CC BY
46
УДК 618.15 - 008.8 : 618.11 - 089.87 Талаш В.В.
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ ГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ У Ж1НОК З Х1РУРГ1ЧНОЮ МЕНОПАУЗОЮ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» м. Полтава
Робота присвячена визначенню та порiвняльному анал'зу м'кроб'юценозу гештального тракту у жнок з постоваректомiчним синдромом. Встановлено, що двохстороння оваректом'я приводить до формування хiрургiчноУ менопаузи та веде до розвитку постоваректомiчного синдрому (ПОЕС), який у 60% випадк'т мае тяжкий клiнiчний перебiг / проявляеться як загально-клiнiчними симптомами, так / патологiчними змнами боценозу п1'хви в бiк елтнаф' лактофлори та розвитку патогенно)' i умовно-патогенно'У флори. Це вимагае проведення своечасно'У та адекватноУ профлактики розвитку дисбактерозу та загострень гештально'У 1'нфекц1'У
Ключов1 слова: оваректом1я, х1рурпчна менопауза, м1крофлора,
Вступ
В останн десятил^тя на фон значного покращення дiагностичних методик ютотно збтьшилась ктькють жшок репродуктивного вку(20-30%), яким виконуеться тотальна оваректомiя. З одноТ сторони, це часто дозволяе врятувати жшц життя, а з шшоТ - приводить до формування у неТ хiрурriчноТ менопаузи, що веде до розвитку постоваректомiчного синдрому (ПОЕС), який у 60% випадш мае тяжкий кл^чний перебiг [1, 7].
1Мкрофлора пiхви в репродуктивному вiцi пiддаеться циклiчним коливанням в залежност вiд фаз менструального циклу. В першi днi циклу пщвищуеться рН середовища пiхви до 5,0-6,0. Це пов'язано з попаданням до тхви велико' кшькосп дегенерованих кттин ендометрiя та елементiв кровк На цьому фонi зменшуеться загальна ктькють лактобацил i вiдносно пщвищуеться чисельнють факультативних i облiгатних анаеробних бактерш. За рахунок цього збер^аеться мiкробна рiвновага. Пiсля закiнчення менструацп пiхвовий бiотоп швидко повертаеться до попереднього стану. Популя^я лактобацил швидко вщновлюеться i досягае максимального рiвня в серединi секреторноТ фази, коли вмют глiкогену в епiтелiТ тхви найбiльший. Цей процес супроводжуеться збтьшенням вмiсту молочноТ кислоти i зниженням рН - до 3,8-4,5. У другш фазi менструального циклу домшують лактобацили, а кiлькiсть облiгатних анаеробiв i колiформних бактерiй знижена. Наведет дан дозволяють передбачити, що в першш (пролiферативнiй) фазi менструального циклу чутливють органiзму жiнки до шфекцш зростае. Вiдомо, що продукцiя молочноТ кислоти у пiхвi обумовлена розщепленням глкогену молочнокислими бактерiями [2]. Ктькють глкогену в слизовiй оболонцi регулюе концентра^я естрогенiв. 1снуе прямий зв'язок мiж кiлькiстю глiкогену i продук^ею молочноТ кислоти. Окрiм того, виявлено, що деяк види стрептококiв, стафтокош, грамнегативних бактерiй i
естрогени, лактобацили.
дрiжжових грибiв, якi представляють нормальну мiкрофлору пiхви здоровоТ жiнки, також можуть розщепляти пiхвовий глiкоген з видтенням метаболiтiв, що використовуються паличками Додерлейна для продукци кислоти [3].
