CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 108-
УДК 346.93
УКРАШСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕР1 ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ СПОР1В: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТ1
Зубчевська €. В.
Юридична фiрма «Дм права» м. КиТв, УкраТна
У стати розглядаеться нормативно-правова база, що регулюе дiяльнiсть внутршшх третейських су-дш на територй Украгни. Здiйснено аналiз вiдповiдних законодавчих зм1н у сферi третейського розгляду спорш, а також визначенi причини, що !х зумовили. Внесено окремi ироиозици щодо вдосконалення дiяльностi внутршшх третейських судш. Звертаеться увага на необхщносп иоиуляризацп такого виду захисту, як третейський розгляд спорiв.
Knw4oei слова третейський суд, третейський розгляд спорш, законодавство у сферi третейського розгляду спорш.
Третейський розгляд являеться одним iз найдавнiших способiв виршення спорiв. Водночас складнiсть i специфiчнiсть правово! природи третейського суду обумовлюе необхщшсть грунтовного дослiдження даного правового шституту. В першу чергу це стосуеться питань визначення мiсця шституту третейського розгляду в OTCT^i права, напрямки удосконалення законодавства в данш сферi.
Проблематикою у сферi третейського розгляду достатньо рiзнопланово займалися таю в^чизнят та iноземнi вченi, як: Барон Ю., Лур'е С., Каллютратов Р., Клеандров М., Виноградова €., Волкова А., Скворцов О., Курочкш С., Винокурова Л., Притика Ю., Чупахiн I., Мiнгазов Л. та шшь
Аналiз законодавчо! бази Укра!ни, що застосовуеться у сферi внутршнього третейського розгляду вказуе, що вона мае власш особливостi, як вiдображають полiтичнi та економiчнi змши, що вiдбуваються всерединi кра!ни. Укра!на прагне йти шляхом якiсного полшшення правового поля, зокрема, у сферi торгiвлi та комерцп, що мае потягнути за собою позитивнi економiчнi змiни. Це зумовлюе актуальнiсть та нау-ковий iнтерес до теми розвитку законодавства у сферi третейського розгляду спорiв, аналiзу та вдосконалення окремих його положень.
Власне мета ще! науково! працi й полягае в аналiзi чинного укра!нського законодавства про третейський розгляд спорiв, а також у виявленш окремих прогалин та недолшв, якi слщ вирiшити та заповнити для забезпечення ефективно! дiяльностi третейських судiв та популяризацп даного виду захисту порушених прав в Укра!ш.
Тому предмет даного наукового дослщження не обмежуеться аналiзом законодавчо! бази та проблемами !! розвитку у сферi внутрiшнiх третейських судiв, але й стосуеться необхщност популяризацп третейських сущв, що розглядають господарськi (торгов^ спори.
Не секретом являсться той факт, що третейський розгляд спорiв являсться одним iз найусшшшших альтернативних способiв вирiшення правових конфлшпв.
Ефективнiсть такого iнституту залежить здебшьшого вiд рiвня та якостi законо-давства в данiй сферi та популяризацп (визнання й довiри до третейських сущв) вщ-повiдного способу виршення спору. Так, на сьогодшшнш день в Укра1ш офiцiйно зареестровано близько 500 третейських судiв. Однак бшьшють з них фактично не працюють.
Значна, i найголовнiше, яюсна нормативна база може забезпечити розвиток третей-ського суду (арбiтражу) як ефективного способу захисту громадянських прав, а також бути одним iз ключових iнструментiв саморегулювання в юрисдикцшнш сферi [1, с. 3].
Аналiзуючи Концепцiю вдосконалення судiвництва для утвердження справедливого суду в Укра1ш вщповщно до европейських стандартiв вщ 10.05.2006 № 361/2006, яка е чинною на сьогодшшнш день (далi - Концепщя), актуальним питаннями для на-шо! держави е: розширення дiяльностi третейських судiв, що в свою чергу зменшить навантаження на суди загально! юрисдикци. В данш Концепци йдеться про необхвд-нють iнформування громадськостi про переваги третейського способу захисту прав порiвняно з судовим мехашзмом, а також наголошуеться на тому, що звернення до державного суду бажано використовувати як винятковий спошб врегулювання юри-дичного спору [2].
