CC BY
42
© бгорова К. I., Гаврилюк В. Г., BiHHiKOB А. I. УДК 579.61:616-078
Егорова К. I., Гаврилюк В. Г., BiHHiKOB А. I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СКЛАДУ М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК Р1ЗНИХ ГРУП РИЗИКУ м. ДН1ПРОДЗЕРЖИНСЬК
Днiпропетровський нацiональний ушверситет iM. Олеся Гончара (м. Днiпропетровськ)
RUSLANEGOROV1986@mail.ru
Виконанi дослiдження е частиною науково-до-слiдноI роботи, що проводиться на кафедрi мiкро-бiологiT, вiрусологiI та бiотехнологiI Дыпропетров-ського нацюнального унiверситету iм. Олеся Гончара в рамках держбюджетнот теми №1-294-15 (№ дер-жавноТ реестрацiT 0115и002385).
Вступ. За даними епiдемiологiчних дослiджень в наш час в структурi шфекцмно-запальних захво-рювань жiночоT репродуктивноТ сфери переважа-ють запальнi процеси, етюлопчним фактором яких виступають умовно-патогены бактерп та гриби, що е складовою частиною нормальноТ мiкрофло-ри. Вщсутнють специфiчноT картини запалення, торпщний, а все частiше безсимптомний перебк ускладнюе дiагностику цих захворювань, що сприяе хроызаци процесу, несприятливо впливае на репро-дуктивну функцiю, знижуе якiсть життя. Вагiнальна мiкрофлора е шдикатором здоров'я жiнки, що пред-ставляе собою динамiчну систему, яка реагуе на змiни гормонального та iмунологiчного статусiв при рiзних патолопчних станах. Невiд'емною частиною нормоценозу тхви е бiоплiвки iз сапрофiтних бакте-рiй, що перешкоджають адгезiT та колоызаци слизо-вих оболонок патогенними бактерiями. Формування бiоплiвок iз транзиторних мiкроорганiзмiв - основа патогенезу бтьшост iнфекцiйно-запальних захворювань урогенiтальноT системи жшок та причина збiльшення антибютикорезистентност умовно-па-тогенноT бiоти [6,7,1].
З огляду на ускладнений процес деконтамшаци слизовоT оболонки пiхви вiд транзиторно'| мiкро-флори, вiдкритим залишаеться питання вчасного виявлення запального процесу урогенггального каналу жшок з використанням сучасних лаборатор-них дослщжень. Його мета полягае в запоб^аны репродуктивних втрат, виникненнi опортунiстичних iнфекцiй i дисбiозiв викликаних iмунодепресивними станами. Основним резервом зниження геытально'| патологiT е створення належного рiвня монiторингу, ефективно|' системи профiлактики та адекватного л^вання хiмiотерапевтичними препаратами [8].
З огляду на вище зазначене метою роботи було проведення аналiзу складу мiкрофлори репродуктивного тракту жiнок рiзних категорiй ризику.
Об'ект i методи дослщження. Для проведення монiторингу за 2015 рiк було обстежено 583 жшки. Дослiдження проводились на базi лабораторiT
КЗ «Дн1продзержинсько1 м1сько1 лкары № 9» ДОР. Критер1ем вщбору ж1нок для анал1зу ваг1нально1 м1крофлори була в1дсутн1сть системно! й мюце-во! антибактер1ально! терапИ протягом 1 мюяця до д1йсного обстеження. У процес1 досл1дження була вивчена м1крофлора ген1тального тракту ж1нок 4-х груп ризику: вагггы (п=170), пац1ентки 3i злоякю-ними новоутвореннями репродуктивно! системи (n=200), жiнки з елiмiнацieю плоду (n=190) та вагiтнi жiнки з раком шийки матки in situ (n=23).
