CC BY
19
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-280-285 УДК 618.39-091.8-092.19
1Заставний I., 1Ященко А., 2Ткач I., 3Шпонька I., Луцик О.
РОЛЬ ЕКСПРЕСП Ki67 ТА iNOS У РАННЬОМУ
НЕВИНОШУВАНН1 ВАГ1ТНОСТ1
1Львiвський нацiональний медичний унiверситет ÏMeHÏ Данила Галицького (м. Львiв) 2ДУ «1нститут спадково'Г патологи НАМН Украши» (м. Львiв) 3ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Украши» (м. Днiпро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Робота виконана в рамках НДР кафедри пстологи, цитологiI та ембрюлогп ЛНМУ iменi Данила Галицького «Лектино- та iмунопстохiмiч-ний аналiз вугпеводних детермiнант нормапьних та патолопчно змiнених клггин i тканин» (№ державно! реeстрацiI 0117и001076) та договору про ствпра-цю мiж кафедрою пстологи, цитологiI та ембрiологi,i ЛНМУ iменi Данила Галицького та ДУ «1нститут спад-ково! патологiI НАМН Укра!ни».
Вступ. Поняття «невиношування вагггностЬ> (НВ) включае втрату плода у перюд вiд зачаття до 16-26-го повного тижня внутршныоутробного розвитку, в залежностi вiд юридичних норм рiзних кра!н i е най-бiльш частим II ускладненням [8,13,18]. При цьому, в бтышост спостертаетыся ранне невиношування вагiтностi (РНВ), тобто таке, що вiдбулосы до 10-12 тижня вну^утробного розвитку [14]. За частотою виникнення видтяюты спорадичне (СНВ) та звичне невиношування (ЗНВ). Перше - це одно- чи дворазо-ва втрата плода, вщповщно друге - це втрата, яка вщ-буласы бтыше 3-ох разiв [24]. Статистичн данi свщ-чаты, що невиношуванням завершуютыся близыко 8-20% вЫх клiнiчно встановлених вагiтностей [19,20], при цыому звичним невиношуванням - близыко 2-5% [25]. Найчастшими причинами СНВ е хромосомы аномалп плода, порушення з боку матерi (напр. ана-томiчнi, ендокриннi, автоiмуннi), II вк, фактори навко-лишныого середовища та Ы., тодi як приблизно в 50% випадюв, причини ЗНВ не е до юнця встановленими та часто окреслюютыся поняттям «iдiопатичне невиношування ваптностЬ>, до якого можна вщнести ще й iмунне непшддя, оскiлыки механiзми останныого також не е достеменно вивченими [15,5].
Першим бар'ером та основним компонентом плодово-материнсыкого Ытерфейсу на раных етапах розвитку е структуры компоненти ворсинок хорю-на. Деталыне вивчення експресi,i iмуногiстохiмiчних маркерiв, активностi пролiферацiI структурних компонент ВХ, рiзних ознак !х вiдповiдi на молекулярному рiвнi при звичному ранныому невиношуваннi вагггност дасты можпивiсты зрозумiти патогенез ще! патологи.
К167 - нуклеарний маркер пролiферацiI клiтин, ви-значення рiвня експресiI якого зазвичай використо-вуюты для оцiнки агресивностi онкологiчного проце-су, в тому числi - раку молочно! залози [1, 9, 7]. Ролы
цього маркеру та MapKepiB пролiферацiï клiтин зага-лом у розвитку раннього невиношування ваптност вивчалась на децидуальних кттинах [12,16].
Нтрогену (II) оксид (NO) в^грае важливу роль у фiзiологiчних та патолопчних процесах, наприклад - запальних, як запускаються у вiдповiдь на бакте-рiйну, вiрусну, грибкову Ыфекцп, в разi автоiмунного процесу чи Ыших зовнiшнiх чинникiв [11]. Нггроген оксид синтаза (NOS) здiйснюе синтез NO iз L-аргiнiну та подтяеться на кiлька iзоформ - ендотелiальну (eNOS), нейрональну (nNOS) та Ыдуцибельну ытро-ген оксид синтазу (iNOS) [17,21,3]. Остання, кальцм незалежна NOS здатна синтезувати порiвняно велику ктькють NO впродовж тривалого перiоду у вщповщь на вищезгаданi подразники [6].
