CC BY
9
FORMATION AND DEVELOPMENT OF GASTRODUODENAL TRANSITION IN THE EMBRIOLOGICAL PERIOD OF ONTOGENESIS
Vovk Yu. N., Antonyuk O. P.
Abstract. In the germs of 4.5-5.0 mm in length, the TKD stomach is an asymmetrically enlarged part of the primary intestinal tube concave to the left. The wall of the future stomach consists of two layers - epithelial and mesenchymal. The process of forming the stomach is due to the uneven growth of its parts and the formation of large and small curvature. The growth of the dorso-left divisions above the ventral right is dominant, and the uneven growth in the cranial-caudal direction is observed. The gateway is lagging behind in the development compared to the formation of the vault and the body of the stomach. The primary tabulation of the duodenum (duodenal ulcer) is formed as a result of changes in the anterior and middle portions of the primary intestine that follows the stomach. The duodenal wall is presented at the end of the pre-fetal period, the shape of the gastro-intestinal part of the stomach acquires a cylindrical and pancreatic form (12:4 cases), duodenal ulcer - horseshoe-shaped and V-shaped (5:3 cases). The upper part of the duodenum in front and on the top touches the right lobe of the liver, as well as the body and neck of the gall bladder, the head of the pancreas adjoins to the bottom and part of it in the back. The lower part of the duodenum case reaches the level of the gate of the right kidney or its lower pole. The lower part is tightly adjacent to the back wall of the abdominal cavity and vessels placed therein. The inner part of the gas-troduodenal transition is almost smooth, especially the back wall. However, there are barely noticeable folds of the mucous membrane without clear boundaries between the goalie part and the body of the stomach, mainly on the front of the wall, that is, within the limits of the future goalkeeper cave. In the pre-term developmental period, the closure device of the stomach is formed - due to the synthetic effect of the diaphragm (esophagus-gastric transition) and the special spatial form of the goalkeeper and the growth of the muscle lock (gastro-duodenal transition). At the end of the prefetal period, the diameter of the gut gate is 1.9 0.11 mm, the goal-feeding canal is 2.7 ± 0.12 mm, the diameter of the bulb of the duodenum is 2.5 ± 0.10 mm, the length of the goal-feeding canal along the small curviline is 2.5 ± 0,10 mm, the length of the canal channel along the large curvature is 3.3 ± 0.21 mm, the angle of the stomach is 94.7 ± 0.20°. The stomach is mostly spindle-shaped, is located in the left hypochondrium, in the upper quadrant of the abdomen, above the conditional umbilical line. The small curvature of the stomach is determined by the generalized gastroduodenal transition, the angle cut on the small curvature is not differentiated. In the stomach, you can distinguish between the goalie and the body. The gate cavern and the bottom of the stomach are not differentiated. The front wall of the stomach is in contact with the left and square lobes of the liver. At this stage of development, the front wall of the stomach is completely covered with visceral surface of the liver. Typical for gastroduodenal transition in perinatal periarthritis is the following correlation of parameters of its components: the largest diameter has a goal channel, the smaller is the bulb of the duodenum, and the smallest is the gastroenterologist.
Key words: stomach, gastroduodenal transition, embryos, pre-fetal, fetuses.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 01.10.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-258-261 УДК 616.36-089.87-06:616-091]-092.9 Гнатюк М. С., Татарчук Л. В.
МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ М'ЯЗОВОТ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОТ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦ1ЙН1Й ПОРТАЛЬН1Й ППЕРТЕНЗП ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет 1мен1 1.Я. Горбачевского МОЗ УкраТни» (м. Терношль)
hnatjuk@tdmu.edu.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» «Морфолопчш закономiрностi адаптацшних процеав в оргaнiзмi шсля оперативних втручань на органах грудноТ та черевноТ порожнин i хiрургiчних методiв корекцп шсляоперацшних ускладнень» (№ державноТ реестрацп 0117и4003149).
