CC BY
90
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Summery
USAGE OF VACUUM THERAPY IN COMPLEX TREATMENT OF PURULENT WOUNDS Kravtsiv M.I.
Keywords: vacuum therapy, wound, purulent surgical infection
This clinical trial was devoted to the study of the effectiveness of vacuum therapy in the healing of purulent surgical infection of soft tissues. Vacuum bandage can be recommended as a means of local treatment of purulent wounds in all phases of wound healing. Due to the active fluid drainage, infrequent change the dressing (once for 3-5 days), indifference to the human body the vacuum dressing well cleanses the wound from exudates and necrosis, reduces inflammation, and stimulate the growth of granulation tissue and wound contraction, protects the wound from secondary infection and the external environment.
УДК 618.39-021.3-039.70
Кондря Д.О., Калтовська 1.В.
ЕХОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ПЛОДА У ВАГ1ТНИХ З НЕВИНОШУВАННЯМ
Буковинський державний медичний ушверситет , м.Чершвцк
В статт{ наведет результаты ультразвукового досл{дження вагтних з невиношуванням в рант термти ваг{тност{. Вивчеш показнит частоти серцевих скорочень плоду и КТР плоду. Доведено, що прогресуюче зниження КТР ембрюну разом гз зменшенням об'ему пл{дного яйця дозволило д{агностувати затримку росту ембрюну, що явилося клт1чним симптомом первинног плацентарног недостатност{. Анал{з перебку та результат1в першого триместру ваг{тност{ виявив несприятливе прогностичне значення корпорального розташування гематоми на в{дмту в{д супрацервтального. Велике значення мав об'ем ретрохор{альног гематоми. Анал{з результа-т{в проведеного нами досл{дження показав , що в 3 (25%) спостереженнях , що завершилися са-мовшьними викиднями об'ем гематоми був бшьше 20 мм та складав в{д 27 до 35 мм. При цьому у одтег вагтног велика за об'емом гематома (35 мм) розташовувалась в дшянц{ проекцп кореня пуповини.
Ключов1 слова: ембрюн, брадикард1я, тахикард1я, плщне яйце.
Вступ
Незважаючи на значну ктькють наукових ро-бгт, спрямованих на вивчення етюпатогенезу плацентарноТ недостатносп, ця проблема й дос залишаеться одшею з найбтьш складних серед акушерськоТ патологи. На сьогодш юнуе багато методик дiагностики та лкування плацентарноТ недостатност у ваптних iз застосуванням широкого кола препара^в. Але, незважаючи на це, частота даноТ патологи продовжуе зростати, за-лишаючись провщною патогенетичною ланкою репродуктивних невдач. Саме тому подальше вивчення тих складних та мультисистемних про-цеав, що вщбуваються в органiзмi жшок з про-явами плацентарноТ недостатност на ™ неви-ношування вже в ранш гестацшш термши, особ-ливостей формування фетоплацентарного комплексу, е актуальним i сприятиме зменшенню частоти акушерськоТ та перинатально!' патологи. Тому дослщження ехографiчних змш у ваптних з проявами плацентарноТ недостатност на ™ не-виношування в анамнезi в першому тримес^ ваптносп мае важливе прогностичне значення.
Мета дослвдження
Вивчення особливостей росту i розвитку плн дного яйця та плода у ваптних з проявами плацентарноТ недостатност та невиношуванням ва-птностей в анамнезк
Матерiали та методи дослщження
Для виконання поставленоТ мети проведено
ультразвукове дослщження 40 ваптних з проявами плацентарноТ недостатност в першому тримес^ ваптностк
BiK обстежених складав вщ 18 до 39 рош. Першоваптних було - 16 (40%), повторно ваптних - 24 (60%). Оупутш захворювання спостерн гались у 17 жшок (42,5%), анемiя I ступеня в 8 жшок (20%), дифузний зоб I ступеня у 4 жшок (10,0%), хрошчний гастродуодешт у 3 жшок (7,5%) хрошчний шелонефрит у 6 жшок (15,0%).
