CC BY
65
or water and releases Fe2+. Fe2+ ions additionally generate reactive oxygen species (ROS) through the Fenton reaction. nZVI may generate ROS indirectly, so damage groups of iron-sulfur cofactors in many enzymes, leading to the launch Fenton reaction, which catalyzes the increase in ROS. Thus, the ROS generated could be released into the cytosol and run mitochondria ROS-induced ROS release, which could lead to cell damage and death.
Thus, based on the analysis of the literature data it could be made the following: today the biological effects of nZVI under conditions in vitro and in vivo are studied not enough and need further clarification, require further study the mechanisms of interaction of nanoparticles with cells that can ensure progress in developing new drugs based on zero-valent iron nanoparticles, and their impact on functional status of the female reproductive system using animals is becoming current and needed of.
Keywords: nanotechnology, zero-valent iron nanoparticles.
Рецензент — проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 05.01.2017 року
© Старшко О. М.
УДК 579.2:579.61:616.6-07
Старшко О. М.
ОСОБЛИВОСТ1 СКЛАДУ М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК
Днтропетровський нацюнальний ушверситет iM. Олеся Гончара
(м. Днтро)
Публка^я е фрагментом планово! науково-до-слщно! роботи ВНЗ «ДНУ iM. Олеся Гончара» ка-федри ктмычно! лабораторно! дiагностики на тему «Вивчення комплексно! характеристики хроычних вiрусних гепати^в В i С з оцшкою кл^чних та лабо-раторних показниюв периферично! кровi в прогно-зуванн переб^ хвороби», № державно! реестраци 0116U002213.
Вступ. Мiкробiологiчна флора регулюе роботу всього оргаызму. Вивчення мiкрофлори сечостатево! системи жшки мае велике значення для можливост попередження iнфекцiй сечовивiдних шляхiв, як посiдають перше мiсце в структур1 iнших iнфекцiйних захворювань.
Видовий склад мiкрофлори жiночих статевих органiв досить стабтьний. Певнi вiдмiнностi обумовленi вком, вагiтнiстю, фазою менструального циклу. Порожнина матки, маткових труб i яечниюв у нормi стерильнi [1,2].
Нормальна мiкрофлора жiночих статевих органiв надзвичайно рiзноманiтна i представлена аеробними, факультативними та анаеробними мiкроорганiзмами, причому анаероби у видовому i кiлькiсному вщношены домiнують. У 87-100% здорових жшок у репродуктивному перiодi вияв-ляють аеробн мiкроорганiзми. З них зустрiчають лактобактери (45-88%), стрептококи (53-68%), ентерококи (27-32%), коагулазонегативн стаф^ лококи (34-92%). Бтьше 90% всiх iнфекцiй сечостатево! системи викликають уропатогеннi мiкроорганiзми, якi вiдносяться в першу чергу до грамнегативних бактерм сiм. Enterobacteriaceae (Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter, Serratia, Acinetobacter spp., Enterococcus spp., Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa) [3,4].
Особливютю нормально! мiкрофлори статевих шляхiв жшок е рiзноманiтнiсть !! видового складу,
представлено! протягом усього життя типовими i факультативними анаеробами i, в значно меншмй мiрi, аеробними i мiкроаерофiльними мiкроорганiзмами [5].
Нирки, сечоводи та сеча в сечовому мiхурi в нормi стерильнi. У зовнiшнiй частини уретри зустрiчаються пептококи, пептострептококи, коринебактерп, бактерощи, мкобактери, а також грамнегативнi бактерп фекального походження. На зовнiшнiх статевих органах жшок локалiзуються Mycobacterium smegmatis, що мають морфологiчну схожiсть з мiкобактерiями туберкульозу. Цi сапрофiти виявляються в секрет сальних залоз, що знаходяться на малих статевих губах у жшок. ^м того, зустрiчаються стафiлококи, мiкоплазми (Mycoplasma hominis) та mini мiкроорганiзми. У верхнiх вщдтах пiхви домiнують лактобактери та б1фщобактери. У цервiкальному каналi присутнi епщермальы стафiлококи, пептострептококи i дифтеро!ди [6,8].
