CC BY
34ART STUDIES
УКРА1НСЬКИЙ ПОП-ФОЛЬК ПОЧАТКУ XXI СТОЛ1ТТЯ
Фурдичко А.
Кшвський нацюнальний унгверситет культури i мистецтв
м. Кшв, Украша
UKRAINE POP-FOLK BEGINNING OF THE XXI CENTURY
Furdichko A. O.
Kyiv National University of Culture and Arts. Kyiv, Ukraine.
АНОТАЦ1Я
Укра!нська популярна музика мае глибоке культурне й юторичне минуле, що сягае в глибини нашо! автентично! музично! спадщини. Метою CTaTTi е проанал1зувати сучасш процеси поп-фольк гiлки укра!н-сько! традицшно! естради й основних И виконавщв; визначити особливостi культивування та цитування фольклорних джерел та образiв, символiв, що репрезентують сталий вияв укра!нсько! культурно! менталь-ностi. Представлен результати мають важливе значення та надають можливiсть спостерiгати за широким використанням укра!нсько! усно! тсенно! творчосп та фольк-орiентацiйних музичних текстiв.
ABSTRACT
Ukrainian popular music has profound cultural and historical background what reaches into the depths of our authentic musical heritage. The article aims to analyze the formation and development of pop-folk of Ukrainian traditional branches and its main stage performers; define the features of folk culture and citing sources and images, symbols that represent sustainable cultural manifestation of Ukrainian mentality. The results are important and provide an opportunity to observe the wide use of Ukrainian oral song creation and orientation of folk music.
Ключовi слова: поп-культура, естрада, фольклор, фольк-орiентацiя, цитування, В1А, народний мелос.
Keywords: pop culture, estrada, folk, folk-orientation, citing, vocal and instrumental ensembles, folk melodies.
Вступ. 1нтеграцшш процеси шнця XX ст. залучили ва сфери музично! культури в колообп- гло-бальних змш, народження сум1жних жанрiв, пере-оцшки ставлення до усно! народно! тсенно! творчосп. У результат^ традицшш народш мотиви почали звучати сучасно та доступно для загалу, осшльки, ментальш зв'язки з народною культурою дають новi можливостi популярно! естрадно! штер-претацi!. Ладовi засоби, притаманш укра!нськш фольклорнiй музицi, застосованi в творах сучасних естрадних виконавцiв, дозволяють сприймати та усвiдомлювати нацiональну музичну спадщину в буденних ситуацiях. Популярш обробки народних пiсень, аранжування композицш на основi фольклорних мелодш, втiлення нацiонально! манери ви-конання народно! музики дають яскравi результати популяризацп етнiчного музичного мистецтва.
Анатз найновiших наукових дослiджень та публшацш. £ низка розвiдок, що фокусуються на зазначенiй проблематицi. Укра!нську естрадно-пiсенну творчiсть розглядали у сво!х наукових працях Т. Булат, В. Кузик, Т. Кириловська, О. Ко-лубаев, Я. Левчук, М. Мозговий [3], Б. Фшьц, В. Тормахова [8] та ш. Проблеми теори та iсторi! пiсенного мистецтва, музично! iмпровiзацi! висвiтлювали £. Антонець, £. Барбан, Б. Астаф'ев, Ю. Верменич, Н. Говорухiна, Ю. Кiнус, Л. Кулаков-ський, В. Откидач, В. Симоненко та ш. Пращ, в яких дослiджено фольклор як свгговий напрям музично!
культури, належать авторам: А. Джонсу, А. Авра-амовш, М. Гнесiнiй, В. Гусевiй, I. Земцовському, А. Кастальському. Специфiцi етнокультуролопчних орiентацiй естрадного мистецтва присвяченi ро-звiдки М. Мозгового, М. Поплавського [5], Д. Ма-каревського та ш.
