CC BY
11
Реферат
КОРРЕКЦИЯ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КАЛЬКУЛЁЗНЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ С СУПУТСТВУЮЩИМ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ Ключевые слова: хронический калькулёзный холецистит, сахарный диабет, иммунодефицит, имунофан. Пюрык М.В.
С целью изучения клинико-функциональных особенностей хронического калькулёзного холецистита с супутствующим сахарным диабетом, нарушений клеточного и гуморального звеньев иммунитета и эффективности использования имунофана исследовано 58 больных. Обнаружено, что у больных хроническим калькулёзным холециститом с супутствующим сахарным диабетом виявлено низкие значения С04-хелперов, высокие показатели CD8-cynpeccopoB, дисиммуноглобулинемия, что проявлялось низкими показателями lg А и lg G на фоне високих значений lg M, что свидетельствует о нарушении иммунитета и оправдывает включение в лечение иммуномодулирующего препарата «Имунофан». Использование имунофана при дечении больных хроническим калькулёзным холециститом с супутствующим сахарным диабетом приводило к нормализации показателей иммунитета (происходило возростание С04-хелперов, lg А и lg G, снижение CD8-cynpeccopoB и lg M). Результати исследования свидетельствуют о позитивном влиянии имунофана на показатели клеточного и гуморального иммунитета у больных хроническим калькулёзным холециститом с супутствующим сахарным диабетом.
Summary
CORRECTION OF IMMUNOLOGICAL DISORDERS IN SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC CALCULOUS CHOLECYSTITIS AND CONCOMITANT DIABETES MELLITUS Pyuryk M.V.
Key words: chronic calculous cholecystitis, diabetes mellitus, immunodeficiency, immunofan.
To study the clinical and functional peculiarities of chronic calculous cholecystitis with concomitant diabetes mellitus, immunological and biochemichal disorders and the effectiveness of immunofan administration we have examined 58 patients. It has been found out the patients with chronic calculous cholecystitis and concomitant diabetes mellitus shows the lowered levels of CD4-helpers, increased CD8-supresors, dysimmu-noglobulinemia that is manifested by decreased lg A and lg G against a background of increased lg M. This proves the immune disturbances and substantiated the administration of immunomodulator "Immunofan" as a part of complex treatment. Administration of the drug results in the normalization of immune indices (increased levels of CD4-helpers, lg A and lg G, decreased CD8-supresors and lg M). Our findings testify of the high effectiveness of immunofan for these patients.
УДК: 618.3..616-056.52..618.19-002.9
Невишна Ю. В., Жабченко I.A., Коваленко Т.М.
СТАН ФЕТ0ПЛАЦЕНТАРН0Г0 КОМПЛЕКСУ У ВАПТНИХ Ж1Н0К В Ф1БР03Н0-К1СТ03Н0Ю ХВОРОБОЮ М0Л0ЧНИХ ВАЛОВ НА Till 0ЖИР1ННЯ
ДУ Институт nefliaTpi'i' акушерства i пнекологи НАМН Украши", м. Кшв,
Мета роботи: вивчити стан фетоплацентарного комплексу у жток з фгброзно-кгстозною хворобою молочних залоз(ФКХМЗ) на тл{ ожиртня. Mamepiajiu та методи дocлiджeння: ультра-звукове сканування матки, плода та молочних залоз за допомогою ультразвукових anapamie "Aloka-2000" (Япотя), "Medison SA-9900" (Корея) з блоком пульсуючог donnjiepiecbKo'i xeujii з трансабдомталъним трансд'юсером с частотою сканування 3,5 мГц. УЗД молочних залоз поведено в В-режим1 електронним датчиком з частотою сканування 7.5-15 мГц в масштаб{ реального часу. Обстеження жток на TORCH-тфекцп проводилося за допомогою метода iмунофлюо-ресцентного анал{зу, що е одним з найкращих i найнадштших Memodie серолог{чног diazHocmuKU багатьох тфекцш. Колъпоцитолог{чт досл{дження проведено за триместрами eazimnocmi yciM жткам для визначення прогестероновог Hedocmamuocmi за ступенями: noMipua, середня, вира-жена. Фарбування nixeoeux мазтв для колъпоцитолог{чного анамзу проведено за методом Шор-ра. Для вивчення стану фетоплацентарного комплексу у eazimuux з ФКХМЗ на тл{ ожиртня було взято до обстеження 119 eazimuux. Отримат дат св{дчатъ, що найбшъш значущими ускладненнями у зазначеного контингенту eazimuux були загроза переривання eazimnocmi, пла-центарна дисфункщя, дистрес плода, частота яких зростала пропорцшно збшъшенню ступеня ожиртня.
