово-медичного дослщження трупiв i висновки експе-ртiв та секцiйний матерiап - тканини травмова-них порожнистих оргашв черевноТ порожнини 46 трупiв оаб чоповiчоТ' (34) та жшочоТ (12) стал, в^ ком вiд 20 до 60 рош за наявносп та вiдсутностi алкоголю в кров^ розтин яких проводили в Лу-ганському обпасному бюро судово-медичноТ експертизи протягом 2012-2015 рош. При проведены дослщжень використовувапи: пстолопчний метод дослщження, проводили статистичний аналiз отриманих результат.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Товста кишка починаеться в правш кпубовш ямцi, де закшчуеться кпубова кишка. Отвiр мiж кпубовою i товстою кишкою оточений спизовою
обопонкою, яка утворюе кпубово-ободову, або баупшеву заспiнку. Вона автоматично закривае вхщ у тонку кишку пюля проштовхування запиш-кiв Тж в товсту кишку. Товста кишка мае довжину 1,5-2 м i подiпяеться на три вiддiпи: слту, обо-дову та пряму кишки. Стшка товстоТ кишки за будовою нагадуе стшку тонкоТ кишки, хоча й мае деяк вiдмiнностi. Так, поздовжнш шар м'язовоТ обопонки товстоТ кишки не суцшьний, а утворюе три стрiчки: брижову, сапьникову та вшьну. До брижовоТ стрiчки прикртлена брижа, до сапьни-ковоТ - великий сальник, вшьна стрiчка не зв'я-зана нi з брижею, ш з сальником. У зв'язку з тим, що стрiчки коро^ за товсту кишку, вони ТТ нiби збирають у складки, або випини, ям ще назива-ють ампулами, або гаустрами. Мiж випинами е борозни, ям на слизовш обопонцi утворюють пь вмiсяцевi складки. Зовн на серознiй обопонцi кишки - вирости, в яких накопичуеться жир. Сли-зова обопонка покрита одношаровим цилшдри-чним епiтепiем. Кишкових ворсинок i пейерових бпяшок у товстш кишцi немае, а е поодинок мфатичнi вузпики, багато бокалоподiбних кпiтин i трубчастих запоз. Слта кишка завдовжки 7-8 см, вщ неТ вiдходить червоподiбний вщросток, або апендикс, завдовжки 8-9 см (iнодi 18-20 см). Спiпа кишка без бриж^ апендикс мае впасну брижу. Ободова кишка е продовженням слто'Т кишки. Вона подшяеться на чотири вщдши: ви-схiдна, поперечна, низхщна й сигмоподiбна. Ви-схщна ободова кишка завдовжки 14-18 см роз-мiщена в правiй частит черевноТ порожнини, припягае до задньоТ черевноТ стшки та до правоТ нирки, утворюючи правий згин, переходить у по-перечну ободову кишку, довжина якоТ 25-30 см, i брижею прикрiппюеться до задньоТ черевноТ сп-нки. Ця кишка розмщена впоперек мiж печiнкою та сепезшкою, середня частина Т'Т дугоподiбно вигинаеться наперед. Спереду ободова кишка покрита великим сальником. Пщ нижшм краем сепезшки, спереду пiвоТ нирки, поперечна ободова кишка утворюе лiвий згин i переходить у низхщну ободову кишку. Низхiдна ободова кишка завдовжки 10-12 см, пежить злiва в черевнш порожнинi, припягае до задньоТ черевноТ стшки.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка медична ст.омат.олог1чна академля»»
В дтянц лiвоT клубовоТ ямки низхщна ободова кишка переходить у сигмоподiбну ободову кишку, яка мае власну брижу. В сигмоподiбнiй кишц м'язовi стрiчки дещо розширюються. На рiвнi III крижового хребця сигмоподiбна кишка переходить у пряму кишку, довжина якоТ 15-20 см. ^ею кишкою закiнчуеться травний канал [1].
