CC BY
11• You've lost your credit card and someone has picked it up. You need to get it back.
• You've been waiting for a bus for 1,5 hours. You need to ask someone about the bus schedule.
Таким образом, обучение вербальному поведению британцев посредством использования видеоматериалов позволяет подготовить обучающихся к реальным коммуникативным ситуациям, научить принимать и понимать мотивы поведения представителей другой культуры, что положительно сказывается на эффективности общения и позволяет достичь коммуникативных целей собеседников.
Литература
1. Зимняя И.А. Ключевые компетенции — новая парадигма результата образования [Электронный ресурс] И.А. Зимняя. — Режим доступа: http://www.rsuh.ru/article.html?id=50758
2. Стернин И.А. Очерк английского коммуникативного поведения / И.А. Стернин, Т.В. Ларина, М.А. Стернина. - Воронеж: изд-во «Истоки», 2003. - 185 с.
3. Хомский Н. Язык и мышление / Пер. Б.Ю. Городецкого. - Благовещенск. - 1999. - 123 с.
4. Хуторский А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. — 2003. — № 2. — С.58-64.
УКРАШСЬКА МОВА ЯК 1НОЗЕМНА: СУЧАСН1 РЕАЛП
Дiденко М.С.
викладач кафедри украШстики Нацюнальний медичний унгверситет iM. Богомольця, м. Кшв, Украша
UKRAINIAN AS A FOREIGN LANGUAGE: MODERN REALITIES
Didenko M.
Lecturer at the Department of Ukrainian Studies Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статл розглянуто сучасш реалп укра!нсько! мови як шоземно! в рамках отримання освггшх послуг шоземними студентами у вищих навчальних закладах Укра!ни. Було вщзначено, що така штегращя Укра-!ни вщбуваеться в рамках Болонського процесу (на глобальному рiвнi) та в рамках Угоди мiж £С та Укра-!ною (на рiвнi £вропейського союзу), а тому вимоги до укра!нсько! мови як шоземно! адаптуються до загальноприйнятих стандарпв та рiвнiв, яш застосовуються до вивчення уах шоземних мов. Такий шдхвд дае можливють формувати единий освггнш простiр для задоволення потреб глобального ринку пращ тд надання професшних компетентностей як вiтчизняним студентам, так i iноземним. При цьому зростае роль мовно! та мовленнево! компетентностей тд час вивчення укра!нсько! мови як шоземно! шоземними студентами. Також ввдзначено, що штерес до украшсько! мови як шоземно! зростатиме разом iз подальшим розвитком нашо! кра!ни та iнтеграцiею у свгговий економiчний, соцiальний, гуманiтарний та полтгичний простори на засадах глобалiзму, ушфшацп та iнтеграцi!. В першу чергу, широка iнтеграцiя у свiтовий освь тнiй простiр та глобальний ринок пращ.
ABSTRACT
In this article, the modern realities of the Ukrainian as a foreign language were considered in the framework of obtaining educational services by foreign students in Ukrainian higher educational institutions. It was noted that such integration of Ukraine takes place within the framework of the Bologna process (at the global level) and within the framework of the Agreement between the EU and Ukraine (at the level of the European Union), and therefore the requirements for the Ukrainian as a foreign language are adapted to generally accepted standards and levels that apply to learning all foreign languages. Such an approach makes it possible to form a single educational space to meet the needs of the global labor market and to provide professional competencies to both our own students and foreign students. At the same time, the role of language and speech competencies in the study of the Ukrainian as a foreign language by foreign students is growing. It is also noted that interest in the Ukrainian as a foreign one will grow along with the subsequent development of our country and integration into the world economic, social, humanitarian and political space on the basis of globalism, unification and integration. First of all, broad integration into the world educational space and the global labor market.
Ключовi слова: укра!нська мова як шоземна, компетентности шоземш студенти, глобальний освггнш проспр, глобальний ринок пращ, розвиток кра!ни.
Keywords: Ukrainian as a foreign language, competencies, foreign students, global educational space, global labor market, development of the country.
