CC BY
11
dystonia - in 32 (31.7%), chronic tonsillitis - in 33 (32.7%, control - 4.0%). Among gynecological diseases, chronic inflammatory diseases of the genitals, chronic adnexitis, erosion of the cervix, for which women were treated, were often encountered. The frequency of medical abortions was also higher in the main group - 66.3% of cases (p<0.01) versus 24.0% in the control group. Spontaneous miscarriages were observed in 21 (20.8%, p<0.01) women of the main group, while in the control group spontaneous miscarriages were observed in 2 (8.0%) women who suffered stress during this period. In 22 (21.8 percent) of the 64 re-pregnant women in history indicated preterm birth. The study revealed that the majority of patients with threatened abortion in the II trimester had obstetric complications-98 (97.0%) women. Placental insufficiency was the most frequent in 49 (48.5%), 27 (26.7%) of which were accompanied by fetal development delay, exacerbation of genital infections - in 40, gestational pyelonephritis - in 21 patients of the main group.
Conclusion. The study of the cervical canal biocenosis helps to identify pregnant women with a high risk of inflammatory complications and, taking these data into account in the management of such pregnant women, it is possible to reduce the incidence of complications.
Key words: miscarriages, microbiocenosis, cervical canal, microscopy, inflammatory diseases.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 07.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-184-188 УДК 618.146.446-073.48 Мазур Ю. Ю.
УЛЬТРАСОНОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАН1В У Ж1НОК З РЕЦИДИВОМ ЕКТОПП ШИЙКИ МАТКИ Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ÍMeHÍ Данила Галицького (м. Льв1в)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДДКР кафедри акушерства, пнеколопТ та перинатолопТ ФПДО Львiвськоrо нацюнальнот медичного ушвер-ситету iменi Данила Галицького «Розробка системи шдивщуально-фуповот супроводу жшок з пнеко-лопчною та акушерською патолопею i коморбщними станами для реабЫтацп репродуктивного здоров'я I збереження якост життя у рiзнi вiковi перюди», № 0117 и 001075. Термш виконання 2017 - 2019 рр.
Вступ. Наявшсть цилшдричного ештел№ на ек-тоцервта (ектотя шийки матки, ЕШМ) е частою знахщкою пщ час рутинного пнеколопчного огляду, дiаrностованою переважно у молодих жшок, що не народжували, втом до 25 рошв (у 52,2-90% випад-шв) [1]. Фiзiолоriчна ЕШМ не потребуе лтування та пiдляrае динамiчному спостереженню, натомiсть ускладнена (патолоriчна) ЕШМ, зокрема в умовах по-рушення мiкробiоти пiхви, на фонi кольтту i/або ва-riнiту та шфтування вiрусом папiломи людини (ВПЛ), потребуе втручання, особливо зважаючи на значиму частоту рецидивiв, що не мае тенденци до зниження i сяrае 40% [2].
Нашi попереднi дослщження встановили наяв-нiсть обтяженоrо пнеколопчнот анамнезу у майже 40% пащенток з рецидивуючою ускладненою ЕШМ I лише у третини з них ЕШМ не поеднувалась з шшою пнеколопчною патолопею. Таким чином, наявшсть ускладненоТ рецидивуючоТ ЕШМ може служити ймо-вiрним iндикатором порушення репродуктивного здоров'я жiнки, що потребуе подальшот всебiчноrо вивчення.
Ультразвукове дослiдження (УЗД) оргашв малого тазу, зокрема з використанням трансваriнальноrо датчика, е доступним, високошформативним, широко використовуваним методом дiаrностики у пне-колоriчнiй практик i дозволяе комплексно оцiнити стан репродуктивних оргашв у даноrо контингенту пацiенток.
Мета даного дослiдження - вивчити ультрасоно-rрафiчнi особливост репродуктивних оргашв у жiнок з рецидивуючою ускладненою ЕШМ.
