CC BY
14
3. Dolgov A. M. Vliyanie antropogennyih faktorov sredyi obitaniya na vozniknovenie ostryih narusheniy mozgovogo krovoobrascheniya u naseleniya promyishlennogo goroda / A. M. Dolgov, D. R. Kadyirmaeva, V. I. Kudrin // Gigiena i sanitariya .- 2002.- No. 5. S. 29-31.
4. Syicheva L. P. Rol geneticheskih issledovaniy pri otsenke vliyaniya faktorov okruzhayuschey sredyi na zdorove cheloveka / L. P. Syicheva, Yu.A. Rahmanin, Yu.A. Revazova [i dr.] // Gigiena i sanitariya.-2005.-No.6.-S. 59-62.
5. Huzina G.R. Pozdnie priobretennyie mozzhechkovyie degeneratsii / G. R. Huzina // Nevrologicheskiy vestnik. - 2008. - No. 3. - S. 78-82.
6. Shkorbatov Yu. H. Strukturni ta elektrokinetychni vlastyvosti yader klityn bukalnoho epiteliiu liudyny u zviazku z diieiu fizyko-khimichnykh faktoriv ta zminoiu funktsionalnoho stanu orhanizmu: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stup. dokt. bioloh. nauk: spets.03.00.11. «Tsytolohiia, klitynna biolohiia, histolohiia» Yu. H. Shkorbatov - Kyiv, - 2005.- 40 s.
7. Mahcall E. L. Late (acquired) cortical cerebellar atrop / E. L. Mahcall, P.S. Vinken, G.W. Bruyn // Handbook of clinneurology. - Amsterdam: Elsevier, - 1975. - Vol. 22. -477 p.
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСА СОЛЕИ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ЯДЕР ГАНГЛИОНАРНЫХ НЕЙРОНОВ КОРЫ МОЗЖЕЧКА БЕЛЫХ КРЫС-САМЦОВ
Гринцова Н. Б., Пернаков Н. С. С целью анализа динамики морфологических перестроек ядерного апарата клеток Пуркинье коры мозжечка в условиях длительного воздействия на организм сульфатов меди, цинка и железа был проведен эксперимент на 48 белых половозрелых крысах-самцах массой 200-250г, в возрасте 5-8 месяцев. Применялся электронно-микроскопический метод исследования. Установлено, что комбинированное воздействие на организм сульфатов меди, цинка и железа оказывает на ядерный аппарат ганглионарных нейронов коры мозжечка достаточно выразительный токсический эффект. Степень выраженности морфологических перестроек в ядерном аппарате находится в прямой зависимости от сроков эксперимента. В ядрах ганглионарных нейронов развиваются неспецифические изменения полиморфного характера, которые являются обратимыми на ранних сроках опыта и необратимыми, в основном некробиотического характера (кариопикноз, кариолизис и кариорексис) у большей части нейронов на более позних сроках.
Ключевые слова: мозжечок, соли тяжелых металлов, ганглионарные нейроны, хроматин, кариопикноз, кариолизис, кариорексис, некроз.
Стаття надшшла 10.04.2017 р.
COMPLEX HEAVY METAL SALTS EFFECT ON MORPHOLOGICAL FUNCTIONING CONDITION OF THE NUCLEI OF GANGLION NEURONS OF WHITE MALE RATS' CEREBELLAR CORTEX Grintsova N. B., Pernakov N. S.
In order to analyze the dynamics of morphological and morphometric nuclear rearrangements of cortical cerebellar Purkinje cells under prolonged exposure (for 90 days) on the body of copper sulfate, zinc and iron experiment was conducted on 48 white adult male rats weighing 200-250g, aged 5 -8 months. We used an electron microscope method. It was found that the combined effect of copper sulfate, zinc and iron on the body has nuclear device ganglion neurons in the cerebellar cortex sufficiently expressive toxicity. The degree of morphological mutations in the nuclear unit is in direct proportion to the duration of the experiment. In the nuclei of ganglion neurons develop nonspecific changes of polymorphic nature, which is reversible in the early stages of experience and irreversible, mainly necrobiotic character (chromatolysis, pycnosis and reksis) in most of the neurons within a timeline.
