CC BY
30
УДК 316.324.8
Требт М. П., доктор фшософських наук, професор
УКРА1НА ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ ХХ1 ст.
ХХ1 ст. кидае людству, у тому числ1 й Украгм, величезну мльюсть виклиюв, на як необх1дно в1дпов1сти. Зрозум1ти спектр загроз 7 тенденцИрозвитку св1тового ствтовариства - найважлив1ше завдання для людства. Визначено глобально ризики, а також тенденцИ, як можуть посилити гх або змгнити стввгдношення м\ж ними. Ризики подыяються на п'ять категорий: економ^чт, еколог^чт, геопол^тичт, со-ц^альш та технолог^чт, що грунтовно досл^джет.
Ключовi слова: ризик, виклик, загроза, тенденцИ розвитку, глобал1зац1я, нелШй-нгсть, нестабыьмсть, майбутне людства.
Постановка проблеми. ХХ ст., протягом якого вщбувся юторичний пере-хщ вщ iндустрiалiзму до постiндустрiалiзму, пришс двi свiтовi вшни, десятки революцш i сотш локальних конфлштсв, «холодну вшну», Хiросиму i Нага-сакi, Чорнобиль. Геопоттичш розломи минулого столiття продемонстрували всьому св^у, наскiльки крихкою е всесвiтня рiвновага i як швидко вона може бути зруйнованою. Поряд iз цим висновком полiтики i вченi розвинених кран прийшли до усвiдомлення того, що свiтовi процеси потребують постiйного контролю й управлшня i той, хто першим зможе запропонувати свш прогноз, буде визначати або принаймш контролювати майбутнiй вектор св^ового розвитку. Не випадково першi тези про глобальнi проблеми людства з'явилися в надрах Римського клубу, до складу якого ввшшли в основному вчеш, по-л^ики i бiзнесмени розвинених краш. ХХ1 ст. кидае людству, у тому чист й Укршш, величезну кшьюсть викликiв, на якi необхiдно вщповюти. Зрозумiти спектр загроз i тенденцп розвитку свiтового спiвтовариства - найважливше завдання для людства.
Аналiз до^джень i публЫацш. Осмисленням викликiв i загроз столiття, що йде, займаються вченi всього свiту. Слiд видшити iмена таких вчених, як Володимир Арутюнов, Ентош Барноскi, Олiвiя Бша, Грiшикеш Венкатараман, Сертiф Демiр, Террi Дiнан, Майкл Еванс, Анналiса Каффа, Роберт Кларк, Чунг Мш Л^ Георгiй Лiсiчкiн, Сандра Матеус, Сюзанна Мозер, Дорша Мо-кута, ЛавЫя Перейра, Раймонд Пун, Адам Робертс, Хусейн Соломон, Феде-рiко Фернандес-Монтесшос, Елiзабет Хадлi, Саймон Хакiм та ш., якi аналь зували виклики в економiчнiй, соцiальнiй, екологiчнiй, мбернетичнш, продовольчiй та iнших сферах буття соцiуму [1-20]. Однак свiт дуже рухли-вий i нестiйкий, новi технологи, новi успiхи породжують новi загрози. Тому
© Требш М. П., 2017
141
процес осмислення загроз i виклиюв, яю з'являються щодня, повинен здш-снюватися постшно.
Мета статт - проаналiзувати глобальш ризики, якi стоять перед люд-ством у доступному для огляду майбутньому, а також тенденцп, яю можуть посилити 1'х або змшити спiввiдношення мiж ними.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Сучасний св^ зазвичай характеризуемся епiтетами «кризовий», «турбулентний», «нестшкий». Цi характеристики, безперечно, справедлива Але вони не е вичерпними. Мабуть, з ще бшьшою пiдставою свiт можна назвати динамiчним, складним i все бiльш небезпечним. У процес боротьби за майбутне, що розгортаеться на планетi, значно зростають ризики i множаться загрози. До Давоського форуму 2017 р. була опублшована доповщь про глобальш ризики, яю очiкують людство най-ближчим часом [21].
Усього експерти визначили 30 глобальних ризиюв, а також 13 тенденцш, якi можуть посилити 1'х або змiнити стввщношення мiж ними. Ризики подь ляються на п'ять категорiй: економiчнi, еколопчш, геополiтичнi, соцiальнi та технологiчнi. У порiвняннi з попереднiм роком 1'х склад практично не змiнився. Сдиний виняток - новий ризик «неефективносп регiонального та глобального управлiння», який визначаеться як нездатшсть регiональних i глобальних структур вирiшувати економiчнi, геополiтичнi та екологiчнi проблеми.
У десятцi найбшьш iмовiрних ризикiв 2017 р. - три зi сфери екологп та три з геополпики, при цьому еколопчш вище: два з них увшшли в топ-3 глобальних ризиюв. Це екстремальнi погоднi явища i масштабнi стихiйнi лиха. У десятку ввшшли також ризики антропогенних еколопчних катастроф.
У минулому роцi у сферi змiни клiмату було досягнуто значного про-гресу: понад сто краш, у тому числi провщш економiки свiту - США i Китай, ратифiкували Паризьку угоду про змшу клiмату 2015 р., що регулюе заходи щодо зниження вуглекислого газу в атмосфер^ вщзначаеться в до-повiдi. Проте змши в полiтичнiй сферi Свропи i Квшчно'1' Америки несуть загрозу цим досягненням, попереджали експерти Всесв^нього економiчно-го форуму (ВЕФ).
У телевiзiйному зверненнi з Рожевого саду Бшого дому 1 червня 2017 р. Дональд Трамп заявив: «Для того щоб виконати мш священний обов'язок, щоб захистити Сполученi Штати i американських громадян, я повинен вщ-мовитися вiд участi у Паризькш клiматичнiй угодi», додавши, що Паризька угода дуже несправедлива по вщношенню до США. Вш зазначив, що реаль зацiя цих угод буде коштувати США 3 трлн дол. i 6,5 млн втрачених робочих мюць. Також вiн додав, що угода може пвдрвати економiку держави й «ефек-тивно обезголовити нашу вугшьну промисловiсть» [22]. Трамп сказав, що вш
вщкритий для перегляду угоди або переговорiв, проте европейсью лiдери i керiвники ООН заявили, що угода не може бути переглянута на вимогу од-ше! держави. Також Трамп розкритикував Зелений ^матичний фонд, назвавши його «схемою для перерозподшу багатства вщ багатих до бщних краш». Трамп також зазначив, що вихщ з угоди вщповщае обранiй полiтицi «Америка понад усе».
За останнi 30 роюв температура повiтря на планет пiднялася приблизно на 0,5 °С. За даними вчених, за десять мюящв 2015 р. середня температура планети виявилася на 1,02 °С вище тсе!, яку фiксували в XIX ст. (коли по-чалося спостереження за змшами глобально! температури). Пор^ в один градус був перевищений уперше в сучаснiй юторп [23]. Якщо держави не почнуть серйозно займатися проблемою охорони навколишнього середови-ща, до 2100 р. температура на планер може тднятися на 3,7-4,8 °С. Клiма-тологи попереджають: незворотш наслiдки для екологп настануть вже при потеплшш бiльш нiж на 2 °С. За 1хшми розрахунками, при поточному темт зростання викидiв парникових газiв вже до 2070 р. середня температура пов^ря в крашах Персько'1 затоки може скласти 74-77 °С. Одним iз найбiльш вiдчутних наслiдкiв потеплiння ^мату, напевно, стане танен-ня льодовиюв i пiдвищення рiвня Свiтового океану. Мшьйони людей на узбережжi загинуть вщ частих повеней або будуть змушеш переселитися, передбачають аналiтики ООН. На думку експертного ствтовариства, тд-вищення рiвня моря в XXI ст. складе до 1 м (у ХХ ст. - 0,1-0,2 м) [23].
Друга за значимютю категорiя ризиюв - геополпика. Серед них найне-безпечнiшi - велию теракти, за ними слiдують мiждержавнi конфлiкти i не-ефективне держуправлшня. Зростанню геополiтичних ризикiв сприяе цший ряд чинникiв, упевненi експерти ВЕФ. У 1'х числi одностороннiй пiдхiд до вирiшення мiжнародних питань замють необхiдних колективних зусиль свiтовоi спшьноти. Крiм того, кра'1'ни вiдкрито звинувачують одна одну у втручаннi у сво'1 внутрiшнi справи. «Роками президент Путш звинувачував США в прагненш пiдiрвати стабiльнiсть свiтовоi системи i суверенiтет Ро-сii, а в 2016 р. Агентство нащонально'1 безпеки США звинуватило Росш у втручанш в президентськi вибори в Америщ», - наголошуеться в допо-ввд [21].
Особливо слiд пiдкреслити, що глобальш ризики не iснують окремо один вщ одного, а мають тенденцiю породжувати один одного, накладатися, пере-творюючись у найпотужнiшi руйшвш каскади загроз. Бiльшiсть експертiв вважае, що вперше з кiнця 1980-х рр. спусковим гачком для подiбного «до-мiно ризикiв», здатного запустити руйшвш процеси глобально'1 деструкцii, можуть стати тi чи iншi збройш конфлiкти, спочатку локальнi, але таю, що втягують у свою воронку все бшьше число держав i недержавних утворень.
Вщзначено, що в даний час, по cyTi, немае налагоджених процедур попере-дження ескалацп такого роду збройних конфлш^в i переростання i'x у гло-бальний конфлшт. З таким висновком експер^в Давоського форуму соль даризуеться i Римський Папа Франциск I, який у 2014 р. на церемонп, присвяченш 100-рiччю початку Першо'1 св^ово'1 вiйни на кладовищi в Редь пулье на пiвнiчномy сходi Ггалп, де похованi 100 187 загиблих у Першш свiтовiй вiйнi, заявив: «Вшна - це безумство!». У свош промовi вiн сказав, що «Третя свiтова вiйна вже почалася, частково...» i пiдкреслив, що «вшни знищують надп i сподiвання поколшь... Вiйна iррацiональна, ii единий план - принести руйнування... Жадiбнiсть, нетерпимють, амбщп влади - цi мотиви лежать в основi рiшення почати вшну, i дуже часто це виправдову-еться iдеологiею» [24].
У зв'язку з цим досить характерно, що проведене у лютому 2015 р. про-вщним пол^ичним виданням США Foreign Policy опитування бшьше тисячi експертiв iз 30 краш показало, що вперше за останш 20 рокiв ризик прямого вшськового зiткнення США з Росiею ощнюеться вище, нiж вiйна мiж США i Китаем. При цьому ризики воен США з Роаею та/або Китаем експерти у цей раз ощнили набагато вище, шж будь-коли в минулому за час проведення по-дiбних опитувань [25].
Щорiчно свiтова спiльнота витрачае мiльярди доларiв на гонку озброень. За даними Стокгольмського шституту дослiджень проблем миру (SIPRI), з 2011 р. свiтовi вiйськовi витрати збiльшилися. Так, у минулому рощ вс краши в цшому видiлили на озброення 1 трлн 686 млрд дол. США, що на 0,4% вище, шж у 2015 р. Наприклад, витрати на озброення США виросли на 1,7% до 611 млрд дол. Бюджет на оборону Китаю збшьшився на 5,4%, склавши 215 млрд дол. Роая витратила на вiйськовi потреби 69,2 млрд дол., що на 5,99% вище у порiвняннi з попередшм роком [26]. Наша краша також збшьшуе сво'1 вiйськовi витрати - за даними SIPRI, у 2016 р. ця сума склала 3,4 млрд дол. (близько 90 млрд грн). Бшьше того, тсля Росп Украша е «чемтоном» за кшькютю вiйськових витрат серед краш колишнього СРСР. За даними украшсько'1 влади, оборонний бюджет нашо'1 кра'1'ни постiйно зростае: якщо в 2016 р. вш перевищував 113 млрд грн (з них понад 55 млрд. тшло на арм^), то в 2017-му - вже майже 130 млрд (5% вщ ВВП). Бюджет армп в цьому рощ становить приблизно 65 млрд грн. Однак у SIPRI вважа-ють, що реальш витрати на оборону в нашш кра'1'ш, навпаки, знизилися (у 2015 р. вони становили 3,62 млрд дол.). Пояснюеться це зростанням курсу долара до гривш, тому що саме до долара прив'язуються вiйськовi витрати держав св^у. Як пояснив член парламентського ком^ету з питань нащонально'! безпеки i оборони Дмитро Тимчук, тсля того, як з 1 ачня
2016 р. було збшьшено грошове забезпечення вшськовослужбовщв, 75% вiйськового бюджету стало йти на утримання армп i лише решта 25% - на модершзащю i закупiвлю нових систем озброення. А в 2017 р. на розвиток озброень i вшськово! технiки Збройних Сил Украши передбачено близько 6,5 млрд грн, тобто 10% вшськового бюджету [27]. При цьому мiжнародна норма - 40% бюджету на утримання, 30% - на бойову тдготовку i 30% - на закутвлю нового озброення.
