CC BY
72
УДК 94 (477.8)"18-19"
Плазова T.I., к. i. н., доцент кафедри пол1тологи © Нацюналъногоутверситету „ Лъвгвсъка полтехтка "
ЗАХЩНОУКРАШСЬКИЙ МОЛОД1ЖНИЙ РУХ В 1894-1939 РОКАХ
Досл1джуетъся та анал1зуетъся захгдноукрагнсъкыы молод1жныы рух, утворення та Ыялътстъ молоЫжних об'еднань в ктщХ1Х- в першш третыш XX ст. на теремах 3axidnoi Украшы, ят були втыенням духовног культуры укратсъкого народу, джерелом утвердження нацюналъног ceidoMOcmi, свободы особыстост1 та свободы нацИ. Саме в цеы nepiod молод1жш об'еднання, ят формувалысъ в основному гз студентсъког молодг та учнгв старшых класгв, разом гз сустлъством проходылы складный шлях свого внутршнъого розвытку: eid невелычкых громадсъкых оргашзащы до дгевых нацгоналъно-свгдомых об'еднань.
Ключое1 слова: молодгжнг об'еднання, сустлъно-полтычна дгялънгстъ, нацюналъна св\дом\стъ, громадянсъке сустлъстео.
Актуальшсть теми та постановка проблеми. Кшець XIX - початок XX стол1ття характеризувалися бурхливим розвитком у бшьшост1 европейських держав р1зномаштних за змктом та формами д1яльносп суспшьних об'еднань, як1 стали тими чинниками, що спрямували енерпю широких верств суспшьства на виршення нацюнальних пол1тичних проблем. Спираючись на св1тову практику та нацюнальш традици, в юнщ XIX - на початку XX стол1ття пом1тний поступ здшснили захщноукра!нськ1 добровшьш оргашзацп, яю стали визначним явищем у в1тчизнянш icTopii. Розбудова суверенно! демократично! Украшсько! держави, становления багатопартшно! системи та формування громадянського суспшьства актив1зували дослщження нацюнально-пол1тичних процеЫв минулого. Саме тепер з'явилась можливкть вщтворити в усш повнот1 юторичну правду, збагнути та дослщити Ti сторшки пол1тично! icTopii', про як1 наше суспшьство мало викривлене уявлення або й взагал1 не знало. Тому значний науковий та громадсько-пол1тичний штерес становить досвщ нацюнально-пол1тичного руху на теренах Захщно! Укра!ни, i особливо молод1жного руху.
Актуальшсть дано! проблеми зумовлюеться також тим, що разом з пол1тичними париями i сусшльно-пол1тичними об'еднаннями захщноукра!нськ1 молод1жш оргашзацп i товариства були втшенням духовно! культури украшського народу, джерелом утвердження нацюнально! свщомост1, свободи особистост1 та свободи нацп. Вони намагалися продовжувати духовно-осв1тн1 процеси, що були започатковаш набагато рашше, надати !м кторично! сили i незворотност1 у свщомосл молодого i ще зовам юного поколшня.
Мета дослщження - на основ! комплексного й об'ективного анал1зу поглибити дослщження поличного молод1жного руху у Захвднш Укра!ш у
©Плазова T.I., 2013
411
кшщ XIX - першш половин! XX стол1ття i зробити науково-обгрунтоваш висновки щодо рол1 захщноукрашських молод1жних оргашзацш i товариств у громадсько-пол1тичному житп Захщно! Украши в цей перюд.
Сучасний стан розробки проблеми. Важливим джерелом до вивчення дано! теми насамперед е apxiBHi документи, як1 збер1гаються в Центральному державному юторичному apxiei Украши у м. Львовг KpiM арх1вних докумешгв важливе мкце у дослщженш посщають перюдичш видання того часу.
