CC BY
22
Данилюк Оксана Климовна, Иовхимчук Наталия Владимировна К ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ...
УДК 811. 161.2'373.21
К ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ГЕЛОНИМОВ ВОЛЫНИ
© 2016
Данилюк Оксана Климовна, кандидат филологических наук, доцент кафедры «Филологии и методики начального обучения»
Иовхимчук Наталия Владимировна, кандидат филологических наук, доцент кафедры «Филологии
и методики начального обучения» Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Луцк (Украина)
Аннотация. Изучение народной географической терминологии занимает важное место среди актуальных проблем ономастики, поскольку эта группа лексики является источником для топонимики, прежде всего, для микротопонимики. Географические апелятивы - это источник для научного интереса не только языковедов, которые специально исследуют их, но и для историков и краеведов. Исследование географических терминов позволяет восстановить факты в истории языка в единстве с историей отдельной территории, проанализировать пути возникновения собственных названий, установил их мотивационные признаки. Научный интерес народная географическая терминология составляет еще и потому, что на современном этапе регион, который исследуется, остается в лингвистическом плане одним из самых архаичных частей Славянского мира. Поэтому всестороннее изучение географической лексики, сохраняющей следы глубокой языковой архаики, актуально и с точки зрения проблемы славянского этногенезиса. В статье проведено исследование гелонимов Волыни, в частности выяснено их структурно-семантические особенности, продемонстрированы толкования названий болота и связанных с ними реалий. Выяснено, что ономастический материал имеет важное значение для восстановления наиболее давних этнических взаимосвязей в исследованном регионе, поскольку он является один из древних с точки зрения славянского этно-генезиса. Проведенный анализ гелонимов Волыни свидетельствует о том, что их основы связаны из народной географической терминологией праславянского происхождения. На сегодня можно констатировать отсутствие неславянских названий болота, что есть свидетельством стабильности й непрерывности местного населения исследуемой территории.
Ключевые слова: гелоним, народный географический термин, номен, лексеме, лексико-семантическая структура. ДО ЕТНОЛ1НГВ1СТИЧНО1 1НТЕРПРЕТАЦП ГЕЛОН1М1В ВОЛИН1
© 2016
Данилюк Оксана Климiвна, кандидат фшолопчних наук, доцент кафедри «Фшологи та методики початково! осв1ти» 1овхимчук Наталiя Володимирiвна, кандидат фшолопчних наук, доцент кафедри «Фшологи та
методики початково! осв1ти» Сх1дноевропейський нащональний университет 1мен1 Лес Украгнки, Луцьк (Украгна)
Анотащя. Вивчення народно! географ1чно! термшологп посвдае важливе мюце серед актуальних проблем ономастики, осшльки ця група лексики е основним джерелом для топошм1ки, насамперед для ткротопотмжи. Географ1чш апелятиви е об'ектом наукового защкавлення не лише мовознавщв, яш спещально дослщжують !х, а й юторишв та краезнавщв. Дослщження географ1чних термшш дае можливють вщновити факти в 1стор1! мови у едност з 1стор1ею окремо! територ1!, проанал1зувати шляхи виникнення власних назв, з'ясувавши !х мотивац1йн1 ознаки. Науковий 1нтерес народна географ1чна термшолопя становить ще й через те, що на сучасному етап1 дослвджуваний рег1он залишаеться одн1ею з найарха!чшших у л1нгв1стичному план1 частин Слов'янщини. Тому всеб1чне вивчення географ1чно! лексики, яка збер1гае слвди глибоко! мовно! арха!ки, актуальне й з точки зору про-блеми слов'янського етногенезу. У статт дослвджено гелон1ми Волиш, зокрема з'ясовано !х структурно-семантичн1 особливосп, освячен1 тлумачення назв болота i пов'язаних з ними реал1й. З'ясовано, що ономастический матер1ал мае важливе значення для ввдновлення найбiльш давшх етнiчних взаемозв'язкiв в дослiдженому регюш, оскiльки вiн е один з найдавшших з точки зору слов'янського етногенезу. Проведений аналiз гелонiмов Волиш сввдчить про те, що !х основи пов'язанi з народною географiчною термiнологiею праслов'янського походження. На сьогодш мож-на констатувати вiдсутнiсть неслов'янських назв болота, що е сввдченням стабiльностi й безперервностi мiсцевого населення дослiджувано!' територi!.
