Социально-эколого-экономическое здоровье города: диагностика состояние и прогнозирование развития Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ШЕшБЯЕМШ

УДК 332.01+711.1 001:10.5281/1впоёо. 1400810

ГАБРЕЛЬ ММ., ЛИСЯК Н.М., ХРОМ'ЯК Й.Я.

Соцiально-еколого-економiчне здоров'я мюта: дiагностика стану та прогнозування розвитку

Предметом домдження е обгрунтування основи ^агностики стану та прогнозування розвитку здорового мста.

Метою до^дження. Розроблена модель соцальних, еколопчних та економ'чних процеав у мстах, визначено методи дослдження та прогнозування його здоров'я на основ'1 анал'зу сучасних концепцй.

Методи до^дження. Вид^лено важлив'1 елементи i чинники, що впливають на мське здоров'я; систематизовано показники його оцнки.

Результати роботи. Визначено актуальнсть досл'щження здоров'я мстяк самостйноI категори у нових геополтичних i сощально-економ'чних умовах для обгрунтування засад новоI м'1стобуд'1в-но'( полтики та розвитку мст.

Галузь застосування результате. Сьогодн в урбан'/стичн'й науц активно застосовуються категори та розробляються концепцн: сталого розвитку, якост'1 життя, атракцйност й конкурентной мст, якост'1 умов проживання, рев'пал'зацн деградованих територй тощо.

Висновки. Запропоновано методи й систему показни^в для анал'зу проблем i д^агностування здоров'я мст. Анал'з окремих вим'1р'1в i 1х взаемодй за вдношенням сум'1сност'1, узгодженост'1, кон-флiктностi дозволяе структурувати масиви iнформацií про стан I динамку ситуацИ, оц '1нити просто-рову ситуац'1ю в мют'1, системно д^агностувати стан I прогнозувати наслдки для мста.

ГАБРЕЛЬ Н.М., ЛИСЯК Н.М., ХРОМ'ЯК И.Я.

Социально-эколого-экономическое здоровье города: диагностика состояние и прогнозирование развития

Предметом исследования является обоснование основы диагностики состояния и прогнозирования развития здорового города.

© ГАБРЕЛЬ М.М., ЛИСЯК Н.М., ХРОМ'ЯК Й.Я., 2018

Целью исследования. Разработана модель социальных, экологических и экономических процессов в городах, определены методы исследования и прогнозирования его здоровья на основе анализа современных концепций.

Методы исследования. Выделены важные элементы и факторы, влияющие на городскую здоровья; систематизированы показатели его оценки.

Результаты работы. Определена актуальность исследования здоровья городов как самостоятельной категории в новых геополитических и социально-экономических условиях для обоснования основ новой градостроительной политики и развития городов.

Область применения результатов. Сегодня в урбанистической науке активно применяются категории и разрабатываются концепции: устойчивого развития, качества жизни, атракцийности и конкурентности городов, качества условий проживания, ревитализации деградированных территорий и тому подобное.

Выводы. Предложены методы и систему показателей для анализа проблем и диагностики здоровья городов. Анализ отдельных измерений и их взаимодействий по отношению совместимости, согласованности, конфликтности позволяет структурировать массивы информации о состоянии и динамике ситуации, оценить пространственную ситуацию в городе, системно диагностировать состояние и прогнозировать последствия для города.

GABREL M.M., LYSIAK N.M., KHROMYAK Yu.Ya.

Socio-economic-economic health of the city: diagnostics of the state and forecasting development

The subject of the study is the substantiation of the basis for diagnosing the condition and forecasting the development of a healthy city.

The purpose of the study. The model of social, ecological and economic processes in cities is developed, methods of research and forecasting of its health are determined on the basis of analysis of modern concepts.

Methods of research. The important elements and factors influencing the city health are highlighted; the indicators of its evaluation are systematized.

Results of the work. The relevance of studying the health of cities as an independent category in the new geopolitical and socio-economic conditions for substantiating the foundations of the new urban planning policy and urban development is determined.

Application of results. Today in the field of urban science, categories are actively used and concepts are developed: sustainable development, quality of life, attractiveness and competitiveness of cities, quality of living conditions, revitalization of degraded territories, etc.

Conclusions. The methods and the system of indicators for the analysis of problems and diagnostics of city health are offered. The analysis of individual measurements and their interactions on the basis of compatibility, consistency, conflict allows us to structure the arrays of information about the state and dynamics of the situation, to evaluate the spatial situation in the city, systematically diagnose the state and predict the consequences for the city.

Постановка проблеми. Поняття здоров'я мю-та як стану мюьких процесс характеризуемся множиною ктькюних i якюних властивостей, що вщображають софальы, економiчнi, функцг ональн процеси та Тх взаемодп в проcторi мю-та. Саме в мюьких процесах прихован чинники, як визначають здоров'я мюта, а вщповщно, мю-

то слщ розглядати як систему-процес (комплекс процеЫв).

Сьогодн в урбанютичый науц активно засто-совуються категорп та розробляються концепций сталого розвитку, якост життя, атрак^йнос-т й конкурентност мют, якост умов проживання, ревiталiзацiТ деградованих територ^ тощо. До-

с^дження проблематики MicbKoro здоров'я в Укра'н не ведуться цтюно, хоч опосередковано зосередженi навколо сучасних концепфй: ста-лого розвитку, трактування мюта як ергатично' системи та розумного мюта.

Анал'1з останшх досл'!джень та пубткацт. Важливе значення вщграють в^чизняы й зару-бiжнi до^дження:

загально'' теорм' урбанiстики — Ю. Бiлокiнb (2001), М. Габрель (2004; 2016), М. ДьомЫ (1991; 2005), е. Клюшыченко (1999), I. Смоляр (1989), В. ^мо-хiн (2004), Г. Фтьваров (2013), T. Borys, P. Rogala (2008), S. Gzell (2008), J. Chmielewski (2001), P. Lorens, I. Mironowicz (2013), Т. Sumien (1992);

визначення якост життя в мiстах — Т. Markowski (1999), К. Gawlikowska-Hueckel, S. Uminski (1999), А. Holub (2002), S. Liszewski (2007), Z. Rykiel, К. Zerebecka (2004), Z. Ziobrowski (1992);

атрак^йност й конкурентност мют — О. Ди-да, В. Нудельман (2015), А. Плешкановська (2014), W. Bоnenberg (2010), S. Kozlowski, А. Wojnarowska (2011), Z. Zuziak (2008);

еколопчност — А. Вергунов (1991), В. Гуцуляк (2002), В. Кучерявий (2001), Б. Солуха, Г. Фукс (2004), М. Голубець (2006), О. Янщький (1987).

Для розкриття сут здорового мiста корисною е методологiя системного пiдходу. У бтьшос-тi урбанiстичних концепцiй мiсто розглядаеться як система-об'ект. У випадку розгляду мюта як системи-процесу дослiдники головно акценту-ють увагу на окремих iз них, наприклад, на оцЫц екологiчних (оцiнка впливу об'eктiв на навколиш-не середовище ОВОС), кримЫогенних, со^аль-них, економiчних тощо процеЫв, '!х взаемодп' з простором. Проте саме у взаемодп' проце^в зо-середженi основнi проблеми й резерви, пов'язан зi здоров'ям мiста. Методолопя системного пщ-ходу дозволяе розглянути процеси в мiстi в уай повнотi !'х зв'язкiв i взаемодп, вивчаючи мiсто як систему, а не як реалiзацiю окремих фунщй.

Метою публ'жаци е обгрунтувати методичн основи дiагностики стану та прогнозування розвитку здорового мюта. Завдання:

- уточнити поняття «здоров'я мюта»;

- розробити модель процеЫв у мютах та '!х пов'язанiстb зi станом його здоров'я;

- видтити показники, якi впливають на мюьке здоров'я, систематизувати !'х i обгрунтувати кри-терп' оцiнки;

- обгрунтувати методичн основи аналГзу, дг агностики стану та прогнозування розвитку здоров'я мюта;

- перев^ити розроблений пщхщ для д^гносту-вання стану здоров'я вибраного мюта.

Виклад основного матеpiалу. Вихщними умовами дослГдження е твердження:

- здоров'я мюта видтяеться як фундаментальна категорт соцГально-економГчно''' науки та урбанютики i потребуе самос^йного вивчення;

- основы чинники, як впливають на здоров'я мiста, зосереджен в процесах, що вiдбуваютbся в мютах, а вщповщно, доцтьно розглядати мюто як систему-процес;

- при дослiдженнi проблем «здоров'я мюта» багато задач важко формалТзувати, а нематема-тичн методи зменшують ефективнiстb; виходом е об'еднання лопчного i чуттевого в сприйнятт й оцЫц стану систем;

- характеристика мют та оцЫка стану |'х здоров'я зд^снюеться на багатокритерiалbнiй основ! за узагальненими критерiями в межах од-норщних груп характеристик.

I. Kатегорiально-понятiйний апарат та умови формування здорового мiста. Багато з понять урбанютики неоднозначно значною м!рою абстрактнi й загалbнi. Такими, зокрема, е поняття якост життя та якост мюького простору.

Якють життя визначае пов'язанiстb мГж об'ективними й суб'ективними складовими життя, характеризуемся об'ективними (со^ально-економiчними) й суб'ективними показниками — насамперед психолопчними (задоволення вщ життя в сптьнот^ використання сусптьних благ, проведення втьного часу i т.д.).

Якють мюького середовища пов'язана передуем ¡з характеристиками просторового впо-рядкування: сфера послуг, транспорту, Ыфор-матизацп', технолопй, стану зелених територiй, iсторична спадщина, громадсbкi простори, культуры цЫност^ атракцiйнiстb i естетика простору.

Здорове мюто — це мюто з софально й еколо-пчно безпечними процесами, в яких ефективно використовуеться потенфал та реалiзуютbся ме-хаызми самооргаызацп'.

Концепцiя сталого розвитку (sustainable development) трактуе «розвиток як забезпечен-ня потреби сьогодышых поколЫь без обмежень можливостей у задоволеннi потреб майбутых по-колЫь i без шкоди для природного довктля». Сто-

совно мют це здатнють мicтобyдiвниx систем за-безпечувати виконання фyнкцiй на piBHi вимог щодо якоcтi життя, яке задовольняе сусптьство, без обмеження можливостей теперiшнього i май-бyтнix поколiнь, а також без негативних наcлiдкiв для системи та и оточення. Включае середовищ-нi, cycпiльнi й економiчнi елементи та розглядае 1х у едност й вза8Mозалежноcтi, передбачае по-кращення якоcтi життя мешканцiв з урахуванням культурних, еколопчних, сусптьних, економiчниx, полiтичниx та iнcтитyцiйниx чинникiв без шкоди i негативних наcлiдкiв для майбутых поколiнь.

Концепцiя розумного мicта (Smart Sity) розглядае насамперед Ыформац^ний та комунка-цiйний аспекти. «Розумне мicто» бiльш пщготов-лене до вир0ення проблем i швидше реагуе на cкладнi задачi й виклики. Технологи, пов'язанi з ним, скерован на yправлiння мicтом i його тран-спортною системою, використання енергп, охо-рону здоров'я, використання води та ут^зацш вiдxодiв. Проте з'являються загрози ^норування iншиx важливих складових розвитку мicт, пробле-ми обробки великих маcивiв даних, орieнтованicть моделi на бiзнеc i фyнкцiональнy рацюнальнють.

Eргатичнi концепцп мicта передбачають умовне його наближення до живого оргаызму (системи з поведЫкою), тобто мюто, яке пристосовуеться до змiни умов та мютить нечiткi характеристики й функцм, що погано пщдаються формалiзацií. Такий погляд доцiльний, осктьки урбосистеми формуються людьми i для людей. В людин бю-лопчне закладено природою, а cоцiальне набуте в результат розвитку.

Порiвняння принцитв побудови й функцюну-вання бю- й урбосистем виявляе цiкавi збiжноc-тi й залежноcтi. Бiоcиcтеми становлять не сукуп-нicть окремих елемен^в, а ix органiчнy eднicть, тобто кожен виконуе власну фyнкцiю, при цьому маючи програму цто'( оргаызацм, а отже, i здатнють пiдcтраxовyвати та навiть переcпецiалiзо-вуватись. У випадку, коли система досягае «ще-ально'!' функцюнально'!' чистоти», розпочинаеться ii деградацiя й руйнування. О^м того, для бю-систем характерна циктчнють у розвитку: заро-дження - зрiлicть - cтарiння - смерть, що проявляемся в часк Мicьким системам притаманна просторово-часова циклiчнicть, коли зароджен-ня й розвиток вщбуваються не лише в чаЫ, а й територiально. Для ергатичних систем важливий перiод оптимуму функцюнування (найпродуктив-

HÎrni пeрiоди для певних функ^й). Якщо ж для жи-вих opraHÎ3MÎB оптимальним е конкретний bîk, то для мюьких — характеристики: кiлькоcтi населен-ня, poçMipy, структури територм', фyнкцiй тощо.