В тепершнш час вiдомо, що тхвова мiкрофлора мае ферментативнi,
в^амшоутворююч^ iмунiзуючi та iншi функцiТ [4]. Нормальна бактерiальна мiкрофлора пiхви здатна продукувати не ттьки молочну кислоту, але i лiзоцим, перекис водню та ендобiотики, що сприяе руйнуванню бактерiальних плiвок, якi створюються колоыями умовно-патогенних i патогенних мiкроорганiзмiв, а також виконують антагонютичну роль, запоб^аючи швазп патогенних мiкроорганiзмiв [5]. За думкою деяких авторiв [6], при поступовому зниженн рiвня естрогенiв (природня менопауза) захисну функцш вiдсутнiх лактобактерш бiоценозу пiхви у жiнок беруть на себе лiмфоТднi клiтини, кл^ини супресорноцитотоксичного ряду, а також кл^ини моноцитарномакрофагального ряду.
На вiдмiну вiд природноТ менопаузи, при якш згасання функцп яечниш вiдбуваеться поступово, протягом декiлькох рош, поетапно, при хiрургiчнiй менопаузi вщбуваеться одномоментне вимкнення стероТдогенноТ функцп яечниш, що достовiрно можна вiднести до естрогендефщитних станiв. Розвиток постоваректомiчного синдрому супроводжуеться вираженими обмшно-ендокринними проявами внаслщок рiзких порушень механiзмiв регуляцп гiпоталамо-гiпофiзарноТ системи.
Видалення яечникiв веде до рiзкого зниження рiвня найбiльш бюлопчно-активного естрогену -17р - естрадюлу (Е2). Вже в першi тижн пiсля оваректомп вiн може знижуватись до слiдових значень. Вимкнення функци яечникiв викликае як дефiцит естрогешв, так i зниження рiвня тестостерону та прогестерону, що являеться причиною пщвищеного ризику виникнення i подальшого прогресування постоваректомiчного синдрому [7]. Дефщит естрогенiв блокуе мiтотичну активнiсть базального i парабазального шарiв епiтелiю вапнальноТ
стшки, а отже, i пролiферацiю вапнального епiтелiю. Наслiдком pi3Koro зниження пролiферативних процесiв у вагiнальному ештелп е зникнення глiкогену, а з вапнального бютопу майже повнiстю елiмiнуеться його основний компонент - лактобацили, внаслщок чого збтьшуеться ризик iнфекцiйних захворювань пiхви i бактерiального вагiнозу. При цьому, у 42-46% жшок з ПОЕС спостер^аеться пригнiчення клiтинного компоненту iмунних реакцiй, що також спонукае до формування патолопчного бiоценозу статевого тракту [8].
Мета дослщження
Метою нашоТ роботи було визначення та порiвняльний аналiз мiкробiоценозу генiтального тракту у жшок з постоваректомiчним синдромом.
Матерiали i методи
Нами обстежено 30 здорових жшок у вiцi 3547 рокiв, що не мали соматичноТ патологiТ та хроычних захворювань статевоТ системи. Вони склали контрольну групу (I). Дослщжувана група (II) складалася з 84 жшок, вком вiд 34 до 45 рош, яким була виконана двохстороння оваректомiя.
Мiкробiологiчному дослiдженню пiдлягав вмют iз заднього склепiння пiхви у вщповщносл з загальноприйнятими стандартами. Вид мiкроорганiзмiв iдентифiкували традицiйними способами iз врахуванням культуральних, морфологiчних та бiохiмiчних властивостей [9].
Результати та обговорення
1з дослiджуваного матерiалу у жшок контрольно!' групи (I) видтено i охарактеризовано 53 штами мiкроорганiзмiв, як переважно належали до сапроф^ноТ та умовно-патогенноТ флори.
Типовим мiкробним представником виявились лактобактерп - 23 (43,4%). ^м того, iз групи аеробних та факультативно-аеробних мiкроорганiзмiв були виаянк Corinebacterium vaginalis - 4 (7,5%); Escherichia coli - 3 (5,3%); Streptococcus epidermidis - 2 штами (3,8%); Staphylococcus epidermidis - 1 (l,9%); Enterococcus 1 (1,9%); Proteus mirabilis 2 (3,8%); Pseudomonas aeruginosa 1 (1,9%), що в загальному плат склало 69,9% (рис. 1). Серед обл^атних анаеробiв - бiфiдумбактерiТ - 4 (7,5%); Peptostreptococcus et Peptococcus - по 4 штами (7,5%) кожен та Bacteroides 1 (1,9%). Всього - (24,4%) (рис. 1) вщ загально видтеноТ флори. З мкотичноТ флори 3 штами (5,7%) дрiжжеподiбних грибiв роду Candida (рис. 1).