Дисбiотичнi порушення дiагностували за комплексом даних амшного тесту, рН-метри вагiнального слизу пiхви, бактерюскотчного дослщження, анал^ зу якiсних i кiлькiсних показникiв складу мiкрофлори тхви. Культуральне бактерiологiчне дослiдження здiйснювали згщно до Наказу № 535 МЗ СРСР «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» [4]. Для щентифкаци збудниюв роду Mobiluncus, як не можливо виявити пщ час культивування, використовували метод по-лiмеразно! ланцюгово! реакци з використанням тест-системи ФЕМОФЛОР СКРИН та ФЕМОФЛОР 16. Облк та обробка результа^в здмснювалося автоматично за допомогою комп'ютерно! програми Microsoft Office Excel 2003.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Проведений комплексний аналiз дозволив виявити дисбютичы синдроми у 59,9% пащенток вiд загаль-ного числа обстежених (n=583). Найчастiше дис-бiотичнi порушення генггально! бiоти зустрiчались у ваптних жiнок з раком шийки матки in situ - 100% випадюв, у жшок зi злоякiсними новоутвореннями репродуктивно! системи - 85,5% випадюв, з мен-шою частотою у жшок з елiмiнацiею плоду - 53,9% випадюв та у 32,7% ваптних були наявн мiкроорга-ызми, що викликали розвиток бактерiального вап-нозу та урогенiтального кандидозу (рис. 1).
Маркером дисбалансу був титр умовно-патоген-них мiкроорганiзмiв, що перевищував допустиму норму (104 КУО/мл), при загальнм кiлькостi мiкробiв 106-108 КУО/мл у видтеннях пiхви. Отриманi результати дослщжень мають свое лопчне пояснення. Bi-домо, що одыею з умов для виникнення порушень мiкробiоценозу пiхви е наявнiсть провокуючого фактора (пускового механiзму), що представлений у ви-
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
100%
■ Дисбюз □ Нормоценоз
група 1
група2
група3
група4
Рис. 1. Мошторинг виявлення дисбютичних порушень урогенiтального тракту у жiнок рiзних груп ризику (група 1 — ваптж жiнки, група 2 — жiнки 3i злоямсними новоутвореннями репродуктивноГ системи, група 3 — жiнки з елiмiнацieю плоду, група 4 — ваптш жшки з раком шийки матки in situ)
глядi фiзiологiчних змн в opraHi3Mi пiд час BariTHOCTi та iMyHona™ викликаних онкогенним процесом. Так, вщбуваються порушення в процесах фiзiологiч-но! десквaмaцiI епiтелiю пiхви, синтезi ним антибак-терiaльних препaрaтiв та забезпеченн локального iмунного захисту, як кгмтинного, так i гуморального, вщ проникнення умовно-патогенних мiкрооргaнiз-мiв.
Урогенггальы дисбiози е дуже небезпечними, осктьки досить часто мають латентний переб^ i ви-кликають великий вщсоток ускладнень вaгiтностi (загроза переривання вагггност^ елiмiнaцiя плода, хорiоaмнiонiти тощо) та вже наявних патолопчних стaнiв.
Висока частота виявлення дисбютичного синдрому (в 59,9% випадюв) спонукала до диферен-цiйного вивчення мiкробного пейзажу генггально! сфери жiнок кожно! пщдослщно! групи. Всього було видiлено 390 штaмiв факультативно-анаеробних, Гр - обл^атно-аеробних та Гр +обл^атно-анаероб-них бактерм, а також деяких збудникiв захворювань, що передаються статевим шляхом у виглядi монокультур та асо^ацм. За даними aнaлiзу видовий спектр видтених мiкрооргaнiзмiв виявився досить широким: у монокультурi зустрiчaлись Chlamydia trachomatis - 1,5%, Micoplasma hominis - 3,0%, Fusobacterium spp. - 3,2%, Neisseria gonorrhoeae -3,7%, Staphylococcus. aureus - 3,9%, Prevotella spp. - 4,1%, Mobiluncus spp. - 5,8%, Escherichia coli - 10,2%, Candida albicans - 11,1%, Gardnerella vaginalis - 12,3%, а також у асоща^ях: Escherichia coli + Candida albicans - 0,5%, Staphylococcus aureus + Candida albicans - 0,3%, Gardnerella vaginalis + Prevotella spp. - 0,3% випадюв.
Отриман результати дозволили вкотре переко-натись, що найчастше етюпатогенними агентами порушень гениально! мiкрофлори та причиною дисбалансу репродуктивно! системи жшок вЫх категорм ризику були G.vaginalis, C. albicans та E. coli. Гриби роду Candida майже завжди присутн в склaдi бю-
плiвок та грають особливу роль у розвитку плiвочних шфекцм внаслщок струк-турних особливостей псев-домiцелiю. Моновидовi бю-плiвки кандид утворюються в умовах потужно! анти-бaктерiaльно! терапп, тому при формуванн змiшaних бiоплiвок найчастше асощ-антами виступають резис-тентн штами - S.aureus. У зв'язку з цим явище сим-бюзу в клiнiчнiй прaктицi нi в якому рaзi не можна ir норувати, оскiльки у склaдi бiоплiвки мiкрооргaнiзми прискорюють рiст один одного та ускладнюють пере-б^ захворювання [7,9].
