CC BY
12
вижных мастерских, что будет способствовать сокращению расходов древесины и одновременно уменьшит потребность в ее заготовке.
Ключевые слова: уменьшение лесистости, методы использования древесины.
Voytovych I.I. Improvement of the use of wood - a partial solution to deforestation in global climate change
In addition to existing programs of afforestation, we suggest to organize the efforts of regional and international donor organizations to propagate and instruct the general public to methods of better utilization a volume of log by educationally centers or mobile workshops, which can reduce the need of wood and, at the same time, reduce the felling of trees.
Keywords: deforestation, methods of wood processing.
УДК 620.90 Доц. В.А. Волощук, канд. техн. наук; проф. А.М. Рокочинський,
д-р техн. наук - НУ водного господарства та природокористування, м. Рiвне
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н КЛ1МАТУ НА ПАРАМЕТРИ ОПАЛЮВАЛЬНОГО ПЕР1ОДУ Р1ВНЕНСЬКОГО РЕГ1ОНУ
На основi ретроспективного аналiзу метеоданих друго! половини XX ст., а та-кож виходячи з прогнозу можливих змш погодно-кшматичних умов у разi глобального потеплшня, ощнено змши параметрiв опалювального перюду та обсяпв теплос-поживання житлово-комунального сектору Рiвненського регюну.
Ключов1 слова: глобальне потеплшня, параметри опалювального перюду, теп-лоспоживання.
Глобальне потеплшня стае одшею з головних проблем людства най-ближчого майбутнього. 1нструментальш дослщження, упродовж 100-150 ро-юв, катастроф1чш явища великих масштаб1в переконливо свщчать, що кшмат насправд1 почав змшюватись, причому досить швидко [1, 2].
Змша кшмату, яка спостер^аеться сьогодш та прогнозуеться в май-бутньому, може мати значш природш, економ1чн1 та сощальш наслщки. Тому вже зараз виникае потреба у визначенш впливу прогнозованих глобаль-них змш кшмату та розроблення вщповщних адаптацшних ршень щодо змш та послаблення 1'хшх наслщюв [1, 3-5].
Енергетика належить до тих галузей економжи, де юнуе значний взаемозв'язок i взаемовплив техносфери та навколишнього середовища, зок-рема й погодно-клiматичних чинникiв. Вплив погодно-кшматичних умов на енергетику виражаеться у змш умов виробництва енергп, коливаннях потреби в нш з боку споживачiв, а також у рiзних умовах експлуатацп та утриман-ня енергооб'ектiв [6, 7]. З шшого боку, безсумнiвно, юнуе зворотнiй зв'язок мiж енергетикою та природно-кшматичним середовищем.
Однiею з найважливших складникiв паливно-енергетичного комплексу багатьох кра!н е теплопостачання. Станом на 2004 р. загальне теплоспожи-вання Укра1ни становило 237,1 млн Гкал [8]. 1стотне споживання теплово! енергп у кра!ш здiйснюеться в житлово-комунальному секторi, частка якого становить 44 % вщ загального теплоспоживання (тобто 104 млн Гкал/рж).
Теплопостачання у житлово-комунальному секторi iде на забезпечення потреб в опаленш, вентиляци й кондищонуванш, що належить до сезонних потреб, а також для гарячого водопостачання, що здшснюеться протягом року [9]. Потреба в опаленш та вентиляци виникае в холодний перюд року. Конди-цiонування повiтря здшснюеться, зазвичай, у теплий перюд року. Найбшьша частка теплопостачання у житлово-комунальному секторi Украши припадае на опалення та вентиляцiю. У Роси зараз виробляють близько 2 млрд Гкал теплово! енерги [10], де житлово-комунальний сектор становить 42 % (або 0,84 млрд Гкал/рж), тобто близько 20 % вщ загально спожитого палива. В европейських крашах близько 16 % вщ загального енергоспоживання ще на опалення житлового сектору [11].
