CC BY
68
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7
But not all the performances were held at a high level. On stage often met hackwork.
Sufficiently severe condition of the Winter Theatre helped create in another scene - Summer Theatre in the city park. The summer of 1934 in eastern Ukraine toured Leningrad Bolshoi Drama Theater. He ended up touring in Mariupol. But while Winter Theatre demanded reconstruction, so take our dear guests had nowhere. Then pledged Mariupol - 45 days to build in the city park of culture and recreation summer theater. The new theater was builtJune 25, 1934.
But city authorities have promised to restore the ruined Winter Theatre. The restored theater was opened March 14, 1936. Artistic director became Smirnov, chief director A. Iskander. Opening of the theatrical season was held on March 24. At the same time, the city created a theater troupe. In theater artists came from Moscow, Leningrad, Kiev. The theater's repertoire consisted of the best plays of Soviet drama, «The Aristocrats» N. Pogodin, «Plato Merlin» Kornejchuk, «Wonderful fusion» Kirshon W., «Home life» L. Pershamajski. Prominent place in the repertoire of the theater takes a classic: «The Bride», «Anna Karenina» «Boris Godunov». Residents of the city very fond of the theater. At first performances were sold almost all tickets. In 1938, the chief director of the theater becomes Honored Artist of the RSFSR Anatoly Stepanovich Khodyreva. Theatre gets the name Vsedonetsky Music and Drama Theatre. In his repertoire - the works of Russian and Soviet classics. Among them, «The Forest» by A. Ostrovsky, «Optimistic Tragedy» Vishnevsky. Theatre toured the cities of Donetsk and Voroshilovgrad areas visited Kharkov.
The author concludes that features theatrical culture Mariupol 20-30th years of the twentieth century was the desire to see the artists in major theaters, a high level of interest and attendance of the theater. In this period was often observed manifestation of hackwork in performances of actors . That is why in 1930, more acutely the question of restoring the theater in Mariupol.
Key words: New Theatre, Winter Theatre, touring, hackwork, Vsedonetsky Music and Drama Theatre.
УДК 792.7(477)"197/198" Драбчук Ю. П.
УКРАШСЬКА П1СЕННА ЕСТРАДА 70-80-Х PP.
Buceimneno oco6nueocmi розвитку тсенног естради у meopnocmi украгнських npoeidnux композитор1в 70 - 80 pp. XX ст. Розглянуто ennue cynacHocmi на естрадну meopnicmb. npoanani3oeano авторську nicmo як компонент контркупьтури.
Knwnoei слова: aemopcькa тсня, eoкaльнo-iнcmpyмeнmaльнi aнcaмблi, украшсью композитори, естрада, eoкaльнuй жанр, аматорська тсня, джаз-оркестр, «театр nicrn».
На меж! 70-80-х р. р. розпочався новий етап формування естрадного тсенного репертуару, який вщр1зняеться вщ попередшх суттевими змшами у жанровш насиченосп, функцюнальними особливостями й новими виконавськими засобами. Масов1зацп украшсько'1 естрадно'1 тсш сприяли розвитку телебачення, удосконалення звукозаписуючо! та звуковщтворюючо! техшки, поява електромузичних шструмент1в. Усе зазначене сприяло виникненню численних самод1яльних вокально-шструментальних ансамбл1в - прикметно'1 ознаки ново! доби в розвитку популярного музичного мистецтва.
1стор1я розвитку украшсько'1 естради в СРСР невщ'емна також вщ пол1тичних змш. Так, у роки хрущовсько'1 «вщлиги» украшська естрадна тсня стала невщ'емною складовою
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7
програм Всесоюзного радю та Центрального телебачення. Цьому сприяла поява популярних niceHb П. Майбороди, I. Шамо, 0. Бшаша, С. Сабадаша, А. Горчинського, I. Поклада на в1рш1 А. Малишка, В. Сосюри, М. Рибчинського, Б. 0лшника та iн. У зазначений перюд створено кшвсько-дншровський i карпатський лiричнi цикли [2].
У 70-х рр. загальною рисою св^ово! естради як рiзновиду масово! культури стае поширення шлягeрiв (вiд нiм. schlager - ходовий товар та schlagen - бити в барабан) -особливо популярних тсень, тдпорядкованих музичнш модь Характерними особливостями шлягеру е стандартшсть тематики (наприклад, тема кохання), простота тексту, виразшсть ритмiки, лапiдарнicть сюжету, образно-лексична стереотипшсть у поеднаннi з оригшальтстю провiдного образу.
0cобливоcтi украшського шлягеру також значною мiрою зумовлювались стереотипами сучасно'1' европейсько'1' музики (диско, рок-н-ролу), а також деяких рiзновидiв танщв (твicт, вальс, танго, шейк). 0кремим каналом асимшяцп европейських сташв став захщноукрашський фольклор.
