CC BY
19
УкраТнська рибальська лексика в шомовному npocTopi Ukrainian Fishing Vocabulary in the Foreign Language Space
Роман Мшяйло 1 Roman Minyailo
1 Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy 7 Rustaveli provulok, Kharkiv, 61001, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.59-4
LCC Subject Category: PG3801-3987
Received 22.05.2020 Accepted 26.06.2020 Published online 30.06.2020
Corresponding Author: roman298@gmail.com
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт дослщжено украТшзми в рибальськш лексицi шших мов. Актуальнiсть розвiдки визначена важливютю аналiзу назв, що вiдбивають багатовковий процес мiжетнiчних контактiв, тривале поетапне освоювання рибальського досвiду украшав. Даш етимолопчних i дiалектних словникiв та розвщки науковцiв засвiдчують вагомий вплив украТнськоТ мови на iншi в процес ТхньоТ взаемодГГ в pi3rn iсторичнi перiоди, зокрема й у сферi рибальських номiнацiй. Водночас мовознавц закликають не розумiти спрощено однобiчнiсть мовного впливу, наголошуючи на тому, що лексичш запозичення - невщ'емна частина динамiчного розвитку лексико-семантичних систем мов, що взаемод^ть. Тому варто говорити не так про обоптьний чужомовний елемент для них, як про юнування багатовiкового мовного казана з рiзноманiтними проявами украТнсько-румунського, украТнсько-тюркського та iнших його складникiв.
Висновки етимолопв переважно корелюють з археолопчними даними, як-от з тими, що засвщчили поширення в кiнцi VI-V тис. до н. е. землеробсько-скотарського господарства Балкан на землi межирiччя Бугу й Днiстра та вщповщно слов'янський вектор мовного впливу, пор: псл. *Шьсь 'закута для тварин' > серб. котац, макед. котец, болг. дiал. коце 'риболовецька загата' > карпатоукр. кутиц 'тс.' > молд. kotec, рум. cot'et, угор. ketrec 'тс.'.
Отже, украТнський вектор постання рибальських назв в шомовному просторi засвiдчують мовш й позамовнi чинники. Зокрема заслуговують на увагу реконструйованi мовознавцями споконвiчно украТнськ вiддiеслiвнi рибальськi деривати, пор.: псл. *kojiti 'заспокоювати' > укр. дiал. котець 'комишева загата для ловлi риби', кутщь 'клiтка, огорожа для свиней, овець' > ст.пол. kociec > kojec 'клiтка для птахiв або огорожа для тварин'; давньоукр. чамти 'чекати' > укр. чайка 'човен запорозьких козакiв' > тур. gayka 'човен' > схв. шajка, болг. шайка, макед. (арх.) шаjка 'човен'; псл. *s§dja 'прилад до риболовлГ > укр. ажа 'тс.' (в1д сид!ти) > угор. szegye 'тс.' тощо.
Проаналiзований матерiал переконуе в потребi подальших наукових студш iз ц|еТ проблеми.
Ключовi слова: мовнi контакти; рибальська лексика; украТшзми; етимони. Abstract. The article studies Ukrainianisms in the fishing vocabulary of other languages. The topicality of research is determined by the importance of the analysis of names that reflect the centuries-old process of interethnic contacts, the long-term gradual development of the fishing experience of the Ukrainians. Data from etymological and dialect dictionaries and scientific research testify to the significant influence of the Ukrainian language on other languages in the process of their interaction in different historical periods, including in the field of fishing nominations. At the same time, linguists urge not to simplify the one-sidedness of linguistic influence, emphasizing that lexical borrowing is an integral part of the dynamic development of lexical-semantic systems of interacting languages. Therefore, it is worth talking not so much about a common foreign language element for them, but about the existence of a centuries-old language cauldron with various manifestations of Ukrainian-Romanian, Ukrainian-Turkic and other components.
The findings of etymologists mainly correlate with archaeological data, such as those that testified to the spread in the late VI-V millennium B.C. of agricultural and pastoral economy of the Balkans on the territories between the rivers Bug and the Dniester and, accordingly, the Slavic vector of linguistic influence, comp.: *Шьсь 'shelter for animals' > Serbian. котац, Maced. котец, Bulg. dial. коце 'fishing tackle' > Carpathian Ukr. кутиц 'ts'. > Mold. kotec, Rom. cot'et, Hung. kstrec 'ts.'