До 2004 року на територп Украши дiяльнiсть третейських сущв регламентувалася Додатком № 2 до ЦПК Украши 1963 року та Положениям про третейський суд для розгляду господарських спорiв мiж об'еднаннями, пiдприемствами, органiзацiями та установами, затверджене постановою Держарбiтражу при Радi Мiнiстрiв СРСР вiд 30 грудня 1975 р. №121.
Зважаючи на те, що Закон Украши «Про мiжнародний комерцiйний арб^раж» вiд 24.02.1994 № 4002-ХИ [3] було прийнято ще в 1994 роцi, у 2004 рощ на основi концепци дуалiстичного врегулювання1 мiжнародного та внутршнього арбiтражу було прийнято Закон Украши «Про третейськi суди» вщ 11.05.2004 року № 1701-1У (далi - Закон 1701) [4].
На думку автора статп, дуалiстичний шдхщ на територи Украши було обрано дуже вдало, оскшьки, це в повнш мiрi кореспондуеться з украшсько1 системою зако-нодавства та правосприйняттям укра1нського суспiльства.
Закон 1701 базуеться на Типовому Закош ЮНС1ТРАЛ про мiжнародний комер-цiйний арбiтраж, шдготовленого Комiсiею ООН з прав мiжнародноl торгiвлi, який було рекомендовано вам державам задля однакового застосування арб^ражного за-конодавства. Це е зрозумшим, оскiльки, на сьогоднiшнiй день вщбуваеться активна глобалiзацiя свггово1 економiки. Саме з ще1 причини законодавцями багатьох кра1н Типовий Закон застосовуеться як модель i для законiв про внутршш арбiтражi. Цим шляхом шшли, зокрема: Австралiя, Канада, Казахстан, Бiлорусiя, Росiйська Федера-цiя, Кiпр, деяю штати США тощо.
Дуалктичний пiдхiд врегулювання мiжнародного та внутршнъого арбтражу означав наявтстъ двох окремих закотв для регламентацп 1х (арбiтражiв) дiялъностi. Однак це скорiше вийняток, тж правило. В бiлъшостi краш свту дiялънiстъ мiжнародних комерцтних арбiтражiв та внутрштх третейських судiврегулюетъся стлъним законодавчим актом.
Hapa3i Закон 1701 визначае загальш положення i правила (порядок формування третейських сущв, принципи дiяльностi, положення про третейську угоду, вимоги до третейських судщв i т.i.). В постiйно ддачих третейських судах всi процедурнi питан-ня регламентуються локальними актами (положенням та регламентом), затверджени-ми засновником.
Положення третейського суду - це локальний акт, затверджений засновником третейського суду, який регламентуе правовий статус, оргашзащю, порядок дiяльностi постiйно дiючого третейського суду, а також визначае його взаемовщносини iз за-сновником.
Регламент третейського суду - локальний акт, затверджений засновником, що м> стить правила третейського розгляду.
В аспекп процедурних питань третейсью суди значною мiрою поступаються дер-жавним судам, регулювання дiяльностi яких займае достатньо широку нормативну базу. Державнi суди здшснюють свою дiяльнiсть на основi нормативних актiв, що визначають ix статус (Конституцiя Украши, Закон Украши «Про судоустрiй i статус сувдв» вiд 07.07.2010 № 2453-VI), а також кодекав, що регулюють процедуру вир> шення спорiв (Господарський процесуальний кодекс Украши, Цивiльний процесу-альний кодекс Украши).
З огляду на те, що норми положень та регламент третейських сущв не являються нормативно-правовими, на вiдмiну вiд норм процесуальних кодексiв, вони не мають загальнообов'язкового характеру.
На сьогоднiшнiй день в сферi третейського врегулювання спорiв iснуе велика кшь-юсть рекомендацш, iнформацiйниx листiв, постанов Вищих судових установ держави.
