ПОСТЕМБРіОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК іМУННОї СИСТЕМИ КИШЕЧНИКА ПТИЦі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 612.017:611.34

Островська М. Ю., астрант ([email protected]) 1нститут б1ологИ'тваринНААН Стояновськнй В. Г., д.вет.н., професор., Колом1ець I. А., к. вет.н., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого

ПОСТЕМБРЮНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК 1МУНН01 СИСТЕМИ КИШЕЧНИКА ПТИЦ1

У статт1 представлено результаты дослгдження топографа та макроструктурних особливостей пейерових бляшок кишечника курчат на 10, 30, 60, 90 I 120 добу життя. Встановлено, що в кишечнику курчат 10-120-добового вгку функцюнуе постшно 1 пейерова бляшка у порожши та у клубовш кишц1. У постнаталъному перюд1 онтогенезу в крашалъши частит порожнъог кишки курчат виявляютъся тшг пеиеров1 бляшки, ят в1др1зняютъся за макроструктурними особливостями. На 30 / 60 добу життя курчат теля вакцинацИ у дванадцятипалш та порожши кишках курчат збтъшуетъея тлътстъ поодинокихл1мфатичних вузлитв.

Ключов1 слова: пеиеров1 бляшки, л1мфатичних вузлики, кури, кишечник, дивертикул Меккеля.

Високих показниюв продуктивности та полшшення якост1 продукци птах1вництва можна досягти шляхом оптим1зацп адаптацшних можливостей оргашзму молодняку птищ до умов утримання. Як вщомо, птиця надм1рно чутлива до вакцинацш, ветеринарних препарата та синтетичних кормових добавок, що чинить негативний вплив на функщональний стан 1х оргашзму. В останш роки, у зв'язку з1 збшьшенням випадюв д1агностики розлад1в травления у курчат, увага дослщнимв сирямовуеться на формування ¿мунних структур кишечника, яю обумовлюють функщонування мкцевого ¿муштету [1, 2]. Нечисленш даш л1тератури не повною м1рою вщображають законом1рност1 иостнатального розвитку молодняку птищ особливо, за умов планових вакцинацш, яю, як вщомо, чинять ¿муносупресорний вплив на 1х оргашзм, що виключае можливкть проводити д1агностику виявлених змш та корегувати порушений гомеостаз [3, 4, 5]. Виходячи з цього, метою нашо! роботи було дослщити на макроскошчному р1вш структурно-топограф1чш особливост1 ¿мунних утвор1в кишечника курчат у р1зш в1ков1 перюди на тл1 вакцинаци.

Матер1али та методи. Дослщ проведено в умовах в1варш 1нституту бюлогп тварин НААН на клмчно здоровому молодняку птищ яечного напряму продуктивное^ кросу „Хай се кс коричневий". 3 5-добового вжу було сформовано групу курчат з 50 гол1в. Умови кл1ткового утримання птищ вщповщали юнуючим технолопчним нормам. Вся птиця отримувала повноращонний комбжорм, збалансований за поживними \ бюлопчно

© Островська М. Ю., Стояновськнй В. Г., Колом1ець I. А., 2013

261

активними речовинами. Вакцинащю проводили на 21 добу життя проти хвороби Гамборо, на 23 добу - проти хвороби Ньюкасла та шфекцшного бронх1ту. Матер1алом для дослщжень слугували тонк1 кишки, як1 вщбирали теля забою на 10, 30, 60, 90 \ 120 добу життя. У тонких кишках макроскошчно вивчали структурну оргашзащю л1мфо!дно1 тканини, асоцшовано! з1 слизовою оболонкою - за методом Хелмана (Б. В. Ромейс, 1954) [6].

Результати та обговорення. Низка дослщниюв видшяють серед л1мфоеттел1альних утворень кишечника птищ ¿зольоваш (сол1тарш) л1мфатичш вузлики (ЛВ), пейеров1 бляшки (ПБ), дивертикул Меккеля, мигдалину слших кишок, як1 при фарбуванш за Хелман можна досл1джувати макроскоп1чно [1, 2, 4]. В результат! проведених дослщжень було встановлено, що з1 сторони просв1ту кишки ПБ досл1джуваних курчат мають вигляд утворення, яке виступае над поверхнею слизово! оболонки. У курчат 10-добового в1ку (рис.1) у дванадцятипалш кишц1 не виявлялися ПБ. У порожн1й кишц1 при И довжин1 31-32 см до ДМ в середньому 1-2 ПБ довжиною в1д 3 до 8 мм, шсля ДМ виявлялася постшно 1 ПБ довжиною 7-8 мм. У клубовш кишц1 в уЫх досл1джуваних нами курчат пост1йно рееструвалася 1 ПБ довжиною 4 мм через 2-3 см вщ початку кишки (рис. 2). Було виявлено, що навкруги бляшки поодинок1 ЛВ вщсутш, а дал1 1х насичешсть становила 15-20/см2 (рис. 2), 1х юльк1сть збшьшувалася в каудальному напрямку до б1фуркац11 сл1пих кишок.

