CC BY
12
УДК 338.49
Засадко В. В.
ЗАГРОЗИ I РИЗИКИ 1НФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА IX ВПЛИВ НА ГАРАНТУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ М1СТ УКРА1НИ
У cmammi проанал1зоват виявлен ризики для економ1чно1 безпеки урбатзованих територт, як1 створюють наявн проблеми у функщонувант мюько! тфраструктури в Украгт. Проаналiзованi проблеми житлово-комунальног тфраструктури, серед яких видыено високу енергоемтсть експлуатацИ житла, погiршення техтчного стану тженерного обладнання, конструктивних елементiв будiвель, наявтсть ветхого та авартного житла, вiдсутнiсть належного благоустрою в квартирах. Окреслен ризики еколого-техногенног тфраструктури, що пов 'язан i3 дестабшзащею функцюнування систем водопостачання i водовiдведення, збиранням та утилiзaцieю твердих побутових вiдходiв. Ризики дорожньо-транспортног тфраструктури охарактеризован в таких аспектах, як низька яшсть дорожнього покриття, недостатнярозвинетсть дорожньог мережi та гг пропускног спроможностi.
Клю^о^^ слова: економiчнa безпека, тфраструктура, ризик, м^то, урбатзащя.
Постановка проблеми. Стрiмкий розвиток урбашзацтних процеав у свт та в Укрш'ш формуе передумови для перетворення мют у точки eK0H0Mi4H0r0 зростання i пщвищення конкурентоспроможносп, але разом з тим урбашзоваш територп часто стають центрами концентрацп значних соцiально-економiчних проблем, яю створюють перешкоди для безпечного людського розвитку. Зростання кшькосп населення в мютах зумовлюе виникнення нових потреб в товарах та послугах, тфраструктури зайнятосп, а отже формуе новi виклики, ризики та загрози для економiчноi безпеки держави, репошв та мют. Для щшьно населених мют необхщним е формування ефективно'1 мсько'1 тфраструктури, що передбачае створення надшно'1 системи життезабезпечення, яюсно'1 системи видалення та переробки промислових та побутових вiдходiв, забезпечення безперебшного функцiонування транспортно'1 мережi.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Оскшьки високорозвинена iнфраструктура мае суттеве значення для ефективного функцюнування економши, показники якост iнфраструктури розглядаються при ощнщ рiвня конкурентоспроможностi, економiчноi безпеки держав, репошв i мiст. Наприклад, Всесвпнт економiчний форум щорiчно розробляе шдекс глобально'1 конкурентоспроможностi [1], до складу якого входить ощнка якостi тфраструктури. Так, динамша iндексу якостi тфраструктури Украти (складника iндексу глобально'1 конкурентоспроможносп) iлюструе досягнення позитивних результатiв у вдосконаленш транспортних, телекомунiкацiйних мереж, хоча рiвень цього показника досить низький (рис. 1 ).
Взаемозв'язки мiж рiвнем розвитку iнфраструктури мiст та ix економiчною безпекою демонструють дослiдження iноземниx науковцiв. Група аналiтикiв «Intelligence Unit» журналу «The Economist», формуючи тдекс безпечних мiст свiту, розглядае безпеку мсько'1 iнфраструктури як одну з чотирьох категорт безпеки урбашзованого середовища (решта категорiй - тформацтна безпека, безпека здоров'я, безпека особи) [2]. За шею методикою у 2015 р. найбшьш безпечну тфраструктуру мають мiста Цюрix, Мельбурн та Сщней.
2006 - 2007 - 2008 - 2009 - 2010 - 2011 - 2012 - 2013 - 2014 -
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Роки видання Глобального звггу з конкурентоспроможносп
П Мюце Украши в рейтингу 01ндекс якост шфраструктури
Рис. 1. Динамжа 1ндексу якост1 1нфраструктури УкраУни (складника шдексу глобальноУ конкурентоспроможност1), 2006-2015 рр.
Побудовано за: [1]
Останш дослщження перспектив розвитку мiст в умовах штенсифшацп процесiв урбашзацп та глобалiзашi мiстять грунтовну аргументацiю важливостi мюько'1 iнфраструктури для безпеки населення та стабшьного функцiонування урбанiзованих територiй. Ця теза вiдображена у популяризацп концепцп «зелено'1» мюько'1 iнфраструктури [3], яка спрямована на мiнiмiзацiю екологiчних ризиюв, та реалiзацii моделi «розумного мюта». Наприклад, европейська модель «Розумного мюта» мiстить такi ключовi елементи, як розумна економша, розумна мобiльнiсть, розумне довкшля, розумнi люди, розумне життя та розумне врядування [4]. Для реалiзацii ще'1 моделi в €С створена Свропейська iнiцiатива «Розумного мюта», де прiоритетними напрямами визначено: розвиток «розумного» житлового будiвництва (iз застосуванням нов^шх енергозберiгаючих технологiй), модернiзацiя енергетичних мереж, розбудова транспортно! iнфраструктури. До ще'1 iнiцiативи залучено понад 4500 мют [5].
