CC BY
33
УДК 619:616.98:579.873
Стояновський В.Г., д.вет.н., професор © Коломшць I. А., к.вет.н., ст. викладач, Камрацька О.1., к.вет.н., асистент Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
ТОПОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1МУННИХ СТРУКТУР КИШЕЧНИКА
КРОЛ1В
У статт1 наведено дат про розм1ри та топограф1чт особливост1 функцюнування плямок Пейера, л\мфо'гдного дивертикула клубовог кишки е слизовт оболонщ кишечника крол\е 6- I 12-м1сячного е\ку. Встаноелено, що структура плямок Пейера вгдргзняеться у ргзних вгддглах кишечника, що може еказуеати на р1зне гх функцюнальне призначення. Виявлен ¡мунш структури забезпечують достатшй р1вень ¡мунолог1чног адаптацп мкцевих захисних мехашзм1в в гх кишечнику в пергод фгзгологгчног зрыост1 та в подальшому племгнному використанн1 крол\в. Встановлено в\дм1нност1 у розм1рах плямок Пейера та дивертикула у кишечнику крол1в 6- г 12-м1сячного вгку: зменшення розм1р1в може вказувати на початок гнволюцгг лгмфогдного апарату кишечника крол1в 12-м1сячного вгку. Встановлено в1дсутшсть плямок Пейера у дванадцятипалт кишц крол1в ргзних вгкових груп, що може мати безпосередшй вплив на тдвищену чутливкть гх оргашзму до фактор1в кормовог чи технологгчног етюлогп.
Ключовi слова: плямки Пейера, лгмфогднг вузлики, дивертикул, кишечник, кролг, статева зршсть, ¡мунолог1чна адаптац1я.
УДК 619:616.98:579.873
Стояновский В. Г., Коломиец И. А., Камрацка О. И.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжицкого
ТОПОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИММУННЫХ СТРУКТУР
КИШЕЧНИКА КРОЛЕЙ
В статье приведены данные о размерах и топографических особенностях функционирования пейеровых бляшек, лимфоидного дивертикула подвздошной кишки в слизистой оболочке кишечника кролей 6 - и 12-месячного возраста. Установлено, что структура пейеровых бляшек отличается в разных отделах кишечника, который может указывать на разное их функциональное назначение. Выявленные иммунные структуры обеспечивают достаточный уровень иммунологической адаптации местных защитных механизмов в их кишечнике в период физиологичной зрелости и в дальнейшем племенном использовании кролей. Установлены отличия в размерах пейеровых бляшек и дивертикула в кишечнике кролей 6 - и 12-месячного возраста: уменьшение размеров может указывать на начало инволюции лимфоидного аппарата кишечника кролей 12-месячного возраста. Установлено отсутствие пейеровых бляшек в двенадцатиперстной кишке кролей разных возрастных групп, что может иметь непосредственное влияние на повышенную
© Стояновський В.Г., Коломieць I. А., Камрацька О.1., 2014
308
чувствительность их организма к факторам кормовой или технологической этиологии.
Ключевые слова: пятна Пейера, лимфоидные узелки, дивертикул, кишечник, кроли, половая зрелость, иммунологическая адаптация.
UDC 619:616.98:579.873
Stoianovskyi V.G., Kolomiets I.A., Kamratska O.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z.Gzhytskyj
TOPOGRAPHICAL FEATURES OF IMMUNE STRUCTURES OF CRAWLS INTESTINE
To the article data are driven about sizes and topographical features of functioning of Payers patches, diverticulum of iliac bowel in the mucous membrane of bowels of crawls 6 - and 12-monthly age. It is set that the structure of Payers patches differs in the different departments of bowels that can specify on anything them functional setting. The educed immune structures provide the sufficient level of immunological adaptation of local nocifensors in their bowels in the period of physiology maturity and in the further tribal use of crawls. Differences are set in the sizes of Payers patches and diverticulum in the bowels of crawls 6 - and 12-monthly age: reduction of sizes can specify on beginning of involution of bowels vehicle of crawls of 12-monthly age. Absence of bowels is set in the duodenum of crawls of the different age-related groups, that can have direct influence on an increase sensitiveness of their organism to the factors offeed or technological etiology.