Ключов1 слова: гелошм, народний географiчний термiн, номен, лексеме, лексико-семантична структура.
BY ETHNOLINGUISTIC INTERPRETATION GELONIMOV VOLYN
© 2016
Danyliuk Oksana Klimovna, candidate of philological sciences, associate professor of the chair «Philology and methodology of primary education» Iovhimchuk Nataliya Vladimirovna, candidate of philological sciences, associate professor of the chair
«Philology and methodology of primary education» Lesya Ukrainka East European National University, Lutsk (Ukraine)
Abstract. The study of folk geographical terminology occupies an important place among the urgent problems of ono-mastics, as this group is a major source of vocabulary for toponymy, especially for micro-toponymy. Geographical appellatives became the site of special scientific interests of not only linguists specifically investigating them, but also of historians and ethnographers. Being treated as scientific subject, any geographical term make possible to recover value facts in language history in tandem with history of a particular area as well as to explain the ways of the proper name formation and origin with the detection of their motivational specific features. Any folk geographical terminology is also scientifically significant and interesting because of the fact that in the terms of linguistic, it remains one of the most archaic units at the present stage of the Slav region being studied. Therefore, a comprehensive study of the geographical vocabulary bearing traces of the late archaic language is currently central in the context of the Slavic ethnogenesis problem. The article dwells upon the study of gelonyms (the swamps names) of Volyn including, but not limited their structural and semantic features being clarified in details, as well as the explanation of names dealing with swamps and objects thereto related having been elucidated and culture-bound terms connected with them having been treated. It has been found that onomastic material is important to the establishment of the most ancient ethnic relations in the region being studied, inasmuch this field is one of
Данилюк Оксана Климовна, Иовхимчук Наталия Владимировна К ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ...
the earliest in terms of Slavic ethnogenesis. The analysis of gelonyms of Volyn is evidence that their roots are connected with the folk geographical terminology having Common Slavic origin. Currently, we can identify the absence of non-Slavic names of marshes, and it proves the stability and continuity of the local population of the area being studied. Keywords: gelonym, folk geographical term, nomen, lexical item, lexical-semantic structure.
Значення ономастичних даних, особливо пдротмних як найб№ш стабшьних мае важливе значення для встановлення найдавшших етшчних ввдношень у дослщжуваному регюш, осшльки цей терен е один iз найдавшших з точки зору слов'янського етногенезу. Представлений лексичний матерiал становить найбшьш давнш i найбшьш стабшьний у часi шар лексики. Частково гелошми Волинi дослвджеш в наукових працях В. Шульгача [23; 24]. Вивчення лексичного швентаря гелооснов сьогоднi дещо полегшуеться через наявнють «Словника народних географiчних термшв Волиш» [2]. Однак, ця група лексики залишаеться далекою вiд свого не тшьки грунтовного вивчення, а й повного зiбрання.
Проблемi вивчення назв на позначення болота було присвячено ряд праць слов'янських мовознавщв. Серед них вiдзначимо «Назви болгг в слов'янських мовах» Л. Куршно!, «Слов'янсьш географiчнi термiни зi значениям «болото» В. Мошенка. Структурно-семантичш особливостi болотно! термiнологii Центрально! Укра!ни на матерiалi Кiровоградщини розглядалися в окремш статтi Т. Громко. Дослщженням тельмографiчноi термiнологii' займалися також ученюлавюти М. Толстой, £. Черепанова, П. Чучка, М. Никончук, Р. Малько, Т. Марусенко, Н. Василюк, В. Шульгач та iн.