Вступ. Сьогодш у хiрургiчних клштах нерщко ви-конують резекцш печшки, яка здшснюеться при до-брояшсних i злояшсних пухлинах, метастазах, травмах печшки, внутршньопечшковому холанпопаз^ альвеолярному ехшококоз^ трансплантацп печшки [1,2]. Резекщя великих об'емiв печшки може призводити до рiзних ускладнень, в тому чи^ i до портальноТ по-стрезекцшноТ ппертензп, при якш шдвищуеться тиск у системi ворп"ноТ печшковоТ вени, печшкових венах, а також у нижнш порожнистш веш [1,3,4]. Головними
клЫчними ознаками портальноТ ппертензп е розши-рення i повнокров'я ворiтноТ печшковоТ вени, бри-жових вен, варикозне розширення вен стравохода I шлунка, гемороТдальних вен, вен передньоТ черевноТ стшки, шлунково-кишковi кровотеч^ спленомегалiя, асцит. Клубова кишка вщноситься до оргашв, веноз-ний дренаж вщ якоТ здшснюеться через ворону печш-кову вену, де гемодинамiчнi розлади ускладнюються рiзними морфолопчними змшами у судинах та структурах дослщжуваного органа. Необхщно вказати, що особливосп ремоделювання структур м'язовоТ обо-лонки клубовоТ кишки при пострезекцшнш порталь-нш ппертензп вивчеш недостатньо [3].
Мета дослщження - морфометричними методами вивчити особливосп структурноТ перебудови м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки при пострезекцшнш портальнш ппертензп.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проведен на 45 лабораторних бших статевозрших щу-
рах-самцях, якi були роздiленi на 3-и групи. 1-а група включала 15 штактних тварин (контрольна), 2-а - 15 щурiв пiсля резекцп лiвоï боковоУ частки - 31,5 % па-ренхiми печiнки, 3-я - 15 тварин шсля видалення правоУ i лiвоï бокових часток печшки (58,1 %) [3]. Евта-назiю тварин здiйснювали кровопусканням в умовах тiопентал-натрieвого наркозу через 1 мкяць вiд початку експерименту. yci мантуляцп та евтаназiю щурiв проводили з дотриманням основних принцишв робо-ти з експериментальними тваринами у вщповщносл з положенням «бвропейськоУ конвенцп про захист хре-бетних тварин, як використовуються для експеримен-тальних та iнших наукових цтей». (Страсбург, 1986 р.), «Загальних етичних принцишв експериментiв на тваринах», ухвалених першим нацюнальним конгре-сом з бюетики (КиУ'в, 2001 р.), а також Закону Укра-У'ни „Про захист тварин вщ жорстокого поводження" (вiд 21.02.2006) [5], наказу МОНМС УкраУ'ни № 249 вiд 01.03.2012 р. «Порядок проведення науковими уста-новами дослав, експериментiв на тваринах».
Вирiзанi шматочки iз клубовоУ кишки фтсували в 10 % нейтральному розчиш формалiну i пiсля вщпо-вiдного проведення через етиловi спирти зростаючоУ концентрацп заливали у парафiновi блоки за загаль-ноприйнятою методикою. Пстолопчш зрiзи товщиною 5-7 мкм шсля депараф^заци фарбували гематоксилш-еозином, за ван-Пзон, Маллорi, Вейгертом, толуУ'ди-новим синiм [6]. Морфометрично на мтропрепаратах вимiрювали товщини внутрiшнього (колового) (ТКШ) та зовнiшнього (поздовжнього) (ТПШ) шарiв м'язовоУ оболонки, дiаметри гладких мюцилв вказаних шарiв (ДМК, ДМП), дiаметри Ух ядер (ДЯК, ДЯП), визначали ядерно-цитоплазматичнi вiдношення у (ЯЦВК, ЯЦВП) у дослщжуваних клiтинах, вщносш об'еми гладких ми оцитiв (ВОМК, ВОМП), вщносш об'еми строми (ВОСК, ВОСП), стромально-мюцитарш вiдношення у назва-них шарах м'язовоУ оболонки (СМВК, СМВП), вщносн об'еми пошкоджених мюцилв у них (ВОПМК, ВОПМП [7]. Морфометрш вказаних структур проводили за до-помогою свiтлового мiкроскопа "Olimpus BX-2" з цифровою вщеокамерою i пакетом прикладних програм "Вщео Тест 5,0" та "Вiдео розмiр 5,0". Кiлькiснi величи-ни оброблялися статистично. Обробка результатiв ви-конана у вщдш системних статистичних дослщжень ДВНЗ «Тернопiльський державний медичний ушвер-ситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраУ'ни» в про-грамному пакет Statsoft STATISTIKA. Рiзницю мiж по-рiвнювальними величинами визначали за критерiями Манна-Уiтнi та Стьюдента [8].