У 2009 рощ було внесено ряд змш до законодавства, що регулюе дiяльнiсть третейських сущв, зокрема прийнято Закон Украши «Про внесення змiн до деяких за-конодавчих актiв Украши щодо дiяльностi третейських судiв та виконання рiшень третейських судiв» вщ 05.03.2009 року № 1076-VI (далi - Закон 1076).
Даним нормативно-правовим актом було вилучено деякi категори справ з компе-тенци третейських сущв, були встановлеш додатковi вимоги до третейсько! угоди, внесено змши щодо правил визначення компетенци третейського суду, врегульовано питання про преюдицшшсть ршення третейського суду, розширено перелш пiдстав для скасування рiшення третейського суду та для вщмови у видачi виконавчого документа на ршення третейського суду, вирiшено питання про захист прав ошб, яю не були стороною третейського розгляду, у випадку, коли третейський суд виршив питання про 1х права та обов'язки.
Одшею iз причин внесення вщповщних змiн стала реакщя законодавця на масовi зловживання у сферi третейського розгляду спорiв.
Адже найбшьш типовими справами, що розглядались третейськими судами до прийняття Закону 1076 були:
• Спори про визнання дшсносп договорiв про вщчуження нерухомого майна, завдяки яким заштересоваш особи уникали процедури укладання даних договорiв у порядку, передбаченому законом та вщповщно не сплачували обов'язкових платежiв до бюджету; або ж укладали договори, яю взагалi не могли бути укладеними вщ-повщно до чинного законодавства;
• Спори, щодо визнання права власност на земельш дiлянки, в тому числi сшьсь-когосподарського призначення;
• Спори щодо визнання права власносп на самочинне будiвництво та на об'екти незавершеного будiвництва, рiшения стосовно яких за своею суттю були незаконними i зобов'язували вiдповiднi органи здiйснювати ди по оформленню права власностi;
• Спори, основною метою яких було захоплення контролю над юридичними особами. В даному випадку розглядалися справи, що випливали з корпоративних пра-вовщносин, визнання права власностi на нерухоме майно, встановлення певних фак-тiв (iншими словами здiйснения так званих «рейдерських захватав»);
• Непоодиною випадки визнання права власностi на майно, що належало на закон-них пiдставах однiй особi за шшою.
Вищенаведенi данi взятi з Узагальнення практики застосування судами Закону Украши «Про третейсью суди» вщ 11.02.2009 року, здiйсненого Верховним Судом Украши [5].
До реч^ даш узагальнення е единими i на сьогодшшнш день жодних нових уза-гальнень зроблено не було.
Слщ зазначити, що як у науковш, так i в практичнiй сферах дос ведеться активна дискусiя стосовно доцшьноста i вiрностi деяких iз змiн, запроваджених вищезазначе-ним Законом 1076.
Наприклад, на II Третейському форумi Асощацп правникiв Укра1ни, що вщбувся 12 квiтня 2013 року, Головою Третейського суду при Асощацп украшських банюв (АУБ) Жуковим Анатолiем Миколайовичем ставиться питання щодо того, яким чином слщ розумгги пункт 7 та доповнений в 2011 рощ пункт 14 статта 6 Закону Украши «Про третейсью суди» оскшьки, визначення спорiв щодо нерухомого майна i спорiв щодо захисту прав споживачiв в законодавсга не мiститься.
До 2011 року не було встановлено мехашзму реалiзацil положень законодавства щодо процесу оскарження та примусового виконання рiшень третейських сущв. З огляду на це, прослщували наступнi процесуальнi змiни у законодавства Законом Укра1ни вiд 03.02.2011 № 2979-У1 «Про внесення змш до Цивiльного процесуально-го кодексу Украши щодо оскарження ршення третейського суду та видачi виконавчо-го листа на примусове виконання ршення третейського суду» та Законом Украши вщ 03.02.2011 №2980-У1 «Про внесення змш до Господарського процесуального кодексу Украши щодо оскарження ршення третейського суду та видачi виконавчого документа на примусове виконання ршення третейського суду» було закршлено процесу-альний порядок оскарження ршень третейського суду та порядок видачi виконавчого листа на примусове виконання ршень третейського суду.
