CC BY
18
Rcqülatorv Mechanist
mTJiosystems
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(4), 611-615 doi: 10.15421/021793
Features of the microbiota of the urogenital tract of women with pathological conditions
Y. M. Bezkrovna, L. P. Golodok, A. I. Vinnikov
Center of Laboratory Diagnostics, LLC "Medlayf, Kremenchug, Ukraine Oles Honchar Dnipro National University, Dnepr, Ukraine
Article info
Received28.09.2017 Received in revised form
04.11.2017 Accepted 08.11.2017
Oles Honchar Dnipro National University, Gagarin Ave., 72, Dnipro, 49010, Ukraine. Tel.: +38-097-300-54-79. E-mail: bezk-yuliya@yandex ru
Bezkrovna, Y. M., Golodok, L P., & Vinnikov, A I (2017). Features of the microbiota of the urogenital tract of women with pathological conditions. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(4), 611-615. doi:10.15421/021793
Nonspecific infection of the female reproductive system continues to occupy the first place among pathologies of the reproductive tract of the female. These diseases affect the organs and tissues related to the reproductive system. Using the method of polymerase chain reaction in real time, we investigated characteristics of the normal and conditionally pathogenic aerobic / facultative anaerobic, anaerobic biota in the urethra, cervical canal and vagina of women aged 16 to 58 years, studies were carried out on the basis of the Center of Laboratory Diagnostics, LLC "MEDLAYF". For all women up to the age of 40, biota is mainly represented by lactobacilli (Lactobacillus spp.), and in pathological complications of the urogenital tract of women the microbial composition of the biocoenosis is characterized by a decrease in the number of lactobacilli and their replacement by pathogenic anaerobic microorganisms. In disorders of the microflora of the urogenital tract we also detected the human papillomavirus of both high and low carcinogenic risk and Ureoplasma (urealiticum + parvum), Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis and yeast of the genus Candida spp. The most frequently distributed of the most common causative agents of pathological conditions of the reproductive system of women is the human papillomavirus of high carcinogenic risk, Ureoplasma (urealiticum + parvum) and Candida spp. This is due to anatomical and physiological characteristics of the genital organs, hormonal and immune system.
Keywords: PCR in real time; reproductive age; urogenital tract; dysbiosis; microorganisms
Особливосл мжробюти урогештального тракту жшок за патолопчних сташв
Ю. М. Безкровна, Л. П. Голодок, А. I. Вштков
Центр лабораторног diamocmrnu ТОВ «Медлайф», Кременчук, Украта Днтровський нацюнальний утверситет Шеш Олеся Гончара, Днтро, Украта
Неспециф1чш шфекцп жшочо! статево! системи продовжують посщати одне з перших мюць серед патологш репродуктивного тракту жшки. Ц хвороби негативно впливають на органи та тканини, як належать до репродуктивно! системи. За допомогою методу жшмераз-но! ланцюгово! реакцп у режим! реального часу дослщжено характеристики нормально! та умовно-патогенно! аеробно! або факультативно-анаеробно!, анаеробно! бюти в уретра цервжальному канал! та шхш ж1нок вжом 16-58 роюв. В уах ж1нок до 40 роюв б1ота представлена переважно лактобацилами (Lactobacillus spp.), а за патолопчних ускладнень урогештального тракту ж1нок м1кробний склад бюценозу характеризуеться зниженням юлькосп лактобацил i замщенням !х умовно-патогенними анаеробними мжрооргашзмами. За порушення мжрофлори урогештального тракту також виявлено вiрус пашломи людини високого та низького канцерогенного ризику та Ureoplasma (urealiticum + parvum), Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis та дрiжджi роду Candida. За частотою видшення найпоширен^ збудники патолопчних сташв репродуктивно! системи ж1нок - вiрус пашломи людини високого канцерогенного ризику, Ureoplasma (urealiticum + parvum) i Candida spp. Це пов'язано з анатомо^зюлопчними особливостями статевих оргашв, гормональним фоном i станом iмунноi' системи.