Мeтодологiя системного пiдходy служить основою до^дження здоров'я мicт, ix просторово''' ор-гaнiзaцiï та розвитку. Мicтобyдiвнi системи вщнесе-нi нами до класу ергатичних систем, характерними ознаками яких е нaявнicть ЫтелектуальноТ складо-во''', велика cклaднicть i динaмiзм. Склaднicть мicт обумовлюе необхщнють урахування '¿х cоцiaльниx, eкономiчниx, технолопчних, eкологiчниx, естетич-них, icторичниx та Ыших характеристик, взaeмодiй i зв'язюв. Для вceбiчного ix доcлiджeння слщ оперу-вати великими масивами рiзномaнiтноï Ыформа-ци. Важливим е також широке залучення мeтодiв багатокрт^альноТ оцЫки властивостей систем i мeтодiв cyмiжниx наук.

Таким чином, уточнення понять та стислий aнaлiз сучасних концепцп, якi мають вiдношeння до порушено!' проблеми, дозволяють стверджу-вати, що основы чинники, як формують i впли-вають на здоров'я мюта, зосереджен в процесах життя й дiяльноcтi мicькиx систем.

II. Структура процеЫв у MÏCTax. Важпивою умовою для осмислення здоров'я мюта е видг лення та кпacифiкaцiя проце^в у мicтax. 1нте-гральним критeрieм стану мicтa нами визначено cоцiaльно-eколого-eкономiчнy eфeктивнicть життя i дiяльноcтi. Цим критeрieм можна харак-теризувати й оцЫювати рiзнi системи та процеси в мютах, у т.ч. здоров'я мюта.

1. Со^альн процеси. Головною складовою творення й функцюнування мют е людина. Можна видтити рiзнi аспекти цього вимiрy мюько-го простору — мicцeвi житeлi, приМдж^ Ывесто-ри та особи, що приймають мicтобyдiвнi р0ення, а також система цiнноcтeй, рiвeнь оcвiти, характеристики ciмeй, мaтeрiaльний стан мeшкaнцiв та iн. У наш^ зaдaчi вимiр «людина» розгляда-еться як cпiльнотa, для яко!' твориться середови-ще життeдiяльноcтi. Вiдповiдно, cоцiaльнi процеси у мютах можуть подiлятиcя залежно вiд рiвня ieрaрxiï, вiковиx груп, нaцiонaльниx i полiтичниx характеристик. У мicтax рeaлiзyютьcя процеси, що забезпечують комфорт проживання, безпе-ку людей, дyxовнi й культуры запити, фiзiологiчнi потреби, со^альы комункацм' тощо.

2. Зовншн умови та процеси. На стан мют ви-значально впливають полiтико-прaвовi умови,

багато з яких е результатом зовышых процесiв i явищ. Такими умовами е: полiтика державно''' та регюнальноТ влад щодо розвитку територп', вибору прiоритетних напрямiв дстльносл, створення пра-вових умов розвитку мют. Доцтьно видтити також умови розмщення мiста, наявнi ресурси (природы, фЫансовй, нормативнi вимоги й обмеження, умови iнвестування, у т.ч. в еколопчы процеси.

3. Еколопчы процеси безпосередньо пов'язаы з! шкщливими наслщками життедГяльност^ з! споживанням ресурсiв, у т.ч. непоновлюваних, а також з ¡нженерною ¡нфраструктурою (очистка побутових вГдходГв, стоюв, електричнi мережi). Якщо система неефективно використовуе ресурси, вона не може вважатись здоровою.

4. Економ1чн1 процеси тради^йно пов'язаы з функцГями систем, як роздтяються на зовышы, внутр0ы та функцп' узгодження. Щодо мют слщ пщкреслити, що Тх зовышы функцп' пов'язаы передуем ¡з мюцем у надсистемк Внутр0ня скла-дова мюько1' функцп' зумовлена потребами людей, охоплюе стан мюцево''' галуз! мюта, ринок нерухомост тощо. Функцп узгодження (управлЫ-ня, координацп) пов'язаы з послугами та буд^ни-цтвом у мют (житлового, громадського, об'ектв соцГально''' й ¡нженерно''' ¡нфраструктури). Таким чином, економны процеси пов'язаы з дтльню-тю людини i спрямоваы на створення матерГаль-них цЫностей, можуть бути подтеы на виробнич^ процеси в обслуговуючГй сфер!, транспорт!.

5. Територ'альн процеси — це насамперед характеристики розпланування, розташування, структури та розмГру територп (конфГгурацГя, масштаб, структура). Процеси, пов'язаы з цим вимГром мюта, характеризуються розбудовою ¡нженерно''' й транспортно''' ¡нфраструктур, змЫа-ми розмрв i структури розпланування.

6. 1сторичН процеси охоплюють минуле, су-часнють i перспективи мюта, включають вков! характеристики наявних об'ектв, часов! характеристики об'ектв, що проектуються. Бтьшють мют Укра'ни ¡сторичы, що створюе певы проблемы ситуацп' та процеси, пов'язаы з ¡сторич-ним середовищем, — модернiзацi8ю, реконструкцию (ревiталiзацi8ю) ¡сторичних територп. Сучаснють у часовому вимГр! визначаеться також часовими характеристиками проектованих об'ектв i тривалютю реалГзацп' проектв.

Таким чином, трактуючи здоров'я мюта як ефективы процеси в ньому, зробимо класифка-

цю загальномюьких проце^в за: 1) юрархюю (за-гальномюьк процеси - технологий комплекси - технологи' - операцп' - дп' - обмЫи); 2) впливом на здоров'я — негативы чи позитивы результати, або як е нейтральними у вплив! на здоров'я мюта; 3) динамкою — процеси проткають у час! (низька, середня, висока динамки). Групування процесс зроблено для того, щоб при виникнены неспри-ятливих вщхилень була можливють запобГгання 'м на вщповщних рГвнях та в межах певних тиыв.

III. Показники здорового мюта. Обгрун-тування показниюв для аналГзу й оцЫки стану здоров'я мюта здГйснено за двома ыдходами: вибГр ¡з системи показниюв уже ¡снуючих, об-грунтованих у рГзних наукових концеп^ях; об-грунтування показниюв з використанням модел! людина - функцп - умови - геометрт - час.

Здорове мюто тюно пов'язане з концепцию ста-лого розвитку. европейська комюст (2001 р.) за-пропонувала таю показники сталого розвитку мют:

1) задоволення мешканцю вщ життя в сптьнотк

2) участь мюта в глобальних змЫах ктмату;

3) мюька мобтьнють i громадський транспорт;

4) доступнють послуг i громадського простору;

5) якють локального повГтря;

6) доступнють до освГтых закладГв;

7) якють управлЫня локально''' влади i локального бГзнесу;

8) шумове забруднення;

9) ефективне господарювання територтми;

10) продукти, що просувають на ринок сталий розвиток;

11) споживання непоновлюваних ресурса та вщновлювано''' енергп.

В ¡ншому европейському документ! (1999) за-пропоновано 15 показниюв сталого розвитку мют, як роздтеы в три групи:

1) глобальне середовище (глобальний клг мат; закислення Трунив; токсичнють екосистеми; стан води; споживання енергп');

2) локальна якють життя (якють повГтря; ло-кальы змЫи середовища; управлЫня вщходами; мюька мобтьнють);

3) ¡нш! показники (сусптьна справедливють; житлов! умови; громадська безпека; економнний розвиток; якють громадського простору та озеле-нення; залучення мешканцю до мюьких процеЫв).

У Канада США, Австралп особливе значен-ня надаеться зв'язку способу загосподарю-вання середовища i його якостк Пщкреслюеть-

ся зв'язок мiж оргаыза^ею мicького простору та здоров'ям i самопочуттям мeшкaнцiв. Це ви-водиться з твердження, що мicькe середовище впливае на людcькi емоци, думки, формування сусптьноТ cвiдомоcтi. Пiдкрecлю8тьcя роль культурно' спадщини у сталому розвитку мют. У Hi-мeччинi видiляютьcя двi групи покaзникiв ста-лого розвитку: 1) дiяльнicть людей — сусптьна, полiтичнa, культурна, eкономiчнa aктивнicть; 2) середовищний вимiр, що вщображае зв'язки мiж людською активнютю й середовищем. В Ан-глм' практикуеться бiльшa нaцiлeнicть на людину в проблематиц сталого розвитку мют. Особлива увага придтяеться cycпiльнiй безпец та задо-воленню вiд пращ культури, естетики простору. N. Rosales (2010) видтяе п'ять головних атри-булв сталого розвитку мicтa: безпечне; здоро-ве; aтрaкцiйнe вiзyaльно й культурно; ефективне i функцюнальне; софальноТ рiвноcтi.

В Укра1ы з 2007 р. складаеться власний «Рейтинг найкращих мют Укра'ни», який проводять журналюти журналу «Фокус» та до якого входять 55 мют Укра'ни. Основними критeрiями для оцг нювання мют е: eкономiчнe становище, рiвeнь кримЫогенно' безпеки, рiвeнь розвитку Ыфра-структури, якicть комунальних послуг, стан еко-логiчного середовища, рiвeнь мобтьност насе-лення, мiжнaроднi трaнcпортнi сполучення.

Вщповщно до означених aтрибyтiв доцть-но сформулювати пeвнi вимоги до показниюв здоров'я мicтa. Показники здоров'я мюта мають включати вплив мюта на середовище в глобальному масштабу а також пов'язання реакфй лю-дини на впливи оточення — фiзичниx, cycпiльниx i духовних аспек^в, що впливають на здоров'я. Здоров'я мюта означае також доступ до дiяль-ноcтi, що забезпечуе cycпiльнy iнтeгрaцiю й узго-джен пов'язання мiж розвитком i середовищем. Ц показники вiдноcятьcя до якост проживання в мicькомy ceрeдовищi, мюького мeтaболiзмy (ре-акцм' на змЫи в елементах мicького середовища), а також узгодженост з положеннями сталого розвитку конкретного мюта.

Використовуючи обгрунтовану модель п'ятивимiрного простору (Габрель, 2004), сфор-мулюемо показники здорового мюта. Тради^йно показники подтяються на ceрeдовищнi, eкономiч-нi й со^альы (людина - середовище - дiяльнicть). 1нколи пропонуються iнcтитyцiйнi показники, але найчаслше ïx включають у групу со^альних. Мо-

дель п'ятивимiрного мicтобyдiвного простору (людина - функцм' - умови - гeомeтрiя - час) най-повнiшe характеризуе мicький проcтiр, дозволяе обгрунтувати систему показниюв не лише в межах окремих вимiрiв, а й ïx дво-, три-, чотири- та п'ятивимiрниx поеднань; дае можпивicть визначи-ти всю множину характеристик здоров'я мюта.

Кожна з пeрeлiчeниx складових мicтить певну множину кiлькicниx i якюних характеристик. У цих координатах формуються показники здоров'я мста:

1) cоцiaльно-полiтичний стан мicтa;

2) eкономiчнa aктивнicть мeшкaнцiв;

3) якicть мюького середовища для проживання;

4) стан ринку нерухомостк

5) упорядкованють простору мюта;

6) ефективнють використання ресурЫв;

7) якicть Ывестицм' в мюто вщповщно до соцг альних, еколопчних та eкономiчниx eфeктiв;

8) вщношення до cпeцiaльниx cоцiaльниx груп (неповносправы, довготривaлi бeзробiтнi, без-хатченки, самотн cтaрiючi особи, бaгaтодiтнi ам'У, мiгрaнти та iншi категори', визнaчeнi за кри-тeрiями прибyткiв, вiкy, цивтьного стану, стану здоров'я, походження тощо);

9) стан i темпи розбудови софально' й Ыженер-но' Ыфраструктур;

10) проcторово-композицiйнi ефекти нового бyдiвництвa в проcторi мicтa;

11) збереження, використання та охорона ic-торичного середовища.

IV. Аналiз здоров'я мюта Львова. Використовуючи обгрунтован показники, наведемо ïx зна-чення та зд^снимо aнaлiз проблем зi здоров'ям Львова.

1 ) Соцiaльно-полiтичний стан мюта Львова обумовлений процесами i со^ально-полг тичними й eкономiчними умовами, яю склалися в дeржaвi (вiйcьковий конфлiкт на Сxодi кра'ни, нeрозв'язaнicть структурних проблем украУнськоУ економки, пeрexiд до системи дeцeнтрaлiзовa-ного управлЫня). На тлi означених процеЫв спо-cтeрiгaeмо зниження ycix мaкроeкономiчниx по-кaзникiв, що виступають Ыдикаторами поточно' со^альноУ ситуаци. Зростання ВВП склало 2% i не характеризуе динамку зростання економки. Цей показник повинен бути значно вищим, щоб компенсувати падЫня, яке вщбулося в 20142015 рр. Рiвeнь ВВП на одну особу в 2017-му склав 2641,4 дол.США; рiвeнь Ыфляцп в 2016-му — 12,4%, 2017 р. — 13,7%. Со^альы стан-

дарти (зарплати, пенсп) зростають, проте надто повiльними темпами.

