CC BY
16UDC 811.161.2
DOI: 10.34671/SCH.SVB.2020.0401.0016
НАРОДНА ТЕЛЬМОГРАФ1ЧНА ТЕРМ1НОЛОГ1Я В УКРАШСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВ1
© 2020
ORCID: 0000-0002-8765-8475
Данилюк Оксана Климiвна, кандидат фшолопчних наук, доцент кафедри фшологп та методики початково! освгги Схiдноeвропейський нацюнальний yHieepcumem iMeHi Леа Укратки (43000, Украна, м.Луцьк, проспект Boni, 13, e-mail: oxana.danyliuk@gmail.com)
ResearcherlD: AAE-3804-2019
ORCID: 0000-0002-4661-4302
Громко Тетяна Васигавна, кандидат фшолопчних наук, доцент кафедри укра!нсько! мови Центральноукра'тський державний педагoгiчний yHieepcumem iMeHi Володимира Винниченка (25006, Украна, Кропивницький, вул. Шевченка, 1, e-mail: gromkotv@gmail.com)
Анотащя. Народна тельмограф1чна термшолопя - назви об'ектш, пов'язаних з болотом, болотистою мюцевютю - як частина народно! географ1чно! термшологи приваблюе укра!нських мовознавшв, адже у нш вшображено ва природш об'екти: рельеф, водш об'екти, рослинництво в !х народному баченш З одного боку, цей географ1чний бш мовно! картини свггу вшзначаеться значною розгалужешстю, самобутшстю лексичного фонду, а також певною структурною оргашзашею; йому властив1 будь-якого роду ономасюлопчш i семасюлопчш процеси, що протшають у сферi конкретно!, денотативно! лексики. Народш географiчнi термши у порiвняннi з iншими мовними пластами не ввдзначаються образнiстю або емоцшно-експресивними засобами. Одна з найдавшших за походженням, народна географiчна термшолопя почасти залишае сл1д i в топошмщг До того ж, ^м мовознавчих студiй, дослiдження народних географiчних термiнiв може бути принапдним i для природничих, iсторичних, етнологiчних наук тощо. З iншого боку, народш географiчнi термiни можуть поповнити склад науково! географiчно!' термшологи, адже вони детально представляють географiчний об'ект, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток i функцюнування народно! тельмографiчно!' термiнологi!' визначаеться рядом позамовних i власне мовних факторiв, як1 перебувають у тiсному взаемозв'язку. Системну органiзованiсть дослвджувано! географiчно! лексики засвщчують рiзнi внутрiшньолiнгвальнi (динамiчнiсть семантики лексем, явища синонiмi!, антонiмi!, звуження чи розширення семантики номiнацi! реалш) та позалiнгвальнi чинники (геоморфологiчнi, гiдрографiчнi особливостi територi!, iсторичнi, соцiально-економiчнi). Сфера функцюнування, семантичш зрушення й особливосп значен-ня тельмографiчних термiнiв впливають на ареальне закрiплення народних географiчних термiнiв. Ядром аналiзо-ваного лексичного класу е загальновiдомi термiни, здебшьшого праслов'янського походження, якi вiдзначаються ширшими семантичними можливостями. В анал1зованих ареалах народш географiчнi термiни на позначення болота представленi семантичними, фонетичними та граматичними варiантами та дериватами. Подальшi дослiдження лексем на позначення географiчних об'ектiв матимуть важливе значения не лише для мовознавчих студш, а й для природничих, юторичних, етнолопчних тощо.
Ключовi слова: народна географiчна термiнологiя, лексика, лексема, семантика, дериват, утворення, етимологiя, дiалект, центральноукрашсьш говiрки, волинськ1 говiрки, укра!нська мова, слов'янсьш мови.
FOLK TELGOMOGRAPHIC TERMINOLOGY IN UKRAINIAN LANGUAGE
© 2020
Danyliuk Oksana Klimovna, candidate of Philology, Associate Professor of the Department of Philology and Methodology of Primary Education Lesia Ukrainka Eastern European National University (43000, Ukraine, Lutsk, Volia avenue, 13, oxana.danyliuk@gmail.com) Hromko Tetyana Vasiljevna, candidate of Philology, Associate Professor
of the Ukrainian Language Department Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (25006, Ukraine, Kropivnitsky, street. Shevchenko, 1, e-mail: gromkotv@gmail.com)
Abstract. Folk thermographic terminology - the names of objects associated with the marsh, swampy terrain - as part of the national geographical terminology attracts Ukrainian linguists, because it reflects all the natural objects: relief, water bodies, vegetation in their folk. On the one hand, this geographical aspect of the linguistic picture of the world is marked by a considerable branching, the identity of the lexical fund, as well as by a certain structural organization; it is characterized by all kinds of onomasiological and semasiological processes occurring in the sphere of specific, denotative vocabulary. People's geographical terms are not marked with imagery or emotionally-expressive means in comparison with other language strata. One of the most ancient in origin, popular geographical terminology partly leaves a mark in toponymy. In addition, in addition to linguistic studies, the study of folk geographical terms may be useful for the natural, historical, ethnological sciences, etc. On the other hand, people's geographical terms are an inexhaustible source of replenishment of scientific terminology: scientists can introduce them into special literature, and the terms themselves accurately and substantively inform about the content and nuances of the geographical object "swamp", natural phenomenon, process. The formation, development and functioning of popular telmography terminology is determined by a number of non-linguistic and linguistic factors that are closely interrelated. The systematic organization of the studied geographical vocabulary is evidenced by various intra-lin-gual (dynamic semantics of lexemes, phenomena of synonymy, antonymy, narrowing or extension of the semantics of the nomination of realities) and extra-linguistic factors (geomorphological, hydrographic features of the territory, historical and historical features. The sphere of functioning, semantic shifts and peculiarities of the meaning of telmographic terms influence the areal fixation of the people's geographical terms. The core of the lexical class being analyzed is well-known terms, mostly of Slavic origin, which are marked by greater semantic capacity. In the analyzed areas, people's geographical terms for swamp designation are represented by semantic, phonetic and grammatical variants and derivatives. Further studies of tokens of geographic features will be important not only for linguistic studies, but also for natural, historical, ethnological and so on.