Постановка проблеми. Сучасш темпи цивш- буття. При цьому мова залишаеться головним ш-зацiйного розвитку суспiльства формують нову па- струментом комушкацп, що використовуеться в радигму комунiкацiй на вах рГвнях людського уах сферах та процесах суспшьних вщносин. НовГ
реалп сьогодення формують сучасний порядок ден-ний, широк! можливосп для перемiщень на значнi вадсташ в короткий промiжок часу без спещально! подготовки, глобалiзацiя та iнтеграцiя все глибше проникають у нащональш сфери, соцiальнi процеси та людське життя практично кожно! людини, ство-рюючи передумови вироблення загальних вимог та правил для можливосп комушкаци усiх суб'eктiв на свiтовому глобальному рiвнi. Це можна поба-чити на прикладi появи нового сучасного глобального ринку пращ, туризму (оздоровчому, освгг-ньому тощо) за умови мультинацюнального, муль-тирелiгiйного та мультикультурного середовища з високим рiвнем толерантностi та поваги до людини. В таких умовах гостро постають питания комушкаци. В першу чергу це стосуеться питань знань та навичок, адже глобальний ринок працi ви-магае високого рiвня освiти та професiоналiзму не-залежно вiд того, де людина народилась, проживала та навчалась. Вказане вимагае формування глобального свггового освiтнього середовища, коли май-бутнш спецiалiст може отримати вiдповiдний рь вень професшно! освiти у будь-якому вищому нав-чальному закладi (далi - ВНЗ), незалежно вiд кра!ни розташувания та рiвия нащонально! освгга. Наприклад, в рамках Свропейського союзу досить активно вщбуваються процеси штеграци нащонально! освiти кра!н, що входять до £С в единий ев-ропейський освiтнiй простiр. Укра!на, зважаючи на сучаснi iнтеграцiйнi процеси (в рамках Угоди мiж £С та Укра!ною), все активнiше штегруються в ев-ропейський освiтнiй прослр. Бiльш широким простором виступае освiтнiй простiр, сформований в рамках Болонського процесу, до якого входять ВНЗ бшьш н1ж 48 кра!н свiту. Укра!на е також учасни-ком Болонського процесу. Зважаючи на вказане, ш-теграцiя нацюнального освiтнього простору вимагае спшьних зусиль з боку чиновников вщ освiти, керiвництва та педагогiчно-наукового складу ВНЗ та закладiв iз подготовки i перепiдготовки педаго-гiв, адже «загальноевропейськх рекомендаци з мовно! освгга» створюють «спiльну основу для розро-бки навчальних планiв з мовно! пiдготовки, типо-вих програм, iспитiв, подручников у £врош» [2, с.5]. Це дае змогу готувати майбутнiх фахiвцiв за единою ушфжованою та стандартизованою програ-мою навчання незалежно вiд кра!ни та ВНЗ. Крiм цього, перехiд ВНЗ на навчання державною мовою як укра!нських студенлв, так i шоземних потребуе сучасно! адаптаци для можливосп вивчення укра-!нсько! мови як шоземно!.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй показав, що питаннями проблем вивчення укра!нсько! мови як шоземно! е досить актуальним та затребу-ваним серед сучасних дослодникхв, науковцiв та практиков таких як: З. Бакум, Н. Баран, Л. Бей, Л. Бь денко, С. Богданова, Т. Касьяненко, О. Кучерук, I. Кушшр, А. Москальчук, Г. Стоганова, В. Пабат, Л. Паламар, О. Тулузакова, О. Тростинська, Н. Щсар, Г. Швець тощо.
Незважаючи на досить широкий спектр прове-дених дослщжень питання вивчення украхнсько!
мови шоземними студентами для отримання про-фесiйних умiнь та навичок виступае частиною за-гальноТ проблеми, котрш присвячуеться означена стаття.
Метою статтi е дослодження питань вивчення укра!нсько! мови як шоземно! в сучасних умовах глобалiзацi! та штеграци нацюнального освинього простору у свиовий та европейський.
