CC BY
21
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-54-58 УДК 618.14- 006.5+618.1- 006
Т. О. . Ноша. I. Г. Иономарют О. А. Кова. и»чук. О. М. Капами. II. (. I орбаш.
ДУ «hiciiny i иемщрм. акушерства i i шеко.мнм II АМН Украшм». м. k'inn Шепчеикшське рамоиие лаборщорие nil мления Uli обо. юиським мгжрамошмш nil ii. i . шборщоримх дос. мгжеш. ДУ "Км1вським М. 1Ц ДСЕСУ ». м. Ки1в
ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСБ1ОТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ СТАТЕВИХ ШЛЯХ1В У Ж1НОК З Г1ПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА ПОЛ1ПАМИ ЕНДОМЕТР1Я
e-mail: microbiki@gmail.com
У В po6oTÍ проведена оцшка стану мжробюценозу та аналiз асоцiативних форм шфжування статевих шляхов у 122 жшок з гшерпластичними процесами ендометрш та полшами матки. Одержанi данi св^ать, що мiкробiоценоз статевих шляхiв у хворих з гшерпластичними процесами ендометрiя та полiпами характеризуется формуванням бактерiальних комплексiв та вiдрiзняеться рiзною частотою патолопчних проявгв (анаеробний вагiноз, аеробний вагiнiт, кандiдоз). Таким чином, результата роботи свiдчать, що у хворих з гшерпластичними процесами ендометрiя рееструються асоцiативнi форми бактерiально! контамшацп статевих шляхiв, якi проявляються переважно як стан анаеробного вагiнозу. Формування патолопчного мiкробiоценозу у обстежених хворих в значнш мiрi обумовлене порушенням огавщношення мiж потенцiйно-патогенними видами бактерiй та захисною мiкрофлорою - лактобацилами, клькст показники яко1 не досягали рiвня норми.
Ключов! слова: бюценоз тхви, бактер1альш бюпшвки, гшерпластичш процеси ендометря, полши матки.
В останш роки активно дослiджуються мехашзми формування бактерiальних бiоплiвок на слизових оболонках оргашзму людини та, зокрема, на поверхш статевих шляхiв жшок [8, 11]. Чисельш лiтературнi даш свiдчать, що мiкрофлора in vivo юнуе переважно у виглядi складно оргашзованих комплексiв, зокрема, у формi мiкробних бiоплiвок. Комунiкативнi зв'язки бактерш в бiоплiвцi вiдбуваються за рахунок видшення бiологiчно активних речовин - ауторегуляторiв, якими е ацилiрованi лактони гомосерина. Ц речовини регулюють широкий спектр комушкативних процесiв у грамнегативних бактерiй. Також взаемозв'язок мiж мшрооргашзмами в бiоплiвцi вiдбуваеться завдяки пептидам, як регулюють експресiю факторiв патогенносп, спороутворення, коньюгативну передачу плазмiд та iншi властивостi грампозитивно! мiкрофлори [4, 13]. Встановлено, що бактерп в склавд бiоплiвки мають пiдвищену стшюсть до дп рiзних негативних факторiв, яка обумовлена екрануванням мiкробних клггин полiсахаридними комплексами мiжклiтинного матрикса. Набуття мiкроорганiзмами в складi бiоплiвки нових властивостей або пiдсилення !х патогенних проявiв ускладнюе проблему вибору та застосування етiотропних препаратiв [15, 17].
Вщомо, що при досягненнi критично! кшькост мшробно! маси факультативна частина резидентно! мшробюти статевих шляхiв, в тому чи^ умовно-патогеннi мiкроорганiзми, реалiзують свiй патогенний потенцiал, що сприяе розвитку дисбiозiв або запальних процешв [6, 7, 10, 12]. Зпдно даним лiтератури у жiнок з гшерпластичними процесами ендометрiя (ГПЕ) на фош гормональних розладiв вiдбуваеться формування патолопчного мшробюценозу зi змiною сшввщношення облiгатно!' та факультативно! частин резидентно! мшробюти [1, 2, 5, 16]. Ц змiни, якi проявляються активною пролiферацiею анаеробно! або аеробно! потенцшно-патогенно! мiкрофлори, найчастiше трактуються як дисбактерюз статевих шляхiв [3, 9, 14]. Склад багатокомпонентних мшробних асощацш, що контамiнують статевi шляхи жшок з гшерпластичними процесами ендометрiя та полшами, вивчено недостатньо.