Ключовi слова: ПЛР у режимi реального часу; репродуктивний вiк; урогенiтальний тракт; дисбюз; мiкроорганiзми
Вступ
Оcтaннiми десятилгттями вщмчають ргст диcбioтичниx за-xвopювaнь урогештального тракту жшок. Змши екoлoтiчнoтo стану довюлля, нерацюнальне xapчувaння, перенесен гостр кишков1 шфекци, xpoнiчнi зaxвopювaння та дисфунктця шлун-
ково-кишкового тракту, широке застосування антибютиюв, зниження iмунолоriчноl реактивности оргатзму можуть бути причинами порушень рiвноваги представникiв резидентно1 мжрофлори та виникнення дисбактерiозу пiхви (Machado and Cerca, 2015). Один Í3 важливих факторiв резистентносп жшо-чих статевих оргашв до урогештальних шфекци, яю переда-
ються статевим шляхом, - нормальна мжрофлора пiхви. У здо-рових жшок репродуктивного в1ку вона характеризуется бшь-шим р1зноман1тгям видв бактерш, жштедаяльтстъ яких багато в чому залежить в1д !х здатносп до адгези на клпини пiхвового еппелта та можливосп конкуренци м1ж собою за мтсця пере-бування та продуктами харчування. Мжрофлора п1хви здоро-вих жшок репродуктивного вiку включае широкий спектр мж-роаерофшв, факулътативних i облишних анаероб1в.
За фгзюлопчно! норми жшочий органiзм контактуе з тися-чами видв мжроб1в, перебуваючи з ними у симбютичних вщ-носинах. За впливу ендогенних i екзогенних чинникiв вщ-буваетъся постшна змна мiкробiоти вагшального бютопу, що викликае порушення складу нормалъно1 мжрофлори. Змен-шення кiлъкостi лактобацил та збиьшення анаеробних пред-ставникiв мжрофлори може спричинити дисбiоз (Algebuii et al., 2015). Видовий склад лактобактерш п1хвового бiотопу в кожно1 жшки унжальний, нерщко представлений декiлъкома видами. Нин класифжовано понад 150 лактобактерш, iз них, за даними рiзних авторш, у пiхвi здорових жшок може бути вщ 6 до 15 видв. Найчастше зустрiчаються Lactobacillus acydo-philus, L. paracasei, L. crispatum, L. brevis.
Вагшальна флора може змшюватися в рiзнi фази менструального циклу. Найменша кiлъкiсть мiкроорганiзмiв визнача-еться у перiод менструаци. Деяк автори вважають, що число аеробгв упродовж менструального циклу досить постшне, а кiлъкiсть анаеробгв може змнюватися (Reid et al., 2003). Тому можливi варiацii нормального мжробоценозу п1хви.
Мжрофлора урогенiталъного тракту представлена в основному мжробютою (бакт^альт мiкроорганiзми), мiкобiотою (гриби), а також вiрусами та найпростшими, сукупнiстъ яких забезпечуе колотзацшну резистенгнiсгъ. Лактобацили домшу-ють у мiкрофлорi пахви, але за останнi роки з'являеться все бшьше даних про те, що збиьшилося рiзноманiгтя мiкробiоти пiхви у поеднант зi зниженою чиселънiстю Lactobacillus spp. У свою чергу, це викликае щдвищення рiвня патогенних мж-роорганiзмiв i зараження вiрусними агентами, яю спричиняють передрак i рак шийки матки (Mitra et al., 2017).
Нит це одна з найважливших медико-сощальних проблем -шфещшна патологш репродуктивно1 системи жшки. Провщне мiсце у структурi це! патологи поадають запалънi процеси, викликанi умовно-патогенними мiкроорганiзмами. За даними Larsen et al. (2001) i Klebanoff et al. (2004), частота бакт^аль-них шфекцш урогенiталъного тракту сягае 80% серед патоло-гiчних стан1в жшочо! статево1 сфери. Розвиток дисбалансу бюти урогеншльного тракту може супроводжуватися метаботчними та iмунними порушеннями, та в низщ випадюв клiнiчними проявами, стушнь вираженостТ яких вартое ввд безсимптомного носшства до виражених клЫчних прояв1в (Fenis et al., 2004). Порушення нормально! мжрофлори репродуктивного тракту можуть спричиняти переривання вагiтностi, передчаснi пологи, внутршньоутробне шфжування плода та шслялологов! ускладнення в матерi (Nikulina et al., 2012). Достижения Aila et al. (2010) показали, що майже у 50% випадкiв на первинному прийом дiагностуегъся ускладнений перебгг урогенiталъних шфекцш у жшок.
Збшьшення кiлъкостi хворих на неспецифiчнi шфекци, труднощ! тератш, пов'язанi з аншбютикорезистентшстю збуд-никв, складнiстю та неяснютю багатьох питань механiзму роз-витку захворювання, вадсутнютю штких критерив дiагностики та впливу шфекци на репродуктивну систему, роблять цю проблему надзвичайно актуальною. Метод гашмеразно! ланцюго-во! реакци у реальному чаи дозволяе виявити збудникв у низьюй концентраци, а також дiагностувати дисбютичт порушення на раннiх етапах, коли можливо запобити подальшому розвитку складних патологiчних станв.
