CC BY
38
© Венцювська I. Б., Прощенко О. М., Загородня О. С. УДК 618. 39- 037-02:575
Венцювська I. Б., Прощенко О. М., Загородня О. С. РОЛЬ ПОЛiMОPФiЗMУ ГЕНА ШПБТОРА АКТИВАТОРА ПЛAЗMiHОГEHУ 1
В ГЕНЕЗ1 НЕВИНОШУВАННЯ ВAГiТНОCТi
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця
(м.
Робота е фрагментом науково! роботи кафедри акушерства i гiнекологiI № 1 Нацюнального медич-ного уыверситету iменi О. О. Богомольця МОЗ Укра-!ни «Вiдновлення та збереження репродуктивного здоров'я i якостi життя жЫки в сучасних умовах при акушерсьюй i гiнекологiчнiй патологiI», № державно! реестраци 0113и007336.
вступ. Серед проблем сучасного акушерства невиношування вагiтностi (НВ) займае одне з провщних мiсць. Майже 10-15 % вагггностей уриваються спонтанно [6]. Максимальне число самовтьних абортiв (81,1 %) спостер^аеться у I триместрi, причому 38 % з них в першм 7-8 тижыв. В останн роки з'явилася значна кiлькiсть публкацм, присвячених наявностi асоцiацiI мiж розвитком НВ i тромбофiлiею, як спадковою, так i набутою. За дани-ми ряду авторiв, питома вага тромбофтп у структурi причин синдрому втрати плода складае 40-75 % [1, 10].
Тромбоф^я - це пщвищена схильнють органiзму до розвитку тромбозiв, яка обумовлена порушен-нями регуляторних механiзмiв системи гемостазу або змЫою властивостей окремих !! ланок. Поняття «тромбофiлiI» у 1965 р. ввiв ЕдеЬегд О., який вперше описав спадковий дефiцит антикоагулянтного бтка антитромбiну. Згодом було вiдкрито Ышм мутацiI в генах, що кодують фактори системи гемостазу i фiбринолiзу, та був виявлений зв'язок цих мутацм з високим ризиком розвитку тромбозiв. Таким чином, до вщомих чинникiв ризику тромбозiв (уповiльнення току кров^ порушення цiлiсностi судинно! стшки та посилення процесiв згортання кров^ було включено спадкову причину цього важкого ускладнення. Природженi дефекти гемостазу формуються при викривленнi генетично! шформацп, що мiститься у вщповщних генах, пiд впливом мутацiй. Вщомо бiльше 40 генiв, мутацiйнi змЫи яких асоцiюються з тромбофiлiями [2, 7].
Активатори плазмЫогену тканинного i урою-назного типу вiдiграють важливу роль у формуваннi плазмiну, i знаходяться в кровi в комплекс зi специфiчними i неспецифiчними шпб^орами, серед яких найбiльше значення мае Ыпбггор активатора плазмiногену 1 (РА1 1). lнгiбiтор активатора плазмiногену е центральним компонентом фiбринолiтично! системи, утворюеться в ендотелiальних клiтинах, гепатоцитах. У
неактивна формi може видтятися з тромбоцитiв. Полiморфiзм РА1-1 675 50/40 виявлений в промоторнм (регуляторнм) дiлянцi [12]. Алель 50 супроводжуеться меншою активнiстю, нiж алель 40. Тому у носив алеля 40 концентра^я РА1-1 вища, нiж у носив алеля 50, що пщ час вагггност призводить до зниження активност тромболiтично! системи [9, 14].
Встановлено, що в процес подготовки до iмплантацi! пiд впливом прогестерону в ендометри вiдбуваеться пiдвищення РА1-1 та зниження рiвня активаторiв плазмЫогену тканинного i урокiназного типiв, металопротеаз матрикса та вазоконстрик-тора - ендотелшу 1 [3]. Ця фiзiологiчна регуляцiя гемостазу, фiбринолiзу, екстрацелюлярного ма-триксу та судинного тонусу спрямован на попере-дження утворення геморапй при подальшiй iнвазii' трофобласта. З боку бластоцисти пщ контролем хорюычного гонадотропiну синтезуються актива-тори плазмшогену тканинного i урокiназного типiв, як необхiднi для руйнування екстрацелюлярного матриксу в процес iмплантацi!. Клiтини ендометрiя не фагоцитуються та не руйнуються, а «розсову-ються» за допомогою контактного Ыпбування. На мiсце, що утворилося, мiгруе ембрiон (аваскуляр-на або пстютрофна фаза). Саме в цю фазу вiруси, токсини, антитта можуть впливати на повноцiннiсть iмплантацi! бiльше, нiж в iншi перюди [4, 8].