Об'ект i методи дослщження. В обсервацiйне крос-секцiйне ретроспективне дослiдження методом суцшьно' вибiрки включено 180 iсторiй хвороб жшок, що перебували на стацюнарному лтуванш у Комунальнiй мiськiй клiнiчнiй лтарш швидко''' ме-дично''' допомоги м. Львова у 2006-2017 рр. з приводу пнеколопчно''' патологи, яким було виконано трансабдомшальне або трансвапнальне УЗД оргашв малого тазу. Критерieм включення слугувала наяв-нiсть вперше дiаrностованоí або рецидиву ускладне-но'|' ЕШМ.
Критерп виключення: вiдсутнiсть кольпоскопо-вого або морфолоriчноrо пiдтвердження наявност ЕШМ, наявнiсть фiзiолоriчноí ЕШМ (вш <23 рокiв, ва-riтнiсть, прийом трмональних оральних контрацеп-тивiв за умов цитолопчно''' та кольпоскопово''' норми).
При УЗД ор^шв малоrо тазу визначалися та до-слiджувались: положення, форма, структура, розми ри матки, структура мюметр^ та ендометрiю, роз-мiри та структура яйникiв i шийки матки.
Об'ем яйникiв вираховували на основi трьох ви-мiрiв за формулою:
V = 0,5236 х L х W х T,
де L - довжина, см, W - ширина, см, T - товщина яйника, см [3].
У подальшому сформовано 3 фупи:
• контрольна фупа (n=95) - здоровi жшки, що звернулись на чертвий профiлактичний огляд, втом вiд 18 до 46 ротв (середнiй вiк - 24,70±0,69 ротв);
• rрупа 1 (n=91) - жшки з вперше дiаrностова-ною ЕШМ, вiком вiд 18 до 39 ротв (середнiй вiк -25,19±0,61 рокiв);
• rрупа 2 (n=89) - жiнки з рецидивом ЕШМ, втом вiд 25 до 51 року (середнш вiк - 32,32±1,01 рокiв).
Статистичну обробку результат дослщження проводили за допомогою Statistica 10 (Statsoft, USA)
з використанням t-критерiю Стьюдента. Вщмшносл середнiх величин вважа-ли значущими з рiвнем ймовiрностi не менше 95% (р<0,05).
Результати дослiдження та Тх обго-ворення. Анатомiчна позицiя матки ви-значаеться спiввiдношенням кутiв мiж 3 осями: вапнальною, цервiкальною та вксю тiла матки. У випадку, коли кут мiж цервiкальною i вапнальною вксю спрямований вентрально, матка зна-ходиться у положеннi anteversio, якщо ж дорсально - retroversio. Якщо кут мiж цервiкальною вiссю та вксю тiла матки спрямований допереду, таке положення називаеться anteflexio, якщо ж дозаду -retroflexio [4]. Описан варiанти позици матки е фiзiологiчними, однак Тх чiтке диференщювання мае принципове зна-чення для усшшного виконання ряду ri-неколопчних iнтервенцiй.
У переважноТ бiльшостi (близько 90%) жшок усiх дослiджуваних груп матка зна-ходилась у положены anteflexio/versio, що пiдтверджують дослiдження, базо-ванi на ультрасонографiчному визначен-ш ТТ типовоТ позици [5], однак кнують i певнi етнiчнi вщмшносл, зокрема у европейок/кавказок частiше вщзначаеться наявнiсть hyperante-/retroflexio, анiж в шших жiнок, особливо iндiйок та пакистанок [6].
У нормi форма матки грушеподiбна, сплощена у передньо-задньому напрямку [7], що було виявлено у 94,74±2,29% жшок контрольноТ групи, доа^рно (p=0,006) рiдше у пaцiенток з уперше дiaгностовaною ЕШМ i лише у 66,29±5,01% пaцiен-ток групи 2 (p=0,000003), у порiвняннi з групою контролю). Серед аномалш роз-витку нaйчaстiше визнача-лася сщловидна (аркуатна) матка (при скануванш в дво-мiрному режимi характерною ознакою е розходжен-ня зображення ендометр^ ближче до дна матки [8]) - у 2,18±0,88% уах обстежених жiнок, однак частота вияв-лення даноТ аномалп помiж дослiдними групами достовiрно не в^^знялась. ri-поплази матки не було виявлено у жодноТ iз обстежених жiнок.
