CC BY
116
5. Павлюк В.В. Теоретичш передумови збiльшення продуктивное!! деревних порiд при пiдвищеннi концентрацп СО2 // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : УкрДЛТУ, 1998. - С. 123-129.
6. Павлюк В.В. PicT аянщв хвойних порiд за р!зно'' освiтленостi та концентрацп СО2 // Лicове господарство, лicова, паперова i деревообробна промиcловicть : Мжвщомч. наук.-техн. зб. - Львiв, 2006. - Вип. 30. - С. 214-220.
Павлюк В.В. Углеродная подпитка сеянцев хвойных пород в контексте глобального потепления
Установлено, что повышение содержания углекислого газа в воздухе в условиях закрытой почвы существенно активирует продукционные процессы у сеянцев сосны обыкновенной, лиственницы европейской и ели европейской. Наибольшая эффективность воздушной подпитки углекислотой растения констатирована при десятикратном превышении содержания СО2 в атмосфере. Обнаружены значительная зависимость динамики их прироста в контрольной и опытной теплицах с динамикой температуры воздуха и особенности видовой реакции на углеродную подпитку. Прогнозируется позитивное влияние роста концентрации СО2 в атмосфере и вызванного им глобального потепления на жизнедеятельность древесных растений в умеренной зоне климата.
Pavlyuk V.V. A carbon signup of seedlings of coniferous breeds is in the context of global rise in a temperature
Set, that increase of maintenance of carbon dioxide midair in the conditions of the closed soil substantially activates the processes of products at the seedlings of pine-tree, larch and spruce. Most efficiency of air signup is established carbonic acid of plant at the ten times exceeding of maintenance СО2 in an atmosphere. Found out considerable dependence of dynamics of their increase in control and experimental hothouses with the dynamics of temperature of air and feature of specific reaction on a carbon signup. Positive influence of growth of concentration of СО2 is forecast in an atmosphere and caused them global rise in a temperature on the vital functions of arboreal plants in the moderate area of climate.
УДК 504.349.5 Доц. А.П. Пашков, д-р фтософи; студ. А.М. Семенова;
студ. А.Д. Немикта - НУ "Киево-Могилянська академiя"
ГЛОБАЛЬН1 ЗМ1НИ КЛ1МАТУ: ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
Глобальш змши ^мату. Сьогодш це вже об'ективна реальшсть. Динамша 'х розвитку, об'ективш шдтвердження 'х розвитку на Земль Шляхи виходу з ще' важко'' ситуацп. Якщо людство не змшить свое'' деструктивно'' стратеги - настане його кь нець.
Ключов1 слова: Глобальш змши ^мату, об'ективна реальшсть, динамша розвитку, деструктивна стратепя, парниковий ефект.
Актуальшсть. Температура довкшля е одшею з найважлив1ших умов юнування життя. Головними мехашзмами, що забезпечують стабшьшсть температури на поверхш Земл1, е випромшювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягае в тому, що шсля вщбиття вщ поверхш Земл1 частина сонячно'' енергп не цшком розсдаеться у косм1чному простор!. Значна частка теплового випромшювання утримуеться парникови-ми газами, що входять до складу атмосфери Земль Без парникового ефекту температура бшя поверхш Земл1 не перевищувала б -18°C, а це означае вщ-
сутнiсть умов для життя, бо вода на земнш поверхнi iснувала б тшьки у виг-лядi льоду. (Парниковий ефект на певних планетах Сонячно! системи е силь-нiшим, на деяких - слабкiшим за парниковий ефект на Земль Так, Венера огорнута товстим шаром двоокису вуглецю (СО2), завдяки чому середня температура на планер становить 470 °С. На Марсi, навпаки, атмосферний шар дуже тонкий. Вiн майже не створюе парникового ефекту, тому середня температура на цш планер - мiнус 60 °С.)
За минуле десятилiття було помiчено значне пiдвищення середньорiч-но! температури. Бшьшють фахiвцiв пов'язують це явище зi збiльшенням кон-центраци г^в, якi звуться парниковыми. Антропогеннi викиди С02, СН4 i N20 здатш пiдвишувати парниковий ефект. Наслiдком цього може бути шд-вищення середньорiчноl температури на 2-5°С протягом наступного сторiччя.