Keywords: folk geographical terminology, vocabulary, lexemes, semantics, derivative, formation, etymology, dialect, Научен вектор на Балканите. 2020. Т. 4. № 1(7) 71
Danyliuk Oksana Klimovna, Hromko Tetyana Vasiljevna
FOLK TELGOMOGRAPHIC TERMINOLOGY IN UKRAINIAN ..
Central Ukrainian dialects, Volyn dialects, Ukrainian, Slavic languages.
НАРОДНАЯ ТЕЛЬМОГРАФИЧЕСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ В УКРАИНСКОМ ЯЗЫКОЗНАНИИ
© 2020
Данилюк Оксана Климовна, кандидат филологических наук, доцент кафедры филологии и методики начального образования Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки (43000, Украша, м.Луцьк, проспект Волi, 13, e-mail: oxana.danyliuk@gmail.com) Громко Татьяна Васильевна, кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка Центральноукраинский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко (25006, Украина, Кропивницкий, ул. Шевченко, 1, e-mail: gromkotv@gmail.com)
Аннотация. Народная тельмографическая терминология - названия объектов, связанных с болотом, болотистой местностью - как часть народной географической терминологии привлекает украинских языковедов, ведь в ней отражены все природные объекты: рельеф, водные объекты, растительность в их народном видении. С одной стороны, эта географическая сторона языковой картины мира отмечается значительной разветвленностью, самобытностью лексического фонда, а также определенной структурной организацией; ей свойственны всякого рода ономасиологические и семасиологические процессы, протекающие в сфере конкретной, денотативной лексики. Народные географические термины по сравнению с другими языковыми пластами не отличаются образностью или эмоционально-экспрессивными средствами. Одна из древнейших по происхождению, народная географическая терминология отчасти оставляет след и в топонимике. К тому же, кроме языковедческих исследований, исследования народных географических терминов может быть нужна и для естественных, исторических, этнологических наук и тому подобное. С другой стороны, народные географические термины - это неисчерпаемый источник пополнения научной терминологии: ученые могут ввести их в специальной литературы, а сами термины точно и предметно информируют о содержании и нюансах географического объекта «болото», природного явления, процесса. Становление, развитие и функционирование народной тельмографической терминологии определяется рядом внеязыковых и собственно языковых факторов, которые находятся в тесной взаимосвязи. Системную организованность исследуемой географической лексики свидетельствуют различные внутрилингвальные (динамичность семантики лексем, явления синонимы, антонимы, сужение или расширение семантики номинации реалий) и внешнелингвальные факторы (геоморфологические, гидрографические особенности территории, исторические, социально-экономические). Сфера функционирования, семантические сдвиги и особенности значение тельмографических терминов влияют на ареальное закрепления народных географических терминов. Ядром анализируемого лексического класса является общеизвестные сроки, в основном праславянского происхождения, которые отличаются более широкими семантическими возможностями. В анализируемых ареалах народные географические термины для обозначения болота представлены семантическими, фонетическими и грамматическими вариантами и деривативами. Дальнейшие исследования лексем для обозначения географических объектов иметь важное значение не только для языковедческих исследований, но и для естественных, исторических, этнологических и тому подобное.
Ключевые слова: народная географическая терминология, лексика, лексема, семантика, дериват, образования, этимология, диалект, центральноукраинские говоры, волынские говоры, украинский язык, славянские языки.
ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми у П загальному вигляд1 та П зв'язок з важливими науковими I практичним задачами. Питания дослвдження народно! тельмограф!чно! термь нологп в юторп слов'янського мовознавства е не новим [1]. У народних географiчних термшах вщображено вс природш об'екти: рельеф, водш об'екти, рослинництво. Адже географiчний бш мовно! картини свпу вщзнача-еться значною розгалуженютю, самобутшстю лексич-ного фонду, а також певною структурною оргашзащею. Йому властивi будь-якого роду ономасюлопчш i сема-сюлопчш процеси, що пропкають у сферi конкретно!, денотативно! лексики. Народш географiчнi термши у порiвняннi з шшими мовними пластами не ввдзначають-ся образшстю або емоцшно-експресивними засобами. Одна з найдавшших за походженням, народна геогра-фiчна термшолопя почасти залишае слщ i в топошмщг До того ж, крт мовознавчих студш, дослвдження народних географiчних термшв може бути принапдним i для природничих, юторичних, етнолопчних наук тощо.
