CC BY
57
За дослщжуваний перiод 1991-2005 рр. середня температура пов^я у Ычш була вища за норму майже на 2 °С, а у лютому - на 1,3 °С. У вереснi i груднi середньомiсячнi температури повпря були нижчi за норму на 0,2 °С i 0,3 °С вiдповiдно. I лише в жовтш та листопадi температури повiтря залиши-лись не змiнними.
С^стер^е^ся тенденщя до зростання температури повiтря не лише у м. Львов^ але й в iнших мiстах Украши та й у свiтi загалом. На рис. 3, 4 показано змши температури повiтря у сусщтх зi Львовом мiстах.
Виходячи з результата, якi були одержат в наслщок аналiзу змiн температури повггря наприкшщ ХХ ст. та на початку XXI ст. у м. Львовi можна дшти висновку, що середньоргчна температура повпря зросла на 0,6 °С й на-далг спостерггаеться тенденщя до зростання температури повпря. Вгдбу-ваеться потеплгння клгмату за рахунок зростання температури повпря лгтнгх i зимових мгсяцгв.
Л1тература
1. Баб1ченко В.М. Змши температури пов1тря на територп Украши наприкшщ XX та початку XXI столлтя / Баб1ченко В.М., Йколаева Н.В., Гущина Л.М. // Украшський геогра-фГчний журнал, 2007. - № 4. - С. 3-12.
2. Будыко М.И. Изменение климата. - Л. : Гидрометиздат, 1974. - 279 с.
3. КЛ1мат УкраТни / за ред. В.М. Лшшського. - К. : Вид-во "Раевського", 2003. - 345 с.
4. Кшмат Львова / за ред. В.М. Баб1ченко, Ф.В. Зузука. - Луцьк, 1998. - 188 с.
5. Рибченко Л.С. Змша температурного i рад1ацшного режиму в мютах Украши / Риб-ченко Л.С., Савчук С.В. // Украшський географiчний журнал, 2008. - № 2. - С. 14-19.
Руда О.М. Изменения температуры воздуха в городе Львове в конце ХХ и в начале ХХ1 века
Показаны изменения температуры воздуха в г. Львове в конце XX ст. и в начале XXI ст. Определенно, что среднегодовая температура воздуха в городе за последние годы испытала значительные изменения, она стала выше сравнительно с климатологической стандартной нормой (1961-1990 гг.) на 0,6 °С и в дальнейшем наблюдается тенденция к повышению температуры воздуха.
Ключевые слова: климат, температура воздуха, изменения климата.
Ruda O.M. The changes of air temperature in the lviv during period from the end of the XX-th century to the XXI-th century
The results of motion of air temperature in Lviv during period from the end of the XX-th century and the beginning of the XXI-th century are presented. It has been found that the average annual temperature of air in town in the last few years has substantially changed, it has became higher in comparison with the normal (1961-1990), and in the future there is a tendency to growth of air temperature.
Keywords: climate, air temperature, changes of climate.
УДК 631.62 1нж. Т.В. Савчук; проф. А.М. Рокочинський, д-р техн. наук;
доц. В. А. Волощук - НУ водного господарства та природокористування, м. Рiвне
ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛ1ННЯ ТА ЙОГО МОЖЛИВИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Розглянуто методичш тдходи та результати оцшювання за довготермшовим прогнозом змши погодно-^матичних умов та 1хнього впливу на природно-ресур-
сний потенщал пiд час глобального потеплiння на прикладi зони Захiдного Полiсся Украши
Ключовi слова: глобальне потеплiння, водт ресурси, трансформаций
Змша кшмату - це, насамперед, глобальна еколопчна проблема. Сьогодт кшмат на планет змшюеться 1 стае дедал1 непередбачувашшим. Як-що в найближч1 роки сучаст тенденцп не змшяться, то до юнця стол1ття глобальна температура сягне найвищо! вщзначки, шсля яко! призупинити змшу кшмату чи спрогнозувати масштаби наслщюв буде неможливо.
За даними експерт1в ООН, впродовж останшх 50-ти роюв юльюсть погодних катакшзм1в збшьшуеться щороку.
За остант сто роюв концентращя вуглекислого газу збшьшилася на 40 %, досягнувши найвищого р1вня за остант 650 тис. роюв. Концентращя метану (СН4) в атмосфер! збшьшилася у 2,4 раза, глобальш концентраци заки-су азоту (К2О) збшьшилися на 20 % пор1вняно з дошдустр1альним перюдом. За останшм зв1том М1жнародно! групи вчених 1з змши кшмату 1РСС:
• 11 з останшх 12 рошв (1995-2006 рр.) були зафшсоват як найтепл1ш1 з початку ведения спостережень за температурним режимом з 1850 р.;
• р1вень свггового океану з 1961 р. по 2003 р. у середньому зростав на 1,8 мм (1,3-2,3 мм) щор1чно. Протягом ХХ ст. р1вень свггового океану сукупно тд-вищився на 0,17 м;
• супутников1 дат свщчать, що арктичт льодовики тануть з1 швндшстю 2,7 % у десятир1ччя з таненням улику до 7,4 %;
• зафшсовано посилення та тривалють посух у районах троптв та субтроптв 1 це е бщою для населення, що там проживае;
• зафшсовано зростання кшькост1 та штенсивносп повеней, що спричиняють-ся бшьшим випаровуванням.