З точки зору синтезу структурними компонентами ВХ ытроген оксиду проводились, в основному, гене-тичнi дослщження та аналiз рiвня вiльних радикалiв NO в периферiйнiй кровi жшок [23,22]. Було доведено пiдвищення рiвня NO в плазмi кровi у жЫок, якi страж-дають на ЗНВ та СНВ, порiвняно iз нормальним пере-бiгом вагiтностi та полiморфiзм окремих генiв eNOS у жЫок, що може мати зв'язок iз iдiопатичним ЗНВ [23].
У св^ вищенаведено'| Ыформацп, ми вважаемо за доцтьне вивчення активностi пролiферацiï та екс-пресп iNOS в кттинах ВХ ембрiонiв людини, отри-маних пiсля СНВ та ЗНВ i порiвняти отриманi данi iз такими в нормальних ворсинках хорюна. Найбiльш доступний та показовий метод для тако'| пстолопчно|' оцiнки е iмуногiстохiмiчний, iз застосуванням вщпо-вщних антитiл.
Мета досл1дження. Вивчити роль експресп iму-ногiстохiмiчних маркерiв - Ki67 та Ыдуцибельно'| ы-троген оксид синтази в структурних компонентах ворсинок хорюна ембрюыв людини, отриманих вна-слщок спорадичного, звичного невиношування вапт-ностi та порiвняти отриман результати iз ВХ, отрима-ними пюля артифiцiйних абортiв.
Об'ект i методи дослщження. В якост пстоло-гiчного матерiалу для дослiдження використовува-лась тканина отримана пiсля вишкрiбання порожнини матки пiсля звичного, спорадичного невиношування вагггност та пiсля проведення артифщмного аборту за бажанням жшки вiд 5 до 12 тижня гестацп, пщтвер-дженого УЗД обстеженням та вщповщною медичною документацiею.
Таблиця 1.
Панель первинних антитш
Антитло Клон Титр Виробник
Ki-67 клон SP6 1:50 TermoScientific
iNOS клон Ab-1 1:100 TermoScientific
Група спорадичного невиношування включала 42 зразка ВХ, отриманих вщ ж^ок, як вже мають дiтей i звернулись за медичною допомогою з приводу втра-ти вагiтностi вперше чи вдруге в життi.
Група звичного невиношування включала 33 зраз-ки ВХ, отриманих вщ ж^ок, якi звертались за медичною допомогою бшьше 3-ох разiв та не мають дтей. Виключними факторами iз цieí групи були наступы: встановлений дiагноз антифосфолiпiдного синдрому, автоiмунного тиреоíдиту, системного червоного вовчака, ревматощного полiартриту чи склеродермií в ж^ки та хромосомнi аномалií плода, пщтверджеы цитогенетичним методом.
Контрольна група включала 35 зразюв ВХ, отриманих вщ жiнок, в яких е д™ i яким була проведена процедура артифщйного аборту за íх бажанням. Виключними факторами були наступы: вщсутнють дiтей та дiагностованi цитогенетичним методом хромосомы аномалп в плода.
1з отриманого матерiалу пщ збiльшуючим склом були вiдiбранi ворсинки хорюна, промитi 0,9% розчи-ном NaCl та зафiксованi в розчин Буена. Пiсля цього - проводилась заливка пстолопчного матерiалу в па-рапластовi блоки за стандартною схемою [10].
Пстолопчы зрiзи товщиною 4-6 мкм наносили на адгезивн предметы скельця SuperFrost Plus, пюля депараф^заци та регiдратацií зрiзiв проводили тем-пературне демаскування антигенiв - heat induction of epitope retrieval (зрiзи були розмщен в цитрат-ному буферi з рН 6.0 i пiдiгрiвалися в автоклавi при температурi +121°С 8 хвилин) та пригычували актив-нiсть ендогенноí пероксидази 3% розчином перекису водню протягом 20 хвилин. Далi проводили ^кубацю зрiзiв з первинними антитiлами у вологих камерах при температурi 23-250С протягом 30 хвилин. В якос-т первинних використовувалися моноклональнi ан-титта до Ki-67 та iNOS (TermoScientific, США) (табл. 1). Титр антитш пщбирався згiдно рекомендацiй ви-робника з використанням у якост розчинника спе-цiального розчину Antibody Diluent (TermoScientific, США). Для щентифкацп реакцп використовували
систему вiзуалiзацiI Оиа^о (ТегтоБаепШю, США), з нанесенням в якост хромогену 3-дiамiнобензидин тетрахлориду (ОДБ) (ТегтоБаепШю, США). Для вщ-окремлення незабарвлених структур зрiзи додатково обробляли гематоксил^ом Майера.