Виклад основного матер1алу. Зародження та становления украшського поличного молод1жного руху вщбувалось в процеЫ формування його громадських структур, а саме з 60-х роюв XIX ст. I найбшьше воно розвивалось на теренах Захщно! Украши. Саме тут щ молод1жш об'еднання охоиили своею д!яльшстю Bci середш та вищ1 школи, в яких була хоча б невеличка кшькють укра!нських учшв чи студенев. Однак формування його як складного сощально-пол1тичного явища набуло активност! та масштаб1в д1яльност1 саме на рубеж! XIX-XX ст. Укра!нський молод1жний рух в цей час иройшов складний шлях свого внутршнього розвитку, який був иов'язаний насамперед i3 змшами, що вщбувалися в св!товш спшьнот! в цшому, i3 пол1тичним життям укра!нського народу, i3 життям тих кра!н, до складу яких входили украшсью землг Адже саме в цей час працею i боротьбою кшькох поколшь тут була створена густа мережа пол1тичних, культурно-осв1тн1х та господарських оргашзацш, д!яльшсть яких вадграла помяну роль у формуванш нацюнально! свщомостг
На теренах Захщно! Украши майже Bci молод!жш оргашзаци ор1ентувалися на д!яльшсть пол1тичних партш чи громадських об'еднань, що тут д1яли. Найбшьшими оргашзащями краю на рубеж! стол1ть були „Соки", „С1ч" та „Луг"..
Пщ впливом суспшьно! активност1 в Галичиш в 1894 рощ у Львов! за ¿шщативи Василя HaripHoro була створена перша нацюнальна молод1жна оргашзащя „Соки", яка була побудована за зразком чеського „Сокола" та зумша залучити до cboix лав значну частину галицько! молод! пщ гаслом культурно-осв1тнього таспортивного виховання [11, ф. 312, оп. 1, спр.1, арк. 1]. Саме ця молод1жна оргашзащя була створена з ¿шщативи Украшсько! нащонально-демократично! парти. Обдшешсть увагою пол1тичних партш сшьсько! молод! привела в 1900 рощ до створення Кирилом Трильовським молод1жного товариства „С1ч" пщ егщою Украшсько! радикально! парти. Тут об'едналася значна частина украшсько! молод!, яка з часом стала силою, що позитивно вплинула на розвиток украшсько! пол1тично! думки та наклала вщбиток на формування нацюнально! психологи.
Пкля заборони д1яльносп польською владою в 1924 рощ молод1жно! оргашзаци „С1ч", в Галичиш з ¿шщативи Украшсько! Радикально1 Парти роком тзшше було засновано ф1зкультурно-спортивне товариство „Луг". Основна мета ще! оргашзаци, попри И спортивш з метою нащонально-патрютичного виховання украшсько! молод! i пщготовки и до боротьби за незалежшсть Украши. Оргашзайцшна структура „Лугу" складалась з трьох ступешв:
412
центральный вщдш у Львову пов1тов1 i мюцев1 осередки товариства. Оргашзаци „Луг", маючи нашввшськовий характер, забезпечували активну участь члешв товариства у вшськовш пщготовщ (проведения польових занять, стршьб тощо), керували розвитком спорту серед укра!нсько1 молодг В 1920-30-х pp. „Луг" став одним з основних оргашзатор1в спортивного i культурного життя укра!нсько1 молодг 3 ¿шщативи та пщ кер1вництвом "Лугу" по всш Галичиш проводились спортивш свята, ставилися вистави i концерта, члени товариства виступали з доповщями. „Луг" належав до найбшьш масових молод1жних оргашзацш Захщно! Украши. В 1939 кнувало 805 мюцевих осередк1в, в яких нараховувалось близько 50тис. Члешв [2, с. 34]. В 1935-39 „Луг" видавав у Львов1 часопис „BicTi з Лугу" (ред. Р. Дашкевич, О. Федорчак, А.Курдилик) [1, с. 20]. В 1939 з встановленням радянсько! влади у Захщнш Укра!ш д1яльшсть молод1жно! оргашзаци „Луг" була заборонена.