Даш змши безумовно являються позитивними, оскшьки свщчать про продовжен-ня процесу впровадження третейських судiв у суспiльне життя.
Наразi нормативно-правову базу присвячену дiяльностi третейських судiв на те-ритори Укра1ни складають такi нормативно-правовi акти:
• Закон Укра1ни «Про третейсью суди» вiд 11.05.2004 року № 1701-1У;
• Господарський процесуальний кодекс Укра1ни вiд 06.11.1991 № 1798-ХИ;
• Цивiльний процесуальний кодекс Украши вщ 18.03.2004 №1618-1У;
• Порядок шдготовки та оформлення рiшень щодо легалiзацil об'еднань грома-
дян та шших громадських формувань, затверджений Наказом Мшютерства Юстицп Украши ид 08.07.2011 N 1828/5;
• Ршення Конституцшного Суду Украши вiд 10.01.2008 № 1-рп/2008;
• Угода про порядок виршення спорiв, пов'язаних iз здшсненням господарсько! дiяльностi вiд 20.03.1992 року.
Як свщчить практика, результативному i ефективному впровадженню певного ш-ституту в суспiльствi слiдуе його яюсне закрiплення в законодавствi. Вважаемо до-цiльним доповнення Цивiльного кодексу Украши статтею, яка б передбачала такий вид захисту як третейський розгляд спорiв на ряду з вже закршленими.
О^м цього, xотiлося б зазначити, про брак законодавчих положень, присвячених правовому статусу та порядку реестраци третейських сувдв, межi ix вщповщаль-ностi. Безпосередньо реестрацiя третейських суддiв дала б змогу потенцшним ктен-там третейських судiв (майбутшм сторонам по справi) отримати офщшну шформа-цiю про суддiв, здшснювати контроль ïx дiяльностi i т.д. Звичайно данi висновки наштовхують на думку про необхщнють створення окремо! органiзацiï третейського самоврядування, яка б здшснювала контроль дiяльностi третейських сущв, робила аналiз ïx практики, сприяла б популяризацiï даного iнституту в суспшьств^ була б посередником мiж третейськими судами та державою.
Як приклад, координащю дiяльностi третейських шституцш у США здiйснюе Американська Арб^ражна Асоцiацiя (AAA), яка е некомерцшною громадською ор-ганiзацiею iз штаб-квартирою у Нью-Йорку та мае близько 40 регюнальних вщдшень у найбшьших мiстаx Сполучених Штатiв. Пiд епдою Асоцiацiï розглядаються ко-мерцiйнi спори, створюються списки арбг^в iз зазначенням ïx галузевого спряму-вання. Асощащя об'еднуе нацiональнi третейськi iнституцiï, систему мiжнародного комерцiйного арбiтражу, а також рiзнi види посередницьких iнституцiй. О^м цього Асоцiацiею спiльно з Американською асощащею адвокатiв (АВА) були затвердженш Етичнi правила щодо дiяльностi арбг^в [6, с. 181-182; 7; 8].
Слщ вiдзначити, що у свт спостерiгаеться чiтка тенденцiя до збшьшення кiль-костi арбiтрабiльниx спорiв. Натомють звуження сфери третейського розгляду та по-силення судового контролю в украшському законодавствi призводить до зменшення застосування даного способу вирiшення спорiв в Украïнi [9, с. 77].
Тому основною задачею наразi е закршлення iнституту третейського розгляду спорiв як ефективного i прогресивного доповнення системи шститупв захисту прав. Пол^ика сприяння такому альтернативному способу виршення спорiв, як третейський суд, та подальшо].' його популяризацiï забезпечить виведення украшського бiзне-су на яюсно новий рiвень, значно розвантажить державш суди, що у кшцевому ви-падку позначиться на швидкосп та ефективностi захисту особами ïx законних прав.
Список лггератури:
1. Чупахин И. М. Решение третейского суда: теоретические и прикладные проблем : автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс, арбитражный процесс» / И. М. Чупахин ; Уральская государственная юридическая академия. - Екатеринбург, 2012. - 181 с.
