CC BY
17
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
6. Khoruzha L., Kyrychok V. Duhovno-moralne vyhovannia shkoliariv v Ukraini: dosvid ta shliakhy vdoskonalennia [Spiritual and moral education of schoolchildren in Ukraine: experience and ways of improvement] // Ridna shkola. - 2013. - № 4 - 5. - S. 26-32.
УДК 37.035-055.1/.2:[374:78]
ЛАРИСА ОСТАПЕНКО
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Кшвський нащональний ушверситет культури i мистецтв
м. Ки1в, вул. £. Коновальця, 36
ПРОБЛЕМИ СОЦ1АЛ1ЗАЩ1 ШКОЛЯР1В В УМОВАХ ДИТЯЧОГО МУЗИЧНОГО КОЛЕКТИВУ
Дослiджено процес cоцiалiзацii школярiв в умовах дитячого музичного колективу. Розглянуто pi3Hi фактори cоцiалiзацii dimeu та ix основнi види (стихшна; вiдносно спрямована; сощалъно-контролъована). Охарактеризовано процес стимулювання творчо'1' акmивносmi й рeалiзацiю потреби у визнаннi серед однолтюв в процеci учасmi в дитячих музичних фестивалях. Виcвimлeно cоцiалiзацiю як складний процес формування оcобиcmоcmi дитини, особливо у штлъному тдлтковому вщ, становлення та формування ii cуmноcmi та cвimогляду в умовах музичного колективу. Показано, що виховання школярiв у музичному cпрямуваннi мае за мету органiзовану дiялънicmъ для формування якостей оcобиcmоcmi через органiзацiю практичного творчого cпiлкування. Встановлено, що формування школярiв в умовах дитячого музичного колективу вiдбуваеmъcя в умовах cоцiалъного середовища та cоцiалъного cпiлкування, тут вирiшалъну ролъ вiдiграюmъ моmивацiя i стимулювання творчо'1' акmивноcmi школярiв. Обтрунтовано, що творче спшкування в музичному дитячому колeкmивi е могуmнiм внуmрiшнiм стимулом для рeалiзацii сво1х здiбноcmeй у дитини, спонукае до самоствердження та завоювання авторитету в однолтюв. Доведено, що тшъки у згуртованому музичному колeкmивi можна правилъно i професшно органгзувати пeдагогiчнe кeрiвницmво творчим процесом.
Ключовi слова: cоцiалiзацiя дimeй, дитячий музичний колектив, cоцiокулъmурний розвиток, музичний фестивалъ, обдароватстъ, музичнi здiбноcmi, крeаmивнicmъ.
ЛАРИСА ОСТАПЕНКО
кандидат педагогических наук, доцент, Киевский национальный университет культуры и искусств
г. Киев, ул. Е. Коновальца, 36
ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛИЗАЦИИ ШКОЛЬНИКОВ В УСЛОВИЯХ ДЕТСКОГО
МУЗЫКАЛЬНОГО КОЛЛЕКТИВА
Исследован процесс социализации школъников в условиях детского музыкалъного коллектива. Рассмотрены различные факторы социализации детей, а также их основные виды (стихийная, относителъно направленная и социалъно контролируемая). Охарактеризован процесс симулирования творческой активности и реализации потребности в признании себя среди сверстников в процессе участия в детских музыкалъных фестивалях. Социализация освещается как сложный процесс формирования личности ребенка, особенно в школъном подростковом возрасте, его становление, формирование и мировоззрения в условиях музыкалъного коллектива. Показано, что основная целъ воспитания школъников в музыкалъном направлении состоит в организованной деятелъности для формирования качеств личности с помощъю организации практического творческого общения. Установлено, что формирование школъников в детском музыкалъном коллективе происходит в условиях социалъной среды и социалъного общения, здесъ решающую ролъ играют мотивация и стимулирование творческой активности школъников. Обосновано, что творческое общение в музыкалъном детском коллективе является могучим внутренним стимулом для реализации своих способностей у ребенка, которое стимулирует к самоутверждению и завоеванию авторитета среди сверстников. Отмечено, что в сплоченном музыкалъном коллективе можно правилъно и профессионалъно организоватъ педагогическое руководство творческим процессом.
