CC BY
39
http://doi.org/10.5281/zenodo.3631598
ГАБРЕЛЬ ММ., ХРОМЯК Й.Я., ЛИСЯК Н.М.
Кризовий стан та урбашстичш шанси мiст на прикладi Львова
Предмет домдження. У статт\ осмислено феномен кризи урбанзованих систем для нових геополтичних умов, розкрито шанси м1ст щодо виходу з таких станв, перспективи 1х розвитку.
Мета написання статт - проанал'зувати теоретичн'1 положення виникнення проблемних ситуаций / кризи мст, обгрунтувати методолопю анал'зу криз у мстах.
Результат роботи. Через п'ятивим'рнумодель м\стобуд\вного просторупереосмислено явища криз урбанстики як складного явища, що охопило вс'1 сфери мського життя. Пщтверджено: кризи у мстах виникають ¡з-за неузгодженост взаемодй вим1р1в (вим1р1в людина - умови - функцИ' -геометра - часу). На основ'1 обгрунтованих методов проанал'зовано й оц1нено кризов'1 ситуацИ та стан I урбанстичн шанси Львова.
Висновки. Розкрито урбанстичн перспективи розвитку мста, шляхи усунення криз мютобуд^в-ними засобами, у т.ч. / через оновлення м1стобуд1вно! документацИ'/ стратегчне планування розвитку. Обгрунтовано змни в структур/ мста як и важливоI характеристики (зменшення хаотичност й п'щвищення просторового ладу).
Kлючовi слова: криза мст (криза урбанзму), властивост'1 криз, 1х типи, багатовим'рн'сть простору мст, схеми виходу мста з кризового стану, м\стобуд\вна документация.
ГАБРЕЛЬ Н.М., ХРОМЯК И.Я., ЛЫСЯК Н.М.
Кризисное состояние и урбанистические шансы городов
на примере г. Львова
Предмет исследования. В статье осмыслено феномен кризиса урбанизированных систем для новых геополитических условий, раскрыто шансы городов по выходу из таких состояний, перспективы их развития.
Цель статьи - проанализировать теоретические положения возникновения проблемных ситуаций и кризиса городов, обосновать методологию анализа кризисов в городах.
© ГАБРЕЛЬ М.М., ХРОМЯК Й.Я., ЛИСЯК Н.М, 2019
Результаты работы. Основываясь на пятимерной модели градостроительного пространства переосмыслены кризисы урбанистики как сложного явления, охватившего все сферы городской жизни. Подтверждено: кризис в городах возникает по несогласованности взаимодействий измерений (измерений человека - условий - функций - геометрии - времени). На основе обоснованных методов проанализированы и оценены кризисные ситуации, состояние и урбанистические шансы гЛьвова.
Выводы. Раскрыто урбанистические перспективы развития города, пути устранения кризисов градостроительными средствами, в т.ч. через обновление градостроительной документации и стратегическое планирование развития. Обоснованно изменения в структуре города как важной характеристики (уменьшение хаотичности и повышения пространственного строя).
Ключевые слова: кризис городов (кризис урбанизма), свойства кризисов, их типы, многомерное пространство городов, схемы выхода города из кризисного состояния, градостроительная документация.
GABREL М.М., KHROMYAK Yu.Ya, LYSIAK N.M.
Crisis condition and urban chance for the cities on the example of the city of lviv
Subject of research - consider the phenomenon of crisis of urban systems for new geopolitical conditions, reveals the chances of cities to get out of such states, prospects for their development.
The purrous of the article is to analyze theoretical positions of problem situations and crisis of cities; methodology of crisis analysis in cities is grounded.
Results of work. Through a five-dimensional model of urban space, the phenomenon of urban crises has been reinterpreted as a complex phenomenon that has embraced all spheres of urban life. Confirmed: Crises in cities arise from the mismatch of interactions of dimensions (measurements of human - conditions - functions - geometry - time). Based on sound methods, crisis situations and the situation and urban chances of Lviv were analyzed and evaluated.
Conclusions. Urban prospects of city development, ways of crisis elimination by urban development means, including and through updating of town planning documentation and strategic development planning. The Changes in the structure of the city as its important characteristic (reduction of chaoticity and increase of spatial structure) are substantiated.
Key words: crisis of cities (crisis of urbanism), properties of crises, their types, multidimensionality of space of cities, schemes of exit of a city from a crisis state, town planning documentation.
Постановка проблеми. Згщно з даними ООН, у мютах зосереджено понад 70% св1товоТ' еко-номки, понад 50% усього населення св1ту жи-ве саме тут, I цей показник невпинно зроста-тиме, досягши 66% у 2050 р. Сьогодн в мютах вщбуваються основы економ1чн1 поди та форму-ються найкращ1 можливост1 для реал1зацм лю-дини й ТТ б1знес-щей. Ор1ентована на людину ур-банютика робить мюький прост1р Ыклюзивним I зручним для кожного; завдяки розвинут1й Ыфра-структур1 тут кожен може знайти для себе сер-вюи й можливост1, як1 вщповщають Ыдивщуаль-ним потребам. Остаными роками зростае увага до кризових стан1в соц1ально-економ1чних систем, що пояснюеться р1зними чинниками, у т.ч. I
глобал1зац1ею сусптьства. Кризи торкнулися й урбаызованих систем, тож досл1дження проце-с1в, як1 вщбуваються в мютах I породжують кризи, надзвичайно актуальна особливо для УкраТни та ТТ мют (за даними 1нституту демографм та со-ц1альних дослщжень НАН УкраТни, хоч чисель-н1сть мешканц1в УкраТни невпинно скорочуеться: з 52,24 млн ос1б 1993 року до 46,1 млн 2009 р., а сьогодн складае близько 36 млн - р1вень урбаызацп залишаеться довол1 високим I впро-довж практично останых 20-ти рок1в залишаеться незм1нним - 67,5-69,3%), хоч ведуться вони й в Ыших краТнах [1].
Мета статт - системно осмислити феномен кризи урбаызму для нових геопол1тичних умов,
розкрити шанси мют щодо виходу з таких стаыв та перспективи |'х розвитку.
Виршувались завдання:
• уточнити категорiйно-понятiйний апарат;
• осмислити теоретичн положення й передумови виникнення проблемних ситуацГй i криз мiст;
• обгрунтувати методологю аналiзу криз у мiстах;
• проаналiзувати просторову ситуацiю у Льво-вi, емпiрично розкрити змiст проблем i кризових явищ у мютк
• обгрунтувати пiдходи й шляхи виходу мюта з кризового стану.
Виклад основного матералу. I. Категор^-но-поня^йний апарат, передумови й стан до-слiдження феномену криз. Piзнi джерела по-дають неоднозначну етимолопю походження термiна «кризи». Грецька етимолопя подае по-няття як вихщ, занепад, закiнчення, розв'язок [2]. Iншi вказують, що криза - поворотний пункт i ви-рiшальний момент у хворобу кульмiнацiйна точка [3]. Отже, термЫ мае рiзне трактування i означае зворотний пункт, стрес, перелом, пересилення.
Розмови ведуться про рiзнi кризи: цЫнос-тей, фЫансову, стосункiв, iдентичностi тощо. Для створення передумов дослщження криз урбаыз-му (мют) подамо узагальнено визначен погляди на теорш криз.
Одним iз перших, хто розпочав вивчати кризу, був американський психiатр Ерiк ЛЫдеманн. На-далi теорiя кризи отримуе оформлення в роботах Дж. Боулб^ Е. Ерiксона, Р. Хiлла, Дж. Кульбер-га, Д. Левiнсона. Е. Ерксон та Д. Левiнсон роз-глядають кризу як елемент розвитку ¡ндивща [4]. Шведськi вченi Г. Бернлер i Л. Юнссон вважають, що з позифй системного пщходу криза аналГзу-еться як минуща функцiональна недостатнiсть, викликана радикальними змЫюваними вимога-ми до системи [5].
Як вважае W. Badura-Madej, теорiя криз е теорг ею оптимютичною. Це важливо пiдкреслити, оскть-ки перехщ через кризу виводить систему, як правило, на якюно ¡нший (вищий) рiвень [6]. G. Caplan динамiку криз зводить до чотирьох фаз [7]:
- конфронтацм' з явищами i процесами, що ви-кликають кризи;
- появи переконань, що з'явилася загроза втрати контролю над процесами;
- мобозацм та за дiяння наявних засобiв i сил (результатом можливий вихщ з кризи або ïi по-глиблення й перехiд до хроычного стану);
- декомпенсацм' (е результатом неможливо'1' до перенесення напруги).
B. Gililang i R. James (1993) [8] видтяють та-кi властивостi криз: наявнють як загроз, так i шан^в; складна дiагностика (дослiдження кризових стаыв); iснування джерел росту i змЫ; вiдсутнiсть панаце''' та швидких рiшень; необхщ-нiсть вибору ршення; унiверсальностi (пошире-нiсть, i ыхто не може бути впевнений, що нколи не опиниться в кризовому стаы); ефекту винят-ковостк суб'8ктивностi (що для одного е винятко-вою складнiстю й проблемою, для ¡ншого незна-чна задача, яку потрiбно вирiшити).