Пригнiчення фiбринолiзу, викликане полiморфiз-мом гена РАI-1, у бтьшост випадкiв гомозиготнi форми, порушуе iмплантацiю бластоцисти до ендометрт i формування системи мати-плацента-плщ, що з одного боку е причиною безплщдя i раннiх преембрюычних i ембрiонiчних втрат, а з Ышого -призводить до плацентарних аномалм i складае па-тогенетичний мехаызм акушерських ускладнень -самовтьних викидыв (раннiх i пiзнiх), антенатально! загибелi плода [1]. Поряд з регулящею фiбринолiзу РА1-1 бере участь у протеолiтичному каскадi, залученнi у фiзiологiчнi та патологiчнi проце-си швазм та ремоделювання тканин. [3, 5]. При полiморфiзмi генiв РА1-1 звичне переривання часто вiдбуваеться на раных термiнах вагiтностi i нерщко супроводжуеться утворенням ретрохорiально! ге-матоми [11, 13].
Таким чином результати чисельних досл^ джень пiдтверджують актуальнють вивчення
впливу полiморфiзму гену ÍHri6ÍTopa активатора плазмiногену 1 675 5G/4G.
Мета дослщження. Зниження частоти не-виношування вагiтностi шляхом вивчення впливу полiморфiзму гену шпбггора активатора плазмiногену 1 675 5G/4G.
Об'ект i методи дослщження. Робота викона-на на кафедрi акушерства i гiнекологiI № 1 НМУ iменi О. О. Богомольця на базi гiнекологiчного вiдцiлення Перинатального центру м. Киева. Нами було об-стежено 280 жшок, з них 256 з НВ, з числа яких у 84 (32,8 %) було виявлено наявнють спадково! мутацп: вони склали основну групу обстежених жшок. В залежност вщ форм НВ пацiентки основно! групи були роздтеы на: I група - 39 пащентки iз 1 викид-нем, II група - 45 пащенток з 2 i бтьше викиднями в анамнезi. Контрольну групу склали 37 ваптних жшок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi. Вс жiнки проходили комплексне обстеження, що включало: клiнiчнi методи цослiцження, лабораторы: визна-чення гормонального статусу, шфекцмний скринiнг, молекулярно-генетичне тестування мутацiI гена шпбп"ора активатора плазмiногену 1 675 5G/4G. Для проведення молекулярно-генетичного тестування геномну ДНК iз лейкоци^в перифермно! кровi зразкiв кровi видтяли за стандартною методикою. На подальших етапах цослiцження проводили амплiфiкацiю послiцовностей ДНК in vitro, викори-стовуючи метод полiмеразно! ланцюгово! реакци (ПЛР). Iцентифiкацiю алельних варiантiв проводили по наявност сайту втзнавання для вщповщно! рестриктуючо! ендонуклеази за допомогою елек-трофорезу в агарозному гелк
Статистичну обробку результатiв проводили з використанням статистичних паке^в IBM SPSSStatistics (ver. 21) та статистичного середо-вища R (ver. 3.1). При порiвняннi частот генотитв використовували стандартний критерiй %2на рiвнi статистично! значущостi р < 0,05 та застосовували точний критерм Фшера. Величину ефекту визнача-ли за величиною стввщношення шансiв (OR, 95 % довiрчий iнтервал). Найкращу генетичну модель вибирали за шформацмним критерiем Айкайке. При найменшому значеннi цього шформацмного критерiю, генетична модель вважалася найкращою.