CC BY
19
5. Ремезов Н.П. Лесное почвоведение / Ремезов Н.П., Погребняк П.С. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 323 с.
6. Рутковский В.И. Влияние динамики климатических и гидрологических условий на лесные культуры. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950, 141 с.
7. Сукачёв В.Н. Основы лесной биогеоценологии / Сукачёв В.Н., Дылис Н.В. - М., 1964. - 236 с.
Шабанов С.И. Влияние лесов Восточного Донбасса на климатические условия региона
Рассмотрены изменения климатических показателей региона, влияние на температуру воздуха и количество осадков больших лесных массивов, расположенных на территории Луганской области. В условиях крайне нестабильной гидрологической обстановки в Луганской области, вызванной нарушениями геологической структуры горными выработками, затоплением закрытых шахт и откачиванием подземных вод предприятиями водоснабжения, необходимо взвешенно подходить к проектированию и созданию новых участков лесных культур, сохранения существующих лесов.
Ключевые слова: потепление, количество осадков, температура воздуха, уровень грунтовых вод.
Shabanov S.I. Influence wood east Donetsk basin on climatic conditions of the region
Consider changes of climatic parameters in the region, the impact on air temperature and precipitation of large forest areas located in the Lugansk region. In the conditions of extremely unstable hydrological situation in the Lugansk region, geological structure caused violations mountain making, submergence of the closed mines and pumping out of underwaters it is necessary self-weighted to go the enterprises of water-supply near planning and creation of new areas of forest cultures, maintainance of the existent forests.
Keywords: warming, rainfall, temperature of the air, water table.
УДК349.412[66.048.5:332.2:504:631.95](327.7) Пров. спец. А.Р. Шевченко -
Президш НАН Украти, ЫддЫ мiжнародних зв'язтв
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1, ЕКОЛОГ1ЧН1 ТА ЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ У КОНТЕКСТ Д1ЯЛЬНОСТ1 ОКРЕМИХ М1ЖНАРОДНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНВАЩЙ
Проаналiзовано пол^ико-правов^ еколопчш та економiчнi наслщки парникового випаровування газiв, яю призводять до змш ^мату. Мiжнароднi неурядовi ор-гашзацп беруть активну участь у виршенш ризиюв, пов'язаних з щею проблемою.
Ключов1 слова: парниковий ефект, право, економша, еколопя, мiжнароднi не-урядовi оргашзацп.
Нараз1 змша кшмату залишаеться найактуальшшою проблемою люд-сько! цившзаци. Вона складаеться з еколопчних, економ1чних \ правових пи-тань, як потребують негайних, ршучих заход1в, як можуть припинити про-цес глобального потеплшня [1]. Жодна краша сьогодш не застрахована вщ виклиюв, яю постають через проблему парникового випаровування газ1в. Висновок однозначний - бща може зачепити кожного. Останшм часом у ЗМ1 дедал1 частше можна почути про аномальш природш катакшзми, як почер-гово насуваються на т чи шш1 регюни нашо! планети. Жертвами природних
стихiй rnppi4HO стають cothï тисяч людей, а шкода, яку вони причиняють ви-мiрюеться десятками мiльярдiв доларiв [2]. 1снуючих на сьогоднi кшматич-них даних достатньо для того, аби стверджувати: людина дшсно впливае на кшмат у глобальному масштабi i цей вплив лише посилюеться за останш роки [3]. На жаль, виршити проблему, яку розглядають тiльки через економiч-ну та правову складов^ вже не можливо. Визначальною парадигмою, яка на-явна у контекст змiн клiмату, що вiдбуваються, е не тiльки еколопчш, еконо-мiчнi або правовi питання. Головною проблемою, яка постае, е збереження людського життя. Бiльш шж 65 % матерiальних збиткiв та близько 90 % людських жертв в Укршт зумовлеш стихiйними метеоролопчними та пдро-логiчними явищами - рiчковими паводками, засухами, буревiями, тайфунами тощо. Понад 80 % уЫх стихiйних природних лих, якi спостер^аються на пла-нетi, мають пдрометеоролопчне походження [4].