У бшьшосп тeкcтiв шлягeрiв стандартизовано йдеться про т чи iншi почуття, без особистюно'1' визначeноcтi. Типовий приклад «класичного» зразка пострадянського шлягерного тексту - широко вщома пicня «Лаванда» В. Матецького та М. Шаброва. Тут домшуе танцювальшсть наявний спрощений ритм, невибаглива афористичшсть висловлювання та вщсутшсть психолопчно! розробки теми межують з позбавленими оригшальносп образнicтю, лексикою, поетичними римами. В них найчаспше зуcтрiчаютьcя слова-символи «я» i «ти», «ми», «любов», а також ряд «cлiв-опeраторiв» - «приходити», «говорити», «втрачати» тощо [4, 130].
В украшськш естраднш пicнi 60-70-х рр. XX ст. паралельно з «а^матизащею» багатьох сташв та форм св^ово! естради розвивалися i продовжувалися лiричнi традицп, зокрема аматорського й домашнього музикування. Наприклад, риси старовинного украшського романсу та солоству, тicно спорщнених з фольклорними джерелами, збeрiгали свою значущють i в новiтнiй час [3].
Сказане тдтверджують пicнi тих роюв, напиcанi А. Кос-Анатольським, П. Майбородою, I. Шамо, 0. Бшашем, I. Покладом, С. Сабадашем, В. Михайлюком та ш. Вони характеризуються новаторськими пщходами до традицшних заcобiв тсенно! виразноcтi. Назавжди залишаться класикою «0сшне золото» I. Шамо, «Червона троянда» А. Горчинського. Роль цих тсень у розвитку укра'1нсько'1 нацюнально'1 пiceнноi естради е надзвичайно важливою [1, 2]. Саме завдяки 1'м вона не тiльки стала популярною в Укрш'ш, а й отримала визнання.
Укра'1'нська тсенна естрада 70-х рр., як i радянська вцiлому зазнала вплив зарубiжних анcамблiв типу «Бiтлз» та «Роллшг Стоунз». Знадобився певний час для набуття вiтчизняними естрадними виконавцями свого творчого реноме. Заслуговують, зокрема, на увагу украшсью В!А «Смeрiчка» та «Кобза». ^ творчi колективи спромоглися на високому художньому рiвнi досягти поеднання рiзних стильових та виконавських елеменпв; компонeнтiв iнcтрумeнтального стилю «рок» з обробками украшських народних тсень.
У 70-х рр. джазове мистецтво «лeгалiзувалоcя» й завдяки проведенню щорiчних всесоюзних джазових фecтивалiв набуло велико'1 популярноcтi. Утворювалися чиcлeннi аматорcькi й професшт анcамблi та оркестри, зорiентованi на примноження традицiй укра'1'нського музичного фольклору.
Йдеться, зокрема, про джаз-оркестри «Дтпро», «Зелений вогник», оркестр Кшвського державного цирку, анcамблi «Свiрчковe число», «Трю Найдичiв», «Арнiка» та ш.
Серед художнiх прийомiв, застосовуваних втизняними джазовими музикантами, найпоширeнiшими були аранжування народно'1 пicнi засобами джазово'1 гармони; замша ритму народно'1 пicнi на джазовий ршмчний малюнок; створення джазового твору на тему
ISSN 2226-2849
BICHИK MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2014, ВИП. 7
нapoднoï пicнi; мyзичнa твopчicть пoзa бeзпocepeдньoю oпopoю нa нapoднy п^ню, aлe з викopиcтaнням oкpeмиx eлeмeнтiв фoльклopy (лaдy, гapмoнiï, pитмy).
Tpaдицiï тeaтpaлiзaцiï пicнi, що зaгaлoм e дocить дaвнiм явищeм, нaбyли зтачного пoшиpeння в Укpaïнi нa пoчaткy 70-x pp. XX cт., пepeдyciм y пiceнниx твopax, головним чином ельник, нa гepoïкo-пaтpioтичнy тeмaтикy. Bиpaз «тeaтp пicнi» caмe в той пepioд пoчaв aктивнo викopиcтoвyвaтиcя та мyзичнiй ecтpaдi й y ^птиц як визнaчeння викoнaвcькoгo миcтeцтвa да тiльки cyтo вoкaльнoгo, a й дpaмaтypгiчнo-iгpoвoгo xapaктepy.