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Отриман результати молекулярно-генетичного тестування полiморфiзму гена PAI-1 -675 5G/4G серед обстежених жшок iз рiзним числом викицнiв у порiвняннi з контролем прецставленi в табл. 1. Проведений аналiз частоти мутацп гена PAI-1 675 5G/4G у груп жiнок з НВ показав статистично значуще зниження частки нормального генотипу 5G/5G у жшок як з 1, так iз 2 i бтьше викиднями в анамнезi (51,3 % i 57,8 % вщповщно), порiвняно з контрольною групою (75,7 %, р < 0,05). Разом iз цим частка гетерозигот-них носив серед жшок I групи (28,2 %) була дещо вищою порiвняно з II групою (22,2 %) i в 1,5 рази бтьшою за показник контрольно! групи (18,9 %). Гомозиготний генотип (20,5 % i 20,0 % вщповщно) зустрiчався статистично значуще частше порiвняно
Таблиця 1
Частота pÍ3hom8híthoctí генотипу мутацм гена PAI-1 -675 5G/4G — iзольованоГ i в поеднанш з iншими спадковими тромбофiлiчними мутацiями
PAI-1 - 675 5G/4G Контрольна група n = 37 1група n = 39 II група n = 45
абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. %
Генотипи
5G\5G 28 75,7 % 20 51,3 %* 26 57,8 %*
5G\4G 7 18,9 % 11 28,2 %* 10 22,2 %
4G\4G 2 5,4 % 8 20,5 %* 9 20,0 %*
Алел1
5G 63 85,1 % 51 65,4 %* 62 68,9 %*
4G 11 14,9 % 27 34,6 %* 28 31,1 %*
Примiтка: * Достс^рн вiдмiнностi в порiвняннi з контролем р < = 0.05.
з контрольною групою (5,4 %) та не в^^знявся в межах основно! групи Частка полiморфного алеля 4G з найбтьш високою частотою дiагностувався в rpyni I (34,6 %), що майже вдвое бтьше порiвняно з контрольною групою (14,9 %, р < 0,05).
Аналiзуючи Ымейний тромботичний анамнез встановлено, що серед жшок з гетерозиготною мутащею гена PAI-1 675 5G/4G (9 па^енток) тромботичний анамнез у найближчих родичiв був обтяже-ний у двох випадках (4,4 %) (II група) (тромбози вен нижых кш^вок). При гомозиготному тип успадку-вання полiморфiзму гена РА1-1 -675 5G/4G у 2 жшок (1 - 2,6 % - I група; 1 - 2,2 % - II група) в анамнезi у близького родича були ппертоычна хвороба та шфаркт мюкарда.
При аналiзi структури соматичних захворювань звертае на себе увагу те, що серед жшок iз такою мутацiею часто зустрiчалось ожирiння. Так в I груп високий IMT був у 4 жшок (10,2 %) i у 5 II групи (11,1 %). У одые! жшки з генотипом 4G/4G вщзначалися хронiчна венозна недостатнють, варикозне розши-рення вен нижых кiнцiвок. В однiе! жшки iз ЗНВ i го-мозиготним полiморфiзмом гена РА1-1 -675 5G/4G в анамнезi було 3 лапароскотчних втручання: два -з приводу позаматково! вагiтностi, трете - видален-ня ендометрiо!дних кiст i роз'еднання злук у зв'язку трубно-перитонеальним фактором безпл^я. В по-дальшому ваптнють наступила в результатi ДРТ.
При шфекцмному скринiнгу у трьох жшок (6,7 %) iз ЗНВ i гетерозиготним i у 2 випадках (1 -2,6 % - I група;1 - 2,2 % - II група) з гомозиготним полiморфiзмом гена РА1-1 675 5G/4G мало мюце за-гострення герпес^русно! шфекци. У двох вагiтних II групи культуральним методом виявлена Ureaplasma urealiticum, проводилася антибактерiальна терапiя. У одые! вагiтно! I групи з гомозиготним полiморфiзмом
гена РА1-1 675 50/40 виЫявся гемолiтичний стафтокок в 10 ступенi.
При аналiзi гормонального фону встанов-лено, що у жiнок з мутацieю гена РА1-1 675 50/40 як в I, так i в II груп мала мюце тенденцiя до зниження показниюв концентрацiI прогестерону в плазмi кровi та ця рiзниця не була достовiрною. Оцшюючи рiвень естрадiолу у жiнок встановлено, що показники статистич-но вiрогiдно не вiдрiзнялись мiж собою i були у межах нормальних значень.