Теоретично кризи, окрГм психодинамiчного способу дослiдження, долучають до аналiзу те-орiю систем, адапта^йну теорiю, пiдхiд Rogersa (теорiя iнтерперсональностi), теорiю стресу тощо. Зокрема, iнтерперсональна теорiя пiдкреслю8 вагу ктькох визначальних чинникiв у впливi на ситуацш, якi виступають вирiшальними в допо-мозi виходу з кризи. Уся теорiя криз пiдкреслюe важливють дослiдження й розумiння причинно-наслщкових зв'язкiв виникнення кризово''' ситуа-цм', визначення ефективних шляхiв виходу з них.
1снують рiзнi критерм' й пщходи до типолопзацм' криз. Видтяють:
• кризи розвитку (кризи змЫ) - точки переходу з одного стану розвитку системи до ¡ншо-го (пов'язано з розпадом старо' системи й вщ-сутнютю бачення того, як вона мае бути змЫена);
• ситуативн кризи - виникають при появГ не-типових (незвичних) ситуа^й у систему коли си-туацiя виходить з-пщ контролю (пов'язанi з по-няттям стресу, критичного iнциденту);
• хронны кризи - пов'язанi з поняттям «тран-скризового стану», тобто ефект того, як система поводить себе стосовно до наслщмв кризи;
• екзистенфйы кризи, згщно з Brammer (1985 р.) [9], - це внутршы конфлкти, пов'язанi з такими поняттями, як сенс життя, вiдповiдальнiсть, залежнiсть, свобода тощо. V.E. Frank [10] вважае, що такого типу кризи з'являються в жит-т людини чи свт тодГ, коли старi цЫност вже не мають атрактивност й сили, водночас на 'х мюце не прийшла сенсорна альтернатива.
Доцтьно класифкувати критерм' й детермЫанти (чинники) криз. ДетермЫанта (вщ лат. Determine - обмежую) - це елемент, що мае функцю визна-чення (обумовлення) чогось (явища чи процесу). Видтяемо детермЫанти залежно вщ критерм'в:
• рангу - 1^жнароды, дeржaвнi, рeгiонaльнi, локaльнi, найважливЫ, середнього й низького рaнгiв; мега, макро, мезо- i мiкро-впливу;
• виду - загальн й спе^альы, кiлькicнi i якicнi;
• походження - внутрiшнi й зовнiшнi, власы i чужi;
• сфери - полiтичнi, прaвовi, вiйськовi, тех-нолопчы, eкономiчнi, соцiaльнi, культурологiчнi, eкологiчнi, тeриторiaльнi;
• прeдмeтностi - продуктовi, господарсью, промисловi, трaнспортнi, рeсурснi, eнeргeтичнi, фЫансовк
• сприятливостi до оргаызацп - сприятлив^ нeйтрaльнi, нeсприятливi;
• сприятливост до контролю - пiддaються, частково пщдаються, не пiддaються контролю;
• розтзнавальност - розпiзнaвaльнi, частково i не розпiзнaвaльнi;
• динaмiки - зростaючi, нeзмiнного i зменшу-вального значення, швидко змiннi та стабтьы в певному промiжку часу.
II. Модeлi та методи дослщження криз урба-нiзму. Урбaнiстичнa криза мае п'ять аспек^в (Р. Флорида) [11]:
• поглиблення eкономiчноí прiрви мiж супер-зiрковими й Ышими мiстaми;
• криза успiшностi супермют - зростaючi цiни на житло i рiвeнь нeрiвностi (грошi людей «з'1'дае» дороге житло); з дорогих райоыв витiсняються пeвнi прошарки сусптьства;
• зростання нeрiвностi, сeгрeгaцiя та розмеж-ування, що присутнi в у^х мiстaх, - зникнення середнього класу (виникають райони багатства й анклави бiди); поява конфлiктiв у мютах, коли мiсто й передмютя перетинають мaлeнькi райони привiлeйовaних оЫб;
• динaмiчнa криза пeрeдмiсть - ктькють бщ-них у передмютях зростае значно швидше, нiж у самих мютах. Передмютя вже не виступають районами найзаможыших;
• криза урбаызацм кра'(н, що розвиваються, коли зв'язок мiж урбaнiзaцi8ю й якютю (стандартом) життя розiрвaвся, а урбaнiзaцiя зростае без eкономiчного зростання кра'н.
Р. Флорида привертае увагу до eлiти та ел^ар-них мiст; джентрифкацм й невдоволення навколо не'''. Джeнтрифiкaцiя (рeвiтaлiзaцiя) деградованих мюьких квaртaлiв вiдбувa8ться шляхом |'х рекон-струкцм й повернення в мiсто багатих мeшкaнцiв; зменшення со^ально!' нeрiвностi мiст. Флорида вважае, що «креативна eкономiкa» приносить
cnrnbHOCTÎ mîct бiльшe шкоди, нiж корист^ а кре-aTHBHÎ MicTa поглиблюють HepiBHicTb. Соцiaльноï cпpaвeдливоcтi досягти можна лише в «piBHOcTi перед зaконом»; розглядае клaптиковicть MicTa й кризу передмють. lH0i acпeкти доcлiджyютьcя в raHTe^Ti глобaльноï ypбaнiзaцiï [11].
Пpопонyeмо зacтоcyвaти модель п'ятивимipного пpоcтоpy «L - F - U - G - T», якa, Ha Harny думку, e конcтpyктивною для aнaлiзy проблем, прогно-зyвaння Ha^^iB Ta обrpyнтyвaння зacaд ново!' просторовоТ полiтики й виходу з криз великих MicT [12]. Хapaктepиcтики окремих вимipiв i ïx взaeмо-дм' дозволяють yпоpядкyвaти iнфоpмaцiю з ypa-xyвaнням вимог cиcтeмноcтi й iepapxiï, цтюно^ Ti методолопТ aнaлiзy проблем. Творений мacив взaeмодïí дa8 змогу виявити нaйвaжливiшi комбг Haôiï в пpоблeмaтицi MicT.
Мicтобyдiвнa дiяльнicть - це передуем функ-цiонaльнa зaдaчa, a вiдповiдно, фyнкцiонaль-ний вимip е пpiоpитeтним. Для peaлiзaцiï функ^й MicTa нeобxiднi pecypcи, вiднeceнi нaми до вимг ру умов. Людинa виcтyпae i як cyб'eкт, i як об'е^ у цiй пpоблeмaтицi - мicто cтвоpю8Tьcя для людей i людьми. Функцм' peaлiзyютьcя в гeомeтpич-ному пpоcтоpi, a Ha ïx peaлiзaцiю витpaчa8тьcя 4ac, отож i цi вимipи мaють тaкож вaжливe знa-чення для MicT. Ta^M чином, пpоблeмaтикy кризи MicT доцтьно pозкpивaти з зacтоcyвaнням п'ятивимipноï модeлi пpоcтоpy.
С™^о розкриемо aлгоpитм зacтоcyвaння зa-пpопоновaноï модeлi для виявлення й aнaлiзy проблем Ta кризових cтaнiв ypбaнiзмy. Необхщ-но cфоpмyвaти xapaктepиcтики кожного з вимipiв мicького пpоcтоpy, видти™ Ti, що можугь впливaти Ha кpизовi пpоцecи, вcтaновити, якi взaeмодïí ви-мipiв можугь викликaти нaпpyжeння. Bидiляютьcя взaeмодïí cyMicHi й HecyMicHi, a тaкож нaдлишковi. Bимipи й взaeмодïí pозпиcy8Mо через xapaктepиc-™ки, якi потiм фоpмaлiзy8Mо до погазниюв (кть-кicниx xapaктepиcтик). Зaпpопоновaнa модель 5-вимipноcтi мicького пpоcтоpy е концет^льною, a ïï конкpeтизaцiя й нaповнeння вiдбyвaeтьcя з ypa-xyвaнням конкpeтниx зaдaч. У нaшомy випaдкy во-Ha cтвоpюe можливоcтi для aнaлiзy cTaHy cиcтeми, пpогнозyвaння кризи Ta обrpyнт■yвaння шляxiв виходу з Heï. Bиникaють тpyднощi визнaчeння ознaк i влacтивоcтeй cиcтeми, як впливaють Ha ïï кри-зов^ь. Ознaки i влacтивоcтi близькi, aлe не е то-тожними поня^ями: ознaкa - менш конкpeтнa поpiвняно з влacтивicтю. Нaпpиклaд, влacтивicть
«1сторичне м1сто», його ознаками е наявн1сть ма-тер1альних I нематер1альних субстанц1й юторично-го минулого, час заснування тощо. Властивост1 й ознаки описуються характеристиками й показни-ками (характеристики, як1 виражаються ктькюно).
Зазначимо, що проблеми виникають унаслщок нев1дпов1дностей насамперед ц1лей I умов: ц1л1 формуються людиною (суб'ективна складова), а умови характеризують об'ективну складову про-сторовоТ ситуацм. Увагу зосередимо на просто-рових засобах виведення мют 1з криз.
1. Людський вим1р. Головною складовою тво-рення I функц1онування м1ст е людина. Можна вид1лити так1 групи ТТ характеристик: духовно-ментальн1 (осв1ченють, толерантн1сть, система ц1нностей), соц1альн1 (чисельн1сть населення, характеристики с1мей, очкуваний прир1ст), еко-ном1чн1 (заможн1сть мешканц1в, к1льк1сть домо-господарств та Тх характеристики). Мютобуд1в-на д1яльн1сть е складовою внутр1шньоТ пол1тики держави. До характеристик цього вим1ру включаемо також т1, що характеризують владу, передуем компетентн1сть мюцевоТ влади та ТТ розу-м1ння задач управл1ння й розвитку м1ста.
