CC BY
43
УДК 619:612.017:598.261.7
Стояновський В. Г., д. вет. н., професор, Гармата Л. С., астранг, Коломieць I. А., к. вет. н., ст. викл. (i_kolomiec@mail.ru)
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ I ТОПОГРАФП 1МУННИХ УТВОР1В
КИШЕЧНИКА ПЕРЕПЕЛ1В В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ1
У статтi наведено результати топографп та морфометричного аналiзу iмунних структур кишечнику перепелiв породи «Фараон» промислового вирощування у рiзнi перюди постнатального онтогенезу. Виявлено, що на початковому i промiжному етат життя перепелiв рееструеться постшно одна пейерова бляшка у порожтй та у клубовт кишщ, додатково виявляеться одна пейерова бляшка в 12-палш кишщ. Не рееструються пейеровi бляшки у кратальнт частиш порожньог кишки (до дивертикула Меккеля). Встановлено, що поодинош лiмфоïднi вузлики в тонких кишках макроскотчно виявляються у перепелiв 75-добового вжу (початок несучостi). У рiзнi перюди онтогенезу збтьшуеться довжина пейеровоï бляшки клубовог кишки та тонзили слтих кишок, тим часом як довжина тших пейерових бляшок, а також дивертикула Меккеля, поодинокихлiмфоïдних вузлиюв слтих кишок залишаються без змт.
Ключов1 слова: пейеровi бляшки, лiмфоïднi вузлики, дивертикул Меккеля, тонзила слтих кишок, тоню та товстi кишки, перепели.
УДК 619:612.017:598.261.7
Стояновский В. Г., Гармата Л. С., Коломиец И. А.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ И ТОПОГРАФИИ ИММУННЫХ
ОБРАЗОВАНИЙ КИШЕЧНИКА ПЕРЕПЕЛОВ В ПОСТНАТАЛЬНОМ
ОНТОГЕНЕЗЕ
В статье приведены результаты топографии и морфометрического анализа иммунных структур кишечника перепелов породы «Фараон» промышленного выращивания в разные периоды постнатального онтогенеза. Обнаружено, что на начальном и промежуточном этапе жизни перепелов регистрируется постоянно одна пейеровая бляшка в тощей и подвздошной кишке, дополнительно оказывается одна пейеровая бляшка в 12-перстной кишке. Не регистрируются пейеровые бляшки в краниальном части тощей кишки (до дивертикула Меккеля). Установлено, что единичные лимфоидные узелки в тонких кишках макроскопически оказываются в перепелов 75-суточного возраста (начало яйценоскости). В разные периоды онтогенеза увеличивается длина пейеровой бляшки подвздошной кишки и тонзилы слепых кишок, тогда как длина других пейеровых бляшек, а также дивертикула Меккеля, лимфоидных узелков слепых кишок остаются без изменений.
Ключевые слова: пейеровые бляшки, лимфоидные узелки, дивертикул Меккеля, тонзила слепых кишок, тонкие и толстые кишки, перепела
UDC 619:612.017:598.261.7
V. Stojanovskij, L. Gharmata, I. Kolomiec
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
FEATURES OF THE STRUCTURE AND TOPOGRAPHY INTESTINAL IMMUNE FORMATIONS QUAIL IN POSTNATAL ONTOGENESIS
© Стояновський В. Г., Гармата Л. С., Колом1ець I. А.,2016
156
The results of morphometric analysis and the topography of intestinal immune structures in pharaoh quails under industrial cultivation in different periods of postnatal ontogenesis are represented. It was found that in the initial and intermediate stage of quails life continuously recorded one Peyer's patche in jejunum and ileum, additionally revealed one Peyer's patche in duodenum. Not registered Peyer's patches in cranial jejunum (to Meckel diverticulum). Macroscopically lymphoid nodules are found in the small intestine of 75-day-old quails (early egg). In different periods of ontogenesis the length of ileum Peyer's patche and blind guts tonzyly increases, whereas the length of another Peyer's patches, Meckel diverticulum, single blind gut lymphoid nodules remains unchanged.