При УЗД проводиться вимiрювaння 3 розмiрiв матки:
I розмiр (довжина) - вiдстaнь вщ максимально вщдаленоТ точки дна до дтянки внутрiшнього зiву;
II розмiр (передньо-зaднiй, товщину) вимiрюють перпендикулярно довжин по максимально вщдале-ним точкам передньоТ i задньоТ стiнок;
III розмiр (ширина матки) вимiрюеться при горизонтальному перетиш на рiвнi трубних кутiв [7].
За даними рiзних aвторiв (табл. 1) нормальш роз-мiри матки у жiнок репродуктивного вiку знаходять-ся в доволi широкому дiaпaзонi, зокрема зважаючи на шдивщуальж особливостi, кiлькiсть ваптностей та
Розмiри матки (мм) у HopMi залежно вiд репродуктивного анамнезу
Таблиця 1.
Джерело 1 розмф II розм1р III розмiр
Демидов В. Н., Зыкин Б. И., 1990 [10], Митьков В. В., Медведев М. В., 1997 [11] ж1нки, що не ваптшли
45±3 34±1 46±4
ж1нки, що не народжували, з ваптностями в анамнез!
51±3 37±1 50±5
ж1нки, що народжували
58±3 40±2 54±6
Bates J., 2006 [12] ж1нки репродуктивного в1ку
50-120 30 40
ж1нки у постменопауз1
35-65 15-20 12-18
Kurjak A., Chervenak F. A., 2011 [13] ж1нки, що не народжували
75-90 25-40 45-60
ж1нки, що народжували - +10-20 мм до вс1х вим1р1в
Norton M. E., 2017 [14] ж1нки, що не народжували
60-85 20-40 30-50
ж1нки, що народжували
80-105 30-50 40-60
жшки у постменопауз1 (>5 рок1в)
35-75 17-33 20-40
полопв. О^м цього спостерiгаeться змша розмiрiв матки в залежност вiд фази менструального циклу: найменшi розмiри матка мае на початку пролiфе-ративноТ фази, найбiльшi - наприкiнцi секреторноТ. У практичнш охоронi здоров'я прийнято вважати, що верхня межа нормальних значень розмiрiв тта матки у жiнок репродуктивного вту складае: довжина - 70 мм, товщина - 42 мм, ширина - 60 мм [9].
Таблиця 2.
Розмiри матки (мм) у жшок дослщжуваних груп залежно вiд репродуктивного анамнезу
жшки, що не народжували ж1нки, що народжували
I розмф II розм1р III розм!р I розмф II розм1р III розм!р
Група контролю 48,93±1,02 34,95±1,04 43,73±1,59 55,96±1,29 40,01±1,15 49,09±1,63
Група 1 57,39±5,62 37,44±3,52 49,47±3,46 64,59±1,951 47,08±1,892 54,72±1,673
Група 2 50,62±2,25 34,54±1,39 43,23±1,65 61,83±1,654 49,00±1,755 57,74± 1,846
Примггка:
1 p=0,00002 мiж групою 1 та контрольною групою;
2 р=0,0002 мнж групою 1 та контрольною групою;
3 р=0,0002 мiж групою 1 та контрольною групою;
4 p=0,0001 мнж групою 2 та контрольною групою;
5 р=0,000003 мнж групою 2 та контрольною групою;
6 р=0,00003 мiж групою 2 та контрольною групою.
Анaлiзуючи розмiри матки пaцiенток дослщжу-ваних груп, вщзначимо, що як у пащенток з впер-ше дiaгностовaною, так i з рецидивуючою ЕШМ ус три розмiри матки перевищували так у жiнок групи контролю, однак доа^рш (p<0,05) вiдмiнностi вд значен лише серед жiнок, що мали хоча б одш пологи (per vias naturalis або ж шляхом кесарського роз-тину) в aнaмнезi (табл. 2).
