CC BY
23
9. Биркович В.1. Сшьський зелений туризм - прюритет розвитку туристично! галузi Ук-ра!ни / В.1. Биркович // Стратепчш прiоритети : наук.-аналiт. що кварт. зб. - 2008. - № 1 (6). -С. 138-143 С. 139.
10. Вишневська Ю.В. Аналiз основних функцiй та метсдав адмiнiстративно-правового регулювання розвитку сшьського зеленого туризму в Укра1ш // Право Укра!ни: теорiя i практика. - 2010. - № 4. - С. 14-18.
11. Смаль В. Туризм i сталий розвиток / В.В. Смаль, 1.В. Смаль // Вiсник Львiвського ушверситету. - Сер.: Географiчна. - Львiв : Вид-во ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2005. - Вип. 32. -С. 163-173 с.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda 21/index. html.
13. Declaration of World Conference on Sustainable Tourism, meeting in Lanzarote, Canary Islands, Spain, on 27-28 April 1995. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gdrc.org/uem/eco-tour/charter.html
14. Новиков В.С. Характерные черты туризма XXI века - устойчивое и инновационное развитие.
15. Шевчук В.Я. Еколопчне управлшня : тдручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкш, Г.О. Б^вський, В.М. Навроцький. - К. : Вид-во "Либщь", - 2004. - 430 с.
Виноградова Е.В., Воропаева О.В., Дарчук В.Г. Теоретическое обоснование соотношения понятий "устойчивый туризм" и "сельский зеленый туризм"
Показаны результаты исследования и последующего развития понятийно-категориального аппарата природно-ориентированного туризма; определены различия между понятиями "устойчивый туризм", "сельский зеленый туризм" и всеми возможными синонимическими формами этих терминов, которые распространены в украинской и зарубежной научной литературе.
Ключевые слова: сельский зеленый туризм, экологический туризм, устойчивый туризм, природно-ориентированный туризм, принципы устойчивого развития.
Vinogradova E.V., Voropaeva O.V., Darchuk V.G. The theoretical approach to definition of "Sustainable tourism" and "Rural green tourism"
The results of research and subsequent development of concept-category vehicle of the natural-oriented tourism are described in the article; distinctions are certain between concepts "Steady tourism", "rural green tourism" and by all possible synonymous forms of these terms which are widespread in Ukrainian and foreign scientific literature
Keywords: rural green tourism, sustainable tourism, ecological tourism, sustainable development's principles.
УДК 504 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ГЛОБАЛЬН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАГРОЗИ ТА IX ПОЛ1ТИЧН1 НАСЛ1ДКИ
Розглянуто глобальш еколопчш загрози антропогенного та природного земного i космiчного походження, що постали перед земною цивтзащею в ХХ1 ст. Здшснено аналiз переговорiв, що вщбувалися впродовж останшх двох рогав у рамках Юотського протоколу (1997), а також прогноз жштичних наслщюв глобального потеплшня ^мату.
Ключовг слова: глобальш еколопчш загрози, Юотський протокол, жштичш наслщки глобального потеплшня ^мату.
З огляду на потеплшня та дестабЫзащю ктмату в двадцять першому столгт зростае кшьюсть наукових праць, автори яких намагаються пояснити причини виникнення цього природного явища. До всесвггньо визнано! концеп-
цп про глобальне потеплiння клiмату пiд впливом викидiв у атмосферу парни-кових газiв долучаються жта, що пояснюють появу цього природного феномену тд впливом природних чинникiв (земного та космiчного походження).
Двадцять перше столптя стае критичним етапом розвитку земно1 ци-вЫзацп. Глобальна еколопчна криза деструктивно впливае на вш сфери людського буття - еколопчну, економiчну, сощальну, духовну. Наукова елгта шукае шляхи для подальшого розвитку, яю дозволили б призупинити руйна-цiю економiчного потенщалу, створеного руками i розумом теперiшнього i минулих поколiнь.