2. Вим1р умов. На м1стобуд1вну д1яльнють та функц1онування м1ст визначально впливають природно-пандшафты умови, умови розм1щен-ня, пол1тико-правов1 умови й вимоги. Багато з них е результатом незалежних процеЫв I явищ. Такими умовами е: пол1тика державноТ й регю-нальноТ влади щодо розвитку територм, вибору пр1оритетних напрям1в д1яльност1 у вибраый те-ритор1альн1й одиниц1, а також створення право-вих умов до актив1зацм чи стримування розвитку мют. Наприклад, у сьогодн1шн1х умовах конфлкту на сход1 УкраТни значна частина заможних людей розглядае «безпечы» рег1они й м1ста як прива-блив1 для 1нвестування в буд1вництво та придбан-ня нерухомост1. Можна видтити також умови розташування мюта, вимоги й умови Ывестуван-ня. Умови розмщення м1ста в систем! розселен-ня й основних транспортних комун1кац1й, а також природного оточення важлив1 стосовно проблем I перспектив його розвитку. Йдеться насамперед про процеси субурбаызацм й можливост1 регу-лювання в1дносин м1ста з близьким оточенням. Стосовно розвитку мют виокремлено як загаль-нодержавы, так I локальн вимоги й обмеження.
3. Функцюнальний вим1р. Традиц1йно функцп систем роздтяються на зовн1шн1, внутр1шн1 та
функцп узгодження. Щодо м1ст слщ п1дкреслити, що ефективне вир1шення Тх проблем п1двищуе атрактивн1сть, «притягуе» Ывестицп та соц1аль-но-економ1чний розвиток ус1х сфер. Економ1чна складова мюькоТ функцп охоплюе стан господар-ського комплексу мюта й регюну, ринок нерухо-мост1 (ц1ну нерухомост1, ц1ноутворення, вартють окремих складових, у т.ч. земельноТ). Функцп узгодження передбачають погодження вс1х вид1в господарювання та життед1яльност1 в мют1.
4. Геометричний вим1р (конф1гурац1я, масштаб, розпланування м1ста) - це насамперед те-ритор1альн1 можливост1 та характеристики. Ви-р1шальною е характеристика компактност1 м1ста. Компактн1сть I висока щтьнють обумовлюють територ1альн1 проблеми для забудови. Структура розпланування мюта та його функцюнальна структура визначають проблеми розбудови ¡н-женерноТ й транспортноТ 1нфраструктури, а також вщрахувань на Тх розвиток при обфунтуваны р1-шень щодо розвитку мюта.
5. Часовий вим1р охоплюе минуле, сучаснють та перспективи мюта. Бтьшють м1ст УкраТни 1с-торичы, й це обумовлюе певн1 проблемы ситуацм, водночас п1двищуючи шанси Тх усп1шного вир1-шення. Постають вимоги збереження юторич-ного середовища, модерызацп житлових будин-к1в I реконструкцп 1сторичних територ1й (зам1ни 1нженерноТ Ыфраструктури, впорядкування благоустрою, рев1тал1зац1я деградованих територ1й). Сучасн1сть у часовому вим1р1 визначаеться часо-вими характеристиками реал1зацп проект1в. Тоб-то просторова пол1тика м1ст I антикризова м1сто-буд1вна д1яльн1сть мае хронолог1чно узгоджувати вс1 вим1ри, прогнозуюч1 насл1дки, нов1 явища й процеси, що обумовлюються розвитком.
Перейд1мо до анал1зу взаемозв'язк1в м1ж вид1ле-ними вим1рами простору, виявлення проблемних I кризових ситуац1й, що викликаы Тх неузгоджен1стю. Розпочнемо з подв1йних поеднань вим1р1в.
Взаемод1я вим1р1в «людина - умови» (ЬЫ) вияв-ляе можливост1 й бажання людей стосовно умов проживання I д1яльност1 (комфортнють, еколог1ч-ний стан, забезпеченють ресурсами), а також ре-сурсн1 можливост1 м1ста в сприянн1 Тх задоволенню. Тут сл1д анал1зувати проблеми, пов'язаы з1 станом ресурс1в, та умови мюта щодо умов життя й д1яль-ност1 мешканц1в, умови для Ывестиц1й у м1сто.
Взаемопоеднання ЬР описуе функц1ональн1 по-казники простору, сп1вв1днесен1 з людським вимг
ром, характеризуеться показниками забезпеченос-тi й зaйнятостi населення. Видтяються проблеми, пов'язaнi з достатнютю функцiй з погляду мешканця (робочих мюць, об'8ктiв обслуговування, транспорт-но''' доступностi). Сфера зaйнятостi трактуеться як функцюнальна сaморeaлiзaцiя людини i вводить в aнaлiз мeнтaльнi характеристики особи, и культуру й освiту. Людина як вимiр включае також професй-нiсть влади та aктивнiсть Ывест^в.
Поеднання ЬТ характеризуе динaмiзм люд-ського вимiру (природний i мiгрaцiйний рух населення). Постають дeмогрaфiчнi й мiгрaцiйнi проблeмнi ситуацм. Осктьки часовий вимiр роз-глядаеться як iсторiя, сучaснiсть та майбутне, постають вимоги aнaлiзу проблем збереження тради^й, iсторичного минулого та його популяризации Недостатньо дослiджeнь з прогнозуван-ня та пошуку перспектив розвитку, що створюе новi проблeмнi ситуацм в мiстaх.
Поеднання ЬЭ включае взаемодш людини й геометричного вимiру (масштаб, конф^ура-цiя, освоeнiсть простору). При розглядi взаемо-дiй aнaлiзуються проблеми порушення щтьнос-тi й розподту населення по територм мюта, стану комфортностi життевого простору.
Взaeмодiя иЭ вказуе на просторову локaлiзaцiю умов у мiстi, зокрема розмщення вiльних дiлянок, що надаються для забудови, потреби гх врахуван-ня при вир0енн проблем розвитку, наприклад, розбудови iнфрaструктури мiстa тощо. Виникають проблемы ситуацм, пов'язaнi з рiзномaнiтнiстю й концeнтрaцieю умов i ресур^в у просторi мiстa -неоднорщност мiського простору.
РЭ розкривае розподт функцiй на територм, який визначаеться показниками щiльностi функцiй у просторi мiстa. В мiстaх проявляють-ся проблeмнi ситуацм, пов'язaнi з порушеннями мaсштaбiв для рiзних фунщй, проблеми функцг онально''' достaтностi.
РХ розкривае використання умов мiстa (при-родних, розмiщeння, вимог) у функцюнальному вiдношeннi. Постають проблеми використання умов пщ пeвнi функцм, порушень у гх розмiщeннi. Кожна функцiя мюта, даючи кориснють, створюе шкiдливi наслщки. Особливо це стосуеться пе-реробки вiдходiв та iнших eкологiчно агресивних функ^й. Гостро постае проблема гх розмщен-ня, обrрунтовaностi функцюнально!' оргаызацм (функцiонaльно-вaртiсного aнaлiзу корисностi та негативних наслщмв вiд функцiй).
ХТ характеризуе змЫи умов мiстa в часк 1сну-ють проблеми погiршeння еколопчно!' ситуацм, збiльшeння негативних нaслiдкiв впливу на умо-ви у зв'язку з трансформа^ею вимог до простору. Анaлiзуються eкологiчнi проблeмнi ситуацм, вплив нових Ывести^й на навколишне середовище.
ЭТ - змiни геометричних характеристик у час (масштабу, конф^урацм та освоеност простору). Видiляються проблеми розширення мiст, ефек-тивностi вiдносин мют з оточенням, змiн функцг онально-планувально''' структури, що обумовлeнi стaтичнiстю розпланування й динaмiчнiстю змiн у мюи збiльшeнням нeвiдповiдностi мiж цими вимiрaми простору в сучасних мiстaх.
Потр^ы поеднання вимiрiв розкривають ширшi можливост aнaлiзу, структуризацм проблем i кри-зових ситуaцiй у мiстaх i мiстобудiвноí дiяльностi. Найкраще розкриваються проблеми мюта, коли при aнaлiзi потр^них поеднань вимiрiв мiського простору одним iз активних вимiрiв введена людина. Саме людина виступае «генератором» про-блемних ситуaцiй у мютах. Неузгодженють вимiрiв (наприклад, Ь-Р-Х), коли людина хоче рeaлiзувa-ти себе в мюи але, не враховуючи умови мюця, де вона може рeaлiзувaтись, у такий спосiб формуе проблему собi та мiсту. При розглядi взaeмодiй aнaлiзуються проблeмнi ситуацм функцюнально-го зонування мiстa. В об'eмi взaeмодiй функцю-нального, геометричного й вимiру умов (Р-Э-Х) окреслюеться простiр, що характеризуе просто-ровi умови мiстa на певних його фрагментах. Поеднання вeкторiв ЬХЭ окреслюе стан рeсурсiв се-редовища й характеризуе ресурсну ситуацю в мютк Постають проблeмнi ситуацм, пов'язан з не-ефективним використанням ресур^в.