Метою роботи було проведення аналiзу структури мшробних комплексiв та частоти !х реестрацп у хворих з ГПЕ та полшами матки.
Матер1ал та методи дослщжеиия. Стан мiкробiоценозу статевих шляхiв вивчали на пiдставi оцiнки результат бактерiологiчного дослiдження матерiалу з шхви та цервiкального канала хворих. Обстежено 60 хворих з гшерпластичними процесами ендометрiя (ГПЕ) (I група) та 62 хворих з полшами ендометрiя (ПЕ) (II група). З метою порiвняння обстежено 30 здорових жшок. Для вишву матерiалу, одержаного вщ хворих, використовували стандартний комплекс поживних середовищ (Ендо, ЖСА, кров'яний агар, Сабуро, Мюллера Хiтона, MRS, тюглшолеве середовище). Кiлькiсть мiкробних клiтин розраховувалась шсля пiдрахування колонiй та перерахування даних в десятиннi логарифми. Анаеробну мiкрофлору вивчали шляхом iнкубацi! посiвiв в анаеробних умовах в анаеростат «Anaerocult» (Merck, Нiмеччина) та щентифшували за допомогою наборiв Mikro La Test «Anaerotest 23» фiрми Erba Lachema (Чехiя). При виконаннi
роботи дослщження проводили з суворим дотриманням техшки анаеробного культивування. Гарднерельоз дiагностували методом бактерюскопп шляхом фарбування мазюв по Романовському з подальшим пiдрахуванням «ключових» клiтин, постановкою амiнового тесту, визначенням pH. Данi бактерiологiчних дослiджень обробляли методом варiацiйноï статистики Стьюдента та Фшера. Проводили пiдрахунок середнього значення для кожного варiацiйного ряду (М), середньоï помилки (m). Статистична обробка показниюв проводилась на персональному комп'ютерi з використанням таблиць Microsoft Office Excel - 2007. Вщмшносп розцшювались як статистично значущi при р<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. В задачi роботи входило вивчення стану мшроекологи пiхви та цервшального канала у жiнок з гшерпластичними процесами ендометрiя (ГПЕ) та полшами ендометрiя (ПЕ). Встановлено, що патолопчш змiни мiкробiоценозу статевих шляхiв у жшок I та II груп мали переважно три варiанти проявiв: бактерiальний вагiноз, аеробний вагiнiт та кандщоз. У хворих I групи з ГПЕ з найбшьшою частотою зареестровано прояви бактерiального вагiноза - у 58,3% (35/60). Аеробний вапшт, пов'язаний з активною пролiферацiею умовно-патогенноï аеробноï мiкрофлори, виявлено у 23,3% (14/60) обстежених, кандiдоз - у 18,3% (11/60) (рис.1). Слщ вщзначити, що кожен варiант змiн мшроекологи характеризувався присутнiстю в спектрi видiленоï флори, як агресивних видiв бактерш, що обумовлюють прояви патологiï, так i кiлькох видiв супутньо1' стабшзуючо1' мiкрофлори. Так, у жшок I групи з ГПЕ та з бактерiальним вагшозом в спектрi видшено1' мiкрофлори переважали мiкроаерофiли - Gardnerela vaginalis ((40%, 24/60) та Atopobium vaginalis (28,3% (17/60), якi найчастше знаходились в асоцiацiях з Mobiluncus та окремими представниками аеробно1' мкрофлори (S.faecalis, E.coli, Klebsiella spp.). Представники облшатно1' анаеробно1' мiкрофлори (Peptostreptococcus spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp., Clostridium spp., Eubacterium spp.) виавались в значних концентрацiях (lg 4,8 - lg 5,6 КУО/мл). Частота реестраци облiгатних анаеробiв знаходилась в межах 18,3% (11/60) - 56,7% (34/60). Склад асощацш був представлений 3-6 видами аеробно1' та анаеробно1' мкрофлори. Частота та кшьюсш показники висiву аеробно1' мiкрофлори у жшок I групи з вагшозом не досягали високого рiвня (8,3% (3/60) - 15% (9/60), lg 2,8 - lg 3,6 КУО/мл). Також, в матерiалi одержаному з тхви та цервкального канала хворих виявлено дефщит захисно1' мкрофлори - лактобацил (lg 2,6 - lg 3,4 КУО/мл).