Проблеми мicта головно збiгаютьcя з загаль-ноукраТнськими: зниження зайнятоcтi працез-датного населення, падiння рiвня життя, по-ступовий занепад софальноТ iнфраструктури, вщсутнють робочих мiсць, зниження рiвня осо-бистоТ безпеки створюють пiдrрунтя для невдо-волення, розчарування i сусптьних напруг. Разом iз тим мюто Львiв як найбiльше на теренах захщних областей УкраТни мае своТ переваги:

- умови розмщення в системi розселення й основних транспортних комунка^й, а також природного оточення е важливими стосовно перспектив розвитку i безпеки. Наприклад, у сьогод-нiшнiх умовах конфлкту на сходi УкраТни значна частина заможних людей розглядае «безпечы» регiони й мiста як привабливi для iнвестування в будiвництво та придбання нерухомостк

- зростання Ыдексу соцiально-полiтично-го стану мiста. В останн десятилiття, а особливо пюля проведення у Львовi бвро-2012, розви-нулись функцп, якi пiдвищують цей Ыдекс (роз-будовано мiжнародний аеропорт; закладено й успiшно функцiонують 18 консульств рiзних кра-Тн; зросла туристична атрактивнють мiста);

- близькють до кордону, високий потенцг ал Львiвськоí областi у розвитку санаторно-ку-рортних i рекреацiйних послуг.

2) ЕкономЫна активность мешканцЫ. Кть-кють працiвникiв Львова, за даними Головного управлЫня статистики у Львiвськiй областi, якi зайнятi в у^х сферах економiчноí дiяльностi, за станом на 01.01.2017 р. склала 232,0 тис. оЫб (38% населення мюта). Структура зайнятост характеризуемся зменшенням частки зайнятих у суспiльному виробництв^ що обумовлено еконо-мiчними й демографiчними (старiнням населення) чинниками. Нестабтьнють полiтичноí ситуацп в державi завдала значного удару основам пщ-при8мливостi, спостерiга8ться значне зниження ктькост малих пiдпри8мств та зменшення числа зайнятих на них. Наявний трудовий потенфал головно формують незайняте населення працез-датного вку й безробтк

3) Яюсть мюького середовища для проживан-ня оцiнимо об'ективними показниками, що тракту-ють його як систему умов жип^яльносл людини: стан природного й культурного середовища; рiвень матерiальних умов життя, сусптьы умови, а також

характеристиками якосл життя: рГвень матерГаль-них умов; стан власного здоров'я, стан природного i культурного середовища; сусптьы умови, рГвень безпеки (еколопчна, кримЫогенна та ¡н.).

МатерГальний стан е одыею з найгострших проблем серед у^х складових якост життя меш-кан^в мюта. На це вказують статистичн дан й соцюлопчы дослщження. Середньомюяч-на заробта плата у м. Львов! 2016 року склала 5028 грн, 2017-го — 6836 грн; середый роз-мГр призначено''' мюячно''' пенсп' у 2017 р. — 2240 грн. Незважаючи на пщвищення середнього р^-ня заробГтно''' плати, ¡снуе значне вщхилення мГж рГвнем реально''' заробГтно''' плати i рГвнем ¡нфля-ци. У структур! витрат вагомою залишаеться частка витрат на харчування i комунальн послу-ги — понад 50% (Головне управлЫня статистики у Льв^сьюй области 2017).

Стан навколишнього природного середовища мюта. Основними видами забруднення середовища е:

- викиди в атмосферне повГтря вщ автомо-бтьного транспорту, р^ень якого за останн 20 роюв зрю у 5 разГв. Ситуацш ускладнюють ком-пактнють i висока щтьнють забудови мюта, рг вень розвитку i пропускна здатнють вулично' мережу невир0енють питань об'1'зд!в, паркувань i обмеження в'1'зду в центральну частину, низький рГвень функцюнування громадського електро-транспорту. Найбтьш загазованою вважаеться центральна частина мюта i зони навколо транспортних вузлГв;

- шум, спричинений високою ¡нтенсивнютю руху автомобтьного й залГзничного транспорту, аеропорт;

- побутов! вщходи; питання, пов'язаы з санг тарною очисткою, належать до найгостр0их через невиршенють проблеми з закриттям ¡сную-чого смГттезвалища (стало активним джерелом забруднення навколишнього середовища), бу-д^ництва смГттепереробного заводу. Ситуафя викликае протести не лише мешканцю навко-лишых ст, як вимагають закриття смГттезвали-ща та оголошення ц!е1' територп зоною надзви-чайно''' еколопчно''' ситуацп', а й населення ¡нших областей, як забруднюють львГвським смГттям.

Стан здоров'я мешканцГв, за даними мюькздо-роввщдту, характеризуеться незначними вщ-хиленнями вщ середых показникв по захворю-ваност оргаыв дихання i травлення. Фактичний

мaтeрiaл щодо стану навколишнього середовища дозволяе пов'язати його iз забруднен-ням повiтряного басейну, питно' води i харчових продук^в внacлiдок забруднення стьськогос-подарських земель примюько' зони (Кучерявий, 2001). В центральна чacтинi мicтa констатують пщвищену зaxворювaнicть нервовими й серце-во-судинними хворобами, причинами чого ви-знано нaдмiрний шум i високу щтьнють розсе-лення, що породжуе стреси.

Експертн доcлiджeння, зокрема проведен Львiвcьким медичним yнiвeрcитeтом (2018), вказують, що житeлiв Львiвщини, якi визнають здоров'я найбтьшою цiннicтю у жити найгострг ше турбуе проблема «доступности медичних по-слуг, зокрема рiвeнь цiн на медикаменти, нaдмiр висока вартють послуг лiкyвaння, рiвeнь забез-печення безкоштовними лiкaми.

Рiвeнь кримЫогенно! безпеки. Стaтиcтичнi да-нi фксують рiзкe збiльшeння рiвня злочинноcтi у мютк з 2015 р. коефщент злочинноcтi зрic у 2 рази порiвняно з попeрeднiми роками.

Характеризуючи якють життя у мicтi, вщзначи-мо, що вiдноcини мiж характеристиками рiзнять-ся — один i той самий мaтeрiaльний стан для од-нiвï людини може викликати задоволення, а для Ышо1' бути незадовтьним. Для хворо' людини

найважлив0им показником якоcтi життя е стан и впасного здоров'я. Для людей з рiзним рiвнeм купьтури неоднакове значення мае стан природного й культурного середовищ. Отже, якють життя людини слщ сприймати з пози^й власноТ пер-спективи, суб'ективност оцiнки ситуацп, а почуття комфорту - дискомфорту залежить вщ структури потреб, ЫдивщуальноТ системи цЫностей та ро-зумiння сенсу життя.

4) Стан ринку нерухомосп. За цЫовими по-казниками i рiвнeм доxiдностi нeруxомостi м. Львiв посщае друге мiсцe в Укра'У. На первинному ринку збтьшилась пропозицiя житла й комер^йноТ не-руxомостi. Середня вартють житла на первинному ринку у м.Львовi складае 175000 грн/м.кв., ко-мерц^ноТ нeруxомостi — 15000-20000 грн/м.кв. (рис.1). Споруджуеться житло двох типiв: багато-повeрxовi житповi комплекси й котеджн мiстeчка — стввщношення, вiдповiдно, 80% i 20%.

На вторинному ринку незначне зниження по-питу i цiн на житло. Bартiсть житла складае в се-редньому 15750-18000 грн/м.кв. (рис. 2).

Вартють зeмлi коливаеться в мeжаx вiд 15 до 50 тис. дол. за сотку. На рiвeнь цЫ впливають: на-бпижeнiсть до рeкрeацiйниx тeриторiй, наявнiсть iнфраструктури, транспортноТ розв'язки. Доцiпьно також розмежувати дтянки, придатнi пiд забудову

Рисунок 1. Динам1ка ц1н на житло на первинному ринку в м.Львов1

Джерело: https://zabudovnyk.com.ua

Рисунок 2. Динам1ка цш на житло на вторинному ринку в м.Львов1

Джерело: https://zabudovnyk.com.ua

Ыдивщуальну житлову (особняки) i багатоповер-xову (багатоквартирнi житповi будинки). Для пер-шиx цiни коливаються в мeжаx 15-30 тис. дол. за сотку, в другому — вщ 30-ти i вище.

На подальший розвиток ринку нeруxомостi впливатиме рiвeнь Ывестиц^ноТ привабливос-тi мюта, рiвeнь доxодiв населення та особливост просторовоТ ситуацп, зокрема обмeжeнiсть тери-торiапьниx рeсурсiв внутрi мiста.

5) Упорядковашсть простору мста. Про-стiр Львова xарактeризу8ться надкомпактнiстю. Тeриторiя мiста мае радiапьно-кiпьцeву структуру, вщповщно до якоТ сформована й вулич-но-транспортна мережа (найкоротшi маршрути, якi з'еднують бiпьшiсть масивiв мюта, проxодять через його центр). Щтьнють населення в меж-аx Львова становить 4500 чол./км2 територп i е однi8ю з найвищиx серед вeликиx мiст УкраТни. Характеристику простору мюта зд^снимо у на-прямку «центр - пeрифeрiя».

а) Центр мюта займае площу 1811,76 га (10% територп мiста). Частка забудованиx земель — 97%. Характеризуеться найвищою щiпьнiстю за-будови, майже повною вщсутнютю тeриторiапьниx рeзeрвiв. Тут сконцентровано 60% кредитно-фг нансовиx установ, 40% установ державноТ влади, 30% готeлiв, 80% закпадiв освiти, науки i культу-ри, 45% закпадiв торгiвпi й громадського xарчу-вання. 1сторична частина мiста площею 140,0 га належить до культурно!' спадщини ЮНЕСКО, тут налiчуeться 1276 пам'яток арxiтeктури, у т.ч. 216 пам'яток загальнодержавного значення.

6) Серединна — зона розмщення рiзноманiтниx форм забудови, xарактeризуeться середньою щiпьнiстю забудови; значна частина зони зайня-та промисловими й комунально-складськими тeриторiями, розвинутими головно у мiжвоeнний пeрiод та в пeршi роки радянського пeрiоду.

в) Пeрифeрiя — тeриторiя на стику мюта з при-мiськими формами забудови; xарактeризуeть-ся високою щiльнiстю забудови новиx житловиx районiв, наявнiстю значноТ кiлькостi вiльниx вiд забудови дтянок. 6 тeриторi8ю для розмiщeння функ^й, якi потребують вeликиx площ: промис-ловоТ, транспортноТ, логютичноТ.

Окремо видтимо рeкрeацiйнi зони (парки, сквери, люопарки та лiсосмуги), якi вiдiграють домЫуюче значення у формуваннi здорового мюта. У Львовi приблизно 30 основниx рекре-ацiйно-парковиx зон. Цей прос^р переважно в

занедбаному станi. Упродовж останнix 20-ти рокiв роботи з благоустрою ведуться етзодич-но й фрагментарно, фактично не оновлюються зелен насадження, середовище парюв i скве-рiв вiзуально «засмiчeно» клаптиковими замо-щеннями, на недостатньо фаxовому рiвнi вико-нанi й розташованi рекламы щити, xудожньо не узгоджeнi за масштабом, кольором, матeрiалом, стилiстикою, малими арxiтeктурними формами i мiським устаткуванням. Назрта гостра потреба в дiяx з формування i розвитку взаемопов'язаноТ системи впорядкування зeлeниx просторiв мюта на основi комплексного пдаоду до íx обла-штування й упорядкування. Озеленення стало першою жертвою на шляxу розширення мюькоТ забудови, про що свщчать приклади Львова, де, незважаючи на громадськ протести, вирубують-ся зeлeнi смуги для каттального будiвництва.

Аналiз показав, що за наявност значниx територп для розширення рекреа^йно-парко-виx просторiв фактично погiршилися умови для масового вщпочинку населення в люопарко-в^ зонi Львова. Найцiннiшi природнi компонен-ти мiсцeвостi стали основними об'ектами масо-воТ неоргаызованоТ рекреацп, мають виражен ознаки деградацп природного ландшафту. На-мiтилися й iншi негативы тенденцп в осво8ннi й використанн мешканцями озeлeнeниx терито-рiй: заxоплeння ландшафтно-цiнниx дiлянок пiд самовiльнe будiвництво, спорудження гаражiв i автомобiльниx стоянок, перетворення тальвепв у смiтт8звалища, облаштування на важливиx вг зуальниx зв'язкаx природного довкiлля малови-разниx арxiтeктурниx об'8ктiв.

6) Ефектившсть використання ресурсе. Мюто не мае достатнix внутрiшнix рeсурсiв для соцiально-eкономiчного розвитку, Ыфраструкту-ри, розвантаження центральноТ частини вщ транспорту. Наявнi внутрюистемы ресурси для розвитку функ^й мiста як центру мiжнародниx зв'язюв.

Тeриторiальнi ресурси обмeжeнi. Загальна площа земель мiста Львова становить 17101 га, у т.ч. 66% територп мюта складають забу-дован земл^ 20% займають лiси, 11% — Ыше. Проблема використання зeмeльниx ресурЫв мiста сьогоднi постала надзвичайно гостро. Вщ-сутнiсть вiдповiдальностi за к використання при-звела до незбалансованост юнуючоТ земельноТ структури мiста з потребами функ^й. У мiстi брак територп для його ефективного функцюнуван-

ня, зокрема недостатню кшьмсть TepnTopié mícts займае транспортна фунщя, мае Micqe дeфiцит TepnTopié для розм^ення мiськиx об'eктiв. Од-ночасно OKpeMi промисловi й спeцiальнi пщпри-емства мають надлишковi тeриторN, як викорис-товуються малоeфeктивно. Спiввiдношeння Mix сформованими ландшафтами мюта змЫюеть-ся на користь торгово-розважальних, житлових i транспортних функцм (при змeншeннi промис-лових) та рeкрeацiйно-парковиx тeриторiй. Мюто функцiонуe в умовах ринково''' eкономiки, що нe могло бути враxованe дiючим гeнпланом (2008). Зростае функцюнальна рiзноманiтнiсть i нeвпо-рядкованiсть мюького простору.