Проте, ще докладно не вивчено особливосп фольклорно зорiентованих механiзмiв укра!нсько! традицiйно! популярно! музики; немае окремих серйозних наукових робгг про знакових митцiв широкого напрямку укра!нсько! фольк-орiентовано! традицiйно! естради, що сформувався ще в 60-х рр. XX ст.
Метою CTaTTi е проаналiзувати сучасш процеси поп-фольк плки укра!нсько! традицiйно! естради й основних и виконавцiв; визначити особ-ливостi культивування та цитування фольклорних джерел та образiв, символiв, що репрезентують сталий вияв укра!нсько! культурно! ментальносп сьогодення.
Виклад основного мaтерiaлу. Термiн «поп-музика» зазвичай трактують, як сучасну масову ш-сенну та iнструментальну творчiсть, що бере початки ввд розважально! музики. «Це музичне, соща-льне та вдейно-естетичне явище сучасно! масово! культури. Термш мае збiрне значення: у широкому смисл вiн вiдноситься до сукупносп найбiльш вь домих, доступних творiв, що часто виконуються у вузькому - до стилiв, жанрiв i манери масового му-
зикування (тсент форми, танцювальна й легка ор-кестрова музика, рок-музика у всьому и стилютич-ному рiзномашттi)>> [10, с. 106]. Науковщ сходяться на думцi, що це поняття, яке залучае до свого про-цесу рiзнi стилi, жанри та напрями. Крiм того, поп-музику вважають окремим жанром популярно!, за-гальноввдомо!, трансльовано! в засобах масово! ш-формаци, пiснi чи автора.
Музикознавець Т. М. Рябуха визначае основт критерп поп-музики: «опора на естетику «хгга» з його доступтстю й певною редукованою формою; стильовий синтез у виглядi взаемопроникнення на-прямiв i перебiгу музики «третього» пласту; утво-рення «пбридних» стилiстичних напрямiв, як1 представляють собою рiзноманiтнi синтези та кон-гломерати вже юнуючих (наприклад, фольк-поп). Шсентсть у рiзних жанрово-змiстовних варiантах мае цший ряд ознак-критерпв, за якими визнача-еться популярнiсть i майстертсть музично! продукций. Зокрема виокремлюють: 1) акцент на канти-ленностц 2) прiоритет кантиленного мелодизму над метро-рштшкою, що не виключае поширеного юну-вання пiсень-танцiв; 3) «помгтшсть» та iнтонацiйна узагальненiсть мелодiйних i ритмо-формульних ш-тонацiй-поспiвок» [7, с. 10]. Ц критерп формують своерщну сталу модель виконавця та його творчо-стi, яку народ (з латинсько! «рори1ж») робить своею, тобто популярною (народною), й сприймае в якосп готового продукту свое! уяви та розумшня мистецтва. Актуальним в украшськш естраднiй культурi е використання автентичного фольклорного матерiалу. Це породжуе мiжпластовий та мiжстильовий синтез. Предметом цього до-слвдження е мiжстильове поеднання фольку та популярно!, адаптовано! до сприйняття масою, му-зики.
Виражальною особливiстю, що сепаруе попу-лярну естрадну музику вщ iнших напрямiв е те, що в нш переважае ритмiчна сторона, де «вся компо-зицiя побудована найчастше на повтореннi однiе! ритмоформули» [9]. Тому, перерахованi вище основш критери поп-музики абсолютно суголост з характерними ознаками фольклору, яш полягають в колективностц iмпровiзацiйностi творчостц неза^пленост^ варiантностi трактувань [6].
У XXI ст. украшсьш традицшт естрадт спiваки ввiйшли, маючи потужних попередник1в, як1, починаючи з 60-х рр. XX ст.,. торували нелегкий шлях (за умов тоталитарного режиму та всемо-жливих утисшв) укра!нсько! фольк-орiентацiйно! пiсенно! творчостi. Великий внесок у популяриза-цш й закладини пiдвалин естрадно! музики зробив композитор та поет В. 1васюк. Режисер Л. Дутшвсь-кий зiбрав бiля себе цiлу когорту традицшних укра!нських виконавцiв, як1 плекали укра!нський народний мелос, пiдiймали дух непокори й нацю-налiзму, одягали на сцену вишиванки й стилiзованi шд нацiональний одяг сценiчнi костюми - Назарш Яремчук, Василь Зiнкевич, Софiя Ротару, Павло Дворський, 1во Бобул, трю Маренич та iншi.