Якщо мудрецi минулих поколть, спираючись на космiчнi тформа-цшш потоки i покладаючись бiльшою мiрою на штущш, нiж на емтрику, намагалися спрямувати суспiльний розвиток у прогресивному напрям^ то су-часна елгта, яка спираеться, головно, на земш iнформацiйнi потоки i емтрич-нi дослщження, завела земну цивтзащю в глухий кут. Розвиток свпу у бшь-шою мiрою хаотичний, тж осмислений. З одного боку, свiтовi лiдери на ба-гаточисельних мiжнародних форумах переконують свiтову спшьноту в об'ективнiй необхiдностi сталого еколопчно збалансованого розвитку, з ш-шого, практичну дiяльнiсть спрямовують у протилежному напрямi, яка дуже далека вщ актуальних проблем сьогодення. У двадцять першому столiттi продовжуються великi i малi гарячi вiйни, як поеднат з не менш тдступни-ми - шформацшними.
Сучаснi глобальнi виклики розглядають в багаточисельних наукових працях [1-8] (зокрема, i в працях автора ще! роботи [1-3]). Основш iз них: в екологiчнiй сферi - це викиди парникових газiв, що призводять до потеплш-ня кшмату та глобальних екологiчних загроз; в економiчнiй сферi - це спо-живацька ментальнiсть населення i глобалiстська концепцiя розвитку свггово! економжи; в соцiальнiй сферi - це зростаюча чисельнiсть населення, яка ви-ходить за межi екологомiсткостi еколопчних систем; у духовнiй сферi - це дебшзацш населення пiд впливом алкоголю, наркотиюв, забруднення довкш-ля, деструктивних шформацшних потокiв та нездорового способу життя.
Мета щеТ роботи: виявити найбшьш iстотнi глобальнi еколопчш заг-рози антропогенного i природного походження i !х полiтичнi наслщки.
Глобальн1 еколог1чн1 загрози антропогенного походження. Свгтова спiльнота найбiльш занепокоена наслщками забруднення навколишнього природного середовища парниковими газами, тд впливом яких вщбуваеться потеплiння i дестабiлiзацiя клiмату, що може призвести до зникнення життя на Землi [1-8]. "Трапзм або, якщо говорити вщсторонено, трагiкомизм ситу-ацп полягае в тому, що тсля появи в 1972 р. наукових доказiв серйозного неблагополуччя, людство загалом !м не повiрило i змарнувало понад 30 роюв у дискушях про !х достовiрнiсть чи недостовiрнiсть, аж поки не перейшло за передбачену науковцями часову межу. Тепер самих превентивних заходiв не-достатньо, ситуацiя стала аварiйною i потребуе радикальних дiй" [4, с. 45]. З щею думкою проф. А. Свщзинського варто погодитися.
Учет Потсдамського iнституту дослiджень змiн кшмату (провiдного iнституту в Нiмеччинi з дослщжень змiн клiмату) розрахували, що за перюд
2000-2050 рр. загальний обсяг викидiв СО2 загалом свiтi не повинен переви-щувати 1,0 трлн т СО2 для того, щоб запобiгти середньорiчному глобальному збшьшенню температури не бiльше шж на 2 °С. До 2009 р. сумарш викиди у свт вже сягнули приблизно одше! третини цього об'ему. Це означае, що як-що ми не хочемо перевищити межу потеплiння в 2 °С, то об'еми викидiв СО2 загалом свiтi необхiдно зменшити до 50 %% вщ рiвня 1990 р. або, шшими словами, об'ем емiсil СО2 в останнi 40 роюв (до 2050 р.) не повинен переви-щувати 700 млрд т СО2 [9].
Якщо керуватися правами людини на здорове i безпечне довкшля, то варто погодитися з тим, що тепершне поколшня землян повинно мати одна-ковi права на забруднення довкiлля. Вщповщно, кожен житель нашо! планети повинен мати право на таке забруднення довкшля на перюд до 2050 року:
700 млрд т СО2: 7 млрд жителiв = 100 т СО2 на одну людину.