Результати дослщжень та Ух обговорення. Отри-манi морфометричнi параметри структур м'язовоУ оболонки клубовоУ кишки дослщних тварин пред-ставленi в таблицк Усестороннiм аналiзом наведених у вказанiй таблицi даних встановлено, що товщина колового шару м'язовоУ оболонки непошкодженоУ елубовоУ кишки з вираженою статистичною досгс^р-нiстю (р<0,001) у 1,97 рази перевищувала аналогiчний морфометричний показник поздовжнього шару. Не однаковими при цьому виявилися дiаметри гладких мюцилв та Ух ядер у дослщжуваних шарах м'язовоУ оболонки клубовоУ кишки. Бiльшi вказаш кiлькiснi морфологiчнi показники колового шару м'язовоУ оболонки порiвняно з поздовжшм свiдчать, що попередня структура штенсившше функцiонуе та виконуе бшьшу роботу i е бшьш потужною. Ядерно-цитоплазматич-
Таблиця.
Морфометрична характеристика м'язово! оболонки клубово! кишки експериментальних тварин (M±m)
Показник Г рупа спостереження
1-а 2-а 3-я
ТКШ, мкм 41,60±0,33 41,30±0,36 39,20±0,33**
ДМК, мкм 9,02±0,06 9,02±0,06 8,30±0,05***
ДЯ К, м км 2,82±0,02 2,80±0,02 3,04±0,02***
ЯЦВК 0,098±0,001 0,096±0,002 0,134±0,003***
ВОМК, % 88,30±0,66 88,20±0,69 85,30±0,42*
ВОСК, % 11,70±0,09 11,80±0,09 13,70±0,12***
СМВК 0,132±0,003 0,134±0,003 0,158±0,004***
ВОПМК, % 2,30±0,02 4,80±0,03*** 39,70±0,42***
ТПШ, мкм 21,10±0,15 21,06±0,18 19,7±0,12**
ДМП, мкм 6,15±0,04 6,12±0,04 5,84±0,03*
ДЯП, мкм 2,86±0,02 2,83±0,02 2,93±0,02*
ЯЦВП 0,216±0,002 0,214±0,002 0,252±0,003***
ВОМП, % 85,40±0,63 35,26±0,60 83,20±0,54*
ВОСП, % 14,60±0,12 14,74±0,15 15,80±0,18***
СМВП 0,170±0,001 0,173±0,002 0,190±0,003***
ВОПМП, % 2,36±0,02 4,50±0,03*** 20,30±0,21***
Приметка. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001, порiвняно з 1-ю групою спостережень.
нi вщношення у гладких мюцитах, стромально-мю-цитарш вiдношення, вiдноснi об'еми пошкоджених мюцилв у дослiджуваних шарах м'язовоУ оболонки неушкодженоУ клубовоУ' кишки пiдтверджуване наве-дене вище [3].
Через мкяць пiсля резекцп 31,5 % паренхiми пе-чiнки наведенi морфометричнi параметри колового та поздовжнього шарiв м'язовоУ оболонки клубовоУ кишки змшювалися незначно. У дослщжуваних експериментальних умовах виявлено статистично до-стовiрне (р<0,001) збiльшення вiдносного об'ему пошкоджених мюцилв у коловому шарi у 1,9 рази, а у поздовжньому у 1,6 рази. Серед пошкоджених мюци-лв спостер^алися переважно апоптично змшеш кли тини, що може бути обумовлено зростанням Ух кшь-костi при стресових ситуацiях (оперативш втручання) та вiком [9].
У дослщних тварин через мiсяць шсля резекцп 58,1 % паренхiми печшки при розтиш очеревинноУ порожнини спостер^алося розширення печшковоУ ворп"ноУ вени, повнокров'я i розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкоУ та товстоУ кишок, асцит, спленомегалiя. Слизова оболонка клубовоУ кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливiв. Описане вище свщчило про наявшсть пострезекцшноУ портальноУ ппертензп [3].
