CC BY
10
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 618.714-005.1-02:618.1]-084 Федорощак 1.М.
ПРОФ1ЛАКТИКА П1СЛЯПОЛОГОВИХ КРОВОТЕЧ У Ж1НОК З ОБТЯЖЕНИМ ПНЕКОЛОПЧНИМ АНАМНЕЗОМ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iм.. Д. Галицького, м. Львiв
Вступ. 1снуе щлий ряд лтературних даних, що свiдчать про наявтсть змт у системi гемостазу у жток зi звичним невиношуванням вагiтностi в анамнезi. У данш категорИ пащенток частше спостеркаються кровотечi в послiдовому i ранньому псляпологовому перiодi, вiдзнача-еться зростання кiлькостi породшь з об'емом крововтрати вiд 0,5 до 1% маси тша. Мета ро-боти. Вивчити особливостi скоротливог активност1 матки у жток iз звичним невиношуванням вагiтностi в анамнезi на тлi застосування транексамовог кислоти в комплекс заходiв по боро-тьбi з кровотечами в ранньому тсляпологовому перiодi у жток зi звичним невиношуванням ва-гiтностi в анамнезi. Завдання та результати дослiдження. У дослiдженнi брали участь жтки у вiцi вiд 25 до 32 ротв, як були роздшеш на двi групи (п = 40 в кожнш дослгдницькш грут): перша група (жтки, яким вводився транексам в болюснш дозi 50 мг / кг), друга група (жтки, яким вводився етамзилат в дозi 2 мл болюсно внутршньовенно) з паралельним використанням уте-рототтв (окситоцин) у стандартних дозах. У результатi проведеного аналiзу встановлено до-стовiрне (р<0,001) зниження крововтрати псля вiддiлення плаценти, через 2 години псля вiддi-лення плаценти, зниження сумарног крововтрати у першш груш жток в порiвняннi з другою групою, покращення показнитв гемостазюграми. Висновок. Отримат результати свiдчать про доцшьтсть застосування транексамовог кислоти для зменшення крововтрати в ранньому тсляпологовому перiодi у жток зi звичним невиношуванням вагiтностi в анамнезi.
Ключов1 слова: звичне невиношування, раннш пюляпологовий перюд, акушерська кровотеча, транексамова кислота Робота е фрагментом науковоТ роботи кафедри акушерства, пнекологп та перинатологп ФПДО ЛНМУ 1м. Данила Галицького «Прогнозування порушень, профтактика, л1кування I реаб1л1тац1я репродуктивного здоров'я жшок у р1зн1 в1ков1 перюди в сучас-них соц1ально-економ1чних умовах Льв1вщини» (№ державноТ реестрацп: 010би012668, шифр теми: РН.20.00.0001.06)
знижуючи ТТ життеву активнють, сприяють насто-
Одним iз актуальних питань сучасного акушерства залишаеться проблема невиношування ваптносп, що визначаеться ТТ со^альним та ме-дичним значенням. За визначенням ВООЗ, частота невиношування ваптносп та передчасних полопв i Тх наслщки значною мiрою вщобража-ють рiвень надання спецiалiзованоТ медичноТ допомоги, дiевiсть програм антенатальноТ охо-рони плода i безпечного материнства [1, 2, 8].
Незважаючи на числены дослщження з етю-логп та патогенезу невиношування ваптносп, розробку та впровадження нових препара^в i способiв лкування даноТ патологи, в УкраТн частота невиношування ваптносп залишаеться ви-сокою, коливаючись вщ 8 до 20-25% вщ загаль-ноТ ктькосп ваптностей [2, 3]. У популяцп жшок репродуктивного вку звичне невиношування складае вщ 2 до 5% i викликае рiзноманiтнi по-рушення функцiй органiв репродуктивноТ систе-ми. Ризик переривання наступноТ вагiтностi зро-стае з ктькютю попереднiх втрат вагiтностi та становить 20% шсля двох, 40% пюля трьох, 54% пiсля чотирьох та бтьше викиднiв. Перинатальна смертнють недоношених новонароджених бiльш нiж у 30 разiв вища, нiж доношених, на долю недоношених д^ей припадае 60-70% ран-ньоТ перинатальноТ смертносп та високий вщсо-ток швалщизацп з дитинства. Крiм того, при передчасних пологах зростае i частота ускладнень з боку матерi [1, 6, 8, 10].
Народження недоношеноТ дитини, висока за-хворюванють або летальнiсть залишаються важкою психоемоцшною травмою для ж1нки,
роженостi до наступних ваптностей [6, 7, 9].
