CC BY
22
or parts of the body with the help of new technologies). The further perspectives of new modifications of bodies and their infracultures are in future.
Key words: culture, infraculture, cultural study, body, body infraculture, infraculture of body modification, body beauty, aesthetics.
УДК784.087.68(477.46) Н. Л. Регеша
РОЛЬ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ЧЕРКАСЬКОГО НАРОДНОГО ХОРУ У РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНО1 ФОЛЬКЛОРНО-ШСЕННО1 КУЛЬТУРИ
У статт1 проанал1зовано творчий доробок лауреата Державног преми ¡мет Тараса Шевченка - Черкаського академ1чного заслуженого украгнського народного хору. У хронолог1чн1й посл1довност1 визначено основн етапи його сцетчно'г пращ, виокремлено роботу художн1х кер1вник1в I пров1дних сол1ст1в. Проанал1зовано значення д1яльност1 хору у сфер1 розвитку та збереження втчизняног фольклорно-тсенно'г культури.
Клю^о^^ слова: Черкаський народний хор, Черкащина, тсенний фольклор, автентика.
Сучасний укра!нський народний хор - явище складне i рiзноманiтне. Його виконавська практика зосереджуе в собi висою вокально-техшчш навички, виразну художню та сцешчну культуру, широк знання стилистичних особливостей етшчного фольклору рiзних регюшв Укра!ни. З початку 2000-х роюв у зв'язку з вщродженням штересу до глибинних пласпв укра!нсько! тсенно! автентики, дiяльнiсть народних хорiв тддаеться критицi з боку вiтчизняних фольклориспв. Ними оспорюеться вiдхiд вiд традицш народного музикування, замiна народних тсень !х обробками, вiдмiннiсть манери ству вiд народно! тощо. Разом з тим, не можна не вщзначити, що саме професiйним народним хорам тдвласне виконання найскладнiших творiв як фольклорного походження, так i авторсько! л^ературно! пiснi, духовно! музики або сучасних хорових полотен. Дискусiйнiсть питання обумовлюе актуальность наукових дослiджень за даною тематикою, визначае необхiднiсть детального вичення дiяльностi укра!нських хорiв. Метою даног статт1 став аналiз творчого доробку одного з найвщомших вггчизняних пiсенних колективiв - Черкаського академiчного заслуженного укра!нського народного хору, тсенний репертуар якого не замикаеься на тематичному фольклорному матерiалi, а вмщуе як традицшш форми хорового письма (обробки, авторсью твори народного напрямку), так i неперевершенi музичнi зразки композиторiв-класикiв (М. Лисенка, М. Леонтовича, О. Кошиця, С. Людкевича, М. Колесси тощо).
Аналiз наукових джерел доводить, що основний масив матерiалу iз заявлено! теми можна вщнайти у публiкацiях мистецтвознавцiв В. Мельниченка, С. Носаня [4], А. Чабана [8, с. 3-5], М. Негоди [6]. Важливу шформащю щодо дiяльностi Черкаського народного хору надають сучасш iнтернет-джерела. Зокрема, це статтi культурних оглядачiв перiодичних видань (в тому чист i наукових) В. Костенка [3], С. Русакова [5], присвячеш творчiй працi керiвникiв колективу (А. Авдiевький, А. Пашкевич та ш.). На пильну уваги заслуговують юторико-мистецтвознавщ розвiдки з електронних сторiнок вщомих в Укршш мистецьких осередкiв [1-2], [8].
Створення Черкаського народного хору безпосередньо пов'язане з появою у 1955 рощ однойменно'1 обласно'1 фшармонп, яка стала головним музичним центром регюну. З вiдкриттям фшармонп постало питання про органiзацiю професшних мистецьких колективiв, якi б за сво'1'м жанровим i тематичним спрямуванням були доступнiшими, в першу чергу, сшьським верствам населення (до початку 1950-х роюв сiлянство на Черкащиш складало 82 % вiд загально'1 кiлькостi мешканцiв областi). На думку керiвництва краю, найбiльш оптимальним втшенням тако'1 ще'1 мiг стати хор з музичною групою та хореографiчною трупою у складi 60 оаб. Творчий колектив розглядався як самодiяльний, учасники якого трудилися у сферi мистецтва без вiдриву вiд основного мюця працi [4, с. 8].