Виклад основного матерiалу. Сучасний етап розвитку суспшьства вимагае вiд освинього процесу зовсiм iнших нових пiдходiв до навчання, якх коршним чином вiдрiзняються вiд традицiйно! освии. Насамперед, це перегляд пiдходiв до само! сутносп вищо! освiти, якх починають базуватися на комунiкативних подходах. Н.Баран наголошуе «на необхiдностi комушкативного тдходу до навчання, основною метою якого е адаптащя шоземних студенев до укра!нського мовно-культурного середовища, а також швидке подолання м1жмов-ного бар'еру мХж комушкантами шляхом вклю-чення в мовленневу практику на заняттях та в поза-аудиторний час» [1, с.4]. Так, у традицiйному сус-тльстш отримання вищо! освии в цшому було завершальним етапом становлення майбутнього фах1вця, який далi усе життя працював за спещаль-шстю, збагачуючи сво! навички та умшня за допо-могою практики та набуття досвщу. На сьогодш стрХмке зростання темпiв життя разом Хз втратою традицiйно! стабшьносл створюе новХ умови ро-боти, яш формуються в рамках короткострокових проекпв, часто! змши мюця роботи та навпь кра-!ни, потребуючи необхаднють постшного тдви-щення рХвня знань та умшь Х навпъ перенавчання на шш1 професп та\або спещальносп. В таких умовах навчання стае постшним Х вХдбуваеться впродовж усього життя людини. Тобто, освхту отримують не тХльки випускники шкхл, а Х вже досить зрш особи (сформоваш особистостх), якх встигли попрацю-вати, отримали певний життевий досвод та профе-сшш навички, погляди на свп тощо. У зв'язку з чим ВНЗ стикаються зовсХм Хз новою реальшстю та зовам новим студентом, що в свою чергу потребуе зовсХм шших подходХв: комушкативного, психоло-пчного та навчально-освинього. Вказане вщбува-еться у щдвищенш вимог до вивчення мов, оскх-льки створення глобального ринку пращ нерозри-вно пов'язане з формування глобального свиового навчального простору, яке водбуваеться на фош стандартизаци вивчення мов для отримання можли-восп надання единого рХвня професшно! освгга незалежно вод кра!ни та ВНЗ. Повною мХрою вказане стосуеться укра!нських ВНЗ та вивчення укра!нсь-ко! мови як шоземно! (далХ - УМ1), адже, «дифере-нщац1я та опис рХвшв володшня мовою, а також створення водповХдних лшгвометодичних моделей е важливою й актуальною проблемою сучасно! тео-ри та практики викладання УМ1», а «нагально ця проблема постала в кшщ ХХ ст. у зв'язку з ушфша-щею европейських нацюнальних освгтшх систем» [6, с.232]. 1з прискоренням штеграцшних процеав, якх трансформують нащональний освпнш простХр нашо! кра!ни, вимоги до викладення укра!нсько! мови як шоземно! шоземним студентам пХд час
отримання ними професшно! освгга тiльки зроста-ють та стають залежними ввд мiжнародних вимог до вивчення iноземних мов. Так, «У кранах, що входять до Загальноевропейського реестру мов, ро-зроблено систему тестш, як1 визначають рiвень во-лодiння мовою в чотирьох видах мовленнево! дiя-льностi: говорiннi, читанш, аудiюваннi, письмi, а також двох аспектах: граматищ та лексицi. Ушфь кована система тестування дозволяе визначати та сертифiкувати рiвень володiння iноземною мовою незалежно ввд мiсця, часу та форми навчання, а також забезпечуе м1жнародне визнання мовних сер-тифжапв.» [6, с.232]. Отже, в сучасних реалiях вивчення укра!нсько! мови як шоземно! також повинно ввдбуватися за вiдповiдними стандартами iз наданням мовних сертифiкатiв. Вказане потребуе «необхщшсть активного оновлення юнуючо! лшг-водидактично! парадигми з ввдповщною перебудо-вою iснуючих методик навчання УМ1» [4, с. 102]. Адже «Збшьшеш вимоги до випускник1в вищих на-вчальних закладiв i реалп життя ставлять перед ви-кладачами ВНЗ завдання вивчати i впроваджувати в навчальну практику найбiльш ефективнi методики й сучасш новiтнi шновацшш технологи, поед-нувати традицiйнi та шновацшш методи в нав-чанш, творчо розвивати набутий практичний i тео-ретичний досвiд викладання дисциплши, а також розробку нових шдручнишв i посiбникiв для шозе-мних студента, зокрема для майбутнiх фахiвцiв у галузi культури i мистецтва» [3, с.10]. Водночас не-обхвдно враховувати, що «вектори розвитку лшгво-дидактики УМ1 задаються, з одного боку, загально-европейськими вимогами до результапв освiти, а з шшого боку - комунiкативними потребами рiзних контингентiв тих, хто вивчае украшську мову як iноземну» [4, с.97]. Так, дослiдники I. Кушнiр та Л. Паламар вiдзначають комунiкативнi потреби таких категорш iноземцiв, що вивчають укра!