Key words: Payers patches, lymphoid nodules, diverticulum, bowels, crawls, puberty, immunological adaptation.
Вступ. Як вщомо, кролi вщзначаються високою штенсившстю розмноження, що залежить вщ 1хшх бюлопчних властивостей: багатоплщноси, полiестричностi, ранньо! статево! зршосп тощо [1, 2]. Кролики вiдрiзняються вщ шших тварин бшьш штенсивним обмшом речовин. Хоча не знайшлося в лiтературi повщомлень про наявшсть критичних перiодiв постнатального онтогенезу молодняку кролiв, проте, як вщомо, перша вжова линька у кроленят починаеться в мкячному вщ (коли сформувався перший пух) i тривае 90-105 дшв; у вщ 5-6 мю в молодняку кролiв закшчуеться друга вжова линька, у вщ 150-180 дшв - третя вжова линька [3, 4]. Бшьше того, у кролiв на листопад-лютий завжди припадае мiжсезонна линька, i, враховуючи, чутливкть !х оргашзму до змш у ращош, перерву, протяпв i впливу прямих сонячних промешв, адаптацiйнi реакци !х органiзму можна вважати зниженими. Функщональний стан iмунологiчноl адаптаци органiзму самцiв кролiв вивчений мало, особливо в перюд статево! зршост^ яко!, як вiдомо, самщ кролiв досягають у вiцi 3-3,5 мю, фiзiологiчноl зрiлостi - у вщ 4-6 мiс, а племшне використання самцiв продовжуеться три роки [5, 6, 7]. Не виявлено в лiтературi повщомлень про наявшсть та топографiчнi особливост функцiонування iмунних структур кишечника самцiв кролiв, що могло би вказувати на стан
309
iмунологiчно! адаптаци !х оргашзму до рiзних технолопчних умов утримання, що i стало метою наших дослщжень.
Матерiали та методи. Оскiльки якiсть самцiв вдаграе значно бiльшу роль у полшшенш стада, нiж самок, дослiд проведено на самцях кролiв породи «йрий велетень», виведених в звiрорадгоспi «Петрiвський» Полтавсько! областi. Тварин утримували у кликах на повнорацiонному комбiкормi. Для специфiчно! профiлактики мiксоматозу кролiв вакцинували двократно: у 28-48 -денному вщ з наступною ревакцинацiею через 3 мкящ (жива вакцина, отримана iз штаму В-92). Для виконання завдання було вiдiбрано 5 самщв кролiв у вiцi 6 та 12 мкящв для зважування, у яких до ранково! годiвлi тсля легкого наркозу та декаштаци були вдабраш кишечники. В отриманому матерiалi проводили макроскопiчнi дослiдження iмунних структур, асоцшованих зi слизовою оболонкою за методом Хелман. Результати опрацьовували статистично за допомогою програми Statystika для Windows XP.
Результати дослщження. У результат проведених дослiджень було встановлено, що у вщ 6 мк маса тiла самцiв кролiв становила 3,5±0,93 кг, у вiцi 12 мк - 6,7±1,02 кг. Що стосуеться топографи iмунних структур кишечника кролiв, то серед вiдомих у л^ератур^ макроскопiчним методом у дослщжуваних нами тварин ми виявляли плямки Пейера (1111), поодиною лiмфатичнi вузлики (ЛВ), лiмфо!дний дивертикул клубово! кишки (ЛД) (див. табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика кишечника та iмунних структур самщв кролiв, _(M±m, n=5)__
Дослщжуваш показники 6 м1с 12 м1с
Довжина дванадцятипало! кишки, см 79,2±7,19 61,0±6,24
Порожня кишка
Довжина порожньо! кишки, см Кшьшсть плямок Пейера, шт Середня довжина одн1е! плямки Пейера, см 271,3±6,36 4,2±0,14 1,45±0,09 268,3±5,70 4,8±0,10 1,18±0,10
Клубова кишка
Довжина клубово! кишки, см Довжина плямки Пейера, см Довжина л1мфо!дного дивертикула клубово! кишки 40,5±5,68 1,8±0,12 (100%) 3,9±0,17 44,6±6,95 1,1±0,05 (100 %) 2,8±0,14
Слша кишка