Протягом багатьох тисячолiть на нашш планетi вiдбулося декiлька по-теплiнь i похолодань. Найбiльше потеплшня трапилося у Крейдяний перiод (приблизно 100 мшьйотв рокiв тому, наприюнщ епохи динозаврiв). Тодi середня температура була десь на 10 °С вищою, нiж зараз. Це призвело до тд-вищення рiвня моря, i пiд водою опинилися велик дiлянки сушi. На думку вчених, таке потеплiння трапилося тому, що внаслщок пiдвишення активнос-т велико! кiлькостi вулканiв в атмосферу потрапила величезна кiлькiсть СО2. Два мшьйони рокiв тому температура на Землi була на 5 °С нижчою, нiж зараз. Бульбашки повiтря, якi збереглися в льодовиковому покривi Антарктиди i Гренланди, доводять, що вмiст двоокису вуглецю й метану в атмосферi був нижчий за сьогодшшнш. Це призвело до послаблення парникового ефекту i поступового охолодження Земль Внаслiдок цього бшьша частина Свропи, Ази, Швшчно! Америки та Швденно! Австрали були вкрит багатометровими льодяниковими панцирами.
Протягом останнiх 200 роюв концентрацiя СО2 в атмосферi збшьши-лася на 25 %. Це сталося тому, що люди бездумно вирубали лiси, спалювали багато вугшля, нафти i природного газу для виробництва електроенерги i па-лива для автомобшв. Стрiмкий розвиток сшьськогосподарсько! дiяльностi став причиною збiльшення викидiв метану. Наслiдком пiдвишення середньо! температури усього лише на юлька градуЫв буде змiна циркуляци вiтрiв i пе-рерозподiл опадiв. Це, своею чергою, призведе до збiльшення вологост в одних регiонах i посух в iнших. Особливо ютотним вплив глобального потеп-лiння буде у прибережних зонах. Деяю з них просто зникнуть. Значно зросте ерозiя грунту, почастшають паводки, збшьшиться кiлькiсть надмiрно зволо-жених земель, зросте захворювашсть сiльськогосподарських культур. Роз-множення та мiграцiя комах i гризунiв призведе до знищення врожа!в i масо-вого розповсюдження шфекцшних хвороб.
Протягом останнiх трьох тисяч роюв рiвень моря пiдвишувався приблизно на 1 мшметр щороку. Але, в наступш 100 роюв глобальне потеплiння може збiльшити темпи наступу води на прибережш регюни до 6 мiлiметрiв на рш. За прогнозами вчених, внаслiдок глобального потеплшня рiвень моря до 2100 р. може шдвищитися майже на 50 см. Це вщбуватиметься внаслщок танення гiрських льодовикiв та льодових покривiв Гренланди.
Глобальне потеплшня збшьшуе ризик виникнення таких стихшних лих, як повенi, циклони, посухи, пожежь Кiлькiсть стихiйних лих протягом 80-х роюв ХХ ст. збшьшилася вдвiчi порiвняно з 70-ми роками.
Збшьшення промислових викид1в та викидiв вiд автотранспорту, окрiм посилення парникового ефекту, дедалi попршуе повiтря у мютах. Це згубно впливае на здоров'я людей: зростае кiлькiсть захворювань дихальних шляхiв, серцево-судинно! системи та онколопчних захворювань. До того ж щ викиди пришвидшують руйнування будiвель, корозiï металевих конструкцiй.
Пiдвищення температури океашв призведе до збiльшення водних дшя-нок з температурою понад 27 °С. А це означае почастшання велетенських ураганiв i штормiв. За останнi 20 рокiв юльюсть таких дiлянок збiльшилося майже на 17 %. Складш процеси взаемоди мiж океаном i атмосферою у пев-них регiонах можуть також призвести до частих посух. Глобальне потеплшня призведе до змш у тепловому баланс свгтового океану, океанських течш, що зменшить здатнiсть океану поглинати тепло i вуглекислий газ (МГЕЗК, 1990 р.). Загроза урагашв i шдвищення рiвня моря особливо актуальна для Австрали, осюльки бшьшсть населення цього материка проживае на вщстат 50 км вiд береговоï лiнiï. Глобальне потеплiння також завдае вели^ шкоди кораловим рифам, яю е дуже чутливими до рiзких змiн температури моря. Вони гарно почуваються за температури води до 28 °С. Однак, шдвищення температури хоча б на 2-3 °С протягом двох-трьох дшв призводить до загибелi водоростей, життево необхщних коралам. Вплив змiни кшмату на здоров'я людей буде найбшьш вiдчутним у кра'нах Африки, Ази та Швденно'' Америки. Через слабку економжу цi кра'ни не зможуть ефективно долати наслщки глобального потеплшня. Повет у низинних регюнах, а також погане харчу-вання й нестача води збшьшуватимуть ризик захворювань у населення.