Серед вiтчизняних учених, як опiкуються проблемою змiн кшмату, варто виокремити фундаментальнi працi В.М. Лшшського [5], М.А. Голубця [6, 7], К.М. Ситника [8, 9], В.М. Шестопалова [10], Б.В. Буркинського [11] та ш. Проблеми екологи, де змши клiмату домiнують, як найактуальшша скла-дова загальних дослщжень, е предметом пильно1 уваги зарубiжних учених: N. Stern [12], B.D. Santer [13], H. Weimerskirch [14], S. Jenovuvrier [15], M. Scholze [16]. Мiжнароднi неурядовi органiзацiï, серед яких: Мiжнародний комiтет Червоного Хреста (МКЧХ), М1жнародне агентство з атомноï енерге-тики (МАГАТЕ), Всесвiтня продовольча програма, Мiжурядова конференцiя ООН зi змiн клiмату, ПРООН, Програма ООН iз захисту навколишнього се-редовища, Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ), Центр тклування з мiжнародною бщтстю i змiнами клiмату тощо, - мали б прийняти виклики, яю пов,язанi з парниковим ефектом на себе [17]. 1стотний вплив цих поваж-них органiзацiй на мiжнароднi справи, наприклад, на проблему глобального потеплшня, проявляеться у рiзних формах. Ю.М. Колосов i В.1. Кузнецов ви-окремлюють такi форми, як шформацшна, консультативна, правотворча, контрольна, слщча [18].
Спостереження за виконанням норм мiжнародного гуманiтарного права е контрольною функщею МКЧХ. З 1999 р. МКЧХ запроваджуе свш мош-торинг за процесами, пов'язаними зi змiнами клiмату. Вiдтодi було визнано факт наявшсть проблеми парникового ефекту як лиха виключно гумаштарно-го характеру, а не тшьки проблеми навколишнього середовища. Варто заува-жити, що мiжнароднi неурядовi оргашзаци - це об'еднання держав, яке ство-рене на основi мiжнародного договору для досягнення певноï мети, мае вщ-повiдну систему постшно дiючих органiв i надiлене мiжнародною пра-восуб,ектнiстю [19]. У доклад^ який було представлено ООН за останне деся-тилiття, збiльшилась кшьюсть лих, якi були спричиненi погодними змшами. У такiй ситуацiï найтяжче буде крашам, якi прийнято вважати бщними або тими, що розвиваються, саме через низький рiвень ïхнього розвитку. Залеж-нiсть економiки вщ сiльського господарства i рибальства у таких крашах ро-бить неможливим зменшення наслiдкiв вiд природних катаклiзмiв. Для насе-лення цих краш придатна питна вода стае нагальною проблемою, а факт по-
ширення шфекцшних захворювань через брудну воду мае бути обов'язково врахованим. Дослiдження ВООЗ доводять, що наслщком парникового ефекту стане понад 150 тис. людських житлв, а ще 5 млн оЫб страждатимуть вiд рiз-них хвороб: малярй, дизентерй, хронiчного недо1дання тощо. У деяких тро-шчних кра1нах Африканського континенту, кра1нах Полшезй почали з'явля-тися спалахи малярй у мюцевостях, де вони рашше не рееструвалися. Доведено, що до цього призводить парниковий ефект, але не тшьки бiднi краши потерпають вiд глобального потеплiння. У 2003 р. у Захщнш Сврош через аномальну спеку загинуло понад 30 тис. оЫб. Млява економiчна полiтика що-до подолання проблем стихшного лиха вiд змiн кшмату в 2006 р. у таких крашах, як Болгарiя, Чорногорiя, Румунiя, Сербiя, призвела до значних руйну-вань в iнфраструктурi цих держав. Виявилося, що у подiбних ситуащях влада не завжди здатна захистити сво1х громадян. 