При ультрaсоногрaфiчному дослiдженнi ендо-метрiю оцiнюють його товщину, структуру та вщпо-вщшсть фaзi менструального циклу [7]. Змши ендо-метрiю, нетиповi для даноТ фази циклу (ущтьнене, гiперехогенне, неоднорщне М-ехо, нaявнiсть рщин-них включень) було виявлено у 4,21±2,06% жшок групи контролю, у 4 рази часлше (p=0,002) вони ви-являлись у пащенток групи 1 (у 18,68±4,09% випад-
кiв) i вiдповiдно у 5 разiв частiше (р=0,0004) - у паци енток з рецидивом ЕШМ (22,47±4,42%). У той же час соноrрафiчнi ознаки пперпластичного процесу ендо-метрiю (М-ехо >16 мм) було виявлено у 5,26±2,29% жшок контрольно! групи, 10,99±3,28% пацiенток групи 1 та 5,62±2,44% пацiенток групи 2, однак ц по-казники достовiрно не вiдрiзнялись.
Ехо-текстура мiометрiю в нормi е гомогенною, з паралельними, лшшними ехо-сигналами [15], тов-щина стiнок - приблизно однаковою. Асиметр^ сп-нок матки було виявлено лише у 1,05±1,05% жшок групи контролю, натом^ь доа^рно (р=0,01) час-тiше - у пащенток групи 1 (у 10,99±3,28% випадкiв) i бiльш, шж у 20 разiв частiше (р=0,00002) у пащен-ток з рецидивом ЕШМ (22,47±4,42%) у порiвняннi iз контрольною групою. Подiбна тенденцiя спостерка-лась i при вивченнi структурних особливостей мю-метрiю - його rетероrеннiсть, наявнiсть патолоriчних включень виявлено у 4,21±2,06% жiнок групи контролю, доа^рно (р=0,02) чaстiше у пащенток з впер-ше виявленою (18,68±4,09%) та рецидивом ЕШМ (р=0,0004), де даний показник становив 22,47±4,42%.
Дiarностичнi критерп мiоми матки включають наявшсть хоча би двох iз п'яти соноrрaфiчних ознак [16]:
1) чп"м демaркaцiйнi межi пухлини;
2) мутовчатий (ктьчастий) зовнiшнiй вигляд пух-лини;
3) васкуляризащя пухлини (при (кольоровому) допплерiвському обстеженнi);
4) нерiвнa поверхня матки (субсерознi та штраму-рaльнi пухлини);
5) нерiвнa поверхня ендометрш (субмукознi пухлини типу 1 та 2).
Спираючись на наведет критерп, наявшсть мюми матки було дiarностовaно лише у 1,05±1,05% жiнок контрольно! групи, достовiрно (р=0,0002) час-тiше у пaцiенток групи 1 (17,58±3,99%) i у бшьш, нiж третини пaцiенток з рецидивом ЕШМ (30,34±4,84%), цей показник у трут 2 виявився доа^рно вищим, як у порiвняннi з контрольною групою (р=0,0000002), так i з групою 1 (р=0,047).
Анaлiзуючи розмiри, переважну локaлiзaцiю, вaскуляризaцiю та наявшсть вторинних змш у мю-матозних вузлах (кальцинати, ппоехогенш дiлянки) дост^рну рiзницю було виявлено тiльки у випадку розмiрiв вузлiв. Так, у пащенток групи 2 середнi роз-мiри мiомaтозних вузлiв (40,81±2,98 мм) були майже удвiчi бiльшими (р=0,00004), нiж тaкi у пaцiенток з уперше дiarностовaною ЕШМ (25,34±1,77 мм).
Ультразвуковими ознаками аденомюзу е:
1) куляста конфкуращя матки;
2) неч^ке визначення стику ендометрш-мюме-трiй;
3) aсиметрiя передньоТ та задньоТ стшок мюме-трiю;
4) субендометрiaльнi ехогенш лiнiйнi борозенки;
5) мiометрaльнi шсти;
6) гетерогенна ехоструктура мiометрiю.
Наявшсть одного та бшьше iз описаних критерий дозволяе дiarностувaти аденомюз у пaцiентки [17]. Соноrрaфiчнi ознаки аденомюзу не були вияв-леш у жодноТ iз жiнок контрольно! групи, натом^ь дiarностовaнi у 12,09±3,42% пaцiенток групи 1 i удвiчi чaстiше (р=0,03) - у пащенток групи 2 (24,72±4,57%).