Дiагностика проблеми невиношування ваптносп часто е утрудненою, оскiльки у бтьшосп випадкiв неможливо встановити фактори, як по-рушують нормальний переб^ вагiтностi [1, 5, 10].
Невиношування ваптносп являе собою полн етюлопчний синдром, у розвитку i реалiзацiТ яко-го беруть участь системи оргашзму як матерi, так i плоду. Дана патологiя обумовлюеться рядом причин (материнськi, плацентарнi, плодовi та екзогеннi), якi можуть впливати або одночас-но, або приеднуватись у ходi прогресування ваптносп. Тим не менш, якщо лкар виявляе напо-легливiсть в обстеженн пацiентки iз звичним невиношуванням ваптносп в анамнезi, причина мо-же бути визначена [2, 4, 8].
Ретроспективы дослщження доводять досить велике поширення серед жшок iз звичним невиношуванням ваптносп генералiзованих мiкроан-гiопатiй та тромбофiлiй, пов'язаних з аутамун-ними порушеннями, гiпегомоцистеiнемiею, спад-ковими дефектами гемостазу. Згщно лiтературних даних, на частку тромбофтп, як чинника невиношування вагiтностi, припадае вщ 40 до 75% [3].
1снуе цiлий ряд лiтературних даних, пов'язаних iз наявнiстю ускладнень з боку системи гемостазу у жшок групи ризику. Так, у даноТ категорп па^енток часише спостер^ались кро-вотечi у третьому та ранньому пюляпологовому перiодi порiвняно iз ж1нками з неускладненим акушерсько-гiнекологiчним анамнезом. Рiвень
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
акушерських кровотеч при передчасних пологах в 6 разiв вищий за загальнокл^чш показники. Особливо в^^чаеться зростання кшькосп по-родiль iз об'емом крововтрати вщ 0,5 до 1% ма-си тiла [4, 5].
Висока частота передчасного переривання ваптносп свщчить про недосконалiсть юнуючоТ системи медичноТ допомоги жiнкам зi звичним невиношуванням вагiтностi в анамнезi i потре-буе удосконалення реабiлiтацiйних лкувально-профiлактичних заходiв ведення повторних вап-тностей та пологiв у даноТ категорiТ пацiенток. Правильна тактика та рацюнальне ведення вап-тностi та полопв дозволять знизити число не-сприятливих випадкiв та покращити прогноз у жшок високоТ групи ризику.
Метою роботи
Вивчення особливостей скоротливоТ активно-стi матки у жшок iз звичним невиношуванням ваптносп в анамнезi на фонi застосування транек-самовоТ кислоти в комплекс заходiв по боротьбi з кровотечами в ранньому шсляпологовому пе-р^ у жiнок зi звичним невиношуванням вапт-ностi в анамнезi.
Матерiали та методи дослiдження
У дослщженш брали участь жiнки вiком вщ 25 до 32 рокiв, як були роздiленi на групи (п = 40 в кожнiй дослщницькш групi): перша група (ж1нки, яким вводився транексам в болюснш дозi 50 мг / кг), друга група (жшки, яким вводився етамзилат в дозi 2 мл болюсно внутрiшньовенно) з парале-льним використанням утеротошш (окситоцин) у стандартних дозах. Додаткове лкування (коагулянт концентрати, свiжозаморожена плазма, тромбоцити) використовувалися лише тод^ коли пiсляпологова кровотеча становила >500 мл/30 хвилин). Породтлям проводилось трансабдомн нальна ультразвукова дiагностика з визначен-
У результатi проведеного аналiзу встановле-но достовiрне (р<0,001) зниження крововтрати шсля вiддiлення плаценти на 53,9%, через 2 го-дини шсля вщдтення плаценти на 45,4%, зниження сумарноТ крововтрати на 50,2% у першш групi жшок в порiвняннi з другою групою (табли-ця 3). Кiлькiсть жшок i3 сумарною крововтратою
ням лшшних та об'емних параметрiв матки до вщдтення плаценти, через 5, 120 хвилин шсля вщдтення плаценти та на 3 добу шсляпологово-го перюду. В ранньому шсляпологовому пер^ па^енткам визначал наступнi показники гемос-тазiограми: час згортання кровi за ЛнУайтом, ак-тивований частковий протромбшовий час (АЧТЧ), протромбiновий iндекс. Вимiрювання об'ему крововтрати здiйснювали ваговим методом. Статистичну обробку виконано з допомо-гою пакету програм STATISTICA for Windows 5.5 (StatSoft, USA). Отриман данi описано як М±у, оскiльки розподiл даних у группах вщповщав закону нормальностi (перевiрка з допомогою критерiю Шапiро-Вiлка), попарне порiвняння груп виконано у модулi ANOVA (дисперсiйний аналiз) з допомогою апостерюрного критерiю Ньюмена-Кейлса.
