CC BY
97
during great while of forming and becoming of Ukrainian, functioning of her in all spheres of life, existence in general as languages of separate original nation were accompanied by the negative phenomena.
In the article short digression is given in history of development of Ukrainian from times of Petro first and Ekaterina second to times independent Ukraine.
REFERENCES
1. Gonchar O. T. Shhodennyky: U 3. / O.T. Gonchar. [uporjad., pidgot. tekstiv, iljustr. materialu V.D. Gonchar.]. - K. : Veselka, 2002. - T.1: (1943 - 1967) - 2002. - 455 s.
2. Palij Oleksandr. Ukrai'ns'ka kul'tura: pagony kriz' asfal't // «Den'». - 2011. - №193.
УДК 811.161.2'246.2(477)
УКРАШСЬКО-РОСШСЬКИЙ Б1Л1НГВ1ЗМ У МОВНОМУ ПОРТРЕТ СУЧАСНО1 МОЛОД1
О. Ю. Баранник, к. фтол. н.; А. Говорадло, студ.; М. Ульянова, студ.
Ключовi слова: бмнгв1зм, двомовмсть, принципи бмнгв1зму, бмнгв1зм офщйний, бтнгвгзм неофщШний
Постановка проблеми. У сучасному свт надзвичайно важливим е вивчення i виршення проблем, пов'язаних з украшсько-росшським бшшгазмом. Дослiдження ще! проблеми становить один i3 визначальних аспектiв сучасно! науки не лише з лшгвютичного, а й i3 соцiального, полiтичного та культурного погщщв.
У сучаснiй науцi поняття бiлiнгвiзму розумiють по-рiзному. Як науковий феномен термш бтнгвгзм означае сшвюнування двох мов i розглядаеться з двох позицш:
1) як сощальне явище;
2) як iндивiдуальна характеристика особистосп.
Як соцiальне явище бшнгазм - це специфiчний стан суспшьного життя, за якого спостерiгаеться сшвюнування двох мов у межах стльно! територп проживання !х носив. Як iндивiдуальна характеристика бiлiнгвiзм - це володшня двома мовами для комушкативних потреб залежно вiд ситуаци чи сшврозмовника, з яким вiдбуваеться стлкування [4, с. 113].
Аналiз попередшх дослiджень. У сучасних наукових дослщженнях багато уваги придiлено висвiтленню проблем бшшгазму. Так, Л. Масенко вважае, що бiлiнгвiзм збагачуе людину, але, якщо вiн набувае «тотального поширення, вiн несе нацiональнiй спiльнотi загрозу руйнаци основ li духовно! своерщносп» [3, с. 43].
Т. Возняк розглядае проблему суржику, що виникае через незбалансовану мовну ситуащю в кра!ш [1, с. 107].
Лшгвюти В. 1ванишин та Я. Радевич-Винницький стверджують, що пiсля генного коду найважлившим е мовний код [2, с. 113].
Психолшгвютичний аспект комушкативно! поведiнки бiлiнгвiв розглядае Я. Радевич-Винницький [6], в аспект сощально-мовно! взаемоди подано огляд двомовностi в статп О. Палшсько! [5].
Автори статп поставили за мету знайти вщповщь на комплекс питань: з'ясувати стутнь володiння сучасною молоддю знанням про бiлiнгвiзм; визначити, який вщсоток молодi вважае себе бiлiнгвом; установити, який вщсоток молодi фактично е бшшгвами.
Виклад матерiалу. Бiлiнгвiзм (двомовнють) - специфiчний стан суспiльного життя, за якого спостертаеться i е визнаним факт функщонування й сшвюнування двох мов у межах одше! держави. Джерелом бiлiнгвiзму, як правило, виступае етшчна неоднорiднiсть самого суспшьства, наприклад, iснування в однiй державi двох етносiв, що користуються рiзними мовами. Через те, що в сучасному свт практично немае етшчно «чистих» держав, бiлiнгвiзм як явище отримав велике поширення. Явище бшшгазму притаманне багатонацiональним крашам. Украша не е винятком. У складi населення нашо! краши спостерiгаеться перевага двох етношв - украшщв (77,8 %) та роаян (17,3 %). При цьому украшську мову вважають рщною 67,5 % населення, для 29,6 % рщною е росшська мова.
Основний принцип бшшгазму полягае в тому, що головна позищя в кра!ш належить мовi
титульно1 наци, Bci iншi iснують як мови нащональних меншин (у певнiй держав^ або як мови мiжнацiонального спшкування.
Другий принцип бiлiнгвiзму - вшьне володiння обома мовами. Це означае, що кожен громадянин повинен розумгги i розмовляти вiльно обома мовами.