Довжина шийки матки (I розмiр) вимiрюeться в поздовжньому перетиш вiд зовнiшньоrо зiву до вну-трiшньоrо i становить 1/2 вiд довжини тiла матки. Пе-редньо-заднiй розмiр (товщину, II розмiр) - на рiвнi внутршнього зiва, там же при горизонтальному пе-ретинi вимiрюють ширину (III розмiр) шийки матки [7]. У нормi довжина шийки матки - 25-45 мм, тов-щина - до 30 мм (за винятком положення матки в retroflexio, коли товщина шийки матки може сягати 45 мм) [18].
Дост^рш (p<0,05) вiдмiнностi у розмiрах шийки матки були виявлеш у випадку II та III розмiру - так, товщина та ширина шийки матки у пащенток з рецидивом ЕШМ виявились доа^рно бшьшими у порiв-няннi з групою контролю, однак значення 'х колива-лись у межах норми (табл. 3).
Таблиця 3.
Розмiри шийки матки (мм) жшок
дослщжуваних труп
I розмiр II розмiр III розмiр
Контрольна група 34,67±2,60 26,33±0,881 29,50±1,5023
Група 1 37,60±2,26 31,10±2,82 35,67± 2,19
Група 2 36,32±1,30 30,72±1,19 36,73±2,33
1римГгка:
1 p=0,004 мнж контрольною групою та групою 2;
2 p=0,01 мнж контрольною групою та групою 2;
3 p=0,02 мнж контрольною групою та групою 1.
Наявшсть наботових кист було дiаrностовано у 10,99±3,28% пащенток групи 1 та у 16,85±3,97% па-цiенток з рецидивом ЕШМ, однак даний показник у межах дослщжуваних груп достс^рно не вiдрiзнявся.
При УЗД яйнимв визначають довжину i товщину в поздовжньому скаш, ширину в поперечному скаш, наявнiсть, кiлькiсть i розмiри фолiкулiв, а також об-числюють об'ем (V) яйнишв.
У репродуктивному вiцi розмiри яйникiв зале-жать вщ фази менструального циклу i в середньому складають: довжина (I розмiр) - 25-40 мм, товщина (II розмiр) - 10-20 мм, ширина (III розмiр) - 15-30 мм. У нормi об'ем одного яйника складае 5-8 см3 [9,19].
Середш розмiри та об'ем яйнимв в обстежува-них достовiрно (p<0,05) вiдрiзнялись за декiлькома показниками (довжина правого яйника, ширина та об'ем лiвоrо яйника), однак наведен вщмшнос-тi були iзольованими та 'х значення варiювались у межах норми (табл. 4).
У пащенток з рецидивом ЕШМ часпше (p=0,04) дiаrностовано наявнiсть кист яйникiв - у 17,98±4,07% випадкiв (у пацiенток групи 1 - у 7,69±2,79%), однак за середшми розмiрами утворiв дослщжуваш групи достовiрно не вiдрiзнялись.
Висновки
1. Для пащенток з рецидивуючою ускладненою ЕШМ характерною е значна частота дисгормональ-но''' патологи: структурних змш ендометр^, нетипо-вих для дано''' фази циклу (ущшьнене, пперехогенне, неоднорiдне М-ехо, наявнiсть рiдинних включень) -у 22,47±4,42% випадкiв, мюми матки (з бшьшим се-редшм розмiром мiоматозних вузлiв) - у 30,34±4,84% випадкiв, аденомiозу (24,72±4,57%) та кист яйнимв (17,98±4,07%) у порiвняннi iз пацiентками з вперше дiаrностованою ЕШМ.
2. Пацiенткам з рецидивуючою ускладненою ЕШМ перед проведенням лтувальних штервенцш необхiдним е ультрасоноrрафiчне дослщження ор-
1 p=0,04 мнж контрольною групою та групою 1; 2 р=0,005 мнж контрольною групою та групою 1; 3 р=0,001 мнж контрольною групою та групою 1; 4 p=0,0004 мнж контрольною групою та групою 2.