Можемо видiлити калька сольних виконавцiв, що, по суп, створюють своерiдний шстяк укра!нсь-ко! популярно! фольк-орiентацiйно! музично!
сфери вже власне у XXI ст. Оксана Бiлозiр репре-зентуе своею творчiстю поп-обробки народних тсень й обрядових пiсенних текстiв «Пане господарю, вставай з постелЬ» «Що то за предиво», «Нова радють стала, яка не бувала» (1988, 1992) й так1 фольк-орiентованi, як «Укра!ночка», «Дже-рело», «Пшеничне перевесло», «Щороку то весна, то осшь», «Ласкаво просимо», «Свiтлиця», «Чума-цький шлях», «Коханий», «Як не буде розлук», «Пiсня для мами», «Батьк1вське жито» (2001). У 2007 рощ був створений проект сучасного ввдтво-рення укра!нсько! музично! автентики, в якому взяли участь О. Бiлозiр та музичний гурт «Men Saund». Результатом спiвпрацi став альбом аран-жованих укра!нських народних тсень та авторсь-ких композицiй фольк-орiентовано! тематики й ритмiки «Щд облочком». Зокрема, композицi! «Зе-лений дубочку», «Ой там, у ЛьвовЬ» «Колечко», «Пвд облочком», «Люляй, мiй синочку», «Сива зо-зуленько» е прикладом майстерного й про-фесiйного прочитання укра!нсько! музично! спад-щини. Цiкавим е те, що виконавщ вiдiбрали шсш, як1 належать до рiзних жанрових категорiй, що дозволило побачити рiзноманiтнiсть i строкатiсть укра!нсько! тсенно! традицi!: «Ой там, у ЛьвовЬ» належить до рекрутських, солдатських тсень з еле-ментами суспiльно-побутового характеру; «Люляй, мш синочку» представляе жанр колисково!, проте яскравим е також сустльне тло, що зображае важку долю укра!нського народу. Митцi використовували тексти та музику укра!нських народних тсень, що були опублжоват в збiрнику «Пiснi з Львiвщини»
[4].
Творчють Hiini MaTBieHKO апробуеться на ос-новi широко! жанрово! канви народних пiсень: обрядових, жарпвливих, лiричних, пiсень-балад, пiсень-молитов тощо. Зокрема, до золото! колекци укра!нських оброблених фольклорних пiсенних текстiв ввiйшли так твори, заспiванi артисткою: «А на добрий вечiр», «Бувайте здоровi», «Дозволь мет, мати», «А в Городi, а в Городi Роман родить», «Зайчику, зайчику», «1шло дiвча лучками», «Гойда, гойда-гой, нiченька iде...», «Ой, ну люл1 люлi». Також у 2003 р. свгг побачила бiографiчна книга Н. Матвiенко «Ой, виорю нивку широкую», де було представлено майже ва твори з репертуару ствачки (бiльш, тж 250 тсень). О^м рясного використання укра!нського народного мелосу, митець ствае авторськ1 композицi!, проте навiть у су-часних текстах спiвачка абсолютно вiрна укра!нсь-ким фольклорним традищям. Оск1льки, авторськ1 твори, виконанi Н. Матаенко, ввдтворюють фольк-лорне цитування, образною й тематичною палiтрою ствзвучт з укра!нськими народними пiснями, !хньою ритмо-мелодикою та ладовою системою («Смшться, плачуть солов'!», «Чарiвна скрипка», «Як я люблю тебе», «Чари ночЬ» «Квiтка-душа» тощо).