Аналгз остантх досл1джень I публ1кац1й, у яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких базуеться автор; виокремлення частин загальног проблеми, нерозв'я-занихратше. Питання дослщження народно! тельмогра-фiчно! термшологп в юторп слов'янського мовознавства е не новим. Так, наприклад, !! етимолопчному вивчен-ню присвячена праця Л. В. Куркшо! «Названия болот в славянских языках» [2]. Аналiзом дано! групи лексики на слов'янському фош займалися В. М. Мошенко [3], дослщники укра!нсько! народно! географiчно! термшологп (далi - ГТ) П. П. Чучка [4], М. I. Толстой [1], £. О. Черепанова [5]. Останш з них - вже дiалек-тнi дослiджения назв на позначення болота полюького
регiону Укра!ни - знаходять нинi свое продовження як спроба структурно-семантичного анал!зу, етимологп й ареального варiюваиня деяких лексем з семантикою 'болото' на матерiалi захвдноукра!нських говорiв у робот М. М. Онишкевич «Географiчнi назви в говорах захщного регiону УРСР» [6], а також у монографи одного з авторiв статп - Т. В. Громко «Семантичш особли-востi народно! географiчно! термшологп Центрально! Укра!ни (на матерiалi Юровоградщини)» [7]. На сучас-ному еташ йде лише збiр лексикографiчного дiалектного матерiалу, для прикладу, словники народно! географiч-но! термiнологi! £. О. Черепаново! [8], О. К. Данилюк [9], Т. В. Громко, В. В. Лучика, Т. I. Поляруш [10] та лексикографiчнi матерiали Т. О. Марусенко [11], тс-ля завершення якого можливими будуть уже на рiвнi всього укра!нського континууму, по-перше, всебiчний структурно-семантичний аналiз лексем з семантикою 'болото', по-друге, ареальне дослiдження !х, по-трете, вивчення дiалектних особливостей i т. iн. Усе це переко-нуе в актуальносп пiдиятого питання.
Обтрунтування актуальност1 досл1дження. Попри те, що юнуе ряд робгт, у яких розглянуто народна геогра-фiчна термiнологiя, тема нашо! розвiдки актуальна як !! фрагмент, що репрезентуе тельмографiчнi термiни говь рок Центрально! Укра!ни та Волиш i виразно поповнюе емпiричний матерiал укра!нського дiалектного фонду, а також ономастичного.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування ц1лей статт1. Метою дослщжен-ня е структурно-семантичний аиалiз лексично! групи «Болото» за матерiалами словникiв: О.К. Данилюк «Словник народних географiчних термiнiв Волинi» [9], Т.В. Громко, В. В. Лучика, Т. I. Поляруш «Словник на-
72
Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
родних географ1чних термшв Юровоградщини» [10].
Постановка завдань. Основними завданнями досль дження е пор1вняння народних географ1чних термшв двох регюшв на тл1 загальноукра!нського мовного континууму.
Методи, методики та технолога, що використову-валися. При шдготовщ публжацп були використаш за-гальнонауков1, спещально-науков1 та конкретно-науков1 методи. Основними 1з застосованих метод1в е описовий та зютавний. Неввд'емними для таких робгг е етимоло-пчш екскурси анал1зованих лексичних одиниць.
РЕЗУЛЬТАТИ
Виклад основного матер1алу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Болото - дшянка земно! поверхш з надм1рним зволо-женням, на як1й зростае специф1чна вологолюбна рос-линнють, розвиваеться болотний тип грунтоутворення 1, як правило, накопичуеться торф. Такий географ1чний об'ект е типовим для Волинського Полюся, однак, у степовш зош Центрально! Укра!ни це в основному невелик! низинш болота у долинах р1чок, зниженнях рельефу з притаманними для цього типу бол1т дримоноло-пчними властивостями. В1дтак у гов1рковому мовленш Волиш 1 центральноукра!нського ареалу семантичне мжрополе «болото» в1др1зняеться своею специф1кою. Релевантними визначеш так1 ознаки: 1. Стутнь забо-лоченосп (великий, малий); 2. Розм1р болота; 3. Ознака глибини; 4. Мюце розмщення; 5. Наявнють/ввдсутнють рослинностц 6. Ф1зичш якост1 болота; 7. Характер болотного грунту.
Ядром цього семантичного мжрополя в гов1рках Волиш е узагальнююча назва болото, яка е загально-мовною, «грузьке мюце, з надм1рно зволоженим грунтом, часто з стоячою водою та вологолюбною рослин-нютю» [12: 1, с. 215] мае всеслов'янське поширення; < псл. *ЬоНо < г-е. *bhеl-/*bhоl- «б1лий» [13: 1, с. 227; 14: 1, с. 190] 1 в дослщжуваних гов1рках е найуживаш-шою. Зустр1чаються також !! фонетичш вар1анти бало-то, балто та словотв1рний - заболоть (пор. укр. д1ал. полю. заболоть 'злегка заболочена низина', заболоток, заболоття { т. ш. «болото, мокра заболочена низина» [8, с. 77]). Лексема болото активна 1 як словотв1рна база для словосполучних назв. Залежно в1д шших ознак -рослинносп, ф1зико-геолопчних характеристик тощо -описуваний географ1чний об'ект (дал1 ГО) одержуе шш1, б1льш спещальш назви або конкретизуеться ештетами: мохове болото, торфове болото. У систем! народно! географ1чно! терм1нолог1! болото може також мати значения «калюжа», «заболочена низина»; див. [6, с. 119] тощо.
