CC BY
10
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-322-325 УДК 616.36-089.87-06:616-091]-092.9 Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
К1ЛЬК1СНИЙ МОРФОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СТРУКТУРНО!' ПЕРЕБУДОВИ ЕНДОТЕЛ1ОЦИТ1В АРТЕР1АЛЬНОГО I ВЕНОЗНОГО РУСЕЛ ПОРОЖНЬО'' КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦЙ Р1ЗНИХ ОБ'6М1В ПАРЕНХ1МИ ПЕЧ1НКИ ДВНЗ «Терношльський державний медичний унiверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши» (м. Тернопiль)
hnatjuk@tdmu.edu.ua
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщно''' роботи ДВНЗ «Терношльський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ Украши» «Морфологiчнi закономiрностi адаптацш-них процеав в оргaнiзмi пiсля оперативних втручань на органах грудно''' та черевно''' порожнин i хiрурпч-них методiв корекци пiсляоперацiйних ускладнень» (№ державно'!' реестрацй 0117и4003149).
Вступ. У хiрургiчних стацiонарах лiкувальних за-кладiв на сьогодш нерiдко виконують резекцiю пе-чiнки. Дану операцiю здiйснюють при доброяшсних та злоякiсних пухлинах, метастазах, травмах печшки, внутрiшньопечiнковому холангiолiтiазi, альвеолярному ехшококоз^ трансплантаци печiнки [1,2,3]. У сучаснш медико-бiологiчнiй лiтературi зус^чаються публтаци, де вiдображенi результати експеримен-тальних дослiджень по вивченню паренхiми печiнки при и резекцй. У той же час недостатньо дослщжеш структуры змши у травному каналi при резекцiях рiз-них об'емiв печiнки [2,4]. Вирiшення даного питання мае не тшьки важливе теоретичне значення, але на-бувае актуальност у клiнiчнiй практицi.
Резекцiя великих об'емiв паренхiми печiнки при-зводить до складних загально-бюлопчних процеав, як виникають i розвиваються при цьому в органах i системах органiзму при його адаптаци до нового рiвня життедiяльностi [1,4]. Необхiдно зазначити, що детальне та об'ективне знання компенсаторно-адап-тацiйних процесiв у стшц порожньо''' кишки, и артери альному ру^ при резекцiях рiзних об'емiв печшки, 'хньо''' ролi у розвитку ентерально''' недостатностi до сьогоднiшнього дня дослщжеш недостатньо i потре-бують свого вирiшення.
Мета дослiдження - морфометричне вивчення особливостей структурно''' перебудови ендотелю-цитiв артерiального та венозного русел порожньо' кишки при пострезекцшнш портальнш ппертензи.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження про-веденi на 45 статевозрiлих щурах-самцях, якi були роздтеш на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 ш-тактних практично здорових тварин, 2-а - 15 щурiв пiсля резекцй' лiвоí боково''' частки - 31,5 % паренхи ми печiнки, 3-я - 15 тварин шсля видалення право' та лiвоí бокових часток печшки (58,1 %) [2]. Евтаназiя дослщних тварин здiйснювалася кровопусканням в умовах тюпенталового наркозу через 1 мкяць вiд початку експерименту. Усi мантуляци та евтаназiю щурiв проводили з дотриманням основних принци-пiв роботи з експериментальними тваринами у вщ-повщносп з положенням «европейсько''' конвенцй про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та шших наукових цiлей» (Страсбург, 1986 р.), «Загальних етичних принципiв
експериментiв на тваринах», ухвалених першим на-цюнальним конгресом з бiоетики (Ки'в, 2001 р.), а також Закону Украши «Про захист тварин вщ жорсто-кого поводження» (вiд 21.02.2006) [5].