Key words: cerebellum, heavy metal salts, ganglion neurons, chromatin, karyolysis, karyopycnosis, karyoreksis, necrosis.
Рецензент Волков К.С.
УДК 611.663.013-053.15/.31
Ш///////////////Ш
ПРЕНАТАЛЬНИИ МОРФОГЕНЕЗ ШИИКИ МАТКИ
Розвиток шийки матки характеризуется складтстю морфогенетичних перетворень у пренатальному онтогенезi i механiзмiв регуляцп И функцш. У дшянщ контакту двох генетично рiзнорiдних титв еттелто концентруються еттелюцити - похщш сечостатево! пазухи. Наведет теоретичт узагальнення та нове виршення актуально! задачi щодо хронолопчно! послщовност морфогенезу шийки матки у внутршньоутробному перiодi розвитку людини. Отримат дат можуть бути використаш у виршент питань формування перехщних дшянок морфолопчно i генетично рiзних еттелпв шийки матки у пренатальному онтогенезi людини та юнування генетично зумовлених передумов для розвитку доброяюсних i злояюсних захворювань шийки матки в процеа ембрюгенезу.
Ключовi слова: шийка матки, морфогенез, пренатальний онтогенез, норма.
Робота е фрагментом НДР «Буковинський державний медичний ушверситет»: «Особливостi морфогенезу та топографа оргатв i систем в пренатальному та постнатальному перюдах онтогенезу» (№ держ. реестр. 0111и002769).
Вщповщно до даних З.Г. Маюян [7], вроджеш вади розвитку жшочих статевих оргашв становлять 14% вс1х вроджених аномалш. Зазначеш вади виникають у процес ембрюгенезу внаслщок впливу генетичних, ендокринних, екзогенних та шших шюдливих чинниюв [1, 2]. Незважаючи на досягнул устхи в лшуванш хворих з вродженими вадами розвитку жшочого статевого тракту, залишаеться багато невиршених питань { проблем як теоретичного, так й практичного характеру [9, 11]. Доводиться констатувати, що недостатньо вивченими е мехашзми
етюпатогенезу розвитку вроджених вад. Мало прищляеться уваги вивченню морфологiчних передумов виникнення вроджених вад та рiзноманiтних уражень шийки матки (ШМ) [12].
Метою роботи було з'ясувати особливосп будови ШМ, уточнити джерела i термiни закладки ШМ та сушжних утворень у ранньому перiодi онтогенезу людини.
Матерiал та методи дослiдження. Дослiдили 10 зародюв i 11 передплодiв з 4 по 12 тижш розвитку та 23 плоди з 4 по 10 мюящ розвитку, за допомогою макроскопп, мшроскопп серiй послщовних гiстологiчних зрiзiв, звичайного i тонкого препарування. Статистичну обробку даних проводили за допомогою лщензовано! програми «81аЙ8Йса». Дослiдження проведенi вiдповiдно до методичних рекомендацiй «Дотримання етичних та законодавчих норм i вимог при виконанш наукових морфологiчних дослiджень» та з дотриманням основних положень Гельсшсько1 декларацп Всесв^ньо1 медично! асощацп про етичш принципи проведення науково-медичних дослiджень за участю людини (1964-2000) та наказу МОЗ Украши №690 вiд 23.09.2009 р.