Чотиривимiрнi поеднання передбачають фк-сацш одного з вимiрiв. Так, фксуючи умови, ви-являемо клас проблем i задач типового проек-тування, а вводячи вимiр умов - вщбуваеться прив'язка до конкретних умов мюта й вимог за-мовника. Фксуючи вимiр часу, видiляeмо проблеми й зaдaчi передпроектного aнaлiзу, оцiнки стану мiстa на певний момент. Введення вектора часу в нaпрямi ретроспективи формуе проблеми й задачу пов'язан з iсторieю мюта; в перспективу - прогнозування проблемних ситуафй i перспектив розвитку мюта. Фкса^я функцiй окреслюе aнaлiз естетичних i композифйних проблем i задач. Взaeмодiя ЬХРЭ розглядае всi вимг ри, ^м часу, окреслюеться множина проблем,
пов'язаних зГ структурою простору та можливос-тями Тх аналГзу. LXFT - ситуафя, коли геометрич-ний вектор фксований. Видтяються проблеми, пов'язан з процесами в мютах, - умови можуть змЫюватись або й вичерпуватись в час^ творити проблемы ситуацм'. Виникають можливост ана-лГзу процеЫв у простор! мюта та проблемних си-туа^й, що пов'язан з Тх неефективнютю. LXGT - не розглядаемо функцюнальний вимГр, ство-рюються умови для виявлення й аналГзу проблем, пов'язаних з ресурсами простору. Видтяються задач! аналГзу ресурсних проблем, 'х розмщен-ня, використання та управлЫня ними. FXGT - вг дображаються проблеми умов функцюнування простору. Фксафя вимГру людина створюе мож-ливост дослГдження простору мюта як абстрактно''' структури, моделювання взаемовщносин, що добре пщдаються формалГзацм'.
Повна множина поеднань (п'ятивимГрн взаемо-дм) творить ¡нтегральн характеристики простору, включаючи показники його корисностГ, економГч-ностГ, еколопчност й естетичносл. Постають ¡н-тегральн проблеми i завдання - ефективност й гармоыйност мют, що вимагають розгляду всьо-го масиву характеристик простору мюта. Вико-ристовуючи модель п'ятивимГрного простору та побудувавши матрицю взаемопов'язань вимГрГв, можна видтити множину характеристик простору мют, з яко' виокремити групу ¡нтегральних макрохарактеристик проблем i кризових ситуа^й. На цГй основ! можливо впорядкувати проблемы ситуацм', здГйснити Тх аналГз та обгрунтувати основи анти-кризово' просторово' полп"ики у великих мютах.
Пщсумовуючи осмислення та модел! криз мют, обумовимо основы ïï характеристики. Мюто ета-пу промислово' революцм' пов'язувалось ¡з бур-жуазГею та робГтничими масами. Сформувалась вщповщна модель мюта - «каттал потребував працГвниюв», а заводи (каттал), буржуазГя та ро-бтики у вщповщний споЫб дтили й оргаызо-вували його простГр. Вони сприяли розвитку со-цГальноТ й ¡нженерно' ¡нфраструктури, а також вщповщних сусптьно-полГтичних i економГчних вщносин. Мюта цього перюду потребували здо-рових i квалГфкованих робтиюв - звщси охо-рона здоров'я й загальна освГта. Вщносини мГж працею i капралом викликали гостр! напруження й конфлкти, а також кризов! стани.
У друпй половин! ХХ ст. «капрал вррвався вщ промисловост» глобалГзацГйы процеси обумови-
ли виведення промисловост з мют «першого свг ту», яке перестало потребувати робп"ниюв. Зросло зацкавлення до нових категорГй мешканцю мют та з'явилися нов! сфери конфлктю. David Harvey у книзу «Бунт мют» пише, що конфлкти пошири-лись ¡з фабрик на мюьке життя [13]. I тут видтя-еться житлова криза - зростання вартост житла, яке не обумовлене ростом вартост матерГалГв чи пращ а лише «лопкою катталу». Цей факт негативно впливае на функцюнування мюта й меш-канцГв, спричинив ¡потечну кризу в мютах, яка по-ширилась на загальну кризу держав.
Наступна модель мюта пов'язана з тим, що «капрал вщриваеться вщ мют i перестае бути засо-бом економки». Використання ¡нвестицГй у неру-хомють стало засобом експлуатацм' й конфлктю.
1гнорування наявних процесГв i явищ привело до обгрунтування помилкових стратепй i не-правильних р0ень щодо розвитку мютобудГвних систем. Ситуацт в УкраТы мае свою специфку:
• низью доходи украТнцю i робота «начорно» не дозволяють отримати ¡потечний кредит на кутв-лю житла. Вартють оренди складае часто бтьшу частину доходу молодо''' Ым'Т;
• майже повнютю припинилось у мютах кому-нальне й вщомче будГвництво;
• раптова деЫдустр^зацст, коли мюта, втра-тивши промисловють, не створили (не зберегли) функцп фЫансових, дослщницьких, управлЫських центрГв. Розбудова 1х «з нуля» неможлива. При цьому процес деЫдустр^зацм' вщбувся раптово, без продуманих мехаызмю i злочинним шляхом приватизацм' й «реформ через банкрутство»;
• перехщ вщ модел! ¡ндустрГального мюта до ¡н-шоТ модел! проходить болюче, спричинив демо-графГчну кризу й неконтрольовану мГграцш, що породили нов! напруження й конфлкти в мютах.
Означен! процеси характеризуются територг альним зростанням мют, водночас збтьшенням 1х боргГв при зменшены числа населення та за-силл! мГгрантГв. МГста укра'нськ! слабю, не ма-ють ефективних ресурса для розвитку, крГм «ще не вихавших» квалГфГкованих мешканцГв та за-лишкГв культури й ¡сторГ''.
III. АналГз кризових ситуацГй i дГагностування стану Львова. ДослГдження стану i проблемних ситуа^й у мГст! проводилось з використанням п'ятивим^носл мГського простору (людина - функцм' - умови - ге-ометрГя - час) [12]. Застосовано таю методики до-слщження проблемних ситуацГй:
• системний глдхщ i розгляд mîcts як системи. Увага акцентуеться на дослiдженнi взаемозв'язюв. Практика гоказуе, що i синергетичн ефекти й гро-блеми (кризовi стани) зосередженi у взаемозв'язках мж рiзними вимiрами мiстобудiвного гростору. Отож, на нашу думку, ефективною як у дослщжены кризових станiв, так i обфунтуваны шляхiв виходу з них е модель г'ятивимiрного гростору, що створюе умови для аналiзу взаемодй
• аналiз гроблем мют (iдентифiкацiя - ранжи-рування за важливютю - гричинно-наслщко-вi зв'язки - оцЫка) здiйснено на основi аналг зу стратегiчних документiв (генглану, стратепй, концегцiй), аналiзу гроцедур видачi дозволiв, го-годжень i мiстобудiвноï дiяльностi; соцiологiчного огитування - для глибшого аналiзу й розумiння гросторових ситуафй;
• вглив «вигадкових» чинниюв, гроцесiв i функ-цiй зд^снено з застосуванням методiв теорм' не-чпгсо!' логiки. Використання цього гщходу в склад-них динамiчних системах гов'язано зi складнiстю розробки говного набору нечпгсих гравил, що го-вины огисувати всi можливi умови гереходу кожного чинника з одного стану в Ыший; геревiрки '¿х на сумiснiсть (не конфлктнють), '¿х корегування.
Характеристика людського вимiру м. Львова. Чисельнiсть гостiйного населення м. Львова за станом на 01.01.2019 р. складала 750,3 тис.
оЫб. Угродовж останых рокiв у мют сгостер^а-еться тенденцiя скорочення населення як за ра-хунок гриродного гриросту, так i мiграцiйних ге-ремiщень, гостарiння мешканцiв (рис. 1).
У Львовi 85,1% Ымей складаються з 2-4 чле-ыв, 4,1% становлять самотнi громадяни. Серед львiв,ян 27,3% мають вищу осв^у, 27% - серед-ню сге^альну, 45,7% - середню освiту. Зiбранi статистичнi та данi натурних обстежень вказують на високий рiвень духовност мешканцiв мiста, зокрема щодо голiтичних i духовних цiнностей. Слiд гщкреслити високу релiгiйнiсть мешканцiв та |'х ототожнення з гевною релiгiйною громадою. За станом на 01.01.2019 р. у мют дiють 294 релИйы громади, серед яких найбiльша конфе-сiя Греко-католицько''' церкви. Високий гоказник релИйност й серед молодi. КорЫним львiв'янам властивий високий рiвень дотримання сусгть-них норм говедiнки.
Фахова зайнятють i рiвень життя населення мюта. Зайнятють населення е змЫною сусгть-но-демографiчноï характеристики мешканцiв. Загальна ктькють найманих грацiвникiв Львова, зайнятих у вЫх сферах економiчноï дiяльностi, на 01.01.2019 р. склала 239,1 тис. оаб (40% населення мюта). Структура зайнятост характеризу-еться зменшенням частки зайнятих у сусгтьному виробництвi, що обумовлено загальним старЫ-
Рисунок 1. Динамiка змiни чисельност населення Львова упродовж 2002-2018 рр.
Джерело: Головне управлння статистики у Львiвськiй облает!