Результати дослвдження та 1х обговорення
В ходi дослiдження не виявлено статистично значущих вщмшностей мiж вихiдними фiзичними параметрами жiнок обох груп (таблиця 1).
Таблиця 1
Фiзичнi показники на початку дослiдження
Показник 1 група 2 група
Вк (роки) 29,2±2,7 28,9±3,1
Зрют (см) 169,5±4,3 167,9±4,2
Вага (кг) 74,7±3,2 43,5±4,1
Термш вагiтностi 38,5±1,3 38,7±1,5
Вагiтнiсть 4,2±0,93 4,1±0,91
Вимiрювання частоти серцевих скорочень, частоти дихання та АТ здшснювалося шсля вщдтення плаценти та через 2 i 4 години шсля полопв Статистично достовiрноТ рiзницi даних па-раметрiв у жшок вех 1 та 2 дослщних груп не встановлено (таблиця 2).
Таблиця 2 Фiзикальнi показники
бтьше 0,5% становила 4 у першш дослщнш гру-п проти 11 у другш дослiднiй групi (р<0,001). 1н-вазивн втручання потребували 2 жiнки з першоТ дослiдноТ групи i 3 - з другоТ дослiдноТ груп (статистично достовiрноТ рiзницi не встановлено).
Показник Пюля вщдтеня плаценти 2 години пiсля пологiв 4 години шсля полопв
1 група 2 група 1 група 2 група 1 група 2 група
Частота дихання 21,1±2,2 21,8±2,0 19,3±2,1 19,5±2,2 19,4±1,7 19,2±2,2
Частота серцевих скорочень 92,1±10,1 92,3±11,2 88,1±11,1 87,3±12,2 86,4±9,2 85,7±8,5
Систстчний АТ 121,5±10,5 122,4±12,6 123,6±12,4 129,1±10,5 123,2±15,2 122,6±14,3
Дiастолiчний АТ 76,1±11,3 75,2±12,7 79,1±7,2 79,6±8,0 79,4±6,3 80,5±5,8
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Таблиця 3
Крововтрата у 3 та ранньому тсляпологовому nepiodi
Показник 1 група 2 група
Крововтрата шсля вщдтення плаценти (мл) 81,2±29,4 176,1±22,4
Крововтрата через 2 години шсля полопв (мл) 75,5±23,2 138,4±31,2
Сумарна крововтрата (мл) 156,7±25,3 314,5±24,6
ти шсля вщдтення плаценти, через 2 години ш-сля вщдтення плаценти, зниження сумарно'Т крововтрати у першш rpyni жшок в порiвняннi з другою групою, покращення показникiв гемоста-зiограми.
2. Зменшення кiлькостi жiнок i3 крововтратою бiльше 0,5% маси тiла у першш груш жшок порн вняно з другою групою.
3. Ехографiчне дослщження матки в послщо-вому та ранньому тсляпологовому перюдах е ефективним методом оцiнки iнволюцiТ матки та профтактики пiсляпологових кровотеч.
4. Отриман результати свiдчать про доцтьнють застосування транексамовоТ кислоти для зменшення крововтрати в ранньому пiсляпологовому пер^ у жiнок зi звичним невиношуванням ваптносп в анамнезi.
Л^ература
1. Гинзбург Б.Г. Влияние типа брака на вынашивание беременности / Б.Г. Гинзбург // Акушерство и гинекология. - 2010. - №2. -С. 65-67.
2. Жабщька Л.А. Новi аспекти невиношування ваптносп, лкуван-ня та профтактика: автореф. дис. на здобуття наукового сту-пеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 "Акушерство та пнеколо-пя" / Жабщька Л.А. - К., 2007 - 20 с.
3. Жук С.И. Коррекция гипергомоцистеинемии у беременных с невынашиванием / С.И. Жук, С.Б. Чечуга // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №4. - С. 82-84.
4. Кравченко О.В Передчасш пологи як група ризику ускладнень в третьому та тсляпологовому перюдах / О.В.Кравченко, С.Д.Приходько // Вюник наукових дослщжень. - 2000 - №1. - С. 67-68.
5. Савша З.О. Профтактика перинатально'' патологи при анома-лiях пологовоТ' дiяльностi на mi плацентарноТ' дисфункцп: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 "Акушерство та гшеколопя" / Савша З.О. - Одеса, 2009 - 20 с.
