CC BY
21
© Мазур Ю. Ю., Пирогова В. I. УДК 618.146-007.41-036.65-055.2 Мазур Ю. Ю., Пирогова В. I.
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА РЕЦИДИВУВАННЯ ЕКТОПП ШИЙКИ
МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
julia.mazur@ukr.net
Дана робота е фрагментом НДР «Вивчення стану репродуктивного здоров'я жшок Львiвсько-Волинського регюну i розробка заходiв для корек-цiI виявлених порушень» (№ державно! реестраци 0114и004779).
Захворювання шийки матки (ШМ) стiйко залиша-ються провщною патологiею в структурi пнеколопч-но! захворюваностi, що не мае тенденцiI до знижен-ня. Згiдно результа^в епiдемiологiчних дослiджень, у кожно! четверто! пацiентки виявляють ту чи шшу патологiю ШМ [17]. Так, дана група захворювань дiа-гностуеться в середньому у 25-45% па^енток, i на даний час вiдзначаеться тенден^я до пiдвищення !! рiвня у жшок вiком до 30 роюв [5].
Доброякiснi патологiчнi процеси ШМ займають перше мiсце у структурi амбулаторно! пнеколопч-но! захворюваностi, !х питома вага варiюе вiд 38,8% (серед жшочого населення) до 70% (вщ контингенту гiнекологiчних хворих) [1,19].
Ектотя ШМ, у свою чергу, належить до найпоши-ренiших доброякюних гiнекологiчних захворювань та, згiдно даних рiзних науковцiв, зустрiчаеться у 10-15% жшок, що звертаються до гшеколога [11,23] та загалом спостерiгаеться у 38,8% жшок репродуктивного в^ [32,34].
Максимальну частоту захворюваностi вщзнача-ють у молодих жiнок, що не народжували, вiком до 25 роюв — до 52,2-90% [32].
У свт, за даними рiзних авторiв, поширенiсть ек-топi! ШМ серед жшочого населення складае вщ 1750% [36] i до 80% з прогресивним зниженням рiвня захворюваност пiсля 30 i 40 роюв [33].
Загальновизнано, що на тл ектопi! ШМ вельми часто розвиваються передраковi захворювання i рак ШМ. Наявнють ектопi! ШМ корелюе з високою частотою безплщдя, спонтанних абортiв та передчас-них полопв [7].
Попри широкi сучасн дiагностично-лiкуваль-нi можливостi, частота рецидивування ектопп ШМ надалi залишаеться високою i складае до 40% [6]. Деяк автори вважають, що з ускладненою формою ектопi! пов'язано 35,7% випадюв рецидивiв [21].
Озолиня Л. А. зi спiвавторами [14], вивчаючи дану проблему, виявили, що навггь неодноразовi спроби лiкування в обстежених пащенток з реци-дивуванням ектопи ШМ — два (13%) i бiльше разiв (20,4%) — виявлялися невдалими.
За даними лтератури частота виникнення рецидиву ектопп ШМ пюля хiмiчно! коагуляцi! варiюе вщ 32,9% до 45,9% [2], пюля дiатермокоагуляцi! - 55%
[38], при використанн лазерно! вапоризацi! — 1766,7% [39], а пiсля крюдеструкци виникнення реци-дивiв може досягати 87% [9].
Мехаызми епiдермiзацi! ектопи ШМ реалiзують-ся за рахунок процеЫв регенерацi! та загоення. У процес регенерацi! замiщення вiдбуваеться в на-прямку вiд периферi! ектопи до зовышнього зiву з базального зародкового шару багатошарового плоского еттелю [35].
Основне значення в замщенн цилшдричного епiтелiю ектопi! на багатошаровий плоский вiдiграе процес метаплазi!.
При метаплазм багатошаровий плоский епггелм утворюеться за рахунок пролiферацi! дрiбних ре-зервних клiтин цилiндричного епiтелiю [20,22].
Процеси регенерацп та метаплазi! доволi трива-лi. Пiд впливом рiзних несприятливих факторiв ^му-нологiчних, гормональних (пперестрогеыя), шфек-цiйних захворювань) вони можуть порушуватися. Чим тривалiший процес, тим бтьше можливостей виникнення рiзних атипових змiн метаплазованого епiтелiю [27].