Зважаючи на важливють стану мюько'1 iнфраструктури для забезпечення сталого розвитку мют, особливо в умовах урбашзацп, доцiльним е виявлення труднощiв, пов'язаних з нагромадженням хрошчних соцiальних, економiчних та екологiчних проблем, як суттево впливають на якють та безпеку життя людей у мютах Украши.
Метою статт1 е виявлення основних ризикiв, якi створюють наявнi проблеми у функцiонуваннi мюько'1 iнфраструктури, а також характеристика 1'х впливу на гарантування економiчноi безпеки мiст Украши.
Виклад основного матер1алу. Вищий рiвень розвитку iнфраструктури характерний, переважно, для бшьш урбанiзованих регюшв Украши (рис. 2). Практика показуе, що майже всi основнi елементи шдус^ально-шновацшно'1 економiки зосередженi на урбашзованих територiях. У мiстах концентруеться основна маса катталу i керiвнi структури. Переважна частина сучасно'1 економiки просторово розмщена в мiстах. Отже, урбашзащя сприяе прискоренню економiчного зростання, оскшьки в мiстi продуктивнiсть вища, шж у сiльськiй мiсцевостi. Таким чином, виявляеться лопчний взаемозв'язок - для забезпечення позитивного впливу урбашзацп в умовах прискорено'1 модершзацп краши необхщна ефективна мiська iнфраструктура.
120 100 80 60 40 20
62,7
100
83,6
90,6
86,8
50,352,1
77,1
58,5
37,2
61,962,5
43,4
80,4
67,966,9 68
60,9 61,5
47,8
44,2
61 2 63,7
61,255,756,5
42,6
4,3 3,7 3,6 4,1 4,2 3,4 3,6 4,1 3,6 4,1 3,5 3,713,8 4,11|4,6 3,8 3,8 3,6 3,3 4,5 3,7 3,5 3,8 3,7 3,9 5,1
Я
а ^
рц
С
я я я я
5
т о а н
Я
О
а я '3
я
о
а я
я
а о я
'2
я
Й
а ©
о я
я я
о со о
^у
§
со Й н ч о
с
о
я я
'2 о ?р
* X
я я я
я
я а
я а
ет
п Р1вень урбашзацп, % С 1ндекс якост шфраструктури
0
Рис. 2. Р1вень урбашзацн та шдекс якост1 1нфраструктури рег1он1в УкраТни,
станом на 01.01.2014 р.
Побудовано за: [6; 7]
Разом з тим, сповшьнеш темпи розвитку елеменпв мюько! iнфраструктури, що не вщповщають динамiцi чисельностi населення, суб'eктiв господарсько: дiяльностi i зростанню 1'хшх потреб, зумовлюють низку ризикiв для економiчноi безпеки мiст. Найбiльш загрозливими е недолiки i проблеми функцiонування житлово-комунально:, дорожньо-транспортно!' та еколого-техногенно! iнфраструктури.
Житлово-комунальна шфраструктура
Належнi житловi умови е головним критерiем якостi житлово-комунально! шфраструктури мюта. Саме тому для формування комфортносп життевого простору мiста поряд iз полiтикою соцiально-економiчного розвитку та просторового планування необхiдним е забезпечення доступного житла для населення. Доступне житло е одним iз ключових факторiв пiдвищення привабливостi мiст для постшного проживання.
Протягом 2000-2013 рр. в украшських мiстах спостерiгалася позитивна динамша забезпеченостi населення житлом (рис. 3).
Об
о
се 3=
23,0 22,5 22,0 21,5 21,0 20,5 20,0 19,5 19,0 18,5 18,0 17,5
19
3
19,8
20,2
20,9 21,1
Рис. 3. Забезпечешсть мкького населення житлом в УкраТш, 2000-2015 рр.
Побудовано за: [8]
Зниження цього показника у 2014-2015 рр. передуам пов'язане iз виключенням зi статистичного облiку тимчасово окупованих територш та зони проведення антитерористично! операцп. Однак, навiть максимальний рiвень забезпеченостi
мюького населення житлом (22,3 м на особу) у 2012-2013 рр. е значно, подекуди вдвiчi, нижчим, шж у крашах €С. Незабезпеченiсть громадян житлом погiршуе якють життя окремих прошаркiв населення, створюючи ризики сощально' напруги.
Понад 50 % житлового фонду мют Украши побудовано в перiод 1960 -1990 рр., коли вимоги щодо енергозбереження, енергоефективносп та теплоiзолящi були нечпко окресленi. Це зумовило виникнення ризику високо'' енергоемностi експлуатацп та теплозабезпечення житла, який супроводжуеться значними фшансовими затратами, що особливо вщчутно в перюд глибоко' економiчноi та енергетично'' кризи держави.