Рис. 1 ПБ у тонких кишках 10-добових курчат. Макропрепарат.

Рис. 2. ПБ клубовоУ кишки 10-добових курчат. Макропрепарат.

У деяких курчат 30-добового в1ку у дванадцятипалш кишщ п1сля И анатом1чного згину виявлялася 1 ПБ довжиною 1,7 см. У порожнш кишц1 до ДМ рееструвалося 3-5 ПБ довжиною 0,3-3,0 см на р1зних вщстанях одна в1д одно!. В каудальному напрямку через 1,5-5,0 см теля ДМ в уЫх дослщжуваних курчат була присутня 1 ПБ довжиною 1,3-1,7 см. У клубовш кишщ через 3,5-3,8 см виявлялася 1 постшна ПБ довжиною 0,7-1,0 см.

На 60 добу життя курчат у дванадцятипалш кишщ нами не виявлено бляшок (рис. 3). У порожнш кишщ виявлялися множинш ЛВ з щшьшетю розташування 10-12 шт/см2, що могло бути викликане проведеною

262

вакцинащею. Кшькють ПБ до ДМ становила 3-4 шт. (рис. 4). Вони мали витягнуту форму, горбкувату поверхню, були з пос1ченими краями, навкруги бляшок виявлялося небагато ЛВ. Через 4,0-10 см теля ДМ постшно виявлялася 1 ПБ довжиною 1,5-4,5 см (рис. 5), навколо бляшки вузлиюв не було. У клубовш кишщ через 2-3 см вщ и початку в ус1х курчат була 1 ПБ довжиною 0,7-1,0 см (рис. 6). Бляшка була щшьна оточена ЛВ \ !х кшьюсть збшьшувалася в каудальному напрямку до 25-30 шт/ см2

Рис. 3. ПБ у тонких кишках 60-добових курчат. Макропрепарат

Рис. 4. ПБ порожньо1 кишки, розташована до ДМ у курчат 60-добового в1ку. Макропрепарат

Рис. 5. ПБ порожньо1 кишки, Рис. 6. ПБ клубово*1 кишки курчат розташована шеля ДМ у курчат 60-добового вжу. Макропрепарат 60-добового в1ку. Макропрепарат

У 90-добовому в1ц1 у дванадцятипал1й кишщ в деяких курчат була 1 ПБ довжиною 1,5-3 см, у порожнш кишщ до ДМ виявлялися 1-2 ПБ довжиною 2,03,0 см (рис. 7). Пюля ДМ рееструвалася завжди 1 ПБ довжиною 1,5-2,0 см. У клубовй кишщ була постшно 1 ПБ, довжина и становила 0,9-1,5 см, щшьно оточена поодинокими ЛВ (рис. 8).

263

Рис. 7. ПБ у тонких кишках 90-добових курчат. Макропрепарат.

Рис. 8. ПБ клубовоТ кишки курчат 90-добового BiKy. Макропрепарат

На 120 добу життя у дванадцятипалш кишщ деяких курчат виявлялася 1 ПБ довжиною 1,7-2,5 см, у порожнш кишщ до ДМ було 1-2 ПБ довжиною 1,32,5 см (рис. 9). Структура бляшок, розташованих до ДМ, була схожою до таких бляшок курчат п опере дшх вжових перюд1в (рис. 4, 10).

Рис. 9. ПБ у тонких кишках 120-добових курчат. Макропрепарат.

У %

Ж

Ш| ^Щмт^

Рис. 10. ПБ иорожньо'1 кишки, розташована до ДМ у курчат 120-добового BiKy. Макропрепарат

На рисунках чггко видно, що щ бляшки е скупченням ЛВ. П1сля ДМ у курчат 120-добового в1ку рееструвалася завжди 1 ПБ довжиною 1,5-2,0 см. Структура та форма ще! бляшки щентична бляшкам курчат 10-, 30-, 60- i 90-добового в1ку (рис. 5, 11). Необхщно вщм1тити, що ця бляшка виявлялася у Bcix дослщжуваних курчат п1сля ДМ, навколо не!" фактично не спостер1галося поодиноких ЛВ. Вона мала прип;днят1 кра!', яю утворювали складку чи валик, вщдтяючи територ1ю бляшки в1д оточуючо!" и слизово!" оболонки кишки. У клубовш кишц1 курчат на 120 добу життя була 1 ПБ, довжина и становила 1,01,7см, щшьно оточена поодинокими ЛВ (рис. 12).

264

Ш

Рис. 11. ПБ порожньоТ кишки, розташована шсля ДМ у курчат 120-добового вжу. Макропрепарат.