Разом з тим, захщноукрашський молод1жний рух був представлений й цшою низкою р1зномаштних структур, що д1яли взагал1 не самостшно, а всередиш великих оргашзацш, насамперед пол1тичних. Найбшьш активними серед них були Ti, що кнували при Оргашзаци Украшських Нацюналют1в (ОУН). Вщповщно до ршення I конгресу ОУН (с1чень-лютий 1929 року) створювалися Дороет i Юнацтво ОУН, членами яких могли бути вщповщно д1ти у вщ1 8-15 рок!в i юнаки - 15-21 року [5, с. 67]. II Великий 36ip ОУН (серпень 1939 року) пщтвердив це, записавши в своему Устро!: „ В цшях щейного, нащонально-державницького i сусшльно-оргашзацшного виховання укра!нсько1 молод1 при ОУН кнують окрем1 формаци Доросту i Юнацтва обох пол1в. До групи Доросту входять д1ти вщ 6-14 рок!в життя, до групи Юнацтва -молодь вщ 15-18 рок!в життя" [5, с. 89]. Молод1жш пщроздши формували досить оргашзовану та ч1тку структуру в ОУН, яка мала паралельно свш окремий зв'язок за ¿ерарх1чною системою вщ низу до верху - вщ окремих провщнимв до референпв у Крайовш Екзекутив1 ОУН. Неперюдично проводились спещальш зустр1ч1, сходинки, куреш, табори шструкторського та виховного характеру [8, с. 46]. Молод1жш структури ОУН були досить чисельш. На 1939 piK Юнацтво ОУН нал1чувало близько 7 тисяч oci6.
Також мала cboi молод1жш гуртки i найбшьш масов1 громадсью оргашзаци „Просв1та", Наукове товариство ¿меш Т.Шевченка (до 1892 року Лп-ературне товариство ¿меш Т.Шевченка), що формували св1тогляд галицько! молодо виступили шщаторами створення першо! пол1тично! napTii' „Народна Рада" (1885 рк), що звертала особливу увагу на залучення до свое! справи молод1 як майбутшх творщв укра!нсько1 державностг Таких молод1жних оргашзацш у 1930 рощ на теренах Захщно! Украши нал1чувалось 262 [8, с. 86].
Окремо слщ вщзначити скаутсью оргашзаци молодо яю в цей час почали активно утворюватись саме на захщноукрашських землях. Восени 1911 року у Львов1 були створен! nepmi гуртки „Пласту" [11, ф. 389, оп. 1, спр. 157, арк. 11]. I хоча вони будували свою роботу на засадах скаутизму та традицш украшського козацтва, намагались бути поза пол1тикою, все ж таки нащональш
413
ще! були 1м притаманш. Зокрема ще! национального вщродження та незалежностг
В цих оргашзащях об'едналася значна частина украшсько! молодо яка згодом стала силою, що позитивно вплинула на розвиток украшсько! пол1тично! думки та наклала вщбиток на формування нащонально! свщомостг Саме ця молодь стала основою добровшьно! легюну Украшських С1чових Стршьщв, брала активну участь у розбудов1 ЗУНР, д1яла в УВО, ОУН, а згодом i в УПА, що позитивно вплинуло на весь подальший хщ нащонального розвитку украшського суспшьства.
Окр1м молод1жних оргашзацш национального спрямування у роки громадянсько! вшни в Pocii' на теренах Захщно! Укра!ни почали активно розвиватись молод1жш об'еднань, яю сповщували сощалютичну та комушстичну щеологш. Найбшьш вщомими серед них були: Комушстична Спшка Молод1 Укра!ни (КСМУ), Комушстична Юнацька Спшка (КЮС), Украшська Комушстична Роб1тнича Юнацька Спшка (УКРЮС) тощо [4, с. 73]. Навесш 1919 року були створеш nepmi комсомольсью осередки поза межами великих mí ст. У 1921 рощ в Сташслав1 нелегально вщбулась I-a крайова конференщя представниюв шдпшьних комсомольських оргашзацш Львова, Перемишля, Тернополя, Сташслава, Дрогобича, Стрия, Радехова, Рогатина та шших míct, яка проголосила створення ще одше! оргашзацп - Комушстично! Спшки Молод1 Схщно! Галичини (КСМСГ), У 1923 рощ в зв'язку з поширенням сфери д1яльност1 оргашзацп на Волинь, Холмщину, Пщляшшя та Полкся И перейменували на Комушстичну Спшку Молод1 Захщно! Украши (КСМЗУ).
Пщ безпосередшм кер1вництвом КСМЗУ з 1926 по 1938 рк нелегально д1яла комушстична дитяча оргашзащя „Червоний nioHep Захщно! Укра!ни". li члени об'еднувалися в ланки, ланки - в загони, яю нал1чували по 15-20 oci6 bíkom 12-16 pokíb [10, с. 75]. Загони очолювали комсомольщ-актившти. У 192627 роках шонерсью оргашзацп були нечисленш i не привертали до себе особливо! уваги. Але з часом !хня популяршсть виросла. В юнщ 30-х роюв пюнерсью загони д1яли уже на bcíx захщноукрашських землях та нал1чували понад 6 тисяч члешв.
