Научная статья на тему 'Дослідження мікрофлори урогенітального тракту жінок днпропетровській області за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції'

Дослідження мікрофлори урогенітального тракту жінок днпропетровській області за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
164
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Ukrainian Journal of Ecology
Область наук
Ключевые слова
плр в кінцевій точці / урогенітальний тракт / ідентифікація / дисбіоз / біота / ПЦР В КОНЕЧНОЙ ТОЧКЕ / УРОГЕНИТАЛЬНЫЙ ТРАКТ / ИДЕНТИФИКАЦИЯ / ДИСБИОЗ / БИОТА / pcr in endpoint / urogenital tract / identification / dysbiosis / biota

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова О. В.

Выделены и идентифицированы возбудители патологических состояний урогенитального тракта у 100 женщин возрастом 26-55 лет в Диагностическом центре медицинской академии г. Днепропетровск с помощью метода полимеразно-цепной реакции. Исследованная микрофлора была представлена ВПЧ высокого та низкого канцерогенного риска, ВПГ 1 и 2 типов, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis и дрожами рода Candida. По частоте выделения наиболее распространенными возбудителями патологических состояний репродуктивной системы женщин являются ВПЧ высокого канцерогенного риска Ureaplasma urealyticum и Chlamydia trachomatis.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова О. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STUDY OF UROGENITAL TRACT MICROFLORA OF DNEPROPETROVSK FEMALES BY POLYMERASE CHAIN REACTION

We isolated and identified the pathogens from the urogenital tract in 100 women of 2655 years in Diagnostic Center of Dnepropetrovsk Medical Academy by polymerase chain reaction. It was found that all investigated microflora was represented by HPV of high and low cancer risk HSV type 1+2, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis, and Candida yeast species. The most abundant pathogens from the urogenital tract were HPV, Ureaplasma urealyticum, and Chlamydia trachomatis.

Текст научной работы на тему «Дослідження мікрофлори урогенітального тракту жінок днпропетровській області за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції»

УДК 57. 579.61:616-078

С.Ю. Гончарова1, Л.П. Голодок1, О.В. Хлопова2 ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1КРОФЛОРИ УРОГЕШТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК ДНПРОПЕТРОВСЬК1Й ОБЛАСТ1 ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ПОЛШЕРАЗНО-ЛАНЦЮГОВО1 РЕАКЦИ

1Днтропетровський нацюнальний утверситет iMeHi Олеся Гончара, Украгна Дагностичний центр медичног академи мкта Днтропетровськ, Украта E-mail: svetlana [email protected]

Видьлено та Центифшовано збудниив патологiчних сгашв урогештального тракту у 100 жiнок вшом вiд 26 до 55 роив у Дiaгноcтичному центрi медично! академи мicтa Днiпропетровcьк за допомогою методу полiмерaзно-лaнцюговоi реакцп. Доcлiдженa мiкрофлорa була представлена ВИЛ високого та низького канцерогенного ризику, ВПГ 1+2 титв, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis та дрiжджaми роду Candida. За частотою видьлення найпоширешшими збудниками патолопчних сташв репродуктивно! системи жiнок е ВИЛ високого канцерогенного ризику, Ureaplasma urealyticum та Chlamydia trachomatis.

Ключовi слова: плр в ктцевш точщ урогентальний тракт, iдeнтифiкацiя, дисбюз, бюта.

С.Ю. Гончарова1, Л.П. Голодок1, О.В. Хлопова2 ИССЛЕДОВАНИЕ МИКРОФЛОРЫ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ЖЕНЩИН ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ С ПОМОЩЬЮ МЕТОДА ПОЛИМЕРАЗНО-ЦЕПНОЙ РЕАКЦИИ

1 Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара Диагностический центр медицинской академии города Днепропетровска, Украина

E-mail: svetlana [email protected]

Выделены и идентифицированы возбудители патологических состояний урогенитального тракта у 100 женщин возрастом 26-55 лет в Диагностическом центре медицинской академии г. Днепропетровск с помощью метода полимеразно-цепной реакции. Исследованная микрофлора была представлена ВПЧ высокого та низкого канцерогенного риска, ВПГ 1 и 2 типов, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis и дрожами рода Candida. По частоте выделения наиболее распространенными возбудителями патологических состояний репродуктивной системы женщин являются ВПЧ высокого канцерогенного риска -Ureaplasma urealyticum и Chlamydia trachomatis.

Ключевые слова: пцр в конечной точке, урогенитальный тракт, идентификация, дисбиоз, биота.

