CC BY
69
УДК 611.12:611.013.8:572.7
ПАРАЛЕЛ1 В РОЗВИТКУ СЕРЦЯ ТА РАННЬО1 ПЛАЦЕНТИ ЛЮДИНИ
Дослщження проводилося на 34 ембрюнах i плацент людини у вiцi з 4-го по 12-й тиждень пренатального онтогенезу, причиною загибелi яких було штучне переривання вагiтностi за соцiальними показниками i за бажанням клшчно здоровою матерь Протягом ембрюнального перiоду онтогенезу нами було визначено закономiрностi структурно! оргашзацп ворсин хорiона в нормь Особливостi будови первинно!, вторинно! та третинно! ворсинок, а також уточнен термiни !х формування. Заповнення ворсинок хорюна i редукцiя хорiонгеля вщбуваеться нерiвномiрно i при цьому видшили 3 зони в ворсинках хорюну, якi вiдрiзнялися за кiлькiстю i формою мезенхiмних клiтин. Були проведет паралелi мiж формуванням ранньо! плаценти та серця людини. Процеси структурно! оргашзацп серця та ранньо! плаценти людини тюно взаeмопов'язанi i лише рiзнi в часовому промiжку. Розвиток ранньо! плаценти випереджае розвиток серця в середньому на два тижш.
Kjik)40bí слова: ембрюгенез, ваптшсть, морфсшопчш змши хорюну, ворсини хорюну, судинне русло хорюну.
Робота е фрагментом НДР «Розвиток та морфо функцюналъний стан оргатв i тканин експериментальних тварин та людини в нормi, в онтогенезi, при dii зовтшшх факторiв» (№ державноiреестрацн 0IIIV009598).
На сьогодш юнують переконлив1 даш про вплив внутршньоутробного перюду розвитку на все подальше життя людини. В1дм1чена постшна тенденщя до збшьшення кшькост природжених захворювань, вад серця, детермшованих морфофункцюнальними порушеннями у фетоплацентарнш систем^ перш за все, в матер1в з шюдливими звичками, екстрагештальними захворюваннями i ускладненим перебпом ваптносп [3]. Морфофункцюнальне вивчення плаценти жшок, ваптшсть яких прот1кала нормально, ускладнювалася на р1зних етапах або супроводжувалася екстрагештальними захворюваннями [1, 2]. Дослщження останшх роюв показали, що формування внутр1утробного благополуччя починаеться на раншх термшах розвитку фетоплацентарно! системи, коли р1зш захворювання, стан ендометр1я i мюметр1я обумовлюе неповноцшне формування екстраембрюнальних структур [5, 6]. Оскшьки природжеш дефекти виникають 1з-за змши процес1в нормального кл1тинного розвитку, то, розглянувши щ змши, ми можемо виявити прям1 причинш мехашзми, яю лежать в основ1 порушень формування ранньо! плаценти i кардюгенезу [4, 7]. У нашш робот ми спробували провести паралел1 м1ж структурами системогенеза у функцюнальнш систем^ що формуеться, мати-плацента -эмбрюн-плщ-серце.
Метою роботи булоо встановлення загальних законом1рностей розвитку серця i ранньо! плаценти, уточнення термш1в i джерел формування клапанного апарату серця i структурно! оргашзацп ворсин хорюну, а також проведення паралелей в розвитку серця i ранньо! плаценти людини в ембрюнальний перюд пренатального онтогенезу.
Матерiал та методи дослщження: Дослщження проводилося на 34 ембрюнах i плацент людини у вщ1 з 4-й-по 8-й тиждень пренатального онтогенезу. Для обробки матер1ал1в застосовували анатом1чш (препарування, пстотопограф1чш зр1зи), пстолопчш (пстолопчш i нашвтоню зр1зи) методики. Пюля фшсацп в 10% розчиш нейтрального формалшу, вихщш тканинш зразки плаценти, шсля вщповщно! процедури, укладали в парафшов1 блоки, з яких готували сершш зр1зи i забарвлювали !х гематоксилш, - еозином i гематоксилшом Гейденгайна. Документащю результапв дослщження здшснювали в св1тловому мшроскош за допомогою цифрово! фото приставки.