Стан мкроекологи статевих шляхiв у хворих I групи з аеробним вапштом характеризувався суттевим зростанням показникiв висiву аеробних умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, в тому числi мкрофлори з патогенними властивостями. У цих жiнок зареестровано пiдвищення частоти та концентраци стафiлококiв, стрептококiв та ешерiхiй з гемолiтичними властивостями та без них. На вiдмiну вiд хворих з бактерiальним вагiнозом кiлькiсть асощанпв видiлених зi статевих шлях1в хворих з вапштом була обмежена 2-3 видами. До складу асощацш у жшок з вапштом частше, шж у хворих з вагшозом, входили гриби р. Candida -23,3% (14/60). Облпатна анаеробна мкрофлора та мкроаерофши у хворих з вапштом вишвались з незначною частотою та в незначнш кшькосп (lg 3,2 - lg 4,0 КУО/мл). Показники вишву захисно1' мiкрофлори - лактобацил, також не досягали рiвня норми (lg 3,4 - lg 4,2 КУО/мл). Групу хворих з кандщозом склали жшки, у яких з тхви та цервкального канала вишвались гриби р. Candida в дiагностичних концентращях (lg 5,2 - lg 6,2 КУО/мл). У бшьшосп жiнок з кандщозом гриби р. Candida знаходились, як в псевдомiцелiальнiй формi, так i у виглядi дрiжджових клггин. Також слiд вiдзначити, що найчастше гриби р. Candida контамiнували статевi шляхи в асоцiацiях з представниками потенцшно-патогенно1' аеробно1' мiкрофлори (S. аureus, S.epidermidis гем+, S.faecalis, E.coli гем.+, E.coli гем.-, Klebsiella spp.).
Вмют представникiв анаеробно1' мiкрофлори у вишвах з пiхви та цервiкального канала у жшок з кандщозом був незначним (lg 3,8 - lg 4,6 КУО/мл). Таким чином результати роботи свщчать, що у хворих з ГПЕ рееструються асощативш форми бактерiальноï контамшаци статевих шляхiв, яю проявляються рiзними варiантами патологiï мшробюценоза, але переважно як стан анаеробного вагшозу. Мiкроекологiя статевих шлях1в у хворих II групи з полшами також характеризувалась формуванням дисбiотичних змш, якi за проявами вiдповiдали основним варiантам, виявленим у хворих I групи. Але сшввщношення мiж варiантами патологiï мiкробiоценозу статевих шляхiв у хворих I та II груп вiдрiзнялось (рис.2). Найбшьш часто у жшок з полшами рееструвався аеробний вапшт -51,6% (32/62). Частота реестраци кандщоза складала 27,4% (17/62), бактерiального вагшоза - 21,0% (13/62). До спектру аеробно1' мiкрофлори статевих шляхiв у жiнок II групи з аеробним вапштом входили потенцшно-патогенш грампозитивш коки (S.epidermidis, S.epidermidis гем.+, S. аш^ш, S.faecalis, S. аgalactiae) та грамнегативш палички
(E.coli, E.coli гем+, Klebsiella spp.). У жшок II групи кiлькiснi показники цих умовно-патогенних мшрооргашзъив суттево перевищували д1агностичний р1вснь (lg 4,6 - lg 5,6 КУО/мл).
Рис.1 Типи порушення мжробюценозу шхви у жшок з Рис.2 Типи порушення мжробюценозу шхви у жшок з гшерпластичними процесами ендометрто. полшами ендометрто.