Таблиця 4.
Розмiри (мм) та об'ем (см3) яйникiв жiнок дослщжуваних груп
Правий яйник Л1вий яйник
1 розм1р II розм1р III розм|р V I розм1р II розм1р III розм1р V
Група контролю 36,07±1,201 24,79±0,98 20,00±3,00 7,50±0,76 34,22±1,15 25,12±0,91 15,50±0,502 8,30±0,013
Група 1 32,67±1,04 22,80±0,84 24,97±1,76 8,02±2,05 35,69±1,76 25,10±1,29 23,63±2,724 5,25±0,90
Група 2 34,77±1,46 23,96±1,09 24,96±1,73 7,66±1,03 35,55±1,86 25,23±1,56 28,52±3,40 7,41±1,33
1рим1тка:
ган1в малого тазу для уточнення плану подальшого ведення.
Перспективи подальших дослiджень полягають у поглибленн1 вивчення структури захворювань ре-
продуктивних оргашв, з якими поеднуеться рециди-вуюча ЕШМ, зокрема дослщження морфолог1чних особливостей шийки матки у даного контингенту пац1енток.
Лiтература
1. Baseman JG, Koustku LA. The epidemiology of human papillomavirus infections. J. Clin. Virol. 2005;32(1):16-24. DOI: 10.1016/j.jcv.2004.12.008
2. Govseyev DA, Skorbach EI, Dyinnik AA. Otsenka effektivnosti sovremennykh diagnosticheskikh podkhodov k probleme dobrokachestvennoy patologii sheyki matki u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta. 2014;2/3:128-33. [in Russian].
3. Nazarenko TA, Mishiyeva NG, Fanchenko ND. Rol' antimyullerova gormona v otsenke ovarial'nogo geneza. Probl. Reproduktsii. 2005;6:26-30. [in Russian].
4. Fidan U, Keskin U, Ulubay M, Ozturk M, Bodur S. Value of vaginal cervical position in estimating uterine anatomy. Clin. Anat. 2017;30:404-8. DOI: 10.1002/ca.22854
5. Nizic D, Pervan M, Kos I, Simunovic M. Flexion and version of the uterus on pelvic ultrasound examination. Acta Med Croatica. 2014:68(3):311-5.
6. Rizk DE, Czechowski J, Ekelund L. Magnetic resonance imaging of uterine version in a multiethnic, nulliparous, healthy female population. J Reprod Med. 2005;50(2):81-3.
7. Krylova AV, Mel'nikova LV, Osipova YeV, Balakina IV, Berenshteyn NV. Ekhografiya reproduktivnoy sistemy zhenshchin v norme. Penza: GOU DPO PIU; 2011. 36 s. [in Russian].
8. Mikheyeva NG, Mikhalevich SI, Yakutovskaya SL, Markovskaya TV. Sovremennyye podkhody k ul'trazvukovoy diagnostike anomaliy razvitiya matki. Meditsinskiye novosti. 2012;3:19-23. [in Russian].
9. Zmitrovich OA. Osnovnyye planimetricheskiye i kolichestvennyye pokazateli u detey i vzroslykh pri ul'trazvukovykh issledovaniyakh. Minsk: BelMAPO; 2009. 32 s. [in Russian].
10. Demidov VN, Zykin BI. Ul'trazvukovaya diagnostika v ginekologii. Moskva: Meditsina; 1990. 224 s. [in Russian].
11. Mit'kov VV, Medvedev MV, redaktori. Klinicheskoye rukovodstvo po ul'trazvukovoy diagnostike. Tom 3. Moskva: Vidar; 1997. 319 s. [in Russian].
12. Bates J. Practical Gynaecological Ultrasound. Cambridge University Press. 2006. 166 р.
13. Kurjak A, Chervenak FA. Donald School Textbook of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. JP Medical Ltd. 2011. 352 р.