Результати дослщження та Тх обговорення. В нашому дослщженш ми розглянули розвиток i будову ранньо! плаценти. В плацент! розр!зняють зародкову або плодову частину (placenta foetalis) i материнську (placenta uterine). Плодова покрита амнюном, через який просв1чують судини (рис.1). Нами встановлено, що формування плаценти вщбуваеться до 12-го тижня розвитку плоду. Основною структурною одиницею плаценти е ворсинка хорюну. Основу кожно! ворсинки утворюе позаембрюнальна мезенх1ма, а !! ештел1альний покрив складаеться з двох шар1в. Внутршнш, найближчий до мезенх1ми шар представлений лежачими ч1тко в один ряд окремими кликами цитотрофобласта, а зовшшнш представлений дефшпивами плазмодютрофобластом або синцитютрофобластом. Цей шар складаеться не з окремих клпок. А е
синцитш - масу цитоплазми з великою кшьюстю ядер клгток, як зливаються мiж собою. Але серед цих ядер клгток зустрiчаються вакуолi (рис.2).
У синцити е невеликi простори - лакуни. У мiру збiльшення лакун мiж ними зберiгаються вiдростки трофобласта, як називають первинними ворсинками трофобласта. На початку третього тижня внутршня поверхня стiнки первинно! ворсинки заселяеться кликами мезеними. Це е важливим моментом в розвитку ранньо! плаценти або хорюну, яка починае зростати, утворюючи клiтиннi колони, i поступово замщае !х строму. Як же це вщбуваеться? Нами простежено поступове формування хорiону, а саме ворсинки хорюну. Спочатку ворсинка представлена одним рядом клпок ештелда з овальними ядрами. По^м ще в первиннш ворсинцi клiтки цитотрофобласта продукують клики синцитiотрофобласта i ми спостерiгали двошарову стiнку епiтелiальних клiток, усерединi яко! було виявлено безструктурну позаклiтинну речовину, гель. На початку весь об'ем ворсинки заповнений гелем. Изшше iз сторони ештелда в порожнину ворсинки починають виселятися мезенхiмнi клiтки шляхом епiтелiальномезенхiмальних
Рис.1. Плодова частина плаценти Рис.2. Третиннi ворсинки хорiону людини 7-тижнiв ембрiонального
людини 38-мi тижшв розвитку. Заб. г.- розвитку. Заб. г.- е. А-Зб.об.10. ок. 10. В-Зб.об.40. ок. 10.
е. Ув.об.10.ок.10.
У подальшому вся порожнина ворсинки заповнюеться мезенхiмними клiтками. Але слщ зазначити, що заповнення мезенхiмними кликами вiдбуваеться неоднорiдно. До внутрiшнього краю ештелда, оберненого в порожнину ворсинки, пролежить бiльша кiлькiсть мезенхiмних клиин, вони розташованi щiльнiше, а школи згрупованi по 4-5 клiтин. Саме тут вщбуваеться дiлення цих клиин, якi мiгрують в порожнину ворсинки, витюняючи гель хорiону. Кiлькiсть мезенимних клiтин, якi заселяють ворсинки хорюну швидко збiльшуеться в перiод початку епiтелiальномезенхимальних перетворень до закiнчення повного рiвномiрного заселения ворсинки. Це розшарування мезенхiмних клiток в порожиинi ворсинки спостер^аеться вiд периферп до центру ворсинки. Нами були видшеш три зони, що розрiзняються по кшькосп i формi мезенхiмних клiток. Перша зона - субепiтелiальна -розташовуеться пiд епiтелiем, тобто цитотрофобластом. Вона представлена щшьно розташованими мезенхiмними клпинами без вiдросткiв або з невеликими вщростками. Друга зона - промiжна -заповнюе середню частину ворсинки i мiстить пухко розташованi клпини з рiзноспрямованими вiдростками, тобто заселена класичними мезенхiмними клiтками. Ц клики розташованi пухко, тому довжина !х вiдросткiв середня. Третя зона - центральна - заповнюе центральну частину ворсинки. Вона представлена одиничними мезенхiмними клiтками i прошарком хорiонгеля. Звертае увагу форма цих клпок i !