Також в складi бактерiальних асоцiацiй спостерiгалось збшьшення частоти реестрацп мiкрофлори, що мала фактори патогенност (гемолiтична та лецитшазна активнiсть, плазмокоагуляцiя). В спектрi видшено! мiкрофлори у жiнок II групи з аеробним вапштом збiльшена питома вага грибiв р. Candida. Анаеробна мшрофлора зi статевих шляхiв жшок II групи вишвалась з незначною частотою в низьких концентращях. Спектр анаеробно! мiкрофлори суттево не вiдрiзнявся вiд спектру, виявленого у хворих I групи: мiкроаерофiли - Gardnerela vaginalis, Atopobium vaginalis, Mobiluncus, а також обтгатш анаероби Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Eubacterium spp. Облiгатнi анаеробш мiкроорганiзми висiвались в незначних концентращях (lg 4,0 - lg 4,6 КУО/мл). У бшьшосп хворих II групи з кандщозом виявлено контамшащю статевих шляхiв асоцiацiями грибiв р. Candida та умовно-патогенно! мiкрофлори. Кшьюсш показники висiву грибiв р. Candida досягали високого рiвня (lg 4,6 - lg 5,8 КУО/мл). Присутшсть представниюв анаеробно! мiкрофлори в складi асоцiацiй була незначною (14,5 % (9/62) -17,7% (11/62).
Стан бактерiального вагшоза статевих шляхiв у жшок II групи з полшами рееструвався з меншою частотою (в 2,6 рази), шж у хворих I групи з ГПЕ. Переважно до складу анаеробного спектра мшрофлори входили Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp., Clostridium spp., Bacteroides spp. Але концентращя цих мiкроорганiзмiв не досягала високого рiвня (lg 4,4 -lg 5,2 КУО/мл). В порiвняннi з даними, виявленими у хворих I групи, у жшок II групи зменшилась частота реестрацп мкроаерофшв (Gardnerela vaginalis, Atopobium vaginalis, Mobiluncus - 12,9% (8/62) - 21% (13/62). Гриби р. Candida до складу бактерiальних асощацш у хворих II групи з вагшозом входили в незначною частотою -14,5% (9/62). У хворих II групи з вагшозом рееструються асощаци аеробно! та анаеробно! мшрофлори, до яких входять 3-4 вида бактерш.
У хворих II групи, як i у жшок I групи, виявлено дефщит лактобацил. Вщома значна роль лактобацил в складi фiзiологiчно!' бiоплiвки на поверхш слизово! оболонки статевих шляхiв. Але тшьки при умовi достатньо! кшькосп та при високiй щiльностi в складi бiоплiвки лактобацили здатнi забезпечити фiзiологiчний гомеокiнез та захист вщ потенцiйно патогенних транзиторних мiкроорганiзмiв. Накопичення значних концентрацiй лактобацил в бiоплiвцi запобiгае росту та розмноженню патогенних мiкроорганiзмiв за рахунок продукцй перекису водню, лiзоциму, молочно! кислоти, бактерюцишв. Перекис водню, супероксид анiонрадiкал, лiзоцим та iншi глiколiтичнi ферменти руйнують лшопроте!ди, якi входять до складу кл^инно! стiнки мiкроорганiзмiв. Самi лактобацили не руйнуються завдяки продукцй фермешгв каталази та супероксиддисмутази, якi нейтралiзують активну форми кисню. Транзиторнi анаероби, що входять до складу бiоплiвки, не синтезують вказаш ферменти, в зв'язку з чим не здатш переносити аеробнi умови росту. Одержат дат свщчать, що у хворих I та II груп формуеться дисбактерюз пiхви та цервiкального канала, який в залежносп вiд бюлопчних властивостей та функцiй мiкрофлори мае рiзни варiанти проявiв: анаеробний дисбактерюз (вагшоз), аеробний дисбактерiоз (вагiнiт) та кандщоз в асоцiацi! з умовно-патогенною мшрофлорою.