Табл. Емшя СО2 в 2006 рощ [9]
Кра!ни Загальний об'ем ви- Викиди СО2 на Ввдсоток загальних
кидш СО2, тис. т душу населення, т свгтових викид1в СО2
Китай 6103493 4,00 21,5
США 5752289 18,99 20,2
Роия 1564669 10,92 5,5
Шмеччина 805090 9,74 2,8
Пшденна Корея 475248 9,89 1,7
Ф1дж1 1610 2,01 < 0,1
Об'еднаш Арабсью Ем1рати 139553 32,85 0,5
Якщо взяти до уваги цей висновок та шформащю, що подана в табл., то можна зробити таю узагальнення:
• громадяни США вичерпають свш л1м1т на забруднення довкшля впродовж 5 рокв, а Роси, Шмеччини та Швденно! Коре! - впродовж 10 рокв (якщо би що-р1чт викиди парникових газш у цих крагнах збершалися на р1вш 2006 року);
• варто взяти до уваги зовшшню [ внутршню заборговашсть США, яка в чер-вт 2011 р. становила 14,3 трлн американських доларш, зокрема Китаю 1,2 трлн доларш; Япони - 912 млрд доларш; Великш Британи - 347 млрд доларш; шшим крагнам - 203 млрд доларш [16]. Для того, щоб розрахуватися з цими боргами та уникнути дефолту, США вимушеш нарощувати обсяги ви-робництва, а в1дпов1дно, неспроможш зменшувати викиди парникових газш;
• м1ж обсягами зростання валового национального продукту [ викидами парникових газш гснуе тгсна корелящя, а це означае, що промислово розвинеш кра-!ни повинш не лише удосконалювати виробничо-господарську д1яльшсть, але [ зменшувати обсяги виробництва, або розвивати економжу за рахунок викидш парникових газ1в понад встановлений для них справедливий л1мщ
• невдач1 Кютського протоколу (1997) пов'язаш не лише з несправедливими л1мггами щодо викидш парникових газ1в, але [ неспроможшстю кра!н велико! двадцятки розвивати нацюнальш економши в рамках справедливих л1мтв на викиди парникових газш;
• глобальна еколопчна загроза, що пов'язана з потеплшням ктмату внаслщок викидш парникових газ1в, може наступити ранше вщ прогнозованого стро-
ку, якщо виявиться достовiрним прогноз Т.В. Радьо щодо пульсаци Сонячно! косм!чно! системи, внаслiдок яко! ввдбуваеться видiлення додатково тепла на стади Ii стиснення [6, 7]; • свiтова спшьнота може стабiлiзувати викиди парникових гаив у довкшля, але вона не спроможна досягти подвшного зменшення виквдв парникових газiв до 2050 р. поршняно з базовим 1990 р., а вщповщно вона продовжуе просуватися в напрямку до глобально! еколопчно! катастрофи. Землянам за-лишаеться лише спод!ватися на те, що вчеш зробили помилковий прогноз щодо потеплшня ммату.
Також варто взяти до уваги звгг Всесвiтнього фонду природи за 2008 р., який свщчить про те, що земна цивЫзащя рухаеться в напрямку до еколопчно! катастрофи, оскшьки загальний природний добробут i бюр!зно-манiття Землi продовжують погiршуватися. Генеральний директор WWF International Джеймс Лш констатуе: "Свгт зараз намагаеться перебороти наслщ-ки переощнки фiнансових цiнностей, але на нас насуваеться ще бшьш фундаментальна криза - еколопчна катастрофа через недооцшювання цiнностей навколишнього середовища, якi е основою всього життя й процвiтання" [8]. Звiт, шдготовлений WWF разом з Лондонським зоолопчним товариством i Global Footprint Network, свщчить про те, що бшьше трьох чвертей населення свiту мешкае в кра!нах - екологiчних боржниках, в яких нацюнальне спожи-вання ресуршв перевищуе бiологiчний потенцiал !хшх кра!н [8].
Особливо небезпечною для земно! цившзацп е iнформацiйна вшна, що спрямована проти наукових дослщжень, що розкривають ризики, якi пов'язаш з глобальними змiнами клiмату, атомною енергетикою, генною iнженерiею та шшою деструктивною антропогенною дiяльнiстю. За своею суттю вона часто е прихованою i шдступною, оскiльки спрямовуе свгтовий розвиток у вкрай не-безпечному напрямi. Саме безпринципна позицiя когорти науковщв i владних чиновникiв призвели до Чорнобильсько! катастрофи в Украш (1986), Японсь-ко! (2011), Флоридсько! в США (2010) та багатьох шших, як! сво!ми наслщка-ми потрясли свгт. Деяю !з них i далi продовжують навтвати летаргiйний сон про те, що немов би шчого страшного в свт не вiдбуваеться.