В групi ваптних жiнок у 56 (32,7%) оЫб iз 170 об-стежених було виявле-но 70 штaмiв збудниюв дисбiотичних порушень: S. aureus - 2,9%, E. coli - 4,1%, Mobiluncus spp. -6,4%, G. vaginalis - 5,8%, C. albicans - 13,5% ви-падюв, у 67,3% ваптних ознак дисбюзу не було. При видовому рiзномaнiттi бюценозу тхви, що ста-новить 107-109 КУО/мл, домшуючу роль вiдiгрaють лакто- i бiфiдобaктерi!. Мiкробiотa пiхви гомеос-татична та в^грае важливу роль у захист вiд зо-внiшнiх патогеыв. У здорових жiнок бiфiдобaктерi! мютяться в бiльш низьких концентрaцiях, ыж лакто-бацили, однак пiд час ваптност й особливо в термш пологiв популяцiйний рiвень !х рiзко збiльшуеться. Обов'язковою умовою розмноження лактобациляр-но! та бiфiдобaцилярно! бiоплiвки е достатня юль-кiсть глiкогену поверхневих кл™н епiтелiю пiхви, який визначаеться рiвнем естрогенiв в оргaнiзмi жЫки. Глiкоген метaболiзуеться до молочно! кис-лоти з утворенням спиртiв та окису водню, що ви-значае середньо кисле рН тхви. Паралельно при нормальному dcr^i мiкрофлори тхви та вiдсутностi патогенних фaкторiв вiдмiчaеться зниження чисель-ностi транзиторно! мiкрофлори, що i пояснюе невисок показники виявлення дисбiотичних порушень гениального каналу пiд час вaгiтностi [3,7]. При aнaлiзi складу мiкробiоценозу тхви в групi жiнок зi злоякюними новоутвореннями виявлено значну кiлькiсть штaмiв (n=180) як патогенних, так i умовно-патогенних мiкрооргaнiзмiв: C. trachomatis - 4,5%, N. gonorrhoeae - 6,5%, S. aureus - 8,5%, Prevotella spp. - 12,0%, C. albicans - 14,0%, E. coli - 18,5%, G. vaginalis - 21,5% випадюв i лише у 14,5% обсте-жених вапнальна бюта була в межах норми.
Висок показники виявлених дисбаланЫв обу-мовлеы, в першу чергу, порушенням гомеостазу на фон онкологiчного процесу. ^м того, обстеженi пaцiентки знаходились у стан перед- та постмено-паузи (45-60 роюв), коли рiвнi естрогену та глкогену, окислювальний потенцiaл, ктьюсть лaктобaктерiй знижуються, починають переважати обл^атно-ана-еробнi бактерп, значення рН стае нейтральним.
Цей процес призводить до розвитку опортунютич-них iнфекцiйних захворювань гениального тракту, а в подальшому до бактерiального вагiнозу та урогеы-тального кандидозу.
1з урогенiтального тракту жшок пiсля елiмiнацií плоду було виявлено 110 штамiв облiгатно- та факультативно- анаеробно'|' бактерiальноí мкрофло-ри: E. coli - 6,3%, G. vaginalis - 7,8%, Micoplasma hominis - 8,4%, Fusobacterium spp. - 10,0%, Mobiluncus spp. - 11,0%, а також аеробн бакте-ри виду N. gonorrhоeae - 4,7% та дрiжджеподiбнi гриби C. albicans - 5,7% випадюв. У 82 па^енток (46,1%) склад мiкрофлори тхви вщповщав нормi.