Мета цього дослiдження - встановити частоту виявлення умовно-патогенних мiкроорганiзмiв та вгрусгв урогенгтального тракту жшок в умовах патолопчних ускладнень.
Матерiал i методи дослвджень
На першому eTani для анал1зу сп1вв1дношення аеробно! та анаеробно! мжрофлори обстежили 175 жшок в1ком 16-58 рок1в, при цьому застосовано метод потмеразно! ланцюгово! реакци в реальному чаи. Залежно в1д ступеня вираженосп клiнiчних прояв1в пациенток подiлили на дм групи: «норма» (110 жшок, яю не мали суб'ективно! та об'ективно! клтчно! симптоматики) та «патолопя» (65 пациенток, як1 пред'являли скарги за в1дсутност1 об'ективно! кшнчно! та наявно! суб'ективно! симптоматики). У частини здорових жшок фертильного в1ку (старше 40 роюв) в1дбуваеться зниження колотзаци урогeнiтaльного тракту лак-тобацилами пор1вняно з молодшими фертильними жшками. У зв'язку iз цим жшок iз груп «нормам» та «патолог1я» залежно в1д в1ку подiлили на три групи: I - 16-25 рок1в, II - 26-39 i III вжова група - 40-58 роив.
У жшок выбирали юпычн зразки шляхом скребка з поверхн ештелто iз задньобокового склепшня пiхви та цервжального каналу стерильним одноразовим шструментом типу «Cutobrush». Зразок помщали у пробiрку з транспортним середовищем.
На наступному егаш обстежено 125 жшок вжом 16-58 рокiв. Для виявлення вiрусу пaniломи людини високого та низького канцерогенного ризику, а також шших вiрусних агентв, усiх пациенток подiлeно на три вiковi групи, зазначен вище. Цей подiл зроблений з метою детального вивчення розповсюджен-ня вiрусу пaniломи людини та шших вiрусних aгeнтiв в уроге-нiтaльному тракт! жгнок рiзного репродуктивного вжу. Всiм дослiджувaним проведене комплексне обстеження та г1неколо-г!чний огляд.
Для цього етапу застосовано тест-системи «Фемофлор» i «Квант-21» для проведення полiмeрaзноl ланцюгово! реакцй в режим реального часу. Кшнчний мaтeрiaл !з п!хви в1дбирали за допомогою одноразового стерильного зонда !з заднього або 6!ч-них звод!в шляхом скребка з поверхт еп1тел1ю, мaтeрiaл !з цер-в1кального каналу отримали за допомогою уретрального зонда, який потм помзщали в про6!рки з транспортним середовищем.
Результати
Методом жтамеразно! ланцюгово! реакци в режимг реального часу дослщили склад мзкрофлори уроген1тального тракту 175 ж-нок р!зних вжових категор1й, що звернулись до Центру лаборатор-но! д1агностики ТОВ «Медлайф» (м. Кременчук, (табл.).
Таблиця
Частота видлення аеробних i анаеробних бактерш урогeнiтaльного тракту жгнок, як! не мали суб'ективно! та об'ективно! клЫчно! симптоматики
Частота видшення кл1н1чних шта]мв м!кроорган!зм1в, %
Вид мкроорганзму жшки 16-25 роюв n = 50 жшки 26-39 роюв n = 40 ж1нки 40-58 роюв n = 20
Lactobacillus spp. 90 70 45
Аеробна Esherichia coli 10 10 10
мкрофлора Staphylococcus aureus 5 8 5
Candida albicans 3 10 5
Анаеробна м1крофлора Atopobium vaginae Megasphaera spp. Dialister spp. Gardnerella vaginalis Porhyromonas spp. Eubacterium spp. 0 0 0 3 0 0 20 8 8 10 0 0 20 10 10 15 5 10
У жгнок вжом 16-25 рокв к1льк1сть умовно-патогенних мжрооргашзмив в!дпов!дала нормоценозу, а у пащенток понад 40 рок1в з! зниженою кшькютю лактобацил виявлено зб!ль-шення к]лькост1 анаеробних умовно-патогенних м!кроорган!з-м!в, у ж!нок вгком 26-39 роыв в!дм1чали незначне зб!льшення к1лькост1 анаеробних умовно-патогенних мжроорганзмзв. Таким
чином, у жшок понад 40 роюв за вщсутносп атроф1чних змш в урогенгтальному тракт! вщбуваеться замщення лактобацил на широкий спектр анаеробних бактерш (рис. 1) У жшок молод-ше 25 рок1в частота виявлення лактобацил становить 90%, сЩввщношення аеробних i анаеробних м1кроорган1зм!в вщпо-вщало нормоценозу, а частота видшення анаеробних бактерш у вох обстежених понад 40 рокв, на вiдмiну ввд аеробних (факуль-тативно-анаеробних), перевищувала р!вень лактобацил (45%).