Спорадично в обох ареалах вживаеться лексема баг-но; < псл. *bagъno, *bagno, що з тельмограф1чною семантикою вщоме схщно- 1 захвднослов'янським мовам [14: 1, с. 102; 1, с. 154-159; 13: 1, с. 109] (пор. укр. л1т. багно «1. Болотисте мюце» [12: 1, с. 84], д1ал. тс. 8, с. 25 тощо). Серед деривапв в1д багно - багнище, багнюка (пор. тс.; 15:1,18, але «збшьшене до багно» [12: 1, с. 85].
Не формуе суцшьного ареалу, а фжсуеться окремими вкрапленнями у р1зних частинах дослвджено! територ1! в1дд1есл1вний дериват мочар ввд кореня мок-(моч-); < псл. *тоа^, *то^ъ з давньою тельмограф1чною семантикою [13: 3, с. 499; 14: 2, с. 640-641]. Щ похщш не завж-ди мають значення «болото», а 1нод1 означають б1льш за-гальне поняття «низинне м1сце» (пор., напр., м1сц. мочар 'низина, залита водою', 'мокра заболочена низина', 'мо-кре мюце м1ж двома взпр'ями'). Однокоренев1 м1сцев1 назви на позначення описуваного поняття моква, мочар, мочарI мають паралел1 в основному у захвднослов'ян-ських мовах [1, с. 150-152 з посиланням на 16], не ф1к-суються в полюьких говорах, а поширеш лише у швден-нозахвдному рег1он1 Укра!ни [6, с. 115].
Характерною особливютю лексем семаитичного мь крополя «болото» е те, що значна частина з них вщщес-л1вного походження._
Першу групу в1дд1есл1вних ГТ становлять назви болота, утвореш за ознакою грузькосп. Це ц1лий ряд термшв, давн1х пох1дних в1д д1еслова трясти (< псл. й); фонетичш або словотворч1 видозм1ни його вжива-ються майже в ус1х слов'янських мовах [1, с. 176-177]. Дослвджуваш гов1рки подають так1 утворення: трясина, трясовина, трасовина, трясило, трясовиння, трясця в гов1рках Центрально! Укра!ни. Найпродуктившш1 ж на Волин1 утворення з суф1ксами ина, овина: трясина, тря-совисько, трясуха. Етимолопзуючи ц1 лексеми, дослвд-ники переважно вдаються до реконструкцп псл.
< *Щsti [1, с. 175-176], пор.: укр. трясина 'дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою 1 мохом' [12: 10, с. 305], укр. д1ал. трясина 'грузьке болото, де трясеться, колишеться земля', трасовина 'грузьке болото, де трясеться 1 колишеться земля' [17, с. 51].
Синошм1чна назва описуваного поняття драговина, що походить в1д деривата драгва (< псл. *dreg [14: 1, с.545]), пов'язана з росшським дрягать 'дергаться, судорожно биться' [1, с. 179]. У загальномовному значенш ввдоме в обох дослвджуваних говорах, а також широко вживане у схвднополюьких [8, с. 72-73] 1 надднютрян-ських [6, с. 114], зокрема у формах драговина, дригови-на, дряговина, дрягвина, драглина.
Продовжуе ряд похщних з д1есл1вною основою ГТ квасня, квашня, що виникли на баз1 д1еприкметника квашений за ознакою 'розкислий, такий що розкле!вся'.
До давн1х за походженням географ1чних терм1н1в, 1мов1рно, належить виявлений на Волин1 номен вздухо-вина, який, як 1 численш вщповвдники з 1нших слов'янських мов, робить можливою реконструкц1ю псл. * vъzduxъ(-а) +-оv-ina [18, с. 317] (пор. спорщнеш полюьш здуховина, уздухавина, здыховина [1, с.184-185]). Це ж значення передае пол1семантичний термш вгкна < псл. *окьпо (див. вище). ГТ гнечавка, походить ввд д1еслова гнтити. Серед центральноукра!нських утворень: лексема м1сиво, мотивована д1есловом м1сити; бовтанка (< бовтати) також е найменуванням анал1зованого семантичного типу.
Ознака грузькосп, провалюваност1 пердаеться пох1д-ними в1д д1есл1в: топити - топ, топило, топняк (пор. укр. д1ал. полю. топ, топилище, топняк \ тлн «тс.»; 8, с. 219-220); в'язнути - в'язь (пор. укр. д1ал. схвднополю. в'язь «мокра заболочена низина» [8, с. 54]); грязнути -грязь (можливе як синошм до бруд); грузнути - грузина (Юровоградщина), грузь (Волинь) Данилюк, 30 (пор. сх.-полю. грузина { т. 1н. [8, с. 67]).
Д1есл1вна основа плавати послужила деривацшною базою для шлькох лексем цього м1крополя: плав < псл. *р^ъ [18, с. 212]; пор.: укр. тт., д1ал. плав [15: 3, с. 190; 17, с. 52]; пол. р1ам>у 'луг, що знаходиться в низовиш' [16, с. 115]; плавники; поплавок, поплав 'русло р1чки', пол. poplaw 'низовинний луг серед поля', 'заболочений луг' [16, с. 70]; сплав.