24,4
ж1нок контрольноГ групи
Рiвень бактерiальноТ забрудненостi склав 105
- 107 КОЕ/мл для лактобактерiй, 104 КОЕ/мл для облiгатних анаеробних кошв.
На одну пацiентку контрольноТ групи прийшлось 0,9 штама мiкроорганiзмiв (без врахування лакто i бiфiдумбактерiй).
Таким чином, в бютоп ж1нок контрольноТ групи домшували представники звичайноТ (нормальноТ) мiкрофлори, а також умовно -патогены бактерп i облiгатнi анаеробн кокки, якi висiвались в етюпатогенетично незначних титрах - 103 - 104 КОЕ/мл.
Вагiнальний бiотоп у па^енток дослщжуваноТ групи (II) вщчув якiсну i кiлькiсну трансформацiю в сторону розширення видового складу, в основному за рахунок умовно - патогенних бактерш Staphylococcus et Streptococcus epidermidis - 5 (4,1%) i 7 (5,7%) вщповщно, госштальних мiкробiв: Proteus mirabilis et Pseudomonas aeruginosa - 5 (4,1%) i 2 (2,4%) вщповщно.
У дослщжуваному матерiалi також виавались: Corinebacterium vaginalis - 5 (4,1%); Escherichia coli - 4 (3,3%); Streptococcus haemolyticus - 2 штами (1,6%); Enterococcus 1 (0,8%); Staphylococcus haemolyticus - 1 (0,8%); Klebsiella - 2 (1,6%); Enterobacter cloacae - 3 (2,4%); Haemofilus influensae - 3 (2,4%).
Таким чином, у жшок дослщжуваноТ групи ктькють мiкроорганiзмiв з аеробних та факультативно-аеробних груп зменшилась до 37,4% (рис. 2). Простежувалось явне переважання обл^атних анаеробiв:
Peptostreptococcus - 26 (21,1%), Peptococcus -19 (15,4%) i Bacteroides - 15 (12,2%), що в загальному план склало 48,8% (рис. 2). Мкотична флора представлена Candida albicans
- 17 (13,8%) (рис. 2). На цьому фон була присутня практично повна елiмiнацiя лактофлори - 5 (4,1%) вщносно 23 (43,4%)
контрольно! групи, що необхщно розглядати як розвиток дисбактерюзу статевих шляхiв.
Рис. 2 Видовий склад мiкроорганiзмiв, видлених \ пiхви у жiнок дослiджуваноl групи
Пщтверджуючим фактором може слугувати штегральний показник бактерiальноT забрудненостi, який склав 103 КОЕ/мл для лактобактерм (вiдносно 105 - 107 КОЕ/мл контрольно'!' групи); 105 КОЕ/мл для аеробних i факультативно - анаеробних бактерм (вiдносно 103 КОЕ/мл групи I) i 105- 106 КОЕ/мл для представниюв облiгатних анаеробних кокюв (вiдносно 104 КОЕ/мл контрольно' групи). На одну па^ентку в вапнальному бiотопi прийшлось 1,4 штама мiкроорганiзмiв (без врахування лакто i бiфiдумбактерiй). Переважав полiмiкробний варiант бiотопа - 53 (63,1%) за рахунок асо^ацм умовно - патогенно', госттально!, анаеробно! та дрiжжеподiбноT флори.
Таким чином, для па^енток з постоваректомiчним синдромом характерна персистен^я мiкробного фактору в статевих шляхах, яка здатна служити потен^альним етюлопчним фактором перiодичних загострень геытально! iнфекцiT.