У наущ розрiзняють офщшний 6mi^ei3M та бiлiнгвiзм неофщшний.
ОфщШний (державний) бтнгвгзм вщображае ситуащю, коли вщразу двi мови визнанi державою, внаслщок юридично закрiплених норм або закошв, на рiвнi офiцiйних i з рiвноправним статусом для кожно1 з цих мов. Серед типових приклащв краш з офiцiйним бiлiнгвiзмом: Канада, Бельпя, Фiнляндiя, Казахстан та шшь
Вiд державного слiд вiдрiзняти регюнальний бiлiнгвiзм - його рiзновид, коли двома мовами володiе населення певного регюну. Наприклад, на сходi Украши поширений украïнсько-росiйський бiлiнгвiзм, на заходi - украшсько-польський, украшсько-угорський, частково украшсько-румунський.
НеофщШний бтнгвгзм вiдповiдае ситуацiï, коли офщшно визнаною на законодавчому рiвнi е лише одна з двох мов, якою найчастiше послуговуеться населення ще1' держави. Досить часто можна спостер^ати явище, коли, одна мова не визнаеться на офщшному рiвнi як державна, а друга мова широко використовуеться значною частиною населення. Така ситуащя притаманна украïнському сустльству.
З огляду на цiкавiсть питання про юнування бiлiнгвiзму в Украш провели соцiологiчне опитування 151 (ста п'ятдесяти одного) студента Придшпровсько1' державноï академiï будiвництва та архiтектури рiзних факультетiв. Учасникам опитування було запропоновано вщповюти на такi питання:
1. Чи знаете Ви, що таке бшнгазм?
2. Якою мовою Ви спшкуетесь вдома?
3. Якою мовою Вам зручшше отримувати освiту в академи?
4. Пiд час вибору книги зарубiжного автора, перекладеною росшською чи украшською мовою, якiй Ви вщдасте перевагу?
5. Чи е принциповим для Вас перегляд фшьму у кiнотеатрi певною мовою?
6. Яка системна мова стоиъ у Вашому телефонi?
7. Яка системна мова стоиъ на Вашiй сторшщ у соцiальнiй мереж?
8. Щд час користування послугами банкомата, яку мову Ви обираете?
9. Чи вважаете Ви себе бшнгвом?
Представники Кшвського мiжнародного iнституту соцiологiï пропонують пiд час кожного будь-якого опитування починати штерв'ю з визначення того, якою мовою респонденту легше спшкуватися: на початку зустрiчi з потенцшним респондентом iнтерв'юер мае звернутися до нього з привпанням, висловленим iз неясною за орфоепieю мовою, та поставити два запитання стосовно вживання респондентом украшсько1' чи росiйськоï мови за такою шструкщею [7, с. 6]:
ШАНОВНИЙ 1НТЕРВ 'ЮЕРЕ !
ЩОБ З'ЯСУВАТИ, ЯКОЮ МОВОЮ РЕСПОНДЕНТУ ЛЕГШЕ З ВАМИ РОЗМОВЛЯТИ, ПРИВ1ТАЙТЕСЯ З НИМ, НЕ АКЦЕНТУЮЧИ МОВИ ПРИВ1ТАННЯ.
Добрий д[е]нь (в[е]ч[^р)
ЯКЩО НА ВАШЕ ПРИВ1ТАННЯ РЕСПОНДЕНТ В1ДПОВ1ДА£... ...УКРАÏНСЬКОЮ, ЗАПИТАЙТЕ: ...РОСШСЬКОЮ, ЗАПИТАЙТЕ:
А) Скаж1ть, будь ласка, Вам легше Б) Скажите, пожалуйста, Вам легче розмовляти украшською мовою или, может разговаривать на русском языке, чи, быть, Вам легче разговаривать на русском можливо, Вам легше розмовляти
украшською мовою? ПОЗНАЧТЕ В1ДПОВ1ДЬ I ПРОВОДЬТЕ 1НТЕРВ'Ю УКРАШСЬКОЮ ВОЗЬМИТЕ РУССКИЙ ОПРОСНИК, ОТМЕТЬТЕ ТАМ ПОЛУЧЕННЫЙ ОТВЕТ И ПРОВОДИТЕ ИНТЕРВЬЮ ПО-РУССКИ Б) А якою iз цих двох мов Ви розмовляете бшьше — украшською чи росшською?
Б) А на каком из этих двух языков Вы разговариваете больше — на русском
языке?