Поеднання гетерозиготного полiморфiз-му гена РА1-1 675 50/40 з АФС i антиттами до ХГЛ мало мюце в 2 випадках (4,4 %) (II група). У 3 жшок з генотипом 40/40 був АФС, при обстеженн у 2 виявлено позитивы антитта до ХГЛ.
У груп жшок з полiморфiзмом гена РА1-1 -67550/40 40/40 (7 па^енток) втрати в I триместрi вагiтностi мали 4 жiнок (57,1 %), у 3 (42,9 %) - були втрати в II триместрi (в 15-16 тижыв кровотеча з наступним самовтьним викиднем). Мимовтьний викидень в термiнi до 12 тиж. зафксований у 5 жшок (3 - I група, 2 - II група) з гетерозиготним полiморфiзмом гена РАМ 675 50/40. У решти (4 особи) репродуктивн втрати мали мюце у II триместрк
Вагггнють, що не розвиваеться мала мюце у 1 жшки (14,2 %) iз 1 абортом (генотип 50/40) i 2 (22,2 %) спостережених iз ЗНВ (генотип 40/40 i 50/40).
У I триместрi у 44,4 % пащенток (2 - I група, 2 - II група) з гетерозиготним полiморфiзмом гена РАМ -675 50/40 ваптнють ускладнилася загрозою пере-ривання з утворенням ретрохорiальних гематом в 5-6 тиж вагггност (за даними УЗД), у двох жшок (22,2 %) при цьому було передлежання хорюна. в 2 (22,2 %) з них мала мюце актива^я внутршньосудинного згор-тання за даними пщвищеного рiвня ТАТ i Д-димер. У другому триместрi загроза переривання ваптност вiдзначалася у 2 (22,2 %) з 9 жшок, 1м було потрiбно стацюнарне лiкування. У 1 пащентки з 17 тижыв було вiдмiчено ЗРП. У 3 (33,3 %) вагггних за даними рiвня молекулярних маркерiв тромбофiлiI вщзначалася активацiя внутрiшньосудинного згортання.
У 2 жшок I групи i 3 II групи з гомозиготною мута^ею гена РАМ 675 50/40 за даними УЗД в I триместрi дiагностовано ретрохорiальнi гематоми, у 3 iз вiдшаруванням плiдного яйця.
ВВР плода серед па^енток iз мута^ею РАI-1 675 50/40 виявлено не було.
При гютолопчному обстеженнi виявлен змiни характеризувалися пiкнозом ядер, коагуляцмним некрозом цитоплазми i реактивною пролiферацiею клiтин. Мiж ураженими клiтинами розташовувалися тромби. У деяких випадках спостер^ався незначнi запальнi змiни без ознак деструкци або iнфiльтрацiI. При цьому переважали реактивна пролiферацiя судин i реканалiзация тромбiв, з дифузними
Таблиця 2
Домшантна модель розрахунку вiдношення шан-сiв репродуктивних втрат у жшок з полiморфiз-мом гена РА1-1 675 50/40
Генотип Контроль, N Випадок, N Вщношення шанЫв Р-уа!ие АЮ
50/50 28 (75.7 %) 46 (54.8 %) 1.00
50/40 + 40/40 9 (24.3 %) 38 (45.2 %) 2. 57 (1.11 - 6. 38) < 0.05 16.36
Таблиця 3
Кодомшантна модель розрахунку вiдношення шанЫв репродуктивних втрат у жiнок з полiморфiзмом гена РА1-1 675 50/40
Генотип Контроль, N Випадок, N В1дношення шанс1в Р-уа!ие АЮ
50/50 28 (75.7 %) 46 (54.8 %) 1.00
50/40 7 (18.9 %) 21 (25 %) 1.83 (1.21 - 5.13) < 0.05 16.73
40/40 2(5.4 %) 17 (20.2 %) 5.17 (1.35 - 34.19)
вщкладеннями гемосидерина i еозинофiльними глобулами.