14. Norton ME. Callen's Ultrasonography in Obstetrics and Gynecology, 6th Edition. Elsevier; 2017. 1272 р.
15. Midu D, Mihu CM. Ultrasonography of the uterus and ovaries. Med Ultrason. 2011;13(3):249-52.
16. Hanafi M. Ultrasound diagnosis of adenomyosis, leiomyoma, or combined with histopathological correlation. Journal of Human Reproductive Sciences. 2013;6(3):189-93. DOI: 10.4103/0974-1208.121421
17. Sun YL, Wang CB, Lee CY, Wun TH, Lin P, Lin YH, et al. Transvaginal sonographic criteria for the diagnosis of adenomyosis based on histopathologic correlation. 2010;49(1):40-4. DOI: 10.1016/S1028-4559(10)60007-1
18. Khachkuruzov SG. UZI v ginekologii. Simptomatika. Diagnosticheskiye trudnosti i oshibki. ELBI-SPb; 2015. 672 s. [in Russian].
19. Donnez K, Squifflet J, Jadoul P, Lousse JC, Dolmans MM, Donnez O. Fertility preservation in women with ovarian endometriosis. Frontiers in Bioscience (Elite Edition). 2012;1(4):1654-62.
УЛЬТРАСОНОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАН1В У Ж1НОК З РЕЦИДИВОМ ЕКТОПП ШИЙКИ МАТКИ Мазур Ю. Ю.
Резюме. У статт висв1тлено особливост будови репродуктивних оргашв, структуру пнеколопчноТ патологи, що були виявлеш шд час ультразвукового обстеження, виокремлено та проанал1зовано вщмшност у здорових жшок, за наявност ускладненоТ вперше д1агностованоТ та рецидивуючоТ ектопи шийки матки. У па-ц1енток з рецидивуючою ускладненою ектотею шийки матки було виявлено значну частоту дисгормональноТ патологи: структурних змш ендометрш, нетипових для даноТ фази циклу (ущшьнене, пперехогенне, неодно-рщне М-ехо, наявшсть рщинних включень) - у 22,47±4,42% випадшв, мюми матки (з бшьшим середшм роз-м1ром мюматозних вузл1в) - у 30,34±4,84% випадк1в, аденомюзу (24,72±4,57%) та кист яйник1в (17,98±4,07%) у пор1внянн1 1з пац1ентками з вперше д1агностованою ектотею шийки матки.
Ключовi слова: ультразвукова д1агностика, репродуктивш органи, рецидивуюча ектошя шийки матки
УЛЬТРАСОНОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕПРОДУКТИВНЫХ ОРГАНОВ У ЖЕНЩИН С РЕЦИДИВОМ ЭКТОПИИ ШЕЙКИ МАТКИ Мазур Ю. Ю.
Резюме. В статье освещены особенности строения репродуктивных органов, структура гинекологической патологии, которые были обнаружены во время ультразвукового обследования, выделены и проанализированы различия у здоровых женщин, при наличии осложненной впервые диагностированной и рецидивирующей эктопии шейки матки. У пациенток с рецидивирующей осложненной эктопией шейки матки было обнаружено значительную частоту дисгормональной патологии: структурных изменений эндометрия, нети-
пичных для данной фазы цикла (уплотненное, гиперэхогенное, неоднородное М-эхо, наличие жидкостных включений) - в 22,47±4,42% случаев, миомы матки (с большим средним размером миоматозных узлов) - в 30,34±4,84% случаев, аденомиоза (24,72±4,57%) и кист яичников (17,98±4,07%) по сравнению с пациентками с впервые диагностированной эктопией шейки матки.
Ключевые слова: ультразвуковая диагностика, репродуктивные органы, рецидивирующая эктопия шейки матки.
REPRODUCTIVE ORGANS ULTRASONOGRAPHIC FEATURES IN WOMEN WITH A RECURRENT CERVICAL ECTOPY
Mazur Yu. Yu.
Abstract. Physiological cervical ectopy (CE) does not require treatment and is subject to dynamic observation, whereas the complicated (pathological) CE, in particular in conditions of vaginal microbiota disturbances, colpitis and/or vaginitis and human papillomavirus infection (HPV), requires intervention, especially taking into account the significant rate of relapse, which has no tendency to decrease and reaches 40%. Reproductive organs ultrasonography (USG), in particular using transvaginal sensor, is an affordable, highly informative, widely used diagnostic method in gynecological practice allowing comprehensive assessment of the reproductive organs state in this patients contingent.