Брак тeриторiальниx рeсурсiв внутрi мiста та надкомпактнiсть Львова обумовлюють вимогу принципового пeрeгляду вiдносин мюта з при-мiськими тeриторiальними громадами. Peгулю-вання таких вiдносин мае вщбуватись на засадах рiвноправностi й взаемно''' вигоди.

7) Якiсть ^ec™^''' в мiсто вiдповiдно до соцН альних, eкологiчниx та eкономiчниx eфeктiв. Ди-намiка iнвeстування eкономiки Львова впродовж 2005-2017 рр. xарактeризуeться нарощуван-ням обсягiв iнвeстицiй з 2005-го та знижeн-ням тeмпiв зростання у 2010-2014 рр. (рис.

3). У 2008 р. пiдвищeння надxоджeнь ^ec™-цiй зумовлeно пiдготовкою Львова до чeмпiона-ту з футболу бвро-2012: в eкономiку мiста тодi спрямовано 10,5 млрд грн, з яких 77% (8,1 млрд грн) — дeржавнi кошти, 2,0% (0,28 млрд грн) — мiсцeвий бюджeт, 21% (2,2 млрд грн) — кошти iнвeсторiв. У 2015-2017 рр. рiвeнь капiтальниx iнвeстицiй пiдвищуeться, що пов'язано з активН зацieю житлового будiвництва у мiстi.

Основними джeрeлами iнвeстицiй е власнi кошти пщприемств, кошти насeлeння та крeдити банкiв, частка яких у загальый структурi ^ec™-цiй становила 80% (рис. 4).

Стосовно со^альних eфeктiв видiлимо осно-внi типи об'ек^в iнвeстування та 'к просторову ло-калiзацiю в мiстi. Йдeться про: новi цeнтри торпв-лi й послуг; об'екти, побудованi в рамках пщготовки мiста Львова до бвро-2012; житловe будiвництво.

Новi цeнтри торпвл^ розваг та послуг у Львову активнe будiвництво яких почалося тсля 2000 р.: з'явилися новi торгово-виробничi комп-лeкси («Пiвдeнний», ряд супeрмаркeтiв «Ар-ce^», «ВАМ», «Мeтро», «Eпiцeнтр»); розважальнi комплeкси з новим набором функцм (King Cross Leopolis, «Форум», Viktoria Gardens). Вони зайня-ли важливe мiсцe у мiському сeрeдовищi, стали

вППввП

2002 2005 2008 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Рисунок 3. Динамша каштальних iнвестицiй в eKOHOMiKy м. Львова за перiод 2002-2017 рр.

Джерело: Головне управтння статистики у Львiвськiй облает

Рисунок 4. Структура швестицш за джерелами фшансування, що надшшли в eKOHOMiKy м. Львова 2016 р.

Джерело: Головне управпння статистики у Львiвськiй облает

центрами локaлiзaцм не лише торгiвлi i послуг, а й нових стилiв життя i софальних вiдмiнностей; це зручне, безпечне i цiкaве середовище для прове-дення дозвтля мешкaнцiв мiстa.

Об'екти, побудовaнi в рaмкaх пiдготовки Льво-вa до чемпюнaту з футболу. 1нвестицм спрямовaнi у розбудову iнфрaструктури мiстa: побудовaно aе-ропорт, проведено реконструктуцш i ремонт ко-мунaльних дор^ тa дорiг зaгaльного користувaння, збудовaно новий стaдiон, розширено готельну Ыф-рaструктуру. Проект стaв унiкaльною можливютю для Львовa розв'язaти деякi соцiaльно-економiч-нi проблеми, у т.ч. у сферi трaнспортно!' i техычно! iнфрaструктур, проте не врaхувaв уже aпробовaних цiкaвих i корисних для мiстa рiшень. Було вибрaно пiдхiд нa зaдоволення вимог У6ФА i зaбезпечення потреб гостей i туристiв чемпiонaту, aле не зорieн-товaно нa внутрiшнi проблеми Львовa.

Житлове будiвництво нaбуло особливо!' динa-мiки протягом 2015-2018 рр. i сьогоднi Львiв зaймae друге мiсце в Укрa!'нi зa обсягaми спо-рудження житлa (пiсля м.Киeвa). Слiд вiдзнa-чити збтьшення пропозицiй нa ринку житлa в мiстi (рис. 5) тa покрaщення зaгaльного погаз-никa зaбезпеченостi житлом, який зa стaном нa 01.01.2018 р. склaв 20,6 кв.м/люд. (2008-го — 17,8 кв.м/люд).

Проблемними зaлишaються «доступнють» житлa i низький рiвень учaстi держaви у соцг aльних прогрaмaх. Ринок житлa зорieнтовaний нa ту чaстину нaселення, яга влaсноруч спро-можнa вирiшити сво!' житловi потреби. Для по-рiвняння, для розвинених крa!'н Зaхiдноí бвропи (a тaкож США i Кaнaди) нормaльною ввaжaeться ситуaцiя, коли вaртiсть житлa дорiвнюe дво- aбо трирiчному сукупному вaловому доходу Ым'(. Як-що остaння орендуе житло aбо виплaчуe зa ньо-го тотечний кредит, щомiсячнi витрaти нa тaкi цг

лi не повиннi перевищувaти 20-30% мiсячного доходу. Соцiaльнa ефективнють держaвних про-грaм щодо зaбезпечення житлом окремих га-тегорiй нaселення, зaтверджених урядом у рiзнi перюди, е низькою iз-зa високо! вaртостi житлa тa недостaтнього обсягу кош^в, що видiляються нa фiнaнсувaння. Анaлiз покaзaв, що серед усiх соцiaльних прогрaм нaйбiльш «лояльною» щодо кредитувaння виявилaся «Прогрaмa молодiжно-го кредитувaння», проте зменшилися темпи !"! фг нaнсувaння з держaвного i мюцевого бюджетiв.

Примiське житлове будiвництво, пов'язaне з перемiщенням нaселення мiстa в передмютя нa постiйне мiсце проживaння, е позитивним яви-щем i чaстково вирiшувaло проблему покрaщен-ня житлових умов нaселення мiстa. Проте вщсут-нiсть цтюно! плaнувaльно!' концепцп примiських територiй i схеми оргaнiзaцi!' процесу урбaнiзa-цГ! створилa проблеми для подaльшого розви-тку мiстa, усклaднилa вiдносини з примiськими територiями. Спостерiгaeться нaростaючий кон-флiкт мiж урбaнiзaцiйними процесaми, що вiдбу-вaються в просторi прилеглих до мiстa територiй, i мaйбутнiми потребaми сaмого мiстa. Цi терито-рГ( мюто розглядae з позицiй вирiшення влaсних проблем тa як можливiсть покрaщення iнфрa-структурного облaштувaння.

Eкологiчнi ефекти Ывести^й. Оцiнкa обсягiв i просторово! локaлiзaцií iнвестицiй вкaзуe нa ряд проблем, серед яких:

- трaнспортнa, що проявляеться у перевaнтa-женнi трaнспортно!' мережi через щтьну зaбудову й невiдповiднiсть юторично сформовaно!' вулично! мережi новим трaнспортним нaвaнтaженням;

- збереження iсторичного середовищa, де великий стaрий житловий фонд вимaгae не тiльки збереження, a й модернiзaцi!' для полтшення по-бутових зручностей;

........

2010 2013 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Рисунок 5. Динамта прийняття в експлуатацiю житла (кв.м загально! площi) у розрахунку на 1000 оЫб

Джерело: Головне управлння статистики у Львiвськiй облает

- поcилeння aнтpопогeнного ти^у нa пpиpод-нi комплeкcи тepитоpiï мicтa i збiльшeння ущть-нeння його зaбyдови. Hовe житловe бyдiвництво вeдeтьcя в мeжax мicтa нa iнфpacтpyктypно об-лaштовaниx дiлянкax.

7] Biдношeння до cпeцiaльниx cоцiaльниx фуп (нeповноcпpaвнi, довготpивaлi бeзpобiтнi, бeзxaт-чeнки, caмотнi cтapiючi оcоби, бaгaтодiтнi емЧ, мг гpaнти тa iншi кaтeгоpiï, визнaчeнi зa кpитepiями пpибyткiв, вку, цивiльного cтaнy, cтaнy здоpов'я, поxоджeння тощо]. Дaнi кaтeгоpiï мeшкaнцiв мaють бiльшy зa iншиx ймовipнicть зaзнaти cоцiaльниx збиткiв вiд дй eкономiчниx, eкологiчниx, тexногeн-ниx тa iншиx чинникiв cyчacного життя, е нaйypaз-ливiшою cоцiaльною гpyпою, що потpeбye пщви-щeноï yвaги з боку cycпiльcтвa тa дepжaви. Ha piвнi дepжaви визнaчeно фоpми i зaxоди cоцiaльного зaxиcтy дaниx кaтeгоpiй: для пpaцeздaтного нa-ceлeння — cтвоpeння нaлeжниx умов пpaцi i pобо-чиx мicць; для пeнciонepiв тa iнвaлiдiв — cоцiaльно гapaнтовaний piвeнь життя тa пiдтpимкa дepжaви; для дeякиx оcобливо вpaзливиx вepcтв нaceлeння — pозpобкa i впpовaджeння cпeцiaльниx пpогpaм cоцiaльноï пiдтpимки, cоцiaльнi ноpмaтиви (мУ-мaльний piвeнь зapобiтноï плaти, cоцiaльноï допо-мого, пpожиткового мУмуму]. Гоcтpою е пpоблe-мa пpaцeвлaштyвaння людeй з фiзичними вaдaми.

Oкpeмa гpyпa — вeтepaни ATO, в^ьково^уж-бовцi, пepeceлeнцi з окyповaниx тepитоpiй. Кть-кicть вeтepaнiв ATO, в^ьково^ужбов^в CTa-новить пpиблизно 335 тиа оciб, з якиx близько 80% — в^ьково^ужбов^ Збpойниx cил Укpa-1ни. Дepжaвнa полiтикa cоцiaльноï пiдтpимки вe-тepaнiв ATO пepeдбaчa8 гpошовe, пpодоволь-чe, peчовe, житловe тощо зaбeзпeчeння (пepeлiк визнaчeно Зaконом Укpaïни зa paxyнок коштiв Дepжaвного бюджeтy Укpaïни нa вiдповiдний piк].

Пepeceлeнцi з окyповaниx тepитоpiй. Згщ-но з iнфоpмaцieю Мiнcоцполiтики, зa cтaном нa 19.01.2017 p. пiдpоздiлaми cоцзaxиcтy нace-лeння облacниx тa Ки^ько)! мicькоï дepжaдмiнi-cтpaцiй взято нa облiк 1 млн 648 тиа 852 пepe-ceлeнцiв, aбо 1 млн 327 тиа 687 ciмeй з Донбacy тa Кpимy. Haйбiльшe внyтpiшнix мiгpaнтiв оciло в Донeцькiй облacтi — 551 тиc. 458 оЫб, тa нa Лyгaнщинi — 293 тиа 542 оcоби; Ки1в (163 тиc. 132 оcоби], Xapкiвcькa облacть (126 тиc. 536 оЫб], Львiвcькa облacть — 11768 о^б [43а].

8] Стaн i тeмпи pозбyдови cоцiaльноï й iнжeнepноï iнфpacтpyктypи. lcнyючa cиcтeмa обcлyговyвaн-

ня xapaктepизyeтьcя контpacтними диcпpопоp-цiями: покaзники об'еклв тоpгiвлi й гpомaдcького xapчyвaння ютотно пepeвищyють потpeбy згщ-но з ДБН 360-92** в^ iншиx, о^бливо оxо-pони здоpов'я, кyльтypи i cпоpтy, нa piвнi 40-60% ноpмaтивного зaбeзпeчeння. Xapaктepною е нe-piвномipнicть pозбyдови cоцiaльноï й iнжeнepноï iнфpacтpyктyp мicтa. Пpи нeзнaчномy збiльшeн-н мicткоcтi шкiл i полiклiнiк cпоcтepiгaeтьcя piзкe зpоcтaння зaклaдiв тоpгiвлi, гpомaдcького xapчy-вaння, готeлiв — комepцiйно пpивaбливиx cфep, i cyтт8вe змeншeння мicткоcтi дитячиx дошкiльниx ycтaнов, будинкв кyльтypи, caнaтоpiïв, cпоpтивниx cпоpyд. Tara cитyaцiя обyмовлeнa нacaмпepeд нeгaтивними дeмогpaфiчними пpоцecaми: змeн-шeння нapоджyвaноcтi, cкоpочeння кiлькоcтi дiтeй молодшоï вiковоï фупи, нepeнтaбeльнicть функ-цiонyвaння iншиx об'ектв, внacлiдок чого здiй-cню8тьcя мacовa пepeдaчa ïx пpимiщeнь в оpeндy aбо викуп cтоpоннiми комepцiйними cтpyктypaми. У пiдcyмкy мaйжe по в^ видax обcлyговyвaння зaбeзпeчeнicть нижчe ноpмaтивноï.