Результати дослщження та Тх обговорення. Парамезонефрична протока (ПМП) виникае як поздовжня iнвагiнацiя епiтелiю на передньобiчнiй поверхнi сечостатевого гребеня. Крашально ця протока вiдкриваеться в черевну порожнину. Каудально, вона проходить збоку по вщношенню до мезонефрично! протоки (МП), по^м перетинае И вентрально та продовжуеться каудомедiально. По середнш лшп вона контактуе з такою ж ПМП з протилежного боку [8, 10]. Оби^ протоки спочатку вщокремлеш перегородкою, але з часом зливаються з утворенням маткового каналу. Каудальна верхiвка об'еднаних проток спрямована до задньо1 стiнки сечостатево1 пазухи, де утворюе невеличкий вирiст - парамезонефричний горбок. Протоки первинно1 нирки вiдкриваються до сечостатево1 пазухи обабiч цього горбка [3, 5].
На 4-5-му тижш пренатального онтогенезу (5,23±1,72 мм лм'яно-куприково1 довжини (ТКД)) в дшянщ мезодерми грудних сегментiв розташовуеться парний утвiр - первинна нирка. Канальцi мезонефроса вистеленi одношаровим стовпчастим епiтелiем. У зародкiв 4-5 тижшв розвитку парна ПМП виявляеться в крашальнш частинi мезонефроса, пiд мезотелiем. Стiнка ПМП вистелена епiтелiоцитами стовпчасто1 форми. МП розташована глибше, шж ПМП. Наявний зв'язок у розвитку двох проток, а саме даш протоки ростуть паралельно одна шшш у краню-каудальному напрямку. З часом вщбуваеться змiна !х просторово1 локалiзацil. На початку 6-го тижня (12,41±2,72 мм ТКД) обидва канальця заглиблюються в складi мезонефроса i досягають його середньо1 третини; МП розташовуеться присередньо i дещо дорсально, а ПМП - латерально. У зародюв на 6,5 тижнi (14,73±2,6 мм ТКД) закриття плевроочеревинного каналу е неповним. На даному еташ розвитку печшка великих розмiрiв i займае бiльшу частину внутршньоочеревинно1 порожнини i МП приеднуеться до вентрально1 клоаки. Складка целомiчного епiтелiю пов'язана з ПМП в крашальнш частиш мезонефроса. Вщкриття ПМП до целомiчноl порожнини формуеться внаслiдок швагшацп целомiчного епiтелiю. У зародкiв 6,5-7 тижшв (17,23±2,94 мм ТКД) ПМП та МП перебувають у тюному взаемозв'язку, в дшянщ каудально1 частини ПМП оби^ протоки розмiщенi на загальнш базальнiй мембранi. Отже, МП спрямовуе ПМП до попереково1 дiлянки (каудально). Проте епiтелiй МП та ПМП можна вiдрiзнити за деякими суттевими морфологiчними вiдмiнностями. У ПМП ештелш переважно е псевдобагатошаровим та можна виявити бiльшу кiлькiсть складних м^оворсинок на поверхнях. Навколо епiтелiальноl вистилки ПМП формуеться 2-3 концентричних шари веретеноподiбних клiтин, водночас як МП характеризуеться як епiтелiальна трубка, навколо яко! без певно1 орiентацil розташовуються малодиференцiйованi клiтини. Просвiт ПМП мае рiвний контур, а просвiт МП мае фестончастий вигляд. Наприкiнцi 6 тижня та початку 7 тижшв, опускаючись до нижнього кiнця мезонефроса, ПМП утворюе спiралеподiбний хiд навколо МП. У 7 тижшв (19,93±3,22 мм ТКД) оби^ протоки з двох сторш симетрично вiдокремлюються вщ первинно1 нирки i в цей час ПМП змшюють свое мюце розташування на бiльш присередне. На 8 тижш ембрюгенезу (25,18±3,2 мм ТКД) протоки