Хронiчне недофiнансування каттального ремонту житлового фонду та, як наслщок, значне погiршення технiчного стану шженерного обладнання, окремих конструктивних елеменпв будiвель, спричиняють наявнiсть ветхого та аваршного житла. В мiстах Украши кшьюсть житлових будинкiв, що входять до складу аваршного житлового фонду, налiчуе понад 80,0 тис. одиниць, ветхого - 15,0 тис. одиниць. У 2014 р. у будинках аваршного та ветхого житлового фонду проживали 96 тис. оаб (рис. 4). Сумарно площа ветхого та аваршного житлового фонду в укра'нських мютах становить 2,8 млн м - понад третину нишшшх рiчних обсяпв будiвництва в мюьких поселеннях.
100,0 80,0 60,0 40,0 20,0 0,0
95,6 85,9 84,0
84,6 81,3
21,6 18,5 17,3 19,0 150
2,1
2,0
2,0
1,8
2010
2011
2012
2013
2014
160
14,8
14,3
13,7 13,5
2010
2011
2012
2013
2014
Аваршний житловий фонд 1Кшькють житлових будинтв, тис. одиниць
Ветхий житловий фонд
■О- Чисельтсть постшних мешканщв, тис. осiб
Рис. 4. Динамика показни^в авар1йного та ветхого житлового фонду в мктах
Украши, 2010-2014 рр.
Побудовано за: [8]
Суттeвi незручносп в побуп створюе вiдсутнiсть належного благоустрою в квартирах. У мюьких поселеннях Украши необладнаш водопроводом 23,0 % квартир, гарячим водопостачання - 36,6 %, каналiзащeю - 25,8 %, опаленням - 21,4 % (рис. 5). Значна частина необладнаних помешкань знаходиться у застарших будiвлях та гуртожитках.
20% 0%
- 23,0 36,6 63,4 25,8 21,4
77,0 74,2 78,6
Водопровод Гаряче водопостачання Канал1зац1я Опалення
□ Квартири з обладнанням, %
□ Квартири без обладнання, %
Рис. 5. Обладнання квартир в мпських поселеннях УкраТни, станом на
01.01.2015 р.
Побудовано за: [8]
Низка житлових будинюв з вищим рiвнем благоустрою, у яких наявш водопровiд та каналiзацiя, зазнають аваршних ризикiв. Адже технiчний стан об'екпв системи водопостачання визначаеться високим ступенем зношеносп: у 2014 р. iз загально'' протяжностi водопровiдних мереж в аваршному станi знаходилося 38,2 %. Найбшьша питома вага ветхих та аваршних водопровщних мереж вiд загально'1 'х протяжностi в областях: Луганськш - 63,4 %, Донецькiй - 48,4 %, Львiвськiй - 45,2 %, Дншропетровськш - 44,0 %.
У 2014 р. на територп Укра'ни кiлькiсть мiст, обладнаних каналiзацiею чи окремою каналiзацiйною мережею, становила 385 од., або 87,1 % загально'1' кшькосп мют в Укрш'ш; селищ мiського типу (смт) - 397 од., або 47,9 % загально'1 кшькосп смт в Укрш'ш. У цшому протяжнiсть ветхих та аваршних головних колекторiв становила у мюьких поселеннях - 3792,5 км (35,2 %). Найбшьшою у 2014 р. протяжшсть головних колекторiв, що перебували у ветхому та аваршному сташ, спостерiгалась у Харкiвськiй (54,6 %), Херсонськiй (46,9 %), Миколш'вськш (42,0 %) та Одеськiй (40,8 %) областях.
Актуальними для усiх мiст кра'ни е проблеми утримання, ремонту, модершзацп i замiни лiфтiв, серед яких - недостатнi обсяги фшансування робiт з капiтальному ремонту, модершзацп та замши лiфтiв; вщсутшсть повно'' диспетчеризацп лiфтiв; низька свщомють населення мiст, що призводить до пошкодження кабiн лiфтiв, розкрадання лiфтового обладнання. Станом на 01.04.2015 р. кшьюсть лiфтiв, якi мають термш експлуатацп 25 i бiльше роюв, становить 48 981 од., що складае 58,8 % лiфтового парку Укра'ни. Найкритичнiша ситуацiя склалася у таких регюнах, де кiлькiсть лiфтiв, що експлуатуються 25 i бшьше рокiв: Донецька обл. - 80,8 %; Закарпатська обл. - 80,5 %; Львiвська обл. - 80,3 % [9]. Експлуатащя лiфтiв, у яких закшчився термiн експлуатацп або техшчний стан яких е неналежним, загрожуе життю та здоров'ю мешканшв.
Практично у всiх регiонах Укра'ни у занедбаному станi перебувають диспетчерсью системи. Бiльшiсть з них вщпрацювала 20 i бiльше рокiв та потребуюе замiни або модершзацп. Не будуються i не вводяться в експлуаташю новi диспетчерськi системи. Все це призвело до зменшення кшькосп диспетчеризованих лiфтiв в Укра'ш: з 80 % у 1994 р. до 61,6 % - у 2015 р. Кшькють непрацюючих лiфтiв на цей час - 1 950 од., що складае 2,3 % вщ загально'' кшькосп лiфтiв [9]. За результатами аналiзу можна констатувати вкрай високий рiвень фiзичного i морального зносу лiфтового обладнання та недостатню дiевiсть заходiв, спрямованих на його вщновлення.