Глобальн1 еколопчш загрози природного земного i косм1чного по-ходження. Серед глобальних еколопчних загроз природного земного i кос-м!чного походження, на мш погляд, заслуговують особливо! уваги ri, що пов'язаш з пульсащею косм!чних систем. Хопв би звернути увагу на науков! пращ Т.В. Радя [6, 7], в яких вш теоретично обгрунтував закон синхронно! пульсацп матер!!. Зокрема, вш стверджуе: "Зпдно з законом синхронно! пульсацп матер!!, який твердить, що в будь-яких системах, як! вшьно руха-ються у простор! з центральними тшами та тшами, як! обертаються навколо них на елштичних орбгтах - тша синхронно пульсують, утворюючи осцилю-ючий стан мас у простор!, проблема парникового ефекту Земл! виглядае на-багато складшшою, шж це соб! уявляють сьогодш.
Дослщження показують, що Земля та шш! небесш тша Сонячно! системи з кожним роком отримують все бшьше теплово! та рад!ацшно! енергп за рахунок: загального потеплшня та шдвищення рад!ацп простору у системах,
яю cтиcкaютьcя, до якиx (в дaний чac) н^лежить Cонячнa cиcтемa, зближення Землi з Cонцем, cтиcнення Cонця, Землi тa iншиx небеcниx тiл Cонячноï ctc-теми; локaльного видiлення теплa з тiлa Землi y тавколишню ïï aтмоcфеpy, як pезyльтaт вте зpоcтaючоï, з року в рж, cейcмо- тa вyлкaнiчноï aктивноcтi raa-нети; yтвоpення тa збiльшення озоновиx дip в aтмоcфеpi Землц теxногенниx пpоцеciв (дiяльноcтi людcтвa) нa повеpxнi нaшоï плaнети тощо" [б, c. 32].
Зaкон cинxpонноï пyльcaцiï мaтеpiï - це ключ до розумшня явищa, про яке згaдye доктор фiзико-мaтемaтичниx нayк М. Cтодiлкa: "Шприкшщ ХУ1 cтолiття Cонце вже пpоxодило пеpiод нaдзвичaйно низькоï aктивноcтi - це мь нiмyм Maцидеpa, який тpивaв з 1б45 по 1715 рж, тобто 7Q pокiв. Tодi й cтaвcя "мвлий льодовий перюд". У тi роки зaмеpзли ржи та дуже низькиx шиpотax, i в pегiонax помipковaного клiмaтy, як от у rac, cнiг лежав цiлий piк" [1Q].
Ю. Paйxель cтвеpджye, що клiмaт нa Землi змiнюeтьcя пiд впливом ïï обеpтaння тa типогpaфiчноï xapaктеpиcтики мicцевоcтi. Ошовний його apiy-мент тaкий: "Якщо дотpимyвaтиcя електpомaгнiтноï моделi глобaльниx змш клiмaтy, то вapто визнaти, що кaтacтpофiчнi подiï пов'язaнi iз pозiгpiвом мaг-ми плaнети" [11]. Вш виcловив думку, що обеpтaння пд8нети неpiвномipне, a електpомaгнiтнi пpоцеcи, що вiдбyвaютьcя в ïï нaдpax, не cтaцiонapнi, a пере-xiднi. ^му обеpтaння Землi, то пpиcкоpюeтьcя, то yповiльнюeтьcя. В о^ тaнньомy витадку, зa зменшення кyтовоï швидкоcтi обеpтaння плaнети нa одну текущу зa piк внacлiдок гaльмyвaння видiляeтьcя величезнa енеpгiя -приблизно 1Q14 cтyпенi квт-год, що нa порядок бшьше, шж виробило людcтво енергп у будь-якому виглядi" [11]. I доxодить виcновкy, що caме гaльмyвaн-ня, a не aнтpопогеннa дiяльнicть оcновнa пpичинa глобального потеплiння.