У даних експериментальних умовах виявлено ви-ражене ремоделювання структур м'язовоУ оболонки клубовоУ кишки, що шдтверджувалося змшами УУ мор-фометричних параметрiв. Так, товщина колового шару дослщжуваного органа зменшилася з (41,60±0,3) мкм до (39,20±0,33) мкм. Наведенi кшьшсш морфологiчнi показники статистично достовiрно (р<0,01) вiдрiзня-лися мiж собою i останнiй морфометричний параметр виявився меншим за попереднiй на 5,76 %. Дiаметр гладких мiоцитiв даного шару м'язовоУ оболонки клубовоУ кишки у дослщжуваних експериментальних умовах вираженою статистично дост^рною рiзни-
цею (р<0,001) зменшився майже на 8,0 %. Дiаметр ядер вказаних ^тин збiльшився на 7,8 % (р<0,001). Нерiвномiрнi, диспропорцiйнi змiни просторових характеристик гладких мюципв та Тх ядер у коловому шарi м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки через мкяць пiсля видалення 51,8 % паренхiми печiнки призво-дили до порушень ядерно-цитоплазматичних вщно-шень у названих клп"инах. Вказаний морфометричний параметр виявився статистично достовiрно (р<0,001) збшьшеним при цьому на 36,7 %. Вщносний об'ем мiоцитiв при цьому зменшився на 3,4 % (р<0,05), а вщносний об'ем строми зрк на 17,1 % (р<0,001). Ви-ражено зростали у даних експериментальних умо-вах стромально-мiоцитарнi вiдношення та вщносний об'ем пошкоджених мiоцитiв у даному шарi м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки. Вказан морфометричнi па-раметри при цьому вщповщно збiльшилися на 19,7 % (р<0,001) та у 17,26 рази (р<0,001). Варто вказати, що деякi дослiдники вираженi змши спiввiдношень мiж ядром та цитоплазмою клiтин вважають порушенням клiтинного, а аналопчш змiни мiж мiоцитами та стро-мою- тканинного структурного гомеоа^в [3,7,10].
Кiлькiснi морфологiчнi показники структур по-здовжнього шару м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки через мкяць шсля резекцп 58,1 % паренхiми печшки змiнювалися аналогiчно, але ступiнь Тх вираження був дещо меншим порiвняно iз структурами колово-го шару. Так, дiаметр мiоцитiв у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 5,04 %, дiаметр ядер зрк на 2,45 % (р<0,05), ядерно-цито-плазматичнi вiдношення - на 16,6 % (р<0,001), стро-мально-мiоцитарнi вiдношення - на 11,8 %, вщносний об'ем пошкоджених мюцтчв - у 8,6 рази.
Св^лооптично в оболонках стiнки клубовоТ кишки спостер^алися вираженi судиннi розлади, набряки строми, осередки дистрофiчно, некробiотично, апоп-тично змiнених епiтелiоцитiв, гладких мюцтчв, вогни-щевi iнфiльтрати та розростання сполучноТ тканини. Вiдмiчався також набряк ендотелюципв, Тх дистрофiя, некробiоз, десквамащя та пролiферацiя. Останне свд чило про наявшсть ппоксп. Виражене пошкодження бшьшосп ендотелiоцитiв може призводити до ендо-телiальноТ дисфункцп та посилювати ушкодження кли тин та тканин [11]. Варто також зазначити, що виявле-ш патогiстологiчнi ушкодження стшки клубовоТ кишки в умовах пострезекцшноТ портальноТ ппертензп коре-лювали з такими морфометричними параметрами, як ядерно-цитоплазматичш вщношення у гладких мю-
цитах, стромально-мюцитарш вiдношення у м'язовiи оболонц органа, вiдносний об'ем ушкоджених мю-цитiв. Вiдомо, що наявне венозне повнокров'я при-зводить до тканинноТ ппокси, яка сприяе депривацп компенсаторних механiзмiв адаптацп та зниженню резистентност клiтинних структур до пошкоджуючоТ дм негативних чинникiв метаболiзму [12]. Морфоме-тричнi вимiри структур клубовоТ кишки та отримаш результати свiдчать, що в умовах пострезекцшноТ портальноТ ппертензп у названому орган виникають атрофiчнi процеси (зменшення розмiрiв структур, замша ^тин сполучною тканиною), що обумовлено ппокаею, запальними процесами та iмунними реак-цiями, якi мають мкце при змодельованiй патологп [13]. Виявлеш змiни у м'язовiй оболонц можуть призводити до порушення моторики та дисфункцп кишки [3,9,14].