Вирiзанi шматочки iз порожньо''' кишки фтсували в 10 % нейтральному розчиш формалiну i пiсля вщ-повiдного проведення через етиловi спирти зроста-ючо''' концентраци заливали у парафiновi блоки за загальноприйнятою методикою. Пстолопчш зрiзи товщиною 5-7 мкм тсля депарафЫзаци фарбува-ли гематоксилш-еозином, за ван-Гiзоном, Маллор^ Вейгертом, толу'диновим синiм [6]. У артерiях (А) та венах (В) порожньо''' кишки вимiрювали висоту ендотелюцилв (ВЕ), дiаметр 'х ядер (ДЯЕ), визна-чали ядерно-цитоплазматичш вiдношення в ендо-телюцитах (ЯЦВЕ) та вiдносний об'ем ушкоджених ендотелiоцитiв (ВОПЕ) [2,7]. Морфометрiю ендоте-лiоцитiв проводили за допомогою св^лового мтро-скопа «Olimpus ВХ-2» з цифровою вщеокамерою та пакетом прикладних програм «Вщео Тест 5,0» та «Вщео розмiр 5,0». Кiлькiснi показники обробляли статистично. Обробка результат виконана у вщдш1 системних статистичних дослщжень Тернопiльського державного медичного унiверситету iменi I. Я. Горбачевського в програмному пакет STATISTIKA. Рiзни-цю мiж порiвнювальними величинами визначали за критерiем Стьюдента та Манна-У''тш [8].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Отри-манi результати проведеного дослщження показали, що видалення лiвоí боково''' частки печшки, тобто 31,5 % об'ему и паренхiми, не призводило до вира-жених гемодинамiчних порушень у ворiтнiй печшко-вiй веш. Вiдомо, що унiверсальнi механiзми адапта-цй клiтин до рiзноманiтних екзогенних та ендогенних факторiв, що дшть на органiзм, визначаються в першу чергу генетичним апаратом кл^ин, який лока-лiзований в ядрi. Змши розмiрiв ядер клiтин у рiзних умовах життедiяльностi органiзму розцiнюють як по-казник ''хньо'' функцюнально''' активност [9]. Врахову-ючи сказане вище, у данiй роботi зверталася увага на розмiри ядер ендотелiоцитiв та ядерно-цитоплазма-тичнi вiдношення у дослщжуваних клiтинах. Прове-деними морфометричними вимiрами встановлено, що через мiсяць тсля резекцй 31,5 % паренхiми печшки висота ендотелiоцитiв, дiаметр 'х ядер, ядер-но-цитоплазматичнi вiдношення у вказаних клп"инах у артерiальному та венозному руслах порожньо' кишки не вiдрiзнялися вщ аналогiчних контрольних величин, тобто вказаш морфометричнi параметри у дослщжуваних експериментальних умовах суттево не змшювалися. Виявлене свiдчить, що через мкяць пiсля резекцй' 31,5 % паренхiми печiнки структура ен-дотелюцилв артерiй i вен клубово''' кишки стабтьна.
Св^лооптичним вивченням мтропрепаралв порожньоТ кишки встановлено, що при резекци 58,1 % паренхiми печiнки у оболонках дослщжувано-го органа виявлялися виражен судиннi розлади, як1 характеризувалися повнокров'ям переважно веноз-них судин. У венознш ланцi гемомтроциркулятор-ного русла спостеркалося розширення мтросудин, повнокров'я, стази, тромбози, осередки дiапедез-них, крововиливiв. Описанi вище змiни у венозному ру^ порожньоТ кишки пiдтверджували наявшсть пострезекцшноТ портальноТ' гiпертензiТ', до якоТ при-звело видалення 58,1 % паренхiми печiнки [2,4].
Ендотелiоцити артерiального та венозного русел порожньоТ кишки у даних умовах експерименту за-знавали виражених структурних змiн, що шдтвер-джувалося отриманими морфометричними параметрами (табл.).
Таблиця.
Морфометрична характеристика ендотелюцилв артерiального i венозного русел порожньо! кишки дослiдних тварин (М±т)
Показник Група спостереження
1-а 2-а 3-я
ВЕА, мкм 5,95±0,06 5,82±0,07 5,38±0,06**
ДЯЕА, мкм 3,14±0,03 3,10±0,04 2,96±0,03**
ЯЦВЕА 0,278±0,003 0,285±0,005 0,304±0,003***
ВОПЕА, % 2,15±0,03 4,85±0,06** 45,90±0,63***
ВЕВ, мкм 4,68±0,04 4,62±0,05 4,20±0,04***
ДЯЕВ, мкм 3,55±0,03 3,53±0,03 3,30±0,03**
ЯЦВЕВ 0,575±0,004 0,584±0,005 0,616±0,004**
ВОПЕВ, % 2,20±0,03 4,90±0,06** 47,70±0,72***
Примггка. *-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001 пор1вняно з 1-ю гру-пою спостережень.