Довжина слшо! кишки, см Довжина плямки Пейера, см Довжина придатка слшо! кишки, см 37,5±4,38 I,9±0,06 (100 %) II,0±0,16 39,5±8,12 I,5±0,10 (100 %) II,5±0,25
Кшцевий вщдш товстих кишок
Довжина ободово! кишки (велико! i мало!), см Довжина передпрямо! i прямо! кишки, см 49,5±6,94 110,0±5,82 49,0±4,57 106,0±7,05
Встановлено, що дванадцятипала кишка була довшою у кролiв 6-мiсячного вiку, !! довжина становила 79,2±7,19 см проти 61,0±6,24 см у кролiв 12-мюячного вiку. Особливiстю кишки було те, що вона характеризувалася
310
найширшим просвгтом, а також вщсутнютю ПП. Порожня кишка починалася у л1вш половин черевноТ порожнини пщ хребтом, приблизно на р1вш переднього краю л1вот нирки, ТТ довжина в крол1в 6- 1 12-м1сячного в1ку складала 271,3±6,36 та 268,3±5,70 см. У слизовш оболонц1 порожньоТ кишки макроскошчно виявлялися ПП, при цьому перша ПП в обох групах дослщжуваних тварин завжди розташовувалася на початку кишки. 1х к1льк1сть у крол1в 6-м1сячного в1ку складала 4,2±0,14 шт., а середня довжина одшеТ ПП - 1,45±0,09 см. У тварин вказаноТ в1ковоТ групи в1дстань м1ж плямками на початку кишки становила 65-102 см, в каудальному напрямку зменшувалася 1 складала 32-45 см. У крол1в 12-мюячного в1ку юльюсть ПП була б1льшою - 4,8±0,10 шт., проте середня довжина - меншою, що становило 1,18±0,10 см. Тут плямки розташовувалися приблизно на однаковш вщдал1 одна в1д одноТ - 51-77 см. Необх1дно вщзначити, що ус1 ПП порожньоТ кишки крол1в обох в1кових груп мали округлу, дещо видовжену форму, р1вш краТ, виступали над поверхнею слизовоТ оболонки. На поверхн1 плямок можна було чггко розр1знити окрем1
Рис. 1. 1мунш структури кишечника крол^в 6- ^ 12-мкячного вжу
1-Плямки Пейера, 2- Л1мфоТдний дивертикул клубовоТ кишки
3-Сл1па кишка, 4-Ободова кишка
У клубовш кишц1 крол1в 6- та 12-мюячного в1ку в ус1х досл1джуваних нами особин завжди рееструвалася одна ПП довжиною вщповщно 1,8±0,12 та 1,1±0,05 см. Ст1нки клубовоТ кишки, на вщмшу в1д шших д1лянок тонкого кишечника, були потовщень Плямка розташовувалися через 10 - 16,5 см до мюця переходу клубовоТ кишки у товстий вщдш. ПП в клубовш кишщ крол1в 61 12-м1с в1ку була округлоТ форми, на ТТ поверхн1 можна було чггко розр1знити окрем1 вузлики, поверхня плямки, на вщмшу вщ поверхн1 плямок порожньоТ кишки була гладка, горбкуватютю не в1дзначалася.
Як вказують дан1 л1тератури, перед слшою кишкою клубова кишка мае своерщне, специф1чне для крол1в утворення [8]. Встановлено, що це утворення являло собою велике однобоке дивертикулопод1бне розширення з мщними стшками, так званий л1мфоТдний дивертикул клубовоТ кишки.
311
Рис. 2. 1мунш структури кишечника крол^в 6- ^ 12-мкячного вжу
1-Плямки Пейера, 2- Л1мфоТдний дивертикул клубовоТ кишки
Вш мав неправильну трикутно-овальну форму 1 своТм опуклим боком був звернений догори. При розтиш було встановлено, що в крол1в 6-мюячного в1ку його довжина складала 3,9±0,17 см. У крол1в 12-м1сячного вжу ЛД був значно менших розм1р1в - 2,8±0,14 см. Достатньо потовщена ст1нка дивертикула (до 4 мм) 1 значш розм1ри можуть вказувати на те, що бшьша частина х1мусу безпосередньо контактуе з його л1мфоТдною тканиною 1 в процес1 просування по кишковому тракту основна частина антигенного матер1алу х1мусу знешкоджуеться власне в межах ЛД. Можливо, розм1ри дивертикула залежать в1д ЛВ, як його заповнюють, а зменшення розм1р1в може вказувати на шволющю л1мфоТдного апарату кишечника крол1в 12-мюячного в1ку.