виявляються мiж зачатками прямо1 кишки i сечостатевого простору (сечостатево1 пазухи). Водночас МП розташовуються збоку, а двi ПМП наближуються i орiентуються присередньо по середнш лшп тiла зародка. Дiлянка мiж зачатками прямо1 кишки i сечостатевого простору в лтературних джерелах [6] називаеться «мезенхiмним блоком». У зародюв наприкiнцi 8 тижня (29,23 ±3,8 мм ТКД) два сечостатевi гребеш об'еднанi до широко1 зв'язки. Видовжеш ПМП наближуються одна до одно1 з утворенням единого каналу. Проте, поздовжню перегородку в каналi вщокремлюе кожен просвiт ПМП. Крiм того, в каудальнш частинi об'еднаних попередньо ПМП знову подшяються i повертаються до кожно1 з МП. На каудальному кшщ ПМП скупчення мюллерових клiтин мiстяться поруч з МП i в межах його базально1 мембрани. З 8 по 12 тиждень розвитку на рiзних препаратах в поперечному перерiзi виявляються рiзнi закономiрностi
пстогенезу залежно вщ статево1 належностi зародка. Так, з 8 тижня розвитку вщбуваеться об'еднання ПМП шляхом злиття !х присереднiх стiнок. Зближення стiнок ПМП вiдбуваеться аж до !х повного злиття. Злиття мае наступш особливосп: спочатку вiдбуваеться наближення присереднiх стшок у дорсальнiй дiлянцi (ближче до просв^у прямо1 кишки), потiм у вентральнш дiлянцi (ближче до просв^у сечового мiхура). До кiнця 9 i початку 10 тижня розвитку (38,0-42, мм ТКД) перегородка, що складаеться з епiтелiоцитiв, зникае i просвiти ПМП об'еднуються. Формуеться анатомiчна структура, зазначена в лiтературних джерелах [4] як «матково-тхвовий канал». На 10-11 тижнях розвитку (42,0-54,0 мм ТКД) вщбуваеться поступовий рiст матково-пiхвового каналу до стiнки сечостатевого простору. МП вбудовуються до стшки сечостатевого простору. Водночас кттини МП втрачають чiтку стовпчасту орiентацiю, базальна мембрана зникае i переходить у базальну мембрану сечостатево1 пазухи. Об'еднаш ПМП поступово, з 11 по 12 тижш розвитку (54,0-67,0 мм ТКД), ростуть у напрямку до сечостатевого простору. Виявляеться тiсний контакт цих епiтелiальних структур, що мютить: об'еднанi ПМП, дорсальну стiнку сечостатево1 пазухи, куди в безпосереднiй близькост зi стiнкою ПМП вбудовуються МП. У лтературних джерелах [5] д^нку ще1 взаемодн називають «статевий горбок». У плодiв людини 4 мю (81,0 мм ТКД) внутрiшньоутробного розвитку в дшянщ малого таза виявляються: сечостатевий простiр (сечостатева пазуха), швагшащя епiтелiальноl вистилки сечостатевого простору, канал ШМ, тiло матки, що формуеться, сечовий мiхур та пряма кишка. Поздовжня довжина тiла матки становить 1800 мкм, а каналу ШМ - 2400 мкм. Сечостатевий прос^р забезпечуе морфофункцюнальний зв'язок матково-шийкового каналу та сечового мiхура з зовшшшм середовищем. Отже, у розвитку канала ШМ i його зв'язку з зовшшшм середовищем бере участь епiтелiальна вистилка сечостатевого простору. Гiстогенетично процес характеризуеться вираженою гетероморфiею клiтин i формуванням багатошарово1 епiтелiальноl вистилки каналу ШМ. Основою гетероморфп е взаемодiя генетично рiзних епiтелiальних похiдних - ештелда сечостатевого простору i ештелда ПМП. За