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
Ключевые слова: социализация детей, детский музыкальный коллектив, социокультурное развитие, музыкальный фестиваль, одаренность, музыкальные способности, креативность.
LARYSA OSTAPENKO
Ph. D. in pedagogy, associate professor, Kyiv National University of Culture and Arts Kyiv, Konovalets, 36 st.
THE PROBLEMS OF SOCIALIZATION OF CHILDREN IN A CHILDREN'S
MUSICAL GROUP
The article studies the process of the socialization of children in a musical group. The author has studied diverse factors of the socialization of children and its types (spontaneous socialization; relatively controlled socialization and socially controlled socialization). The author has also given characteristics of creative activity stimulation and described the need to be accepted by peers being realized during the participation in children's music festivals. The notion of socialization was defined as a complex process of a child's personality development, especially during the school/teen age, whereby an individual acquires a personal identity and learns the norms, values, behavior, and social skills appropriate to his or her social position in the context of a musical group. Educational work conducted be teachers, family members and society contributes to this process. School education in terms of a musical group consists of activities organised in order to educate personality traits through the organization of practical creative communication. Schoolchildren's interpersonal relations are always based on social relations. It is proved that the personality development in a children's musical group is placed in social environment and social communication. The key role belongs here to the motivation and the incentive of the schoolchildren 's creative activity. Creative communication in a children 's musical group turns out to be a powerful inner stimulation for children to fulfil their abilities. It pushes a child towards self-assertion and the gain of authority among peers. The article proves that pedagogical guidance of the creative process can be led professionally only in a well-organised musical group.
Keywords: children's socialization, children's musical group, sociocultural development, music festival, giftedness, musical abilities, creativeness.
Гумашзащя сучасного суспшьства в Укра!ш, його духовне i моральне оновлення зумовили формування внутршнього свггу особистосп, ii творчо! активносп i вшьного прояву iндивiдуального креативного потенщалу. В зв'язку з цим сутгеву значимють набувае сфера музичного мистецтва як джерело i цшь духовного становлення особистосп.
Сучасна наукова думка розглядае мистецтво одним i3 важливих освггшх впливiв на формування особистосп дитини, !! свггогляду, духовного потенщалу. Воно мае велике виховне та шзнавальне значения для людини, оскшьки дозволяе !й значно розширити власний життевий досвщ, задовольняти сво! зростакга штереси до оточуючого свiту та сощуму, формуе !! духовний свiт. Мистецтво е одним iз генеральних факторiв в процесi естетичного виховання особистосп.
Мета статт - розглянути i проаналiзувати основн1 проблеми соцiалiзацi! школярiв в умовах функцiонування дитячого музичного колективу.
Соцiалiзацiя е суспiльним процесом. По-перше, це е залучення шдивща в систему суспiльних стосункiв, по-друге, це формування його сощального досвщу, а також становлення та розвиток особистосп.
Проблема соцiально-культурного розвитку та виховання дiтей шкiльного вiку засобами музичного мистецтва висвгглюе вагомi протирiччя мiж виутрiшньою потребою у набутт соцiального досвiду, потребою мати однодумщв, бути визнаним серед ровесниюв, в самореалiзацi! та мiж вiдсутнiстю оптимальних сприятливих умов, яю забезпечили би задоволення визначених потреб дiтей у межах !х шкiльного та побутового юнування.
Процеси соцiалiзацi! дитини в творчому колективi вивчали I. Загарницька [2] , А. Капська [7] та iншi науковцi. Особливу увагу щодо моделi музично! обдарованостi i здiбностей дiтей привертають дослiджения О. Горожанкшо! [1], Ф. Монкса [6]. Сучасш фестивальнi тенденци стали предметом вивченняТ. Зшсько! [3], М. Крипчука [4], Г. Хрома [8] та ш.
Проблема соцiалiзацi! школярiв в умовах дитячого музичного колективу е предметом дослщження багатьох вчених i практиюв в галузi педагопчно!, психолопчно! науки, вiково!