У лютому 2007 р. 2500 вчених М1журядово! групи експерт1в з1 змши кшмату впевнено заявили, що змша кшмату вщбуваеться швидкими темпами 1, ймов1ршше, пов'язана також 1з негативним впливом вщ д1яльност1 людини. Якщо не вживати заход1в з1 зниження парникових газ1в сьогодт, то ми може-мо безповоротно втратити час, необхщний для того, щоб вщвернути глобаль-ну катастрофу.
За оцшками Чиказького ушверситету, стихшт лиха останнього деся-тир1ччя ХХ ст. завдали шкоди 2 млрд людей - це третина всього людства. У 90-т роки було вщзначено 84 великих природних катакшзми, що у 8 раз1в пе-ревищуе !хню юльюсть, зафжсовану впродовж 60-х роюв. Ком1Ыя ООН з1 змши кшмату констатуе, що середня арктична температура за минул1 100 роюв збшьшилася вдв1ч1 пор1вняно з загальною середньою нормою.
Геолопчт спостереження показали, що протягом попередшх 2000 роюв темпи шдвищення р1вня моря були значно меншими. Середня температура светового океану шдвищилася до глибини як мш1мум 3000 метр1в.
Зараз практично не порушено питання про те, що вщбуваеться з гло-бальним кшматом протягом останшх 30 роюв - достов1рно встановлено, що середня температура повпря бшя поверхт земл1 дшсно шдвищуеться практично у вЫх регюнах свпу. Тому, в атмосфер1 вщбуваеться перебудова гло-бальних процеЫв переносу тепла та вологи на вЫх континентах, що характе-
ризуеться pi3^M збiльшенням природних KaTaKnÏ3MÎB - посух та паводюв, тайфунiв та CMep4iB, градiв, суховив [1, 3].
Взагаш, на територiï Украïни у ХХ ст. простежувалась загальна тенденщя до пiдвищення температури повiтря та збшьшення кiлькостi атмос-ферних опадiв: так рiчна температура пiдвищилась на 0,3-0,7 °С, а опади - на 50-100 мм. За даними Нащонального аграрного ушверситету, iстотно (у 1,5 раза) збшьшилась i частота значних аномалш обох показникiв. Зросла та-кож внутрiшньосезонна ïхня мшливють. Почали спостерiгатись рiзкi перепади температури взимку та навесш вщ аномально високих до низьких. 1нколи вiдбуваються рiзкi перепади температури пов^я - до 10-12 °С за добу. Нев-довзi прогнозують аномально холодш зими з рiзкими перепадами температур та браком сшгового покриву. За вшма сценарiями, буде збшьшуватись i кшь-кiсть опадiв. В окремi сезони це збiльшення може перевищувати наявний рь вень на 20 % [1, 2].
При цьому зимовий сезон буде характеризуватись високим стоком води сшго-дощового походження з листопада по квггень з максимумом у берез-ш, а в лiтнiй сезон (травень-жовтень) буде стшка межень з мшмумом у лип-нi-серпнi. Такий водний режим рiчок може виникнути лише за умови значно-го шдвищення температури повiтря. Внаслiдок цього протягом холодного пе-рiоду року не буде стшкого снiгового покриву, волопсть грунта буде близь-кою або перевищуватиме капiлярну вологовмiст, спостер^атимуться частi паводки сшгодощового походження.
У теплий перюд року, внаслiдок рiзкого зростання температури повгг-ря, бшьша частина опадiв буде витрачатись на випаровування, а живлення рь чок буде здшснюватись завдяки пiдземному стоку. Катастрофiчним для Укра-ïни може бути спричинене глобальним потеплiнням перемщення у помiрнi широти пiвнiчноï перифери поясу субтропiчних циклонiв, оскiльки це може призвести до незворотного процесу опустелювання швденних регiонiв краïни.
Основною особливютю перiоду потеплiння е постшна нерiвномiрнiсть випадання опадiв у середиш року i в окремi роки. Так, наприклад, у 1997 р. величина опадiв, якi випали, була найбшьшою за весь перiод спостережень, а у 1999-2000 рр. була надзвичайно жорстка посуха. У 1991 р. шсля надзви-чайно сухого травня був аномально вологий вересень. Шсля аномально воло-гих вересня та жовтня 2002 р. була надзвичайно жорстка ранньовесняна по-суха 2003 р. Нерiвномiрнiсть опадiв призвела до численних посушливих явищ. За перюд 1989-2003 рр. повторювашсть посух збшьшилася майже вдвь чi. Окрiм цього, останшми роками вiдзначалася дуже небезпечна особливють посух - це ïx^ поширення в райони, якi завжди належали до зони достатньо-го зволоження - Полюся i швшчш райони Лiсостепу.