До вщменних ГТ належить найменування за характером болотного грунту, що под1бний до глею, глеще (пор. укр. д1ал. полю. глей, глейка «тс.»; 8, с. 58), до гли-ни (у мюцевому мовленш «замшана на вод1 глина» - ча-вун) - чавуння, а також твань { його словотв1рний варь ант тванюка (див. анал1з його на слов'янському фон1 1, с. 166-167; 14: 4, с. 31). Тут розглядаемо 1 под1бного характеру асощативш утворення: ввд прикметник1в гнилий - гнилина, гнилиця, гнилуха, гнилушка, гниль (пор. укр. д1ал. полю. гнилина, гнилиця [8, с. 60-61] 1 ввд росшсько-го жидкий, жидок (< жидеть «тончать, разжижаться» [14: 2, с. 53]) - жижа.
Мжрогрупу географ1чних терм1н1в з анал1зованою семантикою становлять утворення ввд звуконасл1ду-вальних сл1в: джвакотиння (джвакотгти <джвака-ти <джвак). (пор. укр. д1ал. наддншрянське джвяко-тня; 19: 1, с. 266) 1 чвакотиння (<чвакотти <чвакати <чвак).
Звертають на себе увагу тельмограф1чш терм1ни, в ос-нов1 яких лежить номшац1я за рослинн1стю: очеретняки
Danyliuk Oksana Klimovna, Hromko Tetyana Vasiljevna philological
FOLK TELGOMOGRAPHIC TERMINOLOGY IN UKRAINIAN ... sciences
(пор. укр. дiал. полю. очеретняки «болото, поросле очеретом, кущами» [8, с. 156]) та тваринним свггом болота: жабник, жабуринник (останне утворення правомiрнiше було б трактувати як похвдне вiд жабуриння - назва во-доросл1в), п'явошник (пор. тс.; 8, с. 190).
У говiрках Волиш калька термiнiв цiе! лексико-семантично! групи постали на базi лексеми кал < псл. *kalъ [20: 1, с. 123]: кал, каламеха, калеще, калйще, калник, колота, кальога; пор. укр. кал 'бруд, болото, грязь' [12: IV, с. 73]. У Центральнш УкраМ - кал, ка-люка . Похвдш ввд кал зустрiчаються в уах слов'янських мовах [14: 2, с. 163] (пор. укр. л1т. кал «бруд, болото, грязь» [12: 4, с. 73]).
Семему «болото» в дослвджуваному ареал1 переда-ють також ГТ калдобоша, куширг, тина (пор. останне з рос. тина < др. тина «тс.» [14: 4, с. 59]).
У лексико-семантичнш груш, що описуеться, спо-стерпаеться регулярна сшвввднесенють термшв - назв болота, що репрезентують сему 'болото кольору iржi': Iржа, иржа, гиржа, иржавка, ржавець та руда, руда-виця. Етимолопчно I'ржа, ржа (< псл. *гъё1а) пов'язу-еться з руда [13: 2, с. 316], у свою чергу, руда (< *ruda; пор. блр. руда «бруд» [14: 3, с. 513]); ввдомий бшьшосп слов'янських мов з семантикою «кол1р окису залiза» [14: 3, с. 480; 12: 4, с. 45]. В. М. Мошенко стверджуе, що семема 'червоний колiр' була центральною для утворення термшв руда, Iржа тощо i що це давня (слов'янська) продуктивна семантична модель [2] Л. Г. Невська ввд-значае, що в даному випадку залишаеться вiдкритим пи-тання про можливий напрям семантично! деривацi!: ввд кольоропозначення до назви болота чи навпаки [20]. На укра!нському грунтi Iржа набувае значення «2. Пл1вка бурого кольору на болотi. там, де вода мютить залiзистi породи» [12: 4, с. 45]. Зважаючи на останне, анал1зоваш ГТ можна розглядати як назви, що виникли за характером болотного грунту назви. Волинсьш народнi геогра-фiчнi термiни - утворення з коренем руд: руда, рудавина, рудиця, рудавиця; рудачник.
У деяких говiрках з цим значенням зафiксовано утворення вщ iнших коренiв: вйжарки < вижарок < вижар + суф. -ок ; в1дст1йнйк < в1дст1йний + суф. -ик , пор. рос. отстойник); застояне < застояний.
До семантично близьких можна ввднести й утворення з коренем -мул-(< псл. ти1ъ (<*тои1-) ти1ь [13: 3, с.532]): мулина, муляка, мулятина, намул. Виключено, що при номшацп тут бралась до уваги !х подiбнiсть до шших ГО ('мул', 'наноси мулу', 'мул на дш рiчки').
У говiрках Шацького рну Волинсько! областi в межах окресленого мшрополя виявлено локалiзми: греца; мада - етимолопчно неясш [13: 3, с. 35]; можливо, з псл. *mada [20: 17, с. 118]; пор. пол. mada 'болото, грязь, мул' [16, с. 79].