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
психологи, сощально! психологи, загально! педагопки, музикознавцiв. Так, А. Мудрик велику увагу придiляe вивченню питань сощашзацл у контекстi поведiнки дитини у вщносинах iз сiм'eю, колективом, суспшьством. Г. Гандзiлевська дослiджувала питання самореашзацп в учнiвському колективi обдарованих школярiв. Н. Корпач розглядае соцiалiзацiю в розвитку особистостi пiдлiтка в творчш дiяльностi у дитячих органiзацiях рiзних типiв. Питання формування комунiкативних здiбностей в процесi позашкшьно! дiяльностi знаходимо у працях Т. Щербаково!, особливосп колективного творчого виховання 1.1ванова.
Недостатня розроблен1сть проблеми соцiально-культурного розвитку та виховання школярiв засобами мистецтва у тому чист музичного, в культуролопчнш, мистецгвознавчш, соцiальнiй, психолого-педагогiчнiй та методичнш лiтературi свiдчить про iснування протирiччя: з одного боку, школярi мають велику потребу в комушкаци саме з ровесниками, тдвищенш самооцiнки за рахунок власних публiчних досягнень, самовираження тощо, з iншого - оргашзащя навчально-виховного процесу в загальноосвггнш школi, спрямована, насамперед, на засвоення учнями визначеного програмою навчання об'ему знань з певних дисциплiн. На наше переконання, нерозумiння повною мiрою вчителями-практиками велико! ролi мистецтва в процеа сощально-культурного розвитку особистосп дитини, особливо в пiдлiтковому вщ, е первинним джерелом iснування вказаного протирiччя.
Особливе мiсце в процеа соцiально-культурного розвитку особистостi дiтей шильного в^, передусiм пiдлiткiв, займають позашкшьш навчальн1 заклади (музичнi школи, художш школи, школи мистецтв) та позашкшьш заклади культури (клуби, будинки культури, Палаци культури, центри дитячо! та юнацько! творчостi та iн.).
Водночас, юнуе певна проблема, прихована в процеа пiдготовки керiвникiв аматорських музичних колективiв, яка не передбачае формування необхщних знань, вмiнь та навичок стосовно соцiокультурного розвитку особистостi в майбутнш професiйнiй дiяльностi. Тож, необiзнанiсть музичних керiвникiв, не усвiдомлення ними необхщносп та важливостi соцiально-культурного розвитку особистосп дiтей шкiльного вiку свщчить про вiдсутнiсть готовностi !х здшснювати художньо-педагогiчний супровiд визначеного процесу в умовах музично! дiяльностi.
Музична дiяльmсть створюе найбiльш сприятливi умови для оргашзованого соцiального досвiду. У цьому контекстi, як визначае I. Загарницька, «соцiалiзацiя дитини обумовлена вагомiстю впливу на цей процес низки факторiв. Серед них, безперечно, провiдне мюце належить шм'!, адже для дитини головними трансляторами сощальних i культурних цiнностей були i залишаються батьки» [2, с. 43], «досить вагоме мюце у цьому процес посщають i засоби масово! шформацл, яю поширюють науковi знания i культуру, оргашзовують розваги, формують вiдповiднi сощальш уявлення та орiентацi! особистостi у самоствердженш та емоцiйиiй розрядщ» [2, с. 44].
Де чимало факторiв сощашзацп дiтей, яю мають рiзиi основи (соцiальнi, мистецгвознавч^ педагогiчнi; об'ективт та суб'ективнi; виутрiшиi та зовшшш; керованi та некерован1; постiйнi, тимчасовi тощо). Вченi визначили наступн1 види соцiалiзацil: стих1йна - вiдбуваеться внаслщок впливу на особистiсть рiзноманiтних, спещально не створених обставин сусп1льного життя; вiдносно спрямована, що мае за мету оргашзащю в суспiльствi певних передумов, якi впливають на розвиток та життевих шлях особистостi; сощально - контрольована, яка е оргашзованою передачею соцiального досвiду особистостi та розвитку И потенцшних можливостей [7].