S.Y. Honcharova1, L.P. Golodok1, O.V. Khlopova2 STUDY OF UROGENITAL TRACT MICROFLORA OF DNEPROPETROVSK FEMALES BY POLYMERASE CHAIN REACTION

Oles Honchar Dnipropetrovsk National University 2The Diagnostic Center of Dnepropetrovsk Medical Academy, Ukraine E-mail: svetlana [email protected]

We isolated and identified the pathogens from the urogenital tract in 100 women of 2655 years in Diagnostic Center of Dnepropetrovsk Medical Academy by polymerase chain reaction. It was found that all investigated microflora was represented by HPV of high and low cancer risk - HSV type 1+2, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis, and Candida yeast species. The most abundant pathogens from the urogenital tract were HPV, Ureaplasma urealyticum, and Chlamydia trachomatis.

Key words: pcr in endpoint, urogenital tract, identification, dysbiosis, biota.

ВСТУП

В даний час шфекцшно-запальш захворювання урогештального тракту займають лiдируючi позицп в erpyKiypi акушерсько-гшеколопчно! патологи. Частота виникнення таких захворювань супроводжуються вираженими порушеннями вагшально! мшрофлори i не мають тенденцп до зниження (Болдырева, 2010; Сидорова, 2007).

Дисбаланс вагшально! мшрофлори жшок представляе порушення кiлькiсно-якiсних взаемин резидентних мiкроорганiзмiв - сапрофiтних та умовно-патогенних, що населяють урогенiтальний тракт в норм^ а також з ураженням сечостатево! системи агентами вiрусноí природи (Болдырева, 2010). Такi порушення нормально!" мiкрофлори репродуктивного так як можуть сприяти перериванню вагiтностi, передчасним пологам, внутршньоутробному iнфiкуванню плода й тсляпологових ускладнень у матерi (Шкулша, Соколова, Вiннiков, 2012).

Все б1льше широкого значення набувають молекулярно-генетичнi методи Центифшацп мiкроорганiзмiв, якi дозволяють розширити уявлення про стан мiкробiоценозу та дозволяють виршили проблему швидко! та яюсно! iдентифiкацií представникiв статевих шляхiв жiнки в нормi та при патолопчних станах (Mehta et al., 1995).

Стрiмкий розвиток лабораторних технологш привiв до впровадження методу ПЛР з детекцiею результатiв по закшченш реакцп для виявлення патогенних та умовно-патогениих мiкроорганiзмiв та агентiв вiрусноí природи, якi спричиняють рiзноманiтнi порушення в репродуктивнш системi жiнок рiзного вiку (Фоляк та iн., 2010].

Виходячи з актуальностi проблеми, метою роботи було видыення i iдентифiкацiя збудниюв патологiчних станiв урогенiтального тракту жшок за допомогою ПЛР з детекщею результатiв в кiнцевiй точцi та проведення аналiзу спiввiдношення видiлених мiкроорганiзмiв та агентiв вiрусноí природи на основi отриманих результатiв.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ 4ОСЛ1ДЖЕНЬ

Об'ект досл1дження: аналiз спiввiдношення патогенно! та умовно-патогенно! аеробно! i анаеробно! мiкрофлори урогештального тракту, а також збудниюв вiрусноí природи у жiнок рiзного репродуктивного вiку. З метою визначення розповсюдженосл вищевказаних збудникiв iнфекцiйно-запальних процесiв урогештального тракту дослЦження проводилися на базi Дiагностичного центру медично! академп мкта Днiпропетровськ.

Предметом досл1дження були штами патогенних та умовно-патогениих мiкроорганiзмiв, а також агенти вiрусноí природи: Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealyticum, Candida spp, та вiруси простого гепересу 1-го i 2-го титв (ВПГ 1+2), та вiрус пап1ломи людини високого (ВПЛ ВКР) та низького канцерогенного ризику (ВПЛ НКР), вид1лених iз урогештального тракту жшок.

Для проведення дослщв було обстежено 100 жшок вшом в1д 26 до 55 роюв з iнфекцiйно-запальними процесами урогенiтального тракту в перюд з вересня по березень 2014-2015 роюв за допомогою ПЛР з детекщею результата в кшцевш точцi (ПЛР-КТ).

Для молекулярно-генетичного дослЦження у жiнок вiдбирали клгшчш зразки у виглядi зiшкребу з тхви та цервiкального каналу за допомогою одноразового стерильного шструменту. Отриманий клшчний зразок помiщали в пробiрку, що мiстила транспортне середовище з муколгтаком, i доставляли в лабораторда для проведення ПЛР-КТ (Мавров та ш, 2005).