Украшською... ^
на русском... ^
однаково, не мае значення... ^
все равно, не имеет значения... ^
Украшською / Важко сказати, мабуть, однаково ^
На русском / Трудно сказать, наверное, одинаково ^
или на украинском?
ПОЗНАЧТЕ ОДЕРЖАНУ В1ДПОВ1ДЬ I ПРОВОДЬТЕ ШТЕРВ'Ю УКРАШСЬКОЮ
ВОЗЬМИТЕ ОПРОСНИК НА РУССКОМ ЯЗ1КЕ, ОТМЕТЬТЕ ТАМ ПОЛУЧЕННЫЙ ОТВЕТ И ПРОВОДИТЕ ИНТЕРВЬЮ ПО-РУССКИ
Використавши пiд час свого опитування шструкщю для iнтерв'юерiв, запропоновану спецiалiстами Кшвського мiжнародного iнституту сощологп, ми дшшли таких висновкiв.
1з загально! кшькосп опитуваних 23,8 % пiдтримували розмову украшською мовою, 70,2 % — росшською. Проте були респонденти, яю, обравши украшську мову, давали вщповщ росiйською.
На запитання, чи знають респонденти значення термiна «бшшгазм», стверджувальну вiдповiдь дали 19,9 %, заперечну — 80,1 %. Вважаемо, що така тенденцiя пов'язана з тим фактом, що термш «бшшгазм» е лексемою шшомовного походження, оскiльки шсля його замiни на синонiм «двомовнють» бiльшiсть респондентiв одразу розумiли, про що йде мова.
У наступному питанш ми з'ясували, що 79,5 % опитаних у побут е росшськомовними, 15,9 % спшкуються украшською, а 4,6 % користуються обома мовами одночасно. Ймовiрно, це зумовлено особливостями репону, де столiттями переважало росiйськомовне населення.
Стосовно освiти в академи 55,6 % студентiв зазначили, що 1м було б зручшше отримувати освiту росiйською мовою, 28,4 % — украшською i лише 16 % не важливо, якою мовою навчатися.
У наступних запитаннях ми з'ясовували мовш переваги респондентiв у повсякденному житп: фiльми, книги, соцiальнi мережi i банкiвськi операци. Так, на питання «Пщ час вибору книги зарубiжного автора, перекладеною росiйською чи украшською мовою, яку Ви оберете?» переважна бшьшють, а саме 60,9 % студенев обрали б книгу у росшському перекладi, 29,2 % — в украшському, а 9,9 % вказали, що мова перекладу для них не важлива.
Щодо глядацьких переваг 58,9 % респондент не зважають на мову перекладу фшьму в кшотеатр^ 22,5 % подобаються фшьми тiльки украшською мовою, i лише 18,6 % вiддали б, при змоз^ перевагу росiйському перекладу. На жаль, це питання стало единим, де украшська мова стала мовою-фаворитом.
Вщповщ на питання про системну мову в мобшьному телефош та у сощальнш мереж були схожими за своши результатами. 78,1 % та 77,5 % вщповщно обрали мовою користування росшську, 14 % i 15,2 % вiдповiдно - украшську. Деякi респонденти налаштовують iноземнi мови як мови штерфейсу у мобшьному телефош або на сторшщ у соцмережг 1х кiлькiсть склала 7,9 % та 7,3 % вщповщно. Серед них були: англшська, шмецька та французька мови.
Пщ час користування банкоматом 70,2 % респондента обирають росшську мову, 22,6 % — украшську, 4,6 % — мова користування не важлива. Серед опитаних 2,6 % не користуються послугами банкомата.
Останшм завданням, яке ми ставили перед собою, було виявлення того, яка кшьюсть студенев шсля пройденого опитування вважае себе бшшгвами. Вражаюче, але 47 % респондента (близько половини) вважають себе бшшгвами, попередньо не знаючи, що таке «бшшгазм», 36,4 % опитаних, навпаки, розумши значення цього термша i також вщнесли себе до бшнгав; 16,6 % студента не були знайомi з явищем бшшгазму i чесно, зважаючи на власш вiдповiдi, не вiднесли себе до ще! категорil людей.
Насправдi ж до категори бiлiнгвiв, на наш погляд, варто вiднести ту частину респондента, для яких не мае значення, якою мовою (украшською чи росшською) вони переглядають фшьми, якою мовою вщбуваеться процес навчання у вуз^ тобто тих, яю вшьно володiють обома мовами i вшьно говорять таю чи шшою мовою, вщповщно до того, як до них звертаеться сшврозмовник.