2008 рш став викликом у вирь шенш проблем, пов'язаних з подоланням наслщюв катастрофiчних повеней в Iвано-Франкiвськiй, Чершвецькш, Львiвськiй, Тернопiльськiй, Закарпатськiй, Хмельницькiй, Вшницькш областях Укра1ни. Офiцiйно влада визнала 38 осiб, якi загинули та пропали безвюти [20]. Загальнi витрати вщ лиха ста-новили понад 5 млрд грн [21]. У тому ж серпш 2008 р. буревш "Фей", який охопив Карибськ острови та Флориду унiс життя 36 оЫб. Було евакуйовано понад 25 тис. постраждалих громадян. Трошчний шторм "Фей" тричi обру-шився на територiю штату Флорида. Кшьюсть жертв стихй досягла восьми ошб. За шiсть днiв шторми i iнтенсивнi опади зруйнували 1572 будинка тшьки в одному окрузi Бревард. Загальш збитки вiд буревш "Фей" становили понад 560 млн дол. [22]. Буревш "Густав" зробив бiженцями понад 2 млн оЫб, яких було евакуйовано в безпечш райони. Буревiем "Ганна" захлинуло Домь нiканську республiку i Гат. Тiльки в цiй острiвнiй державi у серпнi-вереснi 2008 р. загинуло понад 500 оЫб. Вересень 2008 р. вщзначився ще одним по-тужним буревiем, який отримав назву "Айк" [23, 24]. Початок серпня 2009 р. позначився потужним буревiем, який панував над островом Тайвань. 650 людей загинуло, ще 490 ошб вважаються пропалими безвюти i загиблими. Тайфун "Марокот" завдав шкоди Фiлiппiнам, унаслiдок чого 36 оЫб загинуло, понад 15 тис. оЫб залишились без даху над головою. Буревш зруйнував понад 5,5 тис. домiвок, а ще майже 17 тис. зазнали значних руйнувань i пош-коджень [25].
М!жнародш неурядовi оргашзацй разом iз органами мiсцевого самов-рядування запроваджують програму, яка потребуе навчання пращвниюв i во-лонтерiв. При цьому виставляеться ощнка внутрiшнiх ризикiв, розробляеться програма боротьби зi змiн кшмату. Подiбнi проекти дiють у таких крашах, як Самоа, Соломоновi острови, Тонго i Тувалу, Бангладеш, крашах Центрально! Америки. Безпосередньо опiкуються цими питаннями вщповщш вiддiлення МКЧХ. До цього Центру належать понад 40 кра!н, яю приеднались до нього у 2007 р. в надiя, що до Центру приеднаються кшька десяткiв кра!н. В офь цшному звiтi ООН пiдкреслюеться, що найбшьше вiд змiн клiмату постраж-дае Африканський континент. Це пов'язано з бщтстю населення i його висо-кими темпами зростання. Окрiм цього, мае мюце надзвичайна залежнiсть мю-
цевих сшьськогосподарських культур вщ значних опад1в та юнування меш-канщв тшьки на природних ресурсах. Метеоролопчними спостереженнями встановлено, що на Африканському континент!, Азп, Карибських островах, Латинськш Америщ, островах в Атлантищ спостершатиметься катастроф1чне тдняття Св1тового океану. Вже через сто роюв воно дютане свого апогею, що поставить шд загрозу юнування людей у цш частит свггу. Тому влада цих кра!н з розумшням ставиться до розроблення програм ¿з боротьби з гло-бальним потеплшням. Варто зауважити - зменшення основних продукпв харчування { шдвищення на них свгтових цш вщбуваеться насамперед через загибель сшьськогосподарських культур вщ змш погоди, отруення риби но-вими видами водоростей, рют яких збшьшуеться унаслщок ¿з потеплшня, збшьшення хвиль тощо [26].