В останн роки вiдмiчаеться рют дисбiотичних захворювань урогенiтального тракту у жшок. Дисбаланс бюти урогенiтального тракту жшок представляе собою порушення кшьюсного та якiсного спiввiдношення резистентних, сапрофтих мiкроорганiзмiв з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему в нормг
Змши екологiчного стану довкiлля, нерацiональне харчування, перенесем гострi кишковi шфекци, хроычы захворювання та дисфункцiя шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибiотикiв, зниження iмунологiчно! реактивност органiзму, довготривале використання пероральних контрацептивiв, порушення гормонального стану, який супроводжуеться порушенням менструального циклу - можуть бути причинами порушень рiвноваги представникiв резидентно! мiкрофлори i виникнення
дисбактерюзу тхви. Це й обумовлюе актуальнiсть даного дослiдження [7].
Мета дослщження: вивчення лiтературних джерел та директивних документiв стосовно нормально! мiкрофлори урогенiтального тракту жiнок рiзних вiкових перiодiв, а також патогенних мiкроорганiзмiв, якi можуть викликати хвороби та стмю вiдхилення в органiзмi жiнок.
Об'ект i методи дослщження: аналггичний огляд лiтературних джерел, директивних докумен^в
3 питань нормально!, умовно-патогенно! та патогенно! мiкрофлори органiв статево! системи жiнки, дисбiозу та профтактики для запобiгання розвитку iнфекцiйних хвороб.
Результати дослщження:
Формування i становлення мшробюценозу пiхви. У дiвчат першi мiкроорганiзми з'являються у пiхвi через добу пюля народження. Протягом перших
4 тижыв переважають лактобактерi! (L. acidophilus, L. fermentum). Вони передаються вщ матерi пiд час полопв. Для розвитку молочнокислих бактерiй у но-вонароджених в цей перюд з'являються оптимальнi умови, оскiльки !х органiзм насичений естроген-ними гормонами, отриманими вщ матерi, а тхво-вий секрет мiстить глiкоген i мае кислу реакцiю. В цей же час у пiхвi можна виявити стафтококи (S. saprophyticus), стрептококи (S. faecalis), коринебак-терi! (С. xerosis) та н У наступи 10 рокiв у вапналь-ному секрет дiвчаток мiкроорганiзми практично не виявляються [9].
Мiкрофлора пiхви дiвчат. З настанням перiоду статево! зрiлостi з'являються молочнокислi бактерi! (палички Дедерлейна). У складi мiкрофлори пiхви дiвчаток передпубертатного вiку (9-12 рокiв) аж до менархе переважають анаеробн та мiкроаеро-фiльнi мiкроорганiзми: бактеро!ди, стафтококи, дифтеро!ди [10]. Вiдзначають велику ктькють лак-тобактерiй i молочнокислих стрептокоюв. У цей пе-рiод мiкробiоценоз пiхви вiдносно стабiльний. Мета-болiзм лактобактерiй сприяе зсуву рН середовища пiхви в кислу сторону до 3,8-4,5. Бiфiдобактерi!, як i лактобактерп, захищають слизову оболонку пiхви вщ впливу не тiльки патогенних, але i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, !х токсинiв, перешко-джають розпаду секреторного IgA, стимулюють утворення iнтерферону та вироблення лiзоциму. Загальне мiкробне число становить 105-107 КУО/ мл, ктькюно анаероби переважають над аеробами, також зустрiчаються представники сiмейства Enterobacteriaceae. Найбтьш часто в якостi пред-ставникiв аеробно! та факультативно-анаеробно! мiкрофлори виявляють епiдермальнi та сапрофiтнi стафтококи, рщше - кишкову паличку та ентеро-бактерi!, в поодиноких випадках - бiфiдобактерi! i лактобактерi!. У 70% здорових дiвчат до складу м^ крофлори пiхви входять бактери з гемолiтичними властивостями. Загальне мiкробне число складало вiд 102 КУО/мл до 105 КУО/мл [20].