х вiдросткiв, а саме: вщростки направленi уздовж стiнки трофобласта. Пролiферацiя i зростання цих клiток вщбуваеться в субепiтелiальнiй зонi, де кштки розташованi щiльно i заповнення всього об'ему ворсинки починаеться саме вщ ще! зони. Так утворюються вторинш ворсинки. На 4-й тиждень основа ворсинки диференщюеться в нiжиу сполучну тканину, що створюе опору для ендотелiальних клiток кровоносних судин. Внаслщок чого ворсинка стае бiльш оргашзованою. На цiй стадп ворсинки вже готовi виконувати свою функцiю поглинання живильних речовин, тобто функцп абсорбци. Що цiкаво, таку будову ворсинки зберпають впродовж пренатального онтогенезу, але вiдбуваеться диференцiювания структур сполучно! тканини i подальший розвиток судин. Але до моменту сформованих ворсин хорюну ранньо! плаценти, починаються послщовно процеси розвитку i структурно! органiзацi! серця - формування клапанного апарату серця i в першу чергу, атрювентрикулярних клапанiв i перегородок серця. На раншх етапах, 4-ий тиждень розвитку ембрюна людини - серце представлене трубчастим утвором, роздiленим вузьким каналом на первинне передсердя i шлуночок. Формування структур, що виконують роль клапашв мiж первинними порожнинами, починаеться на стадп трубчастого серця. Перед роздшенням серця на окремi камери кров поступае через единий загальний отвiр з передсердя в
шлуночок. У цей перюд ендокард представлений одним шаром пухко розташованих ендотелiальних клтток. Мiж ендокардом i мiоепiкардiальною пластинкою знаходиться безструктурна речовина -кардюгель. Кардiогель розташований невеликими дiлянками в стшщ шлуночку серця. Редукцiя кардюгеля приводить до зближення ендокарду i мiокарду та утворення едино! стшки трубчастого серця. Етап зближення вщбуваеться неоднаково на всьому протязi сердечно! трубки. В обласп майбутнього передсердя з'еднання вiдбуваеться одномоментно i рiвномiрно, що наводить до утворення едино! стшки, а в обласп майбутнього шлуночку злиття настае фрагментарно i нерiвномiрно, що наводить до рихлого з'еднання ендокарду з мiокардом i наявностi порожнин, ще заповнених кардюгелем. Таке ж рихле з'еднання клттин цито- i сiнцитiотрофобласта ми спостер^али i при формуваннi ранньо! плаценти. На кордош мiж передсердям i шлуночком залишаеться дiлянка шарiв ендокарду i мiокарду, що не зближуються, заповнених кардiогелем - ендокардiальнi подушки. Редукщя кардiогеля в цьому сегмент сповiльнюеться або повнiстю вiдсутня на невеликому вiдрiзку часу. На початку весь об'ем ендокардiальних подушок заповнений кардюгелем. Изшше з боку ендокарду в порожнину подушки починають виселятися мезенхiмними клiтинами, а кардiогель редукуватися. У подальшому ендокардiальнi подушки вже добре сформоваш i змикаються, заповнюються мезенхiмними клiтинами. Заповнення, також як i у ворсинках хорiону, вщбуваеться нерiвномiрно. До вiльного краю ендокардiальних подушок прилежить бiльша кiлькiсть мезенх1мних клiтин. Саме тут вiдбуваеться !х дiлення. Зростання ендокардiальних подушок i вигин серцево! петлi наводять до того, що подушки розширюються, торкаються один одного i вiдбуваеться !х зближення. З моменту злиття вщбуваеться роздiлення загального атрiовентрикулярного отвору на правий i лiвий. В результат процесу деляминацi! вiд стiнки атрювентрикулярного каналу вiддiляеться так звана делямннацшна пластинка, яка несе на соб1 ендокард1альш подушки (рис.4).