Так, при резекци 58,1 % паренхiми печiнки висота ендотелiоцитiв артерiальних судин виявилася статис-тично дост^рно (р<0,01) зменшеною на 9,6 %, а дiа-метр Т'х ядер знизився на 5,7 %. З вираженою статис-тично достовiрною рiзницею (р<0,001) змiнилися на 9,3 % ядерно-цитоплазматичш вiдношення у ендоте-лiальних клiтинах артерiй порожньоТ кишки. Виявле-нi змiни вiдношень мiж просторовими характеристиками ядра та цитоплазми ендотелюцилв у даних експериментальних умовах свщчили про виражене порушення структурного кл^инного гомеостазу [10]. Вiдносний об'ем пошкоджених ендотелiоцитiв у ар-терiях порожньоТ кишки при видаленi 58,1 % паренхи ми печiнки дорiвнював (45,90±0,63) % i перевищував аналопчну контрольну величину у 21,3 рази.
Аналiзом морфометричних параметрiв ендо-телюцилв вен порожньоТ кишки виявлено, що при пострезекцшнш портальнiй ппертензи вони змшю-валися бiльш виражено порiвняно з тх структурною перебудовою у артерiях дослiджуваного органа. Так, висота ендотелюцилв у венозному руслi порожньоТ кишки у даних експериментальних умовах виявилася статистично дослодрно (р<0,001) зменшеною на 10,2 %. Дiаметр ядер вказаних клiтин при цьому знизився на 7,0 % (р<0,01) порiвняно з аналопчним контрольним показником. Виражено змшювалися при цьому ядерно-цитоплазматичш вщношення у дослiджуваних структурах, пщтверджуючи iстотне порушення структурного клiтинного гомеостазу [10]. Вщносний об'ем пошкоджених ендотелюцилв у ве-
нозному руслi порожньоТ кишки при цьому з високим ступенем дост^рносп (р<0,001) зрiс з (2,20±0,03) % до (47,70±0,72) %, тобто у 21,7 рази.
Пстолопчно артери порожньоТ кишки у вах спо-стереженнях 3-Т групи з потовщенням Тх стiнки та зву-женням просвiту, а вени розширеш, повнокровнi з осередками деструкци мюцтчв, стромальних структур, ендотелiоцитiв i десквамацiею мiсцями останнiх. Стiнки вен нерiвномiрноТ товщини з витонченням меди та порушенням арх^ектошки мiоцитiв i спо-лучно-тканинних структур, з фрагментащею, лiзисом еластичних волокон, Тх мультиплта^ею, пперелас-тозом, формуванням саккуляцiй, дистрофiею, некро-бiозом та осередками десквамаци ендотелiоцитiв. У паравазальнiй стромi набряк, склерозування та вогнища ^тинноТ шфшьтрацм. Епiтелiоцити слизо-воТ оболонки порожньоТ кишки також мкцями дис-трофiчно, некробiотично змiненi та десквамованi, у стромi виражений набряк. Структура стшок артерiй менш змiнена порiвняно з наведеним вище. При пострезекцшнш портальнш ппертензи гемодинамiчнi порушення домшують у венозному руслi, що при-зводить до бiльш вираженоТ структурноТ перебудови венозних стiнок та Тх ендотелюцилв порiвняно з ар-терiями.
Вiдомо, що ендотелiоцити судин синтезують рiзнi бiологiчно активнi речовини, необхщш для регуля-ци життево важливих процесiв органiзму i зсiдання кров^ регуляцiя тонусу судин, скоротливiсть серця, дифузiя води, iонiв, продуктiв метаболiзму. Ендоте-лiоцити здiйснюють бар'ерну, продукцшну, гемос-татичну, метаболiчну, транспортну, репаративну функщю, синтезують оксид азоту (N0). Пошкоджен-ня значноТ кiлькостi ендотелюцилв призводить до ТхньоТ дисфункци, блокади N0-синтази, зменшення синтезу N0, активаци процесiв його деградаци, що супроводжуеться спазмом та звуженням переважно артерiальних судин [11], що призводить також до застою кровi у венозному руслк Ц процеси попршують кровопостачання органiв, призводять, пiдтримують та посилюють ппокаю, яка ускладнюеться набряком, дистрофiею, некробiозом тканин i кл^ин. Наведене пiдтверджувалося результатами проведеного досли дження. При значному пошкодженнi ендотелюцилв ступiнь морфологiчних змiн у стшц порожньоТ кишки був вираженiшим.