Thus, the Ukrainian vector of the origin of fishing names in a foreign language space is evidenced by linguistic and extralinguistic factors. In particular, the originally reconstructed Ukrainian fishing verb derivatives, are worthy of attention, comp.: Proto-Slavic *kojiti 'calm down' > Ukr. dial. котець 'reed fence for fishing', кутць 'cage, fence for pigs, sheep', Old Polish kociec > kojec 'bird cage or animal fence'; Old Ukr. чаши 'чекати' > Ukr. seagull 'boat of Zaporozhian Cossacks', Turk. gayka 'boat' > Serbo-Croatian шajка, Bulg. шайка, Maced. (arch.) шаjка 'boat'; psl. * sëdia 'fishing tackle' > Ukr. с1жа 'ts.' (from sit) >Hung. szegye 'ts.' etc.
The analyzed material convinces of the need for further scientific studies on this issue.
Keywords: language contacts; fishing vocabulary; Ukrainianisms; etymons.
ВСТУП
Чужомовш назви спричинеш передовом появою невщомих реалш i понять, зокрема знарядь пращ та професшних технологш. А в системi запозичено! лексики рибальськ назви належать до таких, що вщбивають багатовжовий процес мiжетнiчних контак^в, тривале поетапне освоювання досконалшого галузевого досвщу. Мета щег po3eidKU - з'ясувати вагомкть укра!нсько! рибальсько! лексики в шомовному просторь
Переконаш, що в аспект мiжмовноi взаемодп дослщжувати лексичш
запозичення з укра!нсько! в iншi слов'янськi та неслов'янськi мови так само важливо, як i традицiйно вивчати запозичену лексику в украшськш мовi. Прямо чи опосередковано до тако! думки пiдводять мiркування авторитетних мовознавцiв.
Невипадково автор вщомих праць зi слов'яно-схiднороманських мовних
контак^в С. Семчинський ще в другш половинi минулого сторiччя висловлював занепокоення поверховим описом слов'янського елемента в етногенезi румунського народу, недооцiнкою ролi слов'янських говiрок у формуваннi румунсько! мови [13, с. 58]. У сво!й типологп взаемодп мов за напрямком дп (впливу) та рiвнем мовно! системи, на якому вщбуваеться взаемодiя, мовознавець виокремив «оботльний вплив на рiзних рiвнях» i проыюстрував цей тип саме прикладом взаемодп мов схщних романцiв i
слов'ян у перюд 'хнього спiвжиття i3 засвiдченими наслiдками ще'' взаемодй' на Bcix мовних рiвнях. А щодо типiв однобiчного впливу на одному чи на pi3H^ мовних рiвнях С. Семчинський застерiгав вiд спрощеного розумiння «однобiчностi», оскiльки «в процес взаемодй' мов активною бувае не тыьки мова, що здiйснюе вплив, а й та, яка зазнае шшомовного впливу» [13, с. 275].
У дослщженнях споконвiчних тюрксько-слов'янських мовних зв'язюв заслуговуе на увагу пщхщ Г. Халимоненка, в основу якого мовознавець поклав «принципове теоретичне положення про неподыьну еднiсть етногенези народу, його кторичного буття й динамши розвитку мови, включаючи запозичення» (курсив автора) [7, с. 4]. I хоча в цьому контекст йдеться про тюркський елемент лексико-семантично'' системи укра'нсько' мови, важливою е думка науковця про помггну роль у певш iсторичнi перiоди життя народу запозичено'' лексики як термшолопчно'' в деяких тематичних групах активного словника [7, с. 6].
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
За матерiал дослiдження правили етимолопчний та дiалектнi словники укра'нсько' мови, етимологiчний словник слов'янських мов, етимолопчш й дiалектологiчнi розвiдки авторитетних мовознавщв.
Для досягнення поставлено! мети в дослщженш проведено синтез мовознавчих праць, що стосуються рибальських украiшзмiв в шомовному простора i використано метод пояснювального опису цих мовних одиниць через ареальш й генетичш зв'язки та окремi факти позамовно! дiйсностi.
Спираючись на застереження
С. Семчинського не розумп'и спрощено однобiчнiсть мовного впливу й на вщзначений Г. Халимоненком
термiнологiчний статус лексичних запозичень на певних кторичних етапах розвитку мови, варто говорити вже не про оботльний чужомовний елемент у лексико-семантичних системах мов, що взаемодшть, а про iснування багатовжового мовного казана з рiзноманiтними проявами його складниюв (украшсько-румунського,
украшсько-тюркського тощо) в рiзнi iсторичнi перiоди.