^ 100 | 80 И 60
I 40
Ё 20 'Ü 0
¡5 16-25 рокiв 26-39 рокiв 40-58 рокiв
□Lactobacillus spp.
HI Аеробна мжрофлора
В Анаеробна мжрофлора
Рис. 1. Сшввщношення аеробних i анаеробних мiкроорганiзмiв урогештального тракту жшок без суб'ективно! та об'ективно! клЫчно! симптоматики (n = 110)
Вивчення частотного розподшу мiкроорганiзмiв показало, що у бiльшостi жшок без суб'ективно! та об'ективно! клтчно! симптоматики умовно-патогенш збудники не виявлеш, рееструються лише поодиною випадки у виглядi бактер!ально! моношфекцй. Проводячи дослiдження серед жшок, що пред'являли скарги за вщсутносп об'ективно! та наявносп суб'ективно! клтчно! симптоматики (група «патолопя»). видлили таи умовно-патогенш штами мiкроорганiзмiв: Ureoplasma (urealiticum + parvum), Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis, Candida spp., Neisseria gonorrhoeae (рис. 2).
клшиних ознак запалення в урогештальному тракт, за даними наших спостережень, - великий вщсоток частоти виявлення Ureoplasma (urealiticum + parvum) та Candida spp., а також зниження р!вня нормальноï мжрофлори урогештального тракту. У рщюсних випадках мае значення також i великий спектр шших збуднимв запальних процеов уроген^тального тракту жшок, у тому чист патогенних.
Таким чином, за вщсугносп об'ективних клтчних симптшпв запалення наявне як у жшок вжом 26-39 роив, так i у жшок вжом понад 40 ронв та виявляеться частше, нж у пащенток, яй не мають суб'ективноï та об'ективжд клiнiчноï симптоматики. Така поширенють збуднимв може бути пов'язана з тим, що у жшок репродуктивного вжу (26-39 роюв) вадбуваються змши мжрофлори уроген^тального тракту, пов'язан з пологами, а також 1з вагпт-стю, соц^альними умовами, частотою змши статевих партнер!в (Newton, 2001). Особливе значення у патологи репродуктивно системи мае в1рус папшоми людини високого та низького канцерогенного ризинв, тому проведено аналз поширення р1зних тип1в в1русу папшоми людини у р1зних вжових групах жшок.
У вжовш груп 16-25 роюв виявлено 12 тип1в в1русу папшоми людини високого канцерогенного ризику. Найчастше виявлявся 16-й тип (18,4%), шш1 типи виявлялися у незначних вщсотках, також у першш вжовш грут видшено в1рус папшоми людини низького канцерогенного ризику 11 (2,6%) (рис. 3).
и я я
ч
>
ю
s 2
UL
16 18 31 33 35 39 45 51 52 66 68 56 11
я я
ч
ю
s
3
Рис. 2. Частота виявлення патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв (n = 65)
В уж вжових групах жшок, як! пред'являли скарги за наявносп суб'ективжд клiнiчноï симптоматики, видшеш мж-роорганзми у дослщжуваному клтчному матер1ал1 мстилися майже в однаковому вщсотковому сйввщношенш У високих титрах виявлено Ureoplasma (urealiticum + parvum) (>104, 31%) та Candida spp. (21%). У 8% жшок виявлено Trichomonas vaginalis, у 4% - Mycoplasma hominis, у 1% - Chlamydia trachomatis та у 2% - Neisseria gonorrhoeae. Слщ зазначити, що в уох жшок групи «патолопя» вщмчено зниження р1вня Lactobacillus spp. Можна зробити припущення, що найв1ро1тдшша причина появи р1зних патолопчних ускладнень за вщсутносп об'ективних
Рис. 3. Юльюсть р1зних тапв в1русу папшоми людини (%) у першш вжовш груш (в!д 16 до 25 рокв)
У жшок другоï вiковоï групи (26-39 роив, рис. 4) в1рус папшоми людини високого канцерогенного ризику виявлявся у вищих вщсотках вщносно першоï вiковоï групи. 16-й тип скла-дав (32,3%), а 31-й (22,6%) типи 35-й i 68-й не виявлеш
я я
ч
0
Э и И Э и И и
16 18 31 33 39 45 51 52 56 66
Рис. 4. Юльюсть р!зних типов в1русу папшоми людини (%) у другш вжовш груп! (26-39 роив)
У жшок треткд вiковоï групи (40-58 рокв) найчастше вид-ляли 56-й тип (42,9%), а також видшено 31, 39, 45, 68-й (14,2%) типи. 1нших тип1в в1русу папшоми людини (16, 18, 33, 35, 51, 52-й високого та 11-й тип низького канцерогенного ризику) не виявлено. Це може бути пов'язано з поступовою елiмiнацiею збудника з органзму, що не викликало патолопчних змш репродуктивного тракту жшок (рис. 5).
