Мікроекологічна система кишечника бройлерів та способи її біонормалізації Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636. 52 : 617.017.1 : 591.4

Стояновський В. Г., д. вет. н., академж УАН, професор, Колом^ць I. А., к. вет. н., асистент, Колотницький В. А., к. вет. н., доцент, Камрацька О. I., к. вет. н., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С. 3. Гжицъкого

М1КРОЕКОЛОГ1ЧНА СИСТЕМА КИШЕЧНИКА БРОЙЛЕР1В ТА СПОСОБИIIБ10Н0РМАЛ13АЦП

У cmammi наведет дат про динамгку колотзацп лакто-, б1ф1добактерш та кишковог палички у кишечнику бройлергв на тл1 вакцинацп в критичт nepiodu постнаталъного онтогенезу. Встановлено, що застосування розчину високочистого натрт гтохлориту (ВНГХ) забезпечуе тдвищення тлъкостг основних представнитв нормофлори тонких кишок 6pornepie та не змтюе тлътстъ кишковогпалички.

Ключов1 слова: мжрофлора, тонт кишки, розчин ВНГХ, хвороба Ньюкасла, курчата-броилери.

Вступ. Молодняк птищ промислового виробництва бшьш чутливий до р1зномаштних захворювань та несприятливих чинниюв навколишнього середовища, а, вщповщно, до колошзаци патогенами, в першу чергу, через несформований мжробюценоз кишечника i, тому що, не отримуе ¿муностимулюючих та поживних речовин з материнським молоком, на вщм1ну вщ ссавщв [1, 2, 3]. Згщно з сучасними уявленнями, яю базуються на результатах дослщження [4,], у момент вилуплення шлунково-кишковий тракт курчат стерильний i в nepmi години життя його колошзують мжрооргашзми i3 навколишнього середовища: E. coli, роди Lactobacillus, Bacillus, Streptococcus, Bifidobacteria. За даними шших дослщниюв, в кишечнику теля вилуплення превалюе кокова мжрофлора i клостриди (хоча концентрация кисню в nepmi дш життя надто висока для ix швидко! прол1фераци), а пот1м починають домшувати неспоров! анаеробш бактери [5, 6] Дослщниками встановлено, що процес становления стабшьно! бактер1ально! популяци у тонких кишках курчат тривае 14-21 добу, у слших кишках - 30 д1б, а змши видового складу м1крооргашзм1в та ix сшввщношення проходять на протяз1 42 д1б теля вилуплення, коли формуеться м1кробна популящя, щентична дорослим особинам [4, 6]. Так як у доросло! птищ в травний тракт з кормом потрапляе незначна кшькють кисню, впродовж усього життя у склад1 мжробоценозу переважають строп анаероби (95-99 %), а аероби та факультативш анаероби складають 1-5 % вщ загально! кшькост1 м1крооргатзм1в. Встановлено, що основними базисними мкрооргашзмами для птищ е б1фщобактерп, лактобацили бактерп, бактерощи [6]. Найважлившою проблемою отримання

© Стояновський В. Г., Колом1ець I. А., Колотницький В. А., Камрацька О. I., 2013

319

здорового погол1в'я бройлер1в е забезпечення швидкого i повноцшного формування складу м1крофлори травного тракту в молодняку, осюльки присутн1сть ф1зюлопчного мжробюценозу являеться основою для пщтримки функционального стану кишечника та його ¿мунно! системи, а, значить, впливае на продуктивш якост1 та ¿мунний статус цшого макрооргашзму [7, 9]. Разом з тим, молодняк птищ промислового утримання пщдаеться багаторазовш вакцинаци, яка за даними ряду автор1в чинить ¿муносупресорну дш на його оргашзм. У л1тератур1 наведено мало повщомлень про змши складу основних представниюв нормофлори кишечника бройлер1в при дп вакцинаци, що вказуе на актуальшсть проведения таких дослщжень.

Матер1ал та методи. Для постановки дослщу з 5-добового молодняка курчат-бройлер1в кросу Ross 308 сформовано дв1 групи по 50 гол1в у кожнш (контрольна - К i дослщна - Д). На 13 добу життя все погол1в'я кл1н1чно здорово! птищ було вакциноване проти хвороби Ньюкасла. К група курчат отримувала стандартний комб1корм та воду. Птиця Д групи отримувала зам1сть води - розчин високочистого натр1ю г1похлориту (ВНГХ) у концентрац1! 15 мг/л до вакцинаци з 5 до 10 доби життя та п1сля вакцинаци з 14 до 26 доби життя з трьохдобовим ¿нтервалом теля кожних п'яти д1б випоювання. Тоню кишки вщбирали на 10, 20, 30 та 45 добу життя курчат. У вм!ст! кишок визначали к1льк1сний склад лакто-, б1ф1добактер1й та кишково! палички - за загальновизнаними методиками [8].

Результати досл1джень. Вщомо, що м1кроорган1зми травного каналу е склад овою частиною кишкового ¿мунного бар'еру, в основ! якого лежить забезпечення високого р1вня природно! резистентност1 та формування загальних ¿муноб1олог1чних реакцш макроорган1зму [130, 133, 190, 191]. Отримаш результати, св1дчать про те, що домшуючими м1кроорган1змами в тонких кишках бройлер1в ycix в1кових перюд1в, за винятком 30-добового, е лактобактери. На 30 добу спостер1гаеться р1зке зменшення к1лькост1 лактобактер1й: у дванадцятипалш кишц1 - на 23,3%, у порожнш - на 22,9%, у клубовш - на 20,1%, пор1вняно з 20 добою. До 42-доби к1льк1сть молочнокислих бактер1й стаб1л1зуеться i становить: в дванадцятипал1й кишц1 -(7,311±0,217) log 10 КУО/г, в порожнш - (7,838±0,200) log 10 КУО/г, в клубов1Й -(8,492±0,231) log i0 КУО/г. Це евщчить про наростання ix к1лькост1 в дистальному напрямку. На 20 добу в проксимальному в1ддш тонких кишок кшьккть б1ф1добактер1й зменшувалась на порядок i становила (4,727±0,209) log10 КУО/г, тод1 як у клубов1й - навпаки, зростала i становила (5,176±0,050) log 10 КУО/г.