Характеризуючи групу жiнок з полiморфiзмом гена РАI-1-675 50/40, слiд зазначити, що найчастше зустрiчалися ускладнення I триместру вагггност^ якi полягали в утворенн ретрохорiальних гематом у 4 з 7 в I груп (57,1 %) i 5 з 9 в II груп (55,6 %). Згщно з от-риманими даними, ретрохорiальнi/ретроамнiотичнi гематоми зустрiчалися серед носив полiморфiзму РА!-1 675 50/40 (40/40 i 50/40) як з одним, так i з 2 i бiльше викиднями майже у 2 рази частше (57,1 % i 55,6 %), нiж груп контролю (9,7 %). Слiд вщзначити, що ретрохорiальнi/ретроамнiотичнi гематоми пе-реважно рееструвалися у жшок iз гомозиготним генотипом.
Був проведений статистичний аналiз з метою виявлення можливо! асоцiацiI полiморфiзму гена iнгiбiтора активатора плазмiногену 1 iз ризиком розвитку НВ. Використавши тест хi-квадрат iз 2 ступенями свободи нам вдалося знайти статистич-но значущi вiдмiнностi у розподл генотипiв в групi жiнок з НВ та в контрольна груп (р < 0.05). Визна-чена прогностична роль полiморфiзму гена РАМ 675 50/40 в розвитку НВ при аналiзi частот алелiв i генотипiв мiж жiнками з НВ i контрольною групою (табл. 2). Вщношення шансiв можливих подальших репродуктивних втрат при мутаци гена РАМ 675 50/40 склало 2.57 при 95 % довiрчому iнтервалi (ДО в межах 1. 11 - 6.38.
Для виявлення асо^ацм гомо- i гетерозиготного полiморфiзму гена РАМ 675 50/40 проведено аналiз кодомшантно! моделi розрахунку вiдношення шансiв (табл. 3). Звертае на себе увагу той факт, що ризик НВ у жшок iз гомозиготним полiморфiзмом майже втричi перевищував такий порiвняно з жiнками з генотипом 50/40. Отриман результати корелюють iз клiнiчною характеристикою обстежених жiнок.
Висновки. Отриман результати пiдтверджують роль полiморфiзму гена РА1-1 675 50/40 у генезi НВ. Вiдношення шансiв можливих подальших репро-дуктивних втрат при мутаци гена РА1-1 675 50/40 склало 2.57 при 95 % довiрчому iнтервалi (Д1) в межах 1.11 - 6.38. Прогностично неблагоприемном являеться гомозиготний полiморфiзм, ризик НВ при якому майже втричi перевищував такий порiвняно з жiнками з генотипом 50/40. Отже обфунтована
доцiльнiсть тестування даного полiморфiзму у жiнок навггь з одним викиднем в анамнезк
Перспективи подальших дослiджень. Таким чином результати проведеного дослщження допо-внюють представлення про етiологiю невиношування ваптност^ зумовленого генетично детермiнованою тромбофiлieю. В подальших доотдженнях буде оптимiзована схема преконцепцмно! пiдготовки до наступно! ваптност для уникнення подальших ре-продуктивних втрат i акушерських ускладнень.
Л^ература
1. Кварацхелия Е. Е. Генетическая и приобретенная тромбофилии у пациенток с хронической гипертензией и метаболическим синдромом / Е. Е. Кварацхелия // Журн. Рос. о-ва акушеров-гинекологов. - 2006. - № 4. - С. 16-19.
2. Кох Н. В. Исследование влияния генетической предрасположенности к тромбофилии на течение беременности / Н. В. Кох, Е. Н. Воронина, Н. М. Пасман, М. Л. Филипенко // Вестн. Новосиб. гос. ун-та. Сер. Биология, клин. медицина. - 2008. - № 2. - С. 20-24.
3. Макацария А. Д. Метаболический синдром и тромбофилия в акушерстве и гинекологии / А. Д. Макацария, Е. Б. Пшеничникова, Т. Б. Пшеничникова, В. О. Бицадзе. - М .: МИА, 2006. - 477 с.
4. Макацария А. Д. Тромбозы и тромбоэмболии в акушерско-гинекологической клинике. Молекулярно-генетические механизмы и стратегия профилактики тромбоэмболических осложнений : руководство для врачей / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе, С. В. Акиньшина. - М.: МИА, 2007. - 1059 с.
5. Охтырская Т. А. Роль РА1-1 в повторных неудачах ВРТ / Т. А. Охтырская, К. А. Яворовская, А. В. Шуршалина [и др.] // Проблемы репродукции. - 2011. - № 4. - C. 45-49.