Висновок
Враховуючи, що ПОЕС супроводжуеться вираженими обмшно-ендокринними проявами, внаслщок рiзких порушень механiзмiв гiпоталамо-гiпофiзарноT системи та
розвиваеться на фон дефщиту естрогенiв, спираючись на результати наших дослщжень, можна зробити висновок, що ПОЕС супроводжуеться розвитком значних порушень мiкробiоценозу тхви в бк елiмiнацiT лактофлори та розвитку патогенно! i умовно-патогенноT флори. Це вимагае проведення своечасно! та адекватноT профтактики розвитку дисбактерiозу та загострень геытально! iнфекцiT.
Анкирская А.С. Интегральная оценка состояния микробиоты влагалища, диагностика оппортунистических вагинитов / А.С. Анкирская, В.В. Муравьева // Медицинская технология. - М. : ФГБУ «НЦ АГиП им. В.И. Кулакова» Минздравсоцразвития России, 2011.
Сидорова И.С. Микробиоценоз половых путей женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова // Акушерство и гинекология. - 2005. - № 2. - С. 7-9.
Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова. // Журн. микробиол. эпидемиол. иммунобиол. -1999. - № 6. - С. 102-105.
Бондаренко В.М. Иммуностимулирующее действие лактобактерий, используемых в качестве основы препаратов пробиотиков / В.М. Бондаренко, Э.И. Рубакова, В.А. Лаврова // Журн. микробиол. эпидемиол. иммунобиол. -1998. - № 5. - С. 107-112.
Вихляева, Е.М. Руководство по эндокринной гинекологии / Е.М. Вихляева. - 3-е изд., стер М. : Медицинское информационное агенство, 2002. - 768 с.
Юренева, С.В. Синдром постовариэктомии / С.В. Юренева // Matera Medica. - 1999. - № 2 - С. 3-10.
Алиханова З.М. Патофизиология системных изменений у женщин репродуктивного возраста после тотальной овариэктомии / З.М. Алиханова // Акуш. и гинек. - 1996. - № 1. - С. 11-14.
Покровський В.1. Медична мкробюлопя / Покровський В.1. -Москва : Геотар-Медицина, 1998 . - 1183 с.
Л1тература
1. Кулаков В.И. Хирургическая менопауза / В.И. Кулаков, Сметник, С.В. Юренева. - М., 2003. - 40 с.
В.П.
3.
4
5.
6
7.
8.
9
РЕФЕРАТ
ОСОБЕННОСТИ МИКРОБИОЦЕНОЗА ГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА У ЖЕНЩИН С ХИРУРГИЧЕСКОЙ МЕНОПАУЗОЙ Талаш В.В.
Ключевые слова: оварэктомия , хирургическая менопауза , микрофлора , эстрогены , лактобациллы.
Работа посвящена определению и проведению сравнительного анализа микробиоценоза генитального тракта у женщин с постоварэктомичным синдромом. Установлено, что двухсторонняя оварэктомия приводит к формированию хирургической менопаузы, ведущей к развитию постоварэктомичного синдрома (ПОЭС), который в 60% случаев имеет тяжелое клиническое течение и проявляется как общеклиническими симптомами, так и патологическими изменениями биоценоза влагалища в сторону элиминации лактофлоры, развития патогенной и условно -патогенной флоры. Это требует проведения своевременной и адекватной профилактики развития дисбактериоза и обострений генитальной инфекции.
Summary
PECULIARITIES OF MICROBIOCENOSIS OF GENITAL TRACT IN WOMEN WITH SURGICAL MENOPAUSE Talash V. V.
Key words: ovariectomy, surgical menopause, microflora, estrogen, Lactobacilla.
The work is devoted to studying and comparative analysis of genital tract in women with postovariectomy syndrome. It has been determined that bilateral ovariectomy leads to the development of surgical menopause and formation of postovariectomy syndrome (POES), which in 60% of cases is characterized by severe clinical course and is manifested by general clinical symptoms as well as by the pathological changes of vaginal biocenosis toward the elimination of lactoflora and the development of pathogenic and opportunistic flora. It requires in time and adequate prevention of dysbiosis and exacerbation of genital infections.
