CC BY
36
УДК 001.89:323.15
Плазова Т.1., кандидат кторичних наук, доцент © НУ „ Лъвгвсъка полтехшка "
УКРА1НСЬК1 НАУКОВ1 ОСЕРЕДКИ В США
Досл1джуетъся та анал1зуетъся питання Ыялъностгукратсъких наукових осередюв на терыторИ США. Особливу увагу придыено головным центрам науки укратсъког Ыаспори, а саме: Науковому товариству гм. Т.Шевченка, Укратсъкт втънт академп наук та Укратсъкому тститутуАмерики.
Ключое1 слова: укратсъка д1аспора, наукове товариство, академ1я наук, тститутАмерики, ем1грац1я.
Тема життя украшсько! д1аспори в США дедал1 частше привертае до себе увагу як науковщв з Украши, так I дослщнимв в шших крашах. У в1тчизнянш та заруб1жнш л1тератур1 нагромадився досить широкий пласт видань, як1 висв1тлюють р1зномаштш проблеми, що стосуються виникнення укра!нсько1 д1аспори в данш кра!ш, основних еташв ¿ммкраци украшщв до США, створення та д1яльшсть 1х громадсько-пол1тичних, релкшних, культурно-просв1тницьких, наукових, молод1жних, професшних, жшочих та шших оргашзацш в цш кра!ш. В цих працях подаеться численний фактичний матер1ал, наводяться повшстю або фрагментарно важлив1 документа зазначених оргашзацш та осередюв, ¿мена !хшх активних д1яч1в, статистичш даш. Утворення та д1яльшсть украшських наукових осередюв на територп США е лише одшею ¿з тем, яка потребуе детального анал1зу та вивчення. Особливо в перюд, коли активно розгортаеться сшвпраця м1ж науковцями США та Украши.
Нагромаджено значний документальний, публщистичний та мемуарний матер1ал, який вимагае детального наукового осмислення та узагальнення. Однак, незважаючи на широке коло монографш, наукових статей, газетних публжацш, чимало проблем життя та д1яльност1 укра!нсько1 спшьноти вимагае бшьш глибокого дослщження та узагальнення з метою визначення основних тенденцш И розвитку.
Дослщники видшяють чотири хвил1 ем1граци украшщв до США, починаючи з останшх десятил1ть XIX ст. Кожна хвиля ем1грант1в виршувала два основш суперечлив1 завдання: 1) пристосуватися до умов життя в шшому етшчному середовищц 2) зберегти свою мову, культуру, нащональш традици. Американська дшсшсть давала можливкть украшцям зберкати щ традици. Св1жий ¿мпульс у цьому процеЫ давала чергова хвиля ем1грант1в, особливо останньо! пори, коли серед них знаходилися представники високоштелектуально! ел1ти, не давали вичерпатись тому джерелу, що живило нащональну свщомють американських украшщв.
Важливою проблемою для украшських ем1грант1в першо! хвил1 стало визначення 1х нацюнально! вдентичносп, яка була виршена у 1921 рощ, коли в
©Плазова Т.1., 2012
196
США був прийнятий новий ем1грацшний закон - The Quota Act of 1921. BiH надав можливкть знайти свое самостшне та незалежне мюце в мультинащональному суспшьств1 США, де украшщ розпочали юторичне формування свое! громади з метою збереження нащонально! культури, традицш i адаптацш в нових умовах. Однак, лише незначна частина емпранпв першо! хвил1 на сьогодш (а це вже четверте - п'яте поколшня) вважають себе украшцями та пщтримують украшсью традици.
Одним ¿з важливих чинниюв збереження нащональних культурних традицш е дбайливе ставлення до icTopii' свого народу. 1сторики украшсько! д1аспори в США чи не найпершими вщкрили всьому cbItob! тралчш сторшки icTopii' Украши: голодомори 20-х, 30-х, 40-х pp. XX ст., масов1 penpecii проти украшського селянства та штел1генци, боротьба ОУН-УПА, сутшсть тотал1тарного режиму в цшому тощо. Важливу роль в цьому ввдгравали науков1 та просв1тницьк1 оргашзацп, що утворювались на теренах Сполучених Штат1в.