За зв'язку з попереднiм л^ванням, видiляють рецидивуючу ектопiю ранню (як результат неефек-тивно проведеного лкування) i пiзню (що виникла на тл здорово!, ефективно пролiковано! ШМ).
Кольпоскотчы прояви ранньо! рецидивуючо! ектопи зазвичай з'являються через 1,5-2 мюяц пюля л^вання, пiзньо! — через 6 i бiльше мюя^в.
Припускають, що рання рецидивуюча ектотя е наслiдком неефективно проведеного лкування, коли дiлянка iстинно! ерозi! (пюля електро- або крю-некрозу) знову покриваеться цилшдричним еттелг ем паралельно з процесом метаплази. Дiагноз ранньо! рецидивуючо! ектопп можна поставити через 2-3 мюяц пюля проведеного л^вання.
Лiкарi-гiнекологи нерщко трактують ранню рецидивуючу ектопю як «неповне загоення ШМ» пiсля електро- або крюл^вання [21].
Припускають [15,27], що наступи чинники спри-яють рецидиву фонових захворювань ШМ i ектопи (табл.).
Таким чином, автори вважають, що причини виникнення рецидиву цервкально! патологи в бть-шост сво!й ймовiрно збiгаються з такими для пер-винного захворювання, що дозволяе припустити недостатне !х врахування при первинному л^ваны, що в поеднанн з неефективним лiкуванням може бути одыею iз причин виникнення рецидиву.
Таблиця.
Групи факторiв ризику виникнення рецидиву фонових захворювань ШМ
1. Екзогенш: • ранн1й початок статевого життя 1 часта зм1на статевих парт-нер1в; • шфекци ген1тал1й, викликаш специф1чною (в1русною) 1 банальною флорою; • паритет i низький со^ально-економлчний рiвень життя жiнки; • рання перша ваптнють (у вщ до 18 рокiв); • травма ШМ пюля абортв i ускладнених полопв, а також наявнють комплексних змiн на шийцi матки при первинному об-стеженнi (кольпоскотчних, гiстологiчних); • фiзичнi; • хiмiчнi; • лiкарськi чинники (неадекватнi консервативш / iнвазивнi) методи лiкування цервiкальноi патологи); • виробничi шкiдливостi.
II. Ендогенш: • порушення гормонального гомеостазу, пов'язаш з функщя-ми генiталiй (ранне менархе i ранне статеве дозрiвання, рання менопауза); • порушення функци ендокринних залоз (гiпофiза, яечникiв, наднирникiв, щитовидноi залози); • змiни стану iмунологiчного статусу i метаболiчного гомеостазу.
Хворостухина Н. Ф. i ствавтори [29], дослщжу-ючи причини рецидиву ектопiI ШМ пюля коагуляцiI, отримали подiбнi результати. Так, при рецидиву-ючому перебiгу ектопи ШМ вiдзначено достовiрне збiльшення частоти запальних захворювань ста-тевих оргаыв, порушень менструального циклу та ожиршня.
Деякi автори [8] вважають, що найбiльш iстотний вклад у рецидивування доброяюсних процесiв ШМ вносять поеднан (вiруснi та бактерiальнi) iнфекцií та гормональн порушення.
Рудакова Е. Б. [25] висунула припущення, що 35,7% уЫх випадкiв рецидивiв ектопiI ШМ пов'язан з запальними процесами ШМ та тхви.
Так, ектопiя ШМ рееструеться у 47,5-80,8% жiнок з хроычним цервiцитом, який на думку деяких авто-рiв е одыею iз провiдних причин розвитку ускладне-но! ектопiI ШМ i обумовлюе рецидив хвороби [16].
На даний час домЫуюча роль запальних змш та захворювань в розвитку ектопи ШМ ставиться пщ сумнiв, позаяк лише наявнютю iнфекцií i змЫ гормонального фону складно пояснити вс випадки рецидивування, адже iснуе велика кiлькiсть iнших факто-рiв, що впливають на стан репродуктивно! функцií жiнки [15].
Також деяю автори [29] допускають, що рециди-вуюча ектопiя ШМ асоцтеться з дисбiотичними по-рушеннями вапнально! мiкробiоти на тлi хронiчних в'ялотекучих Ыфекцм урогенiтального тракту.