У 1929 рощ було створено Союз Укра!нсько! Поступово! Молод1 ím. М.Драгоманова „КаменярГ', який у сво!й робот! ор1ентувався на драгомашвську радикально-демократичну щеологш та етшчний сощал1зм i був пщ впливом УРСП. Однак, значна частина його члешв були прихильниками комушстично! ще!. Так, у 1937 рощ 42 Í3 240 мкцевих оргашзацш „Каменяра" працювали пщ кер1вництвом КСМЗУ, а в 50 шших кнували мщш комсомольсью групи. За структурою це була триступенева оргашзащя: центральна знаходилася у Львову також були ще n0BÍT0BÍ та м1сцев1 осередки. Союз в загальнш кшькост1 об'еднував понад 15 тисяч члешв [10, с. 83].
Говорячи про перюд становления укра!нського поличного молод1жного руху, необхщно пщкреслити особливу роль студшючо! молодо особливо студентства, яку воно вщкравало в процеа змщнення його громадських
414
структур. У 1898 та 1899 роках вщбулися з'1зди украшських студентських громад, на яких були сформульоваш пол1тичш ор1ентаци укра1нсько1 молодг Згодом, у 1909 та 1913 роках у Львов1 були проведен! вщповщно Всеукрашський студентський конгрес та Загальний з'!зд украшського студентства, де було створено Украшський Студентський Союз [9, с. 3]. Головним завданням Союзу було об'еднати студентськ1 оргашзаци ушверситеив не лише Захщно! Украши, але й т1е! частини Украши, що перебувала в склад1 спершу Росшсько! ¿мпери, а згодом 1 у склад1 Радянсько! Украши, а також украшських студешгв за кордоном. Також, характерною рисою студентського руху на початку XX стол1ття стало його об'еднання з пол1тичною боротьбою роб1тничого класу. I хоча, з р1зних причин, Союз не став д1евим координуючим центром украшських студентських оргашзацш, студентство й надал1 залишалось одшею з найбшьш сощально активних груп населения. Серед пол1тичних лщер1в того часу та найближчого майбутнього важко було знайти таких, хто не завоював би спочатку соб1 визначност1 як студентський активкт або не був членом студентсько! громади.
Значну роль у розвитку громадських структур украшського молод1жного руху вщкравала учшвська молодь. И представники були майже у вЫх молод1жних об'еднаннях, активно долучалися до пол1тичних, громадських та культурно-просв1тшх акцш, що оргашзовувались. Найбшьше учшвська молодь була зад1яна в скаутських оргашзащях, зокрема у Пластг Окр1м того до учшвських об'еднань можна вщнести також пмназшно-юнацьку ланку Укра1нсько1 Вшськово! Оргашзаци, Оргашзацш Учшв Вищих Кляс Украшських Пмназш, осередки яких кнували в багатьох захщноукрашських пмназ1ях та охоплювали бшьшкть старших клас1в [7, с. 84].
Ощнюючи в цшому громадсью структури украшського молод1жного руху в даний перюд, необхщно пщкреслити, що на теренах Захщно! Украши вщсоток участ1 молод1 був значно вищим, ашж в шших частинах Украши. Зокрема, у 1914 рощ д1яло 916 с1чових осередюв, що об'еднували понад 30 тисяч члешв I ще понад 40 тисяч було зад1яно в в осередках „Сокш" [3, с. 12]. Якщо ж проанал1зувати стан лептимностс громадських структур украшського поличного молод1жного руху в даний перюд, то необхщно вщзначити, що I Австро-Угорськш ¿мпери, I в буржуазнш Польщ1 вс1 оргашзаци д1яли легально, хоча з певними обмеженнями та при постшному тиску з боку властей, оскшьки в цих державах не було вироблено ч1тко! системи законодавчих акт1в, як1 б регулювали д1яльшсть молод1жних оргашзацш. Попри деяку сваволю з боку властей, молод1жш оргашзаци все ж таки мали змогу займатися I р1зними пол1тичними акщями, I громадсько-культурними. Лише весною 1932 року польський уряд видав ряд закошв, як1 ¿стотно обмежували д1яльшсть саме в пол1тичнш сферг Також за цим законом заборонялося залучати до товариств шкшьну молодь вком до 18 рок1в. Це завдавало удару по д1яльност1 „Пласту", адже туди входили переважно учш старших клас1в украшських пмназш. Кшьюсть молод1жних оргашзацш в цей час р1зко скоротилася, правда в наприюнщ 30-х роюв стало пом1тне И вщродження.