Яскраву нiшу фольклорного музичного цитування займае Haтaлiя Бучинська. Справжнiм хiтом спiвачки стала тсня «Дiвчинa-Веснa» (2004), де присутне фольклорне цитування та ла-дово-ритмова адаптащя укра!нського пiсенного
фольклору. Щодо образного наповнення композицп, то центральним образом е символ дiвчини, що асоцшеться з новизною весни, яка перенароджуе природу й усе навколо, несучи свiтло й позитивну енергш любовi [1]. Громадянську й патрiотичну фольк-орiентацiйну тематику бачимо в композицп «Моя Укра!на» (2003), де вщтворена опоетизована iсторiя нашо! кра!ни, яка, як мучениця, пройшла ба-гато поневiрянь: «Ти шляхом праведним, святим / йшла до волi, Украто. / Ти перед ворогом свош / не ставала на колта» [2].
Ввдтворюе народне музичне мистецтво та ствае стилiзованi тд фольклор тст укра!нська артистка з-за океану Аничка. Стильовий напрям митця можна зрозумгги вже з того, яке сцетчне iм'я вона вибрала, тому що «Аничка» - пейоратив-ний захвдноукрашський дiалектний варiант iменi «Анна». У 2000 р. вийшов альбом тд такою ж назвою - «Аничка», де зiбранi композицп лемшвсь-ких народних пiсень у сучасних обробках. У 2003 -2004 рр. було записано новий альбом «Силою любовЬ» де заспiванi так укра!нськ1 народнi пiснi «Под облачком», «Гамерицький край», «Закар-патська в'яванка». Особливiстю спiву Анички е мшмальне втручання в народну манеру виконання, збереження максимальних фонетичних та лексич-них особливостей дiалектного мовлення. Водночас естрадш характеристики виявляються в залученш сучасних музичних iнструментiв, легкому пе-реiнтонуваннi ладово! системи пiсень.
Ствачка Руслана Лижичко вивела укра!н-ську фольк-орiентацiйну популярну музику на за-гальноевропейський простiр завдяки перемозi на «£вробачент». Апробована И командою народна гуцульська традицiйна музична й стилiзована ко-стюмована та атрибутна традищя на калька рок1в стали брендом та репрезентом дико! стихп Кар-патського регiону. Платиновий альбом «Дим танщ» (пiснi «Коломийка», «Ой, заграй-мо, музи-ченьку», «Аркан», «Гуцулка», «Швшчна» та iн.) (2003) ввдтворюють елементи музики й танцю пра-давньо! та колоритно! гуцульсько! традицi!. У плапвщ присутне поеднання сучасного популярного музичного продукту з давшми етнiчними кар-патськими мотивами (використання трембiти, бубнiв, танцю аркан, цитування в пiснях гуцульсь-ких дiалектних слiв, використання шк1ряно! атрибутики в одяз^. «Дик1 танцi» стали результатом так званого експедицшного «Гуцульського проекту», над яким спiвачка працювала калька рок1в. Мистецтво Руслани перебувае на перетинi популярно! естрадно! музики, фольк-орiентацiйних обробок укра!нсько! традицшно! пiсенно! творчостi iз залу-ченням загальновiдомих символiв-маркерiв, що ре-презентують гiрську зах1дноукра!нську мiсцевiсть).
Укра!нський та кримсько-татарський фольк-орiентацiйний шлях торуе шша переможниця «£вробачення» (2016) - Джамала. У репертуарi ствачки поп-джазова обробка лемкiвсько! народно! тст «Ой верше, мiй верше», стилiзована пiд укра!нську народну шсню композиц1я «Чому квiти мають очЬ» з фiльму «Поводир», який, у свою чергу, також торкаеться музично! тематики та розповвдае
про одну з багатьох страшних сторшок в нашiй iсторi! - масовий розстрш укра!нських бандуристiв. На сшльт характеристики пiснi з фольклорними текстами вказуе традицшний для усно! народно! творчосп однаковий зачин, що у цьому випадку ви-ражаеться запитанням «чому?». I власне метафора «квiти мають очЬ» мае глибоке зооморфiчне корiння, що сягае давтх вiрувань нашого народу.