За нашими даними при торако-абдомЫальнм травмi з ушкодженням товстоТ кишки, при псто-лопчному дослiдженнi давнiстю до 1 години з моменту заподiяння травми, у зон ушкодження виявляються в пщслизовому шарi i мiжм'язових волокнах незначш крововиливи у виглядi скуп-чень еритроци^в з чiткими контурами, артерп спазмованi з набухлими стiнками, частина судин повнокровна. Пщле^ серозний i м'язовий шари розрихленi за рахунок набряку (рис. 1). Прилег-
Рис. 1. Др'бно-осередков! крововиливи (1) в пдслизовому шaрi товсто) кишки у жнки, 56 роюв, яка загинула вд механ'чно)'травми. Давнсть травми 1 година. Забарвлення гематоксилн-еозином. Зб.: х. 400.
В термЫ 4-5 годин тсля травми бтьша кть-юсть еттелюци^в десквамована, з неч^кими контурами ядер, ворсинки слизовоТ оболонки набрякла Ыфтьтроваш лейкоцитами. В пщслизовому шар^ в осередках крововиливiв еритро-цити з нечiткими контурами, домшкою поруше-них лейкоцитiв, по периферп крововиливiв в зонi
Рис. 3. Наявнють тучних KnimuH (1) в осередку крововиливу товсто) кишки чоловка 39 рокв, який загинув вд механчно) травми. Давнсть травми 5 годин. Забарвлення гематокси-лн-еозином. Зб.: х400.
ла брижа товстоТ кишки представлена шарами рихлоТ волокнистоТ тканини, яка Ыфтьтрована еритроцитами з домшкою поодиноких лейкоци-^в, судини спазмованк В термЫ 2-3 години ет-телюцити слизовоТ оболонки мюцями десквамо-ванi. Слизова оболонка з набряклими ворсинками. В осередках крововиливiв пщслизового шару серед еритроци^в спостерiгаeться невелика кiлькiсть лейкоци^в. В судинах лейкостази, лей-кодiапедез i дрiбнi скупчення лейкоцитiв навкру-ги судин. По периферiТ крововиливiв клiтиннi шари розрихленi, набряклi, судини повнокровнк Серед волокон дрiбнi скупчення лейкоци^в, лн мфоцитiв, поодинокi макрофаги, тканинш базо-фiли. На поверхш серозноТ оболонки нашару-вання стороншх часток чорного кольору (рис. 2).
Рис. 2. Набряк волокон (1) i стороннiх частин серед волокон серозно) оболонки (2) товсто'1 кишки у чоловка, 20 рокв, який загинув в'д механчно) травми. Давнсть травми 2 години. Забарвлення гематоксилн-еозином. Зб. : х. 100.
реактивних змЫ серед м'язових волокон велика ктьюсть лейкоци^в, лiмфоцитiв, плазматичних кттин, тучних кл™н з дегранульованою цитоплазмою. Серозна оболонка набрякла i помiрно iнфiльтрована лейкоцитами, з нашаруваннями ниток фiбрину з домiшкою невеликоТ кiлькостi лейкоцитiв (рис. 3).
Рис. 4. 1нфтьтра^я лейкоцитами (1) i запальн '¡нф'тьтрати брuжi товсто) кишки у жнки, 34 рокв, яка загинула в'д меха-шчно)' травми. Давнсть травми 5 годин. Забарвлення ге-матоксилн-еозином. Зб.: х. 400.
Прилегла жирова кл^ковина iнфiльтрована лейкоцитами. Навкруги судин широк запальнi iнфiльтрати (рис. 4). В наступн 6-7 годин в сли-зовiй оболонц практично вс епiтелiоцити з неч^ ткими контурами, десквамованк В пiдслизовому шарi в осередках крововиливiв бiльша частина еритроцилв, зокрема, в центрi крововиливiв, з неч^кими контурами, домiшкою зерен шгменту бурого кольору. По перифери багато шгментних макрофагiв, плазмоцидiв, порушених лейкоци-тiв, тучних клiтин, якi зменшуються в своТй кть-костi. На серознш оболонцi нашарування ниток фiбрину, мiсцями з ознаками оргашзаци, лейко-цитiв, макрофагiв, зокрема, пiгментних макрофа-гiв. Прилегла брижа товстоТ кишки шфтьтрова-на сегментоядерними лейкоцитами, мюцями з утворенням мiкроабцесiв.