Рисунок 2. Сёрёдньообл1коВа ктьмсть Рисунок 3. 1ндекс сёрёдньомсячнт штатних працiвникiв, тис. осi6 заробггно! плати в м. Львовi
Джерело: Головне управлння статистики у Львiвськiй облает!
ням мешканц1в. Трудов! ресурси мюта використо-вуються лише на 73,7%, тобто наявний значний трудовий потенц1ал, який головно формують не-зайняте населення працездатного вку I безробп— н1 (рис. 2). Середньомюячна зароб1тна плата в м. Львов1 на початок нин1шнього року склала 9320 грн, середня пенс1я - 2440 грн (рис. 3).
Функцюнальний вим1р м. Львова - стан гос-подарського комплексу мюта й регюну, Ывести-ц1йна пол1тика. Динамка Ывестування економ1ки Львова впродовж 2005-2018 рр. характеризуемся зм1нними тенденц1ями (рис. 4):
- нарощування обсяпв 1нвестиц1й з 2005 р. та зниження темп1в зростання у 2008-2014 рр. Го-
ловним джерелом Ывестиц1й стали власн1 кошти п1дприемств I кредити банк1в, частка яких у за-гальн1й структур! 1нвестиц1й становила 80%. Прг оритетн1 сфери Ывестування - торг1вля, д1яльн1сть транспорту та зв'язку, житлове буд1вництво, опе-рацм з нерухомим майном, промислов1сть;
- 2008-2012 рр. вщбулося зб1льшення над-ходжень 1нвестиц1й, що зумовлено пщготов-кою м1ста до чемп1онату з футболу бвро-2012 - в економку спрямовано 10,5 млрд грн, з яких 60% скеровано в Ыфраструктуру мюта (рекон-струйовано аеропорт, проведено реконструкц1ю I ремонт комунальних дор1г та дор1г загального користування, частково оновлено рухомий склад
Рисунок 4. Динамка надходження iнвестицiй в економту м. Львова за видами економiчноl дiяльностi [5-6]
громадського транспорту), 28% уЫх iнвeстицiй -на будiвництво спортивних арен [3];
- 2013-2015 рр. спостеркаеться пaдiння об-сяпв кaпiтaльних iнвeстицiй i поступове гх збть-шення з 2016 р.
ОцЫка iнвeстицiй видiлилa тенденцм нeрiвно-мiрностi як щодо гх структури, так гх просторо-во''' локaлiзaцií в мiстi. Прiоритeтним напрямом у структурi фiнaнсувaння залишаеться житлове i нежитлове будiвництво - 38% вщ загально''' су-ми iнвeстицiй, натомють незначним залишаеться вкладення у розвиток Ыженерних споруд та Ыженерно!' iнфрaструктури - 12% (рис. 5). Львiв е одним iз лiдeрiв в Укра'н як за обсягами будiв-ництва, так i за його вартютю. Для порiвняння, за станом на 01.11.2019 р. у трьох мютах-лщерах будуеться: Ки'в - 616 об'ектв, Львiв - 249, Оде-са - 162 об'екти. Важливу роль у ситуацм вргра-ла мiгрaцiя з сусiднiх областей Укра'ни у зв'язку з рос^сько-укра'нською вiйною. Нове житлове багатоповерхове будiвництво ведеться в межах мюта, головно в уже сформованих житлових районах, забезпечених Ыженерно-транспорт-ною Ыфраструктурою або за рахунок виробни-чих i комунальних об,eктiв з квaртaлiв колишньо' промислово' забудови.
Тeхнiчнa iнфрaструктурa охоплюе систе-ми водопостачання, кaнaлiзaцií, тепло-, газо-, електропостачання, саытарно!' очистки й ути-
лiзaцií вiдходiв, е нaйбiльш складною сферою ко-мунального господарства мюта. Експертними до^дженнями вiтчизняних та Ыоземних спе-цiaлiстiв встановлено, що бтьшють мереж тех-ычно'( iнфрaструктури м. Львова вичерпали св^ нормативний термЫ експлуатацм, знаходяться в нeзaдовiльному станк Протягом 1990-2012 рр. у сфeрi техычно!' iнфрaструктури мiстa вщбуло-ся покращення ситуацм лише з водопостачанням та задоволення потреб населення у цтодобов^ подaчi води. Незважаючи на збтьшення обсяпв будiвництвa, нeобхiдного розширення й зростання iнфрaструктурних мереж не вщбувалося [5].
Транспортна Ыфраструктура. У сфeрi тран-спортно''' системи мюта вщбулися знaчнi змiни, а саме перерозподт вантажних i пасажирських перевезень на користь автомобтьного транспорту. В останн роки вщбуваеться збтьшен-ня попиту на електротранспорт у Львовк Зрiс рг вень автомобозацм населення мiстa. Упродовж останых десяти рокiв темпи приросту парку машин становили 10% в рк i зросли зi 100 на 1000 мешкан^в до понад 300 авто на 1000 мешкан-^в. Громадський транспорт - важлива складо-ва транспортно''' iнфрaструктури (рис. 6). У мют дie 99 маршрутв (9 - трамвайних, 13 - тролей-бусних, 23 - автобусних та 53 - мкроавтобус-них), на яких працюе 1235 одиниць рухомого складу [14]. Констатуючи певн позитивы змг
Рисунок 5. Прийняття в експлуатац1я нового житла в м. Львов1, м кв. [14 ]
Ктькють рухомого складу, одиниць
Рисунок Б. Показники роботи громадського транспорту мiста Львова (Джерело: Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi)
ни - розпочалися масштабы реконструкцм колiй з використанням безшумних теxнологiй, збудо-вано лiнiю на Сиxiв, вiдбува8ться ремонт старих транспортних засобiв, запуск сучасних «Елек-троыв» тощо), проте i сьогоднi бтьшють проблем пов'язанi з потребою ремонту кол^, контактно! мережi й якост самих трамва!в i тролейбусiв.
Найбтьше навантаження зазнае мережа ву-лиць центрально! й серединно! частин мюта. Зокрема, на фрагментi вул. Стрийсько! вiд ко-лишнього монументу Слави до перетину вул. Хуторiвка передбачено i ведеться будiвництво житла на розмщення приблизно 30 тис. оЫб. Водночас транспортна iнфраструктура тут на-лежно не розвиваеться, антропопресiя на Стрий-ський парк рiзко зростае (всi потреби в прибу-динковому озеленены розробники вир0ують за рахунок парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва). Схожа ситуафя на пр. Чорново-ла (в районi ТЦ «Арсен), де кожний клаптик зем-лi перетворюеться на багатоповерxiвку. Дефiцит мюць для паркування призводить до того, що ма-шини паркують у два чи нав^ь у три ряди i ство-рюють перешкоди для подальшого руху (рис. 7).
Хоч ще! створення безтранспортних зон в ю-торичнiй частинi мюта, перехоплюючих парковок у транспортно-пересадочних вузлах на перетинах ктьця магютральних вулиць з радiальни-
ми вулицями й лУями громадського транспорту (мюткють систем приблизно 1 i 4 тис. мюць) де-кларуються давно, проте жодного !х втiлення не вщбуваеться. За пострадянський перiод вдалося досягти единого - перетворити пл. Ринок у п0о-xiдну зону, яка поеднуе два фрагменти ышохщ-них вулиць Кракiвсько'í й Галицько!.
Висока щiльнiсть й iсторична цЫнють забудови у центральнiй частинi не дозволяють зд^снюва-ти реконструкцiю вулиць з розширенням про!з-них частин, що вкрай потрiбне для пропуску зрос-таючих транспортних потокiв. Складний рельеф мiсцевостi суттево впливае на вибiр маршрутiв i на швидкють й безпеку руху. Розташування юто-рично! частини мiста у Львiвськiй улоговинi ство-рюе проблеми з розвитком пщземно! урбанiсти-ки, у т.ч. пщземного швидкiсного трамваю.
Виникають суперечнос^ мiж функцiональними характеристиками простору мюта й складеною системою громадського транспорту. Функцю-нальна структура мюта склалася iсторично i мае моза!чний характер переплетення зон рiзного функцюнального змiсту. Зменшена роль Львова як транспортного центру держави, зокрема пов'язаного з залiзничними перевезеннями, по-роджуе конфлiкт мiж малоефективно використо-вуваними територiями залiзницi й системою громадського транспорту, а також створюе умови до
Рисунок 7. Типовi транспортнi проблеми цен
вирiшeння транспортних проблем за рахунок пе-реосвоення цих тeриторiй пiд сучaснi транспорты комункацм.
Просторова нeрiвномiрнiсть розмiщeння Ы-вeстицiй виражаеться у посилeннi концентрацм людей i комeрцiйних функцiй. На це вказуе ви-сока вартють нeрухомостi в цeнтрi, проведена авторами на основi даних aгeнцiй нерухомост в мiстi [15]. Прiоритeтом для приватних Ывести^й у цeнтрi мюта е об'екти готельно''' й банмвсько!' сфер, громадського харчування, торгiвлi. Вод-ночас така концeнтрaцiя загострюе чимало проблем, зокрема: транспорту (проявляеться у пе-рeвaнтaжeннi транспортно''' мeрeжi через щiльну забудову й невщповщнють iсторично сформовано''' вулично''' мeрeжi новим транспортним наван-таженням); збереження юторичного середови-ща (великий старий житловий фонд вимагае не ттьки збереження, а й модерызацм для полт-шення побутових зручностей).