2. Про Концепцта вдосконалення судiвницгва для утвердження справедливого суду в Украш вщ-повщно до европейських стандарпв : Указ Президента Украши вщ 10.05.2006 № 361/2006 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/361/2006.
3. Про мiжнародний комерцшний арбпраж : Закон Украши вщ 24.02.1994 № 4002-XII // Вщомоста Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. - № 25. - Ст. 198.
4. Про третейсью суди : Закон Украши вщ 11.05.2004 № 1067-VI // Вщомоста Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 35. - Ст. 412.
5. Практика застосування судами Закону Украши «Про третейсью суди» : Узагальнення судо-во! практики вщ 11.02.2009 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/n_005700-09.
6. Притика Ю. Д. Проблеми захисту цивiльних прав та штересш у третейському судi : монографш / Ю. Д. Притика. - К. : Видавничий Дiм «1н Юре», 2006. - 636 с.
7. American Arbitration Association website // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.adr. org/aaa/faces/home?_afrLoop=12893053822441&_afrWindowMode=0&_afrWindowId=null.
8. American Arbitration Association // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://en.wikipedia.org/ wiki/American_Arbitration_Association.
9. Винокурова Л., Рабенко С. Aналiз законодавчих гнгщатив щодо правового регулювання оспорюван-ня ршен6ь третейських судгв / Л. Винокурова, С. Рабенко // Юридична Укра!на. - 2011. - № 1 (97). - С. 76-84.
Зубчевская Е. В. Украинское законодательство в сфере третейского рассмотрения споров: современное состояние и особенности / Е. В. Зубчевская // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 108-113.
В статье рассматривается нормативно-правовая база, которая регулирует деятельность третейских судов на территории Украины. Произведен анализ соответствующих законодательных изменений, а также их предпосылок. Внесены отдельные предложения касательно усовершенствования деятельности внутренних третейских судов. Отдельное внимание обращается на необходимость популяризации такого способа защиты, как третейское рассмотрение споров.
Ключевые слова: третейский суд, третейское рассмотрение споров, законодательство в сфере третейского рассмотрения споров.
UKRAINIAN LEGISLATION DEALING WITH ARBITRAL ADJUDICATION: CURRENT STATUS AND CHARACTERISTICS
Zubchevskaya E. V. Law company «House of Law» LLC, Kiev, Ukraine
The arbitrational court's legal nature complexity and specificity necessitates a thorough study of such a legal institution. Ukraine wants to go through quality improvement of its legal framework, especially in the field of trade and commerce, which caused positive economic changes. It determines the rising scientific interest in field of legislation development concerning the arbitration of disputes, as well as analysis and improvement of some of its provisions. At the same time, the effective and efficient implementation of certain institutions in society on practice follows its qualitative consolidation of legislation. The appropriate measure is to implement the Civil Code of Ukraine with the item which will provide such kind of protection as the arbitral disputes resolution along with those, already existing. In addition, the author points out on the lack of legal provisions regarding the legal status and the procedure of registration of arbitrators, as well as regulate the limits of their (arbitrators) liability. There is a need in creation of a separate organization of arbitration self-management, which will make control over activities carried out by arbitration courts, make analysis of their practices and provide the popularization of such an institution in a society, which will mediate between arbitration and the state courts. There is a trend in increasing of number of arbitration resolutions today in the world. But limitation of the scope of the arbitration proceedings and strengthening of judicial control in the Ukrainian legislation decreases the use of such a method of resolving disputes in Ukraine.
That's why the main task now is entrenchment of the institution of arbitration as an effective dispute resolution way as well as progressive addition to the institutions of the rights protection. Government policy which promotes such alternative dispute resolution mechanisms as arbitration, and further provide it popularization, promote the development of Ukrainian business in a new, European way, as well as significantly ease state courts that ultimately affect the speed and efficiency of the protection of person's legal rights.
Key words: arbitration court, arbitration adjudication, the legislation dealing with arbitral adjudication.