Розвинеш кра!ни роблять свш конкретний внесок { додають зусиль у виршення проблем, пов'язаних ¿з глобальним потеплшням. Так, мшютерство фшанЫв Сполученого Корол1вства замовило спещальний огляд для Бри-танського уряду, який зробив провщний вчений Н. Стерн. У висновках ос-таннього мютиться економ1чна складова змш кшмату. Це не перший зв1т пов'язаний ¿з глобальним потеплшням, але це е перший огляд економ1чних показниюв, як спричинили резонанс по всьому свггу. Дослщження шдтвер-джують, що наслщки парникового ефекту - серйозна св1това загроза, яка пот-ребуе термшово! глобально! реакци. Сьогодш шби ще юнуе шанс врятувати свт Для цього треба негайно вжити заход1в { д1яти швидше, а не мовки спос-тершати [27]. З шшого боку, пануе думка, що людство вже не може зупинити глобальне потеплшня. Низка експерт1в виявила, що, навпъ, якщо яким-не-будь чином вдасться припинити викиди вуглецю, який створюе парниковий ефект, то середня температура повпря на планет!, так чи шакше, збережеться на високому р1вш впродовж тисяч1 роюв. Дослщження С. Соломон перекон-ливо шдтверджують це припущення [28]. Двадцять лауреат1в Нобел1всько! преми зробили заяву, що викиди вуглецю на планет! мають знизитися впродовж шести роюв. На самт ООН з питань змши кшмату, який мае вщбутися у Копенгаген! (Дан!я), у грудш 2009 р., готують офщшну угоду про зменшення викид!в парникових газ!в у два рази до 2050 р. Це, своею чергою, не дасть температур! шдвищитися бшьш, шж на 2 °С, що п!дсумували учасники Сим-поз!уму лауреат!в Нобел!всько! прем!! у сфер! ф!зики, х!м!!, економ!ки, л!те-ратури ! боротьби за мир. Ганс Йоахим директор Потсдамського шституту кшматичних досл!джень, вважае, що планета сто!ть перед кризою, такою ж глибокою, як ! гонка озброень 1950-х ! 1960-х, з характерним для холодно! в!йни принципом взаемних руйнувань [29].
М!жнародна конференц!я ООН з! зм!н кл!мату, яка в!дбулася у лютому 2007 р. довела, що шдвищення температури в!д 1,8 до 4 °С буде вже до 2099 р. Безсумшвно, що р!вень води у св!товому океан! шдшметься. Учен! прогнозують його шдвищення вщ 28 до 43 см, вщповщно. В!рог!дно, що потеплшня вплине на: спрагу - св!жа вода стане важкодоступною, практично на всьому Африканському континент!, а мшьйони людей можуть залишитися без питно! води; голод - врожа! на Африканському континент! знизяться у
середньому на 15-35 %. Морсью та iншi екосистеми будуть порушенi. Бiльш шж 50 видiв рослин i тварин будуть на граш вимирання. Захворювання - понад 80 млн людей в Африщ страждатимуть вщ малярй". Береговi лiнiï - вщ 7 до 300 млн оЫб втратять сво!' територи вiд розмиття берегово!' лiнiï. Найтяжче буде островам: Цейлону, Мадагаскару i таким крашам, як Бангладеш, В'етнам, мютам - Калькутта, Гонконг, Карачi, Лондон, Нью-Йорк, То-кiо. Рух населення - мшьйони людей будуть змушеш залишити своï домiвки, через шторми, повет, буреви та посухи. Лиха - збшьшиться кiлькiсть штор-мiв, буревпв, посух, лiсних пожеж тощо. У цьому контекст постануть гло-бальш проблеми земельних правовiдносин. Ще раз варто наголосити, що змь ни кшмату вплинуть на загальш елементи життя людей по всьому свггу.
Офщшш результати дослiджень Н. Стерна змушують всi зацiкавленi сторони дiяти негайно. Оскiльки загальнi витрати i ризики пов,язанi зi змшою клiмату незабаром будуть дорiвнювати 5 % вщ свiтового ВВП щороку, i цей показник буде також збшьшуватись щорiчно. Якщо ж до уваги будуть взят вс ризики та чинники пов'язаш з щею проблемою, то витрати збiльшаться до 20 % свггового ВВП. G розрахунки експертв за якими треба витрачати до 2030 р. понад 100 млрд дол. щорiчно. Так, за оцшкою McKinsey Climate Initiative Global, державам необхщно витрачати на боротьбу з подоланням парникового ефекту близько 0,2 % вщ загального ВВП. Аналiз Мiжурядовоï групи експертiв зi змiни кшмату (Intergovernmental Panel on Climate Change) прог-нозував 1 % ВВП. Проте експерти McKinsey Climate Initiative Global поясню-ють оптимютичний прогноз так: витрати на шдтримку стабiльноï температу-ри у глобальнiй перспективi е швестищями з урахуванням оцiнки прибутку, якого буде отримано у випадку адекватних заходiв у боротьбi з глобальним потеплiнням [30].