Овсянкина Н. Л. [13] вважае, що основним фактором патолопчного переб^ ектопи ШМ е наявнють папiломавiрусного шфкування (ПВ1) з переважан-ням високоонкогенних титв (зокрема 18 типу).
Недостатньо вивчена роль порушень мiкробiо-ти тхви у виникненнi рецидивiв ектопи ШМ. Даний стан також заслуговуе на прицтьну увагу, позаяк порушення мiкробiоценозу пiхви, що супроводжуеться зниженням вмiсту лактобактерiй та бiфiдобактерiй, вiдображае стан мiсцевоí протимiкробноí резистентной i може бути фактором, що сприяе тривалм
персистенцií захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) [25].
Деяю автори [30] висувають припущення, що також персис-тен^я лактобацил (ЬаоЬЬаоШив врр.), маловiрулентних факуль-тативних анаеробiв, може спри-яти рецидивуванню ектопií ШМ, зокрема при цитолiтичному ва-гiнозi.
За думкою деяких авторiв [18,21,37] виникнення рецидивiв захворювання пов'язано з тим, що при л^ваны не враховуеться стан макрооргаызму.
У даному контекст також заслуговуе уваги та подальшого вивчення роль iмунологiчного фактору у виникненн рецидиву ектопií ШМ.
Деяю автори вважають, що у пащенток з ектотею ШМ спостер^аються порушення iнтегральностi епiтелiально-клiтинного моношару, дисбаланс нормально'| мiкрофлори, пригычення факторiв мiсцевого iмунiтету пiхви, що призводить до зниження колоызацмно'| резистентной слизо-вих оболонок репродуктивного тракту [4].
1муноморфолопчы дослiдження при ектопи свщ-чать про реактивнiсть процесу в стромi ШМ i про можливий вплив рiвня iмуноглобулiнiв на процеси, що пщтримують iснування ектопи та провокують í,i рецидиви [3].
Так, деяю автори [31] припускають, що фоновi захворювання ШМ i безпосередньо ектотя супро-воджуються рiзноплановими порушеннями в сис-темi мюцевого iмунiтету, що проявляеться зниженням концентраци 1дА, з!дА i пщвищенням 1дО та М та свщчить про формування вторинного iмунодефiциту у дано'|' категорií пацiенток.
Данi змши можуть потенцiюватися i наявнiстю папiломавiрусного iнфiкування (ПВ1). Так, Муслимо-ва С. А. [12] вважае, що у тако'|' категори пацiенток характеры сптьы закономiрностi в змiнi iмунологiч-них показникiв у шийковому секрет у порiвняннi зi здоровими жшками: пiдвищення загальноí кiлькостi лейкоцитiв, посилення лiзосомальноi активностi та внутрiшньоклiтинного киснезалежного метаболiз-му нейтрофiлiв, зниження резерву |'х бактерицидноí функцií, а також активност фагоцитозу.
Також було висунуто припущення, що в сучасних умовах ектопи ШМ проткають на тги порушень мюцевого iмунного статусу i змiн мiкробiоценозу пiхви. Широке застосування антибактерiальних препара-тiв для санаци запальних захворювань пiхви i ШМ сприяе пiдвищенню частоти аутоiмунних реакцiй, дисбактерiозiв, якi в свою чергу призводять до ре-цидивiв захворювання [27].
Деякi автори [24] вважають, що при ектопи на тл ПВ1 i вагiнального дисбюзу виявляеться бiльш ви-сокий, ыж у пацiенток без ектопií ШМ, рiвень про-лiферативноí активностi базальних та парабазаль-них клiтин, при цьому вщзначено дисбаланс iмунноí
системи за показниками клгтинного iмунiтету (Ой4, 008, 003) штерферонового статусу, вмiсту цитокiнiв та з!дД.
1снуе також думка, що саме поеднання персис-тенцi! ЗПСШ, порушення складу мiкрофлори, зни-ження мюцево! iмунно! вiдповiдi, нерацiональних методiв л^вання, можливо, i е причиною рецидиву фонових захворювань ШМ [10].
Слщ вщзначити також, що до тепер невиршеною залишаеться проблема запобiгання та пщвищення ефективностi лiкування рецидивiв ектопп ШМ.