Ключов1 слова: плацентарна дисфункщя, ожиршня, ф1брозно-кютозна хвороба молочних залоз, BariTHiCTb, плщ.
Вступ нок 3 ф1брозно-кютозною хворобою молочних
В останш роки значно шдвищилась частка жь залоэ <ФКХМЗ) сеРед Ус1е|' популяцм ваптних в
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УкраТж [7,2]. За даними нашого вщдтення, спо-стер1гаеться "помолодшання жшок" з ФКХМЗ [10].
За даними р1зних дослщжень, ФКХМЗ виявля-еться у 50-60% жшок, як правило, у вщ1 30-50 рош [1]. У ваптних з ФКХМЗ вщзначено наяв-нють значноТ ктькосп екстрагештальних захво-рювань, серед яких ожиршня поещае значне мь сце. Слщ вщм1тити, що ФКХМЗ досить часто поеднуеться ¡з захворюваннями щитовидно'!' залоги \ лейомюмою матки, а також з варикозною хворобою, що пщтверджуе роль гормонального чинника в генез1 цих патолопчних стаыв [2].
В Укра'Гш проблема ожиршня е досить актуальною, що пов'язано з нездоровим харчовим рацюном з дешевоТ, багатою вуглеводами Т>ю, патолопчними порушеннями центрально'!' нер-вово'Г системи, гормональними зрушеннями, ге-нетичною схильнютю до повноти тощо. Ожиршня спостер1гаеться у 20,4% украшських жшок та у 11% чоловтв, його поширенють прогресуе з вком, досягаючи найбтьших значень у старших в ¡ко в их трупах [9].
За даними р1зних автор1в, ожиршня у ваптних жшок д1агностовано у 16,8%. Ожиршня - захво-рювання, яке рано чи п1зно призводить до роз-витку серцево-судинних порушень: у хворих з ожиршням у 3 рази чаепше зустр1чаються не-специф1чы легенев1 хвороби, обмшы порушен-ня, цукровий д1абет. У хворих на ожиршня вапт-нють рщко переб1гае без ускладнень. Частота раннього гестозу складае 10-17%, загроза аборту - 8%. Найчаспшим уекпадненням е шзнш гес-тоз (25-63%), причому набряки ваптних розви-ваються в два рази чаепше, н1ж прееклампая, та гестоз починаеться у 26-30 тижшв. Перено-шування ваптност1 вщм1чаеться у 10-20% жшок з ожиршням, передчасы пологи - у 5-10%. Не-своечасний вилив навколоплодових вод вщбу-ваеться у 10-40% жшок. Одыею з особливостей полопв е слабкють родово'1 д1яльност1 (10-35%), причому тяжюсть ускладнень збтьшуеться про-порц1йно ступеню ожиршня, в зв'язку з чим про-водять кесар1в розтин, накладання акушерських щипц1в у 10-28% ж1нок з ожиршням [5].
Причини, що зумовили розвиток патолопчного стану в молочних залозах, створюють водночас несприятлив1 умови й для переб1гу ваптностк
Найбтьш частою причиною порушення стану плода пщ час ваптност1 е плацентарна дисфунк-ц1я.
Плацентарна дисфункц1я (ПД) - це кп1н1чний синдром, викликаний змшами в плацент та по-рушенням компенсаторних механ1зм1в, як1 за-безпечують функц1ональну повноц1нн1сть органу, що проявляеться комплексом порушень транс-портноТ, троф1чно'|', ендокринно'1, метабол1чно'|' функц1й плаценти. Функц1ональна неспромож-н1сть плаценти е головною причиною дистресу та затримки росту плода (ЗРП) [4].