Зaввiддiлом довгоcтpоковиx пpогнозiв Укpaïнcького туково-до^д-ного пдрометеоролопчного iнcтитyтy, проф. В. Mapтиновa aкцентye yвaгy нa недоcлiдженомy природному явищ^ яке, нa ïï pозcyд i думку ïï колег, зумов-люе тепло нaдp Землi, що проявляется через теплi геофiзичнi cмyги. Вони пpогpiвaють нaшy aтмоcфеpy й тpопоcфеpy i ïx добре видно та знiмкax iз cy-путниюв [12]. Якщо ввaжaти доcтовipним твердження Paдя T.B. щодо того, що з 19Q8 року вiдбyвaeтьcя пpоцеc cтиcкaння Землi з одночacним видшен-ням теплa [б,7], то таявнють тепловиx геофiзичниx cмyг та теpитоpiï окpемиx кpaïн може бути результатом пyльcaцiï Землi (тепло з глибин Землi може пpоникaти та ïx повеpxню).
Полiтичнi наслiдки глобального потеплшня клiматy. Caмiти, що вщбултея в Копенгaгенi (2QQ9), Кaнтyнi (2Q1Q) тa Дypбaнi (2Q11) у paмкax Ki-отcького протоколу, виявилтея безpезyльтaтними. Вони pозчapyвaли cвiтовy отшьноту.
Ha caмiтi в Дypбaнi (nAP) Pоciя, Японiя i Kaнaдa вщмовилтея взяти нa cебе обмеження щодо викидiв пapниковиx гaзiв у довкшля, о^ль^ ввa-жaють, що взят cвiтовою cпiльнотою зобов'язaння не дaють змоги yтpимyвa-ти пiдвищення темпеpaтypи aтмоcфеpного повiтpя в межax двоx гpaдyciв. Зокpемa, кaнaдcький мiнicтp з тавколишнього cеpедовищa Пiтеp Кент висто-вивcя тaк: "Kiотcький протокол - не виршення проблеми. 1з ^тади це видно оcобливо добре, вpaxовyючи, що cyciдня кpaïнa - CШA - зобов'язaння зi жо-
рочення викидiв на себе не прийняла. Сполучеш Штати пiдписали цей документ, однак його у Вашингтон не ратифжували. Там документ вважають не-вигiдним для американськоï економiки i не дуже справедливим. Адже краши, що розвиваються - зокрема такий промисловий пгант, як Китай - скорочува-ти викиди парникових газiв не погодились. Мiж iншим, велика частка емiсiï парникових газiв припадае саме на США i Щднебесну" [13].
Можна сподiватися, що свггова спiльнота пригальмуе викиди парникових газiв у довкiлля, але вона не спроможна досягти такоï угоди, яка би за-безпечила цшковите гальмування потеплiння клiмату. Основний стримуваль-ний чинник - споживацька ментальшсть свiтовоï спiльноти i слабкi моральш засади свiтовоï елiти. Не виключено, що потеплiння клiмату буде вщбувати-ся, крiм того, пiд впливом природних земних i космiчних чинниюв (наприк-лад, внаслiдок стискання Сонячноï космiчноï системи), тодi небажанi еколо-гiчнi, економiчнi i соцiальнi наслщки вiд деструктивних змiн клiмату можуть бути вражаючими. Полiтичнi наслiдки вщ деструктивних змiн клiмату радше за все будуть такими.
Серед лiдерiв "великоï двадцятки" найбiльшого краху зазнае економь ка США - не так через тдняття рiвня Свiтового океану, як через кшматичш катаклiзми (урагани, тайфуни, землетруси тощо). США поступово будуть втрачати лщерство серед краïн свiту. Спостерiгатиметься скорочення еконо-мiчних зв'язкiв з шшими континентами. Вже тепер економiка США сильно потерпае вщ клiматичних катаклiзмiв. У майбутньому ïх деструктивний вплив посилиться. Транспортне сполучення з шшими континентами буде все менш надшним i бiльш ризикованим.