М1жнародна дiяльнiсть. Все почалося у 1962 р. з видання книги "Мов-чазна весна" американсько'' журналiстки Р. Карлсон, у котрш вона детально описала, як на полях Америки помирають птахи та комахи вщ хiмiï. Якщо ж так буде далi залишиться одна тиша. Ця книга шдняла на ноги всю Америку. За 6 роюв виникла оргашзащя, яка об'еднуе науковцiв, економiстiв, бiзнесменiв, чiльних службовцiв мiжнародних органiзацiй, колишшх голiв держав та урядiв з ушх п'яти континентiв, як переймаються актуальними проблемами людства -пол^ичними, економiчними, соцiальними, екологiчними, технологiчними i культурними, та ïхнiм аналiзом i прогнозуванням у контекст! "свiтовоï проблематики" ("world problématique"). Так, це славнозвюний римський клуб.
Римський клуб у свош дiяльностi дотримуеться трьох засадничих принципiв [4]:
• глобальний погляд на комплексна, масштабт свгтов1 проблеми, що вщобра-жае дедал зростаючу взаемозалежтсть краш у рамках едино! планетарно! системи;
_ • »-» /i» • »-» »ix •_ • __• _
мшдисциплшарний ( хол1стичний ) пщхщ та розгляд сукупиоси актуальних проблем - пол1тичних, економ^чних, сощальних, еколопчиих, технолопчиих, культурних i соцю-исихолопчних - в 1хнш взаемоди як частин единого целого;
• розгляд довготермшових иаслвдшв иитштх проблем, а також полгтичиих рь шень i практичиих заход1в, що перебувають в арсенал! сучасио! полгтики, -тдхвд, який не завжди можуть соб! дозволити уряди, що зазвичай реагують переважио на поточи! потреби слабо по!иформоваиих виборц!в.
Публжащя у 1972 р. першо'', найбшьш знаменито'' доповщ Римського клубу Limits to Growth ("Меж! зростання") щодо довготермiновиx наслщюв глобально'' тенденцii зростання населення планети, промислового i сшьсько-господарського виробництва, споживання природних ресуршв й забруднення довкшля мала великий суспшьно-полгтичний резонанс у свт й заклала основу сучасно' концепцii "сталого розвитку". Доповщь було перекладено бшьш шж 30 мовами i видана загальним накладом понад 12 млн прим!рниюв. За майже 40 роюв свое' д!яльност Римський клуб пiдготував 33 доповщ з широкого кола питань у контекст св!тово' проблематики та майбутнього люд-ства, бшьшють з яких отримала серйозний резонанс. Останньою, на сьогодш, доповщдю Римського клубу е видана у 2005 р. книга Limits to Privatization ("Меж! приватизаци").
Глобальна змша кшмату е питанням, що стосуеться перш за все енер-гетики (використання оргашчного палива) та довкшля. М!жнародна спшьно-та, визнаючи небезпеку, пов'язану з постшним зростанням викид!в парнико-вих газiв, домовилася про шдписання Рамково' Конвенцii ООН з питань змь ни клiмату у 1992 р. Набрала чинност у березш 1994 р. Перша cеciя Конфе-ренцii Сторш вiдбулаcя у Берлш! у 1995 р. 16-24 липня 2001 р. в бон! вщбу-лася друга зустр!ч 6-i Конференци Сторш. З основними ii результатами мож-на ознайомитися з огляду, пiдготовленого Центром П'ю з! змши кшмату. 29 жовтня - 10 листопада 2001 р. в м. Марракеш (Марокко) вщбулася 7-ма Конференщя Сторш Рамково' конвенцii ООН про змшу клiмату.