6. Сидельникова В.М. Гормональные аспекты невынашивания беременности (По материалам Международной конференции «Невынашивание беременности - новое понимание старых проблем») / В.М. Сидельникова // Медицинские аспекты здоровья женщины . -2007. - №4. - С. 1-4.
7. Lok I.H. A 1-year longitudinal study of psychological morbidity after miscarriage / I.H.Lok, A. Shing-Kai Yip, D.Tak-Sing Lee [et al.] // Fertility and sterility. - 2010- V. 93. - P. 1966-1975.
8. Bhattacharya S. Recurrent miscarriage: Are three miscarriages one too many? Analysis of a Scottish population-based database of 151,021 pregnancies / S. Bhattacharya, J.Townend, S.Bhattacharya // European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. - 2010- V. 150. - P. 21-27.
9. Nikиeviж A.V. The influence of medical and psychological interventions on women's distress after miscarriage / A.V.Nikиeviж, A.R.Kuczmierczyk, K.H. Nicolaides // Journal of Psychosomatic
В Research . - 2007- V. 63. - P. 283-290.
ВИсноВКИ 10. Ozawa N.Pregnancy outcomes of reciprocal translocation carriers
Тяким чином в ход птврлрнпт лпгптжрн- who have a history of repeated pregnancy loss / N.Ozawa,
1 аким чином, в ХОД1 прОведенОГО ДОслЩжен T.Maruyama, T.Nagashima [et al.] // Fertility and sterility. - 2008- V.
ня встановлено: 90. - p. 1301-1304.
1. Достовiрне (р<0,001) зниження крововтра-
Реферат
ПРОФИЛАКТИКА ПОСЛЕРОДОВЫХ КРОВОТЕЧЕНИЙ У ЖЕНЩИН С ОТЯГОЩЕННЫМ ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИМ АНАМНЕЗОМ Федорощак И.М.
Ключевые слова: привычное невынашивание, ранний послеродовой период, акушерское кровотечение, транексамовая кислота Введение. Существует целый ряд литературных данных, свидетельствующих о наличии изменений в системе гемостаза у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе. В данной категории пациенток чаще наблюдаются кровотечения в последовом и раннем послеродовом периоде, отмечается рост числа рожениц с объемом кровопотери от 0,5 до 1% массы тела. Цель рабо-
Найбтьший об'ем крововтрати, як у першш так i другш дослщнш групах в^^чався на протя-3i 20 хвилин пюля полопв, що ймовiрно пов'яза-но i3 зменшенням об'ему матки шсля народжен-ня та вщдтення послщу. Як показали нашi дослщження, тривалють послщового перюду у па-^енток першо'1 дослщно'Г групи становив в сере-дньому 9,8 ± 7,5 хвилин, у другш груш 12,1±9,2 хв, причому вщмшносп мiж групами не е статис-тично достовiрними (р>0,05 ). У момент маыфе-стацп кровотечi у вах па^енток вiдзначалося зниження тонусу, збiльшення висоти стояння дна матки до 18-20 см. При мануальному дослн дженн в послiдовому та ранньому тсляпологовому пер^ розмiри i консистен^я матки у пацн енток дослщжуваних груп не вiдрiзнялися.
При ехографiчному дослiдженнi у пацiенток з кровотечою у ранньому пiсляпологовому перiодi в порожнин матки як правило вiзуалiзувався п-поехогенний вмiст з пперехогенними влючення-ми (рiдка кров iз згустками).
На початку кровотечi у вах па^енток в^^ча-лось достовiрне зростання довжини i об'ему матки. Найбтьше зростання ехографiчних параме-трiв спостерiгалося у 3 жшок, сумарний об'ем крововтрати яких становив 1% маси тта. До кш-ця раннього пюляпологового перiоду у породть, якi перенесли пiсляпологову кровотечу, довжина i об'ем матки були меншi вiд таких, як у жшок з неускладненим послщовим та раншм пюляполо-говим перiодами, що пов'язано з проведенням терапп з використанням утеротошш.
На фонi введення транексамово'1 килоти у па^енток першо'1 групи спостерiгалось достовiр-не (р<0,05 ) вкорочення часу згортання кровi за Лi-Уайтом, АЧТЧ та зростання ПТ1 (таблиця 4).