35
30
25
20 -
15 -
10 -
и я и
ч
^
ю
40 -30 -20 -10 -0 -
18 31 33 35 39 45 51 52 56 68
р ис. 5. Сп1вв1дношення (%) р1зних тип1в в1русу папшоми людини у трет1й вжовш груш (40-58 рок1в)
Обговорення
Порушення стану урогенпально! м1крофлори викликають ба-гато фактор1в, як1 можна подлити на ендогенн1 та екзогенн1. До ен-догенних фактор1в в1дносять запальн захворювання яечник1в, щи-топод1бно! залози, захворювання шийки матки, перенесен! ранше або супутн1 запальн1 захворювання сечостатево! системи, знижен-ня 1мунолопчно! реакци орган1зму, що викликають розвиток в1русних шфекцш. Екзогенн1 фактори - еколопчн, санпарно-1те-н1чн1, ктмато-географ1чт. Патолопчга порушення складу уроген-тального м1кробоценозу ввдбуваються також за стресових вплив1в на макроорганзм: тривале застосування антибактер1альних препаратов, лжування гормонами цитостатиками, променева терапя, нервов1 потрясшня, використання внутршньоматкових i оральних контрацептив1в (Gupta et al., 2004).
Отже, за патолопчного стану уроген1тального тракту ввдбува-еться зб1льшення р1зноманптя п1хвово! мжробюти у поеднанга з1 зниженою чисельн1стю Lactobacillus spp., що, у свою чергу, спри-чиняе п1двищення р1вня умовно-патогенно! мжробюти та агент1в в1русно! природи. За даними Boldyrev et al. (2010), у жшок вжом до 40 рокв к1льк1сть лактобацил склала 69%о, у жшок вжово! групи 40-50 рок1в в!дмчене зниження кшькосп лактобацил до 39%. У жшок це! вжово! групи спостерншш перевищення кшь-кост1 анаеробних бактерш в!дносно лактобацил удв1ч1 Potapov
(2014) наводить фактори, за до яких у п1хв1 зменшуеться к1льк1сть лактобактерш i порушуеться м1кробоценоз 1з ризиком розвитку бактер1ального вагшозу, неспециф1чного вагшпу або вульвовап-нального кандидозу.
Серед збудник1в шфекцшно-запальних захворювань уроген-тального тракту велику увагу фах1вц1в привертають Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis i M. genitalium. НитM. genitalium розглядаеться як абсолютний патоген, питання про значення U. urealyticum i М. hominis як збудникв, яю шщюють розвиток пато-лопчних процеав в урогентальному тракт1, залишаеться предметом дискусш. Дан про поширенють мжоуреаплазменно! шфекци р1зт. Показники шфжованосп населення репродуктивного вжу коливаються, за даними низки автор1в, у межах 4-50%.
Наш1 дан збнжться 1з дослщженнями Konoplyanko et al.
(2015), яю показують, що у понад 50% хворих виявляють хламщи у 49,3% випадк1в - разом 1з гонококами, у 38,0% - в мжоплаз-мами, у 32,0% - в трихомонадами, у 25Д% - 1з в1русом герпесу. Трихомоназ також найчастше перебгае у поеднанн з мжоплаз-менною (47,3%о випадк1в), гонококовою (29,1%), гарднерельозною (31,4%) та уреаплазмозною шфекцею (20,9%) випадк1в).
За даними Goncharova et al. (2015), у рая патолопчних усклад-нень репродуктивного тракту жшок вщмчаеться висока частота реестрацц в1русу пап1ломи людини високого канцерогенного ри-зику (51,4%), Ureaplasma urealyticum (28,2%), Chlamydia trachomatis (7,0%), Trichomonas vaginalis (3,5%), др1ждж1 роду Candida spp. (2,8%), Mycoplasma hominis (1,4%) та в1русу пагаломи людини низького канцерогенного ризику (1,4%). Leli et al. (2017) показали частоту реестрацц U. urealyticum (31,5%) та M. hominis (2,5%) i
також вщзначили, що частота виявлення M. hominis у жшок, яю пред'являли скарги, значно виша, нж у тих, яю не мали скарг.