The aim of research is to study the USG features of reproductive organs in women with recurrent complicated CE.
Object and methods. In the observational cross-sectional retrospective study using the continuous sampling method were included 180 case reports of women, who underwent inpatient treatment of gynecological pathology in Lviv Municipal Clinical First Aid Hospital in 2006-2017 with performed transabdominal or transvaginal pelvic organs USG. It was determined and studied: position, form, structure, size of the uterus, structure of myometrium and endometrium, size and structure of the ovaries and cervix. Subsequently, three groups were formed: control group (n=95) - healthy women who applied for a regular prophylactic examination, aged 18 to 46 years (average age - 24.70±0.69 years); group 1 (n=91) - women with firstly diagnosed CE, aged 18 to 39 years (average age 25.19±0.61 years); group 2 (n=89) - women with recurrent CE, aged 25 to 51 years (average age - 32.32±1.01 years). Differences in mean values were considered significant with a probability level of at least 95% (p<0.05).
Research results and discussion. In about 90% of women of all studied groups the uterus was in the anteflexio/-versio position. The pear-shaped form of the uterus was found in 94.74±2.29% of women in the control group, significantly (p=0,006) less frequently in patients with the firstly diagnosed CE and only in 66.29±5.01% of patients in group 2 (p=0,000003, compared to the control group). In patients with a firstly diagnosed and recurrent CE, all three dimensions of the uterus exceeded those in control group women, but significant (p<0.05) differences were noted only among women who had at least one childbirth (per vias naturalis or via Caesarean section) in anamnesis. En-dometrial changes that were untypical for the cycle phase (compacted, hyperhogenous, non-uniform M-echo, presence of liquid inclusions) were found in 4.21±2.06% of women in the control group, 4 times more often (p=0,002) detected in patients of group 1 (in 18.68±4.09% of cases) and accordingly 5 times more often (p=0,0004) - in patients with recurrent CE (22.47±4.42%). Asymmetry of the uterine walls was detected in only 1.05±1.05% of women in the control group, while significantly (p=0,01) more often - in patients of group 1 (in 10.99±3.28% of cases) and more than 20 times more frequently (p=0,00002) in patients with recurrent CE (22.47±4.42%) compared to the control group. A similar tendency was observed in the study of structural features of myometrium - its heterogeneity, the presence of pathological inclusions was found in 4.21±2.06% of women in the control group, significantly (p=0,02) more often in patients with the first detected (18.68±4.09%) and recurrent CE (p=0,0004), where the rate reached 22.47±4.42%. The presence of uterine fibroids was only detected in 1.05±1.05% of women in the control group, significantly (p=0,0002) more frequent in patients of group 1 (17.58±3.99%) and in more than one third of patients with recurrent CE (30.34±4.84%), this indicator in group 2 was significantly higher than in the control group (p=0,0000002) and in group 1 (p=0,047). In patients of group 2, the average size of uterine fibroids (40.81±2.98 mm) was almost twice as high (p=0,00004) as in patients with the firstly diagnosed CE (25.34±1.77 mm). Sonographic signs of adenomyosis were found in 12.09±3.42% of patients in group 1, twice as often (p=0,03) - in group 2 patients (24.72±4.57%). In patients with recurrent CE the presence of ovarian cysts was more often noted (p=0,04) - in 17.98±4.07% of cases (in patients in group 1 - 7.69±2.79%).
Conclusion
1. According to USG data, patients with recurrent complicated CE have a significant proportion of morphofunc-tional changes in reproductive organs, namely: changes in the structure of the endometrium, uterine fibroids (with a higher average size), adenomyosis and ovarial cysts compared to the patients with the firstly diagnosed CE.
2. Taking into account the revealed changes, patients with recurrent complicated CE are recommended to carry out USG of reproductive organs in dynamics: before and after appropriate comprehensive treatment.
Key words: ultrasound diagnosis, reproductive organs, recurrent ectopic cervix.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 15.05.2018 року