Баб'е, болото (с. Судче Любешiвського р-ну); Бабинець, болото (сс. Нова-Руда, Трояшвка Маневицького р-ну); Бабське, болото (Оленине Камшь-Каширського р-ну). Ряд наведених однокореневих назв, очевидно, слiд пов'язувати з народним географiчним термiном баба 'драговина' (с. Великий Обзир Камшь-Каширського р-ну), пор. також полю. дiал. баба 'тря-совина, грузьке мiсце на болотГ [12, 9]. Хоча науковщ зауважують, щодо пояснення мiсцевих назв з основою баб- варто шдходити диференцшовано, оскiльки цiлком вiрогiдно, що в деяких з них мп вiдбитися культ жiночого божества, що уособлювало в собi всю земну природу [17, 168]. На Волиш таких назв зафiксовано близько п'ятдесяти, пор.: Баба, лю (с. Красностав Володимир-Волинського р-ну); грибне та япдне мiсце (с. Ветли Любешiвського р-ну); урочище Бiлого озера (с. Невiр Любешiвського р-ну); Бабине, урочище (с. Рiчиця Ратшвського р-ну); Бабка, грибне та япдне мюце (с. Бережниця Маневицького р-ну); поле (с. Солов'!в Старовижiвського р-ну); Бабуха, сухе рiчище (с. Жидичин Кiверцiвського р-ну), Баб'я Гора, урочище (с. Ворончин Рожищенського р-ну).
Багно (с. Полапи Любомльського р-ну; с. Грузятин Маневицького р-ну; с. Носачевичi Рожищенського р-ну); Багнець, болото (с. Кашвка Ковельського р-ну). Основа багно лежить в основi ряду й шших мiкротопонiмiв Захiдного Полiсся, пор.: Багна - лю (с. Омельно Юверщвського р-ну); грибне та япдне мюце (с. Ситниця, смт Колки Маневицького р-ну; с. Полапи Любомльського р-ну); Багнякове, урочище (с. Залiзниця Любешiвського р-ну); Багуни, ставок (с. Судче Любешiвського р-ну). Наведет назви пов'язаш з апелятивом багно, який послiдовно вживаеться у всьо-му дослiджуваному масивi: (с. Маркелiвка Володимир-Волинського рну, м. Горохiв Горохiвського рну, с. Карасин Камть-Каширського рну, с. Радомишль Луцького рну, смт Любешiв Любешiвського рну, смт Маневич^ с. Велика Яблунька Маневицького рну, смт Туршськ Турiйського рну, смт Шацьк Шацького рну). Лексема багно < псл. *bagno, *bagъno [21, I, 102; 20, 114-159; 6, I, 109]; укр. багно 'розрвджена внаслшок дощiв, розтавання сшгу та iн. земля на шляхах, стежках i т.д.', 'болото' [19, I, 84], укр. дiал. 'болотисте мiсце, тря-совина', 'велика калюжа, грузьке мiсце' [19, I, 84], укр.
дiал. 'грузьке болото, де трясеться, колишеться земля' [16, 51], 'невелике мiсце з стоячою, гнилою водою i гряз-зю', 'болото з iржавою водою' [16, 49, 53], 'трясовина', 'болото бiля рiчки' [22, 25]; укр. багнюка 'збшьшене до багно' [19, I, 85], 'багно' [2, 18], укр. дiал. 'грузьке болото' [22, 25], 'грузьке болото, де трясеться, колишеться земля', 'невелике мюце iз стоячою, гнилою водою i гряззю', 'болото з iржавою водою', 'земля, розм'якшена водою' [16, 49; 10, 53], блр. багно 'грузьке болото; болото; грузьке мюце на болотц грузька безодня; дмнка на болоп з глибою, твердшою, нiж на болотi; приболот-тя'[26, 18], н.-луж. 'болото' [28, I, 9], пол. bagno 'маленький ставок' [3, 7].