При обстеженi здорових жшок, в порiвняннi з хворими, встановлено меншу частоту асощативних форм бактерiально! та грибково! контамiнацi! статевих шляхiв. У 6,7% (2/30) здорових жшок виявлено асощаци мкроаерофшв (Gardnerella, Mobiluncus) з окремими представниками облiгатно! анаеробно! мшрофлори (Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp.,
Bacteroides spp., Prevotella spp.). Асощацп представникiв аеробно! умовно-патогенно! мiкрофлори (S. aureus, S.epidermidis гем+, E.coli гем.+, S.faecalis, Klebsiella spp.) з сапрофггаими мiкрооргaнiзмaми (S.viridans, Corynebacterium spp.) виявлено у 10% (3/30) здорових жшок. Гриби роду Candida в асощацп з аеробною мшрофлорою зареестровано в 13,3% випадюв (4/30). На вiдмiну вiд хворих у здорових жшок склад асощацш був представлений 2-3 видами мшрофлори, а щшьнють мшробно! або грибково! контaмiнaцi! статевих шляхiв була незначною. Кiлькiснi показники висiву анаеробно! та аеробно! мшрофлори знаходились в межах lg 3,8 - lg 4,2 КУО/мл). Результати бактерюлопчного дослщження стану мшроекологи статевих шляхiв у хворих з ГПЕ та полшами матки дозволили виявити значну частоту формування полiмiкробних асощацш. Стушнь етiологiчного значення aсоцiaтiв залежить вiд !х кшьюсного представництва в склaдi aсоцiaцiй та вщ фaкторiв пaтогенностi, якими вони володдать. Формування пaтологiчного мiкробiоценозу у обстежених хворих в значнш мiрi обумовлене порушенням спiввiдношення мiж потенцшно -патогенними видами бaктерiй та захисною мiкрофлорою - лактобацилами, кiлькiснi показники яко! не досягали рiвня норми. Результати роботи вказують на необхщнють розробки диференцiйовaних терапевтичних пiдходiв до лшування хворих з aсоцiaтивними формами бaктерiaльно-грибково! контaмiнaцi! статевих шляхiв з врахуванням переваги аеробного чи анаеробного компонента в склaдi мшробюти.
1.Мiкробiоценоз статевих шляхiв у хворих з гiперплaстичними процесами ендометрiя та полшами вiдрiзняеться рiзною частотою патолопчних проявiв: анаеробний вaгiноз, аеробний вапшт, кaндiдоз. Порушення мiкроекологi! супроводжуеться дефщитом лактобацил.
2.Стан мiкроекологi! статевих шляхiв у хворих з ГПЕ характеризуеться формуванням бaктерiaльних комплексiв з домшуванням в !х склaдi мiкроaерофiлiв та облпатних aнaеробiв.
3.У хворих з полшами матки рееструеться порушення сшввщношення мiж анаеробним та аеробним компонентом мшробюценозу з суттевим залученням в патолопчний процес аеробно! умовно-патогенно! мшрофлори.
4.Одержaнi дaнi слiд враховувати при розробщ та зaстосувaннi комплексно! етютропно! терaпi! у хворих з гшерпластичними процесами ендометрiя та полiпaми матки.
1. Yavorskaya E. S. Boievyie i paresteticheskie sindromyi cheiyustno-iitsevoy obiasti / E. S. Yavorskaya // Visnik stomatologiyi. - 1996. - No. 4. - S.316-321.
2. Yevdokimova V. V. Zovnishnii endometrioz: zminy hormonalnoho statusu, dysbalansu mikroekolohii kyshechnyka ta pikhvy / V. V.Ievdokimova, H. B. Shcherbina, S. M. Neporada [y dr.] / Ukrainskyi zhurnal klinichnoi ta laboratornoi medytsyny. -2014. - No. 3. - S. 104-111.
3. Kira E.F. Bakterialnyiy vaginoz / E.F. Kira // - M.: MIA, - 2012. 472 s.
4. Koval H. D. Porushennia mikrobioty statevykh shliakhiv yak chynnyk dysrehuliatsii vrodzhenykh imunnykh mekhanizmiv u zhinok, yaki khvori na endometrioz, asotsiiovanyi iz bezpliddiam / H. D. Koval // Akusherstvo, Hinekolohiia. Henetyka. -2016, No.4. - t.2. - S.37-41.