Зпдно з 3 статтею "принцитв" Рамково' Конвенцii ООН, у сво'й дь яльност з досягнення мети Конвенци i здшснення ii положень сторони керу-ються, зокрема, таким [4]:
1. Сторонам необхщно захищати клiматичиу систему на благо нитшнього i майбуттх поколшь людства на основ! справедливости i вщповщио з 'хиьою стльною, але дифереицiйоваиою вiдповiдальиicтю i можливостя-ми. Вщповщио, Сторони, як! е розвиненими кра'иами, повиит ведгравати головну роль у боротьб! з! змшою кшмату та ii иегативиими иаслщками.
2. Необхщио повиою м!рою врахувати коикретт потреби i особлив! обста-виии Сторш, як! е кра'иами, що розвиваються, особливо тих, що найбшь-ше потерпають вщ негативних иаслщюв змш кшмату, а також Сторш, яким вщповщио до ще'' Коивеици доведеться нести иадмiриий чи непо-сильиий тягар, зокрема кра'и, що розвиваються.
3. Сторонам необхщно вживати попереджувальиих заход!в з метою прогио-зуваиия, запоб!гаиия або зведення до мшмуму причин змши кшмату i пом'якшеиия його иегативиих наслщюв. Там, де юнуе загроза серйозних або иезворотиих втрат, иедостатия иаукова визначетсть ие повиииа бути причиною для вщдалеиия терм!ну здшсиеиия таких заход!в, враховуючи, що политика i заходи, спрямоват иа боротьбу з! змшою кшмату повиит бути екоиом!чио ефективиими для забезпечеиия глобальиих благ за
найменших можливих витратах. З щею метою таю полггика i заходи по-винт враховувати р1зн1 соц1ально-економ1чн1 умови, бути всеосяжними, охоплювати вс1м вщповщт джерела, поглинач1 i нагромаджувач1 парни-кових газ1в i заходи з адаптаци, а також залучати вс економ1чт сектори. Зусилля щодо реагування на зм1ну ктмату можуть докладати защкавлет Сторони на стльнш основ^
4. Сторони мають права на стшкий розвиток i иовинт йому сприяти. Поль тика i заходи в галуз1 захисту клiматичноi системи вщ антроиогенних змш мають вiдиовiдати конкретним умовам кожно! iз Сторiн i бути ш-тегрованими з нацюнальними ирограмами розвитку, оскiльки економiч-ний розвиток мае важливе значення для застосування заходiв з реагування на змшу клiмату.
5. Сторони иовинт сиiвирацювати з метою встановлення сириятливо! i вщ-крито! мiжнародноi економiчноi системи, яка б вела до стшкого еконо-мiчного росту i розвитку усiх Сторiн, особливо Сторiн, як е кра!нами, що розвиваються, надаючи !м таким чином, можливють краще реагувати на проблеми змши ктмату. Заходи, вжитi з метою боротьби зi змiною ктмату, враховуючи одностороннi заходи, не повинт бути засобом без-иiдставноi чи необгрунтовано! дискримiнацii або ирихованого обмежен-ня мiжнародноi торгiвлi.
Кiотський Протокол, схвалений на третiй сеси конференци сторiн Рамково! конвенци про змшу кшмату Оргашзаци Об'еднаних Нацiй у грудш 1997 р., став значним кроком вперед. Кра!ни, що шдписали протокол, разом домовились зменшити викиди парникових газiв до рiвня, меншого на 5 % вiд рiвня базового року. Для рiзних кра!н було встановлено рiзний рiвень зни-ження викидiв.
Для досягнення колективно! мети у зменшеннi викидiв парникових га-зiв для окремих кра!н було встановлено рiзнi завдання. Укра!ш необхiдно об-межити рiст викидiв парникових газiв на рiвнi 1990 р. Зменшення викидiв стосуеться уЫх секторiв економiки, враховуючи енергетику, транспорт, про-мисловi процеси, вiдходи, люове господарство та змiни у використанш землi. Беруть до уваги шють парникових газiв, тобто двоокис вуглецю, метан, закис азоту, пдрофторовуглещ, перфторовуглещ та гексафторид сiрки.
Табл. 1. Допустимий обсяг euKudie для певних Стор'н-учасник'в
Розвинет крати Краши з переходною економшою
Австралия 108 % Болгария 92 %
Канада 94 % Балтшсвк крати 92 %
ее 92 % Хорватия 95 %
Шмеччина 92 % Чеська Республика 92 %
Португалия 92 % Угорщина 94 %
Япония 94 % Польща 94 %
Норвегия 101 % Румутя 92 %
Нова Зеландия 100 % рос1я 100 %
США 93 % Украта 100 %
Для розвинених краш досягнення мети буде нелегкою справою. Вона буде вимагати повного запровадження уЫх заход!в з1 зменшення викид1в на
нацiональному piBHi та ефективного використання MMexaHÎ3MÎB гнучкосп", прийнятих Кiотським протоколом ("бульбашки", торпвля викидами, спiльне впровадження та мехашзм чистого розвитку - МЧР).