Результати та 1х Обговорення

У ходi досл1дження була вивчена мшрофлора урогенiтального тракту 100 жшок, як звернулися до лшаря з рiзними дисбiотичними порушеннями. Аналiз частоти вид1лення патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, а також вiрусiв при рiзних патологiчних станах, що найчаслше виявлялись серед 100 дослiджуваних жшок (рис. 1):

ВПЛ високого канцерогенного ризику, ВПЛ ВКР - 51,4%, Ureaplasma urealyticum (28,2%), Chlamydia trachomatis (7,0%), ВПГ 1 та 2 титв (4,2%), Trichomonas vaginalis (3,5%), дрiжджi роду Candida spp. (2,8%). Mycoplasma hominis (1,4%) та ВПЛ низького канцерогенного ризику, ВПЛ НКР - 1,4%.

3%

1%

%

52%

ВПГ 1+2 титв I Chlamydia trachomatis i Trichomonas vaginalis I Candida spp. I Mycoplasma hominis i Mycoplasma genitalium i Ureaplasma urealyticum IВПЧ високого канцерогенного ризику I ВПЧ низького канцерогеного ризику

Рис. 1. Частота видьлення патогенних та умовно-патогенних м1кроооргашзм1в та агенлв в1русно'1 природи урогештального тракту жшок.

Для проведення анал1зу динамши патолог1чних змш 61оценозу репродуктивно'1 системи досл1джуваних жшок було умовно подьлено на три в1ков1 групи: I в1кова група - жшки в1ком в1д 18 до 25, II вшова група - жшки в1ком в1д 26-42 роюв, III - в1д 43 до 55 роюв. Це було зроблено з метою бьльш детального вивчення мшробного пейзажу уроген1тального тракту жшок р1зного репродуктивного в1ку при дисбютичних порушеннях спричинених певним збудником (рис. 2).

43-55

26-42

18-25

20

40

60

80

и ВПЧ низького канцерогеного ризику

J ВПЧ високого канцерогенного

ризику ü Ureaplasma urealyticum

u Mycoplasma genitalium

J Mycoplasma hominis

ü Candida spp.

J Trichomonas vaginalis

0

Рис. 2. Мшробний пейзаж мшрофлори урогештального тракту р1зних в1кових

груп.

На рисунку 2. представлено, що у першш вшовш груп1 (18-25 роюв) в бiльшiй к1лькост1 були видыеш ВПЛ високого канцерогенного ризику (62,3%), в меншш кiлькоcтi Ureaplasma urealyticum (21,3%), а також Chlamydia trachomatis

(9,8%) та дрiжджi роду Candida spp. (3,3%). У другш вшовш rpyni (26-42 роюв) в бiльшiй кiлькостi були видiленi ВПЛ високого канцерогенного ризику (42,8%), Ureaplasma urealyticum (32,9%), а також ВПГ 1 та 2 титв (8,6%), Trichomonas vaginalis (5,7%), Chlamydia trachomatis (4,3%), Mycoplasma hominis та дрiжджi роду Candida spp. (2,9%). В третш вшовш грут в б1льшш юлькоси було видьлено ВПЛ ВКР (53,8%) та Ureaplasma urealyticum (30,8%) та в меншш клькосп Trichomonas vaginalis, Chlamydia trachomatis (по 7,7%).

На сучасному етат ПВ1 займае одне i3 ведучих мкць за поширенням серед yрогенiтальних шфекцш особливо у жiнок репродуктивного вiкy, що пов'язано з рiзким ростом захворюваноси, значною контагiознiстю i високим онкогенним потенщалом [Baner, 1999]. В епЦемшлопчних дослiдженнях ПВ1 переконливо представлена сощальна значимiсть i небезпека уражень урогештального тракту ВПЛ (Кондратикова, 2009).

Типи ВПЛ, що вражають гештальну область, подiляють за ступенем онкогенного ризику. ВПЛ типу 6, 11, 36, 42, 43, 44, 46, 47, 50 можуть викликати незначш змши ядер клггин, у той час як типи ВПЛ 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 56, 58, 59, 66 е основним етюлопчним фактором передракових i ракових уражень шийки матки (Молочков, Соколова, 2009). Перелш титв ВПЛ високого онкогенного ризику розширюеться за рахунок уточнення будови ДНК i появи нових титв промiжного ризику (Lie et al., 2005).