6. Подзолкова Н. М. Невынашивание беременности: практическое руководство для врачей / Н. М. Подзолкова, М. Ю. Скворцова, Т. В. Шевелева. - М.: ГЭОТАР, 2012. - 25 с.
7. Сморжевский В. И. Наследственные тромбофилии - основные формы и особенности диагностики / В. И. Сморжев-ский, М. В. Костылев, В. П. Вознюк // Кровооб^ та гемостаз. - 2006. - № 2. - C. 5-10.
8. Юзько О. М. Аспекти генетичних детермЫант тромбофтм у розвитку акушерських ускладнень / О. М. Юзько, Т. С. Булик // Здоровье женщины. - 2012. - № 3. - C. 112-115.
9. Al Sallout R. J. Polymorphisms in NOS3, ACE and PAI-1 genes and risk of spontaneous recurrent miscarriage in the Gaza Strip / R. J. Al Sallout, F. A. Sharif // Med. Princ. Pract. - 2010. - Vol. 19, № 2. - P. 99-104.
10. Bura-RivMre A. Thrombophilia and pregnancy / A. Bura-Riv^re // Rev. Prat. - 2012. - Vol. 62, № 7. - P. 937-942.
11. Ivanov P. Plasminogen activator inhibitor type 1 activity in women with unexplained very early recurrent pregnancy loss / P. Ivanov, R. Komsa-Penkova, I. Ivanov [et al.] // Akush. Ginekol. - 2010. - Vol. 49, № 5. - P. 3-8.
12. Jeddi-Tehrani M. Analysis of plasminogen activator inhibitor-1, integrin beta3, beta fibrinogen, and methylenetetrahydrofo-late reductase polymorphisms in Iranian women with recurrent pregnancy loss / M. Jeddi-Tehrani, R. Torabi, A. H. Zarnani [et al.] // Am. J. Reprod. Immunol. - 2011. - Vol. 66, № 2. - P. 149-156.
13. Smith C. Pregnancy complicated by plasminogen activator inhibitor type 1 deficiency / C. Smith,Y S. Thornton // South Med. J. - 2010. - Vol. 103, № 12. - P. 1259-1260.
14. Wiwanitkit V. Correlation between plasminogen activator inhibitor-1 4G/5G polymorphism and pre-eclampsia: an appraisal / V. Wiwanitkit // Arch. Gynecol. Obstet. - 2006. - Vol. 273, № 6. - P. 322-324.
УДК 618. 39- 037-02:575
РОЛЬ ПОЛiMОPФiЗMУ ГЕНА НПБТОРА АКТИВАТОРА ПЛАЗМШОГЕНУ 1 В rEHEЗi НЕВИНОШУ-ВАННЯ ВАПТНОСТ
Венцювська к Б., Прощенко О. М., Загородня О. С.
Резюме. Наведено дан молекулярно-генетичного тестування полiморфiзму гену шпб^ора активацп плазмшогену 1 у жшок з невиношуванням вагггност i в контрольна групк Визначено прогностичну роль полiморфiзму гена шпбтора активатора плазмшогену 1 щодо ^енезу невиношування ваптностк Проведено розрахунок ризику репродуктивних втрат при данм мутаци як при гомо-, так i при гетерозиготному станк
Ключовi слова: тромбофкгмя; невиношування вагггност^ полiморфiзм гена шпбтора активатора плазмшогену 1.
УДК 618. 39- 037-02:575
РОЛЬ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ИНГИБИТОРА АКТИВАТОРА ПЛАЗМИНОГЕНА 1 В ГЕНЕЗЕ НЕВЫНАШИВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Венцковская И. Б., Прощенко О. Н., Загородняя А. С.
Резюме. Приведенные данные молекулярно-генетического тестирования полиморфизма гена ингибитора активации плазминогена 1 у женщин с невынашиванием беременности и в контрольной группе. Определена прогностическая роль полиморфизма гена ингибитора активатора плазминогена 1 в генезе
невынашивания беременности. Проведен расчет риска репродуктивных потерь при данной мутации как при гомо-, так и при гетерозиготном состоянии.
Ключевые слова: тромбофилия; невынашивание беременности; полиморфизм гена ингибитора активатора плазминогена 1.