1снують досить суперечливi вщомост та проти-рiччя, що стосуються ефективност медикаментозного лiкування при фонових захворюваннях ШМ та у випадку !х рецидиву. 6 неоднозначн вiдомостi про доцiльнiсть використання фармаколопчних засо-бiв, що стимулюють регенеративн процеси в ШМ. Водночас, стан кттинного i гуморального iмунiтету у хворих з ектотею ШМ вивчено недостатньо. Отри-манi при цьому вщомост вiдрiзняються суперечли-вiстю [28].
Незважаючи на прогресивнють, новизну ^ не за-перечуючи високого л^вального ефекту iнвазивних методiв лiкування ектопп ШМ i безпосередньо реци-дивiв дано! патологi!, данi методи л^вання не по-збавленi певних недолшв. При !х застосуваннi мож-ливi рiзнi ускладнення — безпл^я, розриви ШМ пщ час пологiв, «синдром коагульовано! ШМ», ендоме-трити i безпосередньо рецидиви захворювання.
Так, Прилепская В. Н., Русакевич П. С. [26], аналг зуючи причини недостатньо! ефективност застосо-вуваних методiв л^вання, приходять до висновку, що невдачi пов'язанi з вiдсутнiстю функцiонального пщходу, що враховуе не тiльки вплив на вогнище ек-топi!, а й на весь оргаызм в цтому.
Вiдсутнiсть едино! думки про походження рецидиву захворювань ШМ, полiетiологiчнiсть причин рецидивування i прогресування патолопчного про-цесу пiсля проведеного раыше лiкування диктують необхiднiсть подальшого прицiльного вивчення дано! проблеми.
Висновки. Таким чином, на сьогодн не юнуе едино! одностайно! думки щодо причин та визна-чальних факторiв рецидивування фоново! патологи й безпосередньо ектопп ШМ.
Дослiдження складових етюпатогенезу ектопiй ШМ i безпосередньо !х рецидивування потребують подальшого вивчення та систематизаци.
Потребуе детального дослiдження роль та вплив дисбюзу пiхви, порушень iмунного статусу (зокрема локального iмунiтету), а також доеднання супутньо! патологи (безпосередньо ПВ1) як можливi визна-чальнi фактори рецидивування ектопi! ШМ у жшок репродуктивного вiку.
Необхщною е розробка диференцiйованого комплексного поетапного тдходу до лiкування та запоб^ання рецидивiв ектопiй ШМ з прицтьним впливом на етiопатогенетичнi чинники !х виникнен-
Лiтература
1. Басова Т.А. Оценка эффективности клинико-лабораторной диагностики и повышение качества лечения хронического цервицита у женщин репродуктивного возраста в амбулаторно-поликлинических условиях: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / ТА. Басова. — Саратов, 2012. — 23 с.
2. Буртушкина Н.К. Методы лечения доброкачественных заболеваний шейки матки / Н.К. Буртушкина // Сибирский медицинский журнал. — 2009. — № 4. — С. 16-21.
3. Возникевич И.Г. Хроническое воспаление и местный иммунитет эктоцервикса при железистых псевдоэрозиях и в условиях терапии низкочастотным ультразвуком / И.Г Возникевич, А.В. Кононов, Е.Б. Рудакова // Межинститутский сб. науч. тр. — Омск, 1991. — С. 40-44.
4. Гавриленко Е.В. Изменение местной противоинфекционной защиты репродуктивного тракта у женщин с эктопией шейки матки / Е.В. Гавриленко, Е.П. Красноженов, Л.А. Агаркова, Н.Г. Белова // Сибирский медицинский журнал. — 2008. — № 4 (выпуск 1). — С. 48-50.
5. Говсеев Д.А. Иммунологические аспекты диагностики и лечения эктопий шейки матки / Д.А. Говсеев // Експериментальна i кл^чна медицина. — 2014. — № 1. — C. 120-123.
6. Говсеев Д.А. Оценка эффективности современных диагностических подходов к проблеме доброкачественной патологии шейки матки у женщин репродуктивного возраста / Д.А. Говсеев, Е.И. Скорбач, А.А. Дынник // Медицина сьогодш i завтра. — 2014. — № 2/3. — C. 128-133.