Бизодница, болото (с. Берестяни Ювершвського р-ну). Також пор. ще Безодня - озеро (с. Заставне Iваничiвського р-ну); джерело (с. Па^вка Iваничiвського р-ну; с. Затурт Локачинського р-ну). Назва мотивова-на апелятивом безодня. У с. Шкроби Старовижiвського р-ну нами зафжсовано спiльнокореневий термiн безодник < безодний +суф. -ик. Пор. спорiдненi утворен-ня: укр. безодня 'глибоке провалля, прiрва' [19, I, 136], укр. дiал. 'глибока яма в рiчцi', 'грузьке мiсце на болотi' [22, 27], 'заглибина в грунтi невизначено! форми', 'глибока прiрва', 'крутий прямовисний берег', 'крутий схил гори', 'глибока яма', 'джерело в полГ, 'калюжа' [14, 216], 'вир' [3, 140], 'течiя на мюш глибоко! ями в рiчцi, де закручуе вода', 'глибока яма в рiчцi, де закручуе вода', 'грузьке болото, де трясеться, колишеться земля' [16; 7; 8; 11]; чес. bezdna 'прiрва', bezedna 'т.с.' [13, 7].
Берва, болото (сс. Ветли, В'язiвне Любешiвського р-ну); Бирвички, болото (с. Хоцунь Любешiвського р-ну). Наведенi ошми повязанi з апелятивом бервь, бер-ва, пор. укр. берва 'перекладина, мюток', 'вiтка, налуз-ка' [1, 150], берва 'кладка, мюток з двох колод', берв 'стрвбур дерева' [6, I, 168], блр. дiал. берва 'кладка з колод чи товстих жердин на грузькому мют' [26, 113].
Болото, гелошм (сс. Берестяни, Жорнище, Човниця Юверщвського р-ну; с. Карасин, Копилля, Тельчi Маневицького р-ну). Словотвiрнi варiанти цiеi назви: Болотце (с. Оконськ Маневицького р-ну); Бол^це (сс. Милятин, Павлiвка Iваничiвського р-ну). З тельмографiчною семантикою, яка вшзначаеться складною внутршньою диференцiацiею, лексема болото вiдома в багатьох слов'янських говорах: укр. дiал. 'розрвджений водою чорний донний грунт', 'невелике мюце iз стоячою прогнилою водою i гряззю', 'колишне русло рiчки' [16, 44, 48-49], 'мокра заболочена низо-вина' [22, 33; 14, 218], 'заглибина на мют водойми', 'мокре мiсце мiж узпр'ями' [14, 218], 'вир' [3, 140], 'ввдгалуження рiчки, рукава рiчки, затоки' [4, 13]; рос. болото 'непросихаюче болото ввд розливiв води на грузькому грунп', 'низьке, порiвняно з околицею, мюце, яке постшно заливаеться струмками, внаслiдок чого утворюеться особлива рослиннють i кислий грунт' [15, 5], 'грузьке упддя зi стоячою водою', 'сира, з грузьким, грунтом, дшянка, поросла мохом, ягодами й кущами' [18, 53]; хорв. ЬШо 'болото, ставок, озеро' [164, 63]; чес. ЬШо, ЬШо 'болото' [13, 8]; пол. ЬШо 'т.с.' [151, 73].