Для того, щоб охарактеризувати можливi змiни клiмату в Украш протягом столiття, звернемось до результата пращ "Украша та глобальний пар-никовий ефект" [3], у якш дуже важлива роль вщведена вибору та вщпрацю-ванню можливих сценарiïв змiн клiмату в Укра].ш на основi його моделюван-ня. У цьому дослiдженнi розглянуто шють рiзних моделей можливих сценарь ïb змiн клiмату, чотири з яких (GISS - модель 1нституту Годдарда з космiч-
них дослщжень, чутливiсть до подвоення СО2 - 4,2 °С, GFDL - модель Лабо-раторiй геофiзичноï гiдродинамiки США, чутливють до подвоення СО2 -4 °С, СССМ - модель Канадського кшматичного центру, чутливiсть до подвоення СО2 - 4 °С., UKMO - модель Метеорологiчного бюро об'еднаного ко-ролiвства, чутливють до подвоення СО2 - 6 °С) характеризують так званий стан рiвноваги, тобто т змiни кшмату, яю вiдбуватимуться внаслiдок рапто-вого подвоення концентраци СО2 в атмосферi пiсля завершення перiоду тер-мiчноï релаксацiï земноï клiматичноï системи, а двi iншi (GFDL - модель Ла-бораторiй геофiзичноï гiдродинамiки США i MPI - модель 1нституту Макса Планка, Нiмеччина) - змши кшмату для умов перехщного (нестащонарного) стану (пiд час поступового шдвищення концентраци СО2 - на 1 % в рж). При цьому моделювання для умов перехiдного стану, за ощнками фахiвцiв, е бшьш реалiстичним, оскiльки воно дае можливють простежити iнерцiю кш-матично1' системи, тобто природне вщставання i реакци вiд змiни парникових газiв в атмосфер^
Згiдно з результатами моделювання за умови подвоення СО2 в атмосфер^ прогнозують пiдвищення температури пов^я в усi сезони року. При цьому за сценарiями, побудованими на основi моделей СССМ та GISS, температура пов^я зросте нашстотшше взимку, а за сценарiями GFDL та UKMO - навесш, але тiльки за останшм сценарiем потеплiння в Украïнi ч^ко пiдсилюватиметься в напрямку з швдня на пiвнiч.
Отже, i на глобальному, i на регюнальному рiвнях змiни клiмату стали незаперечним фактом, наявшсть якого порушила перед людством проблему розв'язання багатьох надзвичайно важливих i складних завдань, пов'язаних з розробленням i реалiзацiею стратегiï свого практичного юнування та присто-сування до нових кшматичних умов.
Кшмат вiдiграе визначальну роль у формуванш агроекологiчних умов ведення сiльськогосподарського виробництва. Одне з найважливших зав-дань, яке покладаеться в його вивчення, е необхщшсть знань, якi саме сшьсь-когосподарськi рослини вигiдно вирощувати в тiй чи iншiй мюцевосл, як кш-мат впливае на грунти, на яких вирощуються щ рослини, якi методи краще застосувати шд час 1'хнього вирощування.
Кшмату належала i належить роль як одному з провщних чинникiв грунтотворення, вегетацiï i врожайностi вирощуваних сшьськогосподарських культур. У Piвненськiй i Волинськш областях на дерново-опiдзоленi та сiрi лiсовi грунти припадае близько 45 % (вщ загально1' площi грунтового покри-ву); на дерново-пiщанi (сушщаш) оглеенi i глеевi - 14 %; торфоболотш i тор-фовища - 15 %; на чорноземи i близью до них грунти - близько 8 %.
Сонячна енерпя, увiбрана грунтом, витрачаеться на таю процеси, як на^вання, випаровування, трансшращю, фотосинтез, синтез гумусу тощо. Величина активних температур використовуеться для агрономiчного i грунтового оцшювання територiального термiчного режиму. Для трав'яно1' рос-линностi активними е температури вище 4-5 °С, для люово1" - вище +10 °С.
Шдвищення середньорiчноï температури, величини радiацiйного балансу i суми активних температур за рш призводить до збшьшення штенсив-
ност вивпрювання, синтезу оргашчно! маси, актив1заци життед1яльност1 тва-рин { мжрооргашзм1в, шдвищення штенсивносл грунтоутворювальних про-цеЫв: руйнування мшерашв, розкладання оргашчних решток, синтезу гумус-них кислот тощо. За високих середньор1чних температур утворюеться бшьше глинистих часток як продукту штенсивного вивпрювання.