нську мову, видiляючи серед них таш: «iноземнi студенти, для яких мова стане основним засобом майбутньо! про-феси (фiлологи, журналiсти); шоземш студенти-не-фiлологи, для яких мова е лише засобом здобуття майбутньо! спещальносп в Укра!нi; iноземцi, що при!хали в Укра!ну на короткий термш з метою бь знесу, туризму, за програмами академiчного обм^ тощо; усi охочi опанувати укра!нську мову за межами Укра!ни» [4, с.97; 5]. На наш погляд, такий подiл е досить умовним, адже професшна компете-нтшсть потребуе досить високого рiвня знань мови майбутшм фах1вцем пiд час навчання у ВНЗ, а тому «здобуття майбутньо! спещальносп в Укра!ш» ставить перед абiтурiентом готовносл вивчення УМ1 на рiвнi, що ввдповщае не менш нiж В1 та В2 (згiдно iз прийнятою класифiкацiею), враховуючи при цьому високу мотивацш до вивчення мови та поча-тковий рiвень компетентностей (комушкативну, цифрову, 1Т, мовну та мовленневу). Адже, як наго-лошуе Н. Щсар, «викладаючи iноземну мову в не-мовному середовищi, викладач повинен мати ба-жання та здiбностi швидко адаптуватися до iншого культурного простору, вмгга об'ективно оцiнити шшу культуру, зрозумiти культурний контекст й побачити власний шшими очима, представляти
власну культуру крГзь призму основних принцишв iноземного культурного середовища», коли «м1ж-культурний досвщ часто спричинюе змши у став-леннi до власно! та чужо! культур, переоцiнку щн-ностей, поглядГв, самоГдентифГкащ!» [8, с.214-215]. А тому вгдповгдний подш на рГвш знання УМ1 пок-ращуе стан розумшня викладачами та керГвницт-вом ВНЗ потреб пгдчас складання вгдповщним нав-чальних програм, методик та методiв для викладання УМ1 для шоземних студентiв. Це покращуе рiвень знань iноземних студентiв, пгдвищуючи тим самим загальний рiвень знань та рiвень професiйно! освгга. Слад вгдзначити, що, на наш погляд, в першу чергу, вказане стосуеться професш з високим рГв-нем комушкаци. Наприклад, медики, як1 мають ви-сокий стушнь комунiкацi! на таких рГвнях як: пащ-ент-медик, медик-медик, медик-науковець, медик-генетик, медик-програшст, медик-викладач тощо. При цьому не важливо чи буде майбутнiй фахiвець працювати в Укра!нi, чи по!де навчатися в шшу кра!ну або працювати за спещальшстю. Таким чином, нашi ВНЗ починають все актившше включа-тися у глобальний свгговий навчальний проспр, в якому до УМ1 ставлять стандартнi свгговГ вимоги до мови, яку вивчають шоземш студенти. В таких нових умовах УМ1 потребуе перегляду форм, мето-дГв та методик викладання, яш адаптуються до вимог сьогодення з боку глобального свггового освгт-нього простору, глобального ринку пращ та нових можливостей, що вгдкриваються завдяки широкому впровадженню iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологш, iнформатизацi! в iнформацiйнi та комуш-кативнi процеси, що впливае, в першу чергу, на рь вень компетентностей як майбутнього шоземного абiтурiента, так i iноземного студента. Отже, фор-мування високого рГвня надання професiйних (фа-хових) компетентностей укра!