Виходячи з викладеного, за довготермшовому планування та оптимь заци роботи паливно-енергетичного комплексу кра!ни, розроблення перспек-тивних державних й галузевих програм, пов'язаних iз виробництвом, тран-спортуванням та споживанням енергоресурсiв, обов'язково необхiдно врахо-вувати динамiку змш клiмату, що спостерiгаеться вже сьогодш та прогно-зуеться в майбутньому. Особливо це стосуеться систем теплопостачання, ос-кшьки на цю сферу витрачаеться значна частка енергоресурсiв, i одними з визначальних чинникiв впливу на об'еми теплоспоживання е погодно-кшма-тичнi чинники [9, 12].
Дослщження впливу погодно-клiматичних умов, !х змш на енергетику загалом та окремi И галузi здiйснюють протягом багатьох роюв. Так, у роботi [13] виконаний аналiз для п'яти мют колишнього СРСР засвiдчив, що в разi настання крайнiх клiматичних умов витрата теплоти на опалення та вентиля-щю може вiдхилятися вщ середньобагаторiчного значення на 14-18 % для мют европейсько! частини та на 9-12 % - для мют Сибiру. У роботi [14] на основi статистичного аналiзу тривалих (близько 100 рокiв) рядiв параметрiв опалювальних перiодiв вiдзначено, що для рiзних регiонiв СРСР мiжрiчнi ко-ливання теплоспоживання населенням, спричиненi флуктуащями метеороло-гiчних параметрiв, також можуть становити 16 % вщ середньобагаторiчноl норми. В окремих регiонах щ коливання сягають 33 %. У роботах [15-17] зроблено ретроспективний аналiз закономiрностi змiни клiматичних характеристик опалювального перiоду для Москви та Казаш. У цих роботах зазначе-но, що за останнi 100 роюв тривалють опалювального перiоду зменшуеться зi швидкiстю 7 дiб для Москви та 4 доби для Казаш, а середня температура опалювального перюду - зросла на 1,3 оС та 1,9 оС вщповщно.
Сшвроб^ники Енергетичного iнституту iм. Г.М. Кржижановського здiйснили дослiдження з метою визначення впливу кшматичних чинниюв на рiзнi галузi енергетики (теплова, гщро- й атомна енергетика, використання поновлюваних джерел енергil) [18]. У робот^ зокрема, зазначено, що внасль док пiдвищення температури повiтря на 1-2 оС зниження рiчноl витрати палива на теплових електростанщях може становити 4-8 %. На нашу думку [12], системи теплопостачання разом з природними умовами за ушма характерни-ми ознаками можна вщнести до складних природно-техшчних систем, ефек-тивнiсть функцiонування яких визначаеться, насамперед, природно-кшматич-
ними умовами об'екта. Ми обгрунтували, що проблема метеоролопчного за-безпечення теплопостачання набувае особливо! актуальностi у сучасних умо-вах, коли вiдбуваються кардинальнi змши клiмату у планетарному масштабi, пов'язаш з розвитком процесiв глобального потеплшня.
Сьогоднi також виконують дослiдження з ощнки погодно-кшматич-них параметрiв та 1хнього впливу на рiзнi сфери енергетики на вщдалену перспективу. Ми [7] розглянули сучасш загальш прояви змiни клiмату та результата ощнювання за довготермiновим прогнозом можливо! змiни погодно-кль матичних умов i 1хнього можливого впливу на сектор енергетики внаслщок глобального потеплшня на прикладi зони Захiдного Полюся Укра1ни. Отри-манi результати показали, що внаслщок процесiв глобального потеплшня, за термш вiд 35-50 до 100 роюв, температура та коефщент вологозабезпеченос-тi (вiдношення суми опадiв до суми випаровуваностi за вщповщний перiод) для ще! територп можуть змшитися на 15-50 % порiвняно з сучасним станом. Такi змши, без сумшву, можуть iстотно вплинути на паливно-енергетичний комплекс регiону.
У табл. 1 наведено основш результати дослщження деяких параметрiв опалювального перюду (середньо! тривалостi Ат опалювального перюду та дефiциту тепла АБ) европейсько! частини Росп в умовах глобального потеплшня, отримаш рiзними авторами за вщповщними моделями. Тривалiсть опалювального перюду зб^аеться з тривалютю холодного перiоду року, який визначаеться як вiдрiзок часу iз середньодобовою температурою зовнiшнього повiтря +8 оС i нижче [19].
Табл. 1. Оцшки змши (вiдносно норми друго'1 половини XXст.) середньо'1 тривалостi Ат опалювального перюду та дефщиту тепла АБ, отримаш нарiзних моделях для европейсько'1 частини Роси (АТглоб — змша _середньоглобально'1 температури)_
Джерело Модель Рк прогнозу АТ 1 гло& оС Ат, доби АБ, %
Еф1мова та ш. [23] Палеоктматичний аналог 2010 1 10-30 10-15
2050 3-4 20-50 20-25
Атс1мов [24] ССНАМ1-А 2050 1 до 30 20-25
Лаверов та ш. [25] Експертт ощнки 2010 2,5 30-90 10-15
Кобишева та шш1 [26] Ансамбль моделей М1журядово! групи експерт1в з1 змш кл1мату 2100 3,8 20-45 -
Мшекономрозвиток РФ [27] Модель загально! циркуляци 2050 - 7-14 10-15
Безносова та шш1 [20] Регресшно-анал1тична модель кл1мату 2050 1 10-30 10-18
Дефщит тепла - штегральна сума перепадiв температур повггря всере-диш та ззовш будiвель за опалювальний перюд [20]. У нормативнш л^ерату-рi замють термiна мдефiцит тепла" вживають термш "кшьюсть градусо-дiбм [21]. Кiлькiсть градусо^б (або дефiцит тепла) розраховують як добуток рiз-ницi середньо! температури опалювального перюду i внутршньо! температури повггря у примщеннях на тривалють опалювального перiоду [22]
ДБ = Дт-(1вн - 1оп_с), (1)
де: Дт - тривалють опалювального перюду, доби; 1вн - температура повггря у примщеннях, оС, яку здебшьшого приймають +18 оС [19]; 1оп с - середня температура опалювального перюду, С.
1з табл. 1 видно, що рiзнi автори у сво1х дослiдженнях з прогнозу па-раметрiв опалювального перiоду для европейсько1 частини Росшсько1 Феде-раци отримували рiзнi значення. Але у вЫх цих результатах простежуеться досить ютотне зменшення до 2050 р. вщносно бази порiвняння як тривалост опалювального перiоду Дт=7-50 дiб так i дефiциту тепла ДБ=10-25 %.
Безносова Д.С. [20] наголошуе, що до 2050 р. спричинене можливими змшами кшмату скорочення споживання палива на теплопостачання ствроз-мiрне з потенщалом органiзацiйно-технологiчних заходiв, спрямованих на економш енергоресурсiв у сферi електроенергетики та теплопостачання.
Аналiз наявних л^ературних джерел засвiдчив, що в Укра1ш сьогоднi не враховуеться динамiка змши погодно-клiматичних умов та !х вплив на сектор енергетики загалом та окремi И галiзу зокрема. Наприклад, у норма-тивних документах [28], а також у [29], наведено таю параметри опалювального перюду, яю не вщображають реально1 картини сучасних умов кшмату.
У [8] зроблено прогноз теплоспоживання, зокрема i житлово-кому-нального сектору до 2030 р. Але в цьому документ знову ж таки не враховуеться можливе скорочення потреб у паливi на теплопостачання внаслщок процеЫв змши кшмату.