При оцiнюваннi 1ГХ реакцм з маркерами ИЧОБ iнтенсивнiсть цитоплазматичного забарвлення ощ-нювалася за 4 категорiями: 0 - негативна реакщя (<10% забарвлених клiтин), 1 - слабка (20-50% за-барвлених кл™н), 2 - помiрна (60-80% забарвлених кл™н), 3 - сильна (90-100% забарвлених кл™н), згiдно рекомендацiям багатьох авторiв [2,26].
Зафарбування за допомогою гематоксил^у Меера та еозину проводилось за стандартною схемою [4].
До^дження проводилось iз дозволу ж^ок на гiстологiчному матерiалi, зафiксованому та скеро-ваному в 1нститут спадково! патологiI НАМНУ для проведення цитогенетичного аналiзу в перiод черв-ня 2016 - червня 2017 року та здмснювались згщ-но iз основними стандартами йОР (1996 р.), бвро-пейсько! конвенцiI iз прав людини та бюмедицини вiд 04.04.1997, Гельс^сько! декларацiI ВсесвiтньоI медично! асощаци iз етичних принципiв наукових медичних дослщжень iз залученням людей (19642008), Наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 та за погодженням iз Комiсiею з бюетики ЛНМУ iменi Данила Галицького (Протокол № 2 вщ 15.02.2016).
Результати дослщжень та Гх обговорення. Зафарбован гематоксил^ом та еозином, оглядо-вi препарати показали, що дослiджуванi ворсинки хорюна включають наступи компоненти: синцитю-трофобласт (СТБ), вкритий мiкроворсинками, ци-тотрофобласт (ЦТБ), мезенхiма (МХ), до складу яко! входять фiбробласти, сполучнотканинн волокна, клiтини Гофбауера (КлГ) та судини мiкроциркулятор-ного русла.
У ворсинках хорюна групи ЗН в 12 iз 33 (36%) зразюв спостер^алось вiдшарування i ущiльнення мезенхiми, стоншення ЦТБ та СТБ, що можна оха-рактеризувати як деструктивы зм^и тканини. Подi-бна картина спостер^алась i в окремих ВХ iз групи СН (у 8 зразках (19%)). У контрольна груп ВХ подi-бнi змiни не вiдмiчались в жодному випадку (рис. 1). Слщ також зауважити, що кшькють судинних компо-нентiв МХ в перших двох групах була також менша, особливо у ВХ iз дистрофiчними змiнами.
Рис. 1. Досл1джуван1 ворсинки хор1она, зафарбован1 гематоксил1ном та еозином (x400). A - ворсинки хорюна контрольно'!' групи; B - ворсинки хорюна групи спорадичного невиношування ваптност1;
C - ворсинки хорюна групи звичного невиношування.
Рис. 2. Експрест К1 67 у структурних компонентах ворсинок хорюна ембрюшв людини, отриманих п1сля раннього невиношування ваптност1 та в норм1. А, В - ворсинки хорюна контрольно'!' групи (х100, х400); С, й - ворсинки хор1она групи спорадичного невиношування ваптност1 (х100, х400); Е, Р - ворсинки хорюна групи звичного невиношування (х100, х400).
Ki 67
Експресiя цього маркера спостеркалась лише в ядрах кгмтин ЦТБ та синцитiальних бруньок (СБ) у Bcix дослiджуваних групах. Велика ктькють пролГ феруючих клiтин цитотрофобласту спостерiгалась в контрольнiй групi. У групах спорадичного та звичного невиношувань вiдмiчалась вiдсутня або дуже низька експреЫя цього маркеру (рис. 2).
iNOS
Пюля застосування антитiл до iNOS в контрольна групi не було вiдмiчено жодно'| активностi синтази на поверхн клiтин чи в ïx цитоплазмi. У двох шших гру-
пах в бiпышостi доотджуваних тканин ВХ - картина подiбна до КГ, але в невелика кiпыкостi зразкiв спо-стерiгапосы незначне накопичення iNOS на поверхнi мiкроворсинок СТБ та в окремих дтянках мезенхiми (рис. 3).
Пiдсумованi резулытати щодо активностi експресiI каспази 3 та iNOS оцiненi трыома дослщниками неза-лежно один вiд одного та представлен в таблицi 2.