Найбшьший досвщ роботи в США мае найстарша украшська наукова установа - Наукове товариство ¿м. Т.Шевченка, засноване у Львов1 в грудш 1873 року [1, с.116]. Спершу ця оргашзащя мала назву „Лтгературно-наукове товариство ¿м. Т.Шевченка" та була заснована завдяки зусиллям нащонально-свщомо! штел1генцп з Наддншрянсько! Украши та Галичини у вщповщь на penpecii' з боку Росшсько! ¿мпери щодо украшських видань. У 1982 рощ товариство змшило назву на „Наукове товариство ¿м. Т.Шевченка", головним завданням якого було „плекати та розвивати науку", „збер1гати всяк1 пам'ятники старовинност!" [2]. В часи радянського режиму в 1939 рощ товариство було лжвщоване. Згодом, теля Друго! cbItoboi вшни, д1яльшсть Наукового товариства була вщроджена в крашах Захщно! Свропи та в Сполучених Штатах Америки.
В США, в nepmi роки свого кнування, „Наукове товариство ¿м. Т.Шевченка", д1яло обмежено, оскшьки були проблеми i3 орендою примщення, браком кошт1в та вщповщних умов пращ. Але, попри Bci труднощ1, перюдично проводились науков1 наради, конференци, налагоджувалась видавнича д1яльшсть.
У 1951 рощ було засновано осередок НТШ у Детройт!, де також проводились перюдичш конференци та виступи, бесщи з украшською громадою, святкування ювше1в, приурочених до icTopii' Украши та И визначних д1яч1в.
У 1952 рощ за кошти укра!нсько1 громади Наукове товариство в Нью-Йорку придбало „Д1м НТШ" [3, р.47]. Саме це сприяло зростанню рол1 товариства на теренах Америки. На сьогодш це примщення модершзовано та пристосовано до потреб Товариства.
Розглядаючи д1яльшсть НТШ за час вщ утворення, можна зробити висновок, що ця наукова оргашзащя - е найактившшою з-пом1ж решти, що розмщеш на теренах Сполучених Штапв та Свропи. Товариство своею д1яльшстю розвивае сшвпрацю з вченими - украшознавцями Украши та США, фшансуе видання окремих наукових праць в Укра!ш, намагаеться зберегти пам'ять про минуле для наступних поколшь.
197
Д1яльшсть та створення Украшсько! вшьно! академи наук теж т1сно пов'язана з Украшою, бо саме тут починаеться И ютор1я. Вона була започаткована у Киев1 14 листопада 1918 року. 15 листопада 1945 року в шмецькому MicTi Ayrc6vp3i на з1бранш 12 представниюв р1зних галузей наук прийняли ршення про вщновлення д1яльност1 Укра!нсько1 Академи Наук, яка, за 1х задумом, мала продовжити розвиток укра!нсько1 науково! думки, так нахабно злжвщовано! радянською владою [4, с. 583]. Тод1 ж було схвалено проект статуту, який визначав Украшську вшьну академш наук як спадкоемицю традицш i продовжувача д1яльност1 Академи у Киев1 1920 -початку 1930-х роюв, та обрано першого президента - Дмитра Дорошенка [5, с. 121 .
Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 piK - 17), що об'еднували близько 150 науковщв, яю влаштовували науков1 конференцп, а раз нар1к спшьну для Bcix груп Шевченювську конференщю [6, с. 45]. Вщ 1946 року УВАН видавала ¿нформац1йний „Бюлетень", в1д 1947 року - „Лтгопис УВАН'.
Як науковий центр, Академ1я з 1951 року починае активно займатися видавничою справою. Серед перших перюдичних видань був укра!нський науковий журнал англ1йською мовою „Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the USA"[7, c. 236].