Мшрофлора пiхви пiдлiткiв. Пубертатний, або тдгмтковий перiод (до 15 рокiв) характеризуе ритмiчна фiзiологiчна гiпертранссудацiя у виглядi слизових видiлень. Загальне мiкробне число
становить 105-107 КУО/мл. У 60% випадюв виявляють лактобацили, середовище тхви стае кислим, рН 4,0-4,5 [27].
Мшрофлора пiхви здорових жiнок. У
MiKpo6^eH03i пiхви здорових жiнок присутн 9 видiв лактобактерiй аеробного i анаеробного походження. (х титр досягае 108-109 КУО/мл. Для забезпечення оптимальних фiзiологiчних умов у пiхвi ктычно значимi е такi види: Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. Значно меншу частку становлять облтатно-анаеробы види лактобацил. Найчастiше видiляють наступи види лактобацил: L. аcidophilus, L. brevis, L. jensenii, L. casei, L. leishmanii, L. plantarum [12].
У перюд менструальних циктв тхвовий секрет мае лужну реакцю, внаслщок чого в ньому поряд з молочнокислими бактерiями i коринебактерiями зустрiчаються стафiлококи, негемолiтичнi стрептококи, мiкоплазми, дрiжджоподiбнi гриби та найпростiшi. На шийц матки також виявляються бактерiI, що проникають з пiхви. Порожнина матки у здорових жшок стерильна [13,15].
Серед умовно-патогенних мiкроорганiзмiв виявляють непатогены грампозитивнi палички роду Corynebacterium та коагулазонегативн стафiлококи. В популяцiI обл^атно-анаеробних бактерiй звертають увагу на групу бактерощв, превотелл i пептострептококiв, як присутнi в помiрнiй кiлькостi (до 41г КУО/мл), що виявляються в низьких титрах у 55% здорових жшок [14,16].
Серед транзиторних мiкроорганiзмiв тхви найчастiше вдаеться видiлити коагулазонегативн стафiлококи, в першу чергу Staphylococcus epidermidis. Насттьки ж часто, але в меншм ктькос-тi зустрiчаються Micrococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp., Eubacterium spp. Порiвняно рщко (у 10% обстежених) виявляють Clostridium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Fusobacterium spp., Ureaplasma urealyticum, Staphylococcus aureus, Neisseria spp., E. coli та mini колiформнi бактери; Mycoplasma fermentans, Candida spp. Mycoplasma hominis i Gardnerella vaginalis виЫваються з матерiалу у 10-75% здорових жшок без будь-яко1 кл^чно! симптоматики [4,17].
Ци^чш коливання мшрофлори пiхви жшок в залежност вiд фаз менструального циклу. Мiкрофлора пiхви в репродуктивному вц зазнае циклiчних коливань залежно вщ фаз менструального циклу. У першм днi циклу збiльшуеться pH середовища тхви до 5,0-6,0. При цьому зменшуеться загальна кiлькiсть лактобацил i збiльшуеться чисельнiсть факультативних та облтатно-анаеробних бактерiй. По закiнченнi менструального циклу тхвовий бiотоп швидко повертаеться до попереднього стану. Цей процес супроводжуе збтьшення вмiсту молочно! кислоти i зниження рН 3,8-4,5. У друпй фазi менструального циклу домшують лактобацили, а ктькють облiгатних анаеробiв i колiформних бактерм знижуеться [18].
У менопаузi вщбуваеться збiльшення рН пiхвового середовища до 5,5-7,5. ^хву i нижнi сечо-вi шляхи колонiзують грамнегативнi факультативно-
анаеробн види сiмейства ентеробактерм, в основному кишкова паличка, та типовi представники мiкрофлори шюри.
Транзиторна мiкрофлора - це умовно-патогенна мiкрофлора сечостатевих органiв, постiйна присутнють яко|' нехарактерна для здорово'! людини, i яка при певних умовах може викликати запальний процес сечостатевих оргаыв. Можна видiлити кiлька груп мiкроорганiзмiв, якi можуть колонiзувати сечостатевi органи людини - це, насамперед, геытальы мiкоплазми (М. hominis, M. genitalium, М. fermentans i U. urealyticum); анаеробн бактерп, вагшальна гарднерела (G. vaginalis), i мобилункус (Mobiluncus spp.), пептострептококи, фузобакте-рiï, бактерощи, превотели; вагiнальний атоподiум (Atopodium vaginae); лептотрикс; дрiжджоподiбнi гриби роду Candida [4,22].