Напевно, посшшш i, на перший погляд, напорист ди е виправданими, оскiльки змши кшмату е глобальною проблемою, i вщповщальшсть за неï мае нести все людство. Треба зробити все, щоб вщповщальшсть базувалась на спшьному баченнi довготривалих цiлей i угод, яю, власне, i будуть стиму-лювати дiï впродовж наступного десятилотя. Такi змiни мають бути запрова-дженi на спiльнiй згодi, на змщнювальному зближеннi на нацiональному, ре-гiональному i мiжнародному рiвнях. Ефект випаровування газiв обов'язково вплине на зростання та розвиток, i якщо не робити шяких дш, щоб спинити цей процес, то концентращя може збшьшитись у два рази. За ощнками ек-спертiв таю процеси мають вщбутися ще до 2035 р. Таке збшьшення, нас-правдi, буде надзвичайно небезпечним.
Загалом варто вiдзначити, що суспiльство почало рухатись у напрям-ку, який актуалiзуе iнтенсивнiсть дослiджень щодо змш клiмату. Iнiцiатором таких дослiджень постають нащональне вiддiлення МКЧХ у рiзних регiонах свiту, фiнансовi установи, неурядовi органiзацiï, якi дiють у сферi розвитку гуманiтарноï полiтики i захисту навколишнього середовища. Найбiднiшi кра-ши постраждають вiд змiн клiмату найтяжче за шших, оскiльки, власних можливостей, якi знадобляться для подолання природних катаклiзмiв у них не вистачае, а наслщки вiд парникового ефекту невпинно зростають. Навггь
найрозвиненiшi краши свггу, маючи значш матерiальнi та фiнансовi можли-восп, вважають для себе таю витрати завеликими [31].
Для подолання наслщюв стихшних лих мiжнароднi неурядовi оргашза-цй' виконують серйозну, системну роботу. Серед науковщв домiнуе думка, що в найближчi 50 рокiв вдасться розробити профшактичш заходи i створити програму протистояння стихiйним лихам. Пiдрахунки фахiвцiв свдаать про те, що подiбнi заходи, яю стануть запобiгати змiнам кшмату, обшдуться, приб-лизно, на одну крашу у суму, яка становить 10 млрд дол. США щорiчно. На-вггь, не зважаючи, на свггову фiнансову кризу, яка практично збшлася у часi з останшми потужними буревiями, такi грошi е реальними i можуть бути спря-мованi для подолання цiеï проблеми. Осюльки, затримання часу зробить таю витрати набагато бшьшими, а загалом ситуацiю зробить значно складнiшою.
Фахiвцi з МАГАТЕ пiдрахували рiвень парникового ефекту в атмосфер^ за якого кшмат може змiнитися вiрогiднiше. Така цифра становить 450550 частинок на млн молекул СО2. Сьогодш в атмосферi 430 молекул СО2, якi е характеристикою рiвня парникового ефекту. Головне, що цей рiвень збiльшуеться щороку на 2 частинки, а сам процес зменшення випаровування знизиться на 50 % до 2050 р. З шшого боку, розвинеш краши планують ско-ротити випаровування до 80 % до 2099 р. [32].
Ц фахiвцi МАГАТЕ вирахували, що зростання частинок вщ 500 на CO2 стане критичною межею, за якою подолання наслщюв зi змiн кшмату може стати проблематичною або унеможливить подолання ситуаци взагалi. Розвиненi краши мають взяти особливу вщповщальшсть i зменшити викиди в атмосферу CO2, що своею чергою, дало б змогу скоротити випаровування парникових газiв до 80 % до 2050 р. У своему звт Британському урядовi Н. Стерн представив аналiз розвитку ринюв з продажу вуглецю у заможних крашах. Наслiдки процесу випаровування газiв призведуть до грандiозних i перспективних обрив у сферi бiзнесу, особливо, на фонi розпаду ринюв, яю продають вуглець. Це - новггш технологiï в енергетицi та новi продукта, мо-лекулярна маса яких складаеться з вуглецю, що, своею чергою, вщкривае вщ-повщт ринки збуту вуглецю, потенцiал зростання яких вимiрюеться десятками мiльярдiв доларiв.