415
Паралельно ¿з розвитком громадських структур украшського молод1жного руху вщбуваеться й становления його шформацшно! пщсистеми. Оскшьки бшьшкть оргашзацш шдтримувались пол1тичними партшми, що д1яли на теренах Захщно! Укра!ни, то вони й за кошти цих партш мали змогу займатись перюдикою, випускати щотижневики, часописи. Спершу це були рукописи! видання здебшьшого гумористичного характеру, Згодом з'являються друковаш видання з бшьш гостршою тематикою. На початку XX ст. на шпальтах студентських видань дедал1 частше пщшмаються саме пол1тичш питания, зав'язуються дискуси, вщстоюються ще! самостшност! Укра!ни, Переважна бшьшкть обговорюваних тем стосувалася революцшних подш в Царськш Роси. Згодом, теля 1917 року, на сторшках видань засуджуеться заборона Радянсько! влади на д1яльшсть р1знопланових молод1жних оргашзацш.
Найбшьш пом1тними були журнали, як1 переважно виходили друком у Львов1 - „Молода Укра!на" (1900-1910 рр.), Гайдамаки" (1902-1907 рр.), „Шляхи" (1910-1914 рр.) [8, с. 67]. Ц1 видання були популярними серед студентсько! молод! не лише на теренах Захщно! Украши. Окр1м них в цей перюд були й мюцев! видання, як1 виходили лише в Галичиш чи на Буковиш: „ЗОФ, орган украшсько! студентсько! оргашзащ!", „Життя", „Комар", „Бджола" тощо.
В 20-30-х роках в Захщнш Укра!ш кшькють молод1жних видань значно зросла. Серед них можна назвати: „Молоде життя" та „Вогш" (Пласт), „Солкшьськ! вкти" („Сокш"), „Вкт1 з Лугу" („Луг"), „Досвггш вогш" (КСМЗУ), „Католицьке юнацтво" (КАУМ „Орли"), „Юнак" (журнал юнацтва ОУН), „Смолоскип" (Журнал нацюналктично! молод!), „Поступ" (Студентський в ¿сник).
Анал1з д1яльност1 громадських молод1жних об'еднань, що сповщували певну пол1тичну щеологш, засвщчуе, що вс1 вони творилися самостшно чи пщ кер1вництвом „дорослих" структур з метою шдтримки пол1тичних партш або взагал! були !х структурними частинами. Спроб творения пол1тичних молод1жних об'еднань, головним завданням яких було б виршення якихось специф1чних пол1тичних вимог само! молодо на той час не було. Також, слщ вщм!тити, що под1бш процеси проходили не лише в молод1жному рус1, а в цшому в тогочасному громадському рус1 За шдрахунками пол1толога М.Ю.Пашкова, на украшських землях з друго! половини XIX ст. I до 1916 року було створено 2643 громадсью об'еднання, з яких половина будувалися за нацюнальною ознакою [6, с. 92]. Однак, необхщно пщкреслити, що попри таку велику кшькють оргашзацш, в украшському громадському рус1, в тому числ1 I молод1жних об'еднань, не було едино! думки стосовно майбутнього Укра!ни: чи творити самостшну соборну укра!нську державу, чи добиватися лише „культурно! автоном!!". Так, для прикладу, згадуваш молод1жш оргашзацп „Соки" та „С1ч" - були за самостшшсть Укра!ни, але щодо майбутнього суспшьного устрою, то перш! виступали за кашталктичний шлях розвитку (на зразок захщних держав), а друг! - за сощалктичний розвиток та народовладдя. Щодо погляд1в комушстичних молод1жних оргашзацш, то вони перш за все
416
були прихильниками еднання з Радянською Украшою, сповщували ще! комушзму.