Рис.3. Первинш (А) \ вторинш (Б) ворсинки хорюну 3-5 тижшв Рис.4.Серце ембрюна людини 6 тиж-ембрюнального розвитку людини. Заб. г.- е. А-Зб.об.10. ок. 10. В-Зб. об.40. ок. 10. шв розвитку. Заб.г.- е. Ув.об.10. ок. 10.
Делямiнацiя закшчуеться вивiльненням нижнього шлуночкового внутрiшнього листка, представленого кардiомiоцитами, а передсердна поверхня мiстить на собi ендокардiальнi подушки i покрита ендотелiальним вистиланням, оскшьки вона була внутрiшньою стiнкою шлуночку. Ендокардiальнi подушки виконують роль провiзорних атрiовентрикулярних клапанiв в серцi.
1. Процеси розвитку серця i ранньо! плаценти людини тсно взаемозв'язанi i лише рiзнi у тимчасовому промiжку. Розвиток ранньо! плаценти випереджае розвиток серця в середньому на два тижш. В результат процесiв епiтелiально-мезенхiмних перетворень в дiлянцi первинно! ворсинки хорюну i ендокардiальних подушок серця поступово вщбуваеться заповнення просторiв мезенхiмними клiтинами.
2. Заповнення ворсинок хорюну i ендокардiальних подушок вiдбуваеться нерiвномiрно. У вториннiй ворсинцi та ендокардiальних подушок видiлено 3 зони, що вiдрiзняеться по кiлькостi i формi мезенхiмних клiтин. В товщi мюкарду та у ворсинках ранньо! плаценти вщбуваються процеси делямiнацi!. 5- Закладання основних морфологiчних структур ранньо! плаценти i провiзорних атрiовентрикулярних клапанiв в серщ вiдбуваеться до 8-го тижня розвитку ембрiона, а !х формування - до 12-го тижня розвитку плоду.
Перспективи подальших дослгджень: Надалi, плануеться розглянути формування поротв розвитку ворсинок хорiону i клапанного апарату серця.
1. Давиденко 1.С. Використання теорп шформацп для оцшки структурно! оргашзацп р1зних титв хор1альних ворсин плаценти при ф1з1олог1чн1й ваптносп / 1.С. Давиденко // Вюник морфолог1!.-2005.-Т.11, № 1.—С.5-10.
2. Коржевский Д. Э. Организация и цитохимические особенности барьерных структур плаценты человека / Д. Э. Коржевский, В. А. Стеллин, А. А. Неокесарийский [и др.] // Морфология. -2006. - № 2. - С. 63-64.
3. Милованов А. П. Экстра эмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности /
A. П. Милованов, В.Е. Радзинский // - Москва, - 2004.- 393 с.
4. Мутафьян О. А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков / О. А. Мутафьян // - СПб.: Издательский дом СПбМАПО, - 2005. - 480 с.
5. Сшюна Ю. В. Апоптоз в ембрюнальному серщ людини у процес нормального розвитку / Ю. В. Сшюна // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - Симферополь.-2010.- Т. 146, № 4.- С. 74- 76.
6. Черкасов В. Г. Гемомкроциркуляторне русло плаценти при й структурних змшах у жшок з передчасними пологами /
B. Г.Черкасов, Т. М. Лизин // Вюник морфологи. - 2007. -№ 2. - С. 482.
7. Waldo K. L. Secondary heart field contributes myocardium and smooth muscle to the arterial pole of the developing heart / K. L. Waldo, M. R. Hutson, C. C. Ward [et al.] // J. dev. biol. - 2005. - Vol. 281, № 1. - P. 78-90.
ПАРАЛЛЕЛИ В РАЗВИТИИ СЕРДЦА И РАННЕЙ ПЛАЦЕНТЫ ЧЕЛОВЕКА Абдул - Оглы Л. В.