Key words: peyyerovi patches, lymphoid nodules, Meckel diverticulum, tonzyla blind intestine, small and large intestine, quail
Вступ. Одшею з важливих особливостей оргашзму перепелiв е високий piBeHb метаболiчних процеив, що обумовлюе темпи росту i настання статево! зршост [6]. За даними лгтератури, критичш фази життя перепелiв (початковий i промiжний) характеризуються морфолопчними, функцюнальними та метаболiчними змшами оргашзму i припадають на першу добу життя (пов'язано зi стресом при вилупленш з яець), 7 добу (фаза адаптацп, пов'язана з повним використанням жовтка, початком оперення), 29 добу (фаза змiни пуху на первинне перо), 41 добу (фаза ювенально! линьки) i 71 добу (фаза статево! зршосп, початок несучосп) [1]. Аналiз лгтературних джерел вказуе на те, що !х сшльною ознакою е тривале напруження iмунноi' системи [2, 4]. Недостатньо висвiтленими залишаються особливосп функцiонування лiмфо!дно! тканини кишечника перепелiв породи «Фараон» промислового вирощування, оскшьки змiна структури рацiону являеться додатковим навантаженням на iмунну систему шлунково-кишкового тракту птицi [6, 7]. З огляду на актуальнiсть проведения такого роду до^джень, метою роботи було з'ясувати структурш i топографiчнi характеристики iw^^ утворiв кишечника перепелiв в рiзнi перiоди постнатального онтогенезу. Для досягнення мети були поставленi завдання: провести морфометричнi дослiджения iмунних структур кишечника перепелiв на макроскошчному рiвнi, визначити !х топографiю i розмiри.
Матерiали i методи. Дослiд було проведено в умовах птахофабрики ПП Залiзний с. Долиняни Городоцького р-ну Львiвськоi' области Для виконання завдання у 20-, 33-, 53- i 75-добовому вiцi було вiдiбрано клшчно здоровий молодняк перепелiв породи «Фараон». Для досягнення поставлено! мети до ранково! годiвлi був проведений забш перепелiв (по 5 особин в кожному вшовому перiодi), при якому вiдiбрано для дослiджень тонкi та товст кишки, у яких макроскошчно визначали топографiю, лiнiйнi розмiри, щшьнють розташування iмунних структур за методом Хелмана [3].
Результати дослвдження. За результатами отриманих дослiджень було встановлено, що у перепелiв 20-добового вiку в тонких кишках рееструвалося 2-3 пейеровi бляшки (ПБ) при довжиш кишечника 72,5-78,5 см. Зокрема, у 12-палш кишцi в 60 % до^джуваних особин на макроскопiчному рiвнi виявлялася одна ПБ довжиною 1,0±0,16 см через 8,5-9,5 см ввд початку кишки та 1,5-2,5 см нижче !! анатомiчного згину. Бляшка мала видовжену форму, була з поиченими краями та чiтко виступала над поверхнею слизово! оболонки кишки. У порожнш кишцi виявлялася лише одна ПБ у в«х до^джуваних особин довжиною 0,85±0,06 см. Бляшка розташовувалася нижче дивертикула Меккеля (ДМ) на 3,5-4,5 см та на ввдсташ 8,0-9,0 см до мюця переходу порожньо! кишки в клубову кишку. ПБ була округло! форми з рiвними краями, !! структура нагадувала «сито». Довжина ДМ становила 0,1-0,2 см. В клубовiй кишщ пост^йно (у 100 % дослвджуваних особин) рееструвалася одна ПБ довжиною 0,55±0,03 см, яка розташовувалася на ввдсташ 4,5-5,5 см до мюця бiфуркацi!' слiпих кишок. ПБ була округло! форми з рiвними краями, !! структура нагадувала «сито». На макроскотчному рiвнi поодиноких лiмфо!дних вузлишв (ЛВ) у слизовiй оболонцi тонких кишок перепелiв 20-добового вiку виявлено не було. В мiсцi бiфуркацi! слiпих кишок розташовувалася тонзила довжиною 0,40±0,06 см. При довжинi слших кишок
157
7,5-8,5 см y ниx рееструвалися поодинош ЛВ довжиною 0,2±0,02 см на piзнiй ввдсташ один вiд одного. Виявлено, що y дослiджyвaниx особин ЛВ сл!пж кишок конгломерат1в не утворювали.