Потрiбно взяти до уваги i таке, що "перешчний житель США постшно споживае 20-30 разiв бiльше природних ресуршв, нiж людина, скажiмо, в 1н-дiï. Маючи 5 % населення свиу, США споживають близько 50 % свгтових ре-сурсiв. За прогнозом на 2030 р. США будуть нараховувати 350 млн людей, на 2050 р. близько 400 млн. I в середин ХХ1 ст. США будуть здшснювати на природне довкшля такий же антропогенний тиск, як 8 млрд людей у бщних крашах" [17, с. 216].
Як вщомо, ще в далекому 1996 р. Рада з питань сталого розвитку США опублжувала доповщь "Америка: сталий розвиток", в якш оголошено чотири найважливiшi довгостроковГ екологiчнi цЫ. "Четверта цшь - збере-ження глобальноï системи життезабезпечення за рахунок скорочення сукуп-ного антропогенного навантаження на планетарну бюсферу. Вирiшення цiеï проблеми передбачаеться досягти за допомогою активного контролю зрос-тання чисельностi населення в крашах, що розвиваються, i обмеження спо-живання несучоï (господарсько^ емностi в державах, що не вщносяться до групи високорозвинених" [18, с. 14]. Безумовно, така политика е несправедливою щодо бщних краïн. Тепер, у двадцять першому столгт, вона буде ще бшьш несправедливою, якщо взяти до уваги глобальш екологiчнi загрози та зовшшнш i внутршнш борги США.
Внаслщок деструктивних клiматичних змш пригальмуеться розвиток !ндп i Бразилiï. Китай просунеться в лщери свiтовоï економiки. ЕкономГчний
потенщал Китай буде нарощувати на територп Сибiру i Далекого Сходу, яку вже тепер устшно обживае. Китай уже отримав вщ Росп 337 квадратних кь лометрiв росшсько! територп, уклав договiр на будiвництво велико1 кшькосп заводiв, якi будуть використовувати багат росiйськi природнi ресурси i ки-тайську робочу силу [14].
У 2011 р. Китай прийняв програму динамiчно! розбудови збройних сил. Упродовж трьох найближчих роюв асигнування на утримання збройних сил передбачаеться збшьшити удвiчi. У той час, коли Роия поступово втра-чае контроль над своею територiею, Китай "нарощуе м'язи". Цiлком можна очiкувати на те, що в двадцять першому столiттi на кордонi з Укра1ною пос-тане нова держава - Свразшський Союз, у складi яко1 будуть Китай, Росiя, Бiлорусь, Казахстан, Монголiя i ще кiлька китайсько-росшських сателiтiв. Цьому iнтеграцiйному процесу буде сприяти потеплшня клiмату на територп Сибiру i Далекого Сходу та несприятливi клiматичнi умови на швдш Китаю, спричиненi глобальним потеплiнням. На теренах Сибiру може постати столи-ця ново1 держави - Свразшського Союзу.
З огляду на глобальне потеплшня, все бшьший iнтерес до Укра1ни буде проявляти 1зра1ль з мрiею побудувати на 11 теренах третю Хазарiю.
Пiсля провальних самiтiв у рамках Кiотського протоколу марно очжу-вати на усшшну роботу самiту "Рiо+20" (навiть на високий рiвень його пред-ставництва). Радше за все його робота буде спрямована на заспокоення свио-во1 спiльноти, яка стурбована глобальними змiнами клiмату. Дискусп будуть вести, головним чином, навколо проблем так звано1 "зелено1 економiки" (но-вггаьо! казочки про сталий екологiчно збалансований розвиток). Безплiднi дебати закiнчаться прийняттям безликих, шкого не зобов'язуючих, ухвал. Висновки:
1. Незважаючи на застереження вчених з усього свпу про критичний стан еколопчно! сфери Земл1 1 наявш еколопчш, економ!чш 1 сощальш загро-зи, з якими згткнулася земна цивЫзащя в двадцять першому столгт, ль дери кра!н свпу так 1 не спромоглися вщпрацювати стльну пол1тику протистояння цим деструктивним антропогенним процесам, що загрожу-ють ¿снуванш життя на Землг Людство продовжуе все динам!чшше сповзати до глобально! еколопчно! пр1рви.