цього ступiнь гетероморфност клiтин поступово зменшуеться в каудо-крашальному напрямку. У 4,5 мiс (110,0 мм ТКД) канал ШМ видовжуеться в крашальному напрямку до 3500 мкм. Дiаметр каналу звужуеться i в середньому становить вщ 50 до 64 мкм. Епiтелiальна вистилка каналу ШМ також характеризуеться вираженою гетероморфiею кл^ин. На 5 мю (135,0 мм ТКД) канал ШМ подовжуеться до 4800 мкм. Просвгт каналу звужуеться i в середньому становить вщ 40,17±0,81 до 45,29±0,92 мкм. Виявляються поодинокi розширення каналу до 94,11±0,76 мкм. Ештелш шкiрного типу росте в бш каналу ШМ по епiтелiю сечостатевого простору, вистелюючи стшку останнього. У плодiв 5,5 мiс (160,0 мм ТКД) епiтелiальна вистилка тiла матки представлена одношаровим стовпчастим епiтелiем целомiчного походження, продовжуеться в вузький канал ШМ. Довжина каналу ШМ дорiвнюе 4500 мкм. Виявляються поодиною розширення каналу до 132 мкм. Епiтелiальна вистилка вмщуе клiтини багатошарового ештелда, похщного сечостатевого простору. У базальнш частинi епiтелiального пласта виявляються стовпчасп епiтелiоцити - якi е похщними парамезонефричних проток. Канал ШМ продовжуеться в тхвовий канал, який формуеться. Наприкшщ 5 мiсяця (185,0 мм ТКД) ШМ розташовуеться ближче до крижово1 кютки, кут мiж тшом та шийкою становить 150 -160° i вiдкритий допереду. Листок очеревини, який вистилае крижово-прямокишково-матковi зв'язки, утворюе складки. Останш бiльш вираженi на заднш поверхнi ШМ. Так названi зв'язки, починаючись на заднш поверхнi ШМ, на рiвнi 1-11 крижових хребщв, охоплюють з бокiв пряму кишку, прямують кранiально i вiялоподiбно з'еднуються з передхребтовою фасцiею на рiвнi 5-го поперекового i першого крижового хребцiв. Лобково-сечомiхурово-матковi зв'язки е похщною нутрощевого листка тазово1 фасцн i мають низхiдний напрямок. Починаючись вщ бiчних дiлянок ШМ вищенаведенi зв'язки огинають дно сечового мiхура, щшьно прилягаючи до нього, а по^м вплiтаються в охрястя лобкового симфiзу, довжина лобково-мiхурово-маткових зв'язок становить 3,95±0,05мм.
Крижово-прямокишково-матковi зв'язки розташовуються каудальнiше i тим самим сприяють змiщенню ШМ в бш крижово1 кiстки, зумовлюючи формування кута мiж маткою та тхвою. На цiй стадп ч^ко виражена прямокишково-маткова заглибина.
У плодiв 6 мiс розвитку (186,0-230 мм ТКД) на сершних зрiзах виявляються тшо матки (довжиною 4584±28,87 мкм), шийка матки (3186±22,17 мкм в довжину), склетння пiхви (завширшки 2556±21,42 мкм), пiхва (довжиною 7680±31,98 мкм). У цей перюд розвитку, на сершних зрiзах, зроблених у фронтальнш площинi, виявляються взаемодil рiзних видiв епiтелiю. При переходi з бiчних склепiнь пiхви на зовнiшне вiчко ШМ багатошаровий плоский епiтелiй шюрного типу втрачае сво! плоскi кттини i стоншуеться. У дiлянцi формування шхвово1 частини