Висновки i перспективи подальших дослiджень
Таким чином, в результат проведених досл^ джень нами виявлена закономiрна динамiка змш гiстологiчних показникiв товстоТ кишки у загиб-лих, що вказуе на можпивють розробки комплексу критерив для оцiнки встановлення давностi виникнення ушкоджень травного тракту, зокрема товстоТ кишки. При встановленнi часу заподiян-ня травми обов'язково слiд враховувати зовшшш та внутрiшнi чинники, ям могли спостерiгатися у травмованих та померлих при рiзноманiтних видах травм, а саме: наявносп захворювань, алкоголю, травматичноТ хвороби, шдивщуальних особливостей органiзму, обставин та мехашзму травми, наявнiсть супутнiх ушкоджень та локал^ зацiю, характер i обсяг самого ушкодження товстоТ кишки.
Лтература
1. Анатомiя людини в 3-х томах. Том 2 / пщ ред. В.Г. Ковешшкова.
- Луганськ : вид-во «Шико» ТОВ <^ртуальна реальнють», 2007. - 259 с.
2. Бушуров С.Г. Морфологические изменения в кишечнике при острой кровопотере : дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологическая анатомия» / С.Г. Бушуров. - Санкт- Петербург, 2010. - 150 с.
3. Казарян В.М. Дефекты оказания медицинской помощи при закрытой травме живота / В.М. Казарян // Судебно-медицинская экспертиза. - 2008. - № 4.- С. 37-39.
4. Политравма. Руководство для врачей / В 2-х т. Т. 2 / [В.В. Бойко, Замятин П.Н., Кононенко Н.Г. и др.]. - 2-е изд., перераб. и доп. - Х. : Фактор, 2011. - 688 с.
5. Савельев В.С. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости / В.С. Савельев. - М. : Триада-Х, 2005. - 237 с.
6. Birmes P. Biological factors of post-traumatic stress: neuroendocrine aspects / P. Birmes, M. Escande, P. Gourdy // Encephale. - 2000. - Vol. 26, № 6. - P. 55-61.
7. Brown M.A. Blunt abdominal trauma: Screening US in 2,693 patients / M.A. Brown [et al.] // Radiology. - 2001. - Vol. 218, № 2. -P. 352-358.
References
1. Anatomija ljudini v 3-h tomah. Tom 2 / pid red. V.G. Koveshnikova.
- Lugans'k : vid-vo «Shiko» TOV «Virtual'na real'nist'», 2007. - 259 s.
2. Bushurov S.G. Morfologicheskie izmenenija v kishechnike pri ostroj krovopotere : dis. na soiskanie nauchnoj stepeni kand. med. nauk : spec. 14.03.02 «Patologicheskaja anatomija» / S.G. Bushurov. -Sankt- Peterburg, 2010. - 150 s.
3. Kazarjan V.M. Defekty okazanija medicinskoj pomoshhi pri zakrytoj travme zhivota / V.M. Kazarjan // Sudebno-medicinskaja jekspertiza. - 2008. - № 4.- S. 37-39.
4. Politravma. Rukovodstvo dlja vrachej / V 2-h t. T. 2 / [V.V. Bojko, Zamjatin P.N., Kononenko N.G. i dr.]. - 2-e izd., pererab. i dop. -H. : Faktor, 2011. - 688 s.
5. Savel'ev V.S. Rukovodstvo po neotlozhnoj hirurgii organov brjushnoj polosti / V.S. Savel'ev. - M. : Triada-H, 2005. - 237 s.