Ретроспективний аналiз показав, що у ваптних дослщжуваноТ групи в 82,3% спостер^ались явища загрози переривання ваптносп та в 52% -в попередшх ваптностях. У 69,1% дослщжених ваптних в анамнезi були самовтьш викидш в терм^ до 13 тижшв, а також в 13,5% шзш самовтьш викидш в терм^ 22-25 тижшв. У 34,5 % ваптних ваптнють супроводжувалась кровома-занням в ранньому ембрюнальному пер^ та частковим вщшаруванням хорюну. У 16,2% ви-падш вагiтних в анамнезi були вiдмерлi ваптно-стi в термiнi до 10 тижшв.
З метою виявлення особливостей росту та розвитку плщного яйця в першому тримес^ ва-птносп пiд час ультразвукового дослщження проводилася оцшка структур ембрюна, показни-кiв серцевоТ дiяльностi ембрюна та оцшка об'ему ретрохорiальноТ гематоми (при наявност част-кового вщшарування хорiону).
Результати та ix обговорення При спостереженш у 11 (27,5%) па^енток з невиношуванням вагiтностi в анамнезi виявлено
Актуальт проблеми сучасно! медицини
вiдставання КТР вщ очiкуваних значень на 8-10 дшв. При повторному ультразвуковом скануван-нi, виконаному через 2 тижш, у 9 (22,5%) спосте-реженнях вщзначений позитивний прирiст емб-рюметричних показникiв i 'хня вiдповiднiсть гес-тацiйному термiну. У 3 (7,5%) ваптних збер^ало-ся вiдставання куприко-™'янного розмiру емб-рiона вiд гестацшного термiну не бiльше нiж на 7 дшв. При динамiчному ультразвуковому контролi i проведеннi фетометри вщзначене коливання бiометричних параметрiв плоду в нормативних для термшу межах. У той же час, у 7 (17,5%) па-^енток прогресуюче зниження кТр ембрiона в сполученнi зi зменшенням об'ему плодового яй-ця дозволило дiагностувати затримку росту ем-брiона, що явилося клiнiчним симптомом пер-винно' плацентарно' недостатностi. Згодом у за-значених спостереженнях дiагностованi рiзнi ускладнення гестацiйного процесу: ваптнють , що нерозвиваеться 4 (10,0%) i мимовiльний ви-кидень у термши до 10 тижнiв 3 (7,5%).
З 40 ваптних у 9 (22,5%) при першому ультразвуковому дослщженш було виявлене вщста-вання КТР ембрюна бiльш шж на 2 тижнi геста-цп. Слiд зазначити, що в 4 з даних спостережень при КТР ембрюна менш 18 мм уа вагiтностi за-кiнчилися мимовiльним викиднем. У той же час при КТР бтьш 18 мм у жодному спостереженш (5) не вщбулося мимовтьного переривання вап-тностi.
Слщ зазначити, що вiдставання ембрюмет-ричних параметрiв (КТР) дiагностувалося нами при наявност загрозливого переривання вапт-ностк При цьому чiтко простежувалася тенден-цiя до полiпшення приросту ембрюметричних показникiв пiсля лквщацп симптомiв загрози ви-кидня.
Таким чином, згщно з отриманим нами результатом, значення КТР ембрюна найбтьш ш-формативнi для прогнозу перебiгу i результату гестацiйного процесу в першому тримес^ вапт-ностi.
При оцшц показникiв серцево''' дiяльностi ембрюна у групi вагiтних зi звичною утратою вапт-ностi в бшьшосп спостережень (70%) динамiка змiн частоти серцевих скорочень (ЧСС) ембрю-
плинi ге<.
на вщповщала параметрам фiзiологiчно перебн гаючо' вагiтностi. Так, ЧСС ембрюна поступово зростала з 6 тижшв гестаци (107±12 уд/хв) до 910 тижнiв (176±11 уд/хв), по™ до 12 тижнiв зни-жувалася до 159±6 уд/хв. Найбтьша частота серцевих скорочень (180 уд/хв; р<0,05) так само вiдзначена в 9 тижшв вагiтностi. Однак, у 3 (5,71%) спостереженнях при КТР ембрюна 14 мм i бтьш (14-26 мм) нами не було зареестрова-но серцево' дiяльностi ембрюна, дозволило по-ставити дiагноз ваптносп, що не розвиваеться.