За перюд свого майже шАстдесятирАччя УВАН продовжуе зд1йснювати активну наукову та громадську д1яльн1сть, зокрема за цей час членами Академ11 прочитано 1056 доповщей, проведено 355 наукових конференцш, 68 сем1нар1в, 65 концерт1в, 17 мистецьких виставок.
За останн! кшька рок1в в арх1вних фондах Академи працювало б1льш як niBCOTHi дослщнимв з США, Свропи та Украши.
На сучасному eTani Академ1я велику увагу прид1ляе залученню до сшвпращ молодих вчених укра!нського походження на територп США та представниюв нов1тньо! ¿мм1грац1йно1 хвил1. 3 приемн1стю можна стверджувати, що, незважаючи на труднощ1 економ1чного, соц1ального i нац1онального плану, яю стримують розвиток ycix галузей багатогранного укра!нського життя, завдяки таким людям наука в Укра1ш досягае нових вершин. Приклад значних досягнень укра!нц1в у США св1дчить про те, що талановитий i працьовитий укра!нський народ у цив1л1зованих умовах е не т1льки конкурентоздатним, але й здобувае co6i г1дне м1сце серед м1жнародно! сп1вдружност1.
Ще одним здобутком укра!нсько1 громади Сполучених Штапв е Укра!нський ¿нститут Америки. Фундатором цього осередку був галичанин Василь Джус [8, с. 27]. У 1948 рощ, пщ впливом громадсько! думки саме в1н вклав CBoi' кошти для придбання будинку для товариства з метою ознайомлення i3 укра!нським живописом, культурою, музикою та л1тературою.
Заснован1 представниками трьох хвиль eMirpauii в pi3Hi роки, вони мають мету - поширення знань про Укра!ну та укра!нц1в, а, головне, - збереження нац1онально! штелкенцп та И досягнень за кордоном. Кожен з укра!нц1в або американщв укра!нського походження, як1 прагнуть ознайомити та зац1кавити CBoi'x д1тей чи онук1в з icTopiero минулого та сьогодення Укра!ни, мають таку
198
можливкть завдяки Лггнш школ1 украшознавства Гарвардського ушверситету. Провщш вчеш з США, Канади та й, в останш роки, з Украши, починаючи з 70-х роюв XX ст., викладають у цьому навчальному заклад1 украшську мову, кторш, л1тературу, етнографш, культурологш.
Традици украшознавства в Гарвардському ушверситет1 були започатковаш у 1957 р., коли „Союз украшських студентських товариств Америки" запропонував заснувати кафедру украшознавства [9, с. 94]. Це \ поклало початок украшознавчих студш у Гарвардському ушверситет1, як1 взяли за свою головиу мету збереження та розвиток украшсько! мови та створення Фонду кафедр украшознавства. У с1чш 1973 року почали д1яти кафедри укра!нсько1 л1тератури та мови. Згодом, у червш цього ж року було засновано Украшський науковий шститут Гарвардського ушверситету.
Поширенню вивчення р1зних галузей украшознавства сприяе ще один з найбшьш впливових американських ушверситеив - Колумбшський. Саме в ньому створено Центр украшських студш, який фшансуеться Федеральним кредитовим кооперативом „Самопом1ч" [10, с. 309]. Центр розпочав свою д1яльшсть з осшнього семестру 2003 року курсом „Украшський культурний ренесанс, 1917-1934". Окр1м того читаються курси з ктори Украши, пол1тологи. Започатковано призначення стипендш для студенлв та астрант1в украшського походження, оргашзовуються науков1 конференци та семшари.
1нший навчальний заклад - Канзаський ушверситет - став першим ушверситетом в США, що запропонував сво!м студентам мапстерську спещал1защю з укра1нсько1 мови та украшознавства, куди входять курси з укра!нсько1 мови, л1тератури, кторп, пол1тики та управлшня, б1знесу та економши, географи та культури.
Розвитку ствпращ украшських та американських науковщв сприяе Програма ¿м. Фулбрайта в Укра!ш, яка надала можливкть близько 300 украшським науковцям займатись дослщницькою д1яльнктю у США, читати лекци в американських ушверситетах.