Серед вах трьох вшових груп в найбьльшш к1лькоси були видьленш ДНК ВПЛ високого (ВПЛ: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68 титв) та низького канцерогенного ризику (11 тип ВПЛ) у третш вшовш грут (див. рис. 3).

Рис. 3. Юльюсть ВПЛ, видыених з урогештального тракту жшок вЦносно

вшових груп, %.

З рис. 4 ми бачимо, що у першш вiковiй групi з вiком в1д 18 до 25 рокiв серед вах типiв ВПЛ високого канцерогенного ризику в найбiльшiй кiлькостi були видiленi ВПЛ типiв 16 (18,4%), 31 (13,2%), 52 (10,5%). В меншш кыькоси були видiленi (по 7,9%) 18, 45, 66 та 68 типи ВПЛ; (по 5,3%) 35, 39, 51 типи ВПЛ; та в найменшш юлькосл (по 2,6%) 33 та 56 типи ВПЛ. Також у першш вшовш грут було виявлено ВПЛ низького канцерогенного ризику тип 11 (2,6%).

19%

3% _ 8% 11%

6%

14°%

3%

Н16 И18

ьа 31 и 33

и 35 и 39

н 45 И51

и 52 н56

и 66 68

Рис. 4. СтввЦношення рiзних типiв ВПЛ у першш вшовш групi.

Щодо друго!" вшово!" групи (рис. 5), то серед вах титв ВПЛ ВКР часише було видiлено 16 (32,3%) та 31 (22,6%) типи ВПЛ. Також в данш вшовш групi було видыено 51 (9,7%), 18 (6,5%), 33 (6,5%), 45 (6,5%), та 56 (6,5%) типи ВПЛ; 39, 52, 66 типи ВПЛ (по 3,2%). Типи 35, 68 виявлено не було.

10%

6%

3%

3% г°%

32%

Н16 "18

Н31 НЗЗ

и 35 и 39

Н45 и 51

и 52 н 56

и 66 и 68

Рис. 5 Кiлькiсть рiзних типiв ВПЛ у другш вiковiй групi.

У третш вшово! групи серед вах титв ВПЛ найчасише було видыено 56 тип (42,9%). Також були видьлеш типи ВПЛ 31, 39, 45, 68 (по 14,2%) у данш

S)

вiковiй rpyni. Iншi типи ВПЛ високого та низького канцерогенного ризику у жшок вiком 43-55 рокiв виявлено не було (рис. 6).

Рис. 6 СтввЦношення рiзних типiв ВПЛ у третш вiковiй грyпi.

Висновки

Аналiз спiввiдношення вид1лених мiкроорганiзмiв та агента вiрyсноí природи, якi призводять до захворювань yрогенiтального тракту жiнок рiзних вiкових категорiй/ показав, що серед вах збyдникiв патологiчних станiв репродуктивно! системи жiнок найчастiше вид1ляються ВПЛ високого канцерогенного ризику, ВПЛ ВКР - 51,4%, Ureaplasma urealyticum - 28,2%, Chlamydia trachomatis - 7,0%, ВПГ 1 та 2 титв - 4,2%, Trichomonas vaginalis - 3,5%, дрiжджi роду Candida spp. - 2,8%, Mycoplasma hominis - 1,4% та ВПЛ низького канцерогенного ризику, ВПЛ НКР - 1,4%.

В рiзних викових групах жшок частота видыення патогенних та умовно-патогенних аеробних та анаеробних мiкроорганiзмiв та агента вiрyсноí природи - збудниюв захворювань урогештального тракту рiзниться.

Було встановлено, що серед вах вшових груп в найбыьшш илькоси збудниюв було видыено у другш вшовш грyпi (жiнки в1д 26 до 42 роюв), що у вЦсоткову значеннi вiдповiдаe: ВПЛ високого канцерогенного ризику - 42,8%, Ureaplasma urealyticum - 32,9%, а також ВПГ 1 та 2 титв - 8,6%, Trichomonas vaginalis - 5,7%, Chlamydia trachomatis - 4,3%, Mycoplasma hominis та дрiжджi роду Candida spp. - 2,9%.

Така поширешсть видьлених збудниюв може бути пов'язана з тим, що дана вшова група представляе собою групу жшок репродуктивного вiкy у яких вЦбуваються яюсш та кыьюсш змши мiкрофлори yрогенiтального тракту, якi пов'язаш з родовою дiяльнiстю жiнок, а також з вагггшстю, соцiальними умовами життя, частотою змшою статевих партнерiв.