Наступна група назв характеризуе болото за роз-мiром. Так, семема 'велике болото' представлена в ГТ болотище, болотюга, болотяка. Аугментативного значення назвам описуваного ГО надають типовi для цього явища суфшси -уг(а)//-юг(а), -ак(а)//-як(а) та локатив-ний в украшськш мовi суфiкс -ищ(е), що мае паралель з таким же значенням у сербсько-хорватськш дiалектнiй мовi (пор.: блатиште 'велике болото' [1, с. 149]).
Другий корелят семантично! опозици 'велике боло-то':'невелике болото' також репрезентуеться лексемами, похщними ввд болото: болтце, болотце. Диференцшна ознака 'невеликий розмiр' передаеться тут демшутив-ним суфiксом.
Семема 'мохове болото' вiдбита у значеннi ГТ мох, моховик, моховище, моховка, моховник, мшанник; а також мочар. Основна група назв виникла в результат переходу значення 'болотна рослиннiсть'«'болото': це утворення ввд мох, яш репрезентують сему 'мохове болото' (< псл. *тъхъ, *тохъ [13: 3, с. 524]). Похщш з цим коренем мають загальнослов'янське значення 'мох' [14: 2, с. 665], але, ^м цього значення, словенське mah, польськ похiднi вiд moh, а також украшсью дiалектнi по-74
люьш утворення виражають семему 'болото' [1, с. 165; 8, с. 136-138]. Таке ж значення в дослщжуваному аре-алi мають ГТ мох, моховик, моховище, моховка, мохов-ник, мшанник. У Волинських гoвiрках - мох, мохiвнйк, мохняк, моховик, моховйння, моховище; мошйниниць. Вузьколокальна лексема плавло мотивована дieслoвoм плавати, пор. укр. плйвля 'болотистий луг [15: 3, с. 190].
Актуалiзoвану сему репрезентуе також лексема мочар, що , очевидно, е прикладом розширення семантики загальновщомого мочар «болото» [12: 4, с. 814], «грузина, низинне з шдгрунтовою водою мюце» [15: 2, с. 450]).
Семему 'торф'яне болото' в центральноукрашських гoвiрках репрезентують лексеми торфище, торфняк, торфовина, торфяник, похщш ввд торф. Пор. торфище «поклади торфу; торфове болото» [12: 10, с. 210-211] i мiсцеве торф 'поклади торфу'. У волинських - утворення ввд торф з рiзними суфжсами: торфовйк, торфовй-на, торфовйще, торфовйсько; торф'ятк; торховисько (пор.: укр. торфовисько 'поклади торфу, торфове болото', торфовище 'т.с.' [12: 10, с. 210], укр. торф'яник 'поклади торфу, торфове болото' [12: 10, с. 211]; пол. torfowisko 'торфовище' [16, с. 88].
У гoвiрках Волиш цю семантику виражае регioналiзм куповйтець, який доречно зютавляти з iменникoм купа< куповатий (оват зi значенням неповноти ознаки). А в центральноукрашських гoвiрках - болотичка, болот-ничка (<болотний [ГО]<болото).
Деяш з аналiзoванoï групи лексем е багатозначними як у мiкрoпoлi «болото», так i в системi народно! ГТ в цшому: вкнина (пор. 'водна поверхня серед болота' i 'дшянка водойми'), топ та пoхiдне топка (пор. також мюцеве топка 'берег', 'низина'; полю. топилка, топь «тс.» [8, с. 219-220]).
Мотивуюча ознака, що лягла в основу ГТ про-валля 'болотна яма', - мюце, де можна провалитись. Семантично близькими до нього е западня (пор. загаль-номовне западня, а також дiал. полю. западня з семантикою 'яма' [8, с. 82]) та западина (пор. дiал. полю. западина «яма у водоймЬ> [9, с. 38]). Однак останне можна розглядати i як узагальнене позначення ями (пор. загаль-номовне западина «яма»), включаючи його до ряду ств з семою калюжа, калабатина, калдобоша, що у мюце-вому мовленш мають також значення «яма з водою» i цим самим демонструють розширення семантики на частиш центральноукранського регioну. М. I. Толстой на слов'янському матерiалi констатуе активнiсть моде-лi семантичного переходу 'болото'«'калюжа'«'бруд' [1, сс. 149, 245].
Семему 'водна поверхня серед болота' репрезентують утворення вкно, дзеркало мотивуються зовшшньою пoдiбнiстю тельмoграфiчнoгo об'екта до загальновщо-мих слiв (до того ж, в дослщжуваних гoвiрках це поль семантичнi ГТ). Ця ж мoтивацiя лежить в oснoвi одного iз значень ГТ плесо (пор. мюцеве плесо 'чиста водна поверхня' i тс. [8, с. 168]). Протилежну ознаку до опису-вано! реалiï - 'мутнють води' - передае назва мутняк, жабуриння, солонець, яка вщбивае наявнють у вoдi ввд-пoвiдних речовин
Утворення з коренем -вод- вода, наводь семантично прозорг вода виднеться iз загального болотного простору.
Репрезентантами семеми 'купина на болоп' у досль джуваних гoвiрках, як i в сучаснш укра!нськ1й мoвi та в укра!нських дiалектах, е лексема купина (пор. купина «зелень на купиш, а також i сама купина» [15: 2, с. 327], «горбик на луш чи болоп, порослий травою» [12: 4, с. 402; 13: 3, с. 147]). Етимолопчно виводиться ввд псл. *kopina, *kopa 'куст, пучок, островок' [1, с. 118].