Екологiчно-техногенна шфраструктура
Зростання кiлькостi населення в мютах зумовлюе значне навантаження на житлово-комунальне господарство, створюючи ризики, пов'язанi iз дестабiлiзацiею функцiонування систем водопостачання i водовiдведення (каналiзацiйних мереж), погiршенням саштарно-гтешчно! ситуацГ', збиранням та утилiзацiею (знешкодженням) твердих побутових вiдходiв (ТПВ). Подача води за графшами та й тривала вiдсутнiсть у водопровiдних мережах, що характерне для низки мют Укра'ни, сприяе бактерiальному забрудненню питно'' води. Ситуацiю у санiтарнiй сферi значно погiршують випадки вiдключення об'екпв водопостачання вiд систем енергопостачання. На 01.10.2014 р. 4 мюта та 379 селищ мюького типу [10] не мали централiзованих систем водовщведення. У населених пунктах, де ввдсутне централiзоване водовiдведення, для скидання спчних вод населення продовжуе користуватися септиками або ви^бними ямами, використання яких попршуе екологiчний стан джерел водопостачання, що призводить до 'х забруднення патогенними бактерiями та вiрусами, а також - сприяе збшьшенню територш пiдтоплення населених пунктiв.
У 261 населеному пункт населення отримуе питну воду з мiсцевих джерел з вщхиленням вiд нормативних вимог за фiзико-хiмiчними показниками: загальна жорстюсть, хлориди, сухий залишок, сульфати, фтор, загальне залiзо, нiтрати, амiак,
марганець. Найбшьшу кiлькiсть води з вщхиленням вщ нормативних вимог на питну
^ 3
воду було подано: у Луганськш областi - 45 169 тис. м або 24,5 % вщ вщпущено! води, у Дншропетровськш областi - 26 842 тис. м3 або 4,9 %, у Херсонськш областi - 6322 тис. м або 13,6 %. Четверта частина водопровщних очисних споруд потребуе вiдновлення. Кожна п'ята насосна станщя вiдпрацювала нормативний термш амортизацп, потребуе замiни бiльше 40 % насосних агрегатiв [8].
Одшею з основних проблем утримання водогошв е значний термiн !х експлуатацп, що впливае на ix пропускну спроможшсть та може призводити до розриву труб при пщвищенш тиску у мережi. Разом з тим, ^м утримання водогонiв, важливим проблемним питанням залишаеться подача води в населених пунктах за графшами, а також непщтримання нормативного тиску, що створюе ще один ризик для безпеки мют - ускладнення гасшня пожеж. Вiд наявностi необхщно}! кшькосп джерел протипожежного водопостачання, ix справносп, а також нормативного тиску води у водогшнш мережi залежить своечасне оперативне реагування на пожеж1 та iншi надзвичайнi ситуацп, що передуам дозволяе уникнути додаткових людських жертв та значних матерiальниx збиткiв. Незважаючи на проведену територiальними органами ДСНС Украши роботу, загальний стан утримання джерел протипожежного водопостачання в Укрш'ш у 2014 р., порiвняно з попередшм роком, у цiлому попршився (рис. 6).
50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
2009
2010
2011
2012
2013
-1 Кшьюсть несправних пожежних пдранпв, тис. од.
-1 Кшьюсть несправних пожежних водоймищ, тис. од
Кшьюсть пожеж у мгських поселениях, тис. од. О Збитки вщ пожеж в мютах, млрд грн
2014
Рис. 6. Динамика показни^в стану джерел протипожежного водопостачання, кшькосп пожеж та завданих ними збитшв у мктах УкраУни, 2009 - 2014 рр.
Побудовано за: [11]
Так, кшьюсть несправних пожежних пдранпв у 2014 р. становила 9,1 тис. одиниць проти 8,5 тис. у 2013 р. Протягом останшх кшькох роюв понад 3 тис. пожежних водоймищ е несправними. Неналежний стан протипожежного водопостачання призводить до збшьшення людських жертв та збитюв, завданих пожежами. Так, наприклад, у 2014 р. збитки вщ пожеж у мютах ощнеш на рiвнi 3,2 млрд грн проти 2,0 млрд грн у 2013 р.
Одним iз виклиюв еколого-техногенно'1 шфраструктури мют е нагальна проблема забезпечити еколопчну безпеку життедiяльностi населення. Особливо гостро постае питання поводження з твердими побутовими вщходами (ТПВ), обсяги яких попри зусилля оргашв мюцево}! влади та природоохоронних оргашзацш невпинно зростають. Землi, на яких знаходяться см^езвалища ТПВ не тiльки забруднюють земш, але й повiтря, е розсадником для гризушв i диких шж!в, якi можуть швидко розносити хвороби по усьому мсту та за меж1. Поряд з цим, стоки таких
см^езвалищ забруднюють пiдземнi води, що створюе додатковi загрози забрудненню питно'' води у мiстах (насамперед - у бюветах та у колодязях, розташованих у секторi приватних житлових будинюв у межах мiста та на околищ мiст).