Меморандуми про намiри, пiдписанi Украшою з США та Канадою, зумовили сшвпрацю у виршенш питань змiни кшмату. На мiжнародних зась даннях обговорюють правила i процедури для виконання зобов'язань Рамко-во1 Конвенцiï ООН з питань змши кшмату та застосування механiзмiв торпв-лi викидами i стльного впровадження.
Згiдно з меморандумом [4]: визнаючи, що ствпраця з питань змiни клiмату, враховуючи заходи, що проводяться спiльно, мае стати засобом, що сприятиме обмеженню викидiв парникових газiв у глобальному масштабi позитивно вплине на свгтове спiвтовариство, його соцiальний та економiчний розвиток. Погодились про таке:
1. Сторони мають намiр сприяти довготермiновiй спiвпрацi з питань змши кшмату щодо впровадження спшьних дш по зменшенню викидiв парникових газiв вiдповiдно до Рамковоï Конвенци ООН про змiну клiмату (РКЗК) та вщповщних нацiональних стратегiй i планами дш шляхом по-ширення орiентованих на ринковi механiзми пiдходiв для зменшення змiн клiмату та полшшення загального розумiння питань змши кшмату, а також здшснення вщповщних заходiв.
2. Сторони мають намiр, згiдно з цим Меморандумом, ствпрацювати за такими напрямками, як забезпечуватимуться вiдповiдною технiчною або фшансовою допомогою, що не пiдлягатиме оподаткуванню вiдповiдно до укладених угод:
2.1. взаемодiя мiж державними органами Сторш, що вщповщають за проек-ти стльного впровадження зпдно з РКЗК, з метою обмiну шформащею про процедури, критери щодо проектiв, методолопю i механiзми вимь рювань та зв^носп про зменшення викидiв парникових газiв:
2.2. пiдтримка орiентованих па ринковi механiзми сучасних технологiй зi зменшення викидiв парникових газiв, враховуючи енергоефективт, енерговiдновлювальнi технологiï та технологи без викидiв;
2.3. пiдтримка розвитку нацюнальних систем вимiрювання i звггносп щодо джерел викидiв та поглиначiв парникових гадiв;
2.4. сприяння стльним дiям, iншим заходам з питань сталого розвитку i зменшення викидiв парникових газiв у приватному та громадському секторах, громадських оргатзацш шляхом поширення iнформацiï про нащ-ональнi стратегiï Сторiн, проводячи семшари, програми навчання, кон-ференцiï та розвиваючи iнформацiйнi мережi;
2.5. тдтримка на мiжнародному рiвнi розроблень ринкових механiзмiв, спрямованих на глобальне зменшення викидiв парникових газiв;
2.6. ствпраця для покращання взаеморозумшня: i сприяння видаленню атмосферного вуглецю завдяки ефективному використанню земель, змiнам порядку землекористування та лiсогосподарськоï дiяльностi;
2.7. взаемодiя та обмiн шформащею у сферах систем спостереження за кш-матом, прогнозування змiни клiмату, ощнки вразливост екосистем й економiки, розроблення стратегiй адаптацiï та зменшення викидiв парникових газiв.
3. Заходи та проекти, вщповщно до цього Меморандуму, повинт бути спрямоват на:
3.1. зниження питомих викидiв парникових газiв i сприяння сталому роз-витковi;
3.2. забезпечення шформащею щодо додаткових джерел фiнансування про-екив i визначення полiтики, яка б передбачала сприяння доступу до таких джерел фшансування;
3.3. сприяння обмшу шформащею щодо дiлових угод, стльних тд-приемств i лщензшних угод серед тдприемств держав-Сторiн.
4. Сторони мають намiр, щоб у разi будь-якоï дiяльностi, яка дае доступ до технологи та стльне володшня або передачу технологiï, яка е предметом патенив або шших прав iнтелектуальноï власностi, такий доступ, стльне володшня або передача надавалися б вщповщно до нацiонального зако-нодавства кожноï зi Сторiн на умовах, як визнають необхiднiсть цього i вщповщали адекватному й ефективному захисту прав iнтелектуальноï власностi.