1нф^вання сечостатевих оргаыв
респiраторними мiкроорганiзмами вiдбуваeться пiд час орально-геытальних контактiв. До них вщносять: представникiв роду Chlamydophila (C. pneumoniae, C. pecorum, C. psittaci - рестраторы хламщи, часто |'х позначають як Chlamydia species; патогены м^ коплазми (M. pneumoniae, M. orale, M. salivarum, M. buccalae (ротова, слины, 1^чы); представники роду Neisseria species (N. meningitidis, N. sicca, N. subflava, N. flava, N. mucosa - не гонококовi нейсерп); стрептококова шфек^я, GABHS (group A beta-hemolytic streptococci); Haemophilus influenzae; дифтерощи; Klebsiella pneumonia [19,21].
1нф^вання кишковими бактерiями вiдбуваeться занесенням жiнкам з прямо'| кишки у разi анатомiчноï близькостi ануса i пiхви або гематогенним i лiмфогенним шляхом. Представники: кишкова
паличка (Escherichia coli), ентерокок (Enterococcus species), амебiаз (Entamoeba histolytica) [23].
Постмна мiкрофлора мае виражену антагоню-тичну дiю вiдносно багатьох збудниюв iнфекцiйних захворювань. Це обумовлено утворенням бактерю-цинiв, антибiотикiв, молочно! кислоти, жирних кислот, перекису водню та шших сполук. Важливу роль у формуваннi iмунiтету в^грае мiкрофлора [24].
Висновок. Порушення мiкрофлори
урогенiтального тракту (вагiнальний дисбiоз) призводить до розвитку серйозних ускладнень, як порушують нормальний стан органiзму, перебк вагiтностi, пiсляпологового перiоду, а також можуть спричинити безпл^я. Найчастiше не вдаеться встановити точну причину дисбюзу - це можуть бути захворювання шлунково-кишкового тракту, нестабтьнють гормонального фону, шфекци статево! системи тощо. Але необхщно звернути увагу на мiкробiоценоз рогенiтального тракту, який е одним iз важливiших i невiд'емних компонен^в пiдтримання iмунологiчного стану у жшки. Синтез бюлопчно активних сполук запоб^ае колоызацп урогенiтального тракту умовно-патогенною мiкрофлорою i тим самим запобiгае виникненню та прогресуванню дисбютичних явищ [25,26].
Перспективи подальших дослiджень. Вивчаючи захворювання, якi передаються статевим шляхом, порушення ктьюсного та якiсного спiввiдношення резистентних, сапрофтих мiкроорганiзмiв з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему жшок — суттево допомагае лкарям в найкоротим строки та правильно встановити дiагноз. Проведення реконструкцп ен-догенно! вагшально! молочнокисло! мiкрофлори за допомогою бютерапевтичних препаратiв.
Лiтература
1. Анастасьева В.Г. Современные методы диагностики, лечения и профилактики бактериального вагиноза / В.Г. Анастасье-ва. - Новосибирск: Медиа, 2007. - 17 с.
2. Анкирская А.Е. Бактериальный вагиноз. Акушерство и гинекология / А.Е. Анкирская. - М.: Высшая школа, 2005. - № 6. - С. 13-16.
3. Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз: особенности клинического течения, диагностика и лечение / А.С. Анкирская, В.Н. Прилепская, Г.В. Байрамова, В.В. Муравьева // М.: Русский медицинский журнал. — 1998. - № 5. - С. 25-29.
4. Байрамова Г.Р. Хронический рецидивирующий вульвовагинальный кандидиоз и патология шейки матки / Г.Р. Байрамова // «Гинекология». — 2007. - Т. 9, № 1. - С. 26-28.
5. Байрамова Г.Р. Бактериальный вагиноз / Г.Р. Байрамова. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2001. - Т. 3, № 2. - С. 52-54.
6. Бекман Ч. Акушерство и гинекология / Ч. Бекман, Ф. Линг, Б. Баржанский [и др.]. - М.: Медицинская литература, 2004. - 164 с.
7. Воробьев А.А. Дисбактериозы - актуальная проблема медицины / А.А. Воробьев, Н.А. Абрамов, В.М. Бондаренко, Б.А. Шендеров // Вестник РАМН — 2007. - № 11. - С. 12-18.
8. Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции. Журнал микробиологии эпидемиологии иммунобиологии / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова. - М.: Высшая школа, 1999. - 34 с.
9. Корчинська О.О. Мкроеколопчна система тхви / О.О. Корчинська. - К: Експерт, 2006. - 70 с.
10. Кошелева Н.Г. Актуальные вопросы физиологии и патологии репродуктивной функции женщины / Н.Г. Кошелева, О.Н. Аржанова, Г.Л. Громыко. - С-Пб.: Высшая школа, 1995. - 240 с.
11. Кулаков В.И. Гинекология. Национальное руководство / В.И. Кулаков, Г.М. Савельева, И.Б. Манухин. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2009. - 1150 с.
12. Микроэкология влагалища. Коррекция микрофлоры при вагинальных дисбактериозах: учебное пособие / Н.Н. Володина [и др.]; под ред. В.М. Коршунова. — М.: Медиа, 2001. - 350 с.
13. Назарова Е.К. Микробиоценоз влагалища и его нарушения / Е.К. Назарова, Е.И. Гиммель-Фарб, Л.Г. Созаева // Клиническая лабораторная диагностика. — 2003. - № 2. - С. 25-32.
14. Побединский Н.М. Клинико-бактериологическое обоснование комплексного лечения бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста / Н.М. Побединский, О.А. Аксенова, М.Г. Аксенова, В.А. Молочков // Акушерство и гинекология. — 2006. — № 6. - С. 24-27.
15. Прилепской В.П. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы / В.П. Прилепской. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 432 с.
16. Русакевич П.С. Заболевание вульвы / П.С. Русакевич. - М.: Мед. инф. агентство, 2007. - 448 с.
17. Савельева Г.М. Гинекология / Г.М. Савельева, В.Г. Бреусенко. - М.: Гэотар-медиа, 2008. - 432 с.
18. Савичева А.М. Лабораторная диагностика и терапия репродуктивно значимых инфекций / А.М. Савичева, Е.В. Соколовский // Журнал лечащий врач. — 2008. - № 3. - С. 50-54.
19. Савичева А.М. Микробиологическая диагностика инфекций, передаваемых половым путем / А.М. Савичева // Consilium-medicum. — 2007. - Т. 9, № 6. - С. 38-43.
20. Садолина И.В. Клинико-иммунологические критерии оценки полового и физического развития девочек: автореферат дис. канд. мед. наук / И.В. Садолина. — М.: 2000. - 24 с.
21. Сафронова М.М. Нарушение влагалищного микробиоценоза: современные методы коррекции / М.М. Сафронова, Ю.М. Гренкова. - М.: Клин. дерматол. венерол., 2006. - С. 23-25.
22. Сергеев А.Ю. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты, лабораторная диагностика, клиника, лечение / А.Ю. Сергеев, Ю.В. Сергеев. - М.: «Триада-Х», 2001. - 472 с.
23. Сидорова И.С. Микробиоценоз половых путей женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова, А.А. Воробьев, Е.И. Боровкова // Акушерство и гинекология. — 2005. - № 2. - С. 7-9.
24. Сидорова И.С. Микрофлора половых путей у женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова, Е.И. Боровкова. — М.: Практическая медицина, 2007. — 80 с.
25. Современные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии / под ред. проф. В.К. Чайки. — Донецк: учеб. пособие, 1998. — 177 с.
26. Тютюнник В.Л. Патогенез, диагностика и методы лечения бактериального вагиноза / В.Л. Тютюнник. - М.: Фарматека, 2005. — С. 20-24.
27. Уварова Е.В. Возрастные особенности диагностики и лечения бактериального вагиноза в детском и подростковом возрасте / Е.В. Уварова, Н.Х. Латыпова, В.В. Муравьева [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. — 2004. - Т. 6, № 4. - С. 57-61.
УДК 579.2:579.61:616.6-07
ОСОБЛИВОСТ1 СКЛАДУ М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК Старшко О. М.
Резюме. МНкробюлопчна флора регулюе роботу всього оргаызму. Вивчення мiкрофлори сечостатево! системи жшки мае велике значення для можливост попередження шфекцм сечовивщних шляхiв, як посщають перше мюце в структурi шших шфекцмних захворювань.
Змши еколопчного стану довктля, нерацюнальне харчування, перенесем гострi кишковi шфекци, хроычы захворювання та дисфунк^я шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибютиюв, порушення гормонального стану, який супроводжуеться порушенням менструального циклу - можуть бути причинами порушень рiвноваги представниюв резидентно! мiкрофлори i виникнення дисбактерюзу тхви.
Дисбаланс бюти урогеытального тракту жшок представляе собою порушення ктькюного та яюсного стввщношення резистентних, сапрофггних мiкроорганiзмiв з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему в нормк Найчастше не вдаеться встановити точну причину дисбюзу. Але необхщно звернути увагу на мiкробiоценоз урогеытального тракту, який е одним iз важливших i невщ'емних компонен^в пщтримання iмунологiчного стану у жшки. Синтез бюлопчно активних сполук запобтае колоызацп урогеытального тракту умовно-патогенною мiкрофлорою i тим самим перешкоджае виникненню та прогресуванню дисбютичних явищ.
Ключовi слова: мiкрофлора, жiнки, урогенiтальний тракт, дисбактерюз.
УДК 579.2:579.61:616.6-07
ОСОБЕННОСТИ СОСТАВА МИКРОФЛОРЫ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ЖЕНЩИН Старишко О. Н.
Резюме. Микрофлора регулирует работу всего организма. Изучение микрофлоры мочеполовой системы у женщины имеет большое значение для профилактики инфекций мочевыводящих путей, которые занимают первое место в структуре других инфекционных заболеваний.
Изменения в экологии, неправильное питание, перенесение острых кишечных инфекций, хронических заболеваний, дисфункции желудочно-кишечного тракта, широкое применение антибиотиков, нарушение гормонального состояния, которое сопровождается нарушением менструального цикла - приводят к дисбиозу влагалища.
Дисбаланс биоты урогенитального тракта женщин представляет собой нарушение количественного и качественного соотношения резистентных, сапрофитных микроорганизмов с условно-патогенными, которые населяют мочеполовую систему в норме. Часто не удается установить истинную причину дисбиоза. Но необходимо уделить внимание микробиоценозу урогенитального тракта женщин, который является важным компонентом в поддержании иммунологического состояния. Синтез биологически активных веществ препятствует колонизации урогенитального тракта женщины условно-патогенной микрофлорой и тем самым не дает возможности возникновению и прогрессированию дисбиотических явлений. Ключевые слова: микрофлора, женщины, урогенитальный тракт, дисбактериоз.
UDC 579.2:579.61:616.6-07
PECULIARITIES OF COMPOSITION OF MICROFLORA OF GENITOURINARY TRACT OF WOMEN Starishko O. M.
Abstract. Microbiological flora regulates the work of the whole organism. Study of the microflora of the genitourinary system of women is great importance for prevention infections of the urinary tract, which occupied the
first place in the structure of other infectious diseases. Species composition of microflora of the female genitals is quite stable. Certain differences due to age, pregnancy, phase of menstrual cycle. The normal microflora of the female genitals are extremely diverse and represented aerobic, facultatively anaerobic and organisms, and anaerobic speciesdominatein quantitative relationship. Aerobic microorganismsreveal in 87-100% healthy women in their reproductive period. There are meet lactobacteria (45-88%), streptococci (53-68%), enterococci (27-32%), coagulase negative staphylococci (34-92%). More than 90% of all infections of the genitourinary system cause the uropathogenмc microorganisms, which relate primarily to the gram-negative of bacteria family's Enterobacteria-ceae (Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter, Serratia, Acinetobacterspp., Enterococcus spp., Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa). During menstrual cycles the vaginal secret has alkaline reaction, bringing it along with the lactobacilli and Corynebacterium meet the staphylococci, not hemolytic streptococci, Mycoplasma, yeast-like fungi and Protozoa. Also on the cervix there is the bacteria, that penetrate from the vagina. Among the opportunistic microorganisms find a non-pathogenic gram-positive rods of the genus Corynebacterium and coagulase negative staphylococci. In populations of obligate anaerobic bacteria pay attention to the Bacte-roids, Prevotella and Peptostreptococcus, which are present in moderate amounts (up to 41 g cfu/ml) that are in the low titer in 55% of healthy women. Among transient microorganisms of the vagina are often able to allocate coagulase positive staphylococci, primarily Staphylococcus epidermidis. Just as often, but in smaller numbers Micrococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Eubacterium spp. Relatively rare (10% surveyed) detect Clostridium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Fusobacterium spp., Ureaplasma urealyticum, Staphylococcus aureus, Neisseria spp., E. coli and other coli-form bacteria; Mycoplasma fermentans, Candida spp. Mycoplasma hominis and Gardnerella vaginalis are sown from the material in 10-75% of healthy women without any clinical symptoms. The vaginal microflora in reproductive age undergoes Cyclic fluctuations depend on the phases of menstrual cycle. pH of the environment of the vagina increases to 5.0-6.0in the early days of the cycle. At this time the total number of lactobacilli decreases and the number of electives and obligate-anaerobic bacteria increases. At the end of the menstrual cycle vaginal biotop returns quickly to its previous state. This process is accompanied by increasing the content of lactic acid and reduction of pH 3.8-4.5. In the second phase of the menstrual cycle is dominated by lactobacillus, and number of obligate anaerobiums and E. coli-formed bacteriasare reduced. Infection by intestinal bacteria occurs in women by way entering from the rectum in case of anatomic proximity to the anus and the vagina or hematogenic and lмmfogenic way. Representatives: Escherichia coli, enterococci (Enterococcus species), amebiasis (Entamoeba histolytica). The disorder of microflora of genitourinary tract (vaginal dis-biosis) leads to the development of serious complications, which violates normal condition of the body, progress of the pregnancy, postpartum period, and can also cause infertility. Mostly it is unable to establish the exact cause of the disbiosis - it can be diseases of the gastrointestinal tract, the instability of the endocrine profile, infection of the reproductive system, and more. But need to pay attention to the microbiocenosis of the urogenital tract, which is an important and integral component of the maintenance of immunological status in women. The synthesis of biologically active compounds to prevent colonization of the urogenital tract conditionally pathogenic microflora and thus prevents to appearing and the progression of dysbiotic phenomenas.
Keywords: microflora, women, genitourinary tract, dysbacteriosis.
Рецензент — проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 05.02.2017 року
© Удод О. А., Кулш А. С. УДК 616.31:616.379-008.64 Удод О. А., *Кулш А. С.
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА ОСОБЛИВОСТ1 СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ ТА СТАНУ РОТОВОТ Р1ДИНИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет МОЗ Укра'Гни (м. Лиман) *ПВНЗ «Кивський медичний ушверситет УАНМ» (м. Кив)
aliona [email protected]
«На сьогоднi цукровий дабет е одним з найпоширенiшихзахворювань, що вражае будь-як верстви населення, незважаючи на вк, стать, соцальне становище, расову та етнiчну приналежнсть...»
А. О. Попруга
Згщно з даними МНжнародно! дiабетично! феде-раци (IDF) та бвропейсько! асо^ацм з вивчення цу-крового дiабету (EASD), 6-10% дорослого населення
свггу вком 20-79 роюв хворать на цукровий дiабет (ЦД), i щорiчно кшькють таких хворих зростае. Бтьш того, 6,9-12% населення мають порушену толерант-нють до глюкози, яку визначають, як пред^абет, та яка через 5-10 роюв може перейти в маыфестний цукровий дiабет II типу [31]. В Укра!н зареестровано 1,2 млн. хворих на цукровий дiабет, причому 85-90% у структурi захворюваност складае ЦД II типу [31]. Як свщчать дан лггератури, пщвищення показника поширеност цукрового дiабету в Укра!н зумовлено