Видтяють первинну та вторинну плацентарну
дисфункцш. Первинна плацентарна дисфункц1я розвиваеться пщ час формування плаценти (до 16 тижшв ваптностО, та з найбтьшою частотою зустр1чаеться у ж1нок, що страждають на пер-винне невиношування, а також у ваптних з не-плщдям в анамнез1. Вторинна плацентарна ди-сфункц1я, як правило, виникае шеля завершения формування плаценти i обумовлена екзогенни-ми факторами, перш за все, перенесеними пщ час ваптност1 захворюваннями [8].
Плацентарна дисфункц1я мае також як гост-рий, так i хрон1чний nepeöir. Гостра плацентарна дисфункц1я виникае як наслщок передчасного вщшарування нормально розташованоТ плаценти з утворенням ретроплацентарноТ гематоми, або вщшарування передлегло'1' плаценти, в результат! чого настае загибель плода. Хрошчна плацентарна дисфункц1я розвиваеться рано та мае бтьш тривалий nepeöir, як наслщок компен-саторно-пристосувальних механ1зм1в, у взаемо-зв'язку з циркуляторними порушеннями, шволю-тивно-дистроф1чними зм1нами, запаленнями пщ час BariTHOCTi. Хрон1чна плацентарна дисфункц1я може призводити до дистресу плода, ЗРП та розвитку внутр1шньоутробноТ загибел1 плода [3,8].
Плацентарна дисфункц1я в paHHi термши вап-тност1, в основному, обумовлена недостатнютю гормонально'!' активност1 жовтого тта, що супро-воджуеться низьким р1внем прогестерону та хо-р1он1чного гонадотропшу людини. У 11-111 триместрах плацентарна дисфункц1я супроводжуеться патолопчними змшами в плацентИ малими м розм1рами, проявами некрозу. Дал1 виникае ЗРП i анте- чи ¡нтранатальна загибель плода.
До фактор1в ризику плацентарноТ дисфункцП' також належать еколопчн1 чинники, соц1ально-економ1чн1 чинники, стресов1 ситуаци, тяжю ф1-зичн1 навантаження, шкщлив1 звички, екстраген1-тальн1 захворювання, ускладнений nepeöir вапт-ност1, ¡нфекцП'.
Мета роботи: вивчити стан фетоплацентарно-го комплексу у жшок з ф1брозно-кютозною хворобою молочних залоз на тл1 ожиршня.
Матср1али та методи дослпджсння
Ультразвукове сканування матки, плода та молочних залоз за допомогою ультразвукових anapaTiB "Aloka-2000" (Япон1я), "Medison SA-9900" (Корея) з блоком пульсуючоТ допплер1всь-коТ хвил1 з трансабдомшальним трансд'юсером с частотою сканування 3,5 мГц. УЗД молочних залоз поведено в В-режим1 електронним датчиком з частотою сканування 7.5-15 мГц в масштаб! реального часу.
Комплексне ультразвукове дослщження до-зволяе одержувати ¡нформацш про анатом1чш та функцюнальш порушення в залозах, оцшюва-ти стан плода та плаценти впродовж ваптносп у ж1нок з ФКХМЗ.
Обстеження жшок на TORCH-шфекци прово-
дилося за допомогою методу ¡муно-флюоресцентного анал1зу, що е одним з най-кращих \ найнадшшших метод1в серолопчноТ'д1а-гностики багатьох ¡нфекцш. Визначення прина-лежносп антитт до вщповщних клаав ¡муногло-булш1в (1дМ, 1дС тощо) дозволяе диференцшва-ти ¡нфекцшну хворобу вщ штучно'!' ¡мунизаци, первинне ¡нфекцшне захворювання вщ його рецидиву, визначити фазу ¡нфекцшного процесу. Кольпоцитолопчы дослщження проведено за триместрами ваптносп уам жшкам для визначення прогестероновоТ недостатносп за ступенями: пом1рна, середня, виражена. Фарбування шхвових мазш для кольпоцитолопчного анал1зу проведено за методом Шорра [6].