7П,
Рис. 1. ПБ тонких кишок перепелiв 33-добового вiку
Рис. 2. ПБ тонких кишок перепеле 53-добового вжу
В пеpепелiв 33-добового вiкy в тонкиx кишкax pеeстpyвaлося 2-3 ПБ при довжииi кишечника 75,5-82,5 см. Зокрема, y 12-палш кишщ ПБ виявлено не 6уло. У поpожнiй кишцi (у 100 % досл!джуванж особин) виявлялася одна ПБ довжиною 0,75±0,03 см. Бляшка розташовувалася нижче ДМ - на 5,5-6,5 см та на ввдсташ 8,59,0 см до мюця пеpеxодy порожньо1' кишки в клубову кишку. ПБ була округло1' форми з piвними краями, ïï структура нагадувала «сито». Довжина ДМ становила 0,1-0,2 см. В клубовш кишцi постiйно (у 100 % досл!джуванж особин) рееструвалася одна ПБ довжиною 0,84±0,05 см, яка розташовувалася на ввдсташ 4,5-6,0 см до мюця бiфypкaцiï слшж кишок. ПБ була округло1' форми з piвними краями, ïï структура нагадувала «сито». Кpiм цього, в 20 % пеpепелiв 33-добового вiкy в клyбовiй кишцi виявлено ще одну ПБ довжиною 0,60 см, яка розташовувалася тсля попеpедньоï ПБ на ввдстат 3,0 см до мюця пеpеxодy тонкиx кишок в товст кишки. На мaкpоскопiчномy piвнi поодинокиx ЛВ у слизовiй оболонщ тонкиx кишок пеpепелiв 33-добового вiкy виявлено не було. В мющ бiфypкaцiï слiпиx кишок розташовувалася тонзила довжиною 0,55±0,04 см. При довжин слiпиx кишок 8,0-9,5 см у нж рееструвалися поодинош ЛВ довжиною 0,2±0,02 см на piзнiй ввдсташ один вiд одного. Як i у попередньому вшовому пеpiодi, ЛВ слшж кишок пеpепелiв не утворювали скупчення.
Установлено, що в пеpепелiв 53-добового в!ку в тонкиx кишкax рееструвалося 3-5 ПБ при довжим кишечника 86,5-97,5 см. Зокрема, у 12-палш кишщ в 100 % дослщжуванж особин на макроскотчному р!вн виявлялася одна ПБ довжиною 0,95±0,10 см через 9,5-11,5 см ввд мюця пеpеxодy м'язового шлунка в 12-палу кишку. Бляшка була непpaвильноï форми, з поаченими краями та чггко виступала над повеpxиею слизовоï оболонки кишки. Поруч у i2-пaлiй кишщ 20 % дослщжуванж пеpепелiв виявляли ще три бляшки довжиною 0,45±0,04 см, pозтaшовaнi одна за одною. У порожнш кишщ виявлялася одна ПБ у вж дослiджyвaниx особин довжиною 0,80±0,02 см. Бляшка розташовувалася нижче ДМ на 4,5-5,0 см, була окpyглоï форми з р!вними краями, ïï структура нагадувала «сито». Довжина ДМ становила 0,1-0,2 см. В каудальному напрямку на ввдсташ 5,0 см ввд попеpедньоï ПБ у 20 % дослiджyвaниx особин розташовувалася ще дв! бляшки окpyглоï форми довжиною 0,45±0,09 см. В клубовш кишщ поспйно (у 100 % досл!джуванж особин) рееструвалася одна ПБ довжиною 0,75±0,04 см, яка розташовувалася на вщсташ 5,0-5,5 см до мюця бiфypкaцiï слiпиx кишок. ПБ була окpyглоï форми з р!вними краями, ïï структура нагадувала «сито». На макроскотчному р!вт поодииокиx ЛВ у слизовш оболонщ тонкиx кишок пеpепелiв 53-добового в!ку виявлено не було. В мющ бiфypкaцiï сл!пж кишок розташовувалася тонзила довжиною 0,45±0,05 см. При довжиш слiпиx кишок 8,0-8,5 см у нж рееструвалися поодиною ЛВ довжиною 0,3±0,02 см на р1знш вщсташ один вщ одного. Виявлено, що у досл!джуванж особин ЛВ слiпиx кишок конгломерапв не утворювали.