За даними Мшютерства регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Укра'ни, станом на 01.01.2015 р. понад 50 % звалищ i полюошв ТПВ потребують паспортизацй, 21 % - тдлягають рекультивацй, а 19 % - не вщповщають нормам експлуатацй за параметрами еколопчно'' безпеки. За гостро'' потреби у будiвництвi нових 576 потгошв зi зберiгання ТПВ у мютах Укра'ни щорiчно виявляеться майже 24 тис. несанкщонованих (стихшних) звалищ, що займають площу понад 1,5 тис. га [12].
Внаслщок неналежного поводження з ТПВ, звалища та полюони продукують велику кшьюсть небезпечних та токсичних речовин, як утворюються в результатi хаотичного протшання рiзноманiтних хiмiчних, ферментативних i бiохiмiчних реакцiй (розпаду, гно'ння, бродiння тощо). Надходячи у навколишне природне середовище, щ речовини стають джерелом шкщливих викидiв у атмосферу, забруднюють водш та земельнi ресурси, призводять до порушення екологiчного балансу, провокують загострення саштарно-етдемюлопчно! ситуацй за мiсцем 1'х розташування.
Дорожньо-транспортна iнфраструктура
Проблема низько'' якостi транспортно'' iнфраструктури характерна для бшьшосп мiст Укра'ни. Вона щороку ускладнюеться недостатньою взаемодiею мiж рiзними галузями транспортного сектора, низьким припливом швестицш, застарiлою системою регулювання i високим ступенем зносу основних фондiв.
Ризики для безпеки учасникiв дорожнього руху створюе стан дорожнього покриття. Так, загальна протяжнiсть вулиць в мютах Укра'ни у 2014 рощ становила 87,6 тис. км, з яко'' лише 7,7 тис. км (8,8 % вщ 1'х загально'' протяжностi) обладнанi системою зливово'' каналiзацii', з них - 39 % вулиць потребують ремонту зливово'' каналiзацii'. Решта вулиць - 80 тис. км, що становить 91 % вщ 1'х загально'' протяжностi, взагалi не обладнаш зливовою каналiзацiею [13]. Г! вiдсутнiсть позначаеться на експлуатацп дорожнього покриття та призводить до негативних явищ в умовах можливо'' повеш та паводкiв.
Неналежна якiсть дорожньо'' iнфраструктури, що проявляеться в низькш якостi дорожнього покриття, поганому вуличному осв^ленш, недостатнiй розвиненост1 дорожньо'' мережi та 'й пропускно'' спроможностi, нестачi мiсць для паркування зумовлюе появу частих заторiв. Затори мають опосередкований, однак значний вплив на економiчний розвиток мют. Йдеться про втрати часу, пального, знос транспортних засобiв. Так, зокрема, за приблизними тдрахунками мешканщ Киева щорiчно в дорожшх заторах втрачають по 360 годин кожен, або 45 8-годинних робочих днiв на рiк [14]. Щорiчнi матерiальнi втрати, спричиненi заторами в мютах кра'н СС, оцiнюють на рiвнi 1 % вiд ВВП [15]. Скорочення заторiв на 25 % може збшьшити роздрiбнi продажi на 6 % i забезпечити зростання приватних заощаджень, що сприяе змщненню економiчноi' безпеки мiст [16].
Дослiдження тдтверджують [17], що неналежний стан дорожньо'' iнфраструктури е чинником збiльшення дорожньо-транспортних пригод (ДТП) в урбашзованому середовищ^ що, поряд iз загрозою життю людей, спричиняють низку негативних соцiально-економiчних наслiдкiв та ризикiв, таких як: тимчасова або постшна втрата працездатносп осiб, що постраждали вiд ДТП; втрата роботи; збшьшення часу на пошуки ново'' роботи; зменшення платоспроможносп. Економiчнi втрати вiд ДТП важко ощнювати кiлькiсно, оскiльки необхiдно враховувати низку непрямих наслiдкiв. Свiтова оргашзащя охорони здоров'я дослiдила, що загальш економiчнi втрати вiд ДТП для кра'н становлять 1 - 3 % ВНП щорiчно [18].
Важливим елементом дорожньо-транспортно! iнфраструктури мют е громадський транспорт, що забезпечуе основну частину примюьких i мюьких пасажирських перевезень. Суттевi ризики створюе проблема низького рiвня якостi транспортного обслуговування населення, що виявляеться у зростанш витрат часу на перемщення, недотриманнi розкладу та iнтервалу руху на маршрутах, зниженнi рiвня безпеки та комфортносп перевезень, екологiчностi послуг. На якост транспортних послуг позначаеться критичний рiвень зношеностi рухомого складу. Адже, наприклад, бшьшють засобiв електротранспорту, яю експлуатуються в мiстах Украши, були випущенi ще в часи СРСР, а 2 % трамвшв - ще до 1960 р. (рис. 7).