У 9 (22,5%) спостереженнях ЧСС ембрюна не вщповщала нормативним значенням. Серед ваптних iз ключною картиною загрози переривання в 5 (12,5%) ембрюшв вщзначена тахiкардiя. З них у 3 спостереженнях виявлене виражене зро-стання ЧСС ембрюна в межах 190-210 уд/хв на ™ мимовтьного переривання ваптносп. Зниження частоти серцевих скорочень (брадикардiя до 90 уд/хв) виявлене у 4 (10,0%) па^енток iз ключною картиною загрозливого мимовтьного викидня i дiагностованою згодом загибеллю ем-брiона. Слщ зазначити, що в жодному спостереженш хромосомна аномалiя ембрюна/плоду не виявлена.
Порiвняння результатiв дослiдження серцево' дiяльностi плоду в першому тримес^ з по-дальшим перебiгом i результатом вагiтностi устано|вило, що величина ЧСС мае прогностич-не значення, насамперед для перших 12 тижшв. Змши серцево' активности що спостер^аються нами, свiдчили про патологiчний переб^ першо-го триместру вагiтностi.
Отже, брадикардiя ембрiона/плоду е ультразвуковою ознакою, що вказуе на можливють па-тологiчного результату гестацiйного процесу в жшок зi звичним невиношуванням вагiтностi так i з проявами ПН iз дiагностичною точнiстю 91% i специфiчнiстю 87,6%.
Таким чином, при ехографiчнiй оцiнцi росту i розвитку ембрiона в пацiенток iз плацентарною недостатнiстю на тлi невиношування нами вста-новленi основнi прогностичш критери несприят-ливого перебiгу i результату вагiтностi, предста-вленi в таблиц 1.
Таблиця 1.
Ехохрафiчнi особливовосmi ембрiона при патологiчному йного процесу у па^енток з плацентарною недостатнстю
Ехогра(^чний признак Частота Плин ваптносп Результат ваптносп
Вщсутшсть серцебиття при КТР>16мм 5,71% - ваптнють яка не розвиваеться (100%)
Вщставання КТР вiд термiну на 6-10 дшв 27,5% без ускладень 4 (36%) При прогресуванш вщставання КТР: мимовтьний викидень (27%), ваптнють що не розвиваеться (36%)
Вщставання КТР вiд термшу на >14 дшв 22,5% загроза переривання (100%) мимовтьне переривання вагiтностi (44,4%) КТР <18мм
Брадикардiя 10,0% загроза переривання (100%) мимовiльне переривання ваптносп (100%)
Тахикардiя 12,5% Загроза викидня (100%) мимовiльний викидень ( при вираженш тахкардп на фонi ввикидня що почався) (33,3%)
Серед обстежено' групи ваптних у 12(30%) при ультразвуковому дослщженш дiагностовано наявнють ретрохорiальноl' гематоми в терм^ 810 тижнiв ваптностк З них у 6 (50%) спостереженнях при ультразвуковому скануванш вщзначене корпоральное розташування гематоми, то-
дi як у 3 (25,0%) па^енток-супрацервкальне. При цьому розмiр дiлянки вiдшарування хорюна в 9 (75%) спостереженнях склав не бiльше 20 мм (у середньому 14,7±2,9 мм).
В шших 3 (25%) вагiтних дiагностований великий (бтьше 20 мм), об'ем ретрохорiальноl ге-
Том 11, Випуск 4(36) 97
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
матоми в середньому 23,1±5,8 мм. При цьому скарги на мажучi кров'янист видтення iз стате-вих шляхiв протягом 1-2 днiв пред'являли 4(33,3%) жшок з дiагностованою ретрохорiаль-ною гематомою. Разом з тим, 5 (41,6%) па^ен-ток в^^чали наявнiсть перiодично виникаючих тягнучих болiв унизу живота. При цьому у вах вагiтних iз зазначеними скаргами виявлялося пщвищення тонуса матки при ультразвуковому дослщженн 1-2 ступеня. В шших 3 (25,%) спо-стереженнях вщзначалося сполучення зазначе-них симптомiв. Зiставлення клiнiчних симптомiв з даними ультразвуковиТ ехографiТ у жiнок з час-тковим вiдшаруванням хорiона дозволило видн лити наступнi особливостi переб^у вагiтностi. Так, симптоми загрози викидня проявлялися болями внизу живота, являлися найбтьш характе-рними для корпорально розташованоТ гематоми. У свою чергу, супрацервкальне вiдшарування хорiона супроводжувалося переважно кров'яни-стими видiленнями iз статевих шляхiв.