шийки матки виявляються гютолопчш особливост будови !! ештел!ально! вистилки. Тут вщбуваеться формування перехщно! дшянки - взаемод1я ештелда шюрного типу з ештел!ем, що вкривае тхвову частину шийки матки, який е похщним сечостатево! пазухи. Наступна дшянка взаемодп ештелда: контакт багатошарового ештелда перехщно! дшянки з одношаровим стовпчастим целом1чним ештел!ем каналу ШМ, що формуеться. На 6 мюящ ШМ визначаеться на р!вш умовно! лшп проведено! вщ м1жхребцевого пром1жку м1ж П-Ш крижовими хребцями до верхнього краю лобкового симф1зу. За цього вона мютиться ближче до задньо! стшки таза. Кут, утворений м1ж тшом { ШМ, становить 165-155°, а м1ж маткою та тхвою - 150-155°. У плод1в 7 мюящв (231,0-270,0 мм ТКД) кут м1ж тшом { ШМ становить 140-150°. У одного плода тшо та шийка знаходились в однш площиш. Спостерпались вигини у фронтальнш площиш тшом { ШМ, опуклють яких спрямована у протилежний бш вщ вщхилення. Вщ ШМ та початкових вщдшв шхви починаються лобково-сечом1хурово-матков1 зв'язки, яю, охоплюючи дно сечового м1хура, зрощеш з1 стшкою останнього 1 досягають нижньо! частини задньо! поверхш лобкового симф1зу, де впттаються в його охрястя. Зв'язки мають низхщний напрямок. Здебшьшого !х довжина е однаковою справа 1 зл1ва 1 коливаеться в межах 6,6-9,2 мм. Крашальшше названих зв'язок м1ж лобковим симф1зом та сечовим м1хуром виявляеться шар пухко! кл1тковини. Крижово-прямокишково-матков1 зв'язки досягають 6,8 { 9,2 мм з обох сторш. Зв'язки мають вигляд поперечно! складки, яка простягаеться вщ крижово! к1тки до задньо! поверхш ШМ та п1хви, огинаючи з боюв пряму кишку. Просв1т тша матки в каудальному напрямку звужуеться, формуючи канал ШМ з його зовшшшм { внутр1шн1м в1чком. Довжина каналу ШМ в середньому становить 2560±11,51 мкм, ширина просвггу 160±8,34 мкм. Д1аметр отвору зовшшнього в1чка у фронтальн1й площин1 зр1зу в середньому становить 32,35±1,94 мкм, д1аметр внутр1шнього отвору каналу ШМ становить в середньому 200±8,93 мкм. Стшка шийки матки складаеться з слизово! оболонки, м'язово! оболонки, що формуеться, а серозна оболонка на цьому термш розвитку не виражена.
На 8-му мюящ (271,0-310,0 мм ТКД) проекщя ШМ визначаеться на р!вш 5-го крижового хребця або м1жхребцевого пром1жку м1ж 3 { 4 крижовими хребцями. Кут, утворений м1ж тшом та ШМ, становить 135-145°, а м1ж маткою 1 тхвою 140-145°. На 9-10 мю. (311,0-378,0 мм ТКД) кут м1ж тшом та шийкою нахилений вперед 1 мае таку ж величину, як у плод1в попередньо! в1ково! групи (135-145°), проте на одному препарат! 430 мм ТПД зазначений кут становить 180° (в!дсутн!сть антефлекс!!), а в !ншому матка знаходиться в положены ретрофлекс!!. Довжина лобково-м!хурово-маткових зв'язок становить 10,8±0,25 мм, крижово-прямокишково-маткових 12,65±0,24. У новонароджених ШМ знаходиться на р!вш м!ж 4 крижового хребця, кут м!ж т!лом не змшюеться, довжина ШМ становить 25 мм.
1. На 4-5-му тижш ембрюгенезу людини закладаються ПМП, джерелом розвитку яких е целом!чний еп!тел!й. Розвиток ПМП вщбуваеться в умовах тюно! взаемод!! з МП, яка визначае краню-каудальний р!ст ПМП.
2. На 4 мю виявляеться взаемод!я ештел!ально! вистилки сечостатевого простору з ештел!альною вистилкою об'еднаних ПМП. У пренатальному розвитку ШМ формуеться д!лянка контакту целом!чного еп!тел!ю (еп!тел!й матки ! шийки матки) ! еп!тел!ю шюрного типу (еп!тел!й п!хви).