нськими ВНЗ для гно-земних студенпв в першу чергу залежить вгд можливостей щодо рГвня викладання УМ1 у ВНЗ. Адже створення мультикультурного, мультинащональ-ного та мультирелшйного навчального середовища вимагае значних зусиль на всГх рГвнях (законодав-чому, освгтньому, побутовому, шформацшному тощо), що потребуе нових пгдходГв, нового ба-чення, нових комушкацш на рГвш нащонального освггаього простору. Але найголовшшим е суб'ект комушкаци з шоземним студентом - це викладач, який мае високий рГвень компетентностей, нави-чок, знань та умшь для того, щоб на сучасному рь вш здшснювати викладання УМ1. Тобто виникае потреба у викладачах «ново! формацп», яш могли комушкувати на рГвш Гз студентами, зважаючи на темпи трансформацш моделей розвитку суспшьс-тва, як1 постшно зростають. Тут необхгдно вГдзна-чити, що разом Гз географГею можливостей отримання освгга, зростае i географГя можливостей пгд-вищувати власний рГвень компетентностей для викладачГв, викладаючи у ВНЗ рГзних кра!н. НаразГ зростае вГдсоток укра!нських викладачГв, що прохо-дять стажування та/або викладають за кордоном. КрГм того, зростае вГдсоток шоземних викладачГв, як1 проходять стажування та/або викладають в ук-ра!нських ВНЗ. Таким чином, рГвень викладання
зростае, штернащоналХзуеться, розширюючи тим самим горизонти нащонально! освпи та можливо-сп ВНЗ надавати освпш послуги в умовах високо! конкуренци на ринку освишх послуг. Зважаючи на вказане, необхщно вХдзначити, що тдвищення рь вня викладання УМ1 впливае на викладання укра!н-сько! мови на нащональному рХвш, що сприяе под-вищенню рХвня освгга власних студенпв, шдшма-ючи !х конкурентоспроможшсть на глобальному мХжнародному ринку пращ та свгтовш науцг Подт-вердженням сказаного е результати опитування, проведеного серед роботодавщв та студенпв щодо показнишв, яш «водображають ефектившсть ро-боти ушверситету Х сводчать про його конкурентоспроможшсть у свгтовому освпньому просторЬ), а саме: «На першому мющ, на думку 68% роботодавщв Х 64% випускнишв, попит на випускнишв ушве-рситету з боку вичизняних Х закордонних працедавщв. 38% працедавщв Х 54% випускнишв назива-ють прюритетним наявшсть у вишХ програм сшвпращ з закордонними ушверситетами, яш пе-редбачають обмш студентами та викладачами, обо-в'язкове стажування за кордоном, спшьш науковХ дослщження. Наявшсть програм сшвпращ з праце-давцями у сферХ подготовки персоналу, яш реально працюють, вважають важливою 41% працедавщв Х 45% випускнишв. Наявшсть серед ушверситетсь-ких викладачХв Х дослоднишв визнаних авторитета у будь-якш галузХ знань визнають 34% роботодавщв Х 43% випускнишв.» [7]. Таким чином, подальше збХльшення рХвня штеграци укра!нських ВНЗ у свгтовий освггаш проспр подшмае рейтинг серед роботодавщв та водповодно студенпв, як бажають отримати професшну освпу саме в укра!нському ВНЗ. ОкрХм освпнього простору, повинен бути створений комушкативний проспр в цшому, який охоплюватиме культуру, дозвшля, побут, укра!но-мовний шформацшний продукт, середовище про-живання шоземних студенпв. I найголовшше - це толерантне ставлення мХсцевого населення та ство-рення позитивного фХзичного та психолопчного фону для перебування шоземних студенпв у нашш кра!ш тд час навчання у ВНЗ. Це дасть змогу поед-нати входження у навчальне-професшне мовне середовище разом Хз побутовим та культурним сере-довищем. Вказане позитивним чином сприятиме подвищенню рХвня мотивацп тд час вивчення УМ1 через формування мовно! та мовленнево! компетно-стей шоземних студенпв. Отже, можна говорити про взаемозалежшсть рХзних факторХв, якх вплива-ють на запит щодо УМ1 серед шоземних студенпв, а тому подальший розвиток та поширення УМ1 за-лежить, в першу чергу, вод мХсця Х ролХ нашо! кра!ни на репональному та глобальному рХвш цившзацш-ного розвитку суспшьства взагалХ. Адже затребува-нють УМ1 прямопрорцшна вщ розвитку нашо! кра-!ни. Якщо нам вдасться вийти на проводш рол на репональному рХвш, коли отримання вищо! освгга в Укра!ш буде престижним серед студенпв, тодХ Х в укра!нсько! мови як шоземно! е можливють стати репональною мовою, тим самим шднявши рейти-
нги та защкавлешсть у вивченш УМ1 не тiльки серед студенпв, а й ycix охочих шоземщв для бiльш комфортного проживання, туризму, бiзнесу i, най-головшше, для постiйного мюця проживання.