Для вивчення стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у ваптних з ФКХМЗ на тл1 ожиршня було взято до обстеження 119 ваптних. У поед-нанш з ожиршням, в залежносп вщ ступеня ви-раженосп даноТ' патологи, розподт ваптних за трупами вщбувся наступним чином: I трупа - 15 жшок з I ступенем ожиршня, II трупа- 6 жшок з II-
Результати ко/
III ступенем ожиршня, III трупа - 98 жшок з ФКХМЗ без ожиршня, IV трупа - 45 жшок - здоро-bí BariTHi без ожиршня.
Результати дослпджснь та iíx обговорення
Впродовж даноТ ваптносп вщзначено значну ктькють ускпаднень у bcíx обстежених трупах жшок, серед яких найбтьш значущими були: за-гроза переривання ваптносп, затроза передчас-них полопв, анем1я, плацентарна дисфункц1я, дистрес плода, ЗРП.
За даними обстеження виявилось, що частота загрози переривання ваптносп зростала по Mipi збтьшення ступеня ожиршня : I трупа - 73,3%, II -83,3%, IN-70,4%, IV-50%.
Анем1я 1-11 ступеня вщм1чалась у bcíx трупах обстежених жшок i скпадала у I rpyni - 6,7%, II -50%, III -16,3%, IV- 11,1%.
3 метою ранньоТ д1агностики ознак плацента-рно'Г дисфункци ваптним було проведено коль-поцитолопчне обстеження.
Таблиця 1
j,umonoa¡4Hoao обстеження у ваг '/тних з ФКХМЗ.
Груп и Норма прогестероновоТ насиченосп Покпрна прогестеронова недостатнють Середня прогестеронова недостатнють Виражена прогестеронова недостатнють
1 14,3% 37,5% ... 50%
II ... ... 20% 80%
III ... 21% 26% 38,3%
IV 5,9% 38,2% 8,8% 47%
За даними кольпоцитолопчного обстеження можна побачити, що у II та III трупах ваптних немае жодного випадку норми прогестероновоТ насиченосп, натомють у II rpyni - 4 випадки ¡з 6 -це виражена прогестеронова недостатнють. Та-кож за даними кольпоцитолопчного обстеження можна побачити, що у кожноТ' з дослщжуваних труп жшок спостер1гаеться хоча б 1 випадок дис-тресу плода, а у II rpyni - 100%, тобто у 6 жшок виявлено дистрес плода.
Результати docnidx
Отже, за нашими обстеженнями, можна ска-зати, що чим бтьша стушнь ожиршня, тим бтьш вираженою е прогестеронова недостатнють впродовж ваптностк Одшею з причин розвитку прогестероновоТ недостатносп е ¡нфекци, що часпше за все проявляються у жшок пщ час ва-птносп, мають хрошчну форму, переб1гають безсимптомно \ не насторожують ж1нку завчасно звернути увагу та пройти повний курс лкування
Таблиця2
носшства ТОИСНчнфекцш у ваг '/тних з ФКХМЗ.
Груп и HSV CMV Токсоплазмоз Уреаплазмоз Хламщюз Краснуха
I 33% 20% 6,7% 6,7% ... 6,7%
II 50% 33,3% 17% ... 17% ...
III 34% 29% 21,4% 3% 14,3% 13,3%
IV 31% 27% 31% ... 6,7% 6,7%
При обстеженш жшок на TORCH-шфекци не було виявлено жодного випадку активаци ¡нфек-цш. За даними обтеження на носшство TORCH-¡нфекц1й було виявлено пщвищення Ig G, серед яких превалюе HSV i CMV у кожнш rpyni ваптних ж1нок, д1агностичн1 норми якого перевищували в 2-4 рази.
Д1агностика ПД можлива на пщстав1 даних, отриманих при комплексному клшко-лабораторному дослщженн1, але найбтьш знач-на роль належить УЗД.
УЗД було проведено вам ваптним жшкам, яю входять до груп дослщження та спостер1гались у вщдтены акушерськоТ' патологГ! ДУ "1ПАГ НАМИ
УкраТ'ни". Основними УЗ ознаками патолопчного nepeöiry у I триместр! були ппертонус матки, за-вмерла BariTHicTb, у 11-111 триместрах - деструктивы змши, товщина плаценти, м локал1зац1я, пе-редчасне стар1ння, ознаки ПД.