158
Рис. 3. ПБ тонких кишок перепелiв 53-добового вжу
Рис. 4. ПБ тонких кишок перепелiв 75-добового вжу
У перепелiв 75-добового вiку в тонких кишках рееструвалося 3-4 ПБ при довжин кишечника 90,5-102,5 см. У 12-палш кишцi (в 100 % дослщжуваних особин) на макроскопiчному рiвm виявлялася одна ПБ довжиною 0,92±0,09 см через 10,511,0 см ввд мiсця переходу м'язового шлунка в 12-палу кишку. Бляшка була неправильно! форми, з поаченими краями та чгтко виступала над поверхнею слизово! оболонки кишки. Поруч у 12-палш кишцi 20 % до^джуваних перепелiв виявляли ще одну бляшку довжиною 0,24 см. У порожнш кишщ (у 100 % до^джуваних особин) виявлялася одна ПБ довжиною 0,84±0,06 см. Бляшка розташовувалася нижче ДМ на 5,5-6,5 см та на ввдсташ 9,0-11,5 см до мюця переходу порожньо! кишки в клубову кишку. ПБ була округло! форми з рiвними краями, !! структура нагадувала «сито». Довжина ДМ становила 0,1-0,2 см. В клубовш кишцi постiйно (у 100 % до^джуваних особин) рееструвалася одна ПБ довжиною 0,94±0,03 см, яка розташовувалася на ввдсташ 4,5-6,0 см до мюця бiфуркацi! слiпих кишок. ПБ була округло! форми з рiвними краями, !! структура нагадувала «сито». На макроскотчному рiвнi у слизовш оболонцi порожньо! кишки перепелiв 75-добового вшу виявляли поодинош ЛВ, насамперед, у мющ розташування ПБ. В мющ бiфуркацi! слiпих кишок розташовувалася тонзила довжиною 0,55±0,04 см. При довжин слiпих кишок 8,09,5 см у них рееструвалися поодинош ЛВ довжиною 0,2±0,02 см на рiзнiй вiдстанi один вiд одного. Як i у попередньому вшовому перiодi, ЛВ слiпих кишок перепелiв не утворювали скупчення.
Отже, за результатами можна тдсумувати, що в кишечнику перепелiв породи «Фараона» за у мови промислового вирощування у рiзнi перюди постнатального онтогенезу функцiонують усi iмуннi структури, виявленi дослiдниками у птищ iнших видiв [2, 5], проте отриманi данi топографi! та морфометричного аналiзу вказують на певнi особливост !х функцiонування у критичнi перюди росту та розвитку.
Висновки. На початковому i промiжному етапах життя перепелiв породи «Фараона» рееструються поспйно одна ПБ у порожнiй та у клубовш кишщ, додатково виявляеться одна ПБ в 12-палш кишщ. Не рееструються ПБ у крашальнш частит порожньо! кишки (до ДМ). Поодинош ЛВ в тонких кишках макроскотчно виявляються у перепелiв 75-добового вiку (початок несучосп). У рiзнi перiоди онтогенезу збiльшуеться довжина ПБ клубово! кишки та тонзили ^пих кишок, тодi коли довжина iнших ПБ, а також ДМ та поодиноких ЛВ слiпих кишок не змiнюеться.
Перспективи подальших дослiджень. З метою бшьш детального аналiзу особливостей функцiонування iмунних структур кишечника перепелiв плануеться провести !х морфометричнi до^дження на гiстологiчному рiвнi.
Л1тература
1.Зайцева Е. В. Морфология иммунной системы птиц / Зайцева Е. В., Тельцов Л. П., Селезнев С. Б. и др . - Брянск: Ладомир. — 2011. — 110 с.
2.Оуэн Р. Л. Иммунная система птицы / Р. Л. Оуэн // Птицеводство, 1996.- №2. -С. 39-41.
3.Ромейс Б. В. Микроскопическая техника / Ромейс Б. В. - М.: Изд. ин. л-ры., 1954. -
506 с.
4.Сапин М. Р. Имунная система, стрес и иммунодефицит / М. Р. Сапин, Д. Б. Никитюк. М. — АПП «Джангар». — 2000. - 184 с.
159
5.Стояновский В. Г. Макроморфология и топография иммунных структур кишечника птицы в разные периоды постнатального онтогенеза / М. Ю. Островская, И. А. Коломиец // §tiinta Agrícola Universitatea agrara de stat din Moldova, Nr.2,2013.— P. 106 — 110.