7. Грищенко В.И. Эктопия шейки матки: этиология, патогенез, диагностика и лечение / В.И. Грищенко, И.Н. Щербина // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 1. — С. 77-81.
8. Дамиров М.М. Радиоволновые, криогенные и лазерные технологии в диагностике и лечении в гинекологии / М.М. Дами-ров. — М.: БИНОМ, 2011. — 320 с.
9. Журкова И.В. Опыт лечения доброкачественных заболеваний шейки матки, обусловленных вирусом папилломы человека / И.В. Журкова // Проблемы репродукции. — 2010. — Т. 16, № 5. — С. 64-66.
10. Ковальчук Л.В. Оптимизация лечения фоновых заболеваний шейки матки / Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская, Ю.Э. Доброхотова, Н.В. Кореева // Лечебное дело. — 2009. — № 2. — С. 65-68.
11. Кустаров В.Н. Патология шейки матки / В.Н. Кустаров, В.А. Линде. — СПб.: Изд-во «Гиппократ», 2002. — 141 с.
12. Муслимова С.А. Локальный имунный статус женщин с папилломавирусной инфекцией шейки матки / С.А. Муслимова // Наука и современность. — 2010. — № 3-1. — С. 191-195.
13. Овсянкина Н.Л. Клинико-диагностические аспекты эктопии шейки матки у пациенток с папилломавирусной инфекцией: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Н.Л. Овсянкина. — М., 2011. — 18 с.
14. Озолиня Л.А. Ведение пациенток с осложненной формой эктопии шейки матки / Л.А. Озолиня // Здоровье женщины. — 2015. — № 3. — С. 56-59.
15. Павлушенко С.Д. Рецидив доброкачественных заболеваний шейки матки у женщин репродуктивного возраста: вновь возникшая патология или неэффективное лечение первичного эпизода / С.Д. Павлушенко // Репродуктивная медицина. — 2014. — № 1-2. — C. 30-32.
16. Панченко В.В. Клинико-морфологическая характеристика, оптимизация диагностики и лечения осложненной эктопии цилиндрического эпителия шейки матки: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / В.В. Панченко. — Ч., 2014. — 21 с.
17. Патология шейки и тела матки. Руководство для врачей / под ред. проф. Коханевич Е.В. — Нежин: Гидромакс, 2009. — 352 с.
18. Потапов В.О. Особливост рецепторного апарату еттел^ шийки матки у жшок, шфкованих вiрусом папшоми людини, що застосовують оральш контрацептиви / В.О. Потапов, ТР. Стрельцова // Медичш перспективи. — 2007. — T. 12, № 3. — C. 50.
19. Прилепская В.Н. Патология шейки матки и генитальные инфекции / В.Н. Прилепская. — М.: МЕДпресс-информ, 2008. — 385 с.
20. Прилепская ВН. Кольпоскопия. Практическое руководство / В.Н. Прилепская, С.И. Роговская, Е.А. Межевитинова. — М.: Медицинское информационное агентство, 2006. — 104 с.
21. Прилепская В.Н. Эктопии и эрозии шейки матки / В.Н. Прилепская, Е.Б. Рудакова, А.В. Кононов. — М.: МЕДпресс-ин-форм, 2002. — 176 с.
22. Радзинский В.Е. Патология влагалища и шейки матки / В.Е. Радзинский, С.Н. Буянова, И.Б. Манухин, Н.И. Кондриков. — М.: Медицина, 1997. — 272 с.
23. Роговская С.И. Диагностика и лечение заболеваний шейки матки и наружных половых органов широкополосной радиоволновой хирургии и аргоноплазмовой аблации / С.И. Роговская, В.Н. Прилепская, Т.Н. Бебенева. — М., 2008. — 44 с.
24. Рудакова Е.Б. Папилломавирусная инфекция и влагалищный микробиоценоз / Е.Б. Рудакова // Здоровье женщины. — 2012. — № 5. — С. 26-28.
25. Рудакова Е.Б. Псевдоэрозия шейки матки (клиника, диагностика, лечение): автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Е.Б. Рудакова. — М., 1996. — 41 с.
26. Русакевич П.С. Системный патогенетический подход к диагностике и лечению доброкачественных (фоновых) и предраковых заболеваний шейки матки / П.С. Русакевич. — Мн.: Полифакт, 2005. — 268 с.