Наприклад, карпатоукрашсью назви кутинец, кутиц 'обгороджене мiсце в стайнi для свиней', 'обгороджене мкце для гусей', 'обгороджене мкце для ловлi риби' та !хш румунськi (соШ'еШ, соШ'ек), молдавськi (ко'Шес, коШес) й угорськ (кеШгес) вщповщники [5, с. 160] спiввiдноснi з так само широкозначними пiвденнослов'янськими назвами: серб. котац 'хлiв, закута, перегородка у хлiвi', 'риболовецька загата', 'комора для зберiгання зерна', словен. коШес 'перегородка у хлiвi, закута', 'свинарник', 'кл^ка для птахiв', макед. котец 'рибальська загата', болг. дiал. коце 'тс.' [15, XI, с. 214]. Це пщтверджуе iсторичнi данi про поширення в кiнцi VI-V тис. до н. е. землеробсько-скотарського господарства Балкан на землi межирiччя Бугу й Днiстра та слов'янський вектор цього мовного впливу, адже за висновками етимолопв генетично щ назви сягають праслов'янського архетипу *коШьсь (< *коШъ) iз первинним значенням 'закута для тварин' i головною семантичною рисою 'внутрiшнiй, увiгнутий кут' [15, XII, с. 71, с. 76]. Етимологи також припускають, що первинно це була не загорода, а рiзновид землянки, про що свщчить близьюсть до iран. каШа- 'тдземне примiщення' i той факт, що давш слов'яни жили переважно в землянках [15, XI, с. 211].
Заслуговуе на увагу виведення знаним росшським етимологом Л. Куркшою старопольсько! назви ко]вс на позначення клггки для птахiв i тварин' (укр. дiал. коецъ 'клiтка для курей', коец 'тс., клiтка для велико! свшсько! птицi', кощъ 'тс.'), що И усталено бачать результатом видозмши форми коавс (укр. дiал. котецъ 'комишева загата для ловлi риби', кутщъ 'клiтка, огорожа для свиней, овець'), iз праслов'янського дieслова *ко]Ш
'заспокоювати' [9, II, с. 492].
У запропонованому Л. Куркшою походженш слова важливо бачити продуктившсть у спiльнослов'янську добу вiддieслiвного способу творення галузевих назв, зокрема риболовецько! та близько! до не! судноплавно! термiнологГi. Так i дослiдниця I. бфименко, спираючись на мовнi й позамовш чинники, аргументуе
самобутнiсть слов'янського термша чайка 'човен запорозьких козаюв', який могли запозичити в iншi мови, а не навпаки. Стародавшсть вiдроджених у XVI-XVII ст. запорозькими козаками судноплавних i суднобудiвних традицш надднiпрянських слов'ян дозволила дослiдницi пов'язати назву цього судна з давньоукра!нським словом чамти 'чекати' з вщповщниками в iнших слов'янських мовах (рос. дiал. чаять чекати на щось, пол. схаю slq влаштовувати засiдку, пiдкараулювати, пiдчiкувати', 'тдкрадатися', хорв. са]аШ1 'очiкувати, чекати') - тобто побачити етимон як вiддiеслiвний похщник, мотивований праслов'янським дiесловом *са]ай або *са]Ш sщ (А. Брюкнер назву птаха чайка тлумачив як 'та, що вичшуе, переслщуе') [16, с. 236237]. Отже, стосовно корабельного термша чайка I. бфименко висновуе: «До тюркських мов його було запозичено зi схщнослов'янських, найпевнше з укратсько! (курсив автора), з характерною для тюркських дiалектiв замшою початкового д в Згодом уже тюрюзований термiн було перенесено до твденнослов'янських мов, пор.: схв. ша]ка 'шлюпка, човен', болг. шайка 'морський човен', макед. (арх.) ша]ка 'човен'» [16, с. 239].