Температура грунту впливае на швидюсть х1м1чних реакцш. Зпдно з правилом Вант-Гоффа, у раз1 шдвищення температури на 10 °С швидюсть хь м1чних реакцш збшьшуеться у 2-3 раза. Тому в районах з високою середньо-р1чною температурою геох1м1чш процеси вщбуваються значно швидше, шж у широтах з холодним кшматом. Це зумовлюе р1чну швидюсть вивпрювання, формування р1зних юр вив1трювання 1, як наслщок, р1зноманпний х1м1чний склад грунт1в. Окр1м цього, вщ температури залежить стушнь дисощаци хь м1чних сполук у водних розчинах. У раз1 шдвищення температури вщ 0 до 50 °С дисощащя збшьшуеться у 8 раз1в.
Одним з елементарних процеЫв грунтоутворення е випаровування грунтово! вологи, який залежить вщ температури. Випаровування зумовлюе шдвищення концентраци грунтового розчину { випадання солей в осад, що спричинюе утворення вторинних мшерал1в { соленагромадження в грунтах.
Окр1м цього, температура впливае на розчинення газ1в у грунтовому розчиш, на швидюсть коагуляци { пептизаци та шш1 ф1зико-х1м1чн1 процеси.
Негативно вплине на родючють грунту збшьшення юлькост опад1в через посилене вимивання поживних (мшеральних та оргашчних) речовин 1з грунту. Найбшьше постраждають вщ цього регюни з достатшм { надлишко-вим зволоженням його, а саме: у швшчних районах Укра!ни. Розрахунки по-казують, що збшьшення опад1в на 30 % призведе до зниження родючост грунту на цш територп на 20 % { бшьше. Для вщновлення його потр1бно вно-сити значну юльюсть добрив.
Вагомих змш внаслщок потеплшня зазнае { люове господарство Укра-!ни. За умови реал1заци сценарда СССМ, кшматичш умови, яю визначають зональн типи люово! рослинност1, змютяться до сухших та теплших тишв. В Укра!ш може з'явитися зона пом1рного теплого сухого люу, характерна для центральних штат1в США. У степовш зон будуть формуватись умови, харак-терш для степу 1спани, а у степовш частин Криму умови трансформуються до субтрошчних 1, вщповщно, з'явиться субтрошчне колюче рщколюся. Зона пом1рного теплого сухого л1су займе територда сьогодшшньо! люостепово! зони { частково люову зону (Полюся).
Продуктившсть л1су по всш територи значно зменшиться - приблизно на 0,5 м /га, зате почастшають швази шюдниюв { грибних ешфпотш.
Пщвищений температурний режим збшьшить 1мов1ршсть люових по-жеж { скорочення площ люу, що негативно вплине на довкшля, адже л1си е поглиначами парникових газ1в. Громадська думка в Укра!ш за останн роки трансформуеться в напрям1 розумшня того, що сировинш функци л1су в Ук-раш1 за суспшьним значенням ютотно поступаються середовиществорюючим. Разом з цим в Укра!ш змшюеться нормативна база в напрям1 змши прюрите-т1в ведення люового господарства. Так, Люовим кодексом Укра!ни, прийня-
тим у 1994 р., визначаеться, що "люи в УкраАт е головним засобом шдтримки сприятливих для життя людей умов навколишнього середовища. Вони мають обмежене експлуатацiйне значення та виконують не стiльки сировиннi, скшь-ки середовиществорюючi та середовищезахиснi функци: водоохоронш саш-тарно-гiгiенiчнi, оздоровчi, рекреацiйнi, естетичш, виховальнi та iншi".
Найвразливiшими, за сценарiем на основi СССМ, е функци лiсiв щодо забезпечення рекреацй, збереження бiорiзноманiття та соцiального захисту населення, пов'язаного з лiсопромисловим комплексом, як знизяться вщпо-вiдно на 62, 60 та 56 % порiвняно з сучасним станом. Найменш вразливими у разi реалiзацil сценарш СССМ е можливiсть переводу сшьськогосподарських земель в лiсокористування у забруднених зонах, яка може покращитись порiв-няно з сучасним станом бшьш нiж на 40 %, а також функци лiсiв iз забезпечення люопромислового комплексу та внеску в глобальний круговорот вугле-цю, якi знизяться вiдповiдно на 11 та 15 % порiвняно з сучасним станом.