Загрозу викидня у I тримесщ ваптност1, яка ви-значаеться при УЗД ппертонусом матки, д1агносто-вано у I rpyni - 29%, II - 20%, III - 24,4%, IV - 23%.
Розм1ри ембрюну обстежених жшок вщповн дали термшу ваптносп i не вщр1знялись вщ по-казниюв здорових ж1нок. Випадки завмерлоТ' вап-THOCTi були лише у III rpyni жшок та скпали 3,3%.
При обстеженш ваптних у 11-111 триместр! вап-THOCTi плацентарну дисфункц1ю було виявлено
liiC. I II IIi' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
у BCix трупах з р1зною частотою: I трупа - 71%, II трупа - 60%, III трупа - 67,3%, IV трупа - 59%.
При УЗД плаценти виявлено, що плацента розташована по переднш стшц1 матки у I rpyni -50%, II - 40%, III - 43,3%, IV - 36%. У I та III трупах
- виявлено 1 та 4 випадки вщповщно низькоТ плацентаци. Локал1зац1я плаценти по переднш стшц1 матки, на думку А.Н.Стрижакова i cni-вав.(1990), е фактором високого ризику розвитку ппотрофм плода.
Цшну ¡нформацш про стан плаценти дае пла-центометр1я, тобто визначення и товщини. В за-лежност1 вщ патологи ват1тност1 ПД проявляемся як и зменшенням, так i збтьшенням.
Потовщення плаценти виявлено у II rpyni у 20% та III rpyni у 1,1%, цей факт можна розцши-ти як пристосувальш мехаызми для виношуван-ня BariTHOCTi. Деструктивы змши в плацетч виявлено у III rpyni у 17% та у IV rpyni у 8%, а пе-редчасне старшня плаценти було виявлено у I rpyni - 7,1% та у III rpyni - 6,7% жшок.
Одыею з ознак ПД е змша кшькосп амнютич-ноТ рщини. Оцшка кшькосп амнютичноТ рщини проводилась за методикою М.В. Медведева та О. В. ЮдшоТ [5]: при вим1рюваны найбшьшоТ ки-шеш амнютичноГ рщини стан розцшювався як маловоддя при po3Mipax менше 2см, po3Mip ки-шеш бшьше 8см - як багатоводдя. Багатоводдя д1агностовано у I rpyni - 36%, II - не було, III -13,3%, IV- 5,1%.
Маловоддя у I rpyni - 7,1%, II - 40%, III - 9%, IV
- 5,1%. Аномалш розвитку плода, яю б могли обумовити змши кшькосп амнютичноТ рщини, знайдено не було.
За даними УЗД, дистрес плода в стади компе-нсацм виявлено: I трупа - 14,3%, II - 20%, III -11%, IV - 8%, в стаы субкомпенсаци 1 випадок у III rpyni ваптних. СЗРП (симетрична форма) вщ-значаеться у III тр. - 2 випадки (2,2%).
Висновки
Отримаш даы евщчать, що найбшьш значу-щими ускладненнями у зазначеного контингенту ваптних були загроза переривання ваптносп, ПД, дистрес плода, частота яких зростала про-порцшно збшьшенню ступеня ожиршня.
Ця ситуац1я вимагае розробки спец1альних за-xofliB щодо попередження i корекци виявлених порушень фетоплацентарноТ системи з paHHix TepMiHiB, що мае включати д1агностичы та лку-вальш заходи (ретельний 36ip анамнезу, огляд сум1жних спец1алют1в, гормональы та УЗ-дослщження, застосування медикаментозних npenapaTiB, що сприяють пол1пшенню показниш ФПК, включения природних та ф1зютерапевтич-них метод1в, санаторно-курортне л1кування).
Л1тература
1. Дисгормональные болезни молочной железы [Ч.К.Мустафин, С.В.Кузнецова]; Под редакцией Пинхосевича Е.Г. - М., 2009 -126 с.
2. Зотов A.C. Мастопатии и рак молочной железы / A.C. Зотов, Е.О.Велик - 4-е изд., доп.- М. : МЕДпресс-информ, 2005. - 112 с.