Згадуючи тезу про поверховий опис слов'янського елемента в румунськш мовi, зазначимо, що за спостереженням вщомого дослщника украшсько-угорських мовних контактiв I. Ковтюка схщнослов'янський
вплив на угорську мову також е одним з найменш дослщжених аспектв славктики [1, с. 30]. Хоча у працях вггчизняних мовознавщв знаходимо приклади аналiзу украшсько-угорського складника
багатовiкового мовного казана. Так, Ю. Шевельов у свош фундаментальнiй «кторичнш фонологи укра'1'нсько'1 мови» серед прикладiв запозичених угорською мовою слов'янiзмiв, «як в найдавнiших записах мктять и та i як вщповщники ъ та ь», наводить датований 1261 роком iхтiонiм pisztrung 'форель' (< пъстржгъ). I хоча вчений не до юнця певен, що ця назва риби, як i назви buzja 'бузина' < *bъz(ije), muh 'мох' < мъхъ, «потрапили до угорсько'1 мови саме з протоукрашських дiалектiв, усе ж, беручи до уваги, що контакти угорщв з шшими слов'янськими дiалектами починаються з кiнця IX ст.», припускае протоукрашське походження цих ^в [14, с. 113].
Слiди украшсько'1 рибальсько'1 лексики в угорськiй мовi простежував i О. Горбач. Вщомий фiлолог-славiст дiйшов висновку, що впродовж V - X ст. на рiчкових шляхах Дшстра, Днiпра, Дшця мадярськi кочовики серед найперших запозичували слов'янськ назви на позначення розвинешшо!' технiки рибальства, як-от szégye 'прилад до риболовлi' (< укр. Сжа), varsa 'верша, рибальський прилад' (< укр. верша), tanya ^чкова глибина; рибальський куршь над водою; шопа; хутр' (< укр. тоня) [6, с. 46].
Праслов'янська назва *s ii i (а швидше -балтослов'янська, якщо брати до уваги лит. per-séda 'загата, щоб ловити рибу', sédzia 'кошiль у риболовнш загатГ) пов'язана з дiесловом cudimu [3, с. 591]. Вщзначаючи популяршсть ловлення ажами на Днiпрi, вiддiеслiвне походження слова припускав i Л. Сабанеев. Знаний iхтiолог та знавець рибальського промислу пояснював, що назва походить вщ сидiння, яке рибалка облаштовував при цьому знаряддi: у розщеплення вбитих у дно рiчки в ïï найглибшому мiсцi чотирьох дерев'яних стовтв клав поперечини, як настилав дошками, щоб на них сидп'и [11, с. 203].
Згщно з «Етимологiчним словником украшсько1 мови» назва сплетеного з лози рибальського знаряддя сягае
праслов'янського дiеслова *vbrzati 'плести', а наявшсть вщповщниюв у литовськiй мовi
(vârza 'верша', verzti 'зв'язувати, стискати') може свщчити про балтослов'янське корiння слова [9, I, с. 362].
У говiрках украшсько'1' мови на сучасному етат слово и 'я (> угор. tanya) багатозначне. Воно реалiзуе семеми 'косяк риби', 'простiр води, який протягують неводом, виловлюючи рибу', 'вщтинок часу з моменту закидання невода у воду до вибирання його з води' [2, с. 193], 'улов риби, добутий одним закиданням невода' [8, с. 239]. В кторичному вимiрi, спираючись на висновки мовознавщв, можна припустити: назва тоня на позначення глибокого мкця, де зосереджуеться риба, постала внаслщок зближення у стльнослов'янську добу iменникових похщниюв Чопъ (< *topnb) i *ton'a (< *topn'a) вщ етимологiчно рiзних дiеслiв *topiti 'топити, занурювати' i *tqgnçti 'тягти' (< iе. *ten-) [9, V, с. 597].
Дiалектний полонiзм neret 'рiзновид
рибальськоï атки' iсторики мови трактують
як запозичення з украш^ко^ у якiй слово
нёрет 'тс.' усталене, як i в быоруськш
(нерат), а в росшських говiрках функцiюе в
рiзних виявах (нерет, нерёт, нерёто,
нерото) [9, IV, с. 75]. I найбыьш вiрогiдним
убачають етимологи вiддiеслiвне
/ / t походження слова: вщ нерти ниряти
(понрети - у руському iзводi
церковнослов'янськоï мови, p ondréti - у
словенськш мовi), одночасно припускаючи,
хоча й не без сумнiвiв, його фшо-угорське
походження за посередництва росiйськоï
мови (рос. мёрда, мерёда, мерёта 'верша' вщ
фiн. merta 'тс.') [там само].