Майбутне полягае в еволюци покращення технологiй у площинi енер-гетичноï ефективностi, якi вiдтворили б новi механiзми i запобiгали би зрос-танню випаровування парникових газiв. Базовою складовою свiтовоï енерге-тики залишиться вугiлля, яке до 2050 р., навггь попри те, що будуть розробле-нi новi технологи, iншi джерела використання енергiï, буде вщгравати одну з провiдних ролей. Кам'яне вугiлля буде становитиме 50 % свггово1" енергiï [33]. Загалом, в ютори людства iдеалом завжди залишалися мирнi вiдносини мiж людьми i народами. Водночас, iсторiя людства заповнена вшнами, кривавими конфлiктами, протистоянням перед стихшними примхами природи. Мир i вшна, добросусiдство i агрешя, злодiяння i гуманнiсть продовжують сшвюну-вати один з другим i дотепер. Найважливше завдання свiтового сшвтовари-ства, урядових i неурядових оргашзацш розiрвати цей хибний ланцюг, припи-нити вiйни, насилля, екологiчнi проблеми, зокрема глобальне потеплiння.
Стабiльний, стшкий розвиток будь-яко! держави з питань подолання, зокрема, наслщюв вiд змш ^мату, неможливий без чiткого бачення И ролi та мiсця у сучасному свт, без нaявностi й штегрально! стратеги на перспективу. У низщ кра!н свiтy роль тако! штегрально! стратеги вщграе фiлософiя навдонально! безпеки, нaявнiсть яко! сьогодш постае необхiдною передумо-вою формування системи еколопчно!, економiчноl i правово! безпеки в умо-вах глобaлiзaцiйних перетворень, як складово! навдонально! безпеки, здатно! забезпечити зaхищенiсть нaцiонaльних штереЫв та !хню yзгодженiсть з мiж-народними iнтересaми, за яко! забезпечуються стадий розвиток сyспiльствa, своечасне волевиявлення, запоб^ання та нейтрaдiзaцiя реальних та потен-цiйних загроз нaцiонaдьним штересам [34].
Л1тература
1. Д|дух Я. Глобальш змiни клiмaтy: що робити екологам? // Дзеркало тижня, 15-21 листопада, 2008. - № 43 (722).
2. Тающая красота. Изменение климата и его последствия. - М. : Фонд им. Генриха Бёлля, Российский региональный экологический центр, 2009 / под ред. Ю.С. Добролюбовой.
- 29 с.
3. Verdes P.F. Global Warming Is Driven by Anthropogenic Emissions: A Time Series Analysis Approach // Physical Review Letters 99, 048501 24 July, 2007.
4. 19 листопада - День пращвниюв державно! гщрометеоролопчно! служби МНС. Офь цшний веб-сайт Мшютерства надзвичайних ситуацш Украши (2008). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.mns.gov.ua/news_show.php? news_id=l0228 - заголовок з екрану.
5. Кл1мат УкраТни / за ред. В.М. Лшшського, В. А. Дячука, В.М. Бaбiченко. - К. : Вид-во "Раевського", 2003.
6. Середовищезнавство - перспективний роздiд науки / М. Голубець // Вiсник НАН Украши. - 2007. - № 8. - С. 3-13.
7. Середовищезнавство, його тзнавальна та прикладна сутнють / М. А. Голубець // Ук-рашський геогр. журн. - 2008. - № 1. - С. 19-23.
8. Глобальне потеплшня: внесок атомно! енергетики / К. Ситник, В. Багнюк // Вюник НАН Украши. - 2005. - № 6. - С. 3-16.
9. Бюсфера i кл1мат: минуле, сьогодення i майбутне / К. Ситник, В. Багнюк // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 9. - С. 3-20.
10. Керована коеволющя як стратегия подолання глобально! еколопчно! кризи / В. Шестопалов // Вюник НАН Украши. - 2008. - № 5. - С. 3-9.
11. Природопользование: основы экономико-экологической теории / Б.В. Буркинский, В.М. Степанов, С.К. Харичков; НАН Украины. Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. -Одесса, 1999. - 350 с.