В oснoвi шших найменувань купини - образш уяв-лення про !! походження, внаслiдoк чого назва переноситься з шшого ГО. Так, очевидно, пoдiбнiсть до пвдви-щень вщображена у внутрiшнiй структурi ГТ горбики, кучки, до того ж, з маркуючою ознакою 'штучне утво-Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
рення' - болотний насип, болотна насип.
Сюди ж, щоправда, за под1бшстю до остров1в, вщно-симо демшутивну назву купини на болот! остр1вц1 (пор. рос. д1ал., укр. д1ал. полю. островок 'суша на болот!' [13: 3, с. 147; 1, с. 117]), а також болгаризм зме 'купина на болот!' (пор. мюцеве зме 'остр1в на р1чщ').
Зафжсоваш на Волиш утворення з коренем горб < псл. *gъrbъ [13: 1, с. 563]: горбисько; пагорбок; пагорб (пор.: укр. пагорб 'височина, часто з пологими схи-лами, припр' [12: 6, с. 10], укр. д1ал. пагорб 'невеличке тдвищення , прка' [17, с. 30]), пагурок (пор. пол. pagдrek 'горбок' [16, с. 21]).
Семантично прозорим е мотив номшаци нарослг. Це узагальнена назва описувано! реалп за наявнютю рос-линносп. Центральноукра!нський ГТ кушир 'купина на болотГ - перенесення назви з назви рослини, що росте на болот «роголисник, CeratophyИum demersum» [14: 2, с. 439]; з анал1зованою семантикою мае паралел1 в росш-ськш мов1 [13: 3, с. 170].
Кочка в анал1зованому значенш мае паралел1 в укра-!нськш д!алектнш та росшськш мовах: кочка «тс.» [13:
3, с. 66; 14: 2, с. 358]. Похщним е зб1рне кочкарник 'купина на болотГ (пор. кочкарник 'болото з купиною' [8, с. 108]).
Окреслену семантику в захщнополюьких гов1рках виражае пол1семантичний термш веретия < псл. ^еНь]е [1, с. 129-134], пор. ще рос. веретия 'невелике витягну-те падвищення на низовиш чи серед болота', 'високий берег, що починаеться ввд заплави р1чки' [22, с. 59]. У межах цього мшрополя зафшсовада два локатзми з прозорою етимолопею: стовпець < стовп-ець, стовп та оденок < оденок, коршь похщний ввд дно.
Основну групу назв дорога, стежка на болот! становлять загальномовш слова з1 значенням «дорога (в за-гальному значенш)»: дорога, стежка, стежина, тропа, тропка, тротнка (пор. останш утворення з тропа [23:
4, с. 434]).
Репрезентантом семантичного переходу 'мши-на'«'дорога, стежка на болотГ виступае ГТ бр1д моти-вований ознакою 'мюце, де можна перейти, перебрести' (в даному випадку болото). Утворення твердина, трун-товка, грейдер, грейдар, грейдарка мотивоваш характеристикою описуваного ГО за грунтом. Лексичний опо-зит попередшх ГТ топняк.
Сему 'випалене мюце на болот!' в центральноукра-!нських гов1рках репрезентуе незначна шлькють лексем: виг1р; кострище; палень; пролисина; пустище, пустота; торфняк, торфогорище. Майже ва вони (школи фоне-тично або словотв1рно видозмшеш) е пол1семантичними в систем! мюцево! географ1чно! термшологп: мають також значення: «випалене мюце в лю!», «випалене мюце на луз1», «випалене мюце на пол1». Такими е утворення з коренями гор-/гар-: виг1р; пал— палень \ похщш ввд прикметнишв лисий - пролисина; { пустий - пустота, пустище, а також ГТ кострище. Такою ж мотивацшною ознакою мотивоваш ГТ торфняк, торфогорище в значенш «випалене мюце на болотЬ» (пор. 'торф'яне болото').
Лексеми болотнисько, болотняк, що передають сему 'заболочене мюце в люГ, похвдш ввд болото, а точшше ввд болотний (болотне мюце). Болотнисько 'заболочене мюце в тсГ з локативним суфшсом -иськ(о) - вузьколо-кальний МГТ (пор. болотисько 'мюце, де рашше було болото' [15: 1, с. 84]).
М. I. Толстой вказуе на те, що утворення з суфж-сом -няк служать у схвднослов'янськш ГТ найчастше для позначення люового простору, наводячи для прикладу болотняк 'лю, що росте на болот!' [1, с. 147]. Центральноукра!нське утворення болотняк - 'заболо-чене мюце в люГ мае змшену семантику при збережен-ш згаданих диференцшних ознак ГО 'заболоченють' 1 'рослиннють (лю)'.
Сему 'мюце, де було болото' репрезентують лексе-ми болотище, болотина. Перше утворення типове для
укра!нсько! мови (пор. тс.; 11, с. 218; 15: 1, с. 84). Суфшс -ин(а) в украшськш мов1 мае значения локативне, але з ознакою, що вказуе на минулий стан [1, с. 149], тобто такого типу утворення репрезентують семему 'колишне мюце'; у даному випадку семи 'мюце, де було болото' (пор. болотина «висохле болото» [15: 1, с. 84]).