350 300 250 200 150 100 50 0
яЩ ш
Kl Т.
* /I 1 □ п
Л Е О г
Г\
л Г и ~t
«-мм X ~
1909 1916 1923 1930 1937 1944 1951 1958 1965 1972 1979 1986 1993 2000 2007 2014
PiK випуску
• Кшьюсть трамваш ■ Кiлькiсть тролейбусiв
Рис. 7. Рж випуску трамваев та тролейбус1в, що експлуатуються в УкраТш,
станом на 01.01.2015 р.
Побудовано за: [19]
Проблемним е й стан автомобшьного громадського транспорту (маршрутних така, автобусiв). Застарiлий та, в багатьох випадках, «аваршний» автопарк, вiдсутнiсть його елементарного щоденного прибирання, грубе порушенням графiку руху свiдчать про низьку яюсть пасажирських перевезень та юнування небезпечних для здоров'я умов руху. Популярна масова невидача квитюв пасажирам у маршрутних такс е порушенням д^чого законодавства, втратою доходiв до мюцевого бюджету i суттевою загрозою для економiчноi безпеки мiст.
Поточний стан дорожньо-транспортно'1' iнфраструктури вимагае запровадження яюсних змiн, пов'язаних iз посиленням безпеки на дорогах, розвитком тшохщно'1" та велосипедное! iнфраструктури, удосконаленням послуг з пасажирських перевезень. Вцшому потреби в швестуванш модершзацп дорожньо-транспортно'1' шфраструктури мiст Украши оцiнюються на рiвнi 13,5 млрд евро (рис. 8).
Громадський транспорт. Трамва!. Громадський транспорт. Тролейбуси. Громадський транспорт. Автобуси. Велосипедна шфраструктура Безпека на дорогах та шшохщна шфраструктура Стратепчне планування та управлшня дорожнiм рухом
■ 0,4 0,2 I 0,3
2,6
3,6
12 3 4 Млрд евро
6,4
0
5
6
7
Рис. 8. Потреби в швестуванш модершзащ'Т дорожньо-транспортноТ шфраструктури м1ст УкраТни, станом на початок 2014 р.
Побудовано за: [20]
Висновки. Сучасш процеси урбашзаци створюють виклики для iнфраструктури мют, в тому чист й в Укршш. Невiдповiднiсть TeMniB розвитку елементiв мюько'' iнфраструктури динамiцi чисeльностi населення, суб'екпв господар^^ дiяльностi i зростанню ixHix потреб обумовлюе виникнення ризикiв для eкономiчноi безпеки мiст. Серед найбшьш загрозливих для безпечного розвитку урбашзованих тeриторiй е нeдолiки i проблеми функщонування житлово-комунально", дорожньо-транспортно'1' та еколопчно-техногенно'1' iнфраструктури.
Здiйснeння ефективних реформ в Укрш'ш потребуе нiвeлювання iнфраструктурних обмежень мюького розвитку, якi створюють загрози бeзпeцi систем життезабезпечення мiст, знижують рiвeнь конкурeнтоспроможностi урбанiзованих тeриторiй. Перед органами виконшвчо'' влади та органами мюцевого самоврядування стопь завдання пошуку додаткових iнструмeнтiв та рeсурсiв для розвитку мюько'' iнфраструктури, системи життезабезпечення мют, створення умов для тдвищення eфeктивностi та надiйностi функцiонування житлово-комунального господарства, залучення швестицш у техшчне переоснащення об'ектiв громадського транспорту та дорожньо'' iнфраструктури.
Список використано¥ лггератури
1. The Global Competitiveness Index data platform [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/issues/competitiveness-0/gci2012-data-platform/; The Global Competitiveness Index data platform [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.weforum.org/issues/competitiveness-0/gci2012-data-platform/.
2. The Safe Cities Index: Assessing urban security in the digital age [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://safecities.economist.com/wp-content/uploads/2015/06/Safe_cities_index_2015_EIU_report-1.pdf; The Safe Cities Index: Assessing urban security in the digital age [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://safecities.economist.com/wp-
content/uploads/2015/06/Safe_cities_index_2015_EIU_report-1.pdf.
3. Merk O., Saussier S., Staropoli C., Slack E., Kim J. Financing Green Urban Infrastructure. OECD Regional Development Working Papers 2012/10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dc.doi.org/10.1787/5k92p0c6j6r0-en; Merk O., Saussier S., Staropoli C., Slack E., Kim J. Financing Green Urban Infrastructure. OECD Regional Development Working Papers 2012/10. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://dc.doi.org/10.1787/5k92p0c6j6r0-en.