3. Акушерство: Учебник [Г.М.Савельева, В.И.Кулаков,
A.Н.Стрижаков и др.]; Под ред. Г.М.Савельевой. - М.: Медицина, 2000. - 816 е.: ил. (Учеб. Лит. Для студентов медицинских вузов)
4. Медведев М.В. Задержка внутриутробного развития плода /М.В.Медведев, Е.В.Юдина - М., 1998. - 205 с.
5. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных / М.М.Шехтман Издание четвёртое - М., "Триада-X", 2007,-816 с.
6. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред.В.В Меньшикова,- М.:Медицина, 1982, - 576 с.
7. Запорожан В.М. В кн. "Акушерство i пнеколопя" /
B.М.Запорожан, М.В.Цегельский, Н.М.Рожковська - Т.2. - 2005. -
C.231-239.
8. Сидорова И.С. Фетоплацентарная недостаточность / И.С.Сидорова, И.О.Макаров "Знание", М. - 2000. - С.124-126.
9. Грузева Т.С. Поширенють надм1рноТ маси тта та ожиршня як глобальна проблема громадянського здоров'я / Т.С.Грузева, Г.В.1ншакова // Матер1али Ювтейний X з'Тзд ВУЛТ (Всеукра'ш-ського Лкарського Товариства).-К., 2009,- С.291-292. <W6p03H0-KÍCT03Ha хвороба молочних залоз i ваптнють : мето-дичш рекомендацм [1.А.Жабченко, З.Б.Хомшська, О.кВуткова та сшвавт.] - К., 2010. - 20 с.
10.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСА У БЕРЕМЕННЫХ ЖЕНЩИН С ФИБРОЗНО-КИСТОЗНОЙ БОЛЕЗНЬЮ МОЛОЧНЫХ ЖЕЛЕЗ НА ФОНЕ ОЖИРЕНИЯ Невышная Ю. В., Жабченко И.А., Коваленко Т.Н
Ключевые слова: плацентарная дисфункция, ожирение, фиброзно-кистозная болезнь молочных желез, беременность, плод.
Цель работы: изучить состояние фетоплацентарного комплекса у женщин с фиброзно-кистозной болезнью молочных желез(ФКБМЖ) на фоне ожирения. Материалы и методы исследования: ультразвуковое сканирование матки, плода и молочных желез с помощью ультразвуковых аппаратов "А1ока-2000" (Япония), "МесКБОп БА-ЭЭОО" (Корея) с блоком пульсирующей допплеровской волны с трансабдоминальным трансдьюсером с частотой сканирования 3,5 МГц. УЗИ молочных желез проведено в В-режиме электронным датчиком с частотой сканирования 7.5-15 мГц в масштабе реального времени.
Обследование женщин на ТОКСН-инфекции проводилось с помощью метода иммуно-флюоресцентного анализа, который является одним из лучших и надежных методов серологической диагностики многих инфекций. Кольпоцитологическое исследование проведено по триместрам беременности всем женщинам для определения прогестероновой недостаточности по степеням: умеренная, средняя, выраженная. Окраска влагалищных мазков для кольпоцитологического анализа проведена по методу Шорра. Для изучения состояния фетоплацентарного комплекса у беременных с ФКБМЖ на фоне ожирения было взято в обследование 119 беременных. Полученные данные свидетельствуют, что наиболее значимыми осложнениями у данного контингента беременных были угроза прерывания беременности, плацетарная дисфункция, дистресс плода, частота которых возрастала пропорционально увеличению степени ожирения.
Summary
STATE OF FETOPLACENTAL COMPLEX IN PREGNANT OBESE WOMEN WITH BREAST FIBROCYSTIC DISEASE
Nevyshna Y.V., Zhabchenko I.A., Kovalenko T.N.
Keywords: placental dysfunction, obesity, breast fibrocystic disease, pregnancy, fetus.