Внесла свою лепту в розвиток нацюнального ввдродження укра!нсько! народно! та фольклорно-орiентовано! пiснi Марта Шпак. У творчому до-робку спiвачки композицi! «На свианку», «В небi зiронька», «Лелека», «Журавлина доля», «На всi часи», «Повстанське танго», «Сопiлка» (2005, 2009) тощо. Обробки укра!нських народних тсень спiвае 1ванка Червiнська. Зокрема, «Лепв пташок», «Ой, куди ж ви, голубочки». Остання з композицш нале-жить до рангу обрядових тсень. Зазвичай !! мае ви-конувати дiвчина перед тим, як взяти шлюб. У нашiй iнтерпретацi! ще! пiснi можна почути i драматизм, i лiрику, трiшки схвдних мотивiв, i, мож-ливо, навпъ якусь життеву романтику.
Заявила себе, як представниця укра!нсько! народно! шсенно! стилiстики, солiстка власного музичного проекту ILLARIA (Катерина Прищепа). Платiвка «13 мюящв» представлена абсолютно з матерiалу укра!нсько! пiсенно! творчостi. «Ма-терiалом для альбому став виключно укра!нський фольклор у власному прочитаннi. Для створення унiкального етно-альбому «13 мюящв», ILLARIA свiдомо звернулась переважно до обрядового фольклору» [11]. 13 тсень ввдтворюють хронолопчно народний календар: вiд веснянок, через тро!цьк1, купальсьш й жнивнi поспiвки, до колядок та щедрiвок. Також наявнi й колисков^ весiльнi й лiричнi тст з рiзних регiонiв Укра!ни. У плапвщ «13 мiсяцiв» спiвачка ввдтворила свою мр1ю надати «музичним артефактам» Укра!ни актуальностi й популярностi в сучасному культурному просторi. 1ЬЬЛК1Л почала вивчати укра!нський фольклор ще в студентсьш роки й уже тодi виявляла схильнiсть до етнiчно! музики. Ствачка зiзнаеться, що укра!н-ська народна тсенна творчiсть дуже сильна енерге-тично й може вплинути на долю. «Коли я заствала пiсню про кохання - невдовзi закохалася, заспiвала весiльну - вийшла зам1ж, заспiвала колискову - до-нечка народилася. Але це не моя заслуга. Це такий укра!нський фольклор у нас сильний. £ таш пiснi у фольклорi, яш я нiколи не спiватиму, тому що бо-юся - вони настшьки сильнi i пророчi, що краще не брати на себе такий тягар. Це або тужливi-журливi про тяжку долю, або обрядовi плачг Навiть у селi пльки окремi бабусi таке можуть ствати. Це люди з певними вiбрацiями - земнiшi, як1 вiдчувають силу землi i можуть себе якось очистити тсля цього. Я дуже вразлива, у мене бшьше свплих, верхнiх вiбрацiй» [12].
Завдяки популярному шоу «Голос краТни» зовсiм недавно розпочала свою спiвочу кар'еру Христина Соловш. Спiвачка намагаеться мiнiмалiзувати зестраднення укра!нського тра-дицiйного мелосу, проте все ж помiтне своер1дне
популярне обрамлення фольклору, залучення су-часних музичних iнструментiв, бек-вокальнi партi!, професштсть спiву тощо. Дебютантка активно зай-маеться ввдтворенням та популяризацiею лемшвсь-кого фольклору, оск1льки, сама походить з тих кра!в. У шсеннш скарбницi лемк1в збереглися давнi календарно-обрядовi композицi!, що пов'язанi з аг-рарним календарем наших предк1в та багатими на обрядовiсть звичаями. Х. Соловш ввдтворюе спад-щину свого лемшвського корiння в таких аранжо-ваних лемк1вських народних пiснях, як «Тече вода каламутна» (2015), «Янчик», «Сидит пташок», «Тиха вода», «Горе долом», та шшт
Елементи фольклорного цитування та викори-стання певних народно -шструментальних стилiв знаходимо в таких сучасних виконавщв: Злата Огневiч - «Зозуля» («Я чула ств у лiсах»); Росава - альбоми «Просто неба» (2001), «Колисанки» (2006); О. Пономарьов - «Минае день», «Я люблю тшьки тебе» (2006); Тша Кароль - «Укра!на - це ти», «Щедрик»; Антонiна Матвiенко - «Мавка», «Коханий» (2013); Арсен Мiрзоян - «На кордонi зими» (2013); надп подають сестри Вiкторiя та Ана-стасiя Петрик - «Скрипаль осiннiй», «Рiка-печаль».