Отриман резулытати можуты свiдчити про значну активнюты процесiв пролiферацiI в ^тинах циторо-фобласту нормалыних ворсинок хорюна та !х пору-шення у випадку ЗНВ та СНВ.
Рис. 3. ЕкспреЫя iNOS у структурних компонентах ворсинок xopioHa ембрюшв людини, отриманих пiсля раннього невиношування вaгiтностi та в нормi (x400). A - ворсинки xорiонa контрольнойгрупи; B - ворсинки хорюна групи спорадичного невиношування ваптност^ C - ворсинки хорюна групи звичного невиношування (стршками позначен дшянки незначноГ експресГГ iNOS на поверxнi мiкроворсинок синцитiю та в мезенxiмi).
Висновки. В результат проведено-го дослщження спостерiгалось зниження активност експресп Ki67 (фактора про-лiферaцiI) в ядрах клггин цитотрофоблас-ту при спорадичному та звичному неви-ношуваннях ваптност^ що свiдчить про зниження процеЫв пролiферaцiI та дифе-ренцiaцiI компонент гемато-плацентарного бар'еру, сповшьнюе його формування i може вщгравати ключову роль у розвитку невиношування ваптностг
Перспективи подальших досл1-джень. Плануеться бiльш детальне вивчен-ня дослщжуваного гiстологiчного мaтерiaлу i3 застосуванням Ыших iмуногiстохiмiчних мaркерiв та скануючо! електронно! мiкро-скопiI.
1. Bilash SM, Bilash VP. Dynamika ekspresiyi markera proliferatsiyi na strukturnykh elementakh pid nyzhn'oshchelepnykh slynnykh zaloz u porivnyal'no-vydovomu aspekti v normi. Naukovo-praktychnyy zhurnal «Problemy nauky». Pol'shcha. 2017;6(6):19-21. [in Ukrainian].
2. Lulko AV, Molchanov AV, Shponka IS. Ocenka ekspresii markerov kletochnogo cykla i mezhkletochnoj adgezii u pacyentov s poverkhnostnym rakom mochevogo puzyrja. Urolohija. 2012;16(1):52-60. [in Russian].
3. Aldridge JR, Moseley CE, Boltz DA, Negovetich NJ, Reynolds C, Franks J, et al. TNF/iNOS-producing dendritic cells are the necessary evil of lethal influenza virus infection. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2009;106(13):5306-11.
4. Avwioro G. Histochemical uses of haematoxylin - a review. Jpcs. 2011;1:24-34.
5. Baek KH, Lee EJ, Kim YS. Recurrent pregnancy loss: the key potential mechanisms. Trends in molecular medicine. 2007;13(7):310-7.
6. Blaise GA, Gauvin D, Gangal M, Authier S. Nitric oxide, cell signaling and cell death. Toxicology. 2005;208(2):177-92.
7. De Azambuja E, Cardoso F, de Castro G, Colozza M, Mano MS, Durbecq V, et al. Ki-67 as prognostic marker in early breast cancer: a metaanalysis of published studies involving 12 155 patients. British journal of cancer. 2007;96(10):1504-13.
8. El-Sayed MM, Mohamed SA, Jones MH. Expectant management of first-trimester miscarriage. J Obstet Gynaecol. 2009;29:681-5.
9. Gerdes J, Schwab U, Lemke H, Stein H. Production of a mouse monoclonal antibody reactive with a human nuclear antigen associated with cell proliferation. Int J Cancer. 1983;31:13-20.
10. Hewitson TD, Wigg B, Becker GJ. Tissue preparation for histochemistry: fixation, embedding, and antigen retrieval for light microscopy. Histology Protocols. Humana Press, Totowa, NJ; 2010. р. 3-18.
11. Hickey MJ, Granger DN, Kubes P. Inducible nitric oxide synthase (iNOS) and regulation of leucocyte/endothelial cell interactions: studies in iNOS-deficient mice. Acta Physiologica. 2001;173(1):119-26.
12. Inada K, Shima T, Nakashima A, Aoki K, Ito M, Saito S. Characterization of regulatory T cells in decidua of miscarriage cases with abnormal or normal fetal chromosomal content. Journal of reproductive immunology. 2013;97(1):104-11.