Розгляд можливих напрямiв адаптацй лiсового сектору до глобальних змiн клiмату показуе, що основними шляхами зниження шкоди вiд змши кль матичних умов можуть бути зниження значимосл для суспiльства найвразли-вiших функцiй лiсового сектору (екзогенний шдхщ) та вживання заходiв щодо зниження шкоди, яку може бути завдано безпосередньо люам (ендогенний шдхщ). Для перюду адаптаци люових екосистем до змiни клiмату, яка перед-бачаеться найбiльш "сприятливим" сценарiем, ефективними будуть двi такi стратеги:
1. Зниження значимост функцш л^в з охорони атмосфери та забезпечення сприятливих умов для сшьського господарства та шших галузей промис-ловост у сполучент з ендогенними заходами з компенсаци змш запасу, плошд, приросту, бюмаси, вшово1 структури та р1зноматття порщного складу л1с1в, доступносп л1с1в для цшей рекреацп населення, пожежно! безпеки в люах, забруднених радюнуклщами, збереження юторично складених титв люу, коршних вид1в люоутворюючих порщ, захисних насаджень та полезахисних смуг.
2. Зниження значимост функцш л1с1в 1з продукування деревини, охорони атмосфери та забезпечення сприятливих умов для сшьського господарства, шдустри вщпочинку та шших галузей промисловоси у сполучент з ендогенними заходами щодо компенсаци змш площд, вшово! структури та р1зноман1ття порщного складу л1с1в.
На сьогоднi в УкраАт близько 1 млн га осушених внаслiдок мелюраци торфовищ, основна частина яких знаходиться у правобережному Полюс в межах Ки1всько1, Волинсько1, Рiвненськоl та Житомирсько1 областей. Торфо-вi болота, як однi з найуразливших водно-болотних угiдь, сьогоднi перебува-ють пiд загрозою деградаци в глобальних масштабах. Упродовж кшькох сто-лпь торфовi грунти iнтенсивно використовували як енергетичш паливнi ре-сурси, а також як збагачувальш добрива у сшьському господарствi. В особливо посушливi роки у весняно-лiтнi мюящ затяжнi пожежi на торфовищах По-лiсся тривають упродовж кiлькох тижшв, а то й понад мюяць. За останнi десять роюв у квiтнi й травнi тривалi пожежi зареестровано щорiчно, що приз-вело до локального екологiчного лиха. Значна частина земель колиштх "Ве-
ликих боли1", особливо в межах Чайковецького заказника, перетворилися у торф'яш пустел! та пустир1 з рудерарною, надм1рно високою рослиншстю.
Торф'яш пожеж1 щороку завдають держав! значних матер1альних збитюв, порушують еколопчну р1вновагу довкшля, завдаючи незворотних наслщюв, шкодячи здоров'ю людей, а шод1 - призводять до 1хньо1 загибель Особливютю торф'яних пожеж е захоплення великих площ, висока стшюсть горшня { величезна кшьюсть диму, що утворюеться. На Волин цього лгта го-ршо понад 150 га торф'яниюв. Для запоб1гання цих явищ надзвичайно важли-вим е шдтримання необхщно! глибини залягання грунтових вод, аби не до-пустити пересушування торфу.
Найвщчутшшим виявиться вплив потеплшня на т галуз1 економжи, як ютотно залежать вщ впливу кшматичних чинниюв, зокрема - сшьське господарство, люове господарство тощо. Вщповщно до кшматичних сценарь 1в, через 20-30 роюв теплозабезпечення сшьгоспкультур у швшчнш половин кра!ни може досягти або перевищити сучасний р1вень теплозабезпечення шв-дня кра!ни. Сума температур дасть змогу без обмежень вишвати кукурудзу на зерно середньостиглих { шзшх сорт1в у швшчних районах кра!ни, вирощу-вати соняшник шзшх сорт1в [1, 2].
Глобальне потеплшня в Укра!н1 в найближч1 10 роюв матиме як пози-тивний, так { негативний вплив на сшьське господарство. При цьому баланс цих вплив1в буде р1зним у р1зних агрокшматичних зонах. Продовження веге-тацшного перюду буде сприятливим для сшьського господарства швшчно! половини кра!ни, для твденно!, навпаки, зумовить збшьшення посух. За да-ними 1нституту землеробства, якщо рашше оптимальним термшом початку с1вби озимих вважалося 25 серпня, то за нитштх кшматичних змш ця дата змютилася на 10 вересня [1].
Агрокшматичш ресурси можуть збшьшитися й ютотно шдвищити ефектившсть сшьського господарства, ймов1рне значне збшьшення можли-востей аграрного сектору економжи Укра!ни, яка може стати вр1вень з найбшьшими св1товими виробниками зерна. Реал1защя цього можлива у ви-падку тдйому { кардинально! адаптаци сшьського господарства до кшматич-них умов, синхрошзованим з темпами змши кшмату, тобто необхщна оптимь защя природно-мелюративних умов за допомогою спещально розроблених мелюративних заход1в. В шшому випадку, потеплшня кшмату може призвес-ти до падшня середнього р1вня врожаю { нестабшьност сшьськогосподарсь-кого виробництва.