Пoтpiбнo нaгoлocити та тому, що пpaгнeння до тeaтpaлiзaцiï пicнi виявлялocя нa пoчaткy cтaнoвлeння цього жaнpy в дocить нeвигaдливиx, дeкoли нaвiть пpимiтивниx фopмax, що да можуть бути пopiвнянi з apceнaлoм зacoбiв cyчacнoï тeaтpaльнoï пpaктики. Taк, нaйчacтiшe викoнaвцi викopиcтoвyвaли тaкi нaйпpocтiшi фopми виpaзнocтi, як xoдiння по cцeнi, oднoмaнiтнe вiдбивaння тaктy ногою тa iн. Boднoчac cпeцифiчнicть цього типу викoнaвcтвa пpocтeжyвaлacя вщ caмoгo пoчaткy в cпeцiaльниx пpийoмax iнтoнyвaння y вeдeннi звуку, y мeтpopитмiцi, xapaктepi мeлoдики й otoco6í цeзypyвaння, a тaкoж y cyTO тeaтpaльниx пpийoмax викoнaння.
Cлiд о^бливо зaзнaчити, що y 80-i pp. позтачилдаь тaкoж пpинципoвим oнoвлeнням звукового мaтepiaлy, cтpiмким зaпpoвaджeнням цифpoвиx aкycтичниx ^ие^о^'в тa мyльтимeдiйниx кoмп'ютepiв.
Cьoгoднi нaпиcaння твopiв в мyзичниx пpoгpaмax (ceквeнcopax) типу Nuendo, Cubase, Reason, Logic да e piдкicтю. А caмe вapтo нaгoлocити, що apracra, ocoбливo пoчaткiвцi, якi нe мaють мoжливocтi oплaтити poбoтy «живим» музи^т^, чи xoчa би oплaтити i^rn зaпиc в студи, змyшeнi зaдoвoльнятиcь oцифpoвaним звуком, тобто ceмплoм (з arn^. «sample» -oзнaчae «зpaзoк»). В зaлeжнocтi вiд зaплaчeнoï cyми apaнжyвaльникy apтиcт oтpимye i якють фoнoгpaми. He якicнi фoнoгpaми, тaк звaнi в нapoдi «мiнycoвки» тaкoж нe e piдкicтю, i cyib тут нaвiть нe тaк в кшькоеп гpoшeй, як в xyдoжньoмy cмaкy i дocвiдi apaнжyвaльникa, бшьшють якиx в Укpaïнi нe мaють нaлeжнoï ocвiти. Myзичний пpoдyкт вигoтoвлeний тaким «фaxiвцeм» пpиpeчeний бути да якicним. Caмe тому, бepyчи будь-яку у^тн^ку кoмпoзицiю тaкoгo гaтyнкy i пpиpiвнюючи ïï з iнoзeмнoю, мoжeмo пoбaчити cyттeвy piзницю, нaпpиклaд, в зaxiднiй мyзицi чiткo пpocтeжyeтьcя тeндeнцiя пoeднaння «живиx» iнcтpyмeнтiв з eлeктpoнними звyкaми, чого нeбaгaтo в yкpaïнcькiй мyзицi. Дyжe piдкo в cyчacнiй yкpaïнcькiй пicнi зacтocoвyютьcя coпiлки, цимбaли тa iншi нapoднi iнcтpyмeнти, яю в пoeднaннi з пpoфeciйним apaнжyвaнням могли би cтвopити нeпoвтopний у^^'н^кий кoлopит.
Зacтocyвaння цифpoвoï aпapaтypи в мyзичнo-твopчiй дiяльнocтi cпpoщye ïï, знiмaючи бaгaтo pyтинниx пpoблeм, i дoзвoляe пpилyчитиcя до твopчoгo пpoцecy тавт тиx, xтo нe мae нeoбxiднoï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки.
Пpaгнeння до тeaтpaлiзaцiï, aкцeнтyвaння видoвищнocтi кoнцepтнoгo викoнaвcтвa, poзвитoк ecтpaднoï твopчocтi в opiern^iï та cyчacний шoy-бiзнec cпpичинили вaгoмi змши нa нивi y^arn^^' пiceннocтi 70-80-x pp. минулого cтoлiття. Пoчacтiшaли нeтpaдицiйнi, opигiнaльнi peжиcepcькi piшeння, з'явилacя cyчacнa aпapaтypa, що дaлa мoжливicть зacтocoвyвaти пoтyжнi звyкoвi тa cвiтлoвi eфeкти.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Kpищeнкo В. Блaгocлoвeнний будь, вiчний у^^ицю!: I В. Kpищeнкo ; poзмoвy вiв
В. Зaeць II Kyльтypa i життя. - 2005. - 6 квт - C. 2.
2. Maлишeв Ю. В. Ц - мyзикa! I Ю. В. Maлишeв. - kmb : Myзичнa У^шта, 1974.
3. Moзгoвий M. П. Cтaнoвлeння i тeндeнцiï poзвиткy yкpaïнcькoï ecтpaднoï пicнi : диа
кaнд. миcтeцтв: cпeц. 17.00.01 I Moзгoвий Mикoлa Пeтpoвич ; KHУKiM. - Kиïв, 2007. -
175 c.