Висновки. У статп розглянуто iнтерпретацi! укра!нського народного мелосу на рiвнi популярно! музично! традицп початку XXI ст. Найчастше ви-користовуеться фольклорне цитування - написання автором пiсень, що в той чи шший спосiб стилютично вiдтворюють семантику, тропiку та ритмо-мелодику фольклорних зразк1в (Руслана, Аничка, Оксана Бiлозiр та iншi). Однак, зустрiча-ються аранжування та обробка власне укра!нських народних пiсень (О. Бiлозiр, Iлларiя, Н. Матвiенко та iншi). Перспективи подальшого дослiдження. Науковий розгляд естрадно! музики та !! варiатив-но! системи (тут - поп-фольку) пльки починаеться, тому важливими е питання стильових ввднесень, лексичних забарвлень авторських пiсень фольклор-но! орiентацi! та вивчення певних груп виконавцiв, що повшьно формують новi жанровi ввдгалуження вже власне в нашому столгт.
Лiтература
1. Бучинська Н. Моя Укра!на // Наше: Тексти
тсень. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nashe.com.ua/song/3757/album/330/
2. Бучинська Н. Я - громадянка Украни, живу тут i не маю m права, нi бажання вчинити ш-акше [Електронний ресурс]. Режим доступу: http ://glavred. info/kultura/nataliya-buchinska-ya-gromadyanka-ukrayini-zhivu
3. Мозговий М. П. Становлення i тенденцii розвитку укрансько].' естрадноi пiснi: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвоз-навства : спец. 17.00.01 „Теорiя та iсторiя куль-тури". - К., 2007. - 19 с.
4. П1сш з Львiвщини / Упорядник Ю.О. Кор-чинський. - Ктв: Музична Украiна, 1988. - 446 с.
5. Поплавський М. М. Антолопя сучасноi ук-раiнськоi естради. - К.: Преса Украiни, 2004. - 416 с.
6. Риман Г. Музыкальный словар. - Москва: Директ Медиа Паблишинг, 2008. - 312 с.
7. Рябуха Т. М. Витоки та штонацшт скла-довi украiнськоi пiсенноi естради: Автореферат ди-сертацй' на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства - Харшв, 2017. - с. 19.
8. Тормахова B. М. Укрш'нська естрадна му-зика i фольклор: взаемопроникнення i синтез: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 „Музичне мистецтво".
- К., 2007. - 17 с.
9. Тормахова B. М. Характерт риси укрш'нсь-ко1' поп-музики шнця хх-початку xxi столiть. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3803/1/165-172.pdf
10. Юцевич Ю. С. Музика: словник-довщник.
- Тернопiль: Навчальна книга - Богдан, 2003.
11. ILLARIA. Офщшний сайт спiвачки. [Елек-тронний ресурс]. Режим доступу: http ://illaria.ua/p/ru/illaria/bio graphia/
12. ILLARIA. Укра!нський фольклор дуже си-льний i може вплинути на долю. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/culture/ illariva-ukravinskij-folklor-duzhe-silnij-i-mozhe-vplinuti-na-dolyu/764317