Нит рак шийки матки - другий найпоширенший вид раку у жшок За даними de Sanjose et al. (2017), близько 5% уСх випадк1в раку у свт спричинено в основному в1русом пагаломи людини високого канцерогенного ризику (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, i 59-й тип). Саме ni типи спричиняють швазивний рак шийки матки та цервжальну iнтраепiтелiальну неоплазто. Folyak et al. (2010) дослщили спiввiдношення виявлення раку шийки матки та типування вiрусу папiломи людини: виявили 17 типiв вiрусу пагаломи людини високого (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 53, 56, 58, 59, 66, 68, 73 i 82-й) та 7 низького канцерогенного ризику (6, 11, 42, 43, 61, 81 та 83-й). Нашим дослвдженням також виявлено бшьшють цих тишв вiрусу, що корелюе з ïx дослвджен-нями. Tian et al. (2017) показали, що найпоширенш генотипи вiрусу пагаломи людини - 6-й (11,8%), 16-й (11,2%), 11-й (10,8%), 51-й (7,0%) i 18-й (5,4%). Пд час дослщження жшок виявляеться принаймш один iз 37 генотипов вiрусу папiломи людини з висо-ким канцерогенним ризиком, а також вiрус папiломи людини з низьким ризиком. Даш Hafsa (2017) також показують, що найчастше виявляють у жшок вiрус пагаломи людини 18-го (6,3%) та 16-го тигпв (4,2%). Jаcome-Galaгza et al. (2017) з'ясували, що най-вищий р!вень папiломовiрусноï шфекцц виявлений у вжових гру-пах жшок, молодших 25 та вжом 25-34 роки. Пд час проведения нашого дослвдження найчастше вiрус папiломи людини виявлений у вжових групах 16-25 та 26-39 роюв, тому наш дата збпгаються з результатами ïx дослщжень.
Таким чином, можна вщмпити тенденцто до зростання поши-реносп шфекцш рзно етiологiï репродуктивного тракту жшок i показати значим^ть даних дослщжень для призначення схем етю-тропного лжування та проведення профiлактики зараження шфек-цями, якi передаються статевим шляхом.
Висновки
Проведено аналiз складу мжрофлори урогеттального тракту 175 жшок рiзниx вжових категорш за допомогою методу щтаме-разно-ланцюпжд реакци в режим реального часу, який показав, що у жшок, молодших за 25 рокв, частота виявлення лактобацил становить 95%, стввщношення аеробних i анаеробних мжроорга-шзм1в ввдповдае нормоцинозу, частота видiлення анаеробних бактерш у всix обстежених вжом понад 40 рокв перевищувала р1вень лактобацил (45%). У жшок iз вщсутшстю об'ективноï та наяв-нютю суб'ективжд клiнiчноï симптоматики в усix вжових групах умовш-патогент мжрооргагазми мстилися майже в однаковому ввдсотковому ствввдношент. У високих титрах у жшок репродуктивного вжу виявлено Ureoplasma (urealiticum + parvum) (>104, 31%) та Candida spp. (21%). У 8%) жшок виявлено Trichomonas vaginalis, у 4% - Mycoplasma hominis, в 1% - Chlamydia trachomatis та у 2% - Neisseria gonorrhoeae.
Стввщношення агенпв вiрусноï природи у жшок рiзниx вжових категорш рiзниться. Серед уск збудникв патолопчних стан1в репродуктивноï системи жшок вжом 16-25 рокв видiленi вiруси гапiломи людини високого канцерогенного ризику тигав 16 (18,4%), 31 (13,2%), 52 (10,5%), 18, 46, 66, 68 (по 7,9%), 35, 39, 51 (по 5,3%), 33 i 56 (по 2,0%), а також видшеш вiрус пагаломи людини низького канцерогенного ризику 11 (2,6%). Найчастше видляли вiруси пагаломи людини високого канцерогенного ризику у жшок репродуктивного вжу 16 (32,3%) i 31 (22,6%) Типи 35-й i 68-й не виявлет. З вжом частота виявлення вiрусу пагаломи людини високого канцерогенного ризику рвко знижуеться: найчасп-ше видлено 56-й тип (42,9%), шш1 типи вiрусу пагаломи людини (16, 18, 33, 35, 51, 52-й високого i 11-й тип низького канцерогенного ризику) не виявлено.