5. Nahorna V. F. Pikhvova mikrobiota pid chas vahitnosti: kharakterystyka, pryntsypy korektsii porushen / V. F. Nahorna, T. Ya. Moskalenko, A. A. Hrytsenko // Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka. - 2016. - t.2. No.4. - S.5-11.
6. Ryibalchenko O. V. Dezorganizatsiya bioplenok klinicheskih shtammov stafilokokkov metabolitami laktobatsill / O.V. Ryibalchenko, V.M. Bondarenko, I.V. Larionov [i dr.] //Zhurnal mikrobiologii. - 2010. - No. 6. - C.66-70.
7. Risman B. V. Podavlenie bakterialnyih bioplenok pri gnoyno-nekroticheskih oslozhneniyah sindroma diabeticheskoy stopyi metodom ultrazvukovoy kavitatsii / B. V. Risman, O. V. Ryibalchenko, V.M. Bondarenko [i dr.] // Zhurnal mikrobiologii. -2011. -No. 4. - S.14-19.
8. Ryibalchenko O. V. Struktura i funktsii bakterialnyih bioplenok simbioticheskih i uslovno-patogennyih bakteriy / O.V. Ryibalchenko, V.M. Bondarenko, O.G. Orlova // Verhnevolzhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2013. - t.11. - vyipusk 4. - S. 37-41.
9. Rischuk S.V. Infektsionno-vospalitelnyie zabolevaniya zhenskih polovyih organov: etiologiya, printsipialnyie podhodyi po diagnostike i lecheniyu. / S.V. Rischuk // Terra Medica. 2015: 4(82): 4-15.
10. Rischuk S.V. Disbioz vlagalischa: novyiy vzglyad na problemu. / S.V. Rischuk //Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii. - 2016.- t.15. - No.3. - S.54-63.
11. Svidzinski A. Strukturirovannyie polimikrobnyie bioplenki s preobladaniem Gardnerella / A. Svidzinski, V. Lening-Bauke, S. Svidzinski [i dr.] // Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika. - 2016. - t.2.- No. 4. - S. 51-73.
12. Starishko O. M. Osoblyvosti skladu mikroflory urohenitalnoho traktu zhinok/ O. M. Starishko // Visnyk problem biolohii i medytsyny.- 2017.- Vyp. 1 (135) .- S. 59-63.
13.Gajer P. Temporal dynamics of the human vaginal microbiota / P. Gajer, R.M. Brotman, G. Baio [et al.] // Sci. Transl. Med. - 2012. - 4 (132). - 132 p.
14. Lamont R.F. The vaginal microbiome: new information about genital tract flora using molecular based techniques/ R.F. Lamont, J.D. Sobel, R.A. Akins [et al.] // BJOG. - 2011. - Vol. 118 (5). - P. 533-540.
15. Marrazzo J. M. Interpreting the epidemiology and natural history of bacterial vaginosis: are we still confused? / J.M. Marrazzo // Anaerobe. - 2011. - Vol.17. - P. 186-190.
16. Ravel J. Vaginal microbiome of reproductive-age women. / J. Ravel, P. Gajer, Z. Abdo [et al.] //Proc Natl Acad Sci USA. -Vol.108. - 2011. - P.4680-4687.
17. Srinivasan S. Temporal variability of human vaginal bacteria and relationship with bacterial vaginosis / S.Srinivasan, C.Liu, C.M. Mitchell, T.L.Fiedler, K.K. Thomas. // PLOS One. - 2010. - 5. - el0197.
Реферати
ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСБИОТИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ ПОЛОВЫХ ПУТЕЙ У ЖЕНЩИН С ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ И ПОЛИПАМИ ЭНДОМЕТРИЯ Лисяна Т. О., Пономарьова И. Г., Ковальчук О. А., Каналам О. М., Горбань Н. Е. В работе проведена оценка состояния микробиоценоза и анализ ассоциативных форм инфицирования половых путей в 122 женщин с гиперпластическими процессами эндометрия и полипами матки. Полученные данные свидетельствуют, что микробиоценоз половых путей у больных с гиперпластическими процессами эндометрия и полипами характеризуется формированием бактериальных комплексов и отличается разной частотой патологических проявлений (анаэробный вагиноз, аэробный вагинит, кандидоз).
Ключевые слова: биоценоз влагалища, бактериальные биопленки, гиперпластические процессы эндометрия, полипы матки.
Стаття надшшла 9.10.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-58-63 UDС 616.314-089.23:616.314.2-053.6
CHARACTERISTICS OF DYSBIOTIC DISTURBANCES OF STATE WAYS IN WOMEN WITH HYPERPLASTIC PROCESSES AND POLYPES ENDOMETRY Lisiana T.O., Ponomarova I.G., Kovalchuk O.A.,
Katsalap O.M., Gorban N.E. In this work an estimation of microbiocenosis status and analysis of associative forms of infection of the genital tract in 122 women with hyperplastic processes of endometrium and uterine polyps were performed. The obtained data testify that microbiocenosis of the genital tract in patients with hyperplastic processes of endometrium and polyps is characterized by the formation of bacterial complexes and differs in different frequency of pathological manifestations (anaerobic vaginosis, aerobic vaginitis, and candidiasis).
Key words: vaginal biocenosis, bacterial biofilms, hyperplastic processes of endometrium, polyps of the uterus.
Рецензент Лiхачов В.К.
А. V. Marchenko
HSEI of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
CORRELATION OF TRANSVERSAL DIMENSIONS OF THE JAWS AND SAGITTAL
CHARACTERISTICS OF THE DENTAL ARCH WITH ODONTOMETRIC AND CEPHALOMETRIC INDICES IN BOYS WITH ORTHOGNATHIC BITE
e-mail: allamarchen@yandex.ru
The article describes and analyzes the correlation of computer-tomographic characteristics of dental arcs with odontometric and cephalometric characteristics in boys with orthognathic bite. The greatest number of correlations of the size of the teeth with transversal dimensions of the upper and lower jaw are established with mesiodistal dimensions of the crowns of teeth (48.6%), vestibule-tongue sizes crowns of teeth (42.4%) and the width of the dentin-enamel border in the vestibule-tongue direction (41,7%); with the parameters of the maxillary dental arches in the sagittal plane - a similar distribution is maintained (69.4% with mesiodistal crowns of teeth, 80.6% with vestibule-tongue sizes crowns of teeth, 77.8% with the width of the dentin-enamel border in the vestibule-tongue direction ); with the parameters of the maxillary dental arc in the vertical plane there is a completely different distribution - the greatest number of correlations is established only with the width of the dentin-enamel border in the vestibule-tongue direction (22,2%). In analyzing the correlations of cephalometric indices in the general groups of boys, almost identical numbers with the transversal dimensions of the upper and lower jaw and the parameters of the maxillary dental arc in the vertical plane (24.8 and 25.7% respectively) and only 8.6% with the parameters of the maxillary dental arcs in the sagittal plane.
Key words: boys with orthognathic bite, correlations, computed tomography, transversal dimensions of the upper and lower jaw, sagittal characteristics of the dental arch, odontometric and cephalometric indices.
The work is a fragment RSW "Mechanisms of the influence of pathogenic factors on the dental status of persons with somatic pathology, ways of their correction and blocking" (state registration number: 0115U001138).
It is proved that dental status survey at the population level is extremely useful for assessing, developing or regulating the health care system, as well as evaluating the effectiveness of population programs. Conducting regulated screening studies is as successful as possible with the consideration of non-average values that characterize the parameters of the gnatic part of the head, and when evaluating the individual and craniotypological range of variability of anatomical signs in conditions of normal development of bite [4, 13, 19]. Available clinical guidelines for CT visualization contain very insignificant information about morphometric parameters of dental arches and teeth, often limited to mean values of signs [5, 21, 22].
Diagnosis of orthodontic pathology is based on a large number of different characteristics, therefore, the question arises about the application of mathematical methods for data processing, which