Об'ектом аналiзу мовознавщв була й багатовжова взаемодiя захiдноукраïнських i схiднословацьких говiрок. В. Федонюк, аналiзуючи досягнення словацько! лiнгвiстичноï украïнiстики, привертае увагу до здобутюв Я. Дорулi, який вiдзначив специфiчно украïнськi риси в т. зв. русинських говорах Схiдноï Словаччини, що переконало дослщника в приналежностi 1х до говорiв материково! укра1нсько1 мови [4, с. 126]. У цьому аспект показовим е приклад украМзма ш /вар у словацькш мовi (suvar, suvarina), який навiв украшський учений В. Нiмчук. Мовознавець припустив: слово ш /вар, прикметниковий дериват якого спостеркаемо в перифразi шуварова сестра 'риба в порослш шуваром (а1ром, Acorus
calamus) pi4^', до словацько'' мови запозичено з арха'чних укра'нських карпатських говорiв, а старша, «закономiрна укра'нська дiалектна форма шовар <...> виникла ще в раннш давньоукра'нський перiод унаслiдок переходу е в о пiсля м'яких приголосних перед твердими» [10, с. 24-25].
ВИСНОВКИ
Отже, дослщжування лексичних украiнiзмiв рибальсько'' сфери актуальна проблема лшгвктики. Освоену iншими мовами укра'нську рибальську лексику засвщчують данi етимологiчних i дiалектних словникiв, розвiдки науковцiв. У цих джерелах
знаходимо приклади рибальських yKpaÏHÎ3MÎB у румунському, молдованському, угорському, польському, словацькому мовних просторах, а також на тюркськомовних теренах. В кнуванш багатовжового мовного казана з рiзномaнiтними проявами украшсько-румунського, украшсько-тюркського та шших його складниюв переконують i даш археологи, що прояснюють шляхи мкрацп дaвнiх нaродiв, мкця 'хнього розселення й контaктiв. Тому укра'нська рибальська лексика в шомовному простора безумовно, потребуе подальшого Грунтовного вивчення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Baran, Ye. (2016). Ishtvan Kovtiuk yak dialektoloh [Istvan Kotyuk as dialectologist]. Suchasni
problemy movoznavstva ta literaturoznavstva, 21, 29-34 (in Ukrainian)
[Барань, 6. (2016). 1штван Ковтюк як дiалектолог. Сучасш проблемы мовознавства та
лтературознавства, 21, 29-34].
2. Bondar, O. I. (Ed.). (2011). Slovnyk ukrainskykh hovoriv Odeshchyny [Dictionary of Ukrainian
dialects of Odessa region]. Odesa: ONU imeni I. I. Mechnykova (in Ukrainian) [Бондар, О. I. (Ред.). (2011). Словник укратських говорiв Одещыны. Одеса: ОНУ iменi I. I. Мечникова].
3. Fasmer, M. (1987). Etimologicheskii slovar russkogo iazyka [Etymological dictionary of the Russian
language] (2nd. Ed., Vol. 3). Moscow: Progress (in Russian)
[Фасмер, М. (1987). Этимологический словарь русского языка (2-е изд., Том 3). Москва: Прогресс].
4. Fedoniuk, V. (2015). Suchasna slovatska linhvistychna ukrainistyka: dosiahnennia ta vtraty
[Modern Ukrainian Linguistics in Slovakia: Achievements and Failures]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Istorychni nauky, 23, 122-130 (in Ukrainian)
[Федонюк, В. (2015). Сучасна словацька лшгвктична укра'шстика: досягнення та втрати. Науковi записки Нащональногоутверситету «Острозька академiя». Серiя: 1сторичт науки, 23, 122-130].
5. Hanudel, Z. (2001). Leksychni etiudy v Karpatakh [Lexical etudes in the Carpathians]. In Suchasni
problemy movoznavstva ta literaturoznavstva (pp. 159-162). Uzhhorod: Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi (in Ukrainian)
[Ганудель, З. (2001). Лексичш етюди в Карпатах. В Сучаст проблеми мовознавства та лтературознавства (с. 159-162). Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуш^.
6. Horbach, O. (1993). Ukrainska morskay sudnoplavna terminolohiia [Ukrainian maritime and
navigable terminology]. Miunkhen: n. d. (in Ukrainian)
[Горбач, О. (1993). Украшська морська й судноплавна термiнологiя. Мюнхен: n. d.].