У тexнiчнiй iнфpacтpyктypi, якa е однi8ю з нaй-cклaднiшиx cфep комyнaльного гоcподapcтвa мicтa, бiльшicть мepeж вичepпaлa cвiй ноpмaтив-ний тepмiн eкcплyaтaцiï, пepeбyвa8 в нeзaдовiль-ному cтaнi. В yмовax iнтeнcивноï зaбyдови в мicтi, зокpeмa вeликиx житловиx бyдинкiв, гоcтpо по-cтa8 пт^ння вiдповiдноcтi мiж icнyючими потуж-ностями iнжeнepниx cиcтeм i потpeбaми нового бyдiвництвa. Bpaxовyючи фaкт, що пpоблeмa тex-нiчноï iнфpacтpyктypи виpiшyвaлacь eкcтeнcив-ним шляxом — зpоcтaло мюто i пapaлeльно, aлe з вeликим вiдcтaвaнням вiд потpeб, бyдyвaли тex-нiчнi мepeжi, нeобxiдного pозшиpeння i збiльшeн-ня iнфpacтpyктypниx мepeж нe вiдбyлоcя. Сьогоднi питaння пpо тe, що тexнiчнy iнфpacтpyктypy нeоб-xiдно yдоcконaлювaти iнтeнcивним шляxом нa зacaдax впpовaджeння пepeдовиx тexнологiй ви-pобництвa i доcягнeнь нayково-тexнiчного пpо-Tpecy, якi б зaбeзпeчити eкономiю, якють, зpоcтa-ючi потpeби мicтa y pecypcax, оcобливо aктyaльнe.

Tpaнcпоpтнa iнфpacтpyктypa: зpyчнe тpaн-cпоpтнe cполyчeння, нaявнicть aвтомобiльноï, зaлiзничноï тa aвiaцiйноï iнфpacтpyктypи, що зa-бeзпeчy8 виcокий piвeнь зовнiшнix i мiжнapодниx cполyчeнь, о^бливо aктyaльнi нa фонi ввeдeння бeзвiзового peжимy в Укpaïни. Чepeз мюто пpо-xодять 7 мiжнapодниx тpac, iз зaлiзничного вок-зaлy вiдпpaвляютьcя по1зди y 36 пyнктiв пpизнa-

чення. Зa кiлькiстю aвiaцiйних сполучень Львiв зaймa8 друге мюце пiсля Ки8вa.

Рaзом iз тим вiдмовa в пострaдянський перг од вщ розвитку громaдського трaнспорту висо-ко! пропускно! здaтностi обернулaсь величезни-ми втрaтaми для Львовa. Bуличнa мережa мiстa вiдобрaжae плaнувaльнi хaрaктеристики й обу-мовленa iсторично. Г! недолки обумовленi як рa-дянським минулим, тaк i дiями остaннiх рокiв. Зростaючi трaнспортнi потоки, що нaпрaвляються в мiсто, перевaнтaжують вулищ особливо в тв-нiчнiй чaстинi, через вiдсутнiсть твычно! дiлянки об^зно! дороги. Нaйбiльшi нaвaнтaження припa-дaють нa вулицi центрaльно!' чaстини мiстa. Щть-нa iсторичнa зaбудовa не дозволяе здiйснювaти рaдикaльнi змiни, проте перехщ нa систему одно-стороннього руху й логальы змiни вулично! ме-режi (зокремa зa оперним теaтром, нa проспектi Чорноволa) не лише вдосконaлюють трaнспорт-ний рух, a й покрaщують естетичнi хaрaктеристики комунiкaцiйного простору ^е!' чaстини мiстa.

9) Просторово-композицiйнi ефекти нового будiвництвa в просторi мiстa хaрaктеризуються вщповщними ознaкaми (рис. 6):

- новi центри торгiвлi, розвaг тa послуг (рис. 6, a) у Львовi стaли вaжливою склaдовою мiського середовищa, е бaгaтофункцiонaльними, зaгaль-нa площa чaсто перевищуе 0,25 гa. Тaкi об'екти потребують великих площ, зокремa для облaшту-вaння aвтомобiльних стоянок, зорieнтовaнi нa мa-сового споживaчa з влaсним aвтомобiлем, для якого фaктор вiддaленостi не е домЫуючим. 1снуе об'8ктивнa тенденцiя локaлiзaцi!' торгових фунщй

у периферiйнiй чaстинi мiстa. Роботи aктивiзувa-лися в твденый чaстинi мiстa у зв'язку з будiвни-цтвом тут нового стaдiону тa розбудови aеропорту до бвро-2012, a тaкож з розширенням вщповщ-но! трaнспортно!' iнфрaструктури. Ця чaстинa те-риторм мa8 потенцiaл для створення нових цен-трiв: спорт, бiзнес, торгiвля, освiтa, розвaги;

- поглиблення сусптьно! фрaгментaцi!' простору, зокремa житлa (рис. 6, б). Пщтверджуеться це су-сiдством у рiзних чaстинaх мiстa зон «оaзiв бaгaт-ствa» тa «aнклaвiв бiди». 1х виникнення обумовле-не попереднiми фaзaми розвитку. «Анклaви бiди» репрезентують стaрi будинки у зовнiшнiх до зaлiз-ницi чaстинaх мiстa (зокремa рaйони Пiдзaмче), якi виникли нa злaмi Х1Х-ХХ ст. «Оaзи бaгaтствa» винигали ще в дорaдянську епоху, отримують св^ розвиток у соцiaлiстичний i постсоцiaлiстичний пе-рiоди. З мiжвоeнного чaсу виникaли i зберегли до сьогоды свiй високий соцiaльний стaтус рaйони вул. Ген. Чупринки тa Личaкiвсько!' у Львовi;

- поглиблення соцiaльних контрaстiв, що пов'язуеться з точковою локaлiзaцieю нових житлових aпaртaментiв у стaрiй чaстинi мiстa тa в нaйaтрaкцiйнiших у мiстобудiвному й лaндшaф-тному вiдношеннi мiсцях;

- посилення просторового хaосу мiстa, де в остaннi десятилiття вiдбувa8ться змiшувaння стилiв, a проектaнти змaгaються з використaн-ням нових, iнколи aбсурдaльних aрхiтектурних форм. Просторовий безлaд гаму^^^йного се-редовищa вносить i нове житлове будiвництво у Львовi, де мiж стaрi будинки встaвляють не-мaсштaбнi «пломби» незвичних форм i детaлей.

а) Нов1 центрг торг(вл1, розваг

б) Житлова забудова

Рисунок Б. Приклади нового будiвництва у просторi м. Львова

Oчeвидно, що тaкa apx^e^ypa можe бути вapтic-ною, aлe в iншомy cyciдcтвi й y ^кшому мicцi;

- aктивнa pозбyдовa cиcтeми aвтозaпpaвниx cтaнцiй, об'8ктiв aвтоcepвicy як y мeжax мicтa, тaк i його близького оточeння. Вони пpинципово змг нили apxiтeктypy вуличного пpоcтоpy, якa викликa8 пeвнi пpeтeнзií' чepeз cвою типовicть i aгpecивнicтю до icнyючого пpоcтоpy. Пpотe одночacно впоpяд-ковaно знaчнi фpaгмeнти цього пpоcтоpy, íx блa-гоycтpiй тa нaповнeння об'eктaми обcлyговyвaння.

10] Збepeжeння, викоpиcтaння й оxоpонa юто-pичного cepeдовищa. У Львовi знaxодитьcя пpи-близно 11 % icтоpичниx apxiтeктypниx пaм'яток Укpaí'ни. Унiкaльнicтю цeнтpaльноí' чacтини Львовa е збepeжeнa плaнyвaльнa cтpyктypa, apxiтeктypa комплeкciв i фоново( зaбyдови. lcтоpичний цeнтp зaймae тepитоpiю 140,0 гa, нaлiчye 1276 пaм'яток apxiтeктypи, y т.ч. 216 пaм'яток зaгaльнодepжaв-ного знaчeння. Aнaлiзyючи cтaн icтоpичноí' cпaд-щини Львовa тa дiяльнicть з ïï оxоpони, видтимо:

- нe пpоводилиcь cиcтeмнi pecтaвpaцiйнi й pe-монтнi pоботи, цeнтp, y якому нaлiчy8тьcя понaд 2700 icтоpичниx бyдiвeль, пepeбyвae в полному cтaнi. Pecтaвpaцiя здiйcнювaлacя здeбiльшо-го в бyдiвляx, якi виконують гpомaдcькy фyнкцiю. Збepeжeння icтоpичноí' apxiтeктypноí' cпaдщини пiд зaгpозою, зокpeмa чepeз нeпpaвильний pe-монт aбо зacтоcyвaння нecyмicниx з пaм'яткaми apxiтeктypи бyдiвeльниx конcтpyкцiй i мaтepiaлiв;

- зpоcтaння iнвecтицiйноí' aктивноcтi cпpичи-нило вeликий тиcк нa pинок нepyxомоcтi в цeнтpi мicтa i вeдe до cоцiaльниx змiн в eкономiчно й м-цiaльно aтpaкцiйниx мicцяx цeнтpaльноí' чacтини мicтa; змiнa фоpм влacноcтi нa icтоpичнi об'екти ^eï чacтини обумовлюе поcилeння пpотиcтояння й нeyзгоджeноcтi piзниx фоpм влacноcтi пpи pо-ботax з peконcтpyкцií';

- iнтeнcивнa aвтомобiлiзaцiя поcтpaдянcько-го пepiодy обyмовилa зpоcтaння потокiв Ыдивщу-aльного aвтотpaнcпоpтy й тpaнзитy, що зaгоcтpи-ло cитyaцiю з тpaнcпоpтним pyxом i пapкyвaнням в icтоpичнiй чacтинi тa пpилeглиx paйонiв, a вщпо-вщно, cyтт8во знижуе якicть цього пpоcтоpy;

- вiдcyтнi eфeктивнi мexaнiзми пpовeдeння pec-тaвpaцiйниx pобiт y мicцяx зaгaльного коpиcтy-вaння житловиx будинюв (пiдвaли, гоpищa, cxо-довi кпп"ки]. Heзвaжaючи нa кyльтypнy цiннicть, оздобa фacaдiв pyйнy8тьcя. Коли поcтa8 нeбeз-пeкa, що ïï eлeмeнти можуть yпacти, — íx дeмонтy-ють. nprn цьому чacтинa оздоби pyйнyeтьcя i втpa-

чa8тьcя нaзaвжди. Поганий cтaн чacтин вeдe до знaчноï втpaти вapтоcтi будинку зaгaлом.

Ocтaннiми pокaми обpaно пiдxiд пpоcтоpовоí' кон-цeнтpaцií' бюджeтниx i пpивaтниx ^ec™^^ щоб y cтиcлi тepмiни доcягти помiтного eфeктy в онов-лeннi caмe цeнтpaльноí' чacтини мicтa. ^ вимyшe-но, оcкiльки нaявниx фiнaнcовиx можливоcтeй мю-тa бpaкye для одночacного пpовeдeння потpiбниx зaxодiв з модepнiзaцiï нa бiльшиx тepитоpiяx.

V. Дiaгноcтикa cтaнy здоpов'я Львовa. У мicтax виникaють пpоблeмнi cитyaцií', пpичини якиx нe зaвжди очeвиднi й вимaгaють побудови пpичин-но-нacлiдковиx зв'язюв i мeтодiв дeтepмiновaноï логiки. Стaвитьcя зaпитaння: «Чому виниклa тaкa cитyaцiя?» (пpичини], a в пpотилeжномy нaпpямi — «що поpодилa дaнa пpичинa?» (нacлiдки]. Вщ-повiдно до пpaвил побудови пpичинно-нacлiд-ковиx зв'язкiв зд^нимо клacифiкaцiю оcновниx пpоблeм i вiдxилeнь вiд здоpового мicтa нa пpи-клaдi Львовa, пpоcтeжимо пpичинно-нacлiдковi зв'язки мiж xapaктepиcтикaми пpоcтоpy, пpоблe-мaми в здоpов'í' мicтa, íx пpичинaми й нacлiдкaми.

1. Tpaнcпоpтнi пpоблeми, що погipшyють cтaн «здоpов'я» мicтa. До пpичин cлiд вiднecти о^-бливоcтi гeомeтpичного фyнкцiонaльного тa ви-мipiв умов Львовa, зокpeмa, cклaдeнy cтpyктypy й нeдолiки pозплaнyвaння мicтa (paдiaльно-кiль-цeвa з нeдоpозвинyтicтю к^ць]. Цe обумовлюе cкepовaнicть тpaнcпоpтy в цeнтpaльнy чacтинy тa його пepepозподiл вузькими вулицями icто-pичного цeнтpy мicтa. Heвiдповiднicть кiлькicниx покaзникiв тa якicниx xapaктepиcтик тpaнcпоpт-но( мepeжi й iнфpacтpyктypи обумовлюють тpaн-cпоpтнy пpоблeмy в його цeнтpaльнiй чacтинi. Tpaнcпоpтнa пpоблeмa тicно пов'язaнa з юну-ючою cиcтeмою гpомaдcького тpaнcпоpтy (нe-paцiонaльнa оpгaнiзaцiя пepeмiщeння людeй). У мicтi нeдоcтaтньо pозвинyтi cиcтeми гpомaд-cького тpaнcпоpтy виcокоï потyжноcтi пepeвe-зeння пacaжиpiв. Склaдeнa «мозaïчнa» фyнкцi-онaльнa cтpyктypa мicтa пiдкpecлюe доцiльнicть пepeвeзeнь мiкpоaвтобycaми, aлe нe cтвоpeно eфeктивниx зв'язкiв мiж о^овними цeнтpaми пpитягaння пacaжиpiв тpaнcпоpтом iз виcокою здaтнicтю пepeвeзeння. Мiкpоaвтобycи cтaють оcновними тpaнcпоpтними зacобaми, що пe-peвaнтaжyють вyлицi мicтa тa ycклaднюють pyx. Конфлiкт i диcбaлaнc зв'язкв мicтa з оточeнням е Ышою вaжливою пpичиною тpaнcпоpтноí' пpо-блeми мicтa. Кiльцeвa доpогa Львовa пepeвaн-

тажена i не справляеться з навантаженнями, а зв'язок мюта з регiональними й державними ма-гiстралями неефективний.