За незмшних умов зволоження шд час глобального потеплення найбшьш можливе падшня врожайност ярих культур (яровий ячмшь, пшени-ця, кукурудза) через скорочення 1хнього вегетацшного перюду внаслщок раннього дозр1вання. Для запоб1гання цьому потр1бне запровадження шзшших сорт1в. Тому, насамперед необхщно вжити заход1в 1з м1тм1заци цих наслщюв. Отже, оцшимо змши погодно-кшматичних умов через глобальне потеплшня та 1'хнш вплив на загальний природно-мелюративний режим на регюнальному р1вш, тобто виявимо загальш тенденци та характер зв'язку у систем^
погодно-клiматичнi умови ^ природно-мелiоративний режим
та можливi ïхнi змiни в умовах глобального потеплшня на прикладi зони За-хiдного Полiсся Украïни.
У цьому регюш рiвнинний характер рельефу i незначний ухил повер-хнi зумовлюють повiльну течiю у рiчках i недостатню дренацiю поверхневих та шдземних вод, що спричиняе надмiрне зволоження i заболочення територи.
Сучасний кшмат регiону помiрно континентальний з теплим вологим лпом i порiвняно м'якою зимою. Основними клiматоутворювальними чинни-ками е сонячна радiацiя, що особливо ефективна в теплий перюд року, атмосферна циркулящя, що переважае в холодний перюд, i характер земноï повер-хнi. Великий вплив на кшмат регiону мають континентальш повiтрянi маси, що формуються над рiвнинами Gвразiï, а також океатчт повiтрянi маси з Атлантичного океану i арктичних морiв.
Середня температура повггря становить 6,6-6,8 °С. Найтеплшим мюя-цем е липень: +18,5 °С, найхолоднiшим сiчень: -4,4—5,6 °С. Середньорiчна юльюсть ошдГв досягае 600-700 мм. Вегетацiйний перюд починаеться з квгт-ня i тривае по листопад.
Сучасний стан (виступае як база порГвняння) та можливГ змши кшма-тичних умов тд час глобального потеплiння у регюш здшснювалися на прикладi реалiзацiï методики з ïx прогнозованоï ощнки на метеостанцiï Сар-ни [12]. Для цього використано моделi прогнозноï оцшки на довготермiновiй основГ нормованого розподшу в багаторiчному та внутршньовегетацшному перерiзаx основних метеорологiчниx характеристик за методами, шформа-цшним та програмним забезпеченням з ïx реалiзацiï на ЕОМ, розробленими на кафедрi пдромелюрацш НУВГП [1, 11], а також прогнозовано змши основних метеоролопчних чинниюв в умовах глобального потеплшня по при-родно-клiматичниx зонах Украши, визначеними за моделями СССМ i UKMO [1-3 та ш.].
Прогноз здiйснено для п'яти типових груп перюдав вегетацiï (квiтень -жовтень) розрахункових роюв щодо загальноï тепло- та вологозабезпеченостi (дуже вологий - 10 %, вологий - 30 %, середнiй - 50 %, сухий - 70 %, дуже сухий - 90 %) за такими основними метеоролопчними характеристиками, як температура, опади, вщносна волопсть, випаровуванють, фотосинтетично-активна радiацiя (ФАР).
МожливГ змГни основних характеристик погодно-клiматичниx умов для Захщного ПолГсся Украïни визначено за розробленою схемою дослщження з температури, ошдГв, вiдносноï вологостГ, випаровуваност^ ФАР за середньо-багаторiчними нормами та у межах розрахункових роюв, наведено в табл.
Отримаш дат переконливо св^ать про значш змши кшматичних умов дослiджуваного регiону, яю змГнюються до рГвня, за узагальненими характеристиками наближеними до умов субтропiчноï пГдзони пiвденного узбе-режжя Криму (зокрема метеостанци Ялта). Таю рГзю змГни в межах вщносно короткого прогнозованого термiну (35-50 роюв), безсумшвно, не будуть позитивно впливати на еколопчний стан довюлля у цьому регiонi.