Зпдно визначених умов до участ у вiдбiрковому конкурсi допускалися юнаки i дiвчата вiком вiд 17 до 22 роюв з рiзних мiст i районiв Черкащини. «Вимоги до учасникiв конкурсних прослуховувань були досить суворими, - згадували члени першого складу хору. - О^м вокальних даних, якi перевiрялися в першу чергу, кожен повинен був мати вщповщш зовшшш данi - риси обличча, зрют, статуру, яю б уособлювали нахарактернiшi особливостi черкащан. При цьому перевага вiддавалася дiвчатам з довгими косами, а хлопщ мали бути зростом не менше 175 см i з хвацькими чупринами» [4, с. 12]. За спогадами свщюв тих подiй, для обраних майбутшх артиспв впродовж кшькох днiв тривала ретельна перевiрка ïx голосових можливостей. Дiвчат запрошували парами (сопрано i альт) i пропонували виконати разом добре знану тсню. Якщо голоси зливалися в ушсон - спiвачки витримували творче випробування i зараховувалися до хору. Врешт його склад було сформовано. Iсторiя зберегла iмена перших учасникiв: Г. Коваль, В. Ковпак, М. Савицький, В. Савченко, М. Сагун, А. Сиротюк, З. Тищенко, О. Тесля, П. Токавенко та шшь
Пщкреслимо, що умови для працi спочатку були занадто далекими вщ щеальних: примiром, репетицп хорово'1 трупи - ядра колективу, вщбувалися у мюькш бiблiотецi; учасники хору, бiльшiсть з яких були пршжджими, на перших порах ночували у невеликому залi мюького будинку культури. Але незважаючи на недосконалi умови, iнтенсивнiсть оргашзацшно-творчо'1 роботи була досить високою: одночасно з вокальними вправами та розучуванням репертуару влаштовувалися заняття з основ акторсько'1 майстерностi та сцешчного руху. Поступово професiйнiсть хору i його солю^в зростала (переважна бшьшють вокалiстiв мала середню i семирiчну освiту, про музичну пiдготовку годi й було говорити, адже лише десятел^я вiддiляло тодiшнe молоде поколшня вiд подiй Друго'1 св^ово'1 вшни). На ïï основi сформувалася, характерна лише для Черкащини, манера украшського хорового ству. 1з започаткованого тодi колориту звучання народних пiсень викристалiзувався неповторний творчий почерк хору, що завжди рiзнив черкащан вiд шших музичних колективiв.
Першим серйозним випробуванням для Черкаського народного хору став виступ на Республiканському фестивалi молодi i студентiв в Киeвi у 1957 роцi. Пiсля вдалого пщкорення ки'1всько'1 сцени, музичний колектив було запрошено на VI Всесв^нш фестиваль молодi i студентiв в Москва Майже пiвмiсяця його участники виступали в концерних залах, на площах i стадюнах перед мюцевими мешканцями, гостями столицi СРСР та делегатами мiжнародного форуму. Водночас хор став лауреатом Всесоюзного конкурсу народного мистецтва, володарем срiбноï медалi i диплома другого ступеню; взяв участь в урочистому концерн Украшсько'1 РСР, що вщбувся в театрi iменi К. Станiславського - В. Немировича-Данченка.
Зауважимо, що ствочий колектив презентував свое мистецтво не лише вимогливш столичнш публiцi, свiдками його вистутв ставали насамперед рядовi
черкащани, жителi як близьких, так i вiддаленiших куточюв краю. «Концерти, як правило, вщбувалися пiд вiдкритим небом, - згадували артисти, - на сшьських вигонах та стадюнах, i збирали велику кшьюсть глядачiв. Про сценiчнi тдмостки, освiтлення чи мiкрофони годi було й думати - вони з'явилися тзшше. А в той час единим техшчним засобом були фари автомашин, яю доводилося вмикати для осв^лення в тзнш час заключних номерiв концертiв хору...» [4, с. 24].
У вересш 1957 року Черкаський хор отримав звання народного i увшшов до складу державних музичних колективiв фшармони Черкасько! область Маючи державний статус творчий осередок був включений до плану гастролей Укрконцерту та Союзконцерту, що вiдкрило перед хором можливють виступати в межах всього Радянського Союзу. Черкаський хор побував з концертними гастролями в Росшськш Федераци, Бшоруа, Казахстанi, Киргиза, Узбекистанi, Таджикистанi, Туркмена та шших республiках.
У липнi 1969 року за заслуги в розвитку музичного i танцювального мистецтва Черкаський державний укра!нський народний хор отримав звання «Заслуженого хору Укра!нсько! РСР», а в 1981 рощ удосто!вся Державно! (ниш - Нащонально!) премп Укра!ни iменi Тараса Шевченка. Протягом 1980-х роюв вiдбулися зарубiжнi гастролi музичного колективу в Болгарп, Польщi, Имеччиш, Канадi та iнших кра!нах св^у.