2. Судячи ¿з самтв, яю вщбувалися в рамках Кютського протоколу (Копенгаген! - 2009 р., Кантуш -2010 р., Дурбан! - 2011 р.), тдготовки до сампу "Рю+20" та згаяного часу, який можна було використати в останш 50 роюв для ввдпрацювання заход1в протидп глобальним еколог1чним загрозам, людство вичерпало св1й духовний потенц1ал для радикальних зм1н складно! ситуацп на краще. залишаеться лише спод1ватися на те, що вчеш св1ту помилилися в сво!х песим1стичних прогнозах щодо проблем довкшля.
3. Варто мати на уваз1, що проблеми розвитку земно! цивЫзацп (еколопч-н1, економ1чн1, сощальш, духовш) необх1дно вир1шувати комплексно. Вс вони т1сно пов'язан! з деструктивними глобал1зац1йними процесами, як1 ускладнюють збереження життя на Земл1.
Л1тература
1. Синякевич I. Екологiчна полiтика. Стратепя подолання глобальних екологiчних заг-роз / I. Синякевич: Нацюнальний люотехшчний ушверситет Укра1ни. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 332 с.
2. Синякевич I. 1нструменти екополггики: теорiя i практика / I. Синякевич, УкрДЛТУ. -Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
3. Синякевич I. Стратепя подолання глобальних еколопчних загроз / I. Синякевич: Нацюнальний люотехшчний ушверситет Укра1ни // Економжа Укра1ни : полiтико-економiчний журнал. - 2010. - № 12. - С. 69-77.
4. Свщзинський А. Виклики XXI столггтя: бути чи не бути людству / А. Свщзинський Ушверсум. - 2008. - № 9-10. - С. 45-50.
5. Дейлi Г. Поза зростанням: економiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейлг - К. : Вид-во Чнтелсфера", 2000. - 312 с.
6. Радьо Т.В. Головна причина парникового ефекту Землi у свгт закону синхронно! пульсацй матери / Т.В. Радьо // Науковi пращ Лгавничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2002. - Вип. 1. - С. 32-34.
7. Радьо Т.В. Динамжа Землi та глобальш екологiчнi проблеми / Т.В. Радьо: Нацюнальний люотехшчний ушверситет Укра!ни. - К. : Вид-во "Основа", 2003. - 256 с.
8. Звгг WW Living Planet 2008 показав наближення еколопчно! катастрофи. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.wwf.panda.org/uk/news.ukr/publications video/? 148982 / - WWF - Lvng - Planet.
9. Штауверманн П.Д. Международные конфликты, вызванные изменением климата / П.Д. Штауверманн: Чангванский национальный университет Южной Кореи // Экологические конфликты в современной системе природопользования. - Сумы : Вид-во "Университетская книга", 2010. - С. 61-67.
10. Шелупець I. Сонце прокинулось! Але це не означае, що на Землi стане гарячше, навпаки, можливе глобальне похолодання / I. Шелупець // Експрес. - 2011. - 28 кштня -5 травня. - С. 14.
11. Райхель Ю. Електромехашка всесвггнього потопу. У глобальному потеплшш винен не вуглекислий газ, а змша швидкост обертання Землi / Ю. Райхель // День. - 2011. -№ 104-105. - С. 14.
12. Миколюк О. Укра!ну гртоть надра Землi / О. Миколюк // День. - 2012. - № 11. -
С. 8.
13. Закиянов Д. Дурбан продлил Киото / Д. Закиянов // Экономические известия. 12 декабря 2011. - № 220. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.server.S.202. org.ua/di-gest/Durban_prodlil_Kioto. html.
14. Синякевич I. Глобальш змши свггу / I. Синякевич // Лгавник. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2011. - № 13. - С. 8.
15. Дуда А. Дволикий орел. Путшська Роая безпрецедентно здае нацюнальш штереси на Сходi, пресуючи водночас захщних сусiдiв / А. Дуда // Укра!нський тиждень. - 2011. -№ 5. - С. 32-34.
16. Безгггчук Ж. Танщ над прiрвою / Ж. Безгiтчук // Тиждень. - 2011. - № 31. - С. 28.