27. Русакевич П.С. Эктопия шейки матки (современное состояние проблемы) / П.С. Русакевич, Н.П. Фокина // Охрана материнства и детства. — 2006. — № 1 (7). — С. 88-93.
28. Русакевич П.С. Эктопия шейки матки (современное состояние проблемы) часть 2 / П.С. Русакевич, Н.П. Фокина // Охрана материнства и детства. — 2006. — № 2 (8). — С. 91-98.
29. Хворостухина Н.Ф. Анализ причин рецидивирования эктопии шейки матки после коагуляции / Н.Ф. Хворостухина, Ю.В. Михеева, Д.А. Новичков // Фундаментальные исследования. — 2014. — № 10 (3). — С. 562-566.
30. Щербакова Н.В. Прогнозирование рецидивов эрозии шейки матки при цитолитическом вагинозе, вызванном лактобак-териями / Н.В. Щербакова // Материалы IV-ой междисциплинарной научно-практической конференции кафедры дерматовенерологии КГМУ. — 2011. — С. 267-270.
31. Юнгер В.1. Особливост локального iмунiтету при фонових процесах шийки матки, асоцмованих з гештальною патолопею / В.1. Юнгер, О.М. Макарчук, О.Д. 1лик, О.Д. Бабм // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 230-232.
32. Baseman J.G. The epidemiology of human papillomavirus infections / J.G. Baseman, L.A. Koustku // J. Clin. Virol. — 2005. — Vol. 32, № 1. — P. 16-24.
33. Bright P. Hormonal contraception and area of cervical ectopy: a longitudinal assessment / P. Bright, A. Turner, C. Morrison // Contraception. — 2011. — Vol. 84. — P. 512-519.
34. Dillner J. Can genital-tract human papillomavirus infection and cervical cancer be prevented with the vaccine / J. Dillner, D.R. Brown // Expert Rev. Mol. Med. — 2004. — Vol. 20. — P. 61.
35. Hallam N. Diathermy loop excision: a series of 1000 patients / N. Hallam, A. Edvards, G. Harher // J. Gynecol. Surv. — 1991. — Vol. 9. — P. 77-82.
36. Machado Junior L. Evidence for benefits from treating cervical ectopy: literature review / L. Machado Junior, A. Whitaker Dalmaso, H. de Carvalho // San Paulo Med. J. — 2008. — Vol. 126, № 2. — P. 132-139.
37. Nomelini R.S. Frequency of recurrence after surgical treatment of cervical intraepithelial neoplasia grade 1-3 / R.S. Nomelini, T.S. Kamikabeya, S.J. Adad [et al.] // Eur. J. Gynaecol. Oncol. — 2012. — Vol. 33, № 3. — P. 245-248.
38. Sjuiborg K.D. Pregnancy outcome after cervical cone excision: a case-control study / K.D. Sjuiborg, I. Vistad, S.S. Myhr [et al.] // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2007. — Vol. 86. — P. 423-428.
39. Vetrano G. Laser vaporization in the management of CIN / G. Vetrano, P. Ciolli, S. Carboni [et al.] // Eur. J. Gynaecol. Oncol. — 2010. — Vol. 31, № 1. — P. 83-86.
УДК 618.146-007.41-036.65-055.2
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА РЕЦИДИВУВАННЯ ЕКТОПИ ШИЙКИ МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
Мазур Ю. Ю., Пирогова В. I.
Резюме. У статт вщображено сучасний стан питания про рецидивування ектопи шийки матки (ШМ) у ж1нок репродуктивного вку. Показано розб1жност1 у визначены провщних фактор1в рецидивування ектопи ШМ. Наведено суперечност щодо вибору оптимального методу як лкування ектопи ШМ з метою запобкан-ня рецидиву, так i безпосередньо рецидиву дано! патологи. Окр1м того, розглянут основы недолки дом1-нуючих методiв л^вання як вперше виникло!, так i рецидиву ектопи ШМ. Представлен дан пщтверджують ппотезу про необхщнють подальшого вивчення складових етюпатогенезу ектопм ШМ, а також розробки диференцмованого комплексного поетапного пщходу до л^вання та профтактики рецидивiв ектопм ШМ.