За роки незалежностi Укра!ни Черкаський народний хор значно оновився i урiзноманiтнив свiй репертуар пiснями i хореографiчними творами почерпнутими здебiльшого iз скарбницi Шевченкiвського краю. Свiдченням тому стали таю козацью пiснi як «Щоб гордилась Укра!на», «На!хали козаченьки з бою», «1хав козак з Укра!ни», народнi фольклорнi твори «Повiвае буйний вiтер з-за гори», «Ой на небi тучi набiгають», тсш на слова Тараса Шевченка (в обробщ Л. Трофименка) «На городi коло броду», «Ой, люлi-люлi, моя дитино» [4, c. 46].
У 2007 рощ в рш свого тввшового ювiлею творчий колектив був удостоений високого статусу академiчного. I в цьому, на думку багатьох мистецтвознавщв, велика заслуга i визнання внеску учасниюв i керiвникiв хору вах його поколiнь: i тих, хто починав творити його бюграфш, i тих, хто пронiс славу тсенно! культури Черкащини через непрост рк. акт ки укра!нсько! юторп, i тих, хто продовжуе подвижницьку справу сво!х попередникiв сьогоднi.
У контекст юторп Черкаського народного хору особливу увагу слщ придiлити його художшм керiвникам, що в рiзнi роки очолювали цей мистецький осередок. Першим з них став випускник Кшвсько! консерватора Микола Давидович Кущ (19571963). Основним покликанням хору його очольник вважав пропаганду укра!нсько! народно! тсш i танцю, народно! музично! культури в цiлому. Не менш важливим завданням М. Д. Кущ визнавав створення самобутнього хору iз власним тсенним рк. акт, яке б вщбивало автентичну тсенну культуру саме Черкаського краю (слщ зауважити, що це бажання керiвника стало життевим i торчим кредо колективу на уа наступнi роки його дiяльностi). Палкий патрiот укра!нсько! культури, М. Д. Кущ надавав особливого значення народнш пiснi. Знаючи бага^ i невичерпнi пiсеннi традицп Черкащини, вiн забов'язав кожного учасника хору привезти iз свое! «мало! батьювщини» одну чи кiлька народних тсень. Завдяки цьому творча скарбниця хору поповнилася понад 300 укра!нськими фольклорними творами, властивими для тсенносп даного регюну. Зiбраний репертуар завдяки професшнш обробцi !! виконавцiв набув широко! популярности як в Укршш, так i поза !! межами. Передуам це такi пiснi як «Ой у вишневому садочку», «Ходить дiвчина по лузЬ>, «Цвiте терен», «Ой чий то кiнь сто!ть», «Зiйди та зiйди, ясен мюяченьку», «Та повiй, вiтре, буйнесенький», «Ой, коло наших ворггець», ^<Як задумав я женитись», «Курка-шаботурка» тощо. Вони
були вперше виконаш Черкаським народним хором i стали улюбленими в народi. Завдяки вродженому таланту композитора, оргашзаторсько-педагопчним здiбностям i високому рiвню вимогливостi М. Д. Куща як першого художнього керiвника, за короткий час його роботи в колективi ним було створено атмосферу творчого пошуку i мистецького взаеморозумшня [4, c. 22-26].
Впродовж 1963-1966 роюв бiля керма хору стояв Анатолт Тимофтович Авдгевський, який здшснив подальше творче зростання хору. Вш прибув до Черкас з Житомира, де очолював вщомий ансамбль тсш i танцю «Льонок». За час його роботи з Черкаським хором пом^но зрю професшний рiвень колективу, у манерi виконання з'явилися риси академiчностi, розширився дiапазон сили звучання творiв. При ньому учасники хору, вчорашш аматори, вперше почали вивчати нотну грамоту, опановувати ази музично-хорово'1 науки. Пщ керiвництвом А. Т. Авдieвського зросла цiла плеяда талановитих митцiв, якi разом iз сво'1'м наставником згодом поповнили провщний хор УРСР iменi Г. Верьовки [2], [7].