The aim of the work is to study the state of fetoplacental complex in obese pregnant women with breast fibrocystic disease. Materials and research methods: ultrasonic scanning of the uterus, the fetus and mammary glands by ultrasonic apparatus "Aloka-2000" (Japan), "Medison SA - 9900" (Korea) with the block of the pulsating Doppler wave with transabdominal sector-scan transducer (frequency of 3.5 Mhz). Ultrasound scanning of breasts was carried out in the B-mode by the electronic sector-scan transducer with (frequency of 7.5-15 mHz in a real time scale factor. The women were tested on TORCH - infections by the method of immunofluorescence analysis that is one of the best and reliable methods of serum diagnostics for many infections. Colpocytological research was carried out according to the trimesters of pregnancy for all women to determine the level of progesterone insufficiency: mild, moderate, or expressed. The staining of vaginal smears for colpocytological test was conducted by the method of Shorr. 119 women were under the observation to study the state of fetoplacental fibrocystic complex in obese pregnants with breast fibrocystic disease. Our findings prove the most severe complications among this contingent seem to be threatened abortions, fetal distress that increase proportionally to the degree of obesity.
УДК 618.19-006-031.14 : 313.13 Нор Г. С.
РЕКУРРЕНТНЫЙ РИСК ЗАБОЛЕВАНИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫМИ НОВООБРАЗОВАНИЯМИ В СЕМЬЯХ БОЛЬНЫХ ПРЕДРАКОВОЙ ПАТОЛОГИЕЙ МОЛОЧНЫХ ЖЕЛЕЗ
Государственное учреждение «Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского», г. Симферополь, Украина
На основании клинико-генеалогического и генетико-математического методов исследования рассчитан рекуррентный риск заболевания злокачественными новообразованиями в семьях больных предраковой патологией молочных желез. Клинико-генеалогическому анализу были подвергнуты родословные 141 пробанда с предраковой патологией молочных желез в пременопаузе (96 пациенток) и в постменопаузе (45 пациенток). Рекуррентный риск заболевания злокачественными новообразованиями (Я), например для четвертого ребенка в семьях больных предраковой патологией, повышается с 11=1,9% - 4,2% при отсутствии рака у родителей - до Ё,=6,7% - 7,4% при заболевании опухолью одного или двух родителей в семье (р<0,05). Наиболее высокий риск заболевания злокачественными новообразованиями детей больных раком родителей наблюдается в семьях пациенток с предраковыми заболеваниями молочных желез в пременопаузе. Например, для восьмого ребенка при гипотетическом заболевании всех семи предыдущих детей риск заболевания ЗН возрастает до 11=48,5%.
Ключевые слова: предраковые заболевания молочных желез, злокачественные опухоли в семье, рекуррентный риск.
Введение родственников больных с применением генети-
~ . ко-математического метода исследования [51.
Одними из основных факторов риска рака ^
молочной железы (РМЖ) является предраковая ПРиче„м влияние генетического компонента в
патология молочных желез и наследственная об^еи предрасположенности к раку различает-
предрасположенность к раку [1,2,3]. Так, пред- СЯУ жен^ин в пРе" и постменогпаузе [6].
раковые заболевания молочных ¿лез у жен- Целью исследования явилось изучение ре-
куррентного риска возникновения рака у родст-щин являются частыми патологическими про- ^унн^п.пи.и оиоптчпиоспгт у нчч^'
венников больных предраковыми заболевания-цессами, СКЛОННОСТЬ которых К малигнизации пинии иилопо.л м^н^шоикт
г,™™™.,™,- ^ м 1 пми молочных желез, как одного из показателей
продолжает дискутироваться [11. При этом гене- . ' м
наследственной предрасположенности к злока-
ТИЧеСКуЮ ПреДраСПОЛОЖеННОСТЬ, КаК ОДИН ИЗ паинедывсппип мред^мили^пп^т
. „ «^гп. чественным новообразованиям (ЗН). факторов риска рака молочной железы у боль- ^ 4 '
ных предраковой патологией молочных желез, Материалы и методы
практически не изучают [4]. Одним из способов в Груг1пу больных предраковой патологией
изучения генетической предрасположенности относили пациенток с узловой фиброзно-
является установление сегрегационных частот и кистозной болезнью и кистами молочных желез рекуррентного риска развития заболевания у [7]
* Работа выполнена в рамках НИР кафедры онкологии КГМУ им. Георгиевского "Етничж особливост1 раку основних ло-калЬацш: значения для первинноТ профтактики, раннього виявлення \ тактики лкування" № державно!' реестрацм 010711006604. Финансирование бюджетное.