З 2014 р. на Сходi Украши йде антитерористична операщя, за даними ООН, загальнi втрати перевищили 10 тис. оаб загиблими, десятки тисяч поранених, 2 млн вимушених переселенщв. У цш, як зараз модно говорити, «пбриднш» вшш [28] гине насамперед мирне населення. У вшнах кiнця ХХ - початку XXI ст. частка мирного населення наближаеться до 90% за-гальних втрат. У нашому випадку це 75%. Серед них жшки, люди похило-го вшу, дпи [29].
Геопол^ичнш напруженосп сприяе i неефективнiсть державно! влади. У Сирп вона спровокувала громадянський конфлiкт, який змушуе людей мшрувати до краш, якi вiдчувають серйознi економiчнi проблеми, таю як сповшьнення зростання ВВП i посилення нерiвностi, наводять приклад екс-перти ВЕФ. Розбiжностi св^ових держав паралiзують роботу ООН, пере-шкоджаючи припиненню конфлiктiв i наданню гуманiтарноi допомоги ци-вiльному населенню, що знаходиться в зош бойових дiй.
Ризики конфлiктiв поглиблюються технолопчними нововведеннями. У таких сферах, як вшськова робототехнiка i штучний штелект, прискорю-еться гонка озброень. На цьому та експерти форуму вщзначають iнертнiсть i повiльнiсть iнститутiв, вщповщальних за забезпечення глобальнох безпеки.
На третьому мющ - ризики технолопчш: шахрайство з особистими чи службовими даними або 1х розкрадання, що досягли «безпрецедентних мас-штабiв». У чи^ найбiльш iмовiрних технологiчних ризиюв найближчого десятилiття експерти назвали масштабш кiбератаки (шосте мiсце в десятщ). Вони також сходяться на думщ, що в найближчi роки деструктивний вплив технологий на невиробничi галузi економiки лише посилиться: стрiмкий розвиток робототехнши, сенсорiв i машинного навчання буде витiсняти людську працю зi сфери послуг.
У десятку також увшшли ризики соцiальнi та економiчнi - масштабна вимушена мшращя i незаконна торгiвля (включаючи вщмивання грошей, контрабанду тощо) вiдповiдно. Раптовий приплив м^антив збiльшуе тиск на сощальш системи i ресурси. Так, у 2015 р. в Свропу прибуло 1 млн м^ан-тв - це в чотири з гаком рази бшьше, шж у 2014 р. [21]. Крiм того, тдтрим-ка громадянами Великоi Британп виходу крагни з СС була розцшена як реак-цiя на неконтрольований приплив гастарбайтерiв, вважають експерти ВЕФ.
Питання щентичносп та культури лежать в основi найкардинальшших змш у пол^ичному житт Заходу в 2016 р. - перемоги республшаншв на партшних виборах i 1'х кандидата на виборах президента в США та Вгехк у Великш Британи, стверджують автори доповвд. Вони вiдзначають змщнен-ня позицш нацiонально орiентованих партiй в €С i зростання пiдтримки 1'х щеологл. До ключових соцiальних тенденцш за межами СС експерти ВЕФ вщнесли посилення поляризацп суспiльства в Туреччиш (у липнi в крш'ш була зроблена спроба вiйськового перевороту), а також утвердження Роаею свое'1 нацюнально'1 пол^ично'1 iдентичностi за допомогою проведення все бшьш жорстко'1 мiжнародноi полiтики.
У десятку найбiльш iмовiрних ризикiв 2017 р. експерти ВЕФ включили також незаконну торгiвлю. Пщ цим формулюванням вони мають на увазi цiлу серiю протиправних дш: незаконний рух фiнансових коштiв, ухилення вщ сплати податкiв, работоргiвля, виробництво i розповсюдження контрафактно'1 продукцп, а також оргашзована злочиннiсть - чинники, як пiдривають со-цiальну взаемодш, регiональне та мiжнародне спiвробiтництво, а також зростання св^ово'1 економiки.
У число 13 тенденцш, як можуть посилити глобальш ризики або змшити спiввiдношення мiж ними, експерти ВЕФ включили:
1) старшче населення. У свт зростае середнiй показник тривалосп жит-тя. З 2010 по 2015 р. середня тривалють життя у свiтi виросла з 67 до 70 роюв. В Африщ люди доживають приблизно до 60 роюв, в Азii - до 72, у Латинськш Америцi - до 75, у Сврот - до 77, у Швшчнш Америщ - до 79. До 2100 р. середня тривалють життя на планет! зросте до 83 роюв [30]. Зростають темпи старшня населення планети. У 2015 р. 12% населення у свт були старше 60 роюв. Цей показник щорiчно зростае на 3,26%. У Сврот кожна четверта людина старше 60^чного вшу. Згщно з прогнозом, до 2050 р. у свт налiчу-ватиметься 2,1 млрд оаб старше 60 роюв, а це близько 20% очшуваного населення. Згщно з прогнозами, европейське населення до 2050 р. скоротиться бшьш шж на 15%. Зменшення кшькосп жшешв очiкуеться в таких кра'1'нах, як Украша, Болгарiя, Угорщина, Хорватiя, Литва, Латвiя i Сербiя. У Сврот сумарний коефщент народжуваностi збiльшиться з 1,6 до 1,8 дитини на одну жшку до 2050 р., але це не змшить тенденцш до скорочення населення. В Укра'1ш сумарний коефщент народжуваностi в 2015 р. склав 1,5 дитини на жшку, що нижче рiвня, необхщного для природного руху в довгостроковш перспективi (близько 2,1 дитини на одну жшку). Украша е одним iз «лiдерiв» у свiтi за смертшстю. Гiрше нас ситуацiя у 2016 р. була лише в Лесото, Лит-вi та Болгарп [31];
2) змiну ролi мiжнародних структур (ООН, МВФ, НАТО) [32];
3) змши тамату;
4) попршення стану навколишнього середовища. У крашах свiту щодня 18 млн людей вмирають вщ забруднення повiтря [33]. За даними Мшютерства екологи, на територп Укра'ни розташовано близько 6,2 тис. легальних i 32 тис. нелегальних звалищ. Сумарно вони займають до 7% територп краХни. Зараз на звалищах збер^аеться близько 12,5 млрд т вiдходiв, а щорiчно украшщ виробляють близько 300 млн т см^я. При цьому 80% звалищ переповнеш i повиннi бути закрип. Укра'Хна складуе близько 96% вщ загально'1 кiлькостi вiдходiв, що е антирекордом серед кра'н Свропейського Союзу. Для порiв-няння: у них переробляеться 38-40% вщ сумарно'1 кiлькостi вiдходiв [34];
5) прирют середнього класу в крашах з економшою, що розвиваеться;
6) посилення нащонально орiентованих настро'в;
7) поглиблюеться поляризащя суспiльства. Якщо в минулому про це говорили комушстичш щеологи i дослiдники, то сьогодш на величезному ста-тистичному матерiалi про це розповiв автор головного економiчного бестсе-лера 2014 р. «Каттал двадцять першого столiття» Тома Пшетп, чия книга переведена на десятки мов [35]. За даними британсько'1 благодшно!' оргашза-цп Oxfam, обсяг загальносвiтового багатства, що знаходиться в руках 1 % найбагатших людей на Земл^ вирю з 44% в 2009 р. до 48% в 2014-му i в 2015 р. перевищив 50% [36]. Вiсiм найбагатших жшешв планети волод^ть статком, який оцшюеться в 400 млрд евро. Для порiвняння: 3,6 млрд найменш забезпечених жителiв планети мають у своему розпорядженш приблизно 384 млрд евро [37];
8) зростання числа людей, яю страждають хрошчними хворобами. За оцшками ООН, понад 1 млрд людей мають ту чи шшу форму швалщносп i в бiльшостi суспiльств вщносяться до найбiднiших верств населення [33];
9) збшьшення залежностi вiд цифрових технологiй [38];
10) зростаючу географiчну мобiльнiсть населення. Сьогоднi 244 млн людей живуть за межами сво'1'х кра'н походження [33];
11) збшьшення рiзницi в доходах мiж бiдними i багатими. Наприклад, якщо в 2000 р. розрив мiж доходами 10% найбагатших i 10% найбщшших громадян становив у Росп 13,9 разу, то в 2015-му вже 15,6 разу [37]. У крашах Свросоюзу цей розрив до кризи знаходився на рiвнi 6-8, а в останш два роки знизився до 5-6 разiв. 60% наших громадян, за даними ООН, живуть за межею бщносп. Серед населення св^у кожен дев'ятий страждае вщ голоду, а кожен третш - вщ незадовшьного харчування [33];
12) змщення центрiв сили. Гегемонп США, яка тривала понад амдесят рокiв, приходить кiнець. Рано чи тзно Сполученi Штати Америки не зможуть бшьше бути лiдером Св^-Системи у звичному для нас розумшш, у резуль-
тат чого геопол^ичний ландшафт св^у серйозно змшиться. Роль США i Заходу скоротиться, а краш, що розвиваються (особливо великих), - зросте. За останш чверть столбя на тш ослаблення США, Свропи i триваючо'1 стагна-ц^' Японп виросли економiчнi пганти в Азп (Китай i Iндiя), а також з'явилася цiлa когорта держав, яю швидко розвиваються (вщ Мексики до Малайзп i Ефюпп), якi продовжують мiцнiти (хоча i не без трyднощiв) i займуть лщи-рyючi позицп у свт в не настшьки вiддaленомy майбутньому. У той же час надп деяких пол^олопв i економiстiв на швидкий i обвальний крах США безпщставш: таке скорочення, швидше за все, буде вщбуватися поступово, у мiрy того як об'eктивнi обставини, включаючи зростання периферiйних краш, будуть цьому сприяти;
а також 13) пщсилюеться урбашзащя. Показово, що всього лише сто роюв тому тшьки 20% населення свiтy проживало в мюьких районах. У найменш розвинених крашах цей показник був усього лише 5%. Св^ з тих тр урбаш-зовувався прискореними темпами, i в 2008 р. вперше за весь час мюьке населення за своею чисельшстю перевищило сiльське населення. Тому тепер можна вважати, що св^ вступив у тисячол^я мiст, i очiкyеться, що до 2050 р. 70% населення планети буде жити в мюьких районах [39].
Як бачимо, людське суспшьство подiбно до всiх складних систем змшю-еться за законами нелшшно'1 динaмiки. Перiоди прогнозованого розвитку змшюються перiодaми нестiйкостi. Вони, у свою чергу, завершуються точками бiфyркaцiï, а прaвильнiше говорити - моментами полiфyркaцiï. Якщо говорити просто, у певш моменти юторп людства в цшому й окремих краш зокрема юнують не двi ^фуркащя), а набагато бiльше можливостей (поль фyркaцiя) подальших змiн.
Полiтичнa дисфункщя, як зазначив у свош raroi «Св^овий порядок» Генрi Кiссiнджер, «веде до ослаблення мiжнaродного права, шститупв мiж-державного регулювання i породжуе в сучасних, набагато бiльш небезпечних умовах примат права сильного, могутнього i вольового» [40, p. 12]. Чому приклад дп Росп в Укрш'ш. Сьогоднi структура мiжнaродного права повсюд-но пiддaеться ерозп i руйнуванню. Усе в меншiй кшькосп випaдкiв працюе система стримувань i противаг на мiжнaроднiй aренi. Вщповщно безперерв-но збiльшyеться ризик локальних i глобальних збройних конфлiктiв.
Турбулентна i нелшшна динaмiкa свiтового розвитку в уах його сферах вщбуваеться в умовах наростання склaдностi сучасного св^у. Незважаючи на численнi висловлювання про завершення глобaлiзaцiï, продовжуе нарос-тати технологiчнa, фiнaнсовa та економiчнa зв'язнiсть рiзних краш i регюшв. Причому наростання зв'язностi вiдбyвaеться паралельно з поглибленням рiзного роду протирiч i посиленням розбiжностi iнтересiв як окремих краш,
так i тих чи шших груп св^ово! елiти. Паралельно з цим у сьогодшшньому i тим бшьше завтрашньому свiтi у набагато бшьшш мiрi, нiж ранiше, пов'язуються в едине цше економiчнi, пол^ичш, соцiальнi, культурнi, рель гiйнi та iншi процеси. Мiж ними виявляеться все менше перегородок. Вони дедалi бшьше стають взаемозалежними. Якщо рашше в переважнш бшьшос-тi випадюв саме буття визначало свiдомiсть, то сьогодш, за часiв 1нтернету i всепроникаючих iнформацiйних потокiв, свiдомiсть усе частiше i сильнiше детермiнуе буття. Сьогодш все важче роздшяти первинне i вторинне, видь ляти причини i слiдства. У свiтi починае панувати гiперцикл, коли причини i слiдства сплiтаються в кiльця i постiйно мiняються мiсцями. Гiперцикл ж, як вщомо, - це обов'язкова умова i живильне середовище для нелшшно! ди-намiки, коли найменшi фактори можуть викликати гiгантськi змши. Наслiдки тих чи iнших дш i подiй стають усе менш передбачуваними i свiдомо керо-ваними. У св^ прилiтае з кожним роком все бшьше «чорних лебедiв», як !'х назвав Нассим Талеб [41].
Складшсть свiту кумулятивно наростае не тшьки завдяки тiсному пере-плетенню полiтики, економiки та сощуму, не тiльки через все зростаючу взаемозалежшсть процесiв в окремих кра'нах i стану св^ово! економiки, по-лiтики i соцiуму в цшому, але i завдяки повсюдному впровадженню шфор-мацiйних технологiй, i перш за все 1нтернету. Сьогоднi, коли «Интернет всього» стае реальнiстю не тшьки в найбшьш розвинених кра'нах, але i в усьому свт, по сутi все стае взаемопов'язано з уам.
Як показав у сво'!й книзi «Антикрихкiсть» Н. Таллеб, зворотним боком складност стае все зростаюча крихюсть нашого свiту [42]. Усе часпше ми бачимо вщмови технiчних, соцiальних та iнших систем, яю зливаються в кас-кади неприемностей. Загалом, св^ вступив у надзвичайно небезпечну, ризи-ковану фазу екстремально'1 динамiки. Для цiеi фази характерна ситуащя, коли технiко-технологiчнi можливосп превалюють над стримуючими 1'х сощально-культурними механiзмами [43]. У таю перюди, як показуе iсторiя людства, значно збшьшуеться ймовiрнiсть воен. Вони стають бшьш поширеними, жорстокими i руйнiвними.
Висновки. Сучасний свiт змiнюе свою конфiгурацiю, у результатi чого збшьшуються його нестабiльнiсть, рухомiсть, нелшшшсть. З'являються якiсно новi загрози, обумовлеш просуванням людства шляхом технiко-технолопчного прогресу. У цих умовах Укра'на як незалежна держава повинна виробити таку стратепю свое!' зовнiшньоi i внутрiшньоi полiтики, яка б насамперед забезпечувала !'!' нацiональнi iнтереси, суверештет i те-риторiальну цiлiснiсть, добробут населення, перспективи майбутнього для дпей i внукiв.
^ITEPATYPA
1. Addanki S. C., Venkataraman H. Greening the economy: A review of urban sustainability measures for developing new cities. Sustainable Cities and Society. 2017. Vol. 32. P. 1-8.
2. Antonucci D. The cyber risk handbook: creating and measuring effective cybersecurity capabilities. Hoboken, New Jersey: Wiley, 2017. xxxv, 412 p.
3. Arutyunov V. S., Lisichkin G. V. Energy resources of the 21st century: problems and forecasts. Can renewable energy sources replace fossil fuels? Russian Chemical Reviews. 2017. Vol. 86, Issue 8. P. 777-804.
4. Bina O., Mateus S., Pereira L., Caffa A. The future imagined: Exploring fiction as a means of reflecting on today's Grand Societal Challenges and tomorrow's options. Futures. 2017. Vol. 86. P. 166-184.
5. Demir S. Nato's Role in Maintaining Peace and Security in 21st Century. Gazi AkademikBakis - Gazi Academic View. 2016. Vol. 9, Issue 18. P. 235-252.
6. Dinan T. Projected increases in hurricane damage in the United States: the role of climate change and coastal development. Ecological Economics. 2017. Vol. 138. P.186-198.
7. Evans M. Future war in cities: Urbanization's challenge to strategic studies in the 21st century. International Review of the Red Cross. 2016. Vol. 98, Issue 901. P. 3751.
8. Fernandez-Montesinos F. A. Globalization, security and crises. The role of the armed forces in the 21st century. Revista de Salud Ambiental. 2015. Vol. 15, Issue 1. P.37-42.
9. Groves T., Badallo A. C. Higher Education Across Europe: Contemporary Missions for Historical Institutions. Foro de Educacion. 2016. Vol. 14, Issue 21. P. 3-10.
10. Held D. Elements of a theory of global governance. Philosophy & Social Criticism. 2016. Vol. 42, Issue 9. P. 837-846.
11. Lee C. M. Asia's new long march: bottling conflicts and managing political turbulences. Pacific Review. 2017. Vol. 30, Issue 6. P. 843-856.
12. Mocuta D. N. Influence of the climate changes on the human life quality, in rural areas. Revista de Chimie. 2017. Vol. 68, Issue 6. P. 1392-1396.
13. Moser S. C. Reflections on climate change communication research and practice in the second decade of the 21st century: what more is there to say? Wiley Interdisciplinary Reviews - Climate Change. 2016. Vol. 7, Issue 3. P. 345-369.
14. Pun R. Conceptualizing the integration of digital humanities in instructional services Possibilities to enhance digital literacy in the 21st century. Library Hi Tech. 2015. Vol. 33, Issue 1. P. 134-142.
15. Rahman K. S. The shape of things to come the on-demand economy and the normative stakes of regulating 21st-century capitalism. European Journal of Risk Regulation. 2016. Vol. 7, Issue 4. P. 652-663.
16. Roberts A. Political order and political decay: from the industrial revolution to the globalization of democracy. International Affairs. 2015. Vol. 91, Issue 1. P. 171-172.
17. Rosinska-Bukowska M. Strategic changes in transnational corporations as an adjustment to the challenges of the 21st century. Entrepreneurial Business and Economics Review. 2017. Vol. 5, Issue 2. P. 143-157.
18. Solomon H. Beyond the state: reconceptualising African security in the 21st century. African Security Review. 2017. Vol. 26, Issue 1. P. 62-76.
19. Webb R., Buratini J. Global challenges for the 21st century: the role and strategy of the agri-food sector. Animal Reproduction. 2016. Vol. 13, Issue 3. P. 133-142.
20. Zurbriggen C., Travieso E. Towards a new developmental state: challenges for Latin America. Perfiles Latinoamericanos. 2016. Vol. 24, Issue 47. P. 259-281.
21. The Global Risks Report 2017. 12th Edition. URL: http://www3.weforum.org/docs/ GRR17_Report_web.pdf (дата звернення: 25.10.2017).
22. Выход США из Парижского соглашения. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Выход_США_из_Парижского_соглашения (дата звернення: 25.10.2017).
23. Климатический хаос. Чем грозит человечеству потепление, и что делать для предотвращения катастрофы. URL: http://tass.ru/spec/climate (дата звернення: 25.10.2017).
24. Il Papa a Redipuglia: «Guerra e follia, ma ora c'e terzo conflitto mondiale». URL: http://www.corriere.it/cronache/14_settembre_13/papa-arrivato-redipuglia-100-anni-grande-guerra-fde773fa-3b17-11e4-9b9b-3ef80c141cfc.shtml?refresh_ce-cp (дата звернення: 25.10.2017).
25. Опрос экспертов Foreign Policy: насколько вероятна война между США и Россией. URL: http://dossierdip.interaffairs.ru/index.php/analitika/item/838-838 (дата звернення: 25.10.2017).
26. SIPRI: военные расходы в мире растут. URL: http://www.trt.net.tr/russian/ ekonomika/2017/04/24/sipri-voiennyie-raskhody-v-mirie-rastut-719355 (дата звернення: 25.10.2017).
27. Попович Д. Зачем Россия увеличивает военные расходы и что это значит для Украины. URL: https://ru.slovoidilo.ua/2017/04/27/kolonka/denis-popovich/ bezopasnost/zachem-rossiya-uvelichivaet-voennye-rasxody-i-chto-eto-znachit-ukrainy (дата звернення: 25.10.2017).
28. Требш М. П. «Пбридна» вшна як нова украшська реальнють. Укр. сощум. 2014. № 3. С.113-127.
29. Требш М. П. Вшни в ютори людства та !хш наслщки: уроки для Украши. Bicu. Львiв. ун-ту. Серiя фтос.-полтолог. студп. 2015. Випуск 6. С. 89-98.
30. 10 важных фактов о демографической ситуации в мире. URL: http://www.baker -tilly.ua/ru/news/id921 (дата звернення: 25.10.2017).
31. Уровень смертности в странах мира 2016. URL: http://mostinfo.su/6587-uroven-smertnosti-v-stranah-mira-2016.html (дата звернення: 25.10.2017).
32. Humanity at risk: the need for global governance / edited by Daniel Innerarity and Javier Solana; articles in Spanish and French translated by Sandra Kingery and Stephen Williams. New York: Bloomsbury Academic, 2013. xxi, 183 p.
33. Доклад о человеческом развитии 2016. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/ files/HDR2016_RU_0verview_Web.pdf (дата звернення: 25.10.2017).
34. Украина задыхается от мусора. URL: https://www.gazeta.ru/business/2017/ 04/14/10627415.shtml (дата звернення: 25.10.2017).
35. Piketty T. Capital in the twenty-first century / translated by Arthur Goldhammer. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press, 2014. viii, 685 p.
36. Oxfam: 1% богатых владеет половиной общемировых средств. URL: http:// www.bbc.com/russian/business/2015/01/150119_oxfam_wealth_inequality (дата звернення: 25.10.2017).
37. Башкатова А. Россия признана страной неравных возможностей. Расслоение населения по доходам сейчас выше, чем в начале нулевых. URL: http://www.ng.ru/ economics/2017-01-17/1_6904_unequal.html (дата звернення: 25.10.2017).
3 8. DuBravac S. Digital destiny: how the new age of data will transform the way we work, live, and communicate / Foreword by Gary Shapiro. Washington, DC: Regnery Publishing, a Salem Communications Company, 2015. xxvi, 372 p.
39. Прогресс, достигнутый к настоящему времени в осуществлении решений второй Конференции Организации Объединенных Наций по населенным пунктам (Хабитат-II) и в выявлении новых и возникающих проблем в области устойчивого развития городов: докл. Генер. секретаря Конф. URL: http://www.un.org/ga/ search/view_doc.asp?symbol=A/CONF.226/PC.1/5&lang=R (дата звернення: 25.10.2017).
40. Kissinger H. World order. New York: Penguin Press, 2014. 420 p.
41. Талеб Н. Н. Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости / пер. с англ. В. Сонь-кина, А. Бердичевского, М. Костионовой, О. Попова; под ред. М. Тюнькиной. Москва: КоЛибри, 2010. 528 с.
42. Талеб Н. Н. Антихрупкость. Как извлечь выгоду из хаоса / пер. с англ. Н. Караева. Москва: КоЛибри: Азбука-Аттикус, 2014. 768 с.
43. Barnosky A. D., Hadly E. A. Tipping point for planet earth: how close are we to the edge? New York: Thomas Dunne Books, 2016. 264 p.
REFERENCES
1. Addanki, S. C., Venkataraman, H. (2017). Greening the economy: A review of urban sustainability measures for developing new cities. Sustainable Cities and Society. 32: 1-8.
2. Antonucci, D. (2017). The cyber risk handbook: creating and measuring effective cybersecurity capabilities. Hoboken, New Jersey: Wiley.
3. Arutyunov, V. S., Lisichkin, G. V. (2017). Energy resources of the 21st century: problems and forecasts. Can renewable energy sources replace fossil fuels? Russian Chemical Reviews. 86 (8): 777-804.
4. Bina, O., Mateus, S., Pereira, L., Caffa, A. (2017). The future imagined: Exploring fiction as a means of reflecting on today's Grand Societal Challenges and tomorrow's options. Futures. 86: 166-184.
5. Demir, S. (2016). NATO's Role in Maintaining Peace and Security in 21st Century. Gazi Akademik Bakis - Gazi Academic View. 9 (18): 235-252.
6. Dinan, T. (2017). Projected increases in hurricane damage in the United States: the role of climate change and coastal development. Ecological Economics. 138:186-198.
7. Evans, M. (2016). Future war in cities: Urbanization's challenge to strategic studies in the 21st century. International Review of the Red Cross. 98 (901): 37-51.
8. Fernandez-Montesinos, F. A. (2015). Globalization, security and crises. The role of the armed forces in the 21st century. Revista de Salud Ambiental. 15 (1): 37-42.
9. Groves, T., Badallo, A. C. (2016). Higher Education Across Europe: Contemporary Missions for Historical Institutions. Foro de Educacion. 14 (21): 3-10.
10. Held, D. (2016). Elements of a theory of global governance. Philosophy & Social Criticism. 42 (9): 837-846.
11. Lee, C. M. (2017). Asia's new long march: bottling conflicts and managing political turbulences. Pacific Review. 30 (6): 843-856.
12. Mocuta, D. N. (2017). Influence of the climate changes on the human life quality, in rural areas. Revista de Chimie. 68 (6): 1392-1396.
13. Moser, S. C. (2016). Reflections on climate change communication research and practice in the second decade of the 21st century: what more is there to say? Wiley Interdisciplinary Reviews - Climate Change. 7 (3): 345-369.
14. Pun, R. (2015). Conceptualizing the integration of digital humanities in instructional services Possibilities to enhance digital literacy in the 21st century. Library Hi Tech. 33 (1): 134-142.
15. Rahman, K. S. (2016). The shape of things to come the on-demand economy and the normative stakes of regulating 21st-century capitalism. European Journal of Risk Regulation. 7 (4): 652-663.
16. Roberts, A. (2015). Political order and political decay: from the industrial revolution to the globalization of democracy. International Affairs. 91 (1): 171-172.
17. Rosinska-Bukowska, M. (2017). Strategic changes in transnational corporations as an adjustment to the challenges of the 21st century. Entrepreneurial Business and Economics Review. 5 (2): 143-157.
18. Solomon, H. (2017). Beyond the state: reconceptualising African security in the 21st century. African Security Review. 26 (1): 62-76.
19. Webb, R., Buratini, J. (2016). Global challenges for the 21st century: the role and strategy of the agri-food sector. Animal Reproduction. 13 (3): 133-142.
20. Zurbriggen, C., Travieso, E. (2016). Towards a new developmental state: challenges for Latin America. Perfiles Latinoamericanos. 24 (47): 259-281.
21. The Global Risks Report 2017. 12th Edition. URL: http://www3.weforum.org/docs/ GRR17_Report_web.pdf.
22. Vyihod SShA iz Parizhskogo soglasheniya. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Vyi-hod_SShA_iz_Parizhskogo_soglasheniya [in Russian].
23. Klimaticheskiy haos. Chem grozit chelovechestvu poteplenie, i chto delat dlya predot-vrascheniya katastrofyi. URL: http://tass.ru/spec/climate [in Russian].
24. Il Papa a Redipuglia: «Guerra e follia, ma ora c'e terzo conflitto mondiale». URL: http://www.corriere.it/cronache/14_settembre_13/papa-arrivato-redipuglia-100-anni-grande-guerra-fde773fa-3b17-11e4-9b9b-3ef80c141cfc.shtml?refresh_ce-cp
25. Opros ekspertov Foreign Policy: naskolko veroyatna voyna mezhdu SShA i Rossiey. URL: http://dossierdip.interaffairs.ru/index.php/analitika/item/838-838 [in Russian].
26. SIPRI: voennyie rashodyi v mire rastut. URL: http://www.trt.net.tr/russian/ekonomi-ka/2017/04/24/sipri-voiennyie-raskhody-v-mirie-rastut-719355 [in Russian].
27. Popovich D. Zachem Rossiya uvelichivaet voennyie rashodyi i chto eto znachit dlya Ukrainyi. URL: https://ru.slovoidilo.ua/2017/04/27/kolonka/denis-popovich/bezopas-nost/zachem-rossiya-uvelichivaet-voennye-rasxody-i-chto-eto-znachit-ukrainy [in Russian].
28. Trebin, M. P. (2014). «Hibrydna» viina yak nova ukrainska realnist. Ukrainskyi sot-sium, 3, 113-127 [in Ukrainian].
29. Trebin, M. P. (2015). Viiny v istorii liudstva ta yikhni naslidky: uroky dlia Ukrainy. VisnykLvivskoho universytetu. Seriiafilos.-politoloh. Studii, 6, 89-98 [in Ukrainian].
30. 10 vazhnyih faktov o demograficheskoy situatsii v mire. URL: http://www.bakertilly.ua/ ru/news/id921 [in Russian].
31. Uroven smertnosti v stranah mira 2016. URL: http://mostinfo.su/6587-uroven-smert-nosti-v-stranah-mira-2016.html [in Russian].
32. Innerarity, D., Solana, J. eds. (2013). Humanity at risk: the need for global governance. New York: Bloomsbury Academic.
33. Doklad o chelovecheskom razvitii 2016. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/ HDR2016_RU_0verview_Web.pdf [in Russian].
34. Ukraina zadyihaetsya ot musora. URL: https://www.gazeta.ru/busi-ness/2017/04/14/10627415.shtml [in Russian].
35. Piketty, T. (2014). Capital in the twenty-first century / translated by Arthur Goldhammer. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press.
36. Oxfam: 1 % bogatyih vladeet polovinoy obschemirovyih sredstv. URL: http://www.bbc.com/russian/business/2015/01/150119_oxfam_wealth_inequality [in Russian].
37. Bashkatova A. Rossiya priznana stranoy neravnyih vozmozhnostey. Rassloenie nas-eleniya po dohodam seychas vyishe, chem v nachale nulevyih. URL: http://www.ng.ru/ economics/2017-01-17/1_6904_unequal.html [in Russian].
38. DuBravac, S. (2015). Digital destiny: how the new age of data will transform the way we work, live, and communicate / Foreword by Gary Shapiro. Washington, DC: Regnery Publishing, a Salem Communications Company.
39. Progress, dostignutyiy k nastoyaschemu vremeni v osuschestvlenii resheniy vtoroy Konferentsii Organizatsii Ob'edinennyih Natsiy po naselennyim punktam (Habitat-II) i v vyiyavlenii novyih i voznikayuschih problem v oblasti ustoychivogo razvitiya gorodov/ Doklad Generalnogo sekretarya Konferentsii. URL: http://www.un.org/ga/ search/view_doc.asp?symbol=A/CONF.226/PC.1/5&lang=R [in Russian].
40. Kissinger, H. (2014). World order. New York: Penguin Press.
41. Taleb, N. N. (2010). Chyornyiy lebed. Pod znakom nepredskazuemosti / Per. s angl.
V. Sonkina, A. Berdichevskogo, M. Kostionovoy, O. Popova; pod red. M. Tyunkinoy.
Moskva: Izd-vo KoLibri [in Russian].
42. Taleb, N. N. (2014). Antihrupkost. Kak izvlech vyigodu iz haosa / per. s angl.
N. Karaeva. Moskva: KoLibri; Azbuka-Attikus [in Russian].
43. Barnosky, A. D., Hadly, E. A. (2016). Tipping point for planet earth: how close are
we to the edge? New York: Thomas Dunne Books.
УКРАИНА ПЕРЕД ВЫЗОВАМИ ХХ! в.
Требии М. П.
XXI в. бросает человечеству, в том числе и Украине, огромное количество вызовов, иа которые необходимо ответить. Понять спектр угроз и тенденции развития мирового сообщества - важнейшая задача для человечества. Определены глобальные риски, а также тенденции, которые могут усилить их или изменить соотношение между ними. Риски делятся на пять категорий: экономические, экологические, геополитические, социальные и технологические, которые всесторонне исследованы.
Ключевые слова: риск, вызов, угроза, тенденции развития, глобализация, нелинейность, нестабильность, будущее человечества.
UKRAINE BEFORE THE CHALLENGES OF THE 21ST CENTURY
Trebin M. P.
The 21st century has given humanity, including Ukraine, a huge number of challenges that need to be answered. To understand the range of threats and trends in the development of the world community is the most important task for humanity. The modern world is usually characterized by epithets of «crisis», «turbulent», «unstable». These characteristics are undoubtedly true. But they are not exhaustive. Apparently, with even more reason, the world can be called dynamic, complicated and increasingly dangerous. In the struggle for the future that unfolds on the planet, risks are growing and threats are increasing. To the Davos Forum in 2017, a report was published on the global risks awaiting humanity in the near future.
In total, experts identified 30 global risks, as well as 13 trends that can strengthen them or change the relationship between them. Risks are divided into five categories: economic, environmental, geopolitical, social and technological. In ten of the most probable risks in 2017 - three of the areas of ecology and three of the geopolitics, while the environmental is higher: two of them are among the top 3 global risks. These are extreme weather events and large-scale natural disasters. The top ten included also the risks of anthropogenic environmental disasters.
The second most significant category of risks is geopolitics. Among them, the most dangerous are large-scale terrorist acts, followed by interstate conflicts and inefficient state administration. They include a one-way approach to solving international issues instead of the necessary collective efforts of the world community. In addition, countries are openly accusing each other of interfering in their internal affairs.
It should be emphasized that global risks do not exist separately from each other, but tend to generate each other, overlay, turning into the most powerful destructive cascades of threats. Most experts believe that, for the first time since the late 1980's, a trigger for such a "domino of risks", capable of launching destructive processes of global destruction, may become one or another armed conflict, initially local, but those that are increasingly drawn into their funnel the number ofstates and non-state entities. It is noted that at present, in essence, there are no well-established procedures for preventing the escalation of such armed conflicts and their escalation into a global conflict.
In the third place - the technological risks: fraud or personal data or theft, which have reached «unprecedented scale». Among the most likely technological risks of the next decade, experts called large-scale cyber attacks (sixth in the top ten). They also agree that in the coming years the destructive impact of technology on non-productive sectors of the economy will only intensify: the rapid development of robotics, sensors and machine learning will crowd out the human work of the service sector.
Among the trends that can aggravate global risks or change the relationship between them, experts included: aging population, changes in the role of international structures (UN, IMF, NATO), climate change, environmental degradation, middle class growth in developing economies, strengthening of nationally oriented sentiments, deepening polarization of society, etc.
The modern world changes its configuration, which increases its instability, mobility, nonlinearity. There are qualitatively new threats caused by the advancement of humanity through technological progress. In these circumstances, Ukraine, as an independent state, must develop such a strategy of its foreign and domestic policies, which would, first ofall, ensure its national interests, sovereignty and territorial integrity, welfare of the population, prospects for the future for children and grandchildren.
Keywords: risk, challenge, threat, development trends, globalization, nonlinearity, instability, the future of mankind.