У цьому процеа важливим е знання соцiально-психологiчиих та соцiально-педагогiчних механiзмiв соцiалiзацil що впливають на дитину. До соцiально-педагогiчних мехаиiзмiв вiдносять традицшш: засвоення людиною норм, зразкiв поведшки, поглядiв, стереотипiв, якi властивi И найближчому оточенню (шм'я, родичi, друзi), та iнституцiональнi, якi функцiонують у процеш взаемодil людини з шститутами суспiльства та рiзноманiтними органiзацiями, а також засобами масово! шформацп.
Найбшьш сприятливими, на наш погляд, умовами сощашзацл молодших школярiв е вщносини з ровесниками, завдяки яким формуються соцiальнi уявлення, визначаеться соцiальна позищя дитини, засвоюеться нормативний аспект вщносин. А головне - саме в цей перюд вiдбуваеться набуття сощального досвiду.
У цьому контекстi, дитячий музичний колектив е оптимальним середовищем для виявлення та актуалiзацi! творчого потенщалу кожного учасника, набуття досвщу творчо! спiвпрацi, збагачення соцiального досвщу не т1льки у сп1лкуванн1 та взаемода, але i в рiзноманiтних програшних ситуацiях,
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
пошуку шляхiв виршення проблеми при вттент художтх образ1в та сцетчно! взаемоди. Так, можна стверджувати, що ва щ складов1 активно впливають на обдаровашсть дитини.
Кмецький вчений Ф. Монкс та його сшвавтор, консультант по проблемам обдарованосп I. 1пенбург, автори книги «Обдарован1 дгти» запропонували свою багатофакторну модель обдарованосп, яка складаеться з трьох особистюних компоненпв, основою яких е: штелектуальш зд1бност1, креативн1сть i мотиващя, та трьох фактор1в середовища, в основ1 яких е ам'я, школа, ровесники. Дослщники вважають, що тшьки при взаемоди та позитивному вплив1 цих фактор1в, можливий розвиток обдарованосп та його прояви у форм1 високих досягнень. Автор1 пiдкреслюють, що обдаровашсть е складним та багатогранним поняттям. Вчен констатують на основ1 джерела федерального управлшня освгти Америки, що висока обдаровашсть проявляеться у чотирьох основних формах, а саме: штелект, креативн1сть, обдаровашсть у сфер1 мистецтва та сощальна обдаровашсть. Однак, до цих чотирьох, автори добавили ще й п'яту - мудрють. Саме мудрють можна вважати, на думку вчених, одшею 1з форм прояву обдарованосп [6].
У свою чергу, глядацька культура е вихiдним, базовим компонентом сощально-культурного розвитку школяр1в засобами музичного мистецтва, формування якого спрямовуеться на оволод1ння двома векторами: вм1ння актуал1зувати власну емощйну сферу з метою збагачення змюту, який закладений художником у тв1р сцен1чного мистецтва; виникнення постшно1 потреби анал1зувати, переосмислювати побачене та почуте в музичному колектив^ долучити враження вщ твору до свого естетичного досвщу, культурного багажу.
Важливий фактор, який впливае на становления особистосп дитини в колектив^ - це розвиток 11 музичних зд1бностей, якi спрямован на «формування художньо-естетичного досвщу та виконавсько! культури, що забезпечуе досягнення найкращого результату у сприйияггi, розум1нн1, емоцшному та iнтелектуальному пiзнаннi музичного мистецтва, всебiчний розвиток iидивiдуальних якостей та музичних здiбностей кожного суб'екта навчання, можливiсть його самореалiзацil у музично-виконавськш творчостi» [5, с. 16].
З урахуванням вiкових особливостей молодших школярiв,розвиток 1х музично-творчих здiбностей здiйснюегься на основi ^ово1 дiяльностi, що дозволяе створювати умови для бiльш повно! реалiзацil творчого потенцiалу дiтей. В ^ових ситуацiях моделюються якостi, необхщш для розвитку загальних творчих та музичних здiбностей дiтей, виконавських навичок. Заняття перетворюються в единий динамiчний та насичений творчий процес. Саме цей вид дiяльностi дозволяе шдсилити вирiшеиня творчих завдань та бшьш активно досягати творчих результатiв.
Роль керiвника дитячого музичного колективу в процес соцiально-культурного розвитку школярiв полягае у наступних етапах: формування внутршньо! потреби у продуктивнiй творчiй сшвпращ кожного учасника музичного об'еднания; зростання рiвия соцiального досвiду мiжособистiсного спшкування та вирiшеиня проблемних ситуацiй в колективi на основi власного прикладу; збагачення сощально! практики за рахунок вiрно пiдiбраного музичного матерiалу -як в процес занять, так i вибiр вiдповiдного репертуару загалом; створення необхiдних умов для самовираження, самореалiзацil шляхом оволодiння рiзним репертуаром; стимулювання творчо! активностi та реалiзацiю потреби у визнаннi серед ровесниюв у процесi участi у творчих музичних фестивалях, конкурсах i т. д.
Здобуття незалежиостi сприяло розширенню мiжиародиих контактiв та використання закордонного досвщу проведення фестивалiв в Укра!ш. Разом з тим розширюеться аудиторiя фестивалiв: окрiм фестивалiв класично! музики виникають розрахованi на бiльш масову аудиторда - фестивалi-конкурси, дитячого естрадного мистецтва. Г. Хрома наголошуе, що в цьому процесi «проходить процес соцiалiзацil особистостi (який починаеться шстинктивно й проходить стихшно), що впливае на формування сматав (музичних, естетичних i т. д.), допомагае прищепити та закрiпиги моральн цiииостi [8]. Сьогодш, аналiзуючи сучаснi дитячi музичт фестивалi, правомiрно розглядати !х вже не як одиничт утворення, а тага, що постiйно розвиваються, як художне явище, як активно функцюнуючу систему, невiд'емиу частину сучасно1 культури Украши. «Соцiодинамiчнi процеси в музичнш культурi, зворотнi зв'язки мiж тими, хто творить, виконуе, та тими, хто сприймае рiзиi види музичного мистецтва у функщонуванш комушкативно1 системи, виявляють уиiкальиiсть музичного мистецтва як явища сощокультурного простору» [3, с. 385].
Основними чинниками, яю сприяють розвитку фестивального руху в Укрш'ш стали загальнi процеси культурно1 самощентифшацп й регiоналiзацil. Найпопулярнiшими стають наступи дигячi фестивальнi заходи: Мiжиародиий фестиваль-конкурс вокального мистецтва «Зорят октави»
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
(м. Ки!в), Мiжиародиий фестиваль дитячо! творчостi «Золотий лелека» (с. Рибаювка, Миколавсько! обл.), Мiжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Джерело надш» (м. Одеса), Мiжнародний фестиваль-конкурс «Чорноморський бриз» (м. Одеса), Мiжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зiрковий грамофон таланов» (м. Львiв), Мiжиародний фестиваль молодих виконавцiв сучасно! укра!нсько! шсш «Молода Галичина» (м. Новояворiвськ, Львiвсько! обл.), Мiжнародиий фестиваль сучасно! тсш i танцю iм. Аидрiя Грм «Кришталевi грона» (м. Виноградiв, Закарпатсько! обл.), Всеукра!нський фестиваль-конкурс мистецтв «Юш таланти Укра!ни» (м. Львiв), дитячий музичний фестиваль «Чарiвний свiт» (м. Черкаси).
Фестиваль дае можливють обдарованим дiтям розкрити сво! здiбностi, вщкрити дорогу у свiт мистецтва та представляе зрiз сучасного укра!нського мистецтва найбiльш актуальн його прояви i характернi особливостi. О. Горожаикiна розглядае музично-творчi здiбностi як комплексне утворення, розвиток яких залежить вiд рiвнiв сформованостi загального iнтелекту особистостi, музичного мислення, здатностi до емоцiйного реагування на музику, здiбностi до iитерпретацi! та iмпровiзацi! при мiнiмумi репродуктивно! i максимумi продуктивно! дiяльностi [1]. Основна мета дитячого фестивального музичного руху:
• популяризацiя вокального мистецтва, народно! шсенно! творчостi, кращих зразюв укра!нського фольклору, народно!, академiчно!, джазово!, сучасно! естрадно! пiснi та культури, фольклору та пiсенного мистецтва нацюнальних меншин, що проживають в Укра'ш;
• сприяння розвитку та реашзаци творчих iнiцiатив молодих митцiв;
• виявлення i пiдтримка творчих та штелектуальних iнтересiв дiтей, юнацтва;
• виховання у молодого поколiиня любовi до тсенного мистецтва, толерантного ставлення до культурних надбань Укра!ни.
Сучаснi дитячi музичнi фестивалi е справжшм мистецьким твором iз стишстикою змiшаного типу; культурною формою, що вщдзеркалюе регiональиi потреби як загальнонацюнальт, тобто на концептуальному свiтоглядному рiвнi, i водночас дозволяе не втратити реальних зв'язюв iз середовищем, на яке спрямоване [4, с. 153].
Головне завдання музичного керiвника в художньо-педагопчному процесi сощально-культурного розвитку школярiв - це створення сприятливого мiкроклiмату функцiоиуваиня творчого об'еднання, забезпечення змiстовно насиченого спiлкувания виконавцiв, систематичний монiторинг творчих досягнень та поразок як колективу, так i кожного учасника, планування та корекцiя стратеги художньо-педагопчного супроводу, формування адекватно! самоощнки та тдтримка зацiкавленостi у творчш дiяльностi школярiв на основi загального анатзу певних позитивних та негативних процесiв, впровадження та тдтримка щкавих, корисних ритуалiв i традицш.
Невщ'емним компонентом i фактором соцiально-культурного розвитку особистосп дитини е креативнiсть. Художньо-педагопчний супровiд розвитку творчих здiбностей особистосп дитини в умовах музичного колективу повинен забезпечуватись соцiокультурною дiяльиiстю, що передбачае використання наступно! системи культуротворчих технологiй: арт-менеджмент техиологi!, мобiльиi технологи, технологи творчого пошуку, техиологi! художнього втiления.
Дослiджения системи культуротворчих технологш та !! педагогiчного потенцiалу в процеа розвитку творчих здiбностей дггей шильного вiку в умовах музичного колективу буде подальшим напрямом дослдження, бо проблема соцiалiзацi! школярiв в умовах дитячого музичного колективу в сучасних умовах потребуе обгрунтування у музично-педагопчному та культурологiчному просторi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горожанина О. Ю. Розвиток музично-творчих зд1бностей учн1в в процес1 навчаиня в фортеп1анному гуртку / О. Ю. Горожанина. [Електронний ресурс] - Режим доступу: Шр ://иаика] ournal.org/index.php/naukajournal/article/view/124/190
2. Загарницька I. I. Соцiалiзацiя дитини: сутнiсть, фактори, технологи / I. I. Загарницька // Нова парадигма: журнал наук. праць; гол. ред. В. П. Бех. - К., 2011. - Вип. 104. - С. 41-51.
3. Зшська Т. В. Музичш конкурси та фестивалi в контексл соцюкультурного проектування в Украiнi кiнця ХХ - початку XXI столггтя / Т. В. Зшська // Професшна мистецька освгга i художня культура: виклики XXI столiття: матерiали II М1жнарод. наук.-практ. конф., (Ки!в, 14-15 кштня 2016 р.). - К., 2016. - С. 384-395.
4. Крипчук М. В. Розвиток сучасних фестивалш мистецтв на Луганщиш початку ХЮ стол1ття / М. В. Крипчук // Мистецгвознавчi записки: зб. наук. праць. - К.: Мшетум, 2013. - Вип. 24. - С. 148-153.
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
5. Лшська С. Л. Методичт засади удосконалення музично-виконавсько! пщготовки учнш в умовах позашюльно! спещатзовано! осшги: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. Л. Лшська. - К., 2007. - 23 с.
6. Монкс Ф. Одарённые дети; пер. с голл. А. В. Белопольский. - М.: Когито-Центр, 2014. - 130 с.
7. Сощальна педагопка: пдручник; за ред. А. Й. Капсько!. - К.: Центр учбово! лтератури, 2011 - 488 с.
8. Хрома Г. Деяш особливосп сучасних молодiжних фестивалiв / Г. Хрома // Матерiали до укра!нського мистецтвознавства: зб. наук. праць.- 2003. - Вип. 3. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3/Art40.htm.
REFERENCES
1. Gorozhankina O. Y. Rozvytok muzychno-tvorchykh zdibnostei uchniv v protsesi navchannia v fortepiannomu gurtku [The development of musical and creative abilities of students during piano classes]. Naukovyj ohliad, 2014, vol. 3, num. 1. Available at: http://naukaj ournal.org/index.php/naukajournal/article/view/124/190.
2. Zagarnytska I. I. Sotsializatsiia dytyny: sutnist, faktory, tekhnologii [Child socialization: meaning, factors, technology]. Nova paradyhma, Kyiv, 2011, vol. 104, pp. 41-51.
3. Zinska T. V. Muzychni konkursy ta festyvali v konteksti sotsiokulturnoho proektuvannia v Ukraini kintsia XX - pochatku XXI stolittiia [Music contests and festivals in the context of sociocultural projecting in Ukraine in late XX - early XXI century]. Profesiina mystetska osvita i khudozhnia kultura: vyklyky XXI stolittia, Kyiv, 2016, pp. 384-395.
4. Krypchuk M. V. Rozvytok suchasnykh festyvaliv mystetstv na Luhanshchyni pochatku XXI stolittia [The development of modern festivals of mysticism in the Luhansk region in the 21st century]. Mystetstvoznavchi zapysky, Kyiv, 2013, vol. 24, pp. 148-153.
5. Lipska S. L. Metodychni zasady udoskonalennia muzychno-vykonavskoi pidhotovky uchniv v umovakh pozashkilnoi spetsializovanoi osvity. Avtoref., kand. ped. nauk [Methodical bases of the improvement of training students' musical performance in terms of non-formal special education. Phd (ped. sci.) abs.], Kyiv, 2007. 23 p.
6. Monks F., Ypenburg Y. Odarionnyie deti [Gifted children], Moscow, Kogito-Centre Publ., 2014. 130 p.
7. Kapska A. J. (Ed.) Socialnapedagogika [Social pedagogy], Kyiv, Centr uchbovoi literatury, 2011. 488 p.
8. Khroma G. Deiaki osoblyvosti suchasnykh molodizhnykh festyvaliv [Features of contemporary youth festivals]. Materialy do ukrainskoho mystetstvoznavstva, 2003, vol. 3. Available at: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3/Art40.htm.
УДК 37.017.18
ТЕТЯНА РИБАК
[email protected] асшрантка,
Хмельницька гумаштарно-педагопчна академгя м. Хмельницький, вул. Проскурiвського Шдпшля, 139
ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ВИХОВАННЯ УЧН1В ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА В ОСВ1ТН1Х УСТАНОВАХ ЗАХ1ДНО1 УКРА1НСЬКО1 Д1АСПОРИ
Проаналiзовано дидактичний nоmeнцiал виховання учнiв в оcвimнix установах дiаcпори засобами художнъого слова. Акцентовано на функцП украш^^ лimeраmури, яка сприяе формуванню розвинeноi оcобиcmоcmi, ii niдгоmовцi до cвiдомоi та акmивноi mрудовоi дiялъноcmi. З'ясовано, що, занурюючисъ в систему художнъого cвimу, ученъ навчаетъся is життя головних позитивних neрcонажiв, як треба жити в cуcniлъcmвi i принести йому найбшъшу користъ, адже niдручники i поЫбники з рiдноi лimeраmури, читанки в дiаcnорi створюютъ основу для вивчення дimъми nовeдiнки cвiдомоcmi. Доведено, що потужний моралъно-виховний i художнъо-естетичний nоmeнцiал украiнcъкоi cловecноcmi рeалiзуеmъcя в тдручниках заxiдного украшсъкого зарубiжжя з метою етнокулътурного збагачення школярiв i насамперед формування нацiоналъноi cвiдомоcmi украшсъких дimeй та активного вибору ii цiнноcmeй. Встановлено, що дидактичний nоmeнцiал виховання учнiв засобами художнъого слова уможливлюе прищепити любов до рiдноi мови, Украши i цим сповшънюе процес аcимiляцii в iнозeмному ceрeдовищi.
Ключовi слова: виховання, дидактичний nоmeнцiал, читанка, украшсъка лтература, художне слово, навчання.