3. У дшянщ контакту двох генетично р!знорщних тип!в еп!тел!!в концентруються еп!тел!оцити -похщш сечостатевого простору.
Перспективи подальших дослiджень. Отримаш дат можуть бути використаш у виршенш питань формування nерехiдних дтянок морфологiчно i генетично рiзних еттелйв ШМ в пренатальному онтогенезi людини та кнування генетично зумовлених передумов для розвитку доброятсних i злоятсних захворювань шийки матки в процеп
ембрiогенезу.
1. Balatsyuk E. V. Morfometricheskaya harakteristika organov zhenskoy reproduktivnoy sistemyi ploda v norme i pri urogenitalnyih infektsiyah materi: avtoref. dis. ... kand. med. nauk: 14.03.02 / Balatsyuk Elena Valentinovna. -Ulyanovsk, - 2012. - 24 s.
2. Gerasimovich G. I. Ontogenez zhenskih polovyih putey: klinicheskie lektsii / G.I. Gerasimovich // - Belarus: Izd-vo Belorusskogo meditsinskogo universiteta, - 2009. - S. 3-41.
3. Danilov R. K. Rukovodstvo po gistologii (v dvuh tomah) / R.K. Danilov // - SPb: SpetsLit, - 2011. - T.2. - 511 s.
4. Zheglova M. Yu. Embrionalnoe razvitie epitelialnoy vyistilki sheyki matki / M.Yu. Zheglova // Mat i Ditya - mater. VII regionalnogo nauchnogo foruma - M.: MEDIEkspo. - 2014. - S. 217-219.
5. Komarova L. E. Profilaktika i rannyaya diagnostika raka sheyki matki / L.E. Komarova // Prakticheskaya meditsina. - 2009. -No. 36. - S. 15-16.
6. Moldavskaya A. A. Razvitie proizvodnyih paramezonefralnyih kanalov v rannem ontogeneze cheloveka / A. A. Moldavskaya, N. N. Fedorova // - Astrahan: izdatelstvo, - 2000. - 346 s.
7. Makiyan Z. N. Anomalii zhenskih polovyih organov: sistematizatsiya i taktika operativnogo lecheniya: avtoref. dis. ... dokt. med. nauk: 14.01.01. / Zograb Nikolaevich Makiyan. - M., - 2010. - 50 s.
8. Rogovskaya S. I. Papillomavirusnaya infektsiya u zhenschin i patologiya sheyki matki / S. I. Rogovskaya // - 2-e izdanie. - M.: «GEOTAR-Media», -2008. - 192 s.
9. Titmushsh E. Sheyka matki: tsitologicheskiy atlas / E. Titmushsh, K. Adams // - M.: Prakticheskaya meditsina, -2009. - 256 s.
10. Teterina A. A. Nekotoryie topografoanatomicheskie osobennosti matki i ee pridatkov v rannem plodnom periode ontogeneza cheloveka / A. A. Teterina // Morfologiya. - 2010. - t.137, No.4 - 188 s.
11. Bulkmans N. W. Human papillomavirus DNA testing for the detection of cervical intraepithelial neoplasia grade 3 and cancer: 5-year followup of a randomized controlled implementation trail / N. W. Bulkmans, J. Berkhof, L. Rozendaal [et al.] // Lancet. - 2007. - Vol. 370, No. 9601. - P. 1764-1772.
12. Fritsch H. Development of epithelial and mesenchymal regionalization of the human fetal utero-vaginal anlagen / H. Fritsch, R. Hoermann, M. Bitsche [et al.] // J. Anat. - 2013. - Vol. 222, No. 4. - P.462-472.
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ МОРФОГЕНЕЗ ШЕЙКИ МАТКИ Гузик А. В.