ISSN 2226-2849
BICHHK MAPiynOntCLKOrO flEP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: OIHOCOOLS, KYHLTYPOHOrLS, CO^OHOrLS, 2014, BHn. 7
4. HepxarnHHa H. C. HapoAHoniceHHi A:epena B yKpaiHCbKiM My3HHHiM ecTpafli / H. C. HepKamHHa // MHCTeuTBo Ta eTHOC : 36. HayK. np. / AH YPCP, Ih-t MHCTeuTBO3HaBCTBa, ^onbKnopy Ta eTHorpa^ii iM. M. T. PHnbCbKoro. - Khib : HayK. AyMKa, 1991. - C. 134-135.
Drabchuk Y. P.
UKRAINIAN SONGS STAGE IN THE 70-80 YEARS OF THE XX CENTURY
The article highlights the features of development in the work of pop song Ukrainian leading composers of the 70 - 80 years of the XX century. The influence on modern pop art is marked. Bards analyzed as a component of the counter culture.
It is marked that there started a new stage in the formation of the pop song repertory which differed from the previous one by the substantial changes in the genre fullness, functional peculiarities and new performance presentation and great number of Ukrainian pop songs favoured the development of TV, improvement of the sound-recording and sound-producing equipment, the appearance of the electric music instruments. Everything favoured the appearance of a great number of amateur pop groups - one of the signs of a new period of development of the pop art development in music.
Key words: song, vocal and instrumental ensembles, the Ukrainian composers, pop-vocal genre, amateur song, jazz band, "theater songs."
YAK 81'25
^apKOBa C. M.,. HiKO^bneHKO M. B, HiKo^bneHKO T. M.
B3ACM03B'.fl30K nEPEK^A^Y I KYtfbTYPH
Cmammn npucemeua ocmucjichhw npazMammuux acnexmie nepexiady, ^o xapaxmepmywmb uozo hk axm MiwMoeuoi ma MiwKynbmypuoi KOMyuiKa^i. y cmammi aHani3yembCH nepexnad hk MiwMoeue KOMyuixamueue xeu^e. Hazonomyembcn Ha moMy, ^o nepexiado3Haecmeo deMOHcmpye Hepo3pueuuu 3e 'h3ok He nume 3 niuzeicmuxorn ma ii hucwhhumu zany3HMU, a u (piiococpiew, xyibmypoioziew, ^o euxodumb daiexo 3a Mewi Moeo3uaenux ma iimepamypo3Haenux duc^nniu.
Knwnoei cnoea: nepexnad, npazMamunuuu acnexm nepexiady, MoeHa xapmuHa ceimy, KynbmypHuu KOMnoHeum 3HaneuHH, xyibmyponoziH, xyibmypouiMu, xceuouiMu, idioHiMu, KaibxyeaHHH, auanozu, (ouoei 3uau hh.
He3Ba:aronH Ha Te, ^o npaKTHKa nepeKnaAaubKoi AianbHoCTi y BiTHH3HarnM KynbTypi Carae b rnH6oKy AaBHHHy, TeopeTHHHe oCMHCneHHa 6araTbox npo6neM y nepeKnaAo3HaBCTBi ^e He BHnepnaHe. nonHHaronH BiA ApHCToTena, cbo'i CnoCTepe:eHHa ^oao Teopii nepeKnaAy Ta nepeKnaAaubKoi MaHCTepHoCTi 3a.nHmH.nH 6e3nin AoCniAHHKiB aK y 3apy6i:HiM, TaK i y BiTHH3HaHin Hayui. Цe po6oth O. I. EineubKoro, P. n. 3opiBnaK, B. I. Kapa6aHa, B. H. KoMiCapoBa, B. B. KominoBa, I. B. KopyHua, O. H. KyHA3ina, O. O. HoCeBa, M. H. MoCKaneHKa, Ma:. HaMAH, B. fl. PaA^yKa, M. T. PHnbCbKoro, O. B. OeAopoBa, O. M. OiHKena, I. OpaHKa, H. M. HepHoBaToro, H. O. HepHaxiBCbKoi, K. I. HyKoBCbKoro, O. fl fflBeMuepa, T. B. fflMirepa, Ta 6araTbox iHmHx ^axiBuiB. OKpiM Toro, mh noC.yroByBa.HCa TeopeTHHHHMH po3po6KaMH Ta npaKTHHHHMH HanpauroBaHHaMH BHAaTHHx yKpaiHCbKHx
nepeKna^aniB M. K. 3epoBa, r. n. Konypa, A. O. Coaomoph, M. B. CTpixH Ta iHmHx MaHCTpiB