Брщ, болото (с. Грудки Камть-Каширського р-ну). В основi назви лежить географiчний термш брiд, що в захвдноплюьких говiрках вживаеться зi значен-ням 'дорога через болото' (с. Поворськ Ковельського рну, с. Люб'язь Любешiвського рну, с. Згорани Любомльського рну), брид (сс. Карасин, Ворокомле Камть-Каширського рну) < псл. *brodъ [24, 50], пор. укр. ^лке мюце рiчки, озера або ставка, в якому можна переходити або пере!жджати на iнший бш' [19, I, 237], дiал. 'мюце в рiчцi, озерi та т. з круговим рухом води',
Данилюк Оксана Климовна, Иовхимчук Наталия Владимировна филологические
К ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ... науки
'вир' [3, 138], бродок 'мшина на рiчцi' [22, 35], 'вир' [3, 140], блр. брод 'мшке мюце в рiчцi, озерi, старицi, болоп, якими переходять, пере!жджають возами' [25, 25], хорв. brod 'брвд, мiлина' [30, 74]; словен. brod 'брвд', 'перевiз', 'паром, судно' [47, 22]; чес. 'брвд', 'мюце для купання чи водопою' [13, 9]; пол. 'люовий струмок з твердим дном' [29, 159].
Вербина (с. Лобна Любешiвського р-ну) < псл. *vbrbina, пор., наприклад, укр. дiал. вербина 'заростi вер-би' рос. дiал. вербина 'вита верби', схв. врбина, чеськ. vbrbina 'вербовi заростi' [25, 320]. Спорвднена назва Верб'е, болото (с. Хоцунь Любешiвського р-ну) < псл. ^ыЬце, укр. дiал. вербуя 'вербник', блр. верб'я 'мюце, де росте багато верби' [25, 321]. Пор. ще Вирбецьке, болото (с. Столинсьш Смоляри Любомльського р-ну.); Вербка, болото (Добре Камшь-Каширського р-ну); Вербина, болото (с. Стобихiвка Камiнь-Каширського р-ну, Лобна Любешiвського р-ну); сiнокiс (сс. Гулiвка; Ломачанка Ковельського р-ну; Пiдкормiлля Любешiвського р-ну); урочище (Бучин Любешiвського р-ну.); грибне та япдне мiсце (с. Стобих1вка Камiнь-Каширського р-ну); япдне мюце (Щдкормшля Любешiвського р-ну); Вербки поле (Солов'!в Старовиж1вського р-ну); Верболотте, поле (Навiз Рожищенського р-ну); Веребки, ставок (Оконськ Мнаневицького р-ну); урочище (Солов'!в Старовиж1вського р-ну).
Вижар, болото (с. Копв Кiверцiвського р-ну; сс. Великий Куршь, Пiдкормiлля Любешiвського р-ну); Вижар1, болото (c. Лишнiвка Маневицького р-ну). В смт Голоби зi значенням 'низина, поросла травою' засввдчено номен вижар < псл. *vyzarb, який у бшъшосп говiрок Волинi функцюнуе як болотний термiн, або ж як термш, що означае вигорше мiсце в лiсi. Така ж семантика ще! лексеми простежуеться в iнших укра!нських, а також сходно й захiднослов'янських дiалектах: укр. дiал. вижар 'западина' [14], блр. выжар 'незаросла, глибока, школи незамерзаюча, замулена яма на болотi або в люц мiсце, де колись вигоряло болото, трава, лю; яма з водою на мющ вигоршого торфу; багнисте болото; мала яма, заповнена водою' [26], пол. wiszar 'хащГ[29].
Виретия (с. Ветли Любешiвського р-ну). У захiдноплiських говiрках веретия позначае 'сухе мiсце серед болота' < псл. *vertbje [20, 129-134], пор. ще рос. веретия 'невелике витягнуте пвдвищення на низовинi чи серед болота', 'високий берег, що починаеться ввд запла-ви рiчки' [18, 59].
Гальос, болото (с. Городище Кiверцiвського р-ну; с. В'язiвне Любешiвського р-ну; с. Бережниця Маневицького р-ну). Наведений гелошм можна зютавити з народним географiчним термiном волboс, що фжсуеться в частинi дослвджуваних говiрок (сс. Воегоща, Ворокомле Камшь-Каширського рну)< *ольос (в- у функци протетичного приголосного) < псл. *olbsb [25, 191], пор.: укр. дiал. гол'ос 'вшьховий лiс'; волboс 'непрохвдне болотне мiсце, заросле вiльхою, лозою', олес 'заростi вiльхи в заболоченш низовинi; заболоче-ний луг, порослий вшьхою', блр. алёс, гулёса 'болото, заросле вшьхою', рос. олес 'мо^е в'язке мюце, заболо-чений луг', пол. olesie 'болото в люГ [25, 191].
Груди, болото (Мала Глуша, Любешiвського р-ну); Грудки, болото (с. Вовчицьк Маневицького р-ну). Пор. також: Грудка, сшокю (с. Колпипв Локачинського р-ну); урочище (с. Рiчиця Ратшвського р-ну; сс. Лахвич^ Люб'язь Любешiвського р-ну). Значною частотою вживання вiдзначаються утворення груд (с. Сильно Ювершвського рну, с. Хорохорин Луцького рну), грудок (с. Сильно Ювершвського рну, с. Овадне Володимир-Волинського рну, с. Липини Луцького рну, сс. Бучин, Шлапань Любешiвського рну) (< груд-ок) < псл. *grQdb [20, 122-128], пор.: укр. груда 'нерiвностi на поверхш землi у виглядi затвердiлих горбив' [19, II, 179], укр. дiал. груд 'тдвищене сухе мiсце серед болота', [16, 30], 'шдвищення на болоп, де косять сiно' [14, 225], груда 'тдвищене сухе мюце серед болота' [16, 31], 'не-30
велика похила прка, горб' [14, 225], грудок 'невелике шдвищення, прка', 'тдвищене сухе мюце серед болота' [16, 30], 'шдвищення серед низовини' [14, 225], 'горб, пригорок', 'осевок на болотГ, 'окремий великий камшь', 'невелике шдвищення' [22, 66]; блр. груда, груд [25, 53], чес. hrud 'високе мюце в лга, не залите водою' [13, 21], пол. gruda 'велика груда земл1' [151, 96].
Мачули, болото (с. Жидичин Кiверцiвського р-ну) < псл. *тоси1а [25, 169], пор.: укр. дiал. мачулище 'яма, на-повнена водою, в якш мочать коноплГ, 'яма в болотi' [22, 137], блр. дiал. мачулгшча 'затока, копанка, в як1й мочать льон, конопл1, полотно', 'заболочена водойма, мокре мюце' [26, 113]. Споршнеш топооснови представлен в таких назвах: Мачула, поле (с. Довпв Горохiвського р-ну); сшокю (с. Солов'!в Старовиж1вського р-ну); Мачули, сшокю (с. Висоцьк Любомльського р-ну); Мачулище, урочище (с. Березичi Любешiвського р-ну; сс. Колки, Старий Чорторийськ Маневицького р-ну); куток села (с. Старосшля Маневицького р-ну); Мачулищ^ озеро (с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну); Мачулки, куток села (с. Липне Ювершвського р-ну.); сшокю (с. Хорохорин Луцького р-ну); Мачулш, куток села (сс. Липне, Омельно Ювершвського р-ну); грибне та япдне мюце (с. Цумань Ювершвського р-ну); Мачульцi, куток села (с. Навiз Рожищенського р-ну); джерело (с. Тошльне Рожищенського р-ну); болото (с. Навiз Рожищенського р-ну); джерело (с. Тошльне Рожищенського р-ну); урочище (с. Навiз куток села (с. Навiз Рожищенського р-ну); джерело (с. Тошльне Рожищенського р-ну).
Мошанець, болото (сс. Брунепвка, Буцинь, Седлище Старовиж1вського р-ну). Дослiджувана назва порiвнюeться з номеном мох, що означае 'мохове болото' < псл. *тъхъ [6, III, 525]. Пор. з шею семантикою: мох (сс. Ворокомле, Рашв Лю Камшь-Каширського рну, сс. Бихiв, Бучин Любешiвського рну), мохiвнuк (с. Пiдгайцi Луцького рну), мохнатка (с. Тумин Локач. рну), мохняк (с. Шепель Луцького рну), моховик (с. Тростянець Ювершвського рну, с. Поворськ Ков. рну), моховuння (с. Човниця Ювершвського рну), мошaниниць (с. Буцинь Старовиж. рну).