6.Технология содержания перепелов в фермерских хозяйствах / Т. А. Столляр [и др.] // Ефективне птахiвництво та тваринництво. - 2004. - № 10. - С. 30-36.
7.Харченко Л. П., Скичко О. С. Морфология пищеварительного тракта перепела японского (Coturnix japónica) / материалы IX Украинской конференции по птицеводству с международным участием "Актуальные проблемы современного птицеводства". Алушта, сентябрь 15-18. — 2008. — С. 200-208.
References
Zajceva, E. V., Tel'cov, L. P., Seleznev, S. B. (2011). Morfologija immunnoj sistemy ptic /
Brjansk: Ladomir. 110. (in Russian). Oujen, R. L. (1996). Immunnaja sistema pticy / Pticevodstvo, № 2. — S. 39-41. (in Russian). Romejs, B. V. (1954). Mikroskopicheskaja tehnika / Romejs B. V. - M.: Izd. in. l-ry., 506 s. (in Russian).
Sapin, M. R., Nikitjuk, D. B. (2000). Imunnaja sistema, stres i immunodeficit / M. — APP
«Dzhangar». 184. (in Russian). Stojanovskij, V. G., Kolomiec, I. A. (2013) Makromorfologija i topografija immunnyh struktur kishechnika pticy v raznye periody postnatal'nogo ontogeneza / §tiinta Agrícola Universitatea agrara de stat din Moldova, 2, 106 — 110. (in Russian). Stolljar, T. A. (2004). Tehnologija soderzhanija perepelov v fermerskih hozjajstvah / Efektivne
ptahivnictvo ta tvarinnictvo. № 10, 30-36. (in Russian). Harchenko, L. P., Skichko, O. S. (2008). Morfologija pishhevaritel'nogo trakta perepela japonskogo (Coturnix japonica) / materialy IX Ukrainskoj konferencii po pticevodstvu s mezhdunarodnym uchastiem "Aktual'nye problemy sovremennogo pticevodstva". Alushta, sentjabr' 15-18, 200-208. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 4.04.2016
УДК 639.3.03.577.16.577.18 *
Фурманевич М. Б., астрант (mari.furmanevych.91@mail.ru)
1нститут бюлогп тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ В1ТАМШНО-МШЕРАЛЬНО1 ДОБАВКИ В РАЦ1ОН1 САМИЦЬ КОРОПА НА IX РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦ1Ю ТА ВМ1СТ Л1П1Д1В В ОТРИМАН1Й В1Д НИХ 1КР1
У статтг наведено дат про вплив згодовування втамтно-мтеральног добавки, що мютить втамти А, D3, Е у форм1 препарату «Тривт», калш йодистий, цинку сульфат i натрЮ селент до рацюну самиць коропа у переднерестовий перюд на гх репродуктивну функ^ю, а також вмют лiпiдiв та спiввiдношення окремих гх клаав в отриматй в{д них i^i. У зв'язку з цим метою наших до^джень було визначення оптимальног кiлькостi складников бiологiчно-активног добавки для коротв та вивчення впливу рiзних ктькостей жиророзчинних втамтв i мiкроелементiв Селену, Цинку i Йоду на показники плодючостi оргатзму самиць коропа та на деят показники метаболiзму лiпiдiв в отриматй вiд них i^i. У результатi проведених до^джень встановлено, що згодовування за мюяць до передбачуваного нересту втамтно-мтеральног добавки призводило до тдвищення абсолютной та вiдносног плодючостi самиць коропа. При цьому констатовано зростання загального вмюту лiпiдiв в отриматй вiд них i^i. Найвищi показники плодючостi було зафiксовано у риб першог до^дног групи, яю отримували мтеральну добавку, що мiстила «Тривт» у кiлькостi 2500 МО вШамту А, 3333 МО вШамту D3, 1,7 мг втамту Е, а також 5 мг/кг йодистого калiю, 40 мг/кг сульфату цинку та 0,3 мг/кг селетту натрЮ на ктограм корму. Вiрогiдних змт у спiввiдношеннi окремих клаав лiпiдiв в i^i нашими до^дженнями не встановлено. Отриман дан свiдчать про ефективтсть
* Науковий кершник - доктор ветеринарних наук, професор Томчук В. А. Фурманевич М. Б., 2016
160