Житлове будiвництво ведеться по всiй територм мiстa i головним чинником виступае нaявнiсть пiдготовлeних земельних дтянок з тeхнiчною iнфрaструктурою. 1снуе об'ективна тeндeнцiя ло-кaлiзaцií торгових фунщй у пeрифeрiйнiй чaстинi мiстa, що пов'язано з будiвництвом великих ба-гaтофункцiонaльних торгових цeнтрiв, загальна площа яких перевищуе 0,25 га. Таю об'екти по-требують великих площ, зокрема й для облашту-вання автомобтьних стоянок. У пiвдeннiй частин мiстa у зв'язку з будiвництвом тут нового стадг ону та розбудови аеропорту ця частина територм мае потeнцiaл для створення нових цeнтрiв: спорт, бiзнeс, торпвля, освiтa, розваги.
Львiв е одним iз нaйбiльш щiльно населе-них мют Укра'ни (на 2017 р. 4436 мешкан-цiв на один гектар), тобто при будiвництвi на вул.
>ально'| й серединно'1 частин м. Львова
Карманського, Струмок - Масарика допустима генпланом, ДБНами щтьнють перевищена вдесятеро. У зв'язку зi збiльшeнням обсягiв нового житла фксуеться зниження його вартост на вторинному ринку (рис. 8). Полiтикa державно''' й регюнально!' влад полягае в стимулювaннi роз-витку територм, виборi прiоритeтних нaпрямiв дг яльностi у вибрaнiй тeриторiaльнiй одинищ а та-кож створeннi правових умов до aктивiзaцií чи стримування розвитку мют.
Умови розмщення мюта в систeмi розселен-ня й основних транспортних комунка^й, а та-кож природного оточення (характеристика вимг ру умов) вaжпивi стосовно проблем i перспектив його розвитку. Вщкоригований генеральний план (2008 р.) розглядае Львiв у контeкстi навколиш-ых тeриторiй, де видiляються двi зони: примюько-го розселення в межах рaдiусa приблизно 30 км та формування мiстобудiвноí системи «Великий Львiв» у межах територ^'' на вщстаы 3-5 км вiд зовнiшньоí межк Мeжi примiськоí зони формують територм п'яти стьських aдмiнiстрaтивних рaйонiв област - Жовкiвського, Яворiвського, Городоць-кого, Пустомитвського, Кам'янсько-Бузького [5]. Iндивiдуaльнe житлове будiвництво в примiсь-кiй зоы (досягши максимуму в 2000-2005 рр.), розпочало зниження тeмпiв iз входженням в еко-номiчну кризу (на юнець 2010 р.), набувши най-нижчих покaзникiв. Вiдзнaчaeться концeнтрaцiя нових будинюв уздовж основних дорiг, що вихо-дять зi Львова, а освоеним засобом комунiкaцií служить автомобть. Високий рiвeнь aктивностi процeсiв урбаызацм охоплюе сiльськi ради, роз-ташоваы рaдiусi до 10-15 км вщ мiстa, що без-посередньо межують з мютом та вирiзняються найвищою ктькютю урбaнiзовaних тeриторiй у за-гaльнiй структурi використаних земель - близько
19500
19000
18500
18000
17500
17000
1 , / *
У '
■ 1к Н 2к ■¡Зк
05.05.19 29.05.19 23.06.19 17.07.19 10.08.19 03.09.19 27.09.19 21,10.19 15.11.19
Рисунок 8. Цши на житло на первинному ринку м. Львова (Джерело: www.zabudounvk.com.ua)
30% вщ площi вiдповiдниx сiльськиx рад. У при-мiськiй зонi спостер^аеться наростаючий кон-флiкт мiж урбаызац^ними процесами, що вщбу-ваються в просторi прилеглих до мiста територ^, i майбутнiми потребами мiста-центру. Ц територм мiсто розглядае для вир0ення власних проблем та як можливють покращення iнфраструктурного облаштування сво!х територ^.
Зростае туристична антропогресiя на мюто та його центральну частину - Львiв вiдвiду8 при-близно 2 млн турис^в щорiчно (6 тис. о^б що-денно). Поряд iз незначними позитивними на-слiдками посилюеться туристична ерозiя - мiсто поступово перетворюеться в «мiсто офiцiантiв та прислуги», руйнуються напрацьоваы столiттями традицп й цiнностi. Це е результатом непщготов-леностi мiста до нових проце^в.
Культурною столицею Укра!ни з багатою юто-ричною спадщиною, яка наповнена звичаями i традицiями, прийнято вважати Львiв. Заснова-не в XIII ст. князем Данилом Галицьким, протя-гом стол^ь мiсто розвивалося як европейське. Арxiтектурна спадщина Львова (тут розмщено найбiльше пам'яток юторм та арxiтектури в Укра!-ы - 2500) рiзниx арxiтектурниx стилiв, а юторич-ний центр, що почав формуватися в середы вки, не мае аналопв в Укра!ы i вiднесений до Списку свтово! культурно! спадщини ЮНЕСКО. Тут збе-реглися визначнi пам'ятки, починаючи вщ XII ст. Особливо цiнними е арxiтектурнi ансамблi пло-щi Ринок (\V-XIX ст.), вулиць Вiрменськоí' (XIV-XIX ст.) та Русько!. У мют багато пам'ятникiв, споруджених на честь видатних о^б, з яких най-
бiльшу художню цiннiсть мають пам'ятники А. Мщкевичу, Т. Шевченку, I. Федорову.
Львiв прийнято вважати культурною столицею Укра!ни з багатою юторичною спадщиною, яка наповнена звичаями i традицiями (часовий ви-мiр). Арxiтектурна спадщина Львова (тут розмг щено найбiльше пам'яток юторм та архтектури в Укра!ы - 2500) рiзниx арxiтектурниx стилiв, а ю-торичний центр, що розпочав формуватися в середы вки, не мае аналопв в Укра!ы i вiднесений до Списку свтово! культурно! спадщини ЮНЕСКО. !сторична ункальысть простору мiста про-являеться не лише в ункальност юторм, а й вщ-ношеннi влади й мешкан^в до спадщини. На сьогоды, згiдно з проведеними опитуваннями, реальне вщношення до юторично! спадщини, дг яльнiсть з !! збереження й використання визнано як одну з найпрших в Укра!ы. Львiв втрачае свою «теплоту», образ, iдентичнiсть i iнтелiгентнiсть. Вiдбуваються деформацп i втрати, у т.ч. i спотво-рення «ментальност мiста».
Аналiз просторових вимiрiв i !х взаемодм у Львовi можна продовжити, але обсяг дано! публг кацм не дозволяе цього. Отож перейдiмо до по-вного синтезу й узагальнення оцЫки просторово! ситуацм в мiстi.
Таким чином, проблеми Львова можна об'еднати в групи, серед яких видтимо:
- транспорты (транспорт через центральну частину, брак парковок, недорозвинутють ктець, у т.ч. й об"!зно!' дороги);
- неконтрольоване ущтьнення забудови, що приводить порушення норм, умов i режимiв
фyнкцiонyвaння мiстa тa його окрeмиx рaйонiв. Пeрeосво8ння й yщiльнeння мa8 вiдбyвaтись з дотримaнням норм i вимог всього мiстa чи рaйо-ну, a нe лишe окрeмоï дiлянки (вимог озeлeнeння, трaнспортноï й iнжeнeрноï iнфрaстрyктyри);
- iнтeнсифiкaцiя aнтропогрeсiï нa озeлeнeнi тe-риторм' мiстa зaгaльного й обмeжeного викорис-тaння, a тaкож спeцiaльного признaчeння. Для випрaвлeння офiцiйниx стaтистичниx xaрaктe-ристик (щiльностi зaбyдови й нaсeлeння, a тaкож зaбeзпeчeння зeлeними нaсaджeннями) фор-мaльно долyчaються до мiстa тeриторiï Брюxо-вeцького i Bинникiвського лiсництв, якi нe вщно-сяться до мiстa. Головнa aлeя Стрийського пaркy зa iнтeнсивнiстю вiдвiдyвaчiв нaгaдy8 головний проeкт y цeнтрi Львовa;
- проблeмa бeзконтрольностi y використaн-нi зeмeль i порyшeннi вимог гeнплaнy (нaприклaд, Крeдобaнк нa сво'(й дiлянцi по вул. Сaxaровa, якa е тeриторi8ю колишнього дитс^^, зрiзaв здоровi дeрeвa для бyдiвництвa шeстиповeрxового жит-лового будинку - прaктично нa тeриторiï Горixо-вого гаю, a питaння прибудинкового озeлeнeння i тeриторiï вирiшyвaтимeться зa рaxyнок пaркy);
- iгнорyвaння вимог гeнплaнy вeдe до попр-шeння комфортност й зaвдae шкоди здоров'ю мeшкaнцiв; зумовлюе пeрeвитрaти з мiського бюджeтy для вирiшeння yсклaднeниx проблeм;
- нe вiдрeгyльовaнi вiдносини мiстa з прилe-глими тeриторiaльними громaдaми (у Соктьни-кax нe xочyть бyдyвaти школу, оскiльки цi питaння вир0уються зa рaxyнок Львовa водночaс мeш-кaнцi цього сeлa iгнорyють потрeби мiстa);
- високий рiвeнь бeзробiття (нaприклaд, у при-мiськомy сeлищi Bинникax у 60% дiтeй у школi бaтьки нe прaцюють);
- нeконтрольовaнa мiгрaцiя (внyтрiшня, зовн0-ня, мaятниковa). Мaятниковa мiгрaцiя, зa рiзни-ми пiдрaxyнкaми, склaдa8 вiд 120 до 180 тис. о^б щодeнно. Здaтнiсть пeрeвeзeння громaдського трaнспортy в пeрiод при'(зду i вiд"íздy мiгрaнтiв нe-достaтня, a бiльшiсть мaятниковиx мiгрaнтiв до'(з-дить до мiстa-цeнтрy привaтним трaнспортом;
Причини криз можнa згрyпyвaти нaстyпним чином:
- iгнорyвaння й нeдотримaння вимог гeнплaнy тa мiстобyдiвноï докyмeнтaцiï;
- нeдосконaлa i провeдeнa з порyшeннями процeдyрa отримaння дозволiв i погоджeнь;
- комeрцiaлiзaцiя мiстобyдiвниx процeсiв;
- рiзнобiй i нeyзгоджeнiсть стaтистичниx дaниx по мiстy;
- низьга компeтeнтнiсть влaди.