4. The smart city model [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.smart-cities.eu/index.php?cid=2&ver=3; The smart city model [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://www.smart-cities.eu/index.php?cid=2&ver=3.
5. European Initiative on Smart Cities [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://setis.ec.europa.eu/set-plan-implementation/technology-roadmaps/european-initiative-smart-cities; European Initiative on Smart Cities [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://setis.ec.europa.eu/set-plan-implementation/technology-roadmaps/european-initiative-smart-cities.
6. Звгт про конкурентоспроможнють репошв Украши 2013. Назустрiч eкономiчному зростанню та процв^анню. Фонд ефективне управлшня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2013_body_ukr_web.pdf; Zvit pro konkurentospromozhnist rehioniv Ukrainy 2013. Nazustrich ekonomichnomu zrostanniu ta protsvitanniu. Fond efektyvne upravlinnia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2013_body_ukr_web.pdf.
7. Чисельнють населения на 1 ачня 2014 року та середня чисельнiсть за 2013 piK. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/ds/kn/kn_u/kn0114_u.html; Chyselnist naselennia na 1 sichnia 2014 roku ta serednia chyselnist za 2013 rik. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http ://ukrstat.gov.ua/ operativ/ operativ2014/ds/kn/kn_u/kn0114_u.html.
8. Житловий фонд Украши у 2014 рощ. Статистичний бюлетень. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/bl/07/bl_gf_14.zip; Zhytlovyi fond Ukrainy u 2014 rotsi. Statystychnyi biulleten Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/bl/07/bl_gf_14.zip.
9. Лiфтове господарство станом на 01.04.2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua/zhkh/zhitlove-gospodarstvo-reformuvannya-zhitlovo-komunalnogo-gospodarstva-127749/zhitlove-gospodarstvo-931228/liftove-gospodarstvo-385599/liftove-gospodarstvo-stanom-na-01-04-2015-955337/; Liftove hospodarstvo stanom na 01.04.2015. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.minregion.gov.ua/zhkh/zhitlove-gospodarstvo-reformuvannya-zhitlovo-komunalnogo-gospodarstva-127749/zhitlove-gospodarstvo-931228/liftove-gospodarstvo-3855 99/liftove-gospodarstvo-stanom-na-01-04-2015-955337/.
10. Паспорт житлово-комунального господарства Украши. 01.10.2014 р. Мшютерство регионального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua/zhkh/reforma-zhitlovo-komunalnogo-gospodarstva/pasporti-oblatey-stanom-na-01-10-2014-199968/; Pasport zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy. 01.10.2014 r. Ministerstvo rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.minregion.gov.ua/zhkh/reforma-zhitlovo-komunalnogo-gospodarstva/pasporti-oblatey-stanom-na-01-10-2014-199968/.
11. Нащональна доповiдь про стан техногенно'1 та природно'1 безпеки в Укрш'ш [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/content/national_lecture.html; Natsionalna dopovid pro stan tekhnohennoi ta pryrodnoi bezpeky v Ukraini [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu : http://www.mns.gov.ua/content/national_lecture.html.
12. Звггшсть «Саштарна очистка» за 2014 рiк [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/4225/TPV4.pdf; Zvitnist «Sanitarna ochystka» za 2014 rik [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu : http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/4225/TPV4.pdf.
13. Анашз стану сфери дорожньо-мостового господарства за 2014 рш [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://blagoustriy.info/media/attachments/16aac652-a5cb-494e-b574-73a241bda236.rtf; Analiz stanu sfery dorozhno-mostovoho hospodarstva za 2014 rik [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu : http://blagoustriy.info/media/attachments/16aac652-a5cb-494e-b574-73a241bda236.rtf.
14. Громадський транспорт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cd.greenpack.in.ua/gromadskyy-transport/; Hromadskyi transport [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://cd.greenpack.in.ua/gromadskyy-transport/.
15. Christidis P., Rivas J. Measuring road congestion. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/jrc/sites/default/files/congestion_report_final.pdf; Christidis P., Rivas J. Measuring road congestion. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://ec.europa.eu/jrc/sites/default/files/congestion_report_final.pdf.
16. Traffic Management for a Smarter Planet [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibm.com/smarterplanet/us/en/traffic_congestion/article/traffic-management-and-prediction.html; Traffic Management for a Smarter Planet [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ibm.com/smarterplanet/us/en/traffic_congestion/article/traffic-management-and-prediction.html.
17. Sung N., Rios M. Road crashes have more impact on poverty than you probably thought [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://blogs.worldbank.org/transport/road-crashes-have-more-impact-poverty-you-probably-thought; Sung N., Rios M. Road crashes have more impact on poverty than you probably thought [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://blogs.worldbank.org/transport/road-crashes-have-more-impact-poverty-you-probably-thought.
18. Road traffic injuries [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs358/en/; Road traffic injuries [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs358/en/.