6. Birmes P. Biological factors of post-traumatic stress: neuroendocrine aspects / P. Birmes, M. Escande, P. Gourdy // Encephale. - 2000. - Vol. 26, № 6. - P. 55-61.
7. Brown M.A. Blunt abdominal trauma: Screening US in 2,693 patients / M.A. Brown [et al.] // Radiology. - 2001. - Vol. 218, № 2. -P. 352-358.
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ ГИСТОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТОЛСТОЙ КИШКИ ПРИ МЕХАНИЧЕСКОЙ ТРАВМЕ ПРИ ОТСУТСТВИИ АЛКОГОЛЬНОЙ ИНТОКСИКАЦИИ Бабкина Е.П., Стогниев Ю.А., Гладарь В.Ю., Коробко И.С.
Ключевые слова: повреждения, толстая кишка, механическая травма, гистологические показатели.
В ходе работы изучены характер, частота, механизм и давность образования повреждений толстой кишки при различных видах механической травмы с целью разработки критериев для улучшения диагностики и лечения данного вида повреждений. Установлено, что морфологические особенности повреждений толстой кишки позволяют решить вопрос о том, произошел ли разрыв непосредственно в момент травмы или он является следствием некробиотических изменений в области кровоизлияний. Полученные результаты свидетельствуют о наличии закономерной динамики изменений гистологических показателей у погибших и возможности разработки комплекса критериев для оценки установления давности возникновения повреждений полых органов брюшной полости, в частности толстой кишки.
Summary
THE CHARACTERISTICS OF HISTOLOGICAL CHANGES OF THE COLON OF MECHANICAL TRAUMA IF ABSENTS ALCOHOL INTOXICATION
Babkina O.P., Stogniev J.A., Gladar V.J., Korobko I.S.
Key words: damage, colon, mechanical injury, histological parameters.
Introduction. This research was carried out to exclude or confirm the terms and conditions causing abdominal trauma, especially under mysterious circumstances, especially associated with occurence of repeated traumas in the region of the small intestine.
Material and methods. Research was based on materials of human cadavers, expert and sectional material (87 males and 33 females, aged 20 to 60 in the presence and absence of alcohol in the blood), the Lugansk and Donetsk regional bureau of forensic examination,2010-2013. The studies was based on using: histological and histological methods, statistical processing of the data obtained.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»
Results and discussion. According to our data abdominal trauma with damaged colon demonstrated, the following histological findings in a 1 hour since the trauma as small hemorrhages in the form of clusters of red blood cells with indistinct contours, spasmodic arteries with walls of blood vessels full-blooded. The adjacent mesentery of the colon presented loose fibrous tissue infiltrated with erythrocytes mixed with rare leukocytes, spasmodic vessel. In 2-3 hours the mucous membrane became swollen. In foci of hemorrhagic submucosal layer there was a large number of white blood cells. lOn the periphery of the cell layers we observed bleeding, swollen, plethoric vessels, leukocytes, lymphocytes, macrophages, mast cells. On the surface layers of the serous membrane foreign particles were black. In the period 4-5 hours after injury a number of epithelial cells became increased, with fuzzy contours of nuclei, mucosa swollen, infiltrated leukocytes. ISerous membrane became swollen and moderately infiltrated with leukocytes. Around extensive vascular inflammatory infiltrates were observed. In the next 6-7 hours the mucosa was almost of all epithelial cells with indistinct contours. In the submucosal layer thete are signs of the hemorrhage, red blood cells, particularly in the center of hemorrhage, with fuzzy contours, and mixed grain brown pigment. On the periphery there were many pigmented macrophages.Thus, as a result of the research we found regular histological changes may indicat causes of injurie, possibility to develop a set of criteria for assessing the occurrence of damage limitation in gastrointestinal tract.
УДК 616.831-005-599.323
Березнякова А.1., Жемела О.Д., ЧеремСна В.Ф.