Исследование проводилось на 34 эмбрионах и плацент человека в возрасте с 4-й по 12-ю неделю пренатального онтогенеза, причиной гибели которых было искусственное прерывание беременности по социальным показаниям и по желанию клинически здоровой матери. На протяжении эмбрионального периода онтогенеза нами было определены закономерности структурной организации ворсин хориона в норме. Особенности строения первичной, вторичной и третичной ворсинок, а также уточнены сроки их формирования. Заполнение ворсинок хориона и редукция хорионгеля происходит неравномерно и при этом были выделены 3 зоны в ворсинках хориона, которые отличались по количеству и форме мезенхимных клеток. Были проведены параллели между формированием ранней плаценты и сердца человека. Процессы структурной организации сердца и ранней плаценты человека тесно взаимосвязаны и лишь различны во временном промежутке. Развитие ранней плаценты опережает развитие сердца в среднем на две недели.
Ключевые слова: эмбриогенез, беременность, морфологические изменения хориона, ворсинки хориона, сосудистое русло хориона.
Стаття надшшла 4.10.2014 р.
THE PARALLEL THE BETWEEN MOLDING OF EARLY PLACENTA AND HEART OF MAN Abdul-Oglu L. V.
A study exstraembryonic organ was conducted on embryos 4-8 weeks. Research was conducted on 34 embryos of man of prenatal ontogenesis, the reason of destruction of which was the artificial breaking of pregnancy on social testimonies at will of clinically healthy mother. For the duration of the embryonic period of ontogenesis, we determined laws governing the structural organization of the fibers of chorion within the standard. The special features of the structure of primary, second and tertiary fibers, and are also refined the periods of their forming were precise carried out the parallel between molding of early placenta and heart of man. The processes of the structural organization of heart and early placenta of man are tightly interconnected and it is only different in the temporary space. The development of early placenta anticipates the development of heart on the average to two weeks. Filling of fibers of chorion and the reduction of choriongel occurs unevenly and in this case were isolated three zones in the fibers of chorion, which differed in quantity and form of mesenchymal cells.
Key words: embryogenesis, pregnancy, morphological changes in the chorion, fiber of chorion, the vascular channel of chorion.
Рецензент Сшюна Ю.В.
УДК 611.817.12+[616.831.711:616.89-008.441.13]-018.1-019
МОРФОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З АНГ1ОАРХ1ТЕКТОН1КИ КОРИ МОЗОЧКА ЗА УМОВ
ВПЛИВУ ОШО1ДУ
Мета дослщження - проведення морфометричного аналiзу юльюсно-яюсних змш кровоносного русла кори мозочка тд впливом налбуфшу в експеримени. За допомогою комплексу морфолопчних (ш'екцшних, морфометричних) та статистичних метздв дослщження отримано новi дат про стан гемомкроциркуляторного русла кори мозочка тд дiею ото!ду. Ч^ко виступае зв'язок мiж глибиною структурних перетворень гемомкроциркуляторного русла кори мозочка за умов введення налбуфшу впродовж 6 тижшв i морфометричними показниками. Змши, порiвняно з контролем, дiаметра артерюл, венул, катлярно! петт, щшьност Ытки обмшних судин, артерюло-венулярного коефщента, коефщента звивистост артерюл, показника трофiчио! активност тканини свщчать про деструктивш змши гемомкроциркуляторного русла кори мозочка тд впливом налбуфшу
Ключов! слова: кора мозочка, гемомкроциркуляторне русло, морфометричний анал1з, налбуфш.
Робота е фрагментом НДР «Структура оргатв та 1х кровоносного русла в онтогенезi, тд дieю лазерного опромiнення та фармацевтичних засобiв, при порушеннях кровопостачання, реконструктивних операщях та цукровому дiабетi», номер державноI реестрацн 0110и001854.
Наркотична залежшсть стала значущою не лише в прогресуванш патопсихолопчних змш наркозалежних пащенпв, а й причиною розвитку множинно! полюрганно! коморбщно! патологи, що разом iз великим економiчним i моральним збитком ставлять проблему наркомани в ряд найбшьш важливих проблем у багатьох кра!нах свну [4]. У зв'язку з цим вивчення морфологи,