Отже, знания укра!нсько1 мови та кторп можна вдосконалювати в систем! вищо! осв1ти в США, де в кшькох ушверситетах кнують кафедри украшознавства. В цшому, у США украшська мова, л1тература та ктор1я викладаються в 20 коледжах краши, а при р1зних наукових установах та ушверситетах д1е 40 курс1в украшознавства. Так1 центри науки укра!нсько1 д1аспори, як Наукове товариство ¿м. Т.Шевченка, Украшська вшьна академ1я наук та Украшський шститут Америки постшно поповнюють свш б1блютечний фонд, що дае можливкть ус1м бажаючим ознайомлюватись ¿з новинками з Украши.
Таким чином, в Сполучених Штатах Америки протягом десятил1ть склалася система працюючих украшських арх1вних центр1в, музе!в, б1блютек. Намагання зберегти украшську нащональну щентичнкть особливо простежуеться в д1яльност1 р1зномаштних культурно-просв1тницьких установ. Украшська д1аспора протягом довгих рок1в створила цшу низку громадсько-пол1тичних, осв1тшх, культурних, мистецьких, молод1жних оргашзацш та об'еднань, як1 своею д1яльшстю роблять все можливе для збереження свое!
199
нацюнально! щентичносп в США i зв'язку з кторичною Батьювщиною -Украшою.
Подальше вивчення та дослщження д1яльност1 украшських наукових товариств сприятиме змщненню зв'язюв ¿з науковцями Украши в р1зних галузях науки та дасть змогу украшськш молод1 вдосконалювати cboi знания на теренах США за пщтримки украшсько! громади в цш кра!ш.
Л1тература
1. Бшецький Л. Дмитро Дорошенко / Л. Бшецький. - BiHHiner: Б.в., 1949. -
24 с.
2. Драган А. Шевченко у Вашингтон!: до icTopii пам'ятника Кобзарев1 Украши у столиц! Америки / А. Драган. - Нью-Йорк: Вид-во украшського Народного Союзу, 1984. - 136 с.
3. Енциклопед1я украшознавства. Словникова частина. Т. 2 / (Репринтне иеревидання в Укра!ш) За ред. В. Кубшовича. - Париж-Нью-Йорк: Вид-во „Молоде життя". - К., 1994. - 658 с.
4. Свтух В. Вщзначення 120-л1ття НТШ в Чикаго / В. Свтух // Укра!нська д1асиора. - 1994. - 4.5. - С. 116-118.
5. Жила В. За повну реабштацш НТШ / В. Жила // За вшьну Украшу. -Льв1в, 1992. - 5 вересня.
6. Ковальчук О.О. Осв1тня д1яльшсть укра!нц1в Канади i США (юнець XIX - иоч. 40-х pp. XX ст.) / О.О. Ковальчук // Украша XX ст.: культура, щеолопя, полггика: 36. статей. - К., 1999. - Вип.3. - С.236-268.
7. Пр1цак О. Гарвардсью Укра!нознавч1 студ11 / [3. Борисюк, О. Пр1цак, К.Д. Тейлор]; АН Украши, 1нститут укр. археогр. Укр. наук. ¿н-т Гарвардського ун-ту. - К.: 1нститутукр. археогр., 1992. - 175 с.
8. East E. Lincoln's Russian General / E. East // Journal of the Illinois State Historical Society. - Spring, 1959. - Vol. 52. - P. 106-122.
9. Kuropas M. The Ukrainians in America / M. Kuropas. - Minneapolis: Lerner Pudlications, 2007. - 86 p.
10. Tkacz A. Schools of Ukrainian studies in the U.S.A. / A. Tkacz // The Ukrainian guarterly. - New York, 2008. - Vol. 48. - P. 309-320.
Summary
The activity of Ukrainian scientific center on the area of U.S.A. is explorer and analyzed. The special attention is considered on three main centre of science of Ukrainian. Diaspora, and exactly on Scientific Society of name T. Shevchenko, Ukrainian free academy of science and Ukrainian institute of America.
200