Крiм того, аналiз перебiгу i результату першо-го триместру ваптносп виявив несприятливе прогностичне значення виявлення корпорально-го розташування гематоми на вщмшу вiд супра-цервикального. Велике значення мав обсяг рет-рохорiальноТ гематоми. Аналiз результат про-веденого нами дослiдження показував, що в 3 (25%) спостережень, що завершилися мимовн
льним викиднем об'ем гематоми перевищував 20 мм i складав вщ 27 до 35 мм. При цьому в одшеТ ваптноТ велика за об'емом гематома (35 мм) розташовувалася в област проекцiТ кореня пуповини.
Таким чином, при наявност субхорiальноТ гематоми в завдання ультразвукового дослн дження варто включати оцiнку мiсця розташування i розрахунок об'ему дiлянки вщшарування хорiона.
Висновки
Значення КТР ембрюна найбiльш шформати-внi для прогнозу переб^у i результату гестацш-ного процесу в першому триместрi ваптностк Брадикардiя ембрiона/плоду е ультразвуковою ознакою, що вказуе на можливiсть патолопчного результату гестацiйного процесу в жшок зi звич-ною утратою ваптносп, так i з проявами плацен-тарноТ недостатностi.
Лiтература
1. Грищенко B.I. Актуальнi проблеми сучасноТ перинатологи / В.1.Грищенко, М.О.Щербина, О.В.Мерцалова // Бук. мед. вюник. - 2001. - TI, №2-3. - С.3-7.
2. Бурлака О.В. Рання пренатальна дiагностика плацентарноТ не-достатностi при звичному невиношуванш вагiтностi : Автореф. дис.... канд. мед.наук. - К.,1999.
3. Маркiн Л.Б. Бiофiзичний мошторинг плода / Л.Б. Маркiн, Б.М.Венцковський К.В.Воронш. - Львiв : Свгг, 1993. - 68 с.
4. Nyakas C. Hypoxia and brain development / C.Nyakas, B.Buwulda, P.D.M.Luiten // Prog. Neurobiol. - 2001. - №49 (1). - P. 1-51.
Реферат
ЕХОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ПЛОДА У БЕРЕМЕННЫХ С НЕВЫНАШИВАНИЕМ Кондря Д.А., Калиновская И.В.
Ключевые слова: ембрион, брадикардия, тахикардия, плодное яйцо
В статье приведены результаты ультразвукового исследования беременных с невынашиванием в ранние сроки беременности.Изучены показатели частоты сердечных сокращений плода и КТР плода. Доказано, что прогрессирующее снижение КТР ембриона вместе с уменьшением объема плодного яйца позволило диагностировать задержку роста ембриона, что явилось клиническим симптомом первичной плацентарной недостаточности. Анализ течения и результата первого триместра беременности выявил неблагоприятное прогностическое значение корпорального розмещения гематомы в отличие от супрацервикального. Большое значение имел объем ретрохориальной гематомы. Анализ результатов проведенного нами исследования показал, что в 3 (25%) наблюдениях, что завершились самопроизвольными выкидышами объем гематомы был более 20 мм и составлял от 27 до 35 мм. При этом у одной беременной большая по объему гематома (35 мм) располагалась в области проекции корня пуповины.
Summary
SONOGRAPHIC SIGNS OF FETUS DEVELOPMENT IN WOMEN WITH NONCARRYING OF PREGNANCY
Kondrya D.A., Kalinovskaya I.V.
Keywords: embryo, bradicardia, tachicardia, fetus
The article presents the results of sonographic research of women with in their early terms of pregnancy who had cases of noncarrying of pregnancy in past history. We have studied heart beat rate and coccyx-parietal size of fetus. It has been found out the progressive decrease of coccyx-parietal size of fetus and narrowing of fertilized egg volume allows to diagnose the embryo growth inhibition, that is a clinical symptom of primary placental insufficiency. The analysis of the course of the first trimester and its outcome had shown unfavourable prognostic significance of corporal location of hematoma in contrast to the supracervical. The volume of retrochorial hematoma is also of great prognostic importance. The findings of our study have shown that in 3 cases (25%) ended in miscarriages the volume of hematoma was more that 20 mm. And one pregnant had a larger hematoma (35 mm) was located in area of projection of umbilical cord root.