13. Katz VL, Lentz GM, Lobo RA, Gershenson DM. Spontaneous and recurrent abortion: etiology, diagnosis, treatment. Comprehensive Gynecology. 6th ed. Philadelphia, PA: Elsevier Mosby; 2012; chap 16.
14. Kolte AM, Bernardi LA, Christiansen OB, Quenby S, Farquharson RG, Goddijn M, et al. Terminology for pregnancy loss prior to viability: a consensus statement from the ESHRE early pregnancy special interest group. Human Reproduction. 2014;30(3): 495-8.
15. Lee RM, Silver RM. Recurrent pregnancy loss: summary and clinical recommendations. Semin Reprod Med. 2000;18:433-40.
16. Meresman GF, Olivares C, Vighi S, Alfie M, Irigoyen M, Etchepareborda JJ. Apoptosis is increased and cell proliferation is decreased in out-of-phase endometria from infertile and recurrent abortion patients. Reproductive Biology and Endocrinology. 2010;8(1):126.
Таблиця 2.
Р1вень експресГГ Ki67 та iNOS в структурних компонентах ворсинок хорюна ембрюшв людини
Група Структурн!^-^^^ компоненти Контрольна група Спорадичне невиношування Звичне невино-шування
Цитотрофобласт 3* 0 0
Ki67 Синцитютрофобласт 0 0 0
Me3eHxiMa 0 0 0
<л Цитотрофобласт 0 0 0
О z Синцитютрофобласт 0 0 0
Me3eHxiMa 0 0 0
Примггка. * - "0" - негативна реакция, "1" - слабка реакция, "2" - пом1рна реакция, "3" - сильна реакция.
Л1тература
17. Mgbemena V, Segovia J, Chang TH, Bose S. KLF6 and iNOS regulates apoptosis during respiratory syncytial virus infection. Cellular immunology. 2013;283(1):1-7.
18. Mohangoo AD, Blondel B, Gissler M, Velebil P, Macfarlane A, Zeitlin J. International comparisons of fetal and neonatal mortality rates in high-income countries: should exclusion thresholds be based on birth weight or gestational age? PLoS ONE. 2013;8(5):e64869.
19. National Coordinating Centre for Women's and Children's Health (UK) [Internet]. Ectopic Pregnancy and Miscarriage: Diagnosis and Initial Management in Early Pregnancy of Ectopic Pregnancy and Miscarriage. NICE Clinical Guidelines, No. 154. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists [Retrieved 4 July 2013]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK132775/
20. Norwitz ER. Overview of the etiology and evaluation of vaginal bleeding in pregnant women. Waltham, MA: UpToDate; 2014. Available from: https://www.uptodate.com/contents/overview-of-the-etiology-and-evaluation-of-vaginal-bleeding-in-pregnant-women
21. Panis C, Mazzuco TL, Costa CZF, Victorino VJ, Tatakihara VLH, Yamauchi LM, et al. Trypanosoma cruzi: effect of the absence of 5-lipoxygenase (5-LO)-derived leukotrienes on levels of cytokines, nitric oxide and iNOS expression in cardiac tissue in the acute phase of infection in mice. Experimental parasitology. 2011;127(1):58-65.
22. Parveen F, Faridi RM, Alam S, Agrawal S. Genetic analysis of eNOS gene polymorphisms in association with recurrent miscarriage among North Indian women. Reproductive biomedicine online. 2011;23(1):124-31.
23. Raffaelli F, Nanetti L, Vignini A, Mazzanti L, Giannubilo SR, Curzi CM, et al. Nitric oxide platelet production in spontaneous miscarriage in the first trimester. Fertility and sterility. 2010;93(6):1976-82.
24. Regan L, Rai R, Backos M. The investigation and treatment of couples with recurrent first-trimester and second-trimester miscarriage. RCOG Green Top Guideline. 2011;17:1-17.
25. Ware BD, Gibson M, Silver RM. Recurrent miscarriage. New England Journal of Medicine. 2010;363(18):1740-7.
26. Yemelyanova A, Vang R, Kshirsagar M, Lu D, Marks MA, Shih IM, et al. Immunohistochemical staining patterns of p53 can serve as a surrogate marker for TP53 mutations in ovarian carcinoma: an immunohistochemical and nucleotide sequencing analysis. Modern pathology. 2011;24(9):1248.
РОЛЬ ЕКСПРЕСП Ki67 ТА iNOS У РАННЬОМУ НЕВИНОШУВАНН1 ВАГ1ТНОСТ1 Заставний I., Ященко А., Ткач I., Шпонька I., Луцик О.