Висновки. Резекщя 58,1 % паренхiми печшки призводить до пострезекцшноТ портальноТ ппертензи. Остання ускладнюеться венозним застоем у вор^нш печiнковiй венi та вираженою структурною перебудовою ендотелюцилв артерш i вен порожньоТ кишки, яка характеризуеться нер!вном!рною, диспропорцiйною змшою морфометричних параме-трiв Тх цитоплазми та ядер, порушенням вщношень мiж ними, значним зростанням вiдносного об'ему пошкоджених ендотелюцилв. Вираженiсть структурних змш ендотелiоцитiв домiнуе у венах порожньоТ кишки i залежить вiд видаленого об'ему паренхiми печiнки.
Перспективи подальших дослiджень. Всебiчне вивчення структурноТ перебудови ендотелiоцитiв артерiального i венозного русел порожньоТ кишки в умовах пострезекцшноТ портальноТ ппертензи дозволить суттево розширити дiагностику, корекцiю та профшактику дослщжуваноТ патологи.
Лггература
1. Vishnievskii VA, Yefanov MG, Kazakov IV. Segmentarnyye rezektsyi, otdaliennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholiakh piechieni. Ukr. zhurnal khirurgii. 2012;1(16):5-15. [in Russian].
2. Hnatiuk MS, Tatarchuk LV, Jasinovskyy OB. Morphometrychna octinka osoblyvostey remodeliuvanja struktur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resekcyy riznych objemiv pechinky. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia "Medycyna". 2016;1(49):3-5. [in Ukrainian].
3. Nakajima K, Takanashi S, Saito N. Efficacy of the predicted operation time strategy for syndromus colorectal liver metastasis feasibility study for staged resection in patients in long predicted operation time. Gastrointest. Surg. 2013;17(4):688-95.
4. Sawada K, Ohtake T, Veno N. Multiple portal hypertensive polyps of the jejunum accompanied by anemia of the unknown origin. Gastrointest., Endosc. 2011;73:179-82.
5. Reznikov OH. Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh. Endokrynolohiia. 2003;8(1):142-5. [in Ukrainian].
6. Sorochinnikov AG, Dorosievich AYe. Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika. Moskow: Meditsyna; 2007. 448 s. [in Russian].
7. Avtandilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii. Moskow: Medicyna; 2002. 240 s. [in Russian].
8. Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh Excell. Kiev: Morion; 2001. 410 s. [in Russian].
9. Kukhar ID. Morfometrychni zminy yader klityn sitchastoyi zony kory nadnyrkovykh zaloz pislya vplyvu opikiv i kriodestruktsiyi na shkiru tvaryn. Visnyk naukovykh doslidzhen'. 2002;2:111-3. [in Ukrainian].
10. Sarkysov DS. Strukturnye osnovy adaptatsyy y kompensatsyy narushennykh funktsyy. Moskva: Medytsyna; 1998. 230 s. [in Russian].
11. Makarov MA, Avdeyev SN, Chuchalin AG. Rol' dysfunktsyy endotelyya y rehydnosty arteriy v patoheneze khronycheskoy obstruktyvnoy bolezny lehkykh. Terapevtycheskyy arkhyv. 2012;3:74-7. [in Russian].
К1ЛЬК1СНИЙ МОРФОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СТРУКТУРНО! ПЕРЕБУДОВИ ЕНДОТЕЛ1ОЦИТ1В АРТЕР1АЛЬНОГО I ВЕНОЗНОГО РУСЕЛ ПОРОЖНЬО! КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦ1! Р1ЗНИХ ОБ'£М1В ПАРЕНХ1МИ ПЕЧ1НКИ Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Резюме. В експеримент на лабораторних бших щурах встановлено, що резекщя 58,1 % napeHxii^ печшки призводить до пострезекцшно! портальноТ ппертензп i вираженоТ структурно! перебудови ендотелiaльних клп"ин aртерiaльного i венозного русел порожньо! кишки, яке характеризуемся нерiвномiрними, диспропор-цюнальними змшами морфометричних пaрaметрiв !х цитоплазми i ядер, порушеннями вiдношень 1^ж ними, значним зростанням вiдносних об'емiв пошкоджених ендотелiоцитiв. Вирaженiсть структурних змш ендоте-лiоцитiв домiнуе у венах порожньо! кишки i залежить вщ видаленого об'ему пaренхiми печiнки. Ключовi слова: резекцiя печiнки, ендотелiоцити, артерп, вени, порожня кишка.
КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СТРУКТУРНОЙ ПЕРЕСТРОЙКИ ЭНДОТЕЛИОЦИТОВ АРТЕРИАЛЬНОГО И ВЕНОЗНОГО РУСЕЛ ТОЩЕЙ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦИИ РАЗЛИЧНЫХ ОБЪЕМОВ ПАРЕНХИМЫ ПЕЧЕНИ
Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Резюме. В эксперименте на лабораторных белых крысах установлено, что резекция 58,1% паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженной структурной перестройки эндотелиальных клеток артериального и венозного русел тощей кишки, характеризующейся неравномерными, диспропорциональными изменениями морфометрических параметров цитоплазмы и ядер эндотелиоцитов, нарушениями отношений между ними, значительным ростом относительных объемов поврежденных эндотелиоцитов. Выраженность структурных изменений эндотелиоцитов доминирует в венах тощей кишки и зависит от удаленного объема паренхимы печени.
Ключевые слова: резекция печени, эндотелиоциты, артерии, вены, тощая кишка.
QUANTITATIVE MORPHOLOGICAL VALUE OF STRUCTURAL RECONSTRUCTION OF ENDOTHELIOCYTES OF ARTERIAL AND VENOUS BEDS OF JEJUNUM AT RESECTION DIFFERENT VOLUMES OF LIVER Tatarchuk L. V., Hnatjuk M. S.
Abstract. Liver resection is widely used in modern surgical departments. Removal of large volumes of the liver leads to postresection portal hypertension, which is complicated by bleeding from varicose veins of the esophagus, stomach, rectum, ascites, splenomegaly with secondary hyperpselinism, parenchymal jaundice and portosystemic encephalopathy. The widespread prevalence of this pathology, high mortality from its complications indicates that it is an important medical and social problem. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of endotheliocytes of arterial and venous beds jejunum after resection of different volumes of liver parenchyma have not been adequately investigated.
The purpose of the research was morphometrical investigate the structural reconstruction of endotheliocytes of arterial and venous beds jejunum after resection of different volumes of liver parenchyma.
Methods and material. The research was conducted on 45 male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, 2-15 rats after resection of the left lateral part - 31.5 % of liver parenchyma, 3 - 15 animals after resection of the right and left side parts of the liver (58.1 %). Euthanasia of animals was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The cut pieces of the jejunum were fixed in a 10 % neutral formalin solution, and after appropriate ethyl alcohol of increasing concentration was poured in paraffin blocks. Histologic sections 5-7 ^m thick after deparaffinization were stained with hematoxylin-eosin, for van Gizon, Mallory, Weigert, and toluidine blue. Morphometrical determined the height of the endothelial cells, the diameter of their nuclei, the nuclear-cytoplasmic rations in the endothelial cells and the relative volume of damaged endothelial cells in arteries and veins. Quantitative indicators were processed statistically.
Results and discussion. One month after resection of 31.5 % of the liver, the height of the endothelial cells, the diameter of their nuclei, the nuclear-cytoplasmic rations in the endothelial cells and the relative volume of damaged endothelial cells in arteries and veins of the jejunum changed slightly. Resection of 58.1% of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and severe structural rearrangement of endothelial cells of the arteries and veins of the jejunum. The height of the endothelial cells in the arteries decreased by 9.6 %, the diameter of their nuclei- by 5.7 %, the nuclear-cytoplasmic ratios increased by 9.3%, the relative volume of damaged endothelial cells-by 21.3 times, in the venous beds of the jejunum the indicated changes were 10.2%, 7.0%, 7.1% and 21.7 times, respectively. The severity of structural changes in endothelial cells dominates the veins of the jejunum and depends on the removed volume of liver parenchyma.
Conclusion. Researches was found that a resection of 58.1% of the liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and severe structural reconstruction of the endothelial cells of the arterial and venous beds of the jejunum, characterized by uneven disproportionate changes in the morphometric parameters of their cytoplasm and nuclei, a violation of the relations between them, significant an increase in the relative volume of damaged endothelial cells. The severity of the structural reconstruction of endothelial cells dominates the veins of the ileum and depends on the volume of the removed parenchyma of the liver.