Зaгaлом стaн мiстa можнa оxaрaктeризyвaти як пeрeдкризовий з тeндeнцi8ю до динaмiчного погiршeння.
IV. Пошук сxeм виxодy з кризи тa ïx впровa-джeння в обrрyнтyвaння стрaтeгiï тa прaктичнy дiяльнiсть розвитку Львовa. У стрaтeгiяx розвитку стaн мiст нe дiaгностyeться, a проблeми aнa-лiзyються нeдостaтньо. Головнa yвaгa aкцeнтy-еться нa: якостi життя, якe у бшьшост випaдкiв трaктy8ться як можливють провeдeння втьно-го чaсy; формyвaннi мiстa як спiльноти тa пошуку синeргeтичниx eфeктiв вiд зaлyчeниx рiзниx сус-пiльниx груп до життя мiстa; розширeннi дeмо-^a™ i прaв мeшкaнцiв, що пов'язуеться з деями «почути голос» мeшкaнцiв, пiдтримaння iнiцiaтив знизу, мiсцeвими рeфeрeндyмaми, пeрeбyдовa-ми громaдянського сyспiльствa тощо.
Baжливими в розвитку мiстa тa в ïx aнтикризо-виx стрaтeгiяx е питaння eкономiчнi. Biд нaйдaв-нiшиx чaсiв (рaбовлaсництво, спeцифiчнi форми дeмокрaтiï aнтичного свiтy, фeодaлiзмy до гапг тaлiзмy) домiнyвaлa рiзнa eкономiчнa лонга (сис-тeмa) життя мiст i мюько'( спiльноти. Ha сьогоднi в сyспiльствi домiнy6 логiкa вигоди нaд iншими ло-гiкaми й модeлями розвитку мiст. Biдомi й широко використовуються модeлi, дe високо визнaчe-нa роль соцiaльниx умов (осв^, оxоронa здоров'я, збeрeжeння юторичного сeрeдовищa, eкологiч-нiсть i бeзпeчнiсть), a тaкож контролю грошeй чe-рeз подaтки, мiсцeвi вaлюти, зaборони нa бaнкiв-ськi спeкyляцiï, логального пaтрiотизмy тощо.
Слiд змiнити мeтодологiчний пiдxiд до дослг джeння стaнy тa обrрyнтyвaння рiшeнь. Ha прaк-тицi використовуеться комплeксний пiдxiд - зд^-снюеться пофaкторний aнaлiз (гeополiтичний i мiстобyдiвний контeксти, соцiaльно-дeмогрa-фiчнi, eкономiко-господaрськi процeси, iсторич-нi, природно-лaндшaфтнi умови, трaнспортнa ситyaцiя тощо). Ha основi пофaкторного aнaлiзy робиться комплeкснa оцiнкa (сyмyвaння просто-ровиx xaрaктeристик) тa пропонуються конкрeтнi рiшeння. Доцтьно пeрeйти нa aнaлiз й обгрунту-вaння рiшeнь нa основi систeмного пiдxодy, роз-глядaючи мiсто як систeмy цiлiсно - пeрeнeсти yвaгy нa дослiджeння взa8мозв'язкiв мiж вимг рaми, що творять його простр, aджe сaмe у взa-eмодiяx зосeрeджeнi як проблeми, тaк i зaсоби ïx
вир0ення. Запропонована модель 5-вимiрностi простору е при цьому ефективною.
Перспективним шляхом виходу мют iз кризо-вого стану е екологiзацiя й iнновацiйнiсть !х еко-номiки, тобто стратеги розвитку мюта, опертi на ще! промислово! екологм та реiндустрiалiзацií'. Йдеться не просто про повернення промисло-востi (фабрик i заводiв) у мiсто, а ширшого ро-зумiння цього процесу в глобальних стратепях розвитку держави i регiонiв.
Локальний патрiотизм - щеолопя кризових станiв. Видiлимо характеры ознаки ментальност й укра!нського патрютизму як щеологм. Зокрема:
• цЫност укра!нфв (львiв'ян) пов'язанi суттево з цЫностями релiгiйними (незримими, iманент-ними): вiра - це базова потреба людини, релИя
- проекцiя вiри на соцiум (суспiльство), а церква
- со^альна iнституцiя;
• довiрливiсть укра!'н^в, галичан, водночас ви-сока розвинутють Ыту!'цп - народ можна обдури-ти, але вiдчуття не обманиш;
• патрiотизм - це такий тип поведЫки, що за-перечуе популiзм i демагогiю; вимагае жертов-ностi за свою державу, поселення i сiм'ю щоден-ною працею;
• час патрютизму минае, настае час симуля-крiв. Дешеве й популютське все бiльше подоба-еться мешканцям, бо патрiотизм - важка пра-ця, жертовнiсть i заперечення зовышых ефектiв i пiару, тодi як симулякри - це роблення вигляду, притворяння. Прикладами держав, побудованих на щеологм патрютизму, е !зра!ль i США;
• патрiотизм - кризова щеолопя, яка перед-бачае наявнють кризових станiв. Перебуваючи в час перманентних криз, ми мусимо навчитись жити в таких умовах. Проте ситуафя в державi i !! мiстаx ще не досягла кризового стану, тож наразi немае запротребування на цю щеолопю;
• бтьшють полiтичниx систем базуеться на брехы й суперечить нацiонально-патрiотичним принципам. Складно прорахувати со^альы про-цеси, як виникають унаслiдок порушень законiв i правил гри у мiстаx;
• слабкють мiсцевиx влад, що покпадаеться на апокалiптичну свiдомiсть i завищеы со^аль-нi очiкування укра!'нфв (у патрiотизмi необxiдною умовою е наявнють лщера);
• народ зберiга8 оптимiзм, який для багатьох укра!'н^в базуеться на грошах, в Ыших - на вiрi (в Бога, народ, державу).
Вихд системи з кризи та перехщ на новий рiвень розвитку можливий за умов акумулювання вах ре-сурсiв i зусиль та створення «критично! маси для iм-пульсу». Роль лiдера у створены тако! ситуацм не-заперечна. На це вказуе практика кра!н i мiст, що ефективно побороли кризи i стали лiдерами. Таким чином, складовими виходу з кризи мюта виступа-ють: цiнностi со^уму (релiгiйна складова; соцiальнi очiкування; оптимiзм / песимiзм соцiуму); соцiаль-ы реакц^! на порушення; ключова щеолопя (держав-ницька, кризова, матерiалiстична); тип поведЫки влади рiзниx рiвнiв (популiзм, демагогiя, демокра-тичнiсть чи жертовнють, щоденна праця); ефектив-на урбанютична полiтика влади й дотримання правил единих правил для вах учасникiв процесу.
Рiзноманiтнiсть i своерщнють (унiкальнiсть) культур е основою розвитку мюта. Втрата щен-тичностi веде до хаотизацм розвитку. Укра!на та !! мiста втрачають iдентичнiсть, що може привести до розчинення (зникнення) укра!н^в у свтовому xаосi. Для Львова вихщ мiста з кризового стану пов'язуеться з: реалiзацieю нових урбанютичних iдей (про вiдкритi - закри^ системи, компактнi -дисперсы, iдеí' унiверсалiзацií' мiст); встановлен-ням якюних i однакових правил для в^х учасникiв мiстобудiвного процесу (без винятку, яю в умовах Укра!ни важливiшi за закони).
Висновки
Укра!нсью мiста мають швидко пристосову-ватися до глобальних, насамперед економiчниx, змЫ у свiтi. Слiд iнтелектуально й ментально вийти за межi iндустрiального мислення i вiдповiдниx моделей соцiально-економiчного розвитку мiст.
Виxiд на новi моделi не передбачае простого вщкидання iндустрiальноí' моделi й декларуван-ня спекулятивних щей демократизацм та якос^ життя в мiстаx; це перехщ на моделi керованого розвитку та уыверсалiзацм простору мiст.
Через п'ятивимiрну модель мiстобудiвного простору переосмислено явища криз урбаню-тики як складного явища, що охопило в^ сфе-ри людського життя. Кризи у мютах виникають iз неузгодженостi взаемод^ вимiрiв (вимiрiв люди-на - умови - функцп - геометрп - часу).