Наслiдками причин е погiршення еколопчно( ситуацп в мют (транспорт i його неефективнiсть виступають головним джерелом забруднення середовища), зростае число дорожньо-тран-спортних випадкiв i погiршуeться безпека пе-ремiщення в мюл, вiдбуваeться стихiйне парку-вання автомоб^в у непристосованих мiсцях, що попршуе естетичний стан мiського простору.

2. Проблема деградованих територ^ серед-мiсть. У перiод капiталiзму навколо частини се-редньовiччя, ренесансу чи бароко в ¿х безпо-середньому сусiдствi створилась нова мiська тканина значно складышо[ просторово'( структу-ри — сформувалось середмютя. На сьогодн цi те-риторп е релктом цього перiоду розвитку Львова, що врграе важливу роль у структурi простору й мае сво'( Ыдивщуальы ознаки. Територп середмю-тя включають найбiльшу кiлькiсть проблем, з яки-ми стикаеться мiсто. 1х можна подтити на функцг ональнi (витюнення житла, проблеми комунiкацiй), суспiльнi (невпорядкованють громадського простору, конфлiкт мiж громадським i приватним) та культуры (втрата юторично( цiнностi, скерована на економiчнi iнтереси дiяльнiсть).

Львiв був значним промисловим центром За-хщного регiону Укра'(ни в радянський перюд. У пострадянський перiод вiдбулася змЫа еконо-мiчноí структури мiста й мюького господарства, практично зруйнована традифйна радянська економiка, розвиток нових галузей зд^снюеть-ся повiльно. У мют залишилися значнi промис-ловi територп та об'екти, що деградованi й по-требують переосвоення, «повернення до життя» (ревiталiзацií) в нових умовах. Переосвоення цих територп не мае системного характеру i не вра-ховуе всiх площин i взаемод^ цього процесу — со^ально(, економiчноí, юторично(.

Як наслiдок несистемно!' полiтики з ревiталiза-цп деградованих територп зростае просторовий хаос у мюл, погiршуються умови зi станом со-^ально( iнфраструктури. Лiквiдацiя мiсць прац породжуе рiст безробiття, збiльшуeться функцг ональна сегрегацiя, пiдвищуeться роль приват-них iнвесторiв i зменшуеться роль мюьких служб, якi повиннi визначати напрями перебудови се-редмiсть. Усе це негативно впливае на мюьке здоров'я.

3. Проблема реконструкцп й збереження юто-рично( забудови. Нове будiвництво у Львовi ве-деться шляхом несистемного ущтьнення забудови уже сформованих райоыв юторично( й серединно( частин мiста, немае «виходу» на но-вi територп, 1х комплексну Ыженерну пiдготовку й розвиток ефективних транспортних зв'язкв з Ы-шими частинами мiста. Висока iсторична цЫнють мiста формуе ряд проблем i вимог до поверхо-востi й арх^ектури житлових будинкiв у межах, прилеглих до охоронних зон юторичного центру мюта. Вiдмiчаeться погiршення стану юторико-арх^ектурно( спадщини й несистемнють заходiв iз охорони, переiнвестування в нове будiвництво в охоронних зонах, недооцЫка потенцiалу наяв-но( юторично( спадщини, нерацiональнiсть роз-подiлу ресурЫв на розвиток окремих зон мюта; неузгодженють дiяльностi в часi, високий рiвень ризикiв для iнвестора. Втрати композифйно( цг лiсностi мiського простору й збереження щен-тичностi мюта викликанк нерацiональним пщхо-дом до реконструкцп об'eктiв i зон, нехтуванням тради^й; необrрунтованiстю мiстобудiвних рг шень щодо перспектив розвитку; неврахуванням локальних особливостей просторових систем; умов щтьност населення i функцiй. Проблема проявляемся передусiм у порушеннi масштабiв нового будiвництва.

Слiд пiдкреслити необгрунтованють пропозицiй з реконструкцп та збереження юторично( забудови в умовах обмежених матерiальних ресурсiв на ц заходи. Центральним поняттям в обгрунту-ваннях е «оцiнка пам'ятки», визначення не лише и грошово( (економiчноí), а й софально( та нацг онально( вартостi. Причиною варто визнати за-старiлiсть методик оцiнки пам'яток в Укра1ы — у методi затрат вводяться коригуючi показники на юторичну, стильову й iншу вартост об'екта, що не впливае на загальну вартють, яка завжди занижена й визначае вiдповiдне вщношення влади та iнвесторiв до об'екта. Наслщками тако( дiяльнос-тi стае попршення атрактивностi мiського середовища, а надмiрна комерцiалiзацiя iсторичного центру обумовлюе со^альы напруження.

4. Неузгодженють вiдносин мiст i оточення. Над-компактнiсть просторово( структури мiста, брак територiальних ресурсiв внутрi мiста, вщсутнють комплексно пiдготовлених дiлянок для забудови виводить на особливе мюце питання оптимiзацií вiдносин мiста з прилеглими територiями. В меж-

aх дaних територiaльних ресур^в мiсто не може ефективно виконувaти сво! функцм тa вiдповiдaти ролi регiонaльного центру Зaхiдного регiону Укрa-!ни. Остaннiми рокaми в Укрa!'нi розгорнулaсь дис-кусiя про метрополм, aле досi не обrрунтовaно н системи плaнувaння, нi прaвових умов вир0ення ^е! зaдaчi. Питaння метрополiзaцi!' пов'язуеться з системaми упрaвлiння мiстaми, розширенням aвтономi!' оргaнiв мiсцевого сaмоврядувaння. Ми знaходимось нa почaтковiй стaдi!' формувaння су-чaсно!' системи сaмоврядувaння.

Проблемa вiдносин мiстa з оточенням — не лише розпорошене примюьке будiвництво без тех-ычно! й соцiaльно!' iнфрaструктур, вонa бaгaто-грaннiшa й хaрaктеризу8ться як територiaльними особливостями, тaк i причинaми соцiaльно-еко-номiчних тa iнших вiдносин i взa8модiй. Зокре-мa: необrрунтовaнiсть прюрите^в розвитку мю-тa, неузгодженiсть у чaсi розвитку плaнувaльних структур мiстa й оточення, неефективне вико-ристaння трaнзитного потенцiaлу, конфлiктнiсть i дисбaлaнс зв'язкiв мiстa, необrрунтовaнiсть мю-тобудiвних рiшень щодо перспектив розвитку, неврaхувaння динaмiки чисельностi нaселення, недолiки в зaбезпеченнi зaпитiв при!жджих.

Нaслiдкaми тaко!' ситуaцi!' е погiршення умов для iнвестувaння, зменшення ефективностi ви-користaння мiських територiй тa примiських земель, руйнувaння склaдено!' системи розселення, зaгострення соцiaльних конфлiктiв нa примюьких територiях. Адеквaтнiсть цiлей i зaсобiв, достaт-нiсть i узгодженiсть взaeмодiй визнaчa8 iмперa-тиви змiн вщносин мiстa з оточенням, переве-дення !х нa ринковi вiдносини тa пошуки нових форм соцiaльно!' пщтримки й спiвпрaцi.

5. Проблеми зaбезпечення житлом соцiaль-но незaхищених верств нaселення. Появa Ывес-торiв нa комерцiйну нерухомiсть для оренди чи продaжу не покрaщилa умови доступност жит-лa i послуг для окремих сусптьних груп. Причини i неузгодженiсть попиту й пропозицiй, неоперa-тивне нaдходження нa ринок послуг i нерухомос-тi мiстa iнформaцi!' про потреби людей, склaдне структурне стввщношення житлa рiзних типiв, вщсутнють едино! бaзи дaних про нерухомють (ринком упрaвляють рiзнi прiоритети тa потреби) — усе це усклaднюe проблему розбудови со-цiaльно-орieнтовaного житлa й соцiaльно-орi-eнтовaних р0ень. Причини ^е! проблеми, що впливae нa здоров'я мiстa, зосередженi тaкож у

конфлiктi iнтересiв i високому рiвнi ризикiв для потенцiйних iнвесторiв, неaдеквaтностi цiлей i зaсобiв мiстa, недостaтнiй орieнтовaностi рiшень нa функцiонaльнi потреби людей, необrрунтовa-ностi прюрите^в розвитку. Основною тут слiд ви-дiлити низьку ефективнiсть влaди в цьому питaн-нi, тобто о^б, якi приймaють рiшення. Нaслiдки: зростaння кiлькостi бездомних, погiршення соцг aльно!' aтмосфери тa aгресивностi окремих груп мюько! спiльноти. Мiсто володie потенцiaлом для вирiшення ^е! соцiaльно вaжливо!' склaдовоí здорового мiстa зa умови ефективного зaдiяння ринкових i aдмiнiстрaтивних вaжелiв.

6. Неефективнiсть систем переробки вiдходiв i зaстaрiлiсть iнженерно!' iнфрaструктури. Пробле-мa мae системний хaрaктер, нa !"! виникнення й зaгострення вплинули: неефективнiсть дiяльнос-тi тa корумповaнiсть мiських влaд у и вирiшеннi; конфлiкт iнтересiв потенцiйних iнвесторiв, влaди тa мiсцевих мешкaнцiв; неефективний моыторинг процесiв у мiстi, у т.ч. еколопчних; змiнa соцiaль-но-економiчних вiдносин мiстa з прилеглими те-риторiями тощо. Причини конфлiкту тaкож у: чa-совому неузгодженнi Ывести^й у будiвництво й витрaт нa пiдготовку територГ!, !х довгостроковим хaрaктером, що слaбо вiдобрaжaeться в Ывес-тицiйних обrрунтувaннях; вiдсутностi нaуково об-rрунтовaних вiдрaхувaнь нa розвиток iнфрaструк-тури; необrрунтовaностi мiстобудiвних рiшень щодо експлуaтaцi!' мiського середовищa в пер-спективних документaх розвитку мiстa.

Нaслiдки ситуaцií мaють безпосереднiй вплив нa хaрaктеристики здоров'я мiстa пов'язaнi з зa-стaрiлiстю iнженерно!' iнфрaструктури, вiдстa-вaння розвитку яко! веде до усклaднення iнших проблем, зокремa трaнспортно!' й екологiчно!'.

7. Eкологiчнi проблеми йдуть вiд порушень у зaбудовi тa невпорядковaних трaнспортних нa-вaнтaжень, змiнностi умов i вичерпностi ресур^в (зокремa територiaльних); нерaцiонaльного вико-ристaння природних особливостей i ресурсiв мю-тa; неконтрольовaного зростaння aнтропогенного впливу нa природнi комплекси; неaдеквaтно!' оцЫ-ки нaявного потенцiaлу в обrрунтувaннi рiшень; необrрунтовaностi мaсштaбiв мiстобудiвних i aр-хiтектурних об'eктiв; низького рiвня утилiзaцi!' й переробки вiдходiв. Тaк, розмiщення iсторичного центру Львовa в улоговиы тa високi трaнспорт-ы нaвaнтaження нa цю чaстину мiстa обумовлю-ють потребу ефективно! системи провпрю^ння

центрально( частини. Природним «каналом» про-вiтрювання служила незабудована долина рiчки Полтва. Сьогоднi з порушенням усiх вимог i об-межень цей прослр мiста забудовуеться, в т.ч. ви-сокоповерховими будинками, створюючи таким чином перешкоди для руху пов^ряних мас i про-впрювання Львiвськоí улоговини.

Наслiдки: озеленення в мютах втрачае еколо-гiчну, культуротворчу й со^альну функцп, а також естетичн якостi, погiршу8ться стан пов^ря.

8. Проблеми гумаызацп забудови радянсько-го перiоду. Piзке збiльшення обсяпв житлового будiвництва у цей перюд пов'язувалось iз дегра-дацi8ю юторичного середовища, монотоннiстю забудови, появою специфiчних типiв со^аль-но( патологи, втратою ознак Ыдивщуальност та культурно( щентичностк Причини зосередженi у: невiдповiдному рiвнi задоволення потреб меш-канцiв; низькому рiвнi якiсних стандартiв компонент мiського середовища, фiзичного та морального старЫня нерухомостi й Ыфраструктури; неконтрольованiй змiнi умов житт8дiяльностi; не-достатностi адаптацiйних характеристик простору (висока транзитнють внутрiквартальних про-сторiв, низька якiсть озеленення й благоустрою, вщсутнють облаштованих мiсць для вщпочинку i спорту тощо). Це викликае погiршення ситуацп в просторi, щентифкацп людей з мiсцем прожи-вання, небажання участ в твореннi середовища та зв'язкв iз громадським життям, естетичних та культурних ефектiв, Ытимност простору.