Висновки i перспективи подальших досль джень. Шдсумовуючи сучаснi реалй укра!нсько! мови як шоземно!, можна вщзначити, що подальша iнтеграцiя нашо! кра!ни у глобальну свiтову еконо-мiку, науковий, освггаш, культурний простори та глобальний ринок працi формують новий погляд на укра!нську мову з урахуванням сучасних пiдходiв до вивчення шоземних мов. Так, зростання можли-востей щодо забезпечення попиту на отримання освпшх послуг свiтового рiвня в рамках отримання професшних компетентностей под час навчання в укра!нських ВНЗ, сприятиме затребуваносп УМ1 серед iноземних студенпв. А тому зростаючi ви-моги до рОвшв мовно! та мовленнево! компетентностей тд час вивчення шоземно! мови вимагають високо! квалiфiкацi! та сучасно! тдготовки вод ви-кладачiв УМ1, вщповодного методичного забезпе-чення та готовностО ВНЗ працювати в нових сучасних реал1ях надання освОтнОх послуг, як1 грунту-ються на компетентнОсних подходах до навчання, що вОдбуваеться впродовж усього життя.
Враховуючи, що процеси штеграци та глобаль зацп тривають, роль та мОсце Укра!ни на глобальному та репональному рОвнях також зазнае змОн, питання укра!нсько! мови як шоземно! потребу е подальших дослвджень.
Лггература
1. Баран Н.А. ОкремО аспекти викладання ук-ра!нсько! мови як Оноземно! Актуально проблеми викладання укра!нсько! мови як Оноземно!: Магарали МОжнародно! науково-практично! конференций 19 квОтня, БОлоцерк1вський НАУ, 2019. 84 с., С.3-6.
2. Загальноевропейсьш рекомендацй' з мовно! освОти: вивчення, викладання, ощнювання / наук. ред. укр. видання доктора пед. наук, проф. С.Ю. Hi-колаева. Ки!в, 2003. 273 с.
3. Касьяненко Т.А. Викладання укра!нсько! мови як Оноземно!: принципи оптимОзацй' та шноващ! \ Вопросы духовной культуры - Филологические науки. С.7-10.
4. Кушшр 1.М. Сучасна лОнгводидактика укра-!нсько! мови як Оноземно!: досягнення, проблеми, перспективи. \ Викладання мов у вищих навчальних закладах освОти. Випуск 34, 2019. С.93-107.
5. Паламар Л.М. Лшгводидактичш основи формування укра!номовно! особистосп. Ки!в, 1997. 235 с.
6. Тулузакова О., Богданова £. ПорОвняльний анал1з подручников з вивчення мови як Оноземно! \ С. 231-241.
7. Укра!нськ1 унОверситети: рейтинги «на ви-рОст» URL : http://aphd.ua/ukranski-universytety-reitynhy-na-vyrist-/. 1нформац1я з екрана 23.05.2020.
8. Цдсар Н. Укра!нська мова як шоземна в ки-тайськш аудиторй': аспекти м1жкультурно! комунОка-ци / Теор1я i практика викладання укра!нсько! мови як Оноземно!. Випуск 10, 2014. С.214-219.