Поргвняння отриманих результатгв з результатами у тших дослгдженнях. Проанал1зоваш назви становлять лише частину народно! географ1чно! термшологп дослщжуваного ареалу, але й вони св!дчать про струк-турно-семантичне розма!ття мюцево! географ1чно! лексики. Арсенал д1алектно! та ономастично! лексики буде доповнений структурно-семантично проанал1зованими утвореннями на позначення болота, що представлен! в гов!рках Волин! та Центрально! Укра!ни.
ВИСНОВКИ
Висновки досл1дження. Становлення, розвиток i функцiонуваиия народно! тельмографiчно! термiнологi! визначаеться рядом позамовних i власне мовних факторiв, як! перебувають у тюному взаемозв'язку. Системну оргаиiзованiсть дослiджувано! географiчно!' лексики засввдчують р!зш внутрiшньолiнгвальнi (динашчнють семантики лексем, явища синошмп, антошмп, зву-ження чи розширення семантики номшаци реалш) та позалiнгвальнi чинники (геоморфологiчнi, гiдрографiчнi особливосл територi!, юторичш, соцiально-економiчнi).
Сфера функцiонуваиия, семантичнi зрушення й особливосл значення впливають на ареальне закршлення народних географiчних термшв. Ядром аналiзованого лексичного класу е загальновiдомi термiни, здебiльшого праслов'янського походження, як! вiдзначаються шир-шими семантичними можливостями. В анал!зованих ареалах народш географ!чн! терм!ни на позначення болота представлен! семантичними, фонетичними та гра-матичними вар!антами та дериватами.
Перспективи подальших досл1джень цього напряму. Подальш! досл!дження лексем на позначення геогра-ф!чних об'ект!в матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студш, а й для природничих, !сторичних, етнолог!чних тощо. Ф!ксац!я та наукова штерпретащя специф!чних народних географ!чних терм!н!в шляхом глибшого впровадження в мовну д!йсн!сть i максимально повного !! опису вимагае змши стратег!й в напрямку марг!нальност! наук.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Толстой Н. И. Славянская географическая терминология: Семасиологические этюды. Москва. 1969. 262 с.
2. Куркина Л.В. Названия болот в славянских языках. Этимология 1967. Москва. 1969. С. 124-144.
3. Мокиенко В.М. Семантические модели славянской тельмогра-фической терминологии. Вопросы географии. Москва. 1970. Вып. 81. С. 71-77.
4. Чучка П.П. История становления украинской географической номенклатуры: Дис. ... канд. филол. наук. — К., 1979.
5. Черепанова Е.А. Географическая терминология Черниговско-Сумского Полесья: Дис. ... канд. филол. наук. Сумы, 1973.
6. Онишкевич М.М. Географ1чт назви в говорах зах1дного регюну УРСР. Украшська лексика в iсторичному та ареальному аспектах. — Кшв. 1991. С. 144-123.
7. Громко Т. В. Семантичнi особливостi народноi географiчноi термшологп Центральноi Украши (на матерiалi Юровоградщини). Юровоград. 2000. 170 с.
8. Черепанова Е. А. Народная географическая терминология Черниговско-Сумского Полесья : Словарь. Сумы. 1984. 274 с.
9. Данилюк О. К. Словник народних географiчних термШв Волит. Луцьк. 2013. 148 с.
10. Громко Т. В., Лучик В. В., Поляруш Т. I. Словник народних ге-ографiчних термiнiв Юровоградщини. Кшв—Юровоград. 1999. 224 с.
11. Марусенко Т.А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (названия рельефов). Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). Москва. 1968. С. 206-255.
12. Словник украшськоi мови: В 11-ти т. Кшв. 1970-1980.
13. Етимологiчний словник украшськоi мови: В 7-ми т. Кшв. 19821988.
14. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х т. Москва. 1986-1987. Т. 1-4.
15. Гршченко Б. Словарь украшськоi мови: В 4-х т. Кшв. 19961997. Т. 1-4.
16. Nitsche P. Die geographische Terminologie des Polnischen. KölnGraz: Böhlau. 1964. 339 s.
17. Никончук М. В. Матерiали до лексичного атласу украшськоi
Danyliuk Oksana Klimovna, Hromko Tetyana Vasiljevna
FOLK TELGOMOGRAPHIC TERMINOLOGY IN UKRAINIAN ..
мови. (Правобережне Поятся). Кшв. 1979. 313 с.
18. Шульгач В. П. Прасяов'янський гiдронiмний фонд (фрагмент реконструкцИ). Кшв. 1998. 368 с.
19. Чабаненко В.А. Словник говiрок Нижньо1 Надднтрянщини: В 4-х т. Заnорiжжя. 1992. Т. 1.
20. Этимологический словарь славянских языков: Прасяавянский лексический фонд. Вып. 1—25. Москва. 1974—1998. Вып. 1—25.
21. Невская Л.Г. Балтийская географическая терминология (К семантической типологии). Москва. 1977. С. 98.
22. Полякова Е.Н. От 'араины' до 'яра': Народная географическая терминология Пермской области. Пермь: Кн. изд-во, 1988. 181 с.
23. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. Москва. 1990. Т. 1-4.
76
Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