Key words: resection of the liver, endothelial cell, arteries, veins, jejunum.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 04.07.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-325-329 УДК 616.13.2:577.125:612.08 Трясак Н. С., Слкна Ю. В.
СТАН В1НЦЕВИХ АРТЕР1Й ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 АТЕРОСКЛЕРОЗУ У ЩУР1В ДЗ «Дншропетровська медична академт МЫстерства охорони здоров'я УкраТни» (м. Дншро)
nataliatryasak@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом науко-во-дослщноТ роботи «Пстолопчш аспекти взаемоди дендритних клп"ин i3 мтрооточенням у складi вну-тршшх оргашв в умовах експериментального моде-лювання патолопчних сташв», № державноТ реестра-ц|Т 0113U006627.
Вступ. За даними ВООЗ атеросклеротичш ура-ження серця та судин займають перше мкце в струк-турi захворюваност населення в усьому свт [1,2]. Встановлено, що маркером атеросклеротичного по-шкодження е ремоделювання судин, до якого при-зводять порушення обмшу лт^в з Тх накопиченням в iнтимi судин та розростання компонент сполучноТ тканини [3,4]. В зв'язку з цим постае необхщшсть встановлення характеру та особливостей структурноТ перебудови артерш, у тому чи^ вшцевих, за умов атерогенезу у докл^чний перюд, що е можливим реалiзувати в експериментальних умовах [5]. Най-бтьш об'ективними методами дослщження стадш-ност у розвитку атеросклеротичного процесу е мор-фометричш методи, як дозволяють оцшити змши кшьшсних параметрiв судин [6].
Отже, метою роботи було морфометричне досли дження та аналiз структурних змiн вшцевих артерш в умовах експериментального атеросклерозу.
Об'ект i методи дослiдження. Дослщження проводились на 120 нелшшних щурах рiзноТ статi iз се-редньою масою 180-210 г. Тварини були роздтеш на 2 групи: I - контрольна група (n=40), яким вводили неповний ад'ювант Фрейнда та II - експерименталь-на група (n=80), якi були iмунiзованi нативними ли попротеТнами низькоТ щшьносл (нЛПНЩ) людини. Атеросклеротичне пошкодження моделювали за методикою, згiдно якоТ щурам одноразово вводили нативш ЛПНЩ людини (ProSpec, USA) у дозi 200 мкг внутршньошшрно незалежно вiд маси тта з дода-
ванням 0,1 мл неповного ад'юванта Фрейнда (Becton Dickinson, USA) [7]. Тварини знаходилися у звичайних умовах та рацюш в1вар1ю.
Терм1н експерименту складав 20 тижшв. Тварин виводили з експерименту щотижня, починаючи i3 4-го тижня, шляхом декаттацп пiд тiопентоловим наркозом в дозi 50 мг/кг маси тта. Утримання тварин та експериментальне дослщження проводились вщповщно до положень «бвропейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, ям використовуються для експерименлв та iнших наукових цшей» (Страсбург, 18.03.1986 р.) та Закону УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 3447-IV вщ 21.02.2006 р.).
Для подальшого морфологiчного дослщження вiнцевi артери з прилеглим мюкардом фiксували в 10 % розчиш нейтрального формалiну, проводили через етиловi спирти висхщноТ концентрацп та заливали в парафш. Отриманi мтропрепарати забарвлю-вали гематоксилiном та еозином, за методами ван Пзон, Маллорi i суданом Ill [8].
Оцшку гiстологiчних зрiзiв проводили пiд св^ло-вим мiкроскопом Carl Zeiss (Ымеччина) за стандартною схемою. Морфометричному дослщженню пд лягали вiнцевi артери середнього (зовнiшнiй дiаметр
- 51-125 мкм) та дрiбного калiбру (зовшшнш дiаметр
- 26-50 мкм) [9]. Враховували висоту ендотелюци-тiв (ВЕ), внутршнш (ВД) та зовнiшнiй дiаметри (ЗД) судин, товщину стiнки (ТС) та шдекс Вогенворта (IB) (вщношення площi стiнки судини до площi ТТ просви ту) [10]. Для вимiрювання вказаних морфометричних параметрiв використовували програмне забезпечен-ня ToupView з використанням об'ектива х40 та окуляра х10. Фотографування проводили за допомогою цифровоТ фотокамери ToupCam UCM0S03100KPA.
Отримаш показники статистично обробляли з використанням пакету