12. Stern Review on the economics of climate change. Directgov.uk (2006). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.direct.gov.uk/en/Nl1/Newsroom/DG_064854 - заголовок з екрану.
13. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. (PNAS), September 1, 2009. - Vol. 106, № 35. Incorporating model quality information in climate change detection and attribution studies. Santer B.D., Taylor K.E., Gleckler P. J., Bonfils C., Barnett T.P., Pierce D.W., Wigley T.M. L., Mears C., Wentz F.J., W. Bruggemanne, Gillett N.P., Klein S.A., Solomon S., P.A. Stott, and M.F. Wehner. - Р. 14778-14783.
14. Weimerskirch H. "Emperor Penguins: Extinct by 2100?" CNRS. International magazine.
- № 14, July 2009. - P. 8-9.
15. Jenovuvrier S., H. Caswell, C. Barbraud, M. Holland, J. Storceve, H. Weimerskirch. "Demographic models and IPCC climate projections predict the decline of an emperor penguin population". Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. (PNAS), February 10, 2009. - Vol. 106, № 6. - P. 1844-1847.
16. Scholze M., W. Knorr, N.W. Arnell, I.C. Prentice. "A climate-change risk analysis for world ecosystems".Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. (PNAS) August 29, 2006. - Vol. 103, № 35. - P. 13116-13120.
17. Шевченко А.Р. Концептуальш пiдходи дiяльностi мiжнародних неурядових орга-нiзацiй щодо виклиюв пов'язаних з глобальними змiнами ^мату у контекстi проблеми зе-мельних правовiдносин // Земля i земельш вiдносини в юторп права, держави i юридично! думки : матер. ХХ Мжнар. юторико-правово! конф., 25-28 вересня, 2008 р., м. Судак. -С. 346-352.
18. Колосов Ю.М. Международное право / Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. - М. : Международные отношения, 1998. - 49 с.
19. Антонович М.М. Мжнародне публiчне право : навч. поабн. - К. : Вид. дiм "КМ Академiя"; Алерта, 2003. - 214 с.
20. "Фей" вже убив 50 оаб на Гат, скасував карнавал на Кубi та наближаеться до Фло-риди. NEWSru.ua (2008). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.palm. newsru.ua/ world/18aug2008/fay_killer.html - заголовок з екрану.
21. На Прикарпатт юльюсть загиблих вiд повеш збiльшилась до 25 осiб. Новинар (2008). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.novynar.com.ua/politics/34365 - заголовок з екрану.
22. Tropical Storm Fay (2008). Wikipedia. The Free Encyclopedia (2008). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.en.wikipedia.org/wiki/Tropical_Storm_Fay_(2008) - заголовок з екрану.
23. Ураган "Ханна", который нанес немало вреда Гаити, достиг Доминиканской республики. СТБ (2008). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stb.ua/news.php? item.18761.1 - заголовок з екрану.
24. Буревш "Айк", що посилюеться, загрожуе людям i нафт у Техасг NEWSru.ua (2008). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.newsru.ua/world/11sep2008/ ura-gan.html - заголовок з екрану.
25. Число погибших от тайфуна на Тайване выросло до 650 человек. РБК.ш (2009). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.top.rbc.ru/society/23/08/2009/324002.shtml -заголовок з екрану.
26. How to work with WFP. A handbook for Non-Governmental Organizations. December 2005. World Food Programme. NGO Unit, Division of External Relations. Printed in Italy. - P. 143.
27. IAEA Bulletin. Fruits of Labour. Volume 48/2-March 2007. The Price of Change by Nicholas Stern. - P. 25-28.
28. Solomon S., G.-K. Plattner, R. Knutti, P. Freidlingstein. "Irreversible climate change due to carbon dioxide emissions".Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. (PNAS) February 10, 2009. - Vol. 106, № 6. - P. 1704-1709.
29. Global warming must stay below 2C or world faces ruin, scientists declare. TimesOnli-ne.co.uk (2009). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.timesonline. co.uk/tol/ news/environment/article6380709.ece - заголовок з екрану.
30. DKK 82 to save climate. Julian Isherwood. Politiken.dk (2009). [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.politiken.dk/newsinenglish/article703278.ece - заголовок з екрану.