Потереб, болото (с. Грем'яче Ювершвського р-ну). Назва сшввшноситься з апелятивом пoтрeб < потереб < псл. *poterbъ, мотивований дiесловом потереби-ти, виявлений лише в с. Згорани Любомльського рну, в бшьшосп схщнослов'янських говорiв вiн вiдомий як термш тдсчного землеробства, пор. укр. дiал. потереб 'викорчуване вiд люу мiсце', рос. дiал. потереба 'мюце, де беруть мох для будiвель', блр. пацяроб 'сшожать на мюш вирубаного лiсу або викорчуваних кущiв' [25, 221].
Чортова хата, болото (с. Люб'язь Любешiвського р-ну); Чортове Болото, болото (сс. Берестяни, Липне, Холоневич^ смт Цумань Ювершвського р-ну). На територи Волинi зафiксовано илька десятшв мiкротопонiмiв з основою чорт-, що асоцшються з нечистою силою. За народними уявленнями, вони населя-ють болота, люи, побутують на перехрестях дор^ (де водяться чорти, де часто щось лякае людей; де колись було болото, котре тби залякувало людей; де бува-ють р1зн1 дива, пов'язанI з нечистою силою; де колись баба зустрта чорта; дуже крута дорога, тому часто трапляються аварИ; де, за пов1р'ям, жили чорти [17; 489-490]). Пор.: Чортове Берем'я, пагорб (с. Жидичин Ювершвського р-ну); чорт колись н1с землю, щоб когось засипати, але у I м1сц1 заствали твт, I вт кинув землю I втк Чортове Коло, лю (с. Бубшв Локачинського р-ну); Чор^в Мкт (с. Олика Ювершвського р-ну); Чорив Вир, частина р. Луга (с. Зарiччя Володимир-Волинського р-ну); Чор^в лк, лю (с. Ситовичi Ковельського р-ну); Чор^в Лкок, лю с. Тристень Рожищенського р-ну; Чор^в Луг, 1) болото (с. Фаринки Камшь-Каширського р-ну); 2) луг (с. Пшвне Камшь-Каширського р-ну), Чор^в Мкт, мют (с. Мельники Шацького р-ну, с. Гута Ратшвського р-ну), Чортова, гора в та (с. Олика Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 2(15)
Данилюк Оксана Климовна, Иовхимчук Наталия Владимировна К ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ...
Ювершвського р-ну) та iH.
Проведений аналiз гелонiмiв Волинi сввдчить про те, що основи !х пов'язаш i3 народною географiчною праслов'янського походження. На сьогоднi можна кон-статувати вiдсутнiсть неслов'янських назв болота, що е свiдченням стaбiльностi й безперервносп мiсцевого населення дослвджувано! територп протягом тривалого промiжку часу. Пвдтвердженням цього е також нaявнiсть в мюцевш гелошми дохристиянських основ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Грiнченко Б. Д. Словарь укра!нсько! мови. - Т. I-IV. - К.: Наукова думка, 1996-1997.
2. Данилюк О. К. Словник народних геогрaфiчниx термшв Волиш / Оксана Климiвнa Данилюк. - Вид. друге, доповн. i виправл. - Луцьк : Вежа-Друк, 2013. - 148 с.
- ^блютека укра!нсько! ономастики).
3. Дзендзелiвський Й. О. Укра!нсьш назви для виру // Onomastica. - Krakow, J978. - T. XXIII. - S. 133-161.
4. Дзендзелiвський Й. О. Укра!нсьш нaроднi назви пдрорельефу: вiдгaлуження рiчки, рукава рiчки, затоки // Дослiдження лексики i фразеологп говорiв укра!н-ських Карпат. - Ужгород, 1982. - С. 3-114.
5. Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / Под ред. О. Н. Трубачёва. - М.: Наука, 1974-1998. - Вып. 1-25.
6. Етимолопчний словник украшсько! мови: В семи томах. - Т. 1-3. - К.: Наукова думка, 1982-1989. - Т. 1-3.
7. Железняк I. М. Ономастична лексика i укра!н-ський етногенез // Вюник НАН Укра!ни, 1996. - № 1-2.
- С. 30-33.
8. Железняк I. М. Рось i етнолшгвютичш проце-си Середньонаддшпрянського Правобережжя. - К.: Наукова думка, 1987. - 204 с.
9. Железняк I. М. Геогрaфiчний термш *mol'uga в склад пдрошма // Мовознавство. - 1996. - № 6. - С. 1824.
10. Закревська Я. В. Особливосп суфшсального сло-вотворення деяких лексикосемантичних груп // Нариси з дiaлектного словотвору в ареальному аспекп. - К.: Наукова думка, 1976. - С. 28-52.
11. Лисенко П. С. Словник полюьких говорiв. - К.: Наукова думка, 1974. - 260 с.
12. Малько Р. Н. Географическая терминология чешского и словацкого языков (на общеславянском фоне). Минск.: Наука и техника, 1974. - 143 с.
13. Марусенко Т. А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (названия рельефов) // Полесье: Лингвистика. Археология. Топонимика. - М.: Наука, 1968. - С. 206-255.
14. Маштаков П. Л. Материалы для областного водного словаря. - Ч. IV. - Л.: Гидрометеоролог, 1931. -117 с.
15. Никончук М. В. Мaтерiaли до лексичного атласу укра'нсько! мови. (Правобережне Полюся). - К.: Наукова думка, 1979. - 313 с.
16. Ономастика Укра!ни першого тисячолгття нашо! ери. - К.: Наукова думка, 1992. - 272 с.
17. Полякова Е.Н. От 'араины' до 'яра': Народная географическая терминология Пермской области. -Пермь: Кн. изд-во, 1988. - 181 с.
18. Словник укра!нсько! мови: В XI томах. - К.: Наукова думка, 1970-1980.
19. Толстой Н. И. Славянская географическая терминология: Семасиологические этюды. - М.: Наука, 1969.
- 261 с.
20. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - Т. I-IV. - М.: Прогресс, 1964-1973.
21. Черепанова Е. А. Народная географическая терминология Черниговско-Сумского Полесья. - Сумы, 1984. - 274 с.
22. Шульгач В. П. Гелонiмiя Захщного Полюся I. // Мовознавство, 1992. - № 4. - С. 33-42; Шульгач В. П. Гелонiмiя Захвдного Полюся. II // Мовознавство, 1993. -
№ 3. - С. 45-52.
23. Шульгач В. П. Украшсьш етимологи. 1-6 // Wiener Slawistisches Jahrbuch. - Bd 41. - Wien. 1995. -С. 175-180.
24. Шульгач В. П. Праслов'янський пдрошмний фонд (фрагмент реконструкцп). - К., 1998. - 368 с.
25. Яшин I. Я. Беларусшя reагpафiчныя назвы: Тапаграфiя. Пдралопя. - Мшск: Навука i тэхшка, 1971.
- 256 с.
26. Nitsche P. Die geographische Terminologie des Polnischen. - Köln-Graz: Böhlau, 1964. - 339 s.
27. Muka E. Slownik dolnoserbskeje recy a jeje narecow.
- Praha: Nakl. Ces. akad. ved a umeni, 1928. - T. III. - 264 s.
28. Slovnik slovenskeho jazyka / Pod red. Dr. S. Peciara.
- D I-V. - Bratislava: Vyd. Slovensk. Akad. vied, 19591965. - D I-V.
29. Schütz I. Die geographische Terminologie des Serbokroatischen. - Berlin: Akademie-Verlag, 1957. -113 S.