Дисбiоз пiхви представляе стан, при якому на фон зниження складових нормальноí бiоплiвки спо-стерiгаеться рiст умовно-патогенноí мiкрофлори (S. aureus, E. coli, G.vaginalis, Fusobacterium spp., C. albicans та ш.). Бiоплiвки взаемодють з iмунною системою людини, викликаючи утворення антитiл, але самi при цьому залишаються непошкоджени-ми. Цей iмунний механiзм лежить в основi уражен-ня оргаыв i тканин при iнфекцiйно-запальних про-цесах, якi супроводжуються утворенням бiоплiвок [7]. Варто зазначити, що наявнють в до^джува-ному секретi Mobiluncus spp., Fusobacterium spp. та M. hominis е ключовим фактором при вста-новленнi причин передчасних полопв на раннiх термiнах i переривання ваптност^ адже пред-ставники роду Mobiluncus володтть здатнiстю прикрiплятись до еттелюци^в урогенiтального тракту та продукувати мукол^ичы ферменти муци-назу й нейрамшщазу. Пiдвищення активностi цих фермен^в в вагiнальному секретi може призвести до розриву плщних оболонок та передчасних полопв [5]. Осюльки при бактерiальному вагiнозi кон-центра^я мiкроорганiзмiв у пiхвовому вмiстi досягала астрономiчних показникiв (1010-1012 КУО/мл), вмют токсичних речовин рiзко зростав. В умовах дисбюзу пiхви створюються сприятливi умови для iнфiкування плщного яйця у будь-який термiн вапт-ностi. При дослiдженнi цервiкального слизу вапт-них з бактерiальним вагшозом були виявленi високi концентрацií простагландиыв Е2 i F2n, якi призводять до розвитку пологово'| дiяльностi. Окрiм того гард-нерели, бактероíди та mini грамнегативн бактерi,i здатнi продукувати велику кiлькiсть ендотоксину, що також активiзуе синтез простагландинiв [10].
Актуальнють проблеми «рак та вагiтнiсть» обу-мовлена пiдвищенням рiвня онкологiчноí захво-рюваностi в цiлому. Вченими доведено етюлопч-ну роль вiрусу паптоми людини у виникненнi раку шийки матки та неодноразово було висунуто при-пущення, що найбiльш розповсюджен розлади ре-продуктивноí системи у жшок - бактерiальний вап-ноз та урогеытальний кандидоз можуть вщгравати певну роль в розвитку цервкально'|' iнтраепiтелiаль-ноí неоплазм та прешвазивного раку шийки матки (in situ).
Бактерiальний вагiноз призводить до виникнен-ня дистрофiчних процесiв на шийц матки, внасл^ док чого створюються сприятливi умови для розвитку патолопчного стану. Вагiтнiсть проявляеться метаболiчною iмунодепресiею та змiнами гоме-
остазу - пщвищення в KpoBi рiвня iнсулiну, глюко-зи, жирних кислот, холестерину й шших життево важливих показникiв, стимулюючи прогрес вже юнуючо! в органiзмi пухлини та може спровокува-ти «вiраж» опортунiстичних шфекцм. Таким чином, при поеднаннi злоякюного процесу i вагiтностi, ускладнено! дисбактерюзом пiхви, складаеться надзвичайно гостра та динамiчна клiнiчна ситуа-цiя, що характеризуеться як генералiзованими так i локалiзованими ураженнями макроорганiзму [2]. Враховуючи клiнiчнi особливостi бактерiального вагiнозу та урогеытального кандидозу пiд час ва-гiтностi, ускладнено! злоякiсним процесом, було доречно провести порiвняльний аналiз складу ми кробiоценозу урогенiтального тракту до та пюля комплексно! антимiкробно! та протипухлинно! те-рапi!.
При первинному до^джены мiкрофлори пiхви вагiтних жшок з раком шийки матки in situ було виявлено ознаки дисбюзу у 100% випадюв. Мкробю-лопчний аналiз показав наявнiсть облкатно- та факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв, а також представниюв дрiжджоподiбних грибiв в значних титрах - 1010-1014 КУО/мл, що е показниками дисб^ отичного процесу репродуктивного каналу. Вщ па-цiенток було видiлено 30 штамiв умовно-патогенних мiкроорганiзмiв як в монокультурах: S. aureus -4,3%, Mobiluncus spp. - 8,6%, M. hominis - 8,6%, C. albicans - 13,0%, E. coli - 17,3%, G. vaginalis -17,3%, так i в асо^а^ях: C. albicans + S. aureus -8,6%, G. vaginalis + Prevotella spp. - 8,6%, C.albicans + E. coli - 13,0%, титр яких перевищував норму у 2-3 рази. Пюля лкування спостеркалась вира-жена позитивна динамка вщновлення нормально! мiкрофлори тхви. Так, у 72% з 23 обстежених пащ-енток встановлено нормоценоз, а титри умовно-па-тогенних мiкроорганiзмiв знизились до 105 КУО/мл. У решти па^енток вщновлення мiкрофлори не спо-стеркалось, проте було вiдмiчено зменшення титру транзиторно! бюти до 108 КУО/мл. При проведены мiкробiологiчного аналiзу було виявлено зi значно меншою частотою iзоляти Mobiluncus spp. - 5,0%, C. albicans - 5,0%, E. coli - 9,0%, G. vaginalis - 9,0% у монокультурах i зовЫм не виявлено асо^ацм. Це свщчить про активну елiмiнацiю представниюв умовно-патогенно! мiкрофлори та вiдносне вщнов-лення балансу мiж захисною та транзиторною бю-тами (рис. 2).