Висновки. Проведене дослщження дало змогу вкотре зрозумгги, що для Дшпропетровського регiону характерним е широке використання у повсякденному житп росiйськоl мови, що ш в якому разi не виключае знання та вмшня вiльно користуватися украшською. Стратепчно ж важливим завданням у мовному питанш е необхщшсть безпосереднього розвитку й популяризаци украшсько! мови серед молодi шляхом 11 iмплiкацil у
життево Ba^™i сфери дiяльностi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Возняк Т. Тексти i переклади / Т. Возняк. - Харюв,1998. - 345 с.
2. ¡ванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова i нацiя / В. 1ванишин, Я. Радевич-Винницький. - Дрогобич,1994. - 384 с.
3. Масенко Л. Т. Мова i полггика / Л. Т. Масенко. - К., 1999. - 100 с.
4. Нжольська Н. Бшнгазм у середнш освт як спосiб штеграцп учшв у европейський полiкультурний соцiум / Н. Ншольська // Iноземнi мови у навчальних закладах. - 2008. - № 3. -С.110 - 119.
5. Палшська О. Бшшгазм в аспект сощально-мовно! взаемодп / О. Палiнська // Вюник Львiв. ун-ту. Серiя фшол. - 2004. - Вип. 34. - Ч. I. - С. 340 - 345.
6. Радевич-Винницький Я. Комушкативна поведшка бшнгав у ситуаци непаритетно! двомовностi: психолiнгвiстичний аспект / Я. Радевич-Винницький // Освпа i управлiння. -2008. - Т. 11. - Ч. 2 - 3. - С. 42 - 56.
7. Хмелько В. G. Лшгво-етшчна структура Укра!ни: репональш особливосп та тенденци змiн за роки незалежносп / В. С. Хмелько // Наук. зап. НаУКМА. Сощолопчш науки. — 2004. -Т. 32. - С.3 - 15.
SUMMARY
The article deals with the concept of «bilingualism». The article aims to answer complex questions: find out the degree of ownership modern youth knowledge about bilingualism; determine what percentage of young people consider themselves bilingual; determine the percentage of young people are actually bilinguals.
A bilingualism is the specific state of public life, at that observed and is confessed fact of functioning and coexistence of two languages within the limits of one state. Ethnic heterogeneity of society comes forward as a source of bilingualism. A bilingualism got large distribution. The phenomenon of bilingualism is inherent to the multinational countries. Ukraine is not an exception.
In science distinguish an official bilingualism and bilingualism unofficial. An official bilingualism represents a situation, when at once two languages are confessed by the state. The unofficial bilingualism of it a situation, when officially confessed at legislative level is only one of two languages, that is mostly used by the population of this state. Taking into account curiosity of question about existence of bilingualism in Ukraine, by us the sociological questioning of students of different faculties of the state academy of building and architecture was conducted.
The study made it possible to understand that the Dnipropetrovsk region characteristic is widely used in everyday Russian. However, this does not exclude the knowledge and skills free use of Ukrainian. Strategically is important is the need to direct the development and popularization of Ukrainian youth through its implementation in vital areas of activity.
REFERENCES
1. Voznjak T. Teksty i pereklady / T. Voznjak. - Harkiv,1998. - 345 s.
2. Ivanyshyn V., Radevych-Vynnyc'kyj Ja. Mova i nacija / V. Ivanyshyn, Ja. Radevych-Vynnyc'kyj. - Drogobych,1994. - 384 s.
3. Masenko L. T. Mova i polityka / L. T. Masenko. - K., 1999. - 100 s.
4. Nikol's'ka N. Bilingvizm u serednij osviti jak sposib integracii' uchniv u jevropejs'kyj polikul'turnyj socium / N. Nikol's'ka // Inozemni movy u navchal'nyh zakladah. - 2008. - № 3. -S. 110 - 119.
5. Palins'ka O. Bilingvizm v aspekti social'no-movnoi' vzajemodii' / O. Palins'ka O. // Visnyk L'viv. un-tu. Serija filol. - 2004. - Vyp. 34. - Ch. I. - S. 340 - 345.
6. Radevych-Vynnyc'kyj Ja. Komunikatyvna povedinka bilingviv u sytuacii' neparytetnoi' dvomovnosti: psyholingvistychnyj aspekt / Ja. Radevych-Vynnyc'kyj // Osvita i upravlinnja. - 2008. -T. 11. - Ch. 2 - 3. - S. 42 - 56.
7. Hmel'ko V. Je. Lingvo-etnichna struktura Ukrai'ny: regional'ni osoblyvosti ta tendencii' zmin za roky nezalezhnosti / V. Je. Hmel'ko // Nauk. zap. NaUKMA. Sociologichni nauky. — 2004. - Т. 32. -S. 3 - 15.