Рис. 12. ПБ клубовоУ кишки курчат 120-добового вжу. Макропрепарат

Бляшка мала правильну округлу форму, макроскошчно виглядало, що вона структурована з нашарувань невеликих овальних пластинок, м1ж якими е заглибини; 11 топограф1я та структура була щентичною до курчат р1зних вшових груп (рис. 2, 6, 8). Вщмшносл у структур! бляшок може вказувати на !х р1зне функцюнальне призначення. Зокрема, у робот1 Соколова В.Т., 2012, р1зш ПБ кишечника ягнят автор класифжуе на первинш, вторинш, третинш, залежно вщ 1х макроморфолопчно! структури [7].

Анал1з отриманих результалв макроморф ологп ¿мунних структур кишечника курчат свщчить про те, що насичешсть поодинокими ЛВ р1зних дшянок кишечника курчат не однакова. На 30 [ 60 добу життя курчат шсля вакцинацп !х кшьисть збшьшуеться у дванадцятипалш та порожнш кишках, що може документувати пщвищення ¿мунно! компетенцп кишечника молодняку птищ. У каудальному напрямку до кшця клубово! кишки щшьшсть розташування ЛВ ще бшьш зростае. Можливо, наявшсть [ щшьшсть розташування ЛВ у кишечнику курчат знаходиться в залежносл вщ функцш та топографп того чи шшого вщдшу кишечника. Як вщомо, у дванадцятипалш кишщ курчат проходять найбшьш штенсивш процеси гщрол1зу субстралв корму, переважае мембранне травления над порожнинним [5]. Х1мус тут та у крашальнш частиш порожньо! кишки мае нашврщку консистенщю, тому контакт х1мусу з поверхнею кишки е не пролонгованим. У клубовш кишщ х1мус е густий желепод1бний. Найбшьш активна абсорбщя амшокислот вщбуваеться у порожнистш та клубовш кишках, де вщбуваються штенсивш процеси протеол1зу, що може впливати на ктьисть вузлик1в у цих кишках.

Висновки

1. Встановлено, що в тонких кишках курчат 10-120-добового вшу функцюнуе постшно 1 пейерова бляшкау порожнш та у клубовш кишщ.

2. У постнатальному перюд1 онтогенезу в крашальнш частиш порожньо! кишки курчат виявляються шш1 пейеров1 бляшки, яю вщр1зняються за макроструктурними особливостями.

265

3. На 30 i 60 добу життя курчат теля вакцинаци у дванадцятипалш та порожнш кишках курчат збшьшуеться кшькють поодиноких л1мфатичних вузлиюв.

Л1тература

1. Калииовська 1.Г Топограф1я i розвиток л1мфо1дио1 ткаииии tohkoï кишки курей иа раншх етапах постнатального перюду онтогенезу / 1.Г. Калиновська, C.I. Усенко // Науковий вкник НАУ. - К., 2004. - Вип. 75. - С. 9297.

2. Ковтун М.Ф. Лимфоидные образования пищеварительной трубки птиц: характеристика и биологическое значение / М.Ф. Ковтун, Л.П. Харченко // Вестник зоологии. - 2005. - Т.39, №6. - С.51-60.

3. Колом1ець I. А. Пор1вняльна морфолопчна характеристика пейерових бляшок тонких кишок курей / I. А. Колом1ець, В. Г. Стояновськнй // Бюлопя тварин. — Льв1в, 2010. — Т. 12, №2.— С. 409—414.

4. Кораблёва Т.Р. Иммунные структуры органов пищеварения: учебное пособие [для студ. высш. учебн. зав.] / Т.Р. Кораблёва, Н.П. Барсуков. — Симферополь, 1998.—77 с.

5. Криштофорова Б.В. Морфофункциональные особенности иммунной системы животных: учебное пособие [для студ. высш. учебн. зав.] / Б.В. Криштофорова, П.Н. Гаврилин. — Симферополь, 1993. — 56 с.

6. Ромейс Б. В. Микроскопическая техника / Ромейс Б. В. - М.: Изд. ин. л-ры., 1954. -506 с

7. Соколов В.Г., Макроморфология и топография пейеровых бляшек тощей кишки у ягнят / Соколов В.Г. // Науков1 пращ Швденного фшалу Нащонального ун1верситету 6iopecypciB i природокористування Укра1ни «Кримський агротехнолог1чний ушверситет». - С1мферополь. - 2012. Вип. 148. С. 90-95.

Summary

The paper presents the results of a study of the topography and macrostructural features peyyerovyh plaques intestines of chickens at 10, 30, 60, 90 and 120 days of life. Found in the intestine of chickens 10-120-day old 1 operates continuously peyyerova plaque in the blank and in the ileum. In the postnatal ontogeny of cranial jejunum chicks are other peyyerovi plaques that vary in macrostructural features. At 30 and 60 days after vaccination of chickens living in the duodenum and jejunum of chickens increases the number of single lymph nodes.

Key words: peyyerovi plaques, lymph nodules, chickens, intestine, Meckel diverticulum.

Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.

266