5. Техтчна i фiнансова допомога, яку Уряд Сполучених Штатiв може нада-вати у зв'язку з проектами, як передбачаються цим Меморандумом, за допомогою в рамках Угоди мiж Урядом США та Урядом Украши про гу-манiтарне i технiко-економiчне спiвробiтництво, яку було пiдписано 7 травня 1992 р.
6. Сторони мають намiри регулярно консультуватися щодо процесу впровадження проекив та iншоï дiяльностi в рамках цього Меморандуму через Пщгрупу з питань змши кшмату при ствпращ з iншими комiтетами i тдроздшами Американсько-украïнськоï мiждержавноï комiсiï та шшими органами в разi доцiльностi.
7. Цей Меморандум може бути змшено у письмовш формi за взаемною зго-дою Сторiн.
8. Дiяльнiсть у рамках цього Меморандуму здшснюватиметься протягом п'яти рокiв з дати тдписання, якщо одна iз Сторш не повщомить пись-мово попередньо за 6 мюящв, що не мае намiру надалi продовжувати це ствробгтництво.
Шляхи вирiшення проблеми. Отже, ви, напевно, вже переконалися у необхщносп скорочення викидiв парникових газiв. Для цього потрiбно змен-шити спалювання органiчного палива на заводах та електростанщях. Також необхщно зменшити споживання пального автотранспортом.
Навт невеличкi змiни у наших повсякденних звичках можуть багато чого змшити у цьому свт. Чи знали ви, що вага викидiв СО2 одного автомо-бiля за рж дорiвнюе його власнiй вазi! [6]. Отже, якби вЫ ми користувалися велосипедами або громадським транспортом для долання невеликих вщста-ней i залишали б своï авто вдома, ми б цим самим робили значний внесок у скорочення викидiв парникових газiв. Бшьше ходiть шшки !!! До того ж це покращило б безпеку на наших дорогах i зменшило забруднення пов^я у наших мютах.
Сортуйте смотя. Пашр, картон, паперовi упаковки можна здавати до пунклв прийому макулатури. Оргашчна сировина пiде на виготовлення компосту. Скляш пляшки раз на мюяць здавати до пунклв прийому вторинноï
сировини. Допомагайте природоохоронним оргашзащям. Берiть участь в 1х-н1х акцiях, створюйте власш.
Украïнi потрiбна гарна лабораторно-експериментальна база. На жаль, Украша не може шднятися до р1вня краш, як1 займаються експериментальни-ми дослiдженнями змш кшмату, але прост1 експерименти нам тд силу. 1з цiею метою необхщно в1дновити д1яльн1сть екологiчних стацюнар!в, оргаш-зованих iще за чаЫв СРСР, започаткувати створення та шдтримку насшневих банкiв рослин не тшьки як бази для здiйснення наукових дослщжень [1]. Нас-правдi, е безл!ч спосо61в скоротити викиди парникових газ!в. Один з них -розумшше використовувати енергiю. Це i вимикання зайвого свпла, i тепло-1золяц1я 6удинк1в на зиму, i використання енергоощадних ламп, i економ!я гарячоï води.
Один 1з найщкавших шлях1в зменшення викид1в парникових газ!в -використання вiдновлюваноï енергiï вгтру та сонця для отримання електро-енергн. Вiдновлювальнi джерела майже не забруднюють довкшля i е неви-черпними. Отже, замiна електростанцiй, що працюють на вугшш, нафтi та га-з1, на такi, що використовують сонячну та впрову енерпю, допомагае у бо-роть61 з глобальним потеплiнням.
Електроенергiю можна також отримувати завдяки сонячному св1тлу. Коли сонячне свпло потрапляе на спещальш кремнiевi панелi, п1д впливом сонячноï енергiï електрони всерединi кремнiю починають рухатися. А внасль док цього створюеться електричний струм, який ми можемо використовувати для будь-яких власних проблем, наприклад живлення побутових електропри-лад!в, або ж замiсть бензину у легкових автомобшях i вантаж!вках!
Одна з найбiльших переваг фотоелектричних систем у тому, що ix можна розм1стити на дахах будинюв у мiстаx. Це означае, що кожен будинок, офю, завод чи школа зможе виробляти власну еколопчно чисту енерпю.