9. Проблема якостi громадських просторiв за-гальномiського призначення. Громадський про-стiр мiста роздiлено на: загальномюького центру, рекреацiйний, комункац^ний, нових торгових центрiв та громадських просторiв нових житлових районiв. Кожен iз них мае сво( особливост й спе-цифiку проблемних ситуацп. Проте видiляються спiльнi причини конфлктв i невiдповiдностей, зо-крема: не досягнуто рiвня функцюнально( достат-ност (дтово(, побутово(, культурно)); низька якють транспортного сполучення; неврахування осо-бливостей простору мюта; нерацюнальний роз-подт ресурсiв на розвиток окремих зон, нерацю-нальна органiзацiя перемiщень людей. Особливо гостро постае проблема розширення загально-мiських функцiй центру, створення нового дтово-го й адмУстративно-офюного центру мiста.

Наслiдки цieí проблеми пов'язан з попршен-ням со^альних комунiкацiй для рiзних груп на-

селення, зменшенням активностi мешканцiв та якост iнвестицiй у мiсто, зниженням упорядко-ваностi простору.

Усi означен невiдповiдностi обумовленi особли-востями просторово( ситуацм в мiстi. До причин, як мають прояв на здоров'я мюта, вщнесемо також:

- низьку ефективнють управлiння мiстом та володЫня методами системного аналiзу й об-грунтування рiшень;

- неврахування змЫи умов у сучасному циклi життя мюта;

- неадекватнють цiлей i засобiв, неузгодже-нiсть вза8модiй та ЫтереЫв, корупцiю;

- порушення законодавства й нормативiв;

- нестабiльнiсть умов для Ывестування;

- недостатнiй рiвень перспективно( активностi мешканцiв i адапта^йних характеристик простору;

- негнучкiсть проектних матерiалiв, що створюе проблеми визначення територп пiд рiзнi функцп, обгрунтування механiзмiв, якi сприяють перео-своенню територiй та ефективностi забудови;

- незбалансованють потреб ринку, Ывестифй-них можливостей i ресурсiв;

- недотримання вимог мiстобудiвноí докумен-тацп (генеральн плани розвитку мiст перестали бути основою збалансованого розвитку);

- низька поЫформованють мюьких мешкан^в стосовно тенденфй просторового й со^ально-економiчного розвитку територiальноí громади.

Характеристика обгрунтованих вимiрiв, ана-лiз 1х вза8модiй та причинно-наслщковий аналiз проблем дозволили оцЫити просторову ситуа-цiю у Львовк Доцiльно здiйснити систематизацiю хвороб мюта й причин 1х виникнення:

- тi, що обумовленi особливостями юторп, мсце-розташування, природно-ландшафтних умов, скла-деного розпланування та функцюнально( структури;

- висока компактнють простору мюта знижуе iнвестицiйнi можливостi iз-за вщсутност зна-чних дiлянок, вiльних вщ забудови, та iнших нега-тивних наслщмв. Мiсто виникло в одних умовах, а сьогодышы процеси розвитку не вщповщають умовам минулого (змЫнють умов у життевому циклi людини та мюта; вичерпнють ресурсiв);

- вщставання розвитку со^ально( Ыфраструкту-ри, що виникло в радянський перюд, i особливо за-гострилась стосовно некомер^йних об'8ктiв в умовах повернення до ринкових вiдносин розвитку мюта.

- фiзичне й моральне старЫня матерiального фонду мiста — будинкв, споруд та Ыфраструк-

тури. Як правило, вир0ення öie'i групи проблем вимагае великих кош^в i потребуе профеciйного втручання в icнуючий стан;

- трансформацм' останнiх десятилiть в Укра''-Hi пов'язуються з корупцieю, зловживаннями й злочинним розкраданням власностi, пов'язаних ¡з мютобудуванням i землегосподарюванням, зу-божЫням бтьшо''' частини суспiльства, створення «оазш багатства й загострення мiських со^аль-них напружень. Усе це попршуе здоров'я мiста;

- надмiрне втручання в юторичну забудову; не-системне ущтьнення районiв багатоповерхово' забудови, що призводить до руйнування юную-чих зв'язюв, у т.ч. транспортних, попршення умов проживання, загострення проблем канал^уван-ня та водовiдведення, створення загроз для ¡н-женерно' iнфраструктури в цтому; зловживання i поганi звички мешкан^в i прИïжджих;

- неефективнють фiнансового забезпечен-ня функцiонування та розвитку мют. Можна ви-окремити таю складов¡ фе1' проблеми: недов^а до банкiв; очiкування подорожчання ресурса; зубо-жiння населення.

Можна стверджувати, що причини проблем зi здоров'ям мют обумовлюються неузгодженютю процесiв у мютах i ¿¿х взаeмодiй, саме вони е дже-релом виникнення й ускладнення проблемних ситуацiй. Вщсутнють системного пщходу до орга-ызацм й розвитку мiст, необrрунтованiсть проек-тних рiшень i змiн, коли вир0ення яко'сь причини ускладнюе iснуючi або творить новi проблеми. Таким чином, причинно-наслщковий аналiз пщ-тверджуе, що мiста не е самодостатнiми й само-стiйними в соцюльно-економный i мiстобудiвнiй полiтицi, значна |'х частина обумовлена зовышнг ми чинниками. Але саме людина — мешканець, iнвестор, проектант, управлiнець, служить дже-релом i каталiзатором мюьких проблем.

VI. Вимоги до прогнозування розвитку здоров'я мют та обгрунтування соцюльно-економнних i мiстобудiвних рiшень. Загальна схема включае алгоритм:

- iдентифiкацiя конфлктних процесiв у мiстах;

- обгрунтування показниюв та '¿'х визначення;

- причинно-наслщковий анал^ проблемних ситуацiй;

- комплексна оцЫка стану здоров'я (причин i наслщюв);

- обгрунтування мютобуд^них вимог оздоров-лення мiст;

- детал^ацт як розробка конкретних реко-мендацiй «лiкування».

Визначення кожного показника, обгрунтова-ного нами для анал^у здоров'я мiст, включае сво''' методи. З усю1' множини доцiльно використати методи: вим^ювання; аналiзу (експертнi, ктькю-нi); визначення прiоритетiв; порiвняння (встанов-ленi показники порiвнювати з нормативними); перев^ки на прикладах (аналогах); синтезу.

Р0ення з розвитку здорових мют обумовлюються вимогою ефективного розподту матерг альних ресурсiв, енергм' та ^формаци, якi можуть бути виражен у грошовому еквiвалентi. Iсторiя та культура як вартють, що опираеться на багатовг ковi традицм', е складовими здоров'я й потенцiалу розвитку. Збереження, охорона та використання спадщини е ¡ншою важливою вимогою розвитку здорового мюта. Рiвнiсть мiж р^ними поколiннями та внутрi поколiнь на використання ресурса ви-ступае особливою вимогою до виваженого використання невщновлюваних ресурсiв. Прiоритетом мюько''' полп"ики визначено вимогу покращення якостi життя в мiстах. Сьогоднi багато мешкан-цiв визнае погiршення якостi життя, що пов'язано з сусптьними й середовищними умовами (за-бруднення, неефективний транспорт, безроб^тя, бiднiсть, збiльшення захворювань, сусптьы кон-флiкти, кримiногеннiсть). Важливою е вимога, що будь-яке «лкування» мiських хвороб, не скерова-не на духовний розвиток мешкан^в, призводить до деградацм' й неефективностi р0ень.

Вимога холiстичного пiдходу в розвитку мют—як намагання забезпечити гщы умови проживання i послуг у^м мешканцям, передбачае пiдхiд до мюта як цтюностк Здоров'я пов'язане з оргаызацюю, яка для мют означае зменшення ентропм'. Оскть-ки мiсто — складна ергатична система (система з поведЫкою), важливо етапи аналiзу - дiагнос-тування - прогнозування розвитку розглядати з урахуванням здатност до самооргаызацм'. Слщ вiдмовитися вiд бажання повного керування ситуацию зi здоров'я мюта. Об'ективно складенi си-туацм' в драному можуть працювати проти, але в головному — на здоров'я мешканцю i мюта.

Висновки

1. Визначено актуальнють дослiдження здоров'я мют як самослйно!' категорм' у нових геополп"ичних i соцiально-економiчних умовах для обгрунтування засад ново''' мютобуд^но!' полп"ики та розвитку мiст.

2. Пщтверджено припущення, що основы чин-ники, якi формують i впливають на здоров'я мiст, зосередженi в процесах життя i функцюнуван-ня мiських систем. Аналiз i класифiкацiя мiських процесiв дозволили впорядкувати методичний пщхщ до дослщження проблем здоров'я мiста.

3. Запропоновано методи й систему показни-кв для аналiзу проблем i дiагностування здоров'я мiст. Аналiз окремих вимiрiв i Тх вза8модiй за вщ-ношенням сумiсностi, узгодженостi, конфлк-тност дозволяе структурувати масиви Ыформацп про стан i динамiку ситуацп, оцiнити просторову ситуацiю в мiстi, системно дiагностувати стан i прогнозувати наслщки для мiста.

4. Аналiз проблем зi здоров'ям мiст вказуе, що людина виступае Тх iндикатором. Бiзнесовий сектор домiну6 над ефективними шляхами просто-рового розвитку — багато р0ень, що матимуть довготривалi результати, приймаеться спонтанно пiд впливом кон'юнктурних i корупцiйних iнтересiв. Проблеми виникають унаслщок невiдповiдностей, насамперед цтей i умов — цiлi формуються люди-ною (суб'ективна складова), а умови характеризуюсь об'ективну складову просторовоТ ситуацм.

5. Зроблена спроба аналiзу та встановлення дг агнозу здоров'я Львова. Причини у сферi здоров'я мюта згруповано залежно вщ вимiрiв простору та Тх взаемодй Трактування мiста як ергатичноТ систе-ми дозволило класифiкувати й ранжирувати проблеми за 1х важпивютю в мiстi, обгрунтувати пщхо-ди до 1х вирiшення в межах видтених груп i рангу.

6. Виявлено групи процеЫв у мютах — як про-дукують негативы для здоров'я наслщки, контр-олюють та нейтралiзують Тх. Узгодження про-цесiв на системному рiвнi дозволяе оздоровити й ефективно розвивати мюта. Запропонований Ыструментар^ видаеться ефективним для об-грунтування просторово( полiтики в мютах та мае включатись у методолопю оновлення генераль-них плаыв i управлiння мiстами.

Список використаних джерел

1. Авдотьин Л.Н., Лешова И. Г., Смоляр И. М., 1989, Градостроительное проектирование, Стройиздат, Москва

2. Бтоконь Ю. М., 2001, Репональне планування: сутнють та значення, УкрархбудЫформ, Кив

3. Вергунов А.П., 1991, Ландшафтное проектирование, Высшая школа, Москва

4. Габрель М. М., 2004, Просторова орган1зац1я мютобуд1вних систем, Видавничий д1м А.С.С, Кив

5. Габрель М., Габрель М., 2016, Просторовий пiдxiд до обгрунтування арxiтектyрниx рiшень, Сполом, Львiв

6. Голубець М. А., 2006, Розвиток «сталий» чи «збалансований»? «УкраТнський географiчний журнал», No 2, с. 66-69

7. Гуцуляк В. М., 2002, Ландшафтна екологiя, Рута, Черыв^

8. Дёмин Н. М., 1991, Управление развитием градостроительных систем. Буцвельник, КиТв

9. Драпiковський О. I., 1ванова I. Б., Бойко-Бойчук О. В., Гройсман В. Б., 2009, Розвиток мют та мютобудв-на полiтика, НАДУ, КиТв

10. ДьомЫ М. М., Габрель М. М., 2005. Загаль-на методика формування метрополюних територiй в Укра'У, Мiстобyдyвання та територiальне планування, вип. 21, с. 102-113

11. бвропейська комiсiя Towards a Local Sustainability Profile. European Common Indicators. Metrology Sheets, 2001

12. Клюшыченко G.G., 1999, Соцiально-економiчнi основи планування та забудови мют, Укр. акад. архЬ тектури, НДП1 мiстобyдyвання, КиТв

13. Коригування генерального плану м. Львова : [II стадiя] // Генеральний план. Пояснювальна записка. - Львiв, 2008.

14. Кучерявий В.П., 2001, Урбоеколопя, Свгг, Львiв

15. Моисеев Н.Н., 1990, Алгоритмы развития, Молодая гвардия, Москва

16. Несправедливють простору, 2015, Дiалоги Ла-риси Мудрак i Володимира Нудельмана про простiр i час, Arthuss, КиТв

17. Плешкановська А. М., Маляр В.А., Мщенко О. Д., Усова О. С., Чередыченко П. П., 2014, Урбанютика, [w:] «Арxiтектyрний вiсник КНУБА», вип. 3, с. 184-187

18. Солуха Б. В., Фукс Г.Б., 2004, Мюька еколопя, КиТв. нац. ун-т буд-ва i арх., КиТв

19. ТмохЫ В. О., 2004, Гармоычнють еволюцмноТ динамiки самооргаызацп мiстобyдiвниx систем, Дис-ертацiя доктора арxiтектyри, КиТвський нацiональний yнiверситет бyдiвництва i архггектури, 35 с.