Табл. Оцтка вiдносних змш (%) основних метеорологiчних характеристик за _розрахунковими роками (за двома моделями) порiвняно з базовими_
Показники, модел1 Роки розрахунковот забезпеченост1
10 % 30 % 50 % 70 % 90 %
Температура пов1тря, °С СССМ +22,7 +23,9 +25,2 +25,9 +27,6
икмо +33,5 +34,7 +36,0 +36,6 +38,3
Опади, мм СССМ +9,4 +5,4 +1,7 -1,9 -5,1
икмо +17,0 + 12,1 +7,5 +3,2 -0,8
В1дносна волог1сть, % СССМ +5,2 + 1,5 -3,0 -9,1 -17,2
икмо +6,3 +3,3 -0,3 -5,1 -11,5
Випаровува-н1сть, мм СССМ +1,23 +31,1 +38,8 +62,4 +97,7
икмо +1,48 +23,46 +32,7 +64,4 +98,1
ФАР, кДж/см2 СССМ +4,3 +9,3 +14,5 + 19,3 +25,2
икмо +8,4 + 14,4 +20,7 +26,5 +33,6
Статистичний анашз наявних метеоданних Рiвненського обласного центру з пдрометеорологи за перюд з 1945 по 2007 рр. на метеостанщях Рiв-не, Дубно, Сарни, як розташоваш в межах Рiвненськоl обласи, показав, що на територи розмщення цих станцiй зафiксовано поступове шдвищення тем-ператури атмосферного повiтря. Так, середне за рш багаторiчне значення цього метеопараметра за перюд з 1976 по 2007 рр. зросло на 0,35-0,45 °С по-рiвняно з базовим перюдом (1945-1975 рр.), а за перюд з 1985 по 2007 рр. -на 0,65-0,75 °С порiвняно з тим же базовим перюдом. Осереднене всередиш року за певш перюди багаторiчне значення температури атмосферного повгг-ря зросло по^зному. Найбiльше зросла середня температура за холодний перюд (Х-1У мiсяцi). Наприклад, осереднене багаторiчне значення цього метеопараметра за перюд з 1976 по 2007 рр. зросло на 0,70-0,75 °С порiвняно з базовим перюдом, а за перюд з 1985 по 2007 рр. - до 1,0 °С порiвняно з тим же базовим перюдом. Середня температура за теплий перюд (У - IX мюящ) зросла менше. Середне багаторiчне значення температури атмосферного по-вггря за перюд з 1976 по 2007 рр. зросло до 0,30 °С порiвняно з базовим перь одом (1945-1975 рр.).
За М.Ф. Реймерсом [5], в екологп юнуе "правило десяти процента", зпдно з яким можна розглянути й оцшити стушнь антропогенного наванта-ження на природш системи. Магiчне число 10 % - число наближене, воно ви-никае iз стввщношення можливостi споживання енерги i "потужностей", що необхiднi для стабшзаци середовища.
Емшрично визначений порiг споживання 5-10 % вщ суми речовини або енерги, що призводить з переходом через нього до помiтних незворотшх змiн у природних системах, е досить визнаним. Вш прийнятий, головним чином, на емтрико-штуггивному рiвнi без розрiзнення форм та характеру уп-равлiння в цих системах i розглядаеться зараз як апрюрь Отже, за розгляну-тим правилом, для врiвноважених природних систем перевищення у се-редньому 10 % порогу ("норми") споживання потоку енерги або змши И стану призводить до виходу цих систем iз стацюнарного стану з можливими, на-далi, незворотнiми негативними наслщками.
Оскiльки е Bei об'ективш пiдстави розглядати погодно-клiматичнi умови разом i3 довкiллям та бютою як вiдповiднi пiдсистеми у складi природ-но-екологiчноï системи як системи вищого рiвня, то отримаш результати що-до змiни основних кшматичних характеристик для зони Захщного Полiсся Украïни, насамперед для температури як визначального чинника глобального потеплшня, а також ФАР як ïï похщно].', якi значно перевищують 10 % кри-тичний екологiчний порт ("норму"), тому такi змiни погодно-кшматичних умов загалом призведуть до адекватних змш ("порушень") в екологiчному сташ довкiлля.
Таким чином, у разi змiни клiмату через глобальне потеплшня слщ очiкувати погiршення екологiчних умов загалом, як у комплексi негативно вщб'ються насамперед на функцiонуваннi водного, люового, сiльського господарства та еколого-мелюративному режимi регiону з уЫма витiкаючими наслiдками i потребуе розроблення вщповщних адаптивних заходiв.
На думку вчених [1-3 та im], якщо збережеться тенденцiя до глобального потеплшня, це призведе до змш у погод^ потеплшня порушить усталене функцюнування екологiчних систем, вiдiб,еться на природних ресурсах, саш-тарних й шших умовах життя людей, зачепить iншi елементи життедiяльнос-тi i може стати причиною сощальних i економiчних потрясiнь.
Таким чином, виконаш дослiдження та отриманi за ними результати переконливо свщчать про те, що i на глобальному, i на регюнальному рiвнях:
• змша климату е незаперечним фактом в умовах глобального потеплшня;
• ц1 зм1ни впливають негативно на еколопчнии стан довк1лля i населення;
• все це визначае необхвдтсть подальшого розроблення адаптивних заходов через ввдповвдш комплексна науков^ дослщження зм1ни погодно-кл^матичних умов та 1хнього впливу на вс1 складов^ компоненти загального еколого-еко-ном1чного ресурсу регюну за в1дпов1дними галузевими, державними та м1ж-державними програмами.