19. Основш показники роботи мюького електротранспорту Украши за 2014 рш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://korpmet.org.ua/wordpress/wp-content/uploads/2011/12; Osnovni pokaznyky roboty miskoho elektrotransportu Ukrainy za 2014 rik [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://korpmet.org.ua/wordpress/wp-content/uploads/2011/12.
20. Urban Mobility in Ukraine: The 13 billion Euro gap [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.sutp.org/files/contents/documents/resources/E_Fact-Sheets-and-Policy-Briefs/GIZ_SUTP_PB_Urban-Mobility-in-Ukraine_EN.pdf; Urban Mobility in Ukraine: The 13 billion Euro gap [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.sutp.org/files/contents/documents/resources/E_Fact-Sheets-and-Policy-Briefs/GIZ_SUTP_PB_Urban-Mobility-in-Ukraine_EN.pdf.
Стаття надшшла до редакцп 01.02.2016.
V. Zasadko
THREAT AND RISKS OF INFRASTRUCTURE PROVISION AND ITS IMPACT ON ECONOMIC SECURITY OF UKRAINIAN CITIES
The rapid development of urbanization processes in the world creates preconditions for the transformation of cities in terms of economic growth and competitiveness. Moreover urban areas are often centers of concentration of significant social and economic problems that create obstacles for safe human development. The growth of population in urban areas leads to the emergence of new needs in goods and services, infrastructure, employment, and therefore creates new risks and threats to the economic security of cities.
The article aims to identify the main risks and problems in the functioning of the existing urban infrastructure in Ukraine.
As far as a highly developed infrastructure is essential for the effective functioning of the economy, quality of infrastructure is considered when assessing the level of competitiveness, economic security of states, regions and cities. The relationship between the quality of infrastructure of cities and their economic security is studied in article.
The fast growth of urban areas has prompted a sharp increase in housing demand and prices, worsening the housing affordability situation in the country. Declining urban areas, on the other hand, are not attractive and do not generate jobs, thus triggering emigration and demographic changes. Key problems of housing and communal infrastructure are due to high energy performance of houses, degradation of the engineering equipment and structural elements of buildings, the presence of dilapidated and emergency housing, lack of adequate
sanitary equipment in the apartments.
Risks of ecological and technological infrastructure relate to the destabilization of the operation of water supply and sanitation, collection and disposal of solid waste.
Risks of road infrastructure causes low quality of road surface, lack of development and capacity of the road network, lack of parking, frequent traffic congestions, problems with public transport. The current state of urban transport infrastructure requires the introduction of qualitative changes related to increasing road safety, the development of pedestrian and cycling infrastructure, improvement of passenger transportation services.
Modern urbanization poses challenges for urban infrastructure, including in Ukraine. This challenge is not just about the quantity of population, but also its composition. Cities are changing rapidly, especially in terms of both the scale and rate of demographic, social and economic transformation. This pattern of growth will also place additional strains on environmental resources needed for cities, such as clean water and clean air. Growing demand for infrastructure services places immediate pressures on natural resources. Environmental studies show that cities have important impacts upon the natural environments in which they are located, what is known as their 'ecological footprint'. More urbanized regions of Ukraine have higher level of infrastructure development. The most threatening risks are in housing, road infrastructure, ecological and technological infrastructure.
Key words: economic security, infrastructure, risk, city, urbanization.
УДК 316.4:338.24
Т.М. Завора
СОЦ1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЩАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Здтснено аналiз indrnamopie сощальног безпеки держави, виявлено найважливiшi загрози сощальнт безпещ. Визначено основи сощально'г вiдпoвiдaльнoсmi держави у сфеpi сощально'г безпеки, напрями aкmивiзaцiг процеав у гaлузi сощально'г вiдпoвiдaльнoсmi бiзнесу. Виявлено об'ективт чинники низького piвня сощальног вiдпoвiдaльнoсmi населення. Окреслено сmpamегiчнi прюритети сощально'г вiдпoвiдaльнoсmi суб 'eкmiв сощально'г безпеки.
Клю^ов^ слова: сощальна вiдпoвiдaльнiсmь, сощальш ризики та загрози, сощальна безпека, сощальна полтика.
Актуальшсть теми дослщження. Стшкий соцiально-eкономiчний розвиток Украши нерозривно пов'язаний iз встановленням i рeалiзацiею ii нащональних штереав у сощальнш сферь Вщ якосп процедури визначення основних eкономiчних прюршепв та ефективносп процесу ix рeалiзацii залежить соцiально-eкономiчнe становище держави. Ефективна рeалiзацiя стратепчних прюритетв потребуе вдосконалення правових i оргашзацшних мexанiзмiв управлшня сощальною безпекою. Удосконалення системи управлшня передбачае змшу на краще й розвиток правових засад з питань сощально1 безпеки шляхом приведення законодавства з питань сощально1 безпеки у вщповщшсть з Конститущею Украши та европейським законодавством. У зв'язку iз цим, визначення прюритетних напрямiв i особливостей сощально1 вщповщальносп суб'ектв забезпечення сощально1 безпеки е своечасним та актуальним.