Такi результати, перш за все, пов'язан з вчас-ним виявленням i проведенням адекватно! корек-цi! вагiнального дисбалансу за допомогою антим^ кробних препара^в з урахуванням канцерогенного процесу та особливостей iмунного статусу жiнок пщ час вагiтностi. Встановлено, що провщними агентами в утвореннi патогенних бiоплiвок е дрiжджо-подiбнi гриби роду Candida i певнi умовно-патоген-нi бактерi!, тому нерiдко саме бiоплiвочний процес е перепоною для корекци дисбiозу та остаточного вщновлення шдигенно! бiоти пiхви. Отже, основним резервом зниження раных репродуктивних втрат е створення належного рiвня дiагностики, ефектив-но! системи профiлактики та лкування загрози ви-кидня.
■ До лкування □ Пюля л1кування
80% 70% 60% : 50% ; 40% ■ 30%^ 20% 10% 0%
Рис. 2. Аналiз видового складу вагiнального секрету вагiтних жiнок з раком шийки матки in situ до та шсля комплексно'!' терапм (1 — Candida albicans, 2 — Gardnerella vaginalis, 3 — Escherichia coli, 4 — Mobiluncus spp., 5 — Staphylococcus. аureus, 6 — Micoplasma hominis, 7 — Escherichia coli + Candida albicans, 8 — Staphylococcus aureus + Candida albicans, 9 — Gardnerella vaginalis + Prevotella spp., 10 — нормоценоз)
Висновки
1. За результатами обстеження 583 жшок мюта Днтродзержинськ у 363 пащенток виявили ознаки дисбютичних порушень репродуктивно! системи. Проведений мiкробiологiчний аналiз показав на-явнiсть дисбiозiв генiтальноI бiоти у вагiтних жшок з раком шийки матки in situ в 100% випадюв, у жшок 3i злоякюними новоутвореннями репродуктивно! системи у 85,5% па^енток, з меншою частотою
у жiнок з викиднем в анам-незi - 53,9% та у 32,7% ва-птних.
2. Монiторинг складу м^ крофлори репродуктивного тракту вагiтних пащенток з раком шийки матки in situ показав зниження часто-ти виявлення дисбiозiв вщ 100% до 28% випадкiв пюля комплексно! терапм анти-мiкробними й протипухлин-ними препаратами, а також вщсутнють асоцiацiй умов-но-патогенних мiкроор-ганiзмiв i зниження титрiв збудниюв дисбiотичних порушень з1014 до 108 КОУ/ мл. З огляду на складнють процесу варто акцентувати увагу на заходи профтакти-ки та вчасне дiагностування дисбiотичного синдрому, який призводить до усклад-нення перебiгу вже юнуючого захворювання i може вплинути на майбутне потомство.
Перспективи подальших дослiджень. Беручи до уваги отриманi данi з приводу порушень мiкро-екологи пiхви, доцiльно розробити рекомендацп щодо вчасного виявлення дисбiозiв урогенiтального каналу жiнки, як предиктора репродуктивних втрат з урахуванням патогенетичних аспек^в у регiонi.
Лiтература
1. Бенюк В. А. Современные аспекты диагностики и лечения бактериального вагиноза / В. А. Бенюк, Т. Р. Никотюк // Медицин-
ские аспекты здоровья женщины. - 2008. - № 4. - С. 52-56.
2. Волошина Н. Н. Профилактика рака репродуктивных органов / Н. Н. Волошина // Здоровье женщины. - 2014. - № 9 - С. 74-
78.
3. Кира Е. Ф. Невынашивание беременности / Е. Ф. Кира, Ю. В. Цвелев, В. Ф. Беженарь // - Санкт- Петербург - 1999.- № 1. -
С. 59.
4. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностиче-
ских лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. - [чинний вщ 22.04.1985 р.]. - М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.
5. Плотко Е. Э. Репродуктивное поведение женщины и состояние биоценоза влагалища / Е. Э. Плотко // Уральский медицин-
ский журнал. - 2011. - № 10. - С. 64.
6. Роговская С. И. Вагинальная микробиота / С. И. Роговская // З турботою про жшку. - 2015. - № 3. - С.14-15.
7. Сторчак А. В. Проблемные вопросы восстановления биоценоза влагалища / А. В. Сторчак, О. В. Грищенко // Здоровье жен-
щины. - 2015. - № 1. - С. 52-58.
8. Татарчук Т. Ф. Инновационные подходы в акушерстве, гинекологии и репродуктологии / Т. Ф. Татарчук // Здоровье женщи-
ны. - 2015. - № 1. - С. 33-35.
9. Чеботарь И. В. Вульвовагинальный кандидоз, эволюция проблемы: биопленки - новое слово в современной микробиоло-
гии / И. В. Чеботарь // Инфекции и инфекционный контроль в акушерстве и гинекологии. - 2012. - № 1. - С. 20-22.
10. Шевченко Е. А. Урогенитальный кандидоз и бактериальный вагиноз / Е. А. Шевченко, А. А. Артифексова, О. А. Успенская. -Нижний Новгород: НГМА, 2007. - 28 с.
УДК 579.61:616-078
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СКЛАДУ М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК Р1ЗНИХ ГРУП РИЗИ-КУ м. ДН1ПРОДЗЕРЖИНСЬК
вгорова К. I., Гаврилюк В. Г., Вшшков А. I.
Резюме. За результатами обстеження 583 жшок КЗ «ДМЛ № 9» ДОР мюта Днтродзержинськ у 363 пац^ енток виявили ознаки дисбютичних порушень репродуктивно! системи. Проведений мiкробiологiчний аналiз показав наявнють дисбiозiв гениально! бюти у ваптних жшок з раком шийки матки in situ в 100% випадюв,
у жшок зi злоякiсними новоутвореннями репродуктивно! системи в 85,5% пащенток, з меншою частотою у жшок з елiмiнацiею плоду - 53,9% та у 32,7% ваптних. Мониторинг складу мiкрофлори репродуктивного тракту ваптних пащенток з раком шийки матки in situ показав зниження частоти виявлення дисбiозiв вщ 100% до 28% випадюв пiсля комплексно! терапп антимiкробними й протипухлинними препаратами, а також вщ-сутнiсть асоцiацiй умовно-патогенних мiкроорганiзмiв i зниження титрiв збудниюв дисбiотичних порушень з 1014 до 108 КОУ/мл. З огляду на складнють процесу варто акцентувати увагу на заходах профiлактики та вчасному дiагностуваннi дисбiотичного синдрому, який призводить до ускладнення перебiгу вже юнуючого захворювання й може вплинути на майбутне потомство. Таким чином, отриман дан дозволяють визначити цiлеспрямованiсть дiагностичних та профiлактичних заходiв по вщновленню мiкробiоценозу репродуктивно! системи жiнок.
Ключов1 слова: бактерiальний вагiноз, урогенiтальний кандидоз, рак шийки матки in situ, групи ризику.
УДК 579.61:616-078
ИССЛЕДОВАНИЕ СОСТАВА МИКРОФЛОРЫ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ЖЕНЩИН РАЗЛИЧНЫХ ГРУПП РИСКА г. ДНЕПРОДЗЕРЖИНСК
Егорова К. И., Гаврилюк В. Г., Винников А. И.
Резюме. По результатам обследований 583 женщин КЗ «ДМЛ № 9» ДОР города Днепродзержинск у 363 пациенток обнаружили признаки дисбиотических нарушений репродуктивной системы. Проведенный микробиологический анализ показал наличие дисбиозов генитальной биоты у беременных женщин с раком шейки матки in situ в 100% случаев, у женщин с злокачественными новообразованиями репродуктивной системы в 85,5% пациенток, с меньшей частотой у женщин с элеменацией плода - 53,9% и у 37,2% беременных. Мониторинг состава микрофлоры репродуктивного тракта беременных пациенток с раком шейки матки in situ показал снижение частоты выявления дисбиозов от 100% до 28% случаев после комплексной терапии антимикробными и противоопухолевыми препаратами, а также отсутствие ассоциаций условно-патогенных микроорганизмов и снижение титров возбудителей дисбиотических нарушений с 1014 до 108 КОУ/мл. С учетом сложности процесса следует акцентировать внимание на мерах профилактики и своевременном диагностировании дисбиотичного синдрома, который приводит к осложнениям течения уже существующего заболевания и может повлиять на будущее потомство. Таким образом, полученные данные позволяют определить целенаправленность диагностических и профилактических мероприятий по восстановлению микробиоценоза репродуктивной системы женщины.