UDC 618. 39- 037-02:575
Plasminogen Activator Inhibitor 1 Gene Polymorphism Role the Genesis of Miscarriage
Ventskivska I., Proshchenko O., Zagorodnya O.
Abstract. Miscarriage is considered to me be one of the greatest problem of modern obstetrics. Almost 10-15 % of pregnancies are registered to be interrupted spontaneously before 22 gestational weeks. It is described, that majority of early pregnancy losses are happening in the I trimester, and 38 % of them in the first 7-8 weeks. During last years a group of publications devoted to the association between thrombophilia as hereditary as acquired and miscarriage are available. According to some authors, the proportion of thrombophilia as a cause of fetal loss syndrome is 40-75 %.
We have examined 280 women, 256 of them had cases of miscarriages and 84 of these 256 (32,8 %) were confirmed to have genetic mutations. These 84 had made a main group of trial, this group was divided in to subgroups - I one - 39 patients with 1 miscarriage and II subgroup - 45 patients with 2 or more miscarriages in their history. 37 patients with physiological pregnancy had made a control group. All women were comprehensive survey, which included: clinical research methods, laboratory, determine hormonal, infectious screening, molecular genetic testing mutations plasminogen activator inhibitor 1 675 5G / 4G. Conducted purification of DNA was performed from peripheral blood leukocytes by salting. At later stages of the research we conducted amplification of DNA in vitro, using the method of polymerase chain reaction (PCR).
The results of molecular genetic testing gene polymorphism of PAI-1 -675 5G / 4G surveyed women with different number of abortions compared with controls is presented in Table. 1. The analysis of the frequency of mutations PAI-1 675 5G / 4G in the main group has showed a statistically significant decrease in the proportion of normal genotype 5G / 5G women with 1, as well with 2 or more miscarriages in history (51.3 % and 57 and 8 %, respectively) compared with the control group (75. 7 %, p < 0. 05). At the same time the part of women heterozygous mutations carriers of group (28.2 %) was slightly higher compared with group II (22.2 %) and 1. 5 times greater than in the control group (18.9 %). Homozygous genotype (20.5 % and 20.0 % respectively) has been confirmed significantly more frequently than the control group (5.4 %) and did not differ within the main group of polymorphic allele 4G par with the highest frequency of diagnosed group I (34, 6 %), which is almost double compared with the control group (14.9 %)).
Histological examination revealed changes characterized nuclei pycnosis, cytoplasm coagulation necrosis and reactive cell proliferation. Between the affected cells numerous clots were found. In some cases, there was a slight inflammatory changes with no signs of degradation or infiltration. Such signs as reactive proliferation of blood vessels and blood clots recanalization were dominating with diffuse deposits of hemosiderin and eosinophilic globules.
Describing the group of women with gene polymorphism RAI-1-675 5G / 4G, it should be noted that often encountered difficulties I trimester, which consisted in the formation of retrochorial hematomas in 4 women of 7 in group I (57.1%) and in 5 of 9 group II (55.6 %). According to information received, retrohorial / retroamniotyc hematomas occurred among carriers polymorphism RAI-1 675 5G / 4G (4G / 4G and 5G / 4G) with one and with two or more miscarriages almost 2 times more likely (57.1 % and 55.6 %) than the control group (9.7 %). It should be noted also, that retrohorial / retroamniotyc hematomas mainly happened in women with homozygous mutation genotype.
These results confirm the role of gene polymorphisms of PAI-1 675 5G / 4G genesis in genesis of pregnancy loss. Odds ratio possible further losses in reproductive mutations PAI-1 675 5G / 4G was 2.57, 95 % confidence interval (CI) within 1.11 - 6.38. Homozygous polymorphism of PAI gene mutation is prognostic unfavorable, risk of miscarriage is almost three times higher than in women with genotype 5G / 4G. So testing of polymorphism in women with even one miscarriage in history is strongly recommended. In further studies scheme preconception preparation for the next pregnancy to avoid further loss of reproductive and obstetric complications will be optimized.
Keywords: thromobophilia, miscarriage, gene polymorphism of plasminogen activator inhibitor 1.
Рецензент - проф. Лiхачов В. К.
Стаття надшшла 22. 12. 2014 р.