На основi обгрунтованих методiв проаналiзова-но й оцЫено просторову ситуацiю та урбанiстич-ы шанси Львова. Обгрунтовано змiни в структу-рi мiста як !! важливо! характеристики (зменшення xаотичностi й пiдвищення просторового ладу).
Таким чином, розкрито урбанютичы перспективи розвитку míct та шляхи усунення криз, у т.ч. через оновлення мiстобудiвно'í документацм i стратепч-ного планування íX розвитку. Концеп^я як система iдей, принцитв i макрохарактеристик мае вклю-чати таку послщовнють: систематизацiю задач - обгрунтування критермв оцiнки рiшень - оцЫку й аналiз проблем i íX вза8мопов'язаностi - аналiз чинниюв впливу на ситуацiю - обгрунтування аль-тернативних пропозицiй (вiд влади, громади, екс-пертiв) - вибiр iз множини альтернатив кращого р0ення з допомогою обгрунтованих критермв.
Список використаних джерел
1. Плешкановська А.М. Епохи та мюта / А.М. Плеш-кановська, О.Д. Савченко. - К. : 1н-т урбанiстики, 2019. - 264 с.
2. Словник украпнсько[ мови: в 11 тт. / за ред. 1.Бтодща. 1нститут мовознавства АН УРСР. - К. : Наук. думка, 1973. - Т. 4, с. 343.
3. The Websters Encyclopedic Dictionary of the Englisz Language. - New York : Lexicon Publications, 1989. -2256 р.
4. Lindemann E. Symptomatology and management of acute grief / Е. Lindemann // American Journal of Psychiatry. - 1944. - vol. 101, pp. 141-148.
5. Теория социальной работы : учеб. / под. ред. проф. Е.И. Холостовой. - М. : Юристь, 1999. - 334 с.
6. Badura-Madej W. Wybrane zagadnienia interwencji kryzysowej. Poradnik dla pracownikow socjilnych / Wanda Badura-Madej. - Krakуw : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiegо, 1999. - 210 р.
7. Caplan G. Perspectives on primary prevention / Gerald Caplan and Н. Grunebaum // Archives of General Psychiatry. - 1967. - vol. 17, sept., pp. 331-346.
8. Gilliland E. Crisis intervention strategies / Burl E. Gilliland, Richard K. James. - Pacific Grove, Calif. : Brooks/Cole Pub. Co., 1993. - 622 р.
9. Brammer L. The helping relation-ship: Process und Skills (3rd ed.) / L. Brammer. - Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 1985.
10. Со^ально-педагопчна робота з людьми в кри-зових ситуа^ях. Пдходи до визначення кризи, ви-ди криз [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://stud.com.ua/47356/pedagogika/sotsialno_ pedagogichna_robota_lyudmi_krizovih_situatsiyah ; http://prawo.in.ua/1r/vl-01270.html
11. Флорида P. Кpизa уpбaнiзму. Чoму MiCTa poблять нac нeщacними / Piчapд Флорида, пер. 1рини Бонда-ренко. - К. : Наш Формат, 2019. - 320 с.
12. Габрель М. Просторова органлзацт мicтобyдiв-них систем / М. Габрель. - К. : А.С.С, 2004. - 400 с.
13. Harvey D. Rebel Cities: From the Right to the City to the Urban Revolution [Електронний ресурс] / David Harvey. - London, New York : Verso, 2012. - Режим доступу : http://abahlali.org/files/Harvey_Rebel_cities.pdf
14. Головне управлЫня статистики у Львiвcькiй об-ласт [Електронний ресурс] - Режим доступу : http:// lv.www.ukrstat.gov.ua
15. Цни на нерухомють у мютах УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.zabudovnyk.com.ua
References
1. Pleshkanovska A.M. Epokhy ta mista / A.M. Plesh-kanovska, O.D. Savchenko. - K. : In-t urbanistyky, 2019. - 264 s.
2. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. / za red. I.Bilodida. Instytut movoznavstva AN URSR. - K. : Nauk. dumka, 1973. - T. 4, s. 343.
3. The Websters Encyclopedic Dictionary of the Englisz Language. - New York : Lexicon Publications, 1989. - 2256 р.
4. E. Symptomatology and management of acute grief / Е. Lindemann // American Journal of Psychiatry. -1944. - vol. 101, pp. 141-148.
5. Teoryia sotsyalnoi rabotbi : ucheb. / pod. red. prof. E.Y. Kholostovoi. - M. : Yuryst, 1999. - 334 s.
6. Badura-Madej W. Wybrane zagadnienia interwencji kryzysowej. Poradnik dla pracownikow socjilnych / Wanda Badura-Madej. - Krakyw : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiegо, 1999. - 210 р.
7. Caplan G. Perspectives on primary prevention / Gerald Caplan and Н. Grunebaum // Archives of General Psychiatry. - 1967. - vol. 17, sept., pp. 331-346.
8. Gilliland E. Crisis intervention strategies / Burl E. Gilliland, Richard K. James. - Pacific Grove, Calif. : Brooks/Cole Pub. Co., 1993. - 622 р.
9. Brammer L. The helping relation-ship: Process und Skills (3rd ed.) / L. Brammer. - Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 1985.
1 0. Sotsialno-pedahohichna robota z liudmy v kryzovykh sytuatsiiakh. Pidkhody do vy-znachennia kryzy, vydy kryz [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://stud.com.ua/47356/pedagogika/sotsialno_ pedagogichna_robota_lyudmi_krizovih_situatsiyah ; http://prawo.in.ua/1r/vl-01270.html
11. Floryda P. Kpyza upbanizmu. Chomu micta pobliat nac neshchacnymy / Pichapd Floryda, per. Iryny Bondarenko. - K. : Nash Format, 2019. - 320 s.
12. Habrel M. Prostorova orhanizatsiia mistobudivnykh system / M. Habrel. - K. : A.S.S, 2004. - 400 s.
13. Harvey D. Rebel Cities: From the Right to the City to the Urban Revolution [Elekt-ronnyi resurs] / David Harvey. - London, New York : Verso, 2012. - Rezhym do-stupu : http://abahlali.org/files/Harvey_Rebel_cities.pdf
14. Holovne upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu : http://lv.www.ukrstat.gov.ua
15. Tsiny na nerukhomist u mistakh Ukrainy [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: www.zabudovnyk.com.ua
Даш про aBTopiB
Габрель Микола Михайлович,
доктор техн. наук, професор, НУ «Л^вська полггехнка» e-mail: [email protected] Хром'як Йосип Якович, к.техн.н., НУ <^bBiBCbKa полiтехнiка» e-mail: [email protected] Лисяк Натал'т Михайл'вна, к.э.н., доцент, 1нститут пiдприeмництвa та перспек-тивних технологiй, НУ «Львiвськa полiтехнiкa» e-mail: [email protected]
Данные об авторах Габрель Николай Михайлович,
доктор техн. наук, профессор, НУ «Львовская политехника»
e-mail: [email protected] Хромяк Иосиф Яковлевич,
к. техн.н., НУ «Львовская политехника» e-mail: [email protected] Лысяк Наталья Михайловна,
к.э.н., доцент, Институт предпринимательства и перспективных технологий, НУ «Львовская политехника»
e-mail: [email protected]
Data about the authors Nikolai Gabrel,
Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Lviv Politechnic National University Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected] losif Khromyak,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Lviv Politechnic National University Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected] Natalya Lysiak,
Ph.D. Lviv Politechnic National University Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected]
http://doi.org/10.5281/zenodo.3631606
КУДРЕНКО Н.В., РАЗЬВА 1.С.
Динам1ка чисельносл та економ1чно'| активносл населення Чершпвсько! облаем
У дан'1й статт'1 дослджено сучасний стан та тенденцИ' демограф'нних процеав, що спостер'1га-ються протягом останнх роюв у ЧернИвськй област'1. Проанал1зовано змну чисельност'1 наявного населення Черыпвсько/ област'1 та Укра/ни за даними Державноi служби статистики Укра/ни. Роз-глянуто розподл наявного населення област'1 за типом м1сцевост1. Дослджено динамку чисельност'1 населення Черн'/пвщини в розр1з1 мст та район'1в. Проанал'зовано розподл постйного населення област'1 за основними в'1ковими групами та статтю.
При вивченн'1 зм'1ни чисельност'1 населення важливим показником е природний рух населення. Тому досл'щжено динамку народжуваност'1, смертност та природного приросту [скорочення] населення. Проведено анал'з клькост народжених дтей за в'1ковими групами матер'в. Розглянуто основн'1 причини смерт1. Здйснено анал'з показник\в, як характеризують економ'чну активнсть населення, а саме р'1вня безроб'1ття, зайнятост'1 та економ1чноi активност населення Черыпвсько/ област'1 та Укра/ни в цлому.
Зроблено висновки та надано пропозицИ щодо покращення демограф1чноi ситуацИ у репон1.
Ключов-! слова: демограф1чна ситуация, чисельн'1сть населення, наявне населення, пост'1й-не населення, економ'нно-активне населення, м'1ське i сльське населення, природний прир'1ст [скорочення] населення, в'1ков'1 групи, народжувансть, смертнсть, зайнят'1сть, економ'1чна ак-тивн'1сть.
© КУДРЕНКО Н.В., РАЗЬВА 1.С., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (223)/2019 95