Встановлено, що сл1па кишка у крол1в була довга, обемна, поступово звужувалася й зак1нчувалася слшо. На н1й ясно були позначен! перехвати, як розд1ляли кишку начебто на окрем1 ком1рки. На правому, дещо ув1гнутому боц1 сл1поТ кишки в ус1х досл1джуваних нами особин рееструвалася одна ПП округлоТ або овальноТ форми. 1Т розм1ри у крол1в 6-м1сячного в1ку складали 1,9±0,06 см. У крол1в 12-м1сячного вжу плямка була менших розм1р1в -1,5±0,10 см. Плямка в1др1знялася вщ ПП порожноТ та клубовоТ кишки значним потовщенням ст1нки (до 4 мм) та розм1рами. СвоТм краем плямка щшьно прилягала до дивертикула клубовоТ кишки, була своерщним його продовженням. Така анатом1чна будова 1 топограф1я плямки може вказувати на спорщнене функц1ональне призначення обох 1мунних структур.
На макроскоп1чному р1вн1 було установлено, що звужений к1нець слшоТ кишки переходив у круглий пальцепод1бноТ форми в1дросток - придаток слшоТ кишки, або апендикс. Апендикс р1зко в1др1знявся в1д сл1поТ кишки як за формою, так 1 за характером своТх стшок. Зверху вш був б1лястого кольору, ст1нки його були р1вном1рно потовщен1 1 досягали 3 мм, мали др1бнозернистий вигляд. Довжина придатка майже не вщр1знялася у крол1в р1зних в1кових груп 1 становила 11,0±0,16 та 11,5±0,25 см. Не вдалося розр1знити поодиноких ЛВ в стшщ апендикса крол1в на макроскоп1чному р1вн1.
312
Довжина юнцевого вщдшу товстих кишок наведена у таблиц 1. Необхщно вщзначити, що початкова широка частина ободово1 кишки мютила три рухливих ряди яскраво виражених невеличких кишеньок. Кiнцева - звужена частина кишки мала один дуже широкий мязистий тяж, И можна назвати малою ободовою кишкою. 1мунних структур в кшцевому вщдш товстих кишок кролiв 6- i 12-мiсячного вiку виявлено не було.
Перспективи подальших досл1джень. Плануеться дослiдження iмунних структур кишечника кролiв у вжовому аспектi 1-365 доба життя.
Висновки. 1. Встановлено, що у порожнш кишщ кролiв 6- i 12-мiсячного вiку функцiонуе вщповщно 4,2±0,14 та 4,8±0,10 плямок Пейера, в клубовш та слшш кишщ - в 100 % дослщжуваних особин одна плямка Пейера.
2. Виявлено, що довжина лiмфоlдного дивертикула клубово! кишки кролiв 6-мкячного вiку складае 3,9±0,17 см, у кролiв 12-мiсячного вiку - 2,8±0,14 см.
3. Встановлено, що структура плямок Пейера вiдрiзняеться у рiзних вiддiлах кишечника, що може вказувати на !х рiзне функцiональне призначення.
Л1тература
1. Бiлий JI.A. Кролiвництво. - К.: Вища школа, 1977.
2. Александрова В. С. Кормление кроликов / Александрова В. С. // Кролиководство и звероводство. — 2002. — № 2. — C. 29-31.
3. Катуллш I. I. Продуктившсть молодняку кролiв при згодовуванш повноращонних комбiкормiв з рiзним рiвнем протешу / Iбатуллiн I. I., Чичик Р. М., Панасенко Ю. О. // Науковий вкник Львiвськоl нащонально1 академи ветеринарно! медицини iм. С. З. Гжицького. — 2005. — Т. 7, № 3, Ч. 3. — С. 45-58.