Л1тература
1. Ромащенко М.1. Про деякi завдання аграрно'1 науки у зв'язку з1 змшами климату : на-укова доповщь-шформащя / Ромащенко М.1., Собко О.О., Савчук Д.П., Кульбща М.1. - К. : Вид-во 1н-ту гидротехники i мелюраци УААН, 2003. - 46 с.
2. Бойченко С.Г. Глобальне потеплшня та його наслщки на територи Украши / Бойчен-ко С.Г., Волощук В.М., Дорошенко I.A. // Украшський географ^чний журнал, 2000. - № 2. -С. 59-68.
3. Украша та глобальний парниковий ефект. - Ч. 1. Джерела i поглинаюч^ газ^в/ Н.П. 1ванченко, М.М. Колетник, М.А. Козелькевич, Н.В. Парасюк, М.В. Рапцун / за ред. В.В. Васильченка, М.В. Рапцуна. - К., 1997. - 96 с.
4. УкраУна та глобальний парниковий ефект. - Кн. 2. Вразливють i адаптация еколопч-них та економ^чних систем до змш климату / 1.Ф. Гожик, Ж.Л. Емельянова, 1.В. Трофимова, АЛ. Шерешевський / за ред. В.В. Васильченка, М.В. Рапцуна, 1.В. Трофимовой - К., 1998. -208 с.
5. Реймерс Н.Ф. Экология теория, закон, правила, принцип и гипотезы. - М. : Журнал "Россия молодая", 1994. - 367 с.
6. Метеоролопчне забезпечення ¡нженерно-мелюративних розрахунюв у проектах бу-д^вництва й реконструкци осушувальних систем : пособник до ДБН. - Вип. 2.4. - 1-99 "Мель оративш системи та споруди" (розд. 3. Осушувальш системи) / А.М. Рокочинський та ш -Р^вне, 2008. - 63 с.
Савчук Т.В., Рокочинский А.М., Волощук В.А. Глобальное потепление и его возможное влияние на естественно-ресурсный потенциал Западного региона Украины
Рассмотрены методические подходы и результаты оценивания по долгосрочному прогнозу изменения погодно-климатических условий и их влияния на естественно-ресурсный потенциал во время глобального потепления на примере зоны Западного Полесья Украины.
Ключевые слова: глобальное потепление, водные ресурсы, трансформации
Savchuk T.V, Rokochynskyy A.M., Voloschuk V.A. Global warming and him possible influence on naturally-resource potential of the Western region of Ukraine
Considered methodological approaches and results of evaluation of long-term changes in weather forecast and climate conditions and their impact on natural resources potential for global warming for example areas of the West Polesie Ukraine
Keywords: transformation, water resources, global warning.
УДК 630.91 Астр. О.В. Сакаль1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
СТИМУЛЮВАННЯ ЗАЛ1СНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ Д1ЛЯНОК ЯК ЗАХ1Д, СПРЯМОВАНИЙ НА ДОСЯГНЕННЯ Ц1ЛЕЙ КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ
Проанал1зовано шструменти заохочення залюнення 1 люовщновлення з метою досягнення цшей Кютського протоколу. Дослщжено потенщал не вкритих люом земель, як1 тдлягають залюненню, у Льв1вськш область
Ключов1 слова: Кютський протокол, залюнення, люовщновлення, знелюнення, проекти спшьного впровадження, економ1чне стимулювання.
Актуальнiсть i мета дослiдження. Сторонами у Рамковш конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацiй про змшу клiмату (далi - РКЗК ООН) [1] виз-нано важливу роль лiсiв як наземних поглиначiв i нагромаджувачiв парнико-вих газiв. За оцiнками Мiжурядовоl групи експерта зi змiни клiмату (далi -МГЕЗК), у 2000 р. близько 25 % обсягу вЫх викидiв Со2 було наслiдком пе-реведення лiсiв здебiльшого для сiльськогосподарських потреб у трошчнш зонi, що бшьше, нiж частка викидiв транспорту [2].
Вивчення передумов ефективного досягнення мети РКЗК ООН щодо забезпечення залюнення i люовщновлення (тобто, реалiзацiя статей 3.3 i 3.4 Кютського протоколу [3] до РКЗК ООН ) в Укра1ш на нацюнальному, ре-гiональному та мiсцевих рiвнях е актуальним з огляду на шдготовку до Кон-ференцil Сторш РКЗК ООН, що мае вщбутися у груднi 2009 р. у Копенгагеш з метою узгодження механiзмiв регулювання емiсiй парникових газiв шсля завершення першого перiоду дИ зобов'язань за Kiотським протоколом до РКЗК ООН (2008-2012 рр.).
1 Наук. керiвник: доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв.
2 Статп 3.3 та 3.4 Кютського протоколу до РКЗК ООН регламентують дгялъшсть у сферi змгн у землекористуваннi i лгсовому господарствi з метою пом'якшення змгни клiмату (скорочення викидгв).