На основi отриманих результатiв проведеного до-слiдження та даних лп"ератури можна стверджувати, що видалення великих об'емiв паренхiми печiнки призводить до пострезекцшноТ портальноТ ппертензп та вираженоТ структурноТ перебудови (ремоделюван-ня) колового i поздовжнього шарiв м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки, що характеризуеться нерiвномiрни-ми диспропорцiйними змiнами просторових характеристик структур органа, порушенням вщношень мiж ними, судинними розладами, набряком, дистрофiчни-ми, некробiотичними змiнами ештелюципв, мюципв, ендотелiоцитiв, стромальних елементiв, атроф!чними, iнфiльтративними та склеротичними процесами.
Висновок. Видалення значних об'емiв паренхiми печшки призводить до пострезекцшноТ портальноТ ппертензп та вираженого ремоделювання структур колового i поздовжнього шарiв м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки, яке характеризуеться диспропор-цшними нерiвномiрними змiнами морфометричних параметрiв гладких мiоцитiв, Тх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних вщношень у цих ^тинах, стромально-мiоцитарних вiдношень, атрофiею, зрос-танням стромальних структур та вщносних об'емiв ушкоджених мiоцитiв у м'язовiй оболонц^ що може ускладнюватися дисфункцiею органа.
Перспективи подальших дослiджень. Всебiчне адекватне вивчення закономiрностей ремоделювання структур м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки в умовах пострезекцшноТ портальноТ ппертензп дозволить суттево розширити дiагностику, корекцш та профшак-тику дослщжуваноТ патологп.
Лiтература
1.
2.
3.
4.
5.
otdaliennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholiakh pecheni i puti ikh preduprezhdeniya.
Vishnievskii VA, Yefanov MG, Kazakov IV. Segmentarnyye rezektsyi, piechieni. Ukr. zhurnal khirurgii. 2012;1(16):5-15. [in Russian].
Fiodorov VD, Vishnievskiy VA, Nazarienko NA. Osnovnyi oslozhnieniya obshyrnykh rezekcyi Biulleten Sibirskoi mieditsyny. 2007;4:16-24. [in Russian].
Shulgai AH, Tatarchuk LV, Hnatjuk MS. Osoblyvosty remodeliuvanja sudyn hemomicrocyrculatornogo rusla klubovoi kyshky pry resekcyy riznych objemiv pechinky. Visnyk naukovyi doslidgen. 2017;4:145-9. DOI: 10.11603/2415-8798.2017.4.8355 [in Ukrainian]. Nanashima A, Sumida Y, Abo T. A modified grading system for posthepatectomy metastatic liver cancer originating form colorectal carcinoma. J. Surg. Oncol. 2008 Jun 12;98:363-70.
Reznikov OH. Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh. Endokrynolohiia. 2003;8(1):142-5. [in Ukrainian].
6. Sorochinnikov AG, Dorosievich AYe. Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika. Moskva: Medicyna; 2007. 448 s. [in Russian].
7. Avtadnilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii. Moskva: Medicyna; 2002. 240 s. [in Russian].
8. Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh Excell. Kyev: Morion; 2001. 410 s. [in Russian].
9. Mosyychuk LN, Zak MY. Khronichnyy hastryt. Novosty medytsyny y farmatsyy. 2010;21(349):12-5. [in Ukrainian].
10.Sarkisov DS. Strukturnyie osnovy adaptatsyy y kompensatsyy narushennykh funktsyy. Moskva: Medicyna; 1998. 230 s. [in Russian]. 11.Makarov MA, Avdieiev SH, Chuchalin AG. Rol disfunktsyy endotelyya y regidnosti arteriy v patogenezie khronicheskoy obstruktivnoy boliezni liegkikh. Terapevtichieskyy arkhiv. 2012;3:74-80. [in Russian].
12. Khukhlina OS, Dudka TV, Shumki HI. Bronkhial'na astma ta khronichniy kholetsystyt: osoblyvosti klitinnyy perebihu, mekhanizmy vzayemoobtyazhennya, shlyakhy patohennoyi korektsiyi. Chernivtsi: BDMU; 2018. 194 s. [in Ukrainian].
13. Kimakovych VY, Chop'yak VV, Brodyk OV. Imunna systema shlunkovo-kyshkovoho traktu v normi ta patolohyy. Ternopil: Ukrmedknyha; 1999. 100 s. [in Ukrainian].
14. Benedykt VV. Pro znachennya protsesiv enerhozabezpechennya tonkoyi kyshky v patohenezi yiyi funktsional'noyi neprkhidnosti pry poshyrenomu perytoniti i kyshkoviy neprokhidnosty. Shpytal'na khyrurhiya. 2010;2(50):59-62. [in Ukrainian].
МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ М'ЯЗОВОТ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОТ КИШКИ ПРИ ПО-СТРЕЗЕКЦ1ЙН1Й ПОРТАЛЬН1Й Г1ПЕРТЕНЗ1Т Гнатюк М. С., Татарчук Л. В.
Резюме. Комплексом морфолопчних метс^в було дослiджено особливост ремоделювання м'язовоТ оболон-ки клубовоТ кишки в умовах пострезекцшноТ портальноТ ппертензп, яку моделювали шляхом видалення у лабо-раторних бiлих щурiв-самцiв лiвоТ та правоТ бокових часток печшки - 58,1 % об'ему ТТ паренхiми. Встановлено, що пострезекцiйна портальна гiпертензiя призводить до вираженоТ морфолопчноТ перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарiв м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки, яка характеризуемся диспропор-цшними нерiвномiрними змiнами морфометричних параметрiв гладких мюци^в, Тх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних вiдношень у цих кжтинах, атрофiею, зростанням стромальних структур та вщносних об'емiв пошкоджених мiоцитiв у м'язовш оболонцi, що може ускладнюватися дисфункцiею ушкодженого органа. Ключовi слова: пострезекцшна портальна гiпертензiя, клубова кишка, м'язова оболонка, ремоделювання.
МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ МЫШЕЧНОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦИОННОЙ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ Гнатюк М. С., Татарчук Л. В.
Резюме. Комплексом морфологических методов были исследованы особенности ремоделирования мышечной оболочки подвздошной кишки в условиях пострезекционной портальной гипертензии, которую моделировали путем удаления у лабораторных белых крыс-самцов левой и правой боковых долей печени - 58,1 % объема ее паренхимы. Выявлено, что пострезекционная портальная гипертензия приводит к выраженной морфологической перестройке (ремоделированию) структур внутреннего и внешнего слоев мышечной оболочки подвздошной кишки, которая характеризуется диспропорциональными неравномерными изменениями морфометрических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитоплазматических отношений у этих клетках, атрофией, увеличением стромальных структур и относительных объемов поврежденных миоцитов в мышечной оболочке, что может осложнятся дисфункцией поврежденного органа.
Ключевые слова: пострезекционная портальная гипертензия, подвздошная кишка, мышечная оболочка, ремоделирование.
MORPHOMETRIC FEATURES REMODELING OF ILEUM MUSCLE AT POSTRESECTION PORTAL HYPERTENSION Hnatjuk M. S., Tatarchuk L. V.
Abstract. Liver resection is widely used in modern surgical departments. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of ileum muscle at postresection portal hypertension have not been adequately investigated.
The purpose of the research was morphometrical investigate the features of remodeling of ileum muscte at postresection portal hypertension.
Methods and material. The complex of morphological methods examined the ileum of 45 white male rats, which were divided into 3 groups. The first group consisted of 15 intact animals, second-15 rats after resection of the left lateral part - 31.5% of the liver parenchyma, third-15 animals after resection of the right and left side parts of the liver (58.1%). Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month after from the beginning of the experiment. From the ileum histological preparations were made. The thickness of the circular and longitudinal muscle layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of myocytes, stroma, damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically.
Results and discussion. It was established that one month after resection of 31.5% of liver parenchyma, morphometric indices of ileum muscle were slightly changed. Removal of 58.1% of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the longitudinal and longitudinal layers of the ileum muscle were manifested by altered ones. The thickness of the circular layer of the muscle membrane a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 5.76 %, the diameter of myocytes - by 8.0 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 36.7 %, stromally -miocytal relation - by 19.7 %, relative the number of damaged myocytes - by 17.26 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal layer of the ileum muscle a month after the resection of 58.1% of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 5.04 %, the diameter of the nuclei increased by 2.44 % (p <0.05), nuclear-cytoplasmic relations - by 16.6 % (p <0.001), stromally -miocytal relations - by 11,76 %, relative volume of damaged myocytes-by 8,6 times.
The results of the study suggest that the removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the circular and longitudinal layers of the ileum muscle, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytolazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscle, which may be complicated by the dysfunction of the organ.
Key words: postresection portal hypertension, ileum, ileum muscle, remodeling.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 27.09.2018 року