17. Еколопчна Конститущя Землi / за ред. акад. НАН Укра!ни Ю.Ю. Туницi. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2011. - 440 с.
18. Семенець С.В. Концепщя сталого розвитку: основш положення, проблеми розвитку та впровадження в свт та Укра!нi / С.В. Семенець: fe-т сталого розвитку // Екож^чш ре-форми в Укра!нi в контекст переходу до сталого розвитку. - К. : Вид-во Чнтелсфера", 2001. -С. 7-19.
Синякевич И.М. Глобальные экологические угрозы и их политические последствия
Рассмотрены глобальные экологические угрозы антропогенного и природного земного и космического происхождения, с которыми столкнулась земная цивилизация в XXI в. Выполнен анализ переговоров, которые велись в течение последних двух лет в рамках Киотского протокола (1997), а также прогноз политических последствий глобального потепления климата.
Ключевые слова: глобальные экологические угрозы, Киотский протокол, политические последствия глобального потепления климата.
Sinyakevich I.M. Global environmental threats and their political consequences
Global environmental threats of anthropogenic and natural origin, that threaten human civilization, are examined. Negotiations in the framework of Kyoto Protocol (1997) are analyzed. Political consequences of global climate change are forecasted.
Keywords: global environmental threats, Kyoto Protocol, political consequences of global climate change.
УДК 330.342 Доц. М.В. Фомта, д-р екон. наук -
Донецький НУ економжи i торгiвлi м. Михайла Туган-Барановського
СТАЛИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО РЕАЛ1ЗАЩ1 В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
Розглянуто сутшсть процесу глобатзаци та сталого розвитку. На основ1 обгрунтування системно-синергетичного шдходу дослщжено сумюшсть i супереч-ност означених процешв. Порiвняльна характеристика глобатзаци та сталого розвитку довела наявшсть суперечностей у самш сутносп процешв.
Ключовг слова: глобалiзацiя, сталий розвиток, системно-сенергетичний шдхщ, економiчнi вiдносини.
Особлив1стю сучасного етапу розвитку е виникнення велико! юлькос-т1 проблем 1 суперечностей, яю ставлять тд загрозу майбутне людства. До них належать: !мов!ршсть виникнення глобально! еколопчно! катастрофи, за-гострення суперечностей м1ж багатими та бщними кра!нами, невiдповiднiсть оргашзацп i механiзмiв функцiонування свиово! фшансово! системи сучас-ним реалiям, посилення протистояння м1ж р1зними релiгiйними цивЫзащ-ями, поглиблення суперечностей м1ж цшьовими орiентирами на зростання споживання та обмеженими ресурсними спроможностями щодо !х забезпе-чення. З огляду на це перед свгговою економiчною наукою постае завдання пошуку нових концептуальних щцход1в, шлях1в ! механiзмiв сощально-еко-ном1чного розвитку.
Одшею з нових теоретичних доктрин, що зробила спробу вщпов!сти на сучасш виклики, е концепцiя сталого розвитку. Сутшсть !! полягае у тому, що сощально-економ!чний розвиток мае бути спрямований на гармошзащю еколого-економ!чного простору з урахуванням поточних iнтересiв ! потреб кожно! особистосп i суспшьства загалом без загрози для штерешв i потреб майбутнiх поколшь. Теоретичш дослiдження сталого розвитку i глобал!зацп вiдбуваються паралельно, хоча щ явища тюно пов'язанi та взаемозумовленi, вони е д!алектично суперечливими. Виходячи з цього, головною проблемою е гармошзащя ! синхронiзацiя сталого розвитку ! процесу глобалiзацi!, обгрунтування спроможносп !х одночасно! реалiзацi!.
Методологiчним тдгрунтям дослщження стали науковi працi укра-!нських та зарубiжних авторiв: О. Бшоруса, М. Блауга, Б. Боулiнга, В. Гейця, М. Кондратьева, Р. Коуза, П. Кругмана, Д. Лук'яненка, В. Лукашевича, Ю. Пахомова, Т. Тунищ. Але, незважаючи на !стотний науковий задш, низка проблемних питань залишаеться недослщженою, зокрема, невизначеними за-