Резюме. Першим бар'ером та основним компонентом плодово-материнського штерфейсу на раных етапах розвитку е структуры компоненти ворсинок хорюна. Детальне вивчення експресп iмуногiстохiмiчних мaркерiв Ki67 (нуклеарний маркер пролiферaцiI кгмтин) та iNOS (вщграе важливу роль у фiзiологiчних та патолопчних процесах, наприклад - запальних) в структурних компонентах ворсинок хорюна, рiзних ознак !х вщповд на молекулярному рiвнi при звичному ранньому невиношуванн ваптност дасть можливють зрозумiти патогенез uiel патологи.
В результат проведеного доотдження спостерталось зниження активност експресп Ki67 в ядрах клитин цитотрофобласту при спорадичному та звичному невиношуваннях ваптносД що свщчить про зниження процеЫв пролiферaцiI та диферен^ацп компонен^в гемато-плацентарного бар'еру, сповтьнюе його фор-мування i може вщгравати ключову роль у розвитку невиношування ваптностг
Ключов1 слова: ворсинки хорюна, iмуногiстохiмiя, невиношування вагггност^ звичне невиношування, спорадичне невиношування.
РОЛЬ ЭКСПРЕССИИ Ki67 И iNOS В РАННЕМ НЕВЫНАШИВАНИИ БЕРЕМЕННОСТИ Заставный И., Ященко А., Ткач И., Шпонька И., Луцик А.
Резюме. Первым барьером и основным компонентом плодово-материнского интерфейса на ранних этапах развития являются структурные компоненты ворсинок хориона. Детальное изучение экспрессии иммуногистохимических маркеров Ki67 (нуклеарный маркер пролиферации клеток) и iNOS (играет важную роль в физиологических и патологических процессах, например - воспалительных) в структурных компонентах ворсинок хориона, различных признаков их ответа на молекулярном уровне при привычном раннем невынашивании беременности даст возможность понять патогенез этой патологии.
В результате проведенного исследования наблюдалось снижение активности экспрессии Ki67 в ядрах клеток цитотрофобласта при спорадическом и привычном невынашивании беременности, что свидетельствует о снижении процессов пролиферации и дифференциации компонентов гемато-плацентарного барьера, замедляет его формирование и может играть ключевую роль в развитии невынашивания беременности.
Ключевые слова: ворсинки хориона, иммуногистохимия, невынашивание беременности, привычное невынашивание, спорадическое невынашивание.
THE ROLE OF Ki67 AND iNOS EXPRESSION IN EARLY PREGNANCY LOSS Zastavnyy I., Yashchenko A., Tkach I., Shponka I., Lutsyk A.
Abstract. The term "pregnancy miscarriage" (PM) includes the loss of the fetus from conception to the 16th-26th full week of fetal development, depending on the legal norms of different countries and is the most often its complication. Early pregnancy miscarriage (until the 12th week of gestation) is the most frequent type of PM.
The first barrier and the main component of the fetomaternal interface in the early stages of development are the structural components of the chorionic villi. A detailed study of the expression of Ki67 immunohistochemical marker (cell proliferation marker) and iNOS (plays an important role in physiological and pathological processes, for example inflammatory) in the structural components of the chorionic villi, various signs of their response at the molecular level during spontaneous and recurrent early pregnancy miscarriage will make it possible to understand the pathogenesis of this pathology.
The purpose of this study was to investigate the role of expression of immunohistochemical markers - Ki67 and inducible nitrogen oxide synthase in the structural components of the chorionic villi of human embryos derived from sporadic, recurrent miscarriage of pregnancy, and to compare the results obtained from artificial abortions.
The group of sporadic miscarriage included 42 samples, a group of recurrent miscarriage included 33 samples and control group - 35 samples.
Expression of Ki67 marker was observed only in the nuclei of the cytotrophoblast and syncytial sprouts in all of the studied groups. A large number of proliferating cells of the cytotrophoblast was observed in the control group. In the groups of sporadic and habitual negligence, there was no or very low expression of this marker.
After the use of antibodies to iNOS, no activity of the synthase on the cell surface or in their cytoplasm was observed in the control group. In two other groups, in most of the studied tissues - the picture was similar to control group.