K^40Bi слова: ектопiя шийки матки, рецидив, ЗПСШ, дисбiоз тхви, ПВ1, методи лiкування eKToni'i шийки матки.
УДК 618.146-007.41-036.65-055.2
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О РЕЦИДИВИРОВАНИИ ЭКТОПИИ ШЕЙКИ МАТКИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА
Мазур Ю. Ю., Пирогова В. И.
Резюме. В статье показано современное состояние вопроса о рецидивировании эктопии шейки матки (ШМ) у женщин репродуктивного возраста. Показано различия в определении ведущих факторов рециди-вирования эктопии ШМ. Приведены противоречия в выборе оптимального метода лечения эктопии ШМ как с целью предотвращения рецидива, так и непосредственно рецидива данной патологии. Кроме того, рассмотрены основные недостатки доминирующих методов лечения как впервые возникшей, так и рецидива эктопии ШМ. Представленные данные подтверждают гипотезу о необходимости дальнейшего изучения составляющих этиопатогенеза эктопий ШМ, а также разработки дифференцированного комплексного поэтапного подхода к лечению и профилактике рецидивов эктопий ШМ.
Ключевые слова: эктопия шейки матки, рецидив, ЗППП, дисбиоз влагалища, ПВИ, методы лечения эктопии шейки матки.
UDC 618.146-007.41-036.65-055.2
MODERN VIEW POINTS ON RECURRENT CERVICAL ECTOPY IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE
Mazur Yu. Yu., Pyrohova V. I.
Abstract. The paper shows the current state of the problem of recurrent cervical ectopy in women of reproductive age.
Cervical ectopy, the presence of columnar cells from the endocervix on the ectocervix, is common in young women. Ectopy is present in up to 80% of sexually active adolescents, and prevalence then declines as women enter their 30s and 40s. However, factors associated with the evolution, devolution and relapse of cervical ectopy are not well understood.
Due to its thin, vascularized epithelium, ectopic tissue is fragile. Because of easy access to the blood and lymphatic systems, there is the possibility of decreased mucosal barriers to sexually transmitted infections, including HPV and HIV Moreover, it is well-known that against a background of cervical ectopy precancerous diseases and cervical cancer develop very often. The presence of the ectopy correlates with the high incidence of infertility, spontaneous miscarriages and preterm delivery.
Despite extensive modern diagnostic and therapeutic possibilities, the frequency of cervical ectopy relapse is still high and reaches up to 40%. Some authors believe that inadequate treatment of cervical ectopy's complicated form is the reason of 35,7% of relapses.
According to some researches, the incidence of cervical ectopy relapse after chemical coagulation varies from 32,9% to 45,9%, after diathermocoagulation — 55%, after the laser vaporization — 17-66,7% and after cryosurgery relapses may reach up to 87%.
There is no unity in researchers' views on recurrent ectopy's leading reasons. As the main reason of relapse is considered following: not effective primary treatment; combined (viral and bacterial) infections and hormonal disorders; inflammation of the cervix (e. g., chronic cervicitis) and vagina; dysbiotic disorders of vaginal microbiota combined with chronic urogenital tract infections; the presence of high-oncogenic risk human papillomaviruses; not taking into account the state of the macroorganism during the ectopy treatment; factors inhibiting vaginal local immunity; the combination of persistent sexually transmitted diseases, disorders of vaginal microflora, reduced local immune response and irrational treatment.
There are also enough contradictions and conflicting information regarding the effectiveness of medicinal and invasive treatment of primary cervical ectopy and in case of its relapse.
Thus, in the paper were shown the existing differences in the determination of the leading factors of recurrent cervical ectopy. In the article were given the disagreements as in the selection of the optimal method of cervical ectopy treatment, as in prevention of this disease's relapse. In addition, the basic shortcomings of the dominant treatment of primary and recurrent cervical ectopy were given.
The given data supports the hypothesis about the need of the cervical ectopy pathogenesis further study, and the development of differentiated comprehensive phased approach to treatment and prevention of recurrent cervical ectopy.
Keywords: cervical ectopy, relapse, STDs, vaginal dysbiosis, PVI, cervical ectopy treatment.
Рецензент — проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 09.10.2016 року