СТАН АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ЩУР1В
З АЛЕРГ1ЧНИМ ДЕРМАТИТОМ
Нацюнапьний фармацевтичний уыверситет, м. Харюв
В робот! представлене вивчення стану антиоксидантного гомеостазу у щур'т з алергiчним дерматитом. Показано, що при алергiчному дерматит/ у щур'т виявлена глибока перебудова окисню-вального антиоксидантного гомеостазу: знижуеться р'вень неферментативного антиоксидантного гомеостазу. Змни гомеостазу необхдно розглядати як захисно-пристосувальну реак^ю ор-га^зму в умовах формування структурно-метабол'чних механ1'зм1в розвитку алергiчного дерматиту у щур'т. 0,5% димецинова мазь на тлi експериментального алергiчного дерматиту проявляе антиоксидантн/ властивост¡, сприяе нормалiзацiУ показник'т антиоксидантноУ системи, в'дновлен-ню оптимально'! активност/ ферментiв протирадикального захисту. Порушення регуляцУ внутрi-шньоклiтинного редокс-статусу з боку антиоксидантноУ системи, в яку входять сОд, каталаза, може розглядатися як один '¡з ключових фактор'т патогенезу алергiчних захворювань. Кпючов1 слова: супероксиддисмутаза (СОД), каталаза (КАТ), церулоплазмлн (ЦП), в1там1ни, SН-групи, 0,5 % димецинова мазь.
Вступ
Головними ферментами антирадикального захисту кл^инних структур, як вщомо, е су перо-ксидимутаза (СОД), церулоплазмш, пероксида-за, глутатюнпероксидаза, каталаза [4, 6, 7]. Вони здатн вступати у реакцп з активними формами кисню та утворювати молекулярн або радика-льн продукти з меншою реакцшною здатнютю. Необхщно вщмггити високу сумюну взаемодш ферменлв антирадикального захисту (СОД, каталаза, церулоплазмш), яка спрямована на за-безпечення структурно-метаболiчного гомеостазу [8, 9, 11, 12, 13].
Мета роботи
Вивчити змши показнимв неферментативного та ферментативного антиоксидантного гомеостазу у щурiв з алерпчним дерматитом.
Об'ект i методи дослщження
Експерименти проведет на 30 нелшйних щу-рах-самцях, масою 180,0-220,0 г, ям були роз-подтеш на 3 групи: 1 група - штактш (умовно здоровi тварини); 2 група - тварини з алерпчним дерматитом; 3 група - щури з алерпчним дерматитом, яких лшували 0,5% димециновою маз-
зю. Алерпчний дерматит (АД) викликали за методом П.М. Залкан та О.А. 1евлевоТ [5] 2,4-диштрохпорбензолом (ДНХБ). 3 краплi 5% роз-чину ДНХБ одноразово у виглядi аплшацп наносили на дтянку сенсиб^заци (поверхня спини) з додатковим нанесенням на 7 шших дтянок шм-ри по 1 краплi 1% розчину. На 7 добу розвива-лась запальна реак^я з тотальним некрозом епщермюу та утворенням великих субепщерма-льних пухир^в. Вмют SH-груп визначали за методом Верьовкшо'Т I. В. [3] та Ellman G. L. [16], глутатюну за методом Мальцева Г. Ю. [10], в^ тамЫв С, А, Е за методом Асалаш B.C. [2]; Ар-хтово'Т О. Г., ШицькоТ Н. Н., СеменовоТ Л. С. [1]. Для визначення активност СОД був обраний ксантин-ксантиназний метод з використанням цитохрома с [13]. Активнють каталази оцшювали за зменшенням вмюту перекису водню в шкуба-цшному середовищ^ осмльки каталаза розщеп-люе перекис водню [8]; визначали спектрофото-метрично. Визначення церулоплазмшу в плазмi кровi здшснювали за методом [6, 11].
Утримання тварин та експерименти проводи-лися вщповщно до положень «европейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, ям вико-ристовуються для експерименлв та шших нау-