Однак, в альтернативних джерел енерги е своï мшуси [1, 5]: выужен -ня земель; забруднення "робочою р1диною" - хлоратами, нпритами тощо (со-нячна енергетика); затшення; перешкоди теле- i радюзв'язку; виробництво фотоелементiв (сонячна енергетика); шумове забруднення, вiбрацiï (вiтрова); вiзуальний вплив (естетичний).
Висновки:
1) тому пш час застосування альтернативних джерел енерги потр!бно завжди обраховувати як позитивш, так i негативш наслiдки;
2) як бачимо, е багато речей, як1 кожен з нас може зробити для запобь гання глобальному потеплшню i охорони довкшля. Ми повинт весь час ду-мати про те, який вплив наш! дп мають на довкшля, та як ми можемо змшити ситуацш на краще. Це допоможе нам зберегти нашу планету не лише для себе, а й для майбутшх поколшь.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Основи екологи. - Льв1в : Вид-во "2006. - 449 с.
2. Бердишев Г.Д. Глобальна еколопчна криза / Бердишев Г.Д., Галенко О.Н., Мельниченко В. А. // Еколопя довкшля та безпека жиш^яльносп, 2008. - № 2. - С. 96-102.
3. Бердишев Г.Д. Глобальна еколопчна криза. Передбачеиня майбутшх иодш / Бер-дишев Г.Д., Галеико О.Н. // Еколопя довкшля та безпека життед1яльносп, 2008. - № 1. -
С. 82-87.
4. Самойленко В.П. 1стор1я м1жиародиих еколопчних угод. - Харюв, 2008. - 328 с.
5. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1999. - 325 с.
6. Мус1енко М.М. Еколопя. Охороиа природи. - К. : Вид-во "Наука", 2005. - 245 с.
Пашков А.П., Семенова А.М., Немыкина А.Д. Глобальные изменения климата: угрозы человечеству и пути решения
Глобальные изменения климата. Сегодня это уже объективная реальность. Динамика их развития, объективные подтверждения их развития на Земле. Пути выхода из этой тяжелой ситуации. Если человечество не изменит своей деструктивной стратегии - наступит его конец.
Ключевые слова: Глобальные изменения климата, объективная реальность, динамика развития, деструктивная стратегия, парниковый эффект.
Pashkov A.P., Semenova A.M., Niemykina A.D. Global climate change: threats for humanity and ways of solutions
Global changes. Today it is already an objective reality. The dynamics of its development, objective confirmations of its progressing development on the Earth. Way out of such a difficult situation. If the mankind doesn't change its destructive consumer strategy-it will be the end of humanity.
Keywords: Global climate changes, objective reality, dynamics of development, destructive consumer strategy, green-house effect._
УДК 630*9+167.2 Асист А.М. Польовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ У ПРОЦЕС1 В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто роль люово' иол1тики у запоб1ганш та подоланш еколопчних проблем на глобальному та нацюнальному р1внях. Здшснено анал1з економ1чних, соць альних та еколопчних аспекпв нацюнально' люово' пол1тики Украши. Подано реко-мендаци щодо застосування економ1чних шструменпв люово' пол1тики у процес вщтворення люових ресурав.
Ключов1 слова: люове господарство, люова иол1тика, вщтворення люових ре-сурс1в, економ1чш шструменти люово' иол1тики.
Глобальш змши кшмату е одшею з найактуальшших проблем сього-дення. Значш зусилля свгтово' спшьноти спрямоваш на подолання та запобь гання 'хшх негативних наслщюв. Безумовно, головну роль у цьому процес повинне вщгравати люове господарство, адже лю як екосистема, мае здат-шсть поглинати парников! гази та стабшзувати кшмат Земль Розширене вщ-творення люових ресурЫв та залюнення е важливими шляхами подолання глобальних еколопчних загроз. На державному та регюнальному р!внях вони повинш бути прюритетними завданнями люово' поллики уЫх кра'н свгту. Для Украши вщтворення люових ресурЫв е особливо актуальним завданням, адже люистють нашо' територи далека вщ оптимально'. Спрямовашсть нащ-онально' люово' поллики на виршення ще' проблеми сприятиме розвитку люового господарства та дасть змогу запобшти негативним наслщкам глобальних змш кшмату.