7. Khalymonenko, H. I. (1996). Tiurkizmy u profesiino-vyrobnychii leksytsi ukrainskoi movy (leksyka
tvarynnytstva) [Turkisms in the professional and production vocabulary of the Ukrainian language (vocabulary of animal husbandry)] (Doctoral thesis), Instytut skhodoznavstva im. Ahatanhela Krymskoho NAN Ukrainy. Kyiv (in Ukrainian)
[Халимоненко, Г. I. (1996). Тюр^зми у професiйно-выробнычiй лексиц укра'шськоi мови
(лексика тваринництва) (Автореферат докторсько! дисертацп), 1нститут сходознавства iM. Агатангела Кримського НАН Укра!ни. Ки!в].
8. Korzoniuk, M. M. (1987). Materialy do slovnyka zakhidnovolynskykh hovirok [Materials for the
dictionary of Western Volyn dialects]. In Ukrainska dialektna leksyka (pp. 62-267). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian)
[Корзонюк, М. М. (1987). Матерiали до словника захщноволинських говiрок. В Укратська дiалектна лексика (с. 62-267). Ки!в: Наукова думка].
9. Melnychuk, O. S. (Ed.). (1982-2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological
dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian) [Мельничук, О. С. (Ред.). (1982-2012). Етимологiчний словник украгнськогмови. Ки!в: Наукова думка].
10. Nimchuk, V. (2003). Problema karpatskoukrainsko-pivdennoslov'ianskykh leksychnykh paralelei
i zbihiv [The problem of Carpathian-Ukrainian-South Slavic lexical parallels and coincidences]. Ukrainska mova, 3-4, 18-31 (in Ukrainian)
[Шмчук, В. (2003). Проблема карпатськоукрашсько-твденнослов'янських лексичних паралелей i збшв. Укратська мова, 3-4, 18-31].
11. Sabaneev, L. P. (2008). Ryby Rossii. ZHizn i lovlia uzhene nashikh presnovodnykh ryb [Fish of
Russia. Life and fishing of our freshwater fish]. Moscow: AST (in Russian)
[Сабанеев, Л. П. (2008). Рыбы России. Жизнь и ловля (уженье) наших пресноводных рыб.
Москва: АСТ].
12. Semchynskyi, S. V. (1988). Zahalne movoznavstvo [General linguistics]. Kyiv: Vyshcha shkola (in
Ukrainian)
[Семчинський, С. В. (1988). Загальнемовознавство. Ки!в: Вища школа].
13. Semchynskyi, S. V. (2012). Pro linhvistychnu spetsyfiku substratu (kharakter slov'iano-
skhidnoromanskoi movnoi vzaiemodii) [On the linguistic specificity of the substrate (the nature of the Slavic-Eastern Romance language interaction)]. Studia linguistica, 6(1), 28-37 (in Ukrainian)
[Семчинський, С. В. (2012). Про лшгвктичну специфжу субстрату (характер слов'яно-схщноромансько! мовно! взаемодп). Studia linguistica, 6(1), 28-37].
14. Shevelov, Yu. (2002). Istorychna fonolohiia ukrainskoi movy [Historical phonology of the
Ukrainian language]. Kharkiv: Akta (in Ukrainian)
[Шевельов, Ю. (2002). 1сторична фонологiяукра'тськоi мови. Харюв: Акта].
15. Trubachev, O. N. (Ed). (1984-1985). Etimologicheskiislovarslavianskikh iazykovpraslavianskii
leksicheskii fond [Etymological Dictionary of Slavic Languages (Proto-Slavic Lexical Fund)] (Vol. 11-12). Moscow: Nauka (in Russian)
[Трубачёв, О. Н. (Ред.). (1984-1985). Этимологический словарь славянских языков (праславянскийлексический фонд) (Т. 11-12). Москва: Наука].
16. Yefymenko, I. (2002). Etymolohichnyi etiud zi slov'ianskoi sudnobudivnoi terminolohii [The
etymological etude on the slavonic shipbeuling terminology]. VisnykLvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 56, 235-244 (in Ukrainian)
[бфименко, I. (2002). Етимолопчний етюд 3i слов'янсько! суднобудiвноi термшологп. ВкникЛьвiвськогоутверситету. Серiя фiлологiчна, 56, 235-244].