References
Aila, N. A., Tency, L., Claeys, G., Verstraelen, H., & Saerens, B. (2010). Comparison of different sampling techniques and of different culture methods for
detection of group B Streptococcus carriage in pregnant women. World Journal of Preventive Medicine, 3(1), 167-285.
Algeburi, A., Volsci, A., & Chicindas, M. L. (2015). Natural antimicrobials subti-losin and lauramide arginine ehyl esyer synergise with conventional antibiotics clindamycin Volsci, and metranidazole against biofilms of Gardnerella vaginalis but not against biofilms vaginal lactobacilli. Federation of European Microbiological Societies Pathogens and Disiase, 73(5), ftv018.
Balashov, S. V., Mordechai, E., Adelson, M. E., & Gygax, S. E. (2014). Identification, quantification and subtyping of Gardnerella vaginalis in noncultured clinical vaginal samples by quantitative PCR Journal of Medical Microbiology, 63(2), 162-175.
Bansal, A., Singh, M. P., & Rai, B. (2016). Human papillomavirus-associated cancers: A growing global problem. International Journal of Applied and Basic Medical Research, 6(2), 84-89.
Baron, C., Henry, M., Tamalet, C., Villeret, J., Richet, H., & Carcopino, X. (2015). Relationship between HPV 16, 18, 31, 33, 45 DNA detection and quantitation and E6/E7 mRNA detection among a series of cervical specimens with various degrees of histological lesions. Journal of Medical Virology, 87(8), 1389-1396.
Bendas, V. V. (2011). Features of collection of material for laboratory diagnosis of candidiasis. Clinical and Experimental Pathology, 5(4), 125-129.
Chan, P. K. (2012). Human papillomavirus type 58: The unique role in cervical cancers in East Asia. Journal Cell and Bioscience, 2(1), 17.
Choe, H. S., Lee, D. S., Lee, S .J., Hong, S. H., Park, D. C., Lee, M. K., Kim, T. H., & Cho, Y. H. (2013). Performance of Anyplex II multiplex real-time PCR for the diagnosis of seven sexually transmitted infections: Comparison with currently available methods. International Journal of Infectious Diseases, 7(12), 1134-1140.
Cox, C., Watt, A. P., McKenna, J. P., & Coyle, P. V. (2016). Mycoplasma hominis and Gardnerella vaginalis display a significant synergistic relationship in bacterial vaginosis. European Journal of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 35, 481-487.
Giraldo, P. C., Polpeta, N. C., & Juliato, C. R (2012). Evaluation of sexual function in brazilian women with recurrent vulvovaginal candidiasis and localized provoked. Jurnal of Sexual Medicine, 9(3), 805-811.
Goncharova, S. Y., Golodoc, L. P., & Khlopov, A. V. (2015). Study of microflora the urogenital tract of women Dnepropetrovsky region using the method polymerase chain reaction. Biological Bulletin Melitopol State Pedagogical University named after Bogdan Khmelnitsky, 5(2), 75-84.
Goodman, A. (2015). HPV testing as a screen for cervical cancer. British Medical Journal, 350.
Haggerty, C. L., Totten, P. A., Tang, G., Astete, S. G., Ferris, M. J., Norori, J., Bass, D. C., Martin, D. H., Taylor, B. D., & Ness, R. B. (2016). Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. Sexually Transmitted Infections, 92(6), 441-446.
Hansen, D. S., Schumacher, H., & Hansen, F. (2012). Extended-spectrum p-lacta-mase (ESBL) in danish clinical isolates of Escherichia coli and Klebsiella pneumoniae: Prevalence, p-lactamase distribution, phylogroups, and coresis-tance. Scandinavian Jurnal of Infectious Diseases, 44(3), 174-181.
Holloway, D. (2011). Vaginal thrush: Treating and advising the patient. British Journal of Nursing, 20(22), 1410.
Jacome-Galarza, I., Ito-Nakashimada, M. A., Figueroa-Aguilar, G., García-Latorre, E., Salazar, M. A., López-Orduña, E., Camacho, A. D., Valdez-Alarcón, J. J., Hernández, J. M., & León-Avila, G. (2017). Prevalence of human papilloma-virus in women from the State of Michoacan, Mexico, showed high frequency of unusual virus genotypes. Journal Revista de Investigacion Clinica, 69(5), 262-269.
Klebanoff, M. A., Schwebke, J. R., Zhang, J., Nansel, T. R., Yu, K. F., & Andrews, W. W. (2004). Vulvovaginal symptoms in women with bacterial vaginosis. Journal Ginecology and Obstetrics, 104(2), 267-272.