As a result of this study, the Ki67 expression activity was decreased in the cells of cytotrophoblast cells in sporadic and recurrent miscarriage of pregnancy, indicating a decrease in the processes of proliferation and differentiation of the components of the hematoplacental barrier, which slows down its formation and can play a key role in the development of miscarriage.
Key words: chorionic villi, immunohistochemistry, miscarriage, recurrent miscarriage, sporadic miscarriage.
Рецензент - проф. Блаш С. М. Стаття надшшпа 27.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-285-291 УДК 616.711-018.3-003
Костер'ш С. Б., Дедух Н. В., Мальцева В. 6.
МОРФОЛОГ1Я М1ЖХРЕБЦЕВОГО ДИСКА ТА К1СТКОВО1" ТКАНИНИ АПОФ1З1В Т1Л ХРЕБЦ1В В УМОВАХ МОДЕЛЮВАННЯ ОСТЕОПОРОЗУ
ДУ «1нститут патологи хребта та сугпоб1в iM. проф. М. I. Ситенка НАМН Укра'Гни»
(м. Харюв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщними роботами. Стаття е фрагментом доотджены, що проведено за темою НДР: «До-слщити сптыы ланки в механiзмi патогенезу остео-порозу, остеоартрозу та остеохондрозу хребта для обфунтування пiдходiв до пщвищення ефективнос-т дiагностики, профтактики та л^вання». Шифр теми ЦФ.2017.1 .НАМНУ, № державно! реестраци 0117Ш01021.
Вступ. Остеохондроз хребта - одне з поширених хроычних захворюваны людини. Мiжхребцевi диски е невщ'емною частиною хребта, сприяюты його рухливост^ а також вони пщтримуюты рiвномiрний розподт напруги на дтянки замикалыних пластин. В склад ще! складно! структури входиты хрящовi за-микалын пластинки, волокнисте ктыце та драглис-те ядро, структури, що не маюты судин. Живлення дисюв проходиты через судини кютково! тканини. У зв'язку з цим, серед розробок в цыому напрямку до-слщжуюты змЫи якост кютково! тканини. В лтера-турi представлено дан щодо змЫ мЫералыно! щты-ностi тiл хребцiв, архтектури тiл хребцiв та впливу цих змш на спрямованiсты дегенеративних прояв в мiжхребцевих дисках [13,17,18,19], мехаычно! якос-тi тiл хребцiв в кореляцп зi станом мiжхребцевих дис-кiв [19]. Суперечливi данi стосуютыся стану мiжхреб-цевого диску в умовах рiзноI мiнералыноI щiлыностi. 6 дослщження, що проведено на близнюках, в якому представлено значущу асо^а^ю мiж дегенерацiею дискiв та пщвищеною мiнералыною щiлынiстю в про-ксималыному вiддiлi стегново! кiстки та попереково-
му вiддiлi хребта [11]. За даними шших дослiдникiв в умовах низыко! мiнералыноI щiлыностi мiжхребцевi диски збертаюты свою будову [12,20].
Вщома значна ролы субхондралыно! кiстковоI тканини у розвитку остеоартрозу, що пов'язано з екс-преЫею остеобластами прозапалыних цитокинiв та ростових факторiв, що впливаюты на хондроцити та замикаюты цикл розвитку артрозу [3,7,9,14]. Якщо ц данi екстраполювати на прилеглу до мiжхреб-цевого диску кюткову тканину, то можливо, !! ролы також важлива в розвитку в диску деструктивних порушены [10,15,20]. Однак гютолопчних дослiджены, щодо змш у мiжхребцевому диску, залежно вщ стану прилегло! кiстковоI тканини, зокрема кютково! тканини апофiзiв не виявлено, хоча ^ структури через замикалыы пластинки пов'язанi метаболiзмом [16].
Мета дослiдження - в експеримен^ на тва-ринах дослщити змiни в структурi мiжхребцевого диску в кореляци з прилеглою юстковою тканиною тiл хребцiв на етапах розвитку остеопорозу, Ыдуко-ваного оварiоектомiею.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ект дослГ дження - кiсткова тканина апофiзiв тiл хребцiв та мiжхребцевий диск.
Експериментальне моделювання остеопорозу. Експерименталыы дослiдження було проведено з дотримання вимог гуманного ставлення до пщдо-слщних тварин, регламентованих Законом Укра!ни «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» (№ 3447-IV вiд 21.02.2006 р.) та Овропейсыкою кон-венцю про захист хребетних тварин, яю використову-