Таблиця 4
Оснoвнi параметри гемостазюграми
Показник 1 група 2 група
Час згортання кровi за Лi-Уайтом (хв.) 4,2±0,3 6,2±0,9
АЧТЧ (с) 26,8±3,5 36,4±5,5
ПТ1 112±6 87±9
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
ты. Изучить особенности сократительной активности матки у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе на фоне применения транексамовой кислоты в комплексе мероприятий по борьбе с кровотечениями в раннем послеродовом периоде у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе. Задачи и результаты исследования. В исследовании участвовали женщины в возрасте от 25 до 32 лет, которые были разделены на две группы (n = 40 в каждой исследовательской группе): первая группа (женщины, которым вводился транексам в болюсной дозе 50 мг / кг), вторая группа (женщины, которым вводился етамзилат в дозе 2 мл болюсно внутривенно) с параллельным использованием утеротоников (окситоцин) в стандартных дозах. В результате проведенного анализа установлено достоверное (р< 0,001) снижение кровопотери после отделения плаценты, через 2 часа после отделения плаценты, снижение суммарной кровопотери в первой группе женщин по сравнению со второй группой, улучшение показателей гемостазиограммы. Вывод. Полученные результаты свидетельствуют о целесообразности применения транексамовой кислоты для уменьшения кровопотери в раннем послеродовом периоде у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе.
Summary
POSTPARTUM BLEEDING PREVENTION IN WOMEN WITH BURDENED GYNECOLOGICAL HISTORY Fedoroschak I.M.
Keywords: habitual miscarriage, early pospartum period, obstetric hemorrhage, tranexamic acid
Introduction. There are a number of literature data, indicating the presence of changes in haemostasis in women with habitual miscarriage in past history. This group of patients shows increased number of bleeding in afterbirth and early postpartum period. Particularly there is marked increasing in the number of women with hemorrhage volume from 0,5 to 1% of body weight. This work was aimed to study the characteristics of uterine contractility in women with habitual miscarriage in past history under the use of tranexamic acid in complex of anti-bleeding therapy during early postpartum period. Two groups of patients aged from 25 to 32 underwent the experiment (n=20 in each experimental group): the first group comprised women, who took tranexamic acid in a dose of 50 mg/kg, the second group involves women, who took etamsylatum in a dose of 2 ml bolus intravenously with uterotonics (oxytocin) in standard dosages. The study revealed significant (p<0,001) reduction of total blood loss in postpartum periods in the first group of women compared with the second group. Thus, it has been established the introduction of tranexamic acid results in reducing of blood lose in afterbirth and early postpartum period in women with habitual miscarriage.
УДК 616.147.22 - 007.64 - 071 - 089 - 084 Шамраев С. Н., Канана А. Я.
БЛИЖАЙШИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РАЗЛИЧНЫХ СОВРЕМЕННЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ВАРИКОЦЕЛЕ
ГУ «Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака» АМН Украины, г. Донецк Донецкий Национальный медицинский университет им. М. Горького МОЗ Украины
Ретроспективно анализированы периоперационные и ближайшие результаты хирургического лечения 97 пациентов с различными типами варикоцеле. Хирургическое лечение включало операцию Иваниссевича (1-ая группа) - 34 (35%), микрохирургическую субингвинальную варикоцелэк-томию (2-я группа) - 13 (13,4%), эндоваскулярную трансфеморальную эмболизацию внутренней семеннной вены и ее коллатералий (3-я группа) - 8 (8,3%), лапароскопическую варикоцелэктомию в модификации клиники (4-я группа) - 42 (43,3%). Рецидивы заболевания, подтвержденные УЗДГ, отмечены у 4 (11,8%) пациентов после операции Иваниссевича, у 1 (7,7%) пациента после микрохирургической варикоцелэктомии, у 1 (12,5%) пациента после эндоваскулярной эмболизации внутренней семенной вены. Осложнения отмечены у 2 (25%) после эндоваскулярного вмешательства - гематомы в области пункции вен, разрешенные консервативно. У пациентов 4 группы осложнений и рецидивов не отмечено. Предложенная модификация лапароскопической варикоце-лэктомии позволяет интраоперационно уточнить тип рефлюкса и выполнить патогенетически обоснованное вмешательство с хорошей клинической эффективностью.
Ключевые слова: варикоцеле, хирургическое лечение, лапароскопическая варикоцелэктомия.
Варикозное расширение вен семенного кана- разных авторов от 2,3 до 30,7% [2,3] в различ-
тика в течение многих десятилетий является ном возрасте и с нарушениями сперматогенеза
объектом пристального внимания и изучения и бесплодием, выявляемыми при этом заболе-
представителей различных медицинских специ- вании. Известно, что патологические изменения
альностей - урологов, андрологов, общих и со- в спермограмме выявляются, в среднем, у 40%
судистых хирургов. Связано это с высокой рас- пациентов с варикоцеле, а у каждого пятого -
пространенностью заболевания, по данным приводит к бесплодию. С другой стороны, у 40%