31. Red Cross Red Crescent. Issue 1 2007. The Magazine of the International Red Cross and Red Crescent Movement. Climate Change Challenge. - P. 4-10.
32. The EU has 10 weeks to broker a deal on climate change. Guardian.co.uk (2008). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.guardian.co.uk/environment/2008/oct/16/ carbon-emis-sions-climate-change-eu - заголовок з екрану.
33. Международный журнал Красного Креста. Май-Июнь, 1996. - № 10. - М. : Изд-во МККК. - С. 321-336.
34. Ткаченко 1.П. Мiжнароднi та нащональш економiчнi штереси. прюритети та забез-печення захисту в умовах глобалiзацiйних перетворень // Теория и практика экономики и предпринимательства : матер. V Междунар. науч.-практ. конф. - Алушта, 2008. - С. 15-16.
Шевченко А.Р. Политико-правовые, экологические и экономические последствия парникового эффекта у контексте деятельности некоторых международных неправительственных организаций
Проанализированы политико-правовые, экологические и экономические последствия парникового эффекта, приводящие к изменению климата. Международные неправительственные организации активно участвуют в разрешении этой актуальной проблемы.
Ключевые слова: парниковый эффект, право, экономика, экология, международные неправительственные организации.
Shevchenko A.R. Political, legal, environmental and economical impacts of the greenhouse effect in the context of action the international nongovernmental organizations
We analyse the political, legal, environmental and economical queries of the greenhouse effect that could bring to the climate changes. International non-governmental organizations take active part on the situation connected with gas emissions.
Keywords: a greenhouse effect, a law, economy, ecology, international non-governmental organizations.
УДК 551.582.1 Acnip. T.I. Шийка1 - НЛТУ Украти, м. nbsis
ВПЛИВ ЗАХИСНИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ АВТОШЛЯХ1В НА М1КРОКЛ1МАТИЧН1 УМОВИ ТЕРИТОРП
Описано вплив захисних смуг вздовж aвтошляхiв на температурний та вггро-вий режими, волопсть пов^ря територп. Наведено результата дослщжень мшрокль матичних показниюв. Мшро^мат у середиш захисно! смуги характеризуеться ниж-чою температурою та бшьшою волопстю порiвняно з цими показниками бшя полотна автодороги.
Ключовi слова: захисш люосмуги, мшро^мат, температура, волопсть.
Рослинний покрив вщграе значну роль у покращанш еколопчного стану урбашзованого середовища, тому його оптимiзaцil придшяеться багато уваги, адже вш е основним джерелом кисню, рослини осаджують та поглина-ють пил i отруйш гази, збагачують атмосферу фiтонцидaми, пом'якшують кдiмaт, створюють специфiчний мiкрокдiмaт, приглушують звyковi та елек-тромaгнiтнi хвил^ вловлюють, нагромаджують i нейтрaдiзyють важю метали, зокрема i рaдiоaктивнi [4]. Клматичш та мiкрокдiмaтичнi умови дуже впли-вають на самопочуття людини, яка мандруе автошляхами. Передушм це таю еколопчш чинники, як тепло, волопсть та рух повггря [1].
В умовах мюцевого клiмaтy деревостани формують мжро^мат, ха-рактерний для того чи шшого конкретного фггоценозу. Нaйконтрaстнiше ви-дiляються мiкрокдiмaтичнi особливост aсоцiaцiй з щiльним наметом граба, клена гостролистого, дуба швшчного, явора i дуба звичайного. Асощацй, в яких дерева-едифжатори утворюють ажурну крону (береза, акащя бiлa, клен ясенелистий, модрина европейська, ясен звичайний, ясен зелений i сосна зви-чайна), мають менш контрастш характеристики [3].
Нaдмiрнa сонячна рaдiaцiя пiдвищyе температуру приземних шaрiв атмосфери, в яких перебувае людина. I в цьому випадку зелеш насадження приходять на допомогу людям, осюльки вони значно зменшують штенсив-шсть сонячно! рaдiaцil.
Рослини пропускають певну частину променисто! енергй, частину и поглинають, решту вщбивають. За даними В. Оболенського, за горизонталь-
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. - НЛТУ Украши, м. Л^в