20. Фiльваров Г., 2013, Гени перетiкатимyть у КиТв, бо тут для них тдходяще середовище, https:// rozmova.wordpress.com/2013/09/01/henrikh-filvarov/ [21 березня 2018]

21. Яницкий О.Н., 1987, Экологическая перспектива города, Мысль, Москва

22. I^nenberg W., 2010, Mapy emocjonalne jako metoda diagnozy przеstrzeni publicznych - na przykladzie miasta Poznania, «Czasopismo Techniczne Architektura», z. 5 (107), s. 33-39

23. Bonys T., Rogala P. (red.), 2008. Jakosc zycia na poziomie lokalnym — ujecie wskaznikowe, UNDP, Wanszawa

24. European Foundation for the Impovement of Living and Working Conditions. Mediumsizef cities in Europe, 1999

25. Chmielewski J.M., 2001, Teoria urbanistyki w projektowaniu i planowaniu miast, Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej, Warszawa

26. Gawlikowska-Hueckel K., Uminski S., 1999, Jakosc zycia w miastach — powiatach grodzkich, Instytut Badan nad Gospodarka Rynkowa, Gdansk

27. Gzell S., 2008, Miasto jako przedmiot badan urbanistyki, [w:] B. Jalowiecki (red.), Miasto jako przedmiot badan naukowych w poczatkach XXI wieku, Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa, s. 11-27

28. Holub A., 2002, Wspylczesna przestrzen publiczna. Terapia patologii czy rozwyj nowych terenyw—poszukiwanie przeslanek projektowych, [w:] M. Kochanowski (red.), Przesrzen publiczna miasta postindustrialnego, Wydawnictwo Politechniki Gdanskiej, Gdansk, s. 9-26

29. Janikowski R., 2013, Sustensywne doskonalenie przestrzeni publicznej miasta, [w:] Z. Strzelecki, P. Legutko-Kobus (red.) Gospodarka regionalna i lokalna a rozwyj zrownowaZony, «Studia KPZK PAN», t. 152, s. 149-158

30. Juszczyk S., 2013, Badania jakosciowe w naukach spolecznych. Szkice metodologiczne, Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego, Katowice

31. Kozlowski S., Wojnarowska A., 2011, Rewitalizacja zdegradowanych obszaryw miejskich. Zagadnienia teoretyczne, Wydawnictwo Uniwersytetu Lydzkiego, Lydz

32. Langstraat J.W., 2006, The Urban Regeneration Industry in Leeds: Measuring Sustainable Urban Regeneration Performance, «Earth & Environment», No 2, s. 167-210

33. Liszewski S., 2007, Krajobraz miasta a warunki zycia, [w:] Znaczenie badan krajobrazowych dla zrownowazonego rozwoju, Wydzial Geografii i Studiow Regionalnych UW, Warszawa, s. 99-110

34. Lorens P., Mironowicz I., 201 3, Wybrane teorie wspylczesnej urbanistyki, Seria «Miasto - Metropolia -Region», Akapit-DTP, Gdansk

35. Markowski T., 1999, Zarzadzanie rozwojem miast, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa

36. Marszal T. (red.), 1996, Problemy zagospodarowania przestrzeni miast, Wydawnictwo Uniwersytetu Lydzkiego, Lydz

37. Rogala P., 2009, Zaprojektowanie i przetestowanie systemu mierzenia jakosci zycia w gminach. Raport z realizacji pracy. Etap 2, EU we Wrozlawiu, Wydzial w Jeleniej Gyrze, Jelenia Gyra-Poznan

38. Rosales N., 2010, Towards a design on sustainable cities: inkorating sustainability indikator in urban planing,

46 ht, ISOCARP Congress, http://www.isocarp.net/ data/case_studies/1715.pdf [17 6epe3HH 2018]

39. Rykiel Z., Zerebecka K., 2004, Jakosc zycia, potzeby i petologie i patologie spoleczne, [w:] I. JaZdZewska (red.), Zryznicowanie warunkyw zycia ludnosci w miescie, «XVII Konwersatorium Wiedzy o Miescie», s. 37-44

40. Sumien T., 1992, Forma miasta. Kontekst i anatomia, Instytut Gospodarki Przesrzennej i Komunalnej, Warszawa

41. Ziobrowski Z., 1992, Mierniki jakosci przestrzeni miejskiej, IGPiK, Warszawa

42. Zuziak Z., 2008, O toZsamosci urbanistyki, Wydawnicza Politechniki Krakowskiej, Krakow

43. EneKTpoHHi pecypci. Pexi/iM gocTyny: a) www. slovoidilo.ua/2018/01/25/infografika/suspilstvo/ yak-zminylasya-dynamika-mihracziyi-naselennya-okupovanyx-terytorij-ukrayiny

44. 6) www.lv.ukrstat.gov.ua/

References

1. Avdotyn L.N., Leshova Y. H., Smoliar Y. M., 1989, Hradostroytelnoe proektyrovanye, Stroiyzdat, Moskva

2. Bilokon Yu. M., 2001, Rehionalne planuvannia: sutnist ta znachennia, Ukrarkhbudinform, Kyiv

3. Verhunov A.P., 1991, Landshaftnoe proektyrovanye, Vbisshaia shkola, Moskva

4. Habrel M. M., 2004, Prostorova orhanizatsiia mistobudivnykh system, Vydavnychyi dim A.S.S, Kyiv

5. Habrel M., Habrel M., 2016, Prostorovyi pidkhid do obgruntuvannia arkhitekturnykh ri-shen, Spolom, Lviv

6. Holubets M. A., 2006, Rozvytok «stalyi» chy «zbalansovanyi»? «Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal», No 2, s. 66-69

7. Hutsuliak V. M., 2002, Landshaftna ekolohiia, Ruta, Chernivtsi

8. Demyn N. M., 1991, Upravlenye razvytyem hradostroytelnbkh system. Budivelnyk, Kyiv

9. Drapikovskyi O. I., Ivanova I. B., Boiko-Boichuk O. V., Hroisman V. B., 2009, Rozvytok mist ta mistobudivna polityka, NADU, Kyiv

10. Domin M. M., Habrel M. M., 2005. Zahalna metodyka formuvannia metropolisnykh tery-torii v Ukraini, Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia, vyp. 21, s. 102-113

11. Ievropeiska komisiia Towards a Local Sustainability Profile. European Common Indicators. Metrology Sheets, 2001

12. Kliushnichenko Ye.Ie., 1999, Sotsialno-ekonomichni osnovy planuvannia ta zabudovy mist, Ukr. akad. arkhitektury, NDPI mistobuduvannia, Kyiv

13. Konyhuvannia henenalnoho planu m. Lvova : [II stadiia] // Henenalnyi plan. Poiasniuva-lna zapyska. — Lviv, 2008.

14. Kucheniavyi V.P., 2001, Unboekolohiia, Svit, Lviv

15. Moyseev N.N., 1990, Alhonytmbi nazvytyia, Molodaia hvandyia, Moskva

16. Nespnavedlyvist pnostonu, 2015, Dialohy Lanysy Mudnak i Volodymyna Nudelmana pno pnostin i chas, Anthuss, Kyiv

17. Pleshkanovska A. M., Malian V.A.,Mishchenko O. D., Usova O. S., Chenednichenko P. P., 2014, Unbanistyka, [w:] «Ankhitektunnyi visnyk KNUBA», vyp. 3, s. 184-187

18. Solukha B. V., Fuks H.B., 2004, Miska ekolohiia, Kyiv. nats. un-t bud-va i ankh., Kyiv

19. Timokhin V. O., 2004, Hanmonichnist evoliutsiinoi dynamiky samoonhanizatsii mistobudivnykh system, Dysentatsiia doktona ankhitektuny, Kyivskyi natsionalnyi univensytet budivnytstva i ankhitektuny, 35 s.

20. Filvanov H., 201 3, Henii penetikatymut u Kyiv, bo tut dlia nykh pidkhodiashche senedovyshche, https:// nozmova.wondpness.com/2013/09/01/hennikh-filvanov/ [21 beneznia 2018]

21. lanytskyi O.N., 1987, Эkolohycheskaia penspektyva honoda, Mbsl, Moskva

22. Bonenbeng W., 2010, Mapy emocjonalne jako metoda diagnozy pnzestnzeni publicznych - na pnzykladzie miasta Poznania, «Czasopismo Techniczne Anchitektuna», z. 5 (107), s. 33-39

23. Bonys T., Rogala P. (ned.), 2008. Jakosc zycia na poziomie lokalnym — ujecie wskaznikowe, UNDP, Wanszawa

24. Eunopean Foundation fon the Impovement of Living and Wonking Conditions. Mediumsizef cities in Eunope, 1999

25. Chmielewski J.M., 2001, Teonia unbanistyki w pnojektowaniu i planowaniu miast, Oficyna Wydawnicza Politechniki Wanszawskiej, Wanszawa

26. Gawlikowska-Hueckel K., Uminski S., 1999, Jakosc zycia w miastach — powiatach gnodzkich, Instytut Badan nad Gospodanka Rynkowa, Gdansk

27. Gzell S., 2008, Miasto jako pnzedmiot badan unbanistyki, [w:] B. Jalowiecki (ned.), Miasto jako pnzedmiot badan naukowych w poczatkach XXI wieku, Wydawnictwo Naukowe Scholan, Wanszawa, s. 11-27

28. Holub A., 2002, Wspylczesna pnzestnzen publiczna. Tenapia patologii czy nozwyj nowych tenenyw — poszukiwanie pnzeslanek pnojektowych, [w:] M. Kochanowski (ned.), Pnzesnzen publiczna miasta postindustnialnego, Wydawnictwo Politechniki Gdanskiej, Gdansk, s. 9-26

29. Janikowski R., 2013, Sustensywne doskonalenie pnzestnzeni publicznej miasta, [w:] Z. Strzelecki, P. Legutko-Kobus (ned.) Gospodanka negionalna i lokalna a nozwyj znownowaZony, «Studia KPZK PAN», t. 152, s. 149-158

30. Juszczyk S., 2013, Badania jakosciowe w naukach spolecznych. Szkice metodologiczne, Wydawnictwo Uniwensytetu Slaskiego, Katowice

31. Kozlowski S., Wojnanowska A., 2011, Rewitalizacja zdegnadowanych obszanyw miejskich. Za-gadnienia teonetyczne, Wydawnictwo Uniwensytetu Lydzkiego, Lydz

32. Langstnaat J.W., 2006, The Unban Regenenation Industny in Leeds: Measuning Sustainable Unban Regenenation Penfonmance, «Eanth & Envinonment», No 2, s. 167-210

33. Liszewski S., 2007, Knajobnaz miasta a wanunki zycia, [w:] Znaczenie badan knajobnazowych dla znownowazonego nozwoju, Wydzial Geognafii i Studiow Regionalnych UW, Wanszawa, s. 99-110

34. Lonens P., Minonowicz I., 201 3, Wybnane teonie wspylczesnej unbanistyki, Senia «Miasto - Metnopolia -Region», Akapit-DTP, Gdansk

35. Mankowski T., 1999, Zanzadzanie nozwojem miast, Wydawnictwo Naukowe PWN, Wanszawa

36. Manszal T. (ned.), 1 996, Pnoblemy zagospodanowania pnzestnzeni miast, Wydawnictwo Uniwensytetu Lydzkiego, Lydz

37. Rogala P., 2009, Zapnojektowanie i pnzetestowanie systemu mienzenia jakosci zycia w gminach. Rapont z nealizacji pnacy. Etap 2, EU we Wnozlawiu, Wydzial w Jeleniej Gynze, Jelenia Gyna-Poznan

38. Rosales N., 2010, Towands a design on sustainable cities: inkonating sustainability indikaton in unban planing, 46 ht, ISOCARP Congness, http://www.isocanp.net/ data/case_studies/1715.pdf [17 beneznia 2018]

39. Rykiel Z., Zenebecka K., 2004, Jakosc zycia, potzeby i petologie i patologie spoleczne, [w:] I. JaZdZewska (ned.), Znyznicowanie wanunkyw zycia ludnosci w miescie, «XVII Konwensatonium Wiedzy o Miescie», s. 37-44

40. Sumien T., 1992, Fonma miasta. Kontekst i anatomia, Instytut Gospodanki Pnzesnzennej i Komunalnej, Wanszawa

41. Ziobnowski Z., 1992, Mienniki jakosci pnzestnzeni miejskiej, IGPiK, Wanszawa

42. Zuziak Z., 2008, O toZsamosci unbanistyki, Wydawnicza Politechniki Knakowskiej, Knakow

43. Elektnonni nesunsy. Rezhym dostupu : a) www. slovoidilo.ua/2018/01/25/infognafika/suspilstvo/ yak-zminylasya-dynamika-mihnacziyi-naselennya-okupovanyx-tenytonij-uknayiny b) www.lv.uknstat.gov.ua/

Даш про aBTopiB

Габрель Микола Михайлович,

доктор техн. наук, професор, НУ «Л^вська полiтexнiкa» e-mail: [email protected] Хром'як Йосип Якович, к.техн.н., НУ <^bBiBCbKa полiтexнiкa» e-mail: [email protected] Лисяк Наталя Михайл'вна, к.э.н., доцент, 1нститут пiдприeмництвa та перспек-тивних тexнологiй, НУ «Львