CC BY
16
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-189-193
УДК 57.579.61:616-078
Тригуб С. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОБОЦЕНОЗУ СЕЧОСТАТЕВОТ СИСТЕМИ Ж1НОК
ПРИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ СТАНАХ Днiпровський нацiональний унiверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днтро)
trygub.svetik@gmail.com
Зв'язок nублiкацГl' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл^ження виконано у межах на-уково-досл^но''' теми: «Перспективш для використан-ня людиною бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв - компонентiв природних i штучних бiоценозiв» (№ державно''' реестрацп 0118и003277), що виконуеться на кафедрi м^робюлогп, вiрусологN та бютехноло-гГ'' Дшпровського нацiонального унiверситету iменi Олеся Гончара.
Вступ. Захворювання репродуктивно''' системи, спричинеш патогенними та умовно-патогенними мшрооргашзмами, що призводять до дисбюзу сечо-статевих оргашв, залишаються значною проблемою сучасних лiкарiв. Значною мiрою вони пов'язаш з певними труднощами дагностики, резистентшстю до л^ування, надзвичайно високою поширешстю та можливiстю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцю жiнок. Ускладнення, пов'язаш з бактерiальним вагiнозом (БВ), включають хрошчш запальнi процеси внутрiшнiх статевих оргашв, розвиток спайкових процеав оргашв малого тазу, безплщдя, самовьльне переривання вагiтностi на рiзних термшах, крiм того, збудники БВ можуть впливати на розвиток злоякiсних пухлин [1].
Дисбаланс мтрофлори урогенiтального тракту жшок представляе порушення кiлькiсно-якiсних вза-емин резидентних мiкроорганiзмiв - сапрофпших i умовно-патогенних, що населяють сечостатеву систему жшок в нормК Розвиток дисбалансу бюти урогеш-тального тракту (УГТ) може супроводжуватися мета-болiчними, iмунними порушеннями i в ряд випадшв клiнiчними проявами, ступшь вираженостi яких може варiювати в^ безсимптомного носiйства до вираже-но''' клЫчно''' машфестацп.Численш дослiдження довели, що етюлопчна структура сечостатевих шфекцм, обумовлених умовно-патогенною мiкрофлорою, як правило, представлена асощащею декiлькох мшро-органiзмiв [2,3].
Все вищесказане дозволяе розглядати проблему урогештальних iнфекцiй, асоцiйованих з рiзною ми крофлорою, як актуальну, в попередженнi пошире-ностi та насл^шв в майбутньому.
Мета дослщження - дослiдити видовий склад ми крофлори сечостатево''' системи жiнок в нормi та в асо-щацп з вiрусними агентами при патолопчних змiнах.
Об'ект i методи дослщжень. В даному дошджен-нi був проведений аналiз спiввiдношення патогенно'' та умовно-патогенно''' мiкрофлори, а також збуднишв вiрусноí' природи урогенiтального тракту жшок рiзних вiкових категорiй.
Для проведення дослав було обстежено 395 жшок втом вiд 18 до 60 рошв з нормофлорою та ш-фекцiйно-запальними процесами репродуктивного тракту культуральним методом та за допомогою ПЛР з детекщею результатiв в режимi реального часу з тест-системою Фемофлор. 1дентифтащю результатiв
здiйснювали за загальноприйнятими методами. Ста-тистичну обробку результат по визначенню частоти зустрiчаeмостi ознак у высотках визначали за допомогою стандартного пакету програм Office Excel. Залеж-но вщ вшу дослiджуваних жiнок було подiлено на 3 групи: I - в^ 18 до 25 рошв, II - жшки вiком вiд 26 до 45 рошв, III - в^ 45 до 60 рошв.
Матерiалом для дослiдження служить зш^б ет-телiальних клiтин уретри, задньо-боковий зв^ пiхви та цервiкальний канал (u,V, C).
Результати дослiдження та Ух обговорення. Нами була обстежена сечостатева мшрофлора 395 (100%) жшок, вшом в^ 18 до 60 рошв, якi були обстеженi на наявшсть урогенiтальних захворювань за допомогою культурального методу, з яких 100 жшок додатково було обстежено методом ПЛР-РЧ з тест-системою Фемофлор.
Для аналiзу складу мшрофлори урогештального тракту (УГТ), уах обстежених пациенток було умовно подiлено на три вiковi категорп: I вiкова група - жшки втом вiд 18 до 25, II втова група - жшки втом вiд 26-45 роюв, III - вiд 45 до 60 рошв.
Нами був обстежений мтробоценоз урогешталь-ного тракту жшок з нормальним станом мшрофлори, було дослужено якiсно-кiлькiснi показники пред-ставникiв нормально! мiкрофлори жiнок рiзного вiку у порiвняннi зi стандартними лабораторними показни-ками. На рис. 1 показана частота виявлення нормоце-нозу урогештального тракту жшок. Сл^ вiдмiтити, що кiлькiсть представникiв роду Lactobacillus spp. стано-вить в середньому 107 КУО/мл, а титр умовно-патогенно! мтрофлори не перевищуе нормальних значень.
Було встановлено, що серед вах вiкових груп бьльший вiдсоток з нормальним станом мтрофлори припадае на жiнок репродуктивного вшу - 46%, най-менша частка припадае на пащенток вiком 46-60 рошв - 19%. Такий результат пояснюеться тим, що у жшок молодше 45 рошв е мехашзми, якi регулюють сталiсть мiкробоценозу репродуктивной' системи (гормональ-ний фон та о^сть рН середовища). З вшом рiвень Lactobacillus spp. знижуеться до 105 КУО/мл та почи-нае збтьшуватися рiвень облiгатно-анаеробних i фа-культативних мiкроорганiзмiв, це пов'язано з iмунним статусом, зменшенням захисних сил та присутшстю хронiчних iнфекцiй [4].
£ 60% У
S 35%
| 40%
!20% Ф=В
ь 0%
т 18-25 26-45 46-60
BiKOBi групи жшок
Рис. 1. Частота нормального стану м1крофлори репродуктивно!' системи у ж1нок р1зних в1кових груп.
На наступному етат дослiдження було проведено видтення та iдентифiкацiя умовно-патогенних м^ро-органiзмiв репродуктивного тракту жiнок при патоло-гiчних ускладненнях. В залежно вщ наявностi i ступе-ня вираженост клiнiчних проявiв всi пацieнтки були роздтеш на двi групи: I-а група (34%) - «норма»; II-а група (66%) - «клш^а».
I-шу групу «норма» склали жiнки, ям не мали суб'ективноУ i / або об'ективноУ кл^чноУ симптоматики, II-гу групу «клш^а» склали жшки, що пред'являють скарги та мали об'ективну клiнiчну картину.
За результатами обстеження було встановлено, що серед 395 жшок у 134 жшок виявлений нормоценоз i в 261 (група «клш^а»), був дисбюз сечостатевоУ систе-ми, який проявлявся скаргами з боку урогештального тракту.
Об'ективне клiнiчне обстеження встановило (рис. 2), що в найбтьш часто шфекцшно-запальний про-цес локалiзувався в област ендоцервiкального каналу шийки матки (70%) i тхви (60%), значно рщше - в уретрi (8%) i ампулi прямо'' кишки (2%). Заслуговуе на увагу той факт, що у жшок з дисбютичними пору-шеннями репродуктивной' системи, нерщко (в 40%
Рис. 2. Частота виявлення (%) iнфекцiйного процесу в рiзних 6i0T0nax сечостатевоТ системи жшок.
випадмв) в запальний процес було залучено 2 i бтьше осередка шфекцп, що спiвпадаe з результатами дослщжень Lewis FM, Bernstein KT, Aral SO. [5].
При вивченш частоти виявлення умовно-па-тогенноУ мiкрофлори було вiдмiчено, що у жшок, ям звернулися з рiзноманiтними клiнiчними проявами, спостерiгалося стрiмке зниження корисних представнимв роду Lactobacillus spp. У кл^чно значимих титрах (рис. 3), найчасл-ше були видтеш представники роду Candida spp. - (19,1%), Enterobacteriacea spp. - (18,3%), Streptococcus spp.- (9,8%), Staphylococcus spp.-(8,2%), i там види, як Gardnerela vaginalis -(l3,75%), Ureaplasma (urealyticum + parvum) - (10,5%) та Mycoplasma hominis - (6,2%), Ух можна було виявити в будь-якому з бютотв— уретрЬ церв^альному кана-лi або пiхвi як в одному, двох, так i одночаснов трьох бютопах [1,6].
На рис. 4 показано, що у жшок з об'ективними i суб'ективними симптомами з боку УГТ серед першоУ втовоУ групи головними збудниками е Ureaplasma urealyticum (14%), Gardnerela vaginalis (13,2%), та там мшрооргашзми, як Candida alb.(14,8%), S. agalactiae (9,25%) та E. coli - 8,3%. У жшок вшом 26-45 ромв головними збудниками е також представники класичного вапнозу Ureaplasma urealyticum —15,6% та Gardnerela
Рис. 3. Частота (%) виявлення умовно-патогенноТ мшрофлори
репродуктивной системи жшок при патолопчних змiнах.
vaginalis - 11,75%, а також факультативно-анаероб-на та аеробна мшрофлора - Candida alb. - 16,2%, K.Pneumoniae - 11,6% та E. coli - 9,4%. Отримаш дан1 корелюють з результатами дослщжень Okodo M. et. al., якi вiдмiчали, що з втом рiвeнь естрогену та мль-кiсть лактобацил знижуються, що зумовлюе поступове пiдвищeння рН до нейтрального, що стимулюе збть-шенню млькост дрiжджоподiбних грибiв i контамша-цп мiкроорганiзмами кишковоУ та коковоУ груп [7].
Тобто, у жшок щеУ групи кандидоз розвиваеться через наявшсть змшаноУ флори та дисбiотичних по-рушень. Тому у вiковiй грут 46-60 рокiв порiвняно з попередньою збiльшуеться частота видiлeння кл^ч-них iзолятiв Candida alb. - 12,6%, E. coli - 12,1% та K. pneumoniae - 11,45%.
Аналiзуючи отримаш даш дослщження можна зробити висновок, що головною групою ураження для виникнення патолопчних змш урогештального тракту е група жшок фертильного вту вщ 18 до 45 ромв. Причинами даних показнимв являеться раннш початок статевого життя, наявнiсть велико'' кiлькостi статевих партнeрiв, недотримання правил гiгiени, травмати-защя статевих шляхiв при абортах, раншх пологах,
Рис. 4. Спiввiдношення аеробних i анаеробних MiKpoopraHi3MiB сечостатевоТ системи у жшок pi3Horo BiKy при наявност1 дисбiотичних порушень.
наявнiсть хрошчних запалень УГТ, порушення складу м^рофлори репродуктивного тракту та iнше [8].
Для подальшого дослiдження, нами була обстеже-на генiтальна мiкрофлора 100 жшок репродуктивного вшу 18-45 (1-2 вшова категорiя), якi звернулись з рiзни-ми скаргами з боку сечостатевоУ системи, за допомо-гою методу ПЛР-РЧ з тест-системоюФемофлор.
На рис. 5 представлений аналiз частоти видтення умовно-патогенних та патогенних мiкроорганiзмiв, а також вiрусiв, що найчаспше були видiленi серед до-слщженоУ групи жiнок: Human Papilloma virus високо-го онкогенного ризику (HPV ВОР) - типи 16,18, 31, 33, 35, 39,45,52, 58, 59, 67 (37,2%), Ureaplasma (urealiticum
Рис. 5. Стввщношення (%) умовно-патогенних, патогенних MiKpoopraHi3MiB та агентiв вiрyсноT природи у жшок репродуктивного BiKy (18-45 р.).
+ parvum) в ктшчно значимш кiлькостi >104 - 19,5%, Candida spp. в ктькосп >103 - 12,8%, Cytomegalovirus (CMV) - 8,1%, Chlamydia trachomatis—6%, Herpes Simplex virus (HSV1,2) - 5,3%, Trichomonas vaginalis—4,8%, Mycoplasma hominis в ктькосп >104-3,5% та Neisseria gonorrhoeae —2,8% [9].
Таким чином можна зробити висновки, що осно-вним збудником шфекцшних процеав, у жiнок репродуктивного вшу, е ВПЛ високого канцерогенного ризику. Проблема захворювань, асоцшованих з в!ру-сом папiломи, набула особливо! значущосп у зв'язку з високою контагiознiстю, поширенiстю вiрусу i його онкогенним потенцiалом. За останш 10 рокiв спо-стерiгаеться тенденцГя зростання кiлькостi випадкiв дисплазiй шийки матки в молодих жiнок вшом до 30 рокiв, що вказуе на переважне ураження саме жшок репродуктивного вшу [10].
В меншш ктькосп етюлопчно значимими е представники умовно-патогенно!' мшрофлори такi, як Ureaplasma (urealyticum + parvum) i гриби роду Candida spp., !х можна було виявити в будь-якому з бютотв- U, V, C. Таким чином, найбтьш iмовiрною причиною появи рiзноманiтних скарг в урогештально-му тракт!, е, за нашими спостереженнями, Ureaplasma (urealyticum + parvum) i гриби роду Candida spp. У бтьш рщккних випадках мають значення також i великий спектр шших збудникiв [11].
Численнi дослщження показали, що етюлопч-на структура урогештальних iнфекцiй, обумовлених умовно-патогенною мшрофлорою, як правило, представлена асощащею декiлькох мiкроорганiзмiв. На рис. 6 показано, що переважнш бiльшостi випадкГв (58%) збудники були виявленi у виглядi асоцГацп де-кiлькох мiкроорганiзмiв, слiд вiдмiтити, що найбть-ший вiдсоток складали асоцГацп бактерГ'' з агентами вГрусно!' природи (32%), та бактери з дрГжджоподГб-ними грибами родуCandida spp. (26%). Моношфекцп вфусноУ етюлогп (18%), головним чином представлен! HPV ВОР, вГруси папiломи високого онкогенного ризику визначалися в урогештальних бютопах (U, C, V) при-близно з однаковою частотою [12].
За даними Bosch FX, 4,8% уах випадкГв раку у свт спричинено в основному вГрусом паптоми людини високого канцерогенного ризику (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, i 59-й тип). Саме ц! типи спричиняють швазивний рак шийки матки та цервшальну штрает-телГальну неоплазГю [13].
На рис. 7 представлене ктьккне розподГлення ВПЛ високого канцерогенного ризику у жшок молодого вшу. ВГдмГчено, що серед вах титв ВПЛ часлше було видГлено так! типи як: 16, 18, 39 та 31 (26,3%, 15,7%, 11,6% та 10,1% вщповщно). Пщ час проведення нашого дослщження найчастГше виявлений вГрус па-
Рис. 6. Частота виявлення асощацш MiKpoopraHi3MiB та areHTiB BipycHOi природи у жiнок репродуктивного BiKy.
птоми людини 16 та 18 титв, що ствпадае з результатами Stern PL, vander Burg SH, Hampson IN, et. al.[14]. Висновки
1. За результатами обстеження було встановлено, що серед Bcix вшових груп бтьший вiдсоток з нормо-ценозом припадае на жiнок вшом 26-45р. - 46%, най-менша частка припадае на пацiенток вшом 46-60 рошв - 19%.
2. Показано, що у жшок вшом вщ 18 до 25 рошв, го-ловними збудниками е Ureaplasma urealyticum (14%),
Рис. 7. КГльшсть (%) типiв ВПЛ високого онкогенного ризику репродуктивного тракту жшок вшом 18-45 рошв.
Gardnerela vaginalis (13,2%), та мшрооргашзми такЬ як Candida alb.(14,8%), S. agalactiae (9,25%). У жшок вшом 26-45 рошв: Ureaplasma urealyticum —15,6%, Gardnerela vaginalis—11,75%, та так види, як Candida alb.—16,2%, K. pneumoniae—11,6% та E. coli - 9,4%. В третш вшовоУ категорп у найбiльшiй кiлькостi були виявлеш Candida alb.— 12,6%, E. coli - 12,1% та K. pneumoniae —11,45%.
3. Аналiз бактерiальних асощацш та вiрусних аген-^в показав, що у жiнок репродуктивного вшу, в переважнш бтьшост випадшв (58%) збудники були виявлеш у виглядi асощацп дектькох мiкроорганiзмiв, слiд вiдмiтити, що найбтьший вiдсоток складали асощацп бактерп з агентами вiрусноl' природи (32%), та бактери з дрiжджоподiбними грибами роду Candida spp. (26%). Моношфекцп вiрусноl' етюлогп (18%), головним чином представлен HPV ВОР.
4. Було визначено, що серед вах титв ВПЛ високого онкогенного ризику часлше було видтено так1 типи як: 16, 18, 39 та 31 (26,3%, 15,7%, 11,6% та 10,1% вщповщно).
Перспективи подальших дослщжень. Отрима-нi данi представляють практичний iнтерес, оскiльки вони можуть бути використаш для подальшого ви-вчення стввщношення умовно-патогенно'', патогенно'' мшрофлори та вiрусiв репродуктивной' системи жшок, для розробки профтактичних i лшувальних заходiв, та попередження виникнення урогештальних шфекцш i патологiй репродуктивной' функцп жiнок.
Л1тература
1. Janneke HH van de Wijgert. The vaginal microbiome and sexually transmitted infections are interlinked: consequences for treatment and prevention. PLoS Med. 2017;14(12):24-78.
2. Prilepskaya VN, Mirzabalaeva AK, Kira EF, Gomberg MA, Apolihina IA, Bajramova GR. Diagnostika i lechenie zabolevanij, soprovozhdayushchih-sya patologicheskimi vydeleniyami iz polovyh putej zhenshchin. Klinicheskie rekomendacii.Rossijskoe obshchestvo akusherov-ginekologov. GOEHTARMedia; 2013.50 s.[in Russiаn].
3. Braxton J, Carey D, Davis D, Flagg E, Footman A, Grier L. Sexually Transmitted Disease Surveillance. 2014. 177 р.
4. Biswala BM, Singhb KB, Ismaila MB, Jalala MI, Safruddinb EI. Current concept of bacterial vaginosis in cervical cancer. J ClinGynecol Obstet. 2014;3(1):1-7.
5. Lewis FM, Bernstein KT, Aral SO. Vaginal microbiome and its relationship to behavior, sexual health, and sexually transmitted diseases. Obstet Gynecol. 2017;129:643-54.
6. Zharkin NA, Zamaraev VS, Savchenko TN, Marushkina OI, Van Nan'. Bakterial'nyj vaginoz i reproduktivnoe zdorov'e zhenshchin. Medicinskij al'manah. 2015;39(4):84-6. [in Russiаn].
7. Okodo M, Kawamura J, Okayama K, Kawai K, Fukui T, Shiina N, et al. Cytological features associated with ureaplasma urealyticum in pap cervical smear. Asian Pac J Cancer Prev. 2017;18(8):2239-42.
8. Kolupaev VE, Gimmel'farb EI, Lipova EV. Modelirovanie zavisimosti mnogoochagovogo infekcionno-vospalitel'nogo processa urogenital'nogo trakta ot vyyavlennyh associacij obligatnyh i uslovno-patogennyh mikroorganizmov. Vestnik poslediplomnogo medicinskogo obrazovaniya. 2009;1:41-5. [in Russiаn].
9. Ivanova MA, Romanova OV. Zabolevaemost' infekciyami, peredavaemymi polovym putem, v Rossijskoj Federacii za period s 2006 po 2015 gg. Sovremennye problemy zdravoohraneniya i medicinskoj statistiki. 2016;(1):8-12. [in Russiаn].
10. Solomon D, Saslow D, Lawson HW, Killackey M, Kulasingam S, Cain J. American Cancer Society, American Society for Colposcopy and Cervical Pathology, and American Society for Clinical Pathology Screening Guidelines for the Prevention and Early Detection of Cervical Cancer. CA Cancer J Clin. 2012;62:147-72.
11. Moyes DL, Richardson JP, Naglik JR. Candida albicans - epithelial interactions and pathogenicity mechanisms: scratching the surface. Virulence. 2015;6(4):338-46.
12. Fredricks DN, Fiedler TL, Thomas KK, Oakley BB, Marrazzo JM. Targeted PCR for detection of vaginal bacteria associated with bacterial vaginosis. J Clin Microbiol. 2007;45(10):3270-6.
13. Bosch FX, Broker TR, Schiffman M. Comprehensive control of HPV infections and related diseases 20 November. 2012;30(5):1-202.
14. Stern PL, van der Burg SH, Hampson IN, Broker TR, Fiander A, Lacey CJ, et al. World Health Organization (WHO). HPV and disease prevention. ICO/WHO Monograph. Vaccine. 2012 Nov;30(5):55.
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОБОЦЕНОЗУ СЕЧОСТАТЕВО1 СИСТЕМИ Ж1НОК ПРИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ СТАНАХ Тригуб С. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Дослщжено видовий склад мтрофлори сечостатевоУ' системи жшок в нормi та в асо^ацй' з вiрусними агентами при патолопчних змшах. Для проведення дослав було обстежено 395 жшок втом вщ 18 до 60 рошв культуральним методом та за допомогою ПЛР з детекщею результат в рeжимi реального часу. За результатами обстеження було встановлено, що серед 395 жшок у 134 жшок виявлений нормоценоз i в 261 жшки - дисбюз урогештального тракту, при цьому спостер^алося с^мке зниження корисних представнимв роду Lactobacillus spp. У клЫчно значимих титрах найчаспше були видтеш представники роду Candida spp., Enterobacteriacea spp., Streptococcus spp, i там види, як Gardnerela vaginalis, Ureaplasma (urealyticum + parvum) та Mycoplasma hominis. Вiдмiчeно, що у жшок репродуктивного вту в 58% випадшв збудники були виявлеш у виглядi асо^ацУ декшькох мiкроорганiзмiв, найбтьший вщсоток складали асо^а^'У бактери з агентами вГрусно'У природи (32%), та бактери з др!жджопод!бними грибами роду Candida spp. (26%). Моношфекци в!русноУ' етюлогп (18%), головним чином були представлен ВПЛ високого онкогенного ризику, часлше було видшено 16, 18, 39 та 31 тип.
Ключов1 слова: ПЛР в рeжимi реального часу, урогештальний тракт, мтрофлора, репродуктивний вш.
ОСОБЕННОСТИ МИКРОБОЦЕНОЗА МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНЩИН ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ
Тригуб С. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Исследован видовой состав микрофлоры мочеполовой системы женщин в норме и в ассоциации с вирусными агентами при патологических изменениях. Для проведения опытов было обследовано 395 женщин в возрасте от 18 до 60 лет культуральным методом и с помощью ПЦР с детекцией результатов в режиме реального времени. По результатам обследования было установлено, что среди 395 женщин у 134 женщин обнаружен нормоценоз и у 261 женщины - дисбиоз урогенитального тракта, при этом наблюдалось резкое снижение полезных представителей рода Lactobacillus spp. В клинически значимых титрах чаще всего были выделены представители рода Candida spp., Enterobacteriacea spp., Streptococcus spp., и такие виды, как Gardnerela vaginalis, Ureaplasma (urealyticum + parvum) и Mycoplasma hominis. Отмечено, что у женщин репродуктивного возраста в 58% случаев возбудители были обнаружены в виде ассоциации нескольких микроорганизмов, наибольший процент составляли ассоциации бактерии с агентами вирусной природы (32%), и бактерии с дрожжеподобными грибами рода Candida spp. (26%). Моноинфекции вирусной этиологии (18%), главным образом были представлены ВПЧ высокого онкогенного риска, чаще было выделено 16, 18, 39 и 31 тип.
Ключевые слова: ПЦР в режиме реального времени, урогенитальный тракт, микрофлора, репродуктивный возраст.
PECULIARITIES OF MICROBIOCENOSIS OF THE URINARY GENERAL SYSTEM OF WOMEN IN PATHOLOGICAL CONDITIONS
Trygub S. A., Holodok L. P., Skliar T. V.
Abstract. The species composition of the microflora of the genitourinary system of women is normal and in association with viral agents in pathological changes. For carrying out of experiments, women aged 18 to 60 years were examined by culture method and using PCR with real-time results detection. According to the results of the survey, it was found that among 395 women in 134 women foundnormocytosis and in 261 women - dysbiosis of the urogenital tract, while there was a rapid decrease in the useful representatives of the genus Lactobacillus spp.
It has been shown that in women with objective and subjective symptoms of UGT in the first age group, the main etiologic agents are Ureaplasma urealyticum (14%), Gardnerela vaginalis (13.2%), and microorganisms such as Candida alb. (14.8%), S. agalactiae (9.25%) and E. coli— 8.3%. In women aged 26-45, the main pathogens are also classical vaginosis Ureaplasma urealyticum— 15.6% and Gardnerela vaginalis - 11.75%, and facultative-anaerobic and aerobic microflora - Candida alb. - 16.2%, K. pneumonia - 11.6% and E. coli - 9.4%.
With age, the level of estrogen and the amount of lactobacilli decrease, which leads to a gradual increase in pH to neutral, which stimulates the increase in the number of yeast-like fungi and contamination by microorganisms of the intestinal and coccal groups. That is, in women of this group candidiasis develops due to the presence of mixed flora and dysbiotic disorders. Therefore, in the age group of 46-60 years, compared with the previous one, the frequency of isolation of clinical isolates Candida alb. - 12.6%, E. coli— 12.1% and K. pneumoniae— 11.45% increase.
Most commonly, they were isolated among the studied group of women: Human Papilloma Virus of High Oncogenic Risk (HPV VOR) —types 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 58, 59, 67 (37.2%), Ureaplasma (urealiticum + parvum) in clinically significant amounts > 104— 19.5%, Candida spp. in the number > 103— 12.8%, Cytomegalovirus (CMV) 8.1%, Chlamydia trachomatis— 6%, Herpes Simplex virus (HSV1.2) - 5.3%, Trichomonas vaginalis - 4.8%, Mycoplasma hominis in quantities > 104— 3.5% and Neisseria gonorrhoeae - 2.8%.
It has been shown that in the vast majority of cases (58%) the pathogens were detected in the form of the association of several microorganisms, it should be noted that the highest percentage was the association of bacteria with viral nature agents (32%) and bacteria with yeast-like fungi of the genus Candida spp. (26%). Monoinfection of viral etiology (18%), mainly represented by HPV VOR.
It was noted that among all types 16, 18, 39 and 31 (26.3%, 15.7%, 11.6% and 10.1% respectively) were identified more frequently. In the course of our research, the most commonly detected human papillomavirus 16 and 18 types, which coincides with the results of the authors of other studies.
The experimental data obtained are of practical interest since they can be used for further study of the ratio of opportunistic, pathogenic microflora and reproductive system viruses of women, for the development of preventive and curative measures, and prevention of excretion of urogenital infections and pathologies of reproductive function of women.
Key words: real time PCR, urogenital tract, microflora, reproductive age.
Рецензент - проф. Громова А. М.
Стаття наджшла 02.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-193-199 УДК 616.125 - 008.313 - 005.6 - 036.3 - 085: 615.273
Ханюков О. О., Егуд'та €. Д., Сапожниченко Л. В., Калашникова О. С., БублШ Р. В.
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ДАБ1ГАТРАНУ У ПАЦ16НТ1В 13 Ф1БРИЛЯЦ16Ю ПЕРЕДСЕРДЬ, ТРОМБОЗОМ ВУШОК ПЕРЕДСЕРДЬ ТА ВИСОКИМ РИЗИКОМ ГЕМОРАГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ Державний заклад «Дншропетровська медична академiя МЫстерства охорони здоров'я УкраТни» (м. Дншро)
s.lyuda@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР кафе-дри «Особливост структурно-функцюнальних змш серцево-судинноУ системи у хворих на артерiальну ппертенз^, iшемiчну хворобу серця в поеднанш з коморбщними станами», № державноУ реестраци 0117U004729, термш виконання 01.2017-12.2020.
Вступ. Фiбриляцiя i тртотшня передсердь (ФП i ТП) - це одш з найпоширешших порушень ритму серця. Поширешсть фiбриляцiУ передсердь в загаль-нш популяцп становить 1-2% i шдвищуеться з втом - вщ < 0,5% у вiцi 40-50 ромв до 5-15% у вiцi 80 ромв. У чоловшв ФП розвиваеться часпше, шж у жшок [1]. Актуальшсть проблеми фiбриляцiУ передсердь також пов'язана з п'ятикратним шдвищенням ризику роз-витку iшемiчного шсульту, триразовим ризиком роз-витку хрошчноУ серцевоУ недостатносл, шдвищенням смертность Кардiоемболiчний шсульт, який виникае у хворих на фiбриляцiю передсердь, проттае важче
i супроводжуеться бтьш високою швалщизащею та летальшстю, шж атеротромботичний шдтип шсульту [2]. Вщновлення синусового ритму шляхом прове-дення електричноУ кардюверси залишаеться одшею iз найбтьш необхщних процедур у хворих на фiбри-ляцш та тртотшня передсердь. Однак ризик тром-боемболiчних ускладнень, асоцшований з кардю-вераею, дуже високий i може становити 5% у хворих без антикоагулянтноУ терашУ [3].
Одним iз пiдходiв, за даними наглядових когорт-них дослщжень, стало призначення антагошспв ви тамшу К iз цшьовим значенням мiжнародного нор-малiзованого вщношення (МНВ) 2,0 - 3,0 протягом 3 тижшв перед кардювераею i з подальшою терашею не менше 4 тижшв. ^ рекомендацГУ засноваш на результатах систематичного огляду 18 дослщжень, як1 показали, що ризик шсульту або системних тромбо-емболiчних ускладнень значно нижчий у па^енлв, ям отримують антикоагулянти до електричноУ кар-