Список Використанно! Л1тератури

Болдырева М.Н. «Фемофлор» - исследования биоциноза урогенитального тракта у женщин репродуктивного возраста методом ПЦР с детекцией результатов в режиме реального времени: Методическое пособие для врачей / М. Н. Болдырева. - М., 2010. - 14 с.

Мавров I.I. Ушфшащя лабораторних методiв дослЦження в дiагностицi захворювань / I.I. Мавров, Л.С. Тацька, О.П. Белозьоров. - Х.: Факт. - 2000. - 120 с. Молочков В.А., Семенова Т.Б. Генитальные вирусные инфекции. - М.: БИНОМ, 2009. - С. 108-172.

Нжулша Ю.Ю., I.G. Соколова, Вiннiков А.1. 1мунолопчш змiни у вагiтних i3 дисбштичними порушеннями. - Днiпропетровськ: Вiсник Дншропетровського унiверситету. Бiологiя. Медицина. - 2012. - Вип.3, т.1. - С. 85-90. Папилломавирусная инфекция урогенитального тракта женщин: информационно-методическое пособие / Е.В. Фоляк, Т.М. Соколова, К.Ю. Макаров, А.В. Якимова, В.Р. Мухамедшина, А.В. Усова. - Новосибирск: Вектор-Бест, 2010. - 88 с.

Сидорова И.С. Микрофлора пoловых путей у женщин репродуктивного возраста : учеб.пособие / И.С. Сидорова, Е.И. Боровкова, Н.А. Шешукова. - М.: Практическая медицина, 2007. - 80 с.

Шейка матки. Цитологический атлас / пер. с англ. Э. Титмуш, К. Адамс // Под ред. Н.И. Кондрикова. - М.: Практическая медицина, 2009. - С. 107-112. Baner H., Ting Y., Creer C. Genital human papillomavirus infection in female university students as determined by PCR - based method // JAMA. - 1999. - Vol. 265 - P. 472-477.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Lie A.K., Skjeldestad F.E., Hagen B. Occurrence of human papillonavirus infection in cervical intraepithelial neoplasia. A retrospective histopathologscal study of 317 cases treated by laser conization // APMIS. 2005. Oct.; 103(10): 693-8. Mehta A. Microbial flora of the vagina / A. Mehta, J. Talwalkar, C. V. Shetty // Microecology and Therapy. -1995. -Vol. 23. - P. 1-7.

References

Boldureva, M. N. (2010). Femoflor - research biotsinoza urogenital tract of women of

reproductive age using PCR with the detection result in real time. Moscow. Mavrov, I.I., Tatska, L.S., Belozerov, O.P. (2000). Unification of laboratory studies in the diagnosis of diseases. Kharkiv.

-A

Molochov, V.A., Semenova, T.B. (2009). Genital virus infections. Moscow.

Nikulina, Y.Y, Sokolova, I.E., Vinnikov, A.I. (2012). Immunological changes in pregnant women with impaired dysbiotic. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series Biology & Medicine. 3(1), 85-90.

Folyak, E.V., Sokolova, T.M., Makarov, K.Yu., Yakimova, A.V., Mukhamedshina, V.R., Usova, A.V. (2010). Papyllomavyrusnaya urogenital tract infection women: information and metodycheskoe posobye. Novosibirsk.

Sidorov, Y.S., Borovkova, Ye.I., Sheshukova, N.A. (2007). The microflora of the genital tract of women of reproductive age. Moscow.

Kondrikova, N.I. (2009).Cervix. Cytological Atlas. Moscow.

Baner, H. (1999). Genital human papillomavirus infection in female university students as determined by PCR - based method. JAMA. 265, 472-477.

Lie, A.K., Skjeldestad, F.E., Hagen, B. (2005). Occurrence of human papillonavirus

infection in cervical intraepithelial neoplasia. A retrospective histopathologscal study of 317 cases treated by laser conization. Apmis. 103(10), 693-8.

Mehta, A., Talwalkar, J., Shetty, C.V. (1995). Microbial flora of the vagina. Microecology and Therapy. 23, 1-7.

Поступила в редакцию 21.05.2015

-fi>

Как цитировать:

Гончарова, С.Ю., Голодок, Л.П., Хлопова, О.В. (2015). ДослЦження мiкрофлори урогенiтального тракту жiнок Днпропетровськш областi За допомогою методу полiмеразно-ланцюговоl реакцп. Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 5 (2), 75-84. сгоаа™* http://dx.doi.org/10.7905/bbmspu.v5il.977

© Гончарова, Голодок, Хлопова, 2015

Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.

MH^H

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.