У Д rpyni курчат-бройлер1в, яким випоювали ВНГХ за умови вакцинац1! виявлено, що на 20 добу кшьккть лактобактер1й зростала у порожнш та клубовш кишщ на 4,5 % та 6,0 % при р<0,001, кшьккть б1фщобактерш перебувала на piBHi К групи, а кшьюсть кишково! палички зростала у дванадцятипалш та клубовш кишщ вщповщно на 13,2 % при р<0,01 та 6,8 % при р<0,001. На 30 та 42 добу кшьюсть лактобактерш знаходилася на piBHi К групи, за винятком дванадцятипало! кишки, де !х кшьюсть в1рогщно

320

збшьшувалася на 6,2 % (р<0,001) та 12,9 % (р<0,01). На 30 добу р1вень заселения б1фщобактер1ями та кишковою паличкою був нижчий вщносно К групи на порядок, а в порожнш кишщ знизився до (5,764±0,223) log10 КУО/г (р<0,01) та (5,295±0,324) loglo КУО/г (р<0,001) в1дпов1дно. На 42 добу в дванадцятипалш кишщ кшьюсть б1фщобактерш пщвищувалася до р1вня контролю, а у порожнш та клубовш кишщ зростала на 17,3 % (р<0,01) та 5,1% (р<0,05). Кшьюсть кишково! палички в тонких кишках бройлер1в на 42 добу життя була нижчою, шж у контроле проте в1рогщно1 р1знищ в цьому випадку не виявлено.

Найвища юльюсть б1фщобактерш у тонких кишках курчат Д групи виявлена у 30-добовому вщк в дванадцятипалш кишщ - (7,000±0,233) logl0 КУО/г, у порожн1Й -(7,041±0,238) loglo КУО/г, у клубов1Й - (7,018±0,243) loglo КУО/г, а до 42 доби - знижувалась на порядок.

Висновки. 1. На тл1 вакцинаци у тонких кишках бройлер1в знижуеться юльюсть лакто- I б1фщобактерш на порядок.

2. Застосування розчину ВНГХ за умов досл1ду викликае на 20 добу збшьшення у вмют1 тонких кишок бройлер1в юлькосп лактобактерш та кишково! палички I не впливае на !х кшьюсть на 30 та 42 добу, при збшьшенш юлькоси б1фщобактерш на 42 добу життя курчат.

Л1тература

1.Бирман Б. Я. Диагностика, лечение и профилактика иммунодефицитов птиц / Бирман Б. Я. - Минск: Бизнесофсет, 2004. - 166 с.

2. Бшоконь О. В. Особливост1 формування ¿муштету курей за умов корекци м1нерального обм1ну / Бшоконь О. В., Карповський В. I., Криворучко Д.1., Журенко О.В. // Науковий вкник Нац1онального ун1верситету бюресурав 1 природокористування Укра!ни. — Ки!в, 2010. — Вип. 151, Ч. 1. — С. 35—40.

3. Камшська М. В. Микрофлора травного тракту с1льськогосподарсько! птищ: склад, основш функц11, причини та наслщки порушень / М. В. Камшська // М1жвщомчий науковий тематичний зб1рник "Птах1вництвом. — 2007. — Вип. 65. — С. 45-50.

4. Кочер Э. Кишечная микрофлора и здоровье пищеварительного тракта / Э. Кочер // Ефективне птах1вництво. - 2006. - № 3 (15). - С. 28-34

5. Павлова Н. В. Адгезивные и колонизационные свойства основных доминирующих видов пристеночной (нормальной) микрофлоры кишечника птиц в возрастной динамике // Н. В. Павлова // Био. - 2001. - №11. - С. 14-15.

6. Панин А.Н. Формирование кишечного микробиоценоза у цыплят / А.Н. Панин, Н И. Малик, И.П. Степенко // Ветеринария. — № 7. — 2000. —С. 23-25.

7. Сидоров М.А. Нормальная микрофлора животных и ее коррекция пробиотиками / Сидоров М.А., Субботин В.В., Данилевская Н.В. // Ветеринария. —2000.-№ 11, С. 23-26.

8. Тараканов Б. В. Методы исследования микрофлоры пищеварительного тракта сельскохозяйственных животных и птицы / Б. В. Тараканов. - Боровск: ВНИИФБиП с.-х. животных, 1998. - 145 с.

321

9. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. 3: Пробиотики и функциональное питание. - М.: Грантъ, 2001. -288 с.

Summary

Stoyanovskyy V. G., Kolomiyets I. A., Kolotnytskyy V. A.

Kamratska O.I.

MICROECOLOGICAL SYSTEM OF INTESTINE BROILERS AND METHODS OF ITS BIONORMALIZATION

The data about the dynamics of colonization of Lactobacteria, Bifidobacteria and E. Coli in the broilers small intestine on a background a vaccination in critical periods of postnatal ontogenesis have been represented. It is set that application of solution of NaOCl provides the increase of amount of basic representatives of broilers small intestine microflora and does not change the amount of E. Coli

Key words: , microflora, small intestine solution NaOCl, Newcastle disease, chickens-broilers.

Рецензент - к.б.н., професор ушверситету Семанюк B.I.

322