Наступний перюд юторп Черкаського народного хору пов'язаний з iм'ям Анатолгя Максимовича Пашкевича (1966-1973). Надшений високим i самобутнiм талантом диригента i композитора, вiн став автором понад 200 тсень, значана частина з яких увiйшла до золотого фонду украшсько'1 музично'1 спадщини. Безперечний мистецький смак i рщюсний музичний дар дозволяли музикантовi вщчувати з перших слiв поетичного тексту його тсенну душу. «Не пригадую, щоб будь-який хоровий колектив, особливо в т часи, обходився без тсень Пашкевича, - писав про творчють композитора культурний оглядач перюдичного видання «Дзеркало тижня» В. Костенко. - Вони були i продовжують залишатися на слуху: "Хата моя, бша хата", "Виростеш ти, сину", "Ой ти, тченько", "А мати ходить на курган", "Земле наша мила", "Чебрець", "Дума про хл1б"...» [3]. За спогадами сучасниюв, щiрий i принциповий А. М. Пашкевич школи не вписувався в комфортн рамки життевих умовностей, не мг блазнювати задля особисто'1 вигоди, тому був «незручним» у стосунках з чиновниками. Вш не мiг i не хотiв «нести» себе на зус^ч славi, пробиваючи лiктями шлях до нагород, визнань i матерiального достатку, але тягнувся до тих, хто, можливо, i не знав автора уславлених пiсень, але слухав i слухатиме !х ще багато роюв [1].
В 1973-1975 та 1994-1997 роках художшм керiвником хору став Олександр 1ванович Стадник. Вш, як i його попередники збагатив творчу пал^ру колективу свiжими барвами, новими музично-хореографiчними творами («Вас в^ають черкащани», «Ой у вишневому садочку», «В понедшок на весшлЬ» «Козацтво з походу вертае» тощо) [8, с. 3-5].
В Черкаському народному хорi розкрився талант випускника Кшвсько! консерватора Свгена 1вановича Кухарця, який очолював музичний колектив у 19751987 роках. Вш натхненно i самовiддано працював над новими творами, вщдавав свою кипучу енергiю удосконаленню його виконавськоi майстерностi.
Протягом 1987-1993 роюв подальший творчий шлях Черкаський народний хор долав тд керiвництвом Петра Савчука [2].
З 1996 року музичний колектив очолюе заслужений дiяч мистецтв Украiни Леошд Миколайович Трофименко. Особливу увагу вш придшяе сучаснiй обробцi, ретельному вiдбору та рк. акт ки нових творiв для репертуару хору. Вимогливий майстер, вш з педагогiчним тактом i виваженiстю веде на репетицiях ювелiрну шлiфовку i вишкiл як кожного артиста зокрема, так i гармоншно-мистецько'1' едностi всього колективу, досягаючи бездоганно'1' виконавсько'1' майстерностi на концертних виступах. Вбираючи все краще вiд сво'1'х вiдомих попередникiв, професiоналiв хорового мистецтва, що
пщнесли славу Черкаського народного хору до всесв^нього визнання i шани, Л.М. Трофименко творить власну школу хорового мистецтва. Маючи особистий рщкюний почерк - вбирати i еднати в цiлiсний букет кращi зразки як давньо'1' украшсько'1' пiснi, так i сучасно'1' авторсько'1', вiн умiло використовуе в репертуарi хору багате нацiональне фольклорно-етнографiчне надбання Черкаського краю [4, с. 42].
За час свого юнування Черкаський хор зростив чимало талановитих i несхожих один на одного стваюв. Серед них солюти: Ольга Павловська, Раса Кириченко, Свгешя Крикун, Вштор Гнилоквас та iн. Притаманнi 1м чудовi голоси, висока професiйна майстершсть i тонке вiдчуття пiсенних образiв багато разiв привертали до себе увагу шанувальниюв украшськох пiснi. Твори виконаш ними пронизаш любов'ю до рщно'1' землi, батькiв, вчать доброт i людяностi.
Сьогоднi Черкаський народний хор, як i впродовж усього свого творчого шляху, живе у напруженому трудовому ршм гармоншно поеднуючи досвщ старших поколiнь вокалiстiв iз невичерпною енергiею обдарованих молодих стваюв. Черкаський хор - не лише школа виконавсько'1' майстерностi, а й своерщна кузня кадрiв сфери культури. Чимало його колишшх учасникiв стали вщомими керiвниками художнiх колективiв, наставниками творчо'1' молодi.
У сучасний складний економiчний час, незважаючи на проблеми з оргашзащею гастролей та iншi соцiальнi труднощi (невлаштованiсть побуту окремих виконавщв, невисока оплата працi, вщсутшсть належного матерiального i технiчного забезпечення концертно'1' дiяльностi, зокрема, потребуе оновлення ре^зит, iнструментальна та технiчно-транспортна база), хор постшно виступае перед сшьськими глядачами, учнiвською i студентською молоддю. Як i ранiше iз величезним устхом вiдбуваються виступи черкащан на головних сценах Киева i вае'1' Украши. «Якщо уряд i держава кинуть напризволяще, на виживання таю улюблеш всiм народом пiсеннi колективи, як Черкаський народний хор, - зазначав вщомий письменник Дмитро Павличко, - це означае зневагу i байдужють до власних юторичних корешв, до нашо'1' нацюнальш культури i духовностi, заслуги черкащан з популяризацп яких - неоцшенш!» [4, с. 50].
Отже, Черкаський народний хор - ушкальне явище в сферi духовно-культурного життя Украши. Цей славетний творчий колектив увiбрав в себе мелодику, дух i слово украшського пiсенного фольклору i протягом свого мистецького буття тдняв його на найвищi вершини. З перших роюв свого iснування хор заявив про себе як самобутнш, неповторний музичний осередок, що черпае свое натхнення з автентичних джерел, збагачуючи 1'х мистецтвом класики. Пщ керiвництвом заслуженого дiяча мистецтв Укра'1'ни Леонiда Трофименка Черкаський народний хор здшснюе новi виступи, вражаючи високою майстернiстю, вщдашстю творчiй працi, втiленням народних украшських традицiй на сценах Укра'1'ни та поза п межами. Самовiддане, подвижницьке служiння черкащан обранiй справi, '1'х прагнення передати в музичних образах неповторш багатства украшського тсенного фольклору, безумовно, вимагають бiльш глибоко мистецтвознавчого анлiзу iз подальшим вiдображенням отриманних результа^в в монографiчних та колективних дослiдженнях, присвячених вивченню вiтчизняного хорового мистецтва.
Список використано1 л1тератури
1. Анатолiй Пашкевич [Електронний ресурс] // Золотий фонд украшсько! естради. — Режим доступу : http://www.uaestrada.org/kompozitori/pashkevych-anatolij
2. Iсторiя Черкасько! обласноi фiлармонii [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://filarmonia.ck.ua/history.html
3. Костенко В. Баллада о солдатах. Легендарную песню "Степом, степом."
однажды сравнили с произведением Кобзаря [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gazeta.zn.ua/CULTURE/ballada_o_soldatah
4. Мельниченко В. М. 50 тсенних л^ / В.М. Мельниченко, С. Л. Носань. -Черкаси : Вертикаль, 2007 - 56 с.
5. Русаков С. С. Анатолш Авдieвський: "Все робт з любов'ю" / С. С. Русаков // Педагопчт кадри. - 2013. - № 1. - С. 4
6. Ствае Черкаський академiчний заслужений украшський народний хор, лауреат Нащонально! премп Укра'ни iменi Тараса Шевченка [Ноти]: репертуарний збiрник до 50^чного ювшею / упоряд. Л.М. Трофименка; передм. М. Негоди. -Черкаси : Брама-Украши, 2007. - 319 с.
7. Чабан А. З глибин народних / А. Чабан // Стадник О. Калиновi передзвони : записи i обробки народних тсень Черкащини та авторсью твори / А. Чабан. - Черкаси, 2007. - 186 с.
8. Черкаський академiчний заслужений украшський народний хор [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://filarmonia.ck.ua/narodnuj-hor.html
Стаття надшшла до редакцп 18.03.2015
N. L. Regesha
THE ROLE OF THE CREATIVE GROUNDWORK OF THE NATIONAL CHOIR FROM CHERKASSY IN THE DEVELOPMENT OF THE NATIVE
FOLKLORE SINING CULTURE
The creativity of the winner of the State award of Taras Shevchenko - Cherkassk Academic Ukrainian National Choir is analysed in this article. In chronological sequence the main stages of its scenic work are defined, work of artistic directors and leading soloists of different years is allocated. Value of activity of chorus in the sphere of development and preservation of domestic culture is analysed.
It's pointed out that the organization of a National Choir in Cherkassk is directly connected with the formation of a regional Philharmonic of the same name in 1955 which became the main musical center in the region.
It's stressed that a national choir in Cherkassy is a unique phenomenon in the sphere of spiritual and cultural way of life in Ukraine. This creative staff integrated melody, spirit and word of Ukrainian song folklore and during its artistic life enhanced the highest level. With the first years of its existence the choir approved itself as an original, unique musical community that gets its inspiration from the authentic sources, enriching it with classical art. Under the conducting of the Honoured Art Worker Leonid Trofimenko the National Choir in Cherkassy provides new concerts striking with high skills, devotion to artistic work, implementation of national Ukrainian traditions on Ukrainian stage and abroad. Selfless service of people in Cherkassy to the chosen work, their desire to reflect in musical images unrepeated gorgeousness of Ukrainian song folklore undoubtedly require further research in monographs and collective works which are dedicated to the study of domestic choir art.
Key words: Cherkassk national choir, Cherkaschina, song folklore, authentic.