Щодо стану лептимност! громадських структур захщноукрашського молод1жного руху, то тут спостер1гались вщмшностг 3 одного боку, це визначалося тими формами i методами, яю використовувалися молод1жними об'еднаннями в !хнш д1яльност1: одш вщзначалися радикал1змом i закликали до революцшно! боротьби, a rnmi стояли на позищях еволюцшного розвитку укра!нського суспшьства. Тому nepmi змушеш були д1яли нелегально, а для другиг часто надавалася можливкть легального кнування, але з контролем з боку дшчих оргашв влади. Тому до нелегальних молод1жних об'еднань в Захщнш Укра!ш вщносились КСМЗУ, Юнацтво та Доркт ОУН, а таю оргашзацп, як „Соки", „С1ч", „Луг" „Пласт" - д1яли легально, але з певними обмеженнями та тиском.
Висновки. Оцшюючи в цшому стан сусшльно-пол!тично! д1яльност1 молод1жних об'еднань на теренах Захщно! Укра!ни, необхщно пщкреслити, що в цей час молод1жний рух пройшов перший перюд свого розвитку, процес активного становления громадських структур, зародження регулятивно! шформацшно! системи.
Подальше вивчення та дослщження сусшльно-пол!тично! д!яльносп молод1жних об'еднань в pi3Hi перюди розвитку нашо! держави дозволить проанал1зувати стан пол1тично! заангажованост! украшсько! молод!, И актившсть та небайдужкть до процеЫв, що вщбувались всередиш кра!ни, И нацюнальну свщомкть та бажання впливати на пол!тичш подп в подальшому розвитку нацюнально! держави.
Л1тература
1. Андрух1в I. О. Захщноукрашсью молод1жш товариства „Союл", „Cin", „Пласт", „Луг" / I. О. Андрух1в. - 1вано-Франювськ: Плай, 1992. - 114 с.
2. Андрух1в I. О. Украшсью молод!жш товариства Галичини: 1861-1939 pp. / I. О. Андрух1в. - 1вано-Франк1вськ: Плай, 1995. - 72 с.
3. Боберський I. Украшське союльство (1894-1939) / I. Боберський. - Льв1в: Б.в., 1939. - 16 с.
4. Димитров М. Ф. Студентський рух на Укра!ш в перюд нового революцшного пщнесення (1910-1914 pp.) у висв!тленш газет „Звезда" i „Правда" / М. Ф. Димитров. // Украшський кторичний журнал. - 1986. - № 10. - С. 69-74.
5. Леник В. Украшська оргашзована молодь (молодeni оргашзацп вщ початюв до 1914 р.) / В. Леник. - Мюнхен, Б.в., 1994. - 181 с.
6. Пашков М. Ю. Формування системи громадських об'еднань в Укра!ш як атрибута латентно! державност! / М. Ю. Пашков. // Пол^олопчш читання. -1992. -№ 2. - С. 89-94.
7. Полщук Ю. Й. Нац!ональне виховання учн!в профес!йно-техн!чних навчальних заклад!в у д!яльност! молод!жних об'еднань Укра!ни в 20-Ti роки / Ю. И. Пол!щук. - Ки!в: Генеза, 1995. - 186 с.
417
8. СавчукБ. Просвггницьката сощально-економ1чнад1яльшсть украшських громадських товариств у Галичиш (остання третина XIX-кшець 30-х роюв XX ст.) / Б. Савчук. - 1вано-Франк1вськ: Плай, 1999. - 138 с.
9. Студентський в ¿сник. - 1925. -№ 8. - С. 1-4.
10. Твердохл1б В. Ю. Молодь Захщно! Украши у боротьб1 за возз'еднання (1919-1939) / В. Ю. Твердохл1б. - Льв1в: Вища школа, 1983. - 124 с. 11. Центральний державний ¿сторичний apxiB Укра!ни у Львов1.
Summary Plazova T.I.
Examined and analyzed the west youth movement, formation and activities of youth associations in the late XIX - the first third of the XX century in western Ukraine, which were the embodiment of spiritual culture of the Ukrainian people, the source of the development of national consciousness, individual liberty and freedom of the nation. During this period the youth association, which formed mostly of students and senior students, along with the public were complicated way of its internal development: from small NGOs to effective national-conscious associations.
Key words: youth association, socio-political activities, national consciousness, civil society.
418