Leli, C., Mencacci, A., Latino, M. A., Clerici, P., Rassu, M., Perito, S., Castronari, R., Pistoni, E., Luciano, E., De Maria, D., Morazzoni, C., Pascarella, M., Bozza, S., & Sensini, A. (2017). Prevalence of cervical colonization by Ureaplasma parvum, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis and Mycoplasma genitalium in childbearing age women by a commercially available multiplex real-time PCR: An Italian observational multicentre study. Journal of Microbiology Immunology and Infection, 17, in press.
Linhares, J. J., Cavalcante, P. G., & Vasconcelos, J. L. (2011). Prevalence of the colonization by Streptococcus agalactiae in pregnant women from a maternity in Ceara, Brazil, correlating with perinatal outcomes. Journal Ginecology and Obstetrics, 33(12), 395-400.
Louvanto, K., Rintala, M. A., Syrjänen, K. J., Grenman, S. E., & Syrjänen, S. M. (2010). Genotype-specific persistence of genital human papillomavirus (HPV) infections in women followed for 6 years in the Finnish Family HPV Study. Jurnal of Infection Diseases, 202(3), 436-444.
Mollers, M., Boot Hein, J., Vriend Henrike, J., King Audrey, J., van den Broek Ingrid, V. F., van Bergen Jan, E. A., Brink Antoinette, A. T., Wolffs Petra, F. G., Hoebe Christian, J. P., Meijer Chris, J. L., van der Sande Marianne, A. B., & de Melker Hester, E. (2013). Prevalence, incidence and persistence of genital HPV infections in a large cohort of sexually active young women in the Netherlands. Vaccine, 31(2), 394-401.
Nikulina, Y. Y., Sokolova, I. E., & Vinnikov, A. I. (2012). Immunological changes in pregnant women with impaired dysbiotic. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Biology, Medicine, 3(1), 85-90.
Potapov, V. A. (2014). Probiotics in gynecology. A fad or perceived need (analytical review, part 2). Wturbota Proinku, 57, 70-74.
Price, M. J., Ades, A. E., De Angelis, D., Welton, N. J., Macleod, J., Soldan, K., Simms, I., Turner, K., & Horner, P. J. (2013). Risk of pelvicinflammatory disease following Chlamydia trachomatis infection: Analysis of prospective studies with a multistate model. American Jurnal of Epidemiology, 178, 484-492.
Rositch, A. F., Koshiol, J., Hudgens, M. G., Razzaghi, H., Backes, D. M., Pimenta, J. M., Franco, E. L., Poole, C., & Smith, J. S. (2013). Patterns of persistent genital human papillomavirus infection among women worldwide: A literature review and meta-analysis. International Journal of Cancer, 133, 1271-1285.
Tian, T., Mijiti, P., Bingxue, H., Fadong, Z., Ainiwaer, A., Guoyao, S., Zhanlin, Z., Mahan, Y., Xiaoqin, T., Zheng, G., & Jianghong, D. (2017). Prevalence and risk factors of anal human papillomavirus infection among HIV-negative men who have sex with men in Urumqi city of Xinjiang Uyghur Autonomous Region, China. International Journal of Infectious Diseases, 12(11), e0187928.
Winer, R. L., Xi, L. F., Shen, Z., Stern, J. E., Newman, L., Feng, Q., Hughes, J. P., & Koutsky, L. A. (2014). Viral load and short-term natural history of type-specific oncogenic human papillomavirus infections in a high-risk cohort of midadult women. International Journal of Cancer, 134, 1889-1898.
Woodford, N. F., Turton, J., & David, M. (2011). Multiresistant gram-negative bacteria: The role of high-risk clones in the dissemination of antibiotic resistance. Federation of European Microbiological Societies Microbiology Reviews, 35(5), 736-755.
Yoon, B., Romero, H. R., Lim, J. H., Shim, S. S., Hong, J. S., Shim, J. Y., & Jun, J. K. (2003). The clinical significance of detecting Ureaplasma urealyticum by the polymerase chain reaction in the amniotic fluid of patients with preterm labor. American Journal Ginecology and Obstetrics, 189, 919-924.
Yoshida, T. S., Maeda, T., Deguchi, T., & Ishiko, H. (2003). Rapid detection of Mycoplasma genitalium, Mycoplasma hominis, Ureaplasma parvum, and Ureaplasma urealyticum organisms in genitourinary samples by PCR-mic-rotiter plate hybridization assay. Jurnal of Clinical Microbiology, 4, 1850-1855.
Kaites, K. B., Katz, B., & Schelonka, R L. (2005). Mycoplasmas and Ureaplas-mas as neonatal pathogens. Jurnal of Clinical Microbiology, 18(4), 757-789.