Развитие шейки матки характеризуются сложностью морфогенетических преобразований в пренатальном онтогенезе и механизмов регуляции его функций. В зоне контакта двух генетически разнородных типов эпителия концентрируются эпителиоциты - производные мочеполового синуса. Приведены теоретические обобщения и новое решение актуальной задачи по хронологической последовательности морфогенеза шейки матки во внутриутробном периоде развития человека. Полученные данные могут быть использованы в решении вопросов формирования переходных участков морфологически и генетически различных эпителиев шейки матки в пренатальном онтогенезе человека и существование генетически обусловленных предпосылок для развития доброкачественных и злокачественных заболеваний шейки матки в процессе эмбриогенеза.
Ключевые слова: шейка матки, морфогенез, пренатальный онтогенез, норма.
Стаття надшшла 17.04.2017 р.
PRENATAL MORPHOGENESIS OF THE CERVIX UTERI Huzik A. V.
The development of cervix uteri is characterized by the complexity of morphogenetic transformations in prenatal ontogenesis and mechanisms of the regulation of its functions. The epitheliocytes - derivatives of the urogenital sinus - are concentrated in the contact zone of two genetically dissimilar types of epithelium. The theoretical generalizations and a new solution to the actual problem of the chronological sequence of morphogenesis in the intrauterine period of human development are presented. The obtained data can be used in solving of the problems of the formation of transitional sections of morphologically and genetically different epithelium of cervix uteri in prenatal human ontogenesis and the existence of genetically determined prerequisites for the development of benign and malignant diseases of the cervix during the embryogenesis.
Key words: the cervix, morphogenesis, prenatal ontogenesis, norm
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.716.1.013-053.15/.31
ПЕРИНАТАЛЬНА АНАТОМ1Я КОМ1РКОВОГО В1ДРОСТКА BEPXHbOÏ ЩЕЛЕПИ
Дослщження KOMipKOBoro вщростка ВЩ проведено на 53 трупах 4-10-мюячних плодiв та 11 новонароджених. Встановлено, що з 6-го мюяця внутршньоутробного розвитку Bei структури ВЩ рентгенконтрасш. На рентгешвських зшмках ч^ко виявляються обриси ВЩ, ïï лобовий, виличний i ю^рковий вщростки та ГО.У 8-10-мюячних плoдiв i новонароджених добре диференщюються к^рки зачатюв молочних зубiв та мiжкoмipкoвi перегородки. Висота коркового вщростка обох ВЩ (на piзних дшянках) у перинатальному пеpioдi суттево збшьшуеться на 6-му, 8-10 мюяцях та у новонароджених, а найменше - на 4-5-му та 7-му мюяцях внутршньоутробного розвитку.Довжина коркового вщростка право'та лiвoï ВЩу плoдiв i новонародженихсуттево збшьшуеться впродовж 7-10 мюящв та у новонароджених, а найменше - впродовж 4-6 мюящв внутршньоутробного розвитку.
Ключов1 слова: верхня щелепа, ком1рковий вщросток, морфометр1я, шпд, людина.
Робота е фрагментом НДР "Буковинський державний медичний ушверситет ": "OcoÔÂueocmi морфогенезу та топографа оргашв i систем в пренатальному та постнатальному перiодах онтогенезу" (№ держ. реестр. 0115U002769).
В Укра'ш щор1чно народжуеться понад 600 д1тей з вродженими вадами щелепно-лицево'' д1лянки (1:600-1:700 полопв), в тому числ1 400-450 - ¡з вродженим незрощенням верхньо'' губи та шднебшня [1]. Тяжюсть вад розвитку обличчя проявляеться не тшьки зовшшшм уродством i виражешстю функцюнальних порушень, але й негативно вщображаеться на псих1чному розвитку дитини [9, 11]. Изнання законом1рностей становлення будови i топографи оргашв i структур плода мае важливе значення для тлумачення ютинного напрямку процес1в органогенезу, мехашзм1в нормального формоутворення, виникнення анатом1чних вар1анпв та вроджених вад