Метою ще1 роботи е ощнювання можливих змiн обсяпв теплоспоживання житлово-комунального сектору на територп Рiвненськоl областi на ос-новi ретроспективного аналiзу та результата прогнозу можливих змiн кшма-ту на цш територп внаслiдок глобального потеплшня.
Опалювальний перiод характеризуеться юлькома прикладними кшма-тичними параметрами. Крiм вказаних вище характеристик опалювального перюду (тривалють опалювального перiоду, середня температура опалювального перюду, юльюсть градусо^б), розглядаеться також середня температура зовшшнього повiтря найбiльш холодно1 п'ятиденки вщповщно1 забезпече-ностi, яка призначена для вибору теплозахисних характеристик зовтштх огороджень будiвлi i визначення потужност системи опалення [19].
Отже, для ощнки змiн параметрiв опалювального перюду та потреб у паливi на теплопостачання Рiвненського регiону, як вихщну iнформацiю ви-користовували масив даних Рiвненського обласного центру з пдрометеоро-логи за перiод з 1945 по 2007 рр. для метеостанцш Рiвне, Дубно, Сарни, якi розташоваш в межах Рiвненськоl областi.
За методикою, наведеною в [19], для кожно1 метеостанци було визна-чеш вказано вище параметри опалювального перюду в межах рiзних перь одiв: базовий варiант (1945-1975 рр.), перюд з 1976 по 2007 рр. (32 роки) та перюд х 1987 по 2007 рр. (22 роки).
Узагальнеш результати розрахунюв наведено в табл. 2.
Табл. 2. Визначеш змши параметрiв опалювального перюду вiдповiдно
за останш 32 роки та 22 роки порiвняно з базовим перюдом _для метеостанцш Рiвненсько'i областi_
Перюд Тривалшть опалювального перюду, доби Середня температура опалювального перюду, С Розрахункова температура опалення, С
Дубно
Остант 32 роки -4 +0,57 + 1,0
Остант 22 роки -6 +0,80 + 1,0
Ивне
Остант 32 роки -4 +0,60 + 1,5
Остант 22 роки -5 +0,90 + 1,5
Сарни
Остант 32 роки -4 +0,67 + 1,0
Остант 22 роки -5 +0,92 + 1,0
За даними табл. 2 можна зробити висновок про наявшсть чггко! тен-денци змш у час параметрiв опалювального перюду для вшх метеостанцш Рiвненського регюну. Так, розрахованi для перюду з 1975 по 2007 рр. трива-лост опалювального перiоду для вЫх трьох станцiй скоротилися на 4 доби порiвняно з базовим перюдом, розрахункова температура для опалення для цих метеостанцш зросла порiвняно з базою на 1-1,5 оС, а середня за опалю-вальний перiод температура зовнiшнього повiтря зросла на 0,6-0,7 оС. Розра-ховаш для перiоду з 1985 по 2007 рр. щ ж самi параметри порiвняно з базою змшилися ще бiльше: тривалiсть опалювального перюду зменшилася на 5-6 дiб, а середня за опалювальний перiод температура зовшшнього повiтря зросла на 0,8-0,9 оС.
Треба зазначити, що шд час визначення характеристик опалювального перюду ряд вихщних параметрiв вважаеться репрезентативним, якщо вiн включае данi за 30 i бiльше рокiв [29]. Тобто даш, наведенi в табл. 2, можна вважати такими, що вщображають реальну картину змiни характеристик опалювального перюду. У нормативному документ [29] представлено даш, як характеризують базовий перюд - 1945-1975 рр., хоча там вказано, що щ параметри розраховаш за перюд з 1961 по 1990 рр.
Виходячи з табл. 2 та використовуючи формулу (1) для кожно! метеостанций було визначено вщповщш значення градусо^б.
Прийнявши, що загальш витрати теплоти на опалення та вентилящю за опалювальний перюд е прямопропорцшними кiлькостi градусо-дiб [9, 21], а потужшсть систем опалення та теплозахисш характеристики зовнiшнiх ого-роджень будiвель прямопропорцiйнi рiзницi температур всередиш будiвель та розрахункового значення зовшшньо! температури для опалення, яка приймаеться, зазвичай, рiвною середнiй температурi зовнiшнього повiтря найбiльш холодно! п'ятиденки забезпеченiстю 0,92 [9, 19, 21, 29], були визначеш зумовлеш погодно-кшматичними умовами змiни обсягiв теплоспожи-вання для рiзних перiодiв друго! половини XX ст. Рiвненського регюну. Результата розрахунюв наведено в табл. 3.
Табл. 3. Визначет змши обсягiв теплоспоживання, зумовлених погодно-^матичними чинниками, за останн 32 роки та за останн 22 роки порiвняно з базовим перюдом для метеостанцш Рiвненсько'i областi
Пер1од Загальт витрати теплоти на опалення та вентилящю за опалювальний перюд, % Потужтсть систем опалення, теплозахист характеристики зов-тштх огороджень буд1вель, %
Дубно
Останн1 32 роки -5,0 -3,0
Остант 22 роки -7,5 -3,0
Р1вне
Останн1 32 роки -5,4 -4,0
Останн1 22 роки -7,5 -4,0
Сарни
Остант 32 роки -5,8 -3,0
Остант 22 роки -7,6 -3,0
1з табл. 3 бачимо, що змши параметрiв опалювального перюду у Рiв-ненському регюш, своею чергою, спричинили зниження, порiвняно з базовим варiантом, середньорiчних за перюд 1975-2007 рр. потреб теплоти на опалення й вентилящю на 5-6 %, а також зниження розрахункових значень потужност системи опалення та теплозахисних характеристик будiвель на 34 %. Для перiоду 1985-2007 рр. середньорiчнi потреби на опалення та вентилящю вщповщно знизились, порiвняно з базою, майже на 8 %, а розрахунковi значення потужност системи опалення, вентиляцп та теплозахисних характеристик будiвель - на 3-4 %. Ц данi отримаш з урахуванням змiн тiльки по-годно-клiматичних чинникiв. Вплив змiни чисельност населення регiону за вказанi перюди не враховувались.
Для визначення можливих змш параметрiв опалювального перiоду Рiвненського регiону в умовах глобального потеплшня було виконано прог-нозування на довготермшовш основi нормованого розподiлу у багаторiчному та внутрiшньорiчному перерiзi основних метеоролопчних характеристик за методами, шформацшним та програмним забезпеченням з !х ре^заци на ЕОМ, розробленими на кафедрах гiдромелiорацiй та теплоенергетики i ма-шинознавства НУВГП. При цьому були враховаш прогнозованi змiни основних метеоролопчних чинниюв в умовах глобального потеплшня, визначени-ми за моделями СССМ - модель Канадського кшматичного центру, i иК-МО - модель Метеоролопчного бюро об'еднаного королiвства, якi розгляда-ють змши кшмату, з розрахунку подвоення вмюту вуглекислого газу СО2 в атмосфер^ вiдповiдно на 4 та 6 оС за перiод вiд 35-50 до 100 рр [3].
Результати моделювання наведено в табл. 4.
1з табл. 4 видно, що розрахована з використанням рiзних моделей три-валють опалювального перiоду для Рiвненського регiону може внаслiдок про-цеЫв глобального потеплiння iстотно зменшитись. Якщо врахувати прогноз за моделлю СССМ, то цей показник може зменшитись на 29-36 дiб порiвняно з базовим перюдом, а за моделлю ЦКМО - 60-66 дiб. Середня температура опалювального перюду, навпаки, може зрости на 3,2-3,5 оС (дат моделi СССМ) або 4,2-5,2 оС (дат моделi иКМО) порiвняно з базовим перюдом. Та-
ю змши можуть скоротити зумовлене погодно-кшматичними чинниками енергоспоживання на опалення й вентилящю житлово-комунального сектору цього регiону на 30 % (зпдно з моделлю CCCM) та 50 % (зпдно з моделлю UKMO).
Табл. 4. Можливi змши napaMempie опалювального перюду для метеостанци Рiвнeнського регюну вна^док процеЫв глобального потеплшня nоpiвняно з ба-зовим перюдом (1945-1975 pp.), визначеш на ocHoeiмоделей СССМ та UKMO
Модель Тривалшть опалювального перiоду, дiб Середньо! температури опалювального перiоду, С
Рiвне
CCCM - 29 + 3,2
UKMO - 66 + 4,2
Сарни
CCCM - 36 + 3,5
UKMO - 60 + 5,2
Отже, на основi виконаного аналiзу можна зробити таю висновки:
1. Ti змши погодно-кшматичних умов, що спостер^аються сьогодт i прог-нозуються в майбутньому, вже впливають i можуть ще ютоттше вплива-ти на процеси виробництва, транспортування та споживання енергоре-сурив. 1стотних змiн може зазнати i сфера теплопостачання житлово-ко-мунального сектору краш.
2. Ретроспективний аналiз метеоданних Рiвненського обласного центру з гидрометеорологи для станцiй Рiвне, Сарни, Дубно за перюд з 1945 по 2007 рр. показав, що розраховаш за остант 32 роки основт параметри опалювального перюду порiвняно з базовим перюдом (1945-1975 рр.) змшилися. Це, своею чергою, спричинило зниження для Рiвненського регюну зумовлених погодно-кшматичними умовами середньорiчних потреб теплоти на опалення на 5-6 %, а також зниження розрахункових значень потужност системи опалення та теплозахисних характеристик будiвель на 3-4 %. Для перюду з 1985-2007 рр. зумовлет погодно-кшма-тичними умовами середньорiчнi потреби на опалення знизились, порiв-няно з базою, майже на 8 %, а розрахунковi значення потужност системи опалення та теплозахисних характеристик будiвель - на 3-4 %, що не вщображено, зокрема, у чинних нормативних документах для проекту-вання будiвель, споруд, систем опалення та вентиляцп.
3. На основi прогнозу змiни погодно-клiматичних умов за вщповщними моделями встановлено, що, внаслщок глобального потеплiння, потреби енергп на опалення та вентиляцiю будiвель, розмiщених у Рiвненському регiонi, можуть бути знижет на 30 % (за моделлю CCCM) та на 50 % (за моделлю UKMO).
4. Таю можливi змiни енергоспоживання систем теплопостачання житлово-комунального сектору обов'язково необхщно враховувати при плануван-нi розвитку паливно-енергетичного комплексу обласп, що може зiграти iстотну роль в економп енергетичних та фшансових ресурсiв.
5. Аналогiчнi дослiдження з визначення змiни умов виробництва та споживання енергп загалом внаслщок процесiв глобального потеплiння доцшьно провести загалом для краши. Це, своею чергою, дасть змогу розрахувати
можливу 3MÍHy паливно-енергетичного балансу та скоригувати чинт дер-жавт й галузевi програми щодо подальшого розвитку енергетики у краш.
Л1тература
1. Climate Change 2007: the AR4 (Assessment Report) Synthesis Report.
2. Баб1ченко В.М. Змши температури пов1тря на територп Украши наприкшщ XX та на початку XXI столлтя / Баб1ченко В.М., Ншолаева Н.В., Гущина Л.М. // Украшський геогра-ф1чний журнал, 2007. - № 4. - С. 3-12.
3. Ромащенко М.1. Про деяю завдання аграрно'1 науки у зв'язку 3Í змшами кшмату : наук. доповщь-шформащя / М.1. Ромащенко, О.О. Собко, Д.П. Савчук, М.1. Кульбща. - К. : Вид-во 1н-та гщротехшки i мелюрацп УААН, 2003. - 46 с.
4. Оцшка впливу погодно-кшматичних умов на екологiю людини при глобальному по-теплiння (для зони Захщного Полiсся Украши) // Вюник Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування. - Рiвне, 2007. - Вип. 4(40). - Ч. 1. - С. 3-25.
5. Хомяков П.М. Влияние глобальных изменений климата на функционирование экономики и здоровье населения России / Хомяков П.М., Кузнецов В.И., Алферов А.М. и др., 2005. - 424 с.
6. Жуковский Е.Е. Метеорологичесая информация и экономические решения / Е.Е. Жуковский. - Л. : Гидрометеоиздат, 1981. - 303 с.
7. Рокочинський А.М. Оцшка можливих змш погодно-^матичних умов та 1хнього впливу на сектор енергетики Захщного Полюся Украши / Рокочинський А.М., Волощук В. А., Колодич О. Д. // Енергетика та електрифшащя, 2008. - № 4. - С. 57-62.
8. Енергетична стратепя Украши на перюд до 2030 р. Затверджена розпорядженням Кабшету МЫс^в Украши вщ 15.03.2006 № 145-р.
9. Соколов Е.Я. Теплофикация и тепловые сети : учебник [для ВУЗов]. - 7-е изд., стере-от. - М. : Изд-во МЭИ, 2001. - 472 с.
10. Некрасов А.С. Состояние и перспективы развития теплоснабжения в России / Некрасов А.С., Воронина С.А. // Энергетик. - 2004. - № 10. - С. 7-11.
11. Achieving Energy Savings in Europe Through thergy Performance of Building Directive (EPBD), rehva journal, june 2006 2nd Quarter, P. 10-15.
12. Волощук В.А. Науковi принципи розрахунку i оптимiзацii проектних, техшчних i технолопчних ршень з управлшня системами теплопостачання на еколого-економiчних засадах / Волощук В.А., Рокочинський А.М. // Енергетика та електрифшащя. - К., 2007. -№ 9(289). - С. 51-56.
13. Хрилев Л.С. О влиянии климатического фактора на перспективную структуру топливно-энергетического баланса / Л.С. Хрилев // Теплоэнергетика, 1965. - № 2. - С. 16-20.
14. Зоркальцев В.И. Анализ интенсивности и синхронности колебаний потребности в топливе на отопление / Зоркальцев В.И., Иванова Е.Н. // Автоматизация научных исследований. - Сер. препринтов сообщений. - Сыктывкар : Коми научный центр УрО АН СССР, 1989. - Вып. 16. - 24 с.
15. Исаев А.А. Колебания климатических характеристик отопительного периода и оценка возможностей их сверхдолгосрочного прогноза (на примере Москвы) / Исаев А. А., Шерстюков Б.Г. // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 5. География. 1996. - № 5. - С. 68-75.
16. Современные глобальные и региональные изменения окружающей среды и климата / под ред. Ю.П. Переведенцева. - Казань : Изд-во "Унипрес", 1999.
17. Шерстюков Б.Г. Метод кратной цикличности для анализа временных рядов и сверхдолгосрочных прогнозов на примере характеристик отопительного периода в Москве / Б. Г. Шерстюков, А. А. Исаев // Метеорология и гидрология. 1999. - № 8. - С. 46-54.
18. Бусаров В.Н. Электроэнергетика и климат / В.Н. Бусаров, И.И. Потапов. - М. : НИЦ "СИНАПС", 1995. - 114 с.
19. Малявина Е.Г. Теплопотери здания : справочное пособие / Е.Г. Малявина. - М. : Изд-во АВОК-ПРЕСС, 2007. - 144 с.
20. Безносова Д.С. Прогнозирование динамики тепло- и энергопотребления под влиянием климатических изменений и оценка выбросов парниковых газов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.14.01. - М., 2005. - 20 с.
21. ДБН В.2.6-31:2006. Теплова iзоляцiя будiвель. - К. : Вид-во Мшбуд Украши, 2006.
22. СниП 23-02-2003. Тепловая защита зданий / Госстрой России. - М. : Изд-во ФГУП ЦПП, 2004.
23. Ефимова Н.А. Влияние потепления климата на режим отопления зданий / Ефимова Н.А. Байкова И.М. Лаперье В.С. // Метеорология и гидрология. - 1992. - № 12. - С. 95-98.
24. Анисимов О.А. Влияние антропогенного изменения климата на обогрев и кондиционирование зданий / О.А. Анисимов // Метеорология и гидрология. 1999. - № 6. - С. 10-17.
25. Влияние глобальных изменений природной среды и климата на функционирование экономики России / под общ. ред. Н.П. Лаверова. - М. : Изд-во УССС, 1998.
26. Климатические характеристики отопительного периода на субъектах Российской Федерации в настоящем и будущем / Кобышева Н.В., Клюева М.В., Александрова А. А., Бу-лыгина О.Н. // Метеорология и гидрология, 2004. - № 8. - С. 46-52.
27. Национальный доклад по проблемам изменения климата. - М. : Минэкономразвития России. 2002.
28. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. - М. : Стройиздат, 1983.
29. СНиП 23-01-99 . Строительная климатология / Госстрой России. - М. : Изд-во ГУП ЦПП, 2003.
Волощук В.А., Рокочинский А.Н. Оценка влияния глобальных изменений климата на параметры отапливаемого периода Ривненского региона
На основе ретроспективного анализа метеоданных второй половины XX в., а также исходя из прогноза возможных изменений погодно-климатических условий в случае глобального потепления, оценены изменения параметров отапливаемого периода и объемов теплопотребления жилищно-коммунального сектора Ривненского региона.
Ключевые слова: глобальное потепление, параметры отапливаемого периода, теплопотребление.
Voloshchuk V.A. Rokochynsky A.M. An evaluation of influence of global changes of climate on the parameters of the heated period of Rivne region
On the base of retrospective analysis of the meteorological data of the second half of XX-th century and taking into account forecast of possible changes in climate conditions under global warming the article gives estimation of changes of heating season parameters and energy consumption in Rivne region communal thermal energy sector
Keywords: global warming, heating season parameters, heat energy consumption.
УДК 674.815 Доц. С.В. Гайда, канд. техн. наук -НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВЖИВАНОÏ ДЕРЕВИНИ ЯК ОСНОВА ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИД1В СО2
Дано докладний огляд та грунтовний аналiз про визначення, потенщал, прин-ципи класифшацп вживано'' деревини та проблеми, яю виникають в Укра'ш у пере-робленш вживано'1 деревини як основи для зменшення викидiв СО2 - пом'якшення змши ^мату. За цими дослщженнями отримано такий розрахунковий результат -кшькють вживано'1 деревини в Укрш'ш (припущення, 2008) становить близько 2,9 млн т/рш. Розраховано, що щ 2,9 млн т/рш вживано'1 деревини можуть зробити такий внесок: зберегти 15 ПДж/рш вщ спалювання викопного палива для виготов-лення енергп; зберегти 1 млн т/рш свiжоï деревини завдяки переробленню та бага-тократному використанню; скоротити на 1 млн т/рш викиди СО2. Розраховано, що найменше викидiв СО2 отримуемо тшьки тод^ коли вся вживана деревина буде вико-ристана для виробництва енергп, а якщо ш, то викиди СО2 збшьшуються. Додаткова кшькють викидiв СО2 з'являеться (пропорцшно зростае), якщо частину вживано'' деревини, яка використовуеться для виробництва енерги, замшювати свiжою деревиною, але це збшьшення е малим або навт незначним, порiвняно з викидами СО2, отриманими вщ спалювання (замши деревини) викопного палива для виробництва енерги.