Ключевые слова: бактериальный вагиноз, урогенитальный кандидоз, рак шейки матки in situ, группы риска.
ийС 579.61:616-078
RESEARCH OF THE UROGENITAL TRACT MICROFLORA COMPOSITION FOR WOMEN OF DIFFERENT RISK GROUPS IN THE TOWN OF DNIPRODZERZHYNSK
Egorova K. I., Havriliuk V. G., Vinnikov A. I.
Abstract. According to epidemiological studies, inflammatory processes dominate in the structure of infectious and inflammatory diseases of the female reproductive system now, which etiological factor is potentially pathogenic bacteria and fungi that are an integral part of the normal microflora. Absence of a specific inflammation pattern, torpid, and with ever increasing frequency asymptomatic state complicates diagnosis of these diseases, contributing to the process chronization, adversely affecting the reproductive function, reducing the quality of life. Vaginal microflora is an indicator of a woman's health that is a dynamic system responding to changes in hormonal and immunological status in various pathological conditions. An integral part of the vaginal normcoenosis is saprophytic bacteria biofilms which prevent adhesion and colonization of mucous membranes with pathogenic bacteria. The formation of biofilms of transient microorganisms is the basis of pathogenesis of the most infectious and inflammatory diseases of women's urogenital system and the cause of increase of antibiotic resistance of potentially pathogenic biota.
Dysbiosis of microflora genital tracts of women is a very pressing issue because it has a negative impact on many organs and systems of the female body. Dysbiotic disorders can cause infection of the fetus and the newborn, lead to miscarriage, disorders of the reproductive function, and complications of gynecological diseases. Thus, an early detection of pathogens and implementation of adequate preventive measures is key to the prevention of diseases such as bacterial vaginosis and genitourinary candidiasis. According to a survey implemented by Dniprodzerzhynsk City Hospital No. 9 of Dnipropetrovsk Regional Council in the Town of Dniprodzerzhynsk which covered 583 women, 363 patients presented signs of dysbiotic disorders of their reproductive systems. The conducted microbiological analysis demonstrates the presence of dysbiosis of genital biota in pregnant women with in situ cervical cancer (100 pct of cases (n=23)), in women with malignant tumors of the reproductive system (85.5 pct of 200 patients) with a smaller frequency in women with a history of miscarriage (53.9 pct of 190 women and in 32.7 pct of 170 pregnant women). The species spectrum and the incidence of bacterial vaginosis and genitourinary candidiasis of women of different risk groups in monocultures: Gardnerella vaginalis (12.3 pct), Candida albicans (11.1 pct), Escherichia coli (10.2 pct), Mobiluncus spp. (5.8 pct), Prevotella spp. (4.1), Staphylococcus. aureus (3.9 pct), Neisseria gonorrhoeae (3.7 pct), Fusobacterium spp. (3.2 pct), Micoplasma hominis (3.0 pct), Chlamydia trachomatis (1.5 pct), as well as in associations: Escherichia coli + Candida albicans (0.5 pct), Staphylococcus
aureus + Candida albicans (0.3 pct), Gardnerella vaginalis+ Prevotella spp. (0.3 pct of cases). Monitoring of the composition of microflora of the reproductive tract of pregnant women with in situ cervical cancer has demonstrated reduction in the frequency of detection of dysbiosis from 100 pct to 28 pct of cases after adjuvant therapy with antimicrobial and anticancer drugs and absence of association of opportunistic pathogenic microflora and reduction of the titer of dysbiotic disorders from 1014 to 108CFU/ml. Thus, the obtained data allow for determining the focus of diagnostic and preventive measures in the field of restoration of the microbiota of the reproductive system of women with different pathologies.
Keywords: bacterial vaginosis, genitourinary candidiasis, in situ cervical cancer, risk groups.
Рецензент - проф. Лихолат Ю. В.
Стаття надшшла 30.12.2015 року