4. Комиссаров С.А. Новое в технологии обработки шкурок / Комиссаров С.А. и др. // Кролиководство и звероводство. - 2001. - №5. — С. 23-28
5. Лесик Я. В. Ефектившсть використання лiзин-протеlновоl добавки в годiвлi кролiв / Я. Лесик, Р. Федорук // Ефективш корми та годiвля. — Кшв, 2008. — № 1 (25). — С. 3-4.
6. Санько О. П. Закономiрностi та особливост росту кролiв рiзних порщ / Санько О. П. // Науково-техшчний бюлетень. — Харюв, 2005. — № 89 — C. 144-148.
7. Фiзiологiя сшьськогосподарських тварин: пщручник, з грифом Мшктерства осв^и i науки, молодi та спорту Украши / Мазуркевич А.Й., Трокоз В.О., Карповський В!., Камбур М.Д., Стояновський В.Г., Головач П1. та ш. - 2-е вид., доопр. - Кшв : НУБШ Украши, 2014. - 456 с.
8. Colin M. Rabbit production in East European countries / Colin M. // World Rabbit Sci. — 2004. — Vol. 1. — Issue. 1. — P. 37-52.
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
313
УДК 619:612. 017:636.3.084
Стояновський В.Г., д.вет.н., професор, Камрацька О.1., к.вет.н., асистент Коломшць I. А., к.вет.н., ст. викладач, Мацюк О. I., астрант © Лъвiвсъкий нацюналъний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
iменi С. З. Гжицъкого
СИНБ1ОТИКИ ДЛЯ ПОРОСЯТ. МЕХАН1ЗМ ДП. ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ
У статтi наведет дат про рiвенъ колотзацп мтрофлори, стан iмунних структур кишечника та продуктивтстъ поросят-сисутв у перюд вiдлучення вiд свиноматки. Розкритий мехатзм дп пробютичного комплексного стимулятора росту (симбютика) «Праймжс Бюнорм К» в органiзмi поросят. Показано позитивний ефект вiд застосування симбютика «Праймжс Бюнорм К» у дозi 0,01г/кг маси тыа на добу до та тсля вiдлучення тварин (з 5 до 60 доби життя), що сприяе збшъшенню кiлъкостi лакто- i бiфiдобактерiй в кишечнику поросят тсля вiдлучення та в перюд вiдгодiвлi, тдвищенню iмунологiчног реактивностi iмунних структур тонких i товстих кишок тварин та адаптацтних процеав у гх органiзмi при переведент на новий тип живлення, попереджуе розвиток дисбактерюзу та iмунодефiцитiв, а також збыъшуе середнъодобовi прирости оргатзму тварин на 10,1-13,9 % (при мас гтзда при вiдлученнi 7,5-8,8 %, по середтй мас одного поросяти 7,0-8,0 %).
Ключовi слова: мтрофлора, iмуннi структури, кишечник, поросята, синбютики, вiдлучення, стрес.
УДК 619:612. 017:636.3.084
Стояновский В. Г., Камрацка О. И., Коломиец И. А., Мацюк О. И.
Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжицкого
СИНБИОТИКИ ДЛЯ ПОРОСЯТ. МЕХАНИЗМ ДЕЙСТВИЯ.
ПРЕИМУЩЕСТВА ПРИМЕНЕНИЯ
В статъе приведены данные об уровне колонизации микрофлоры, состояние иммунных структур кишечника и продуктивности поросят-сосунов в период отема от свиноматки. Раскрытый механизм действия комплексного стимулятора роста (симбиотика) "Праймикс Бионорм К" в организме поросят. Показан позитивный эффект от применения симбиотика "Праймикс Бионорм К" в дозе 0,01г/кг массы тела на сутки до и после отема животных (с 5 до 60 суточной жизни), который способствует увеличению количества лакто- и бифидобактерий в кишечнике поросят после отъема и в период откорма, повышению иммунологической реактивности иммунных структур тонких и толстых кишок животных и адаптационных процессов в их организме при переводе на новый тип питания, предупреждает развитие дисбактериоза и иммунодефицитов, а также увеличивает среднесуточные привесы организма животных на 10,1-13,9 % (при массе гнезда при отъеме 7,58,8 %, по средней массе одного поросенка 7,0-8,0 %).
© Стояновський В.Г., Камрацька О.1., Колом1ець I. А., Мацюк О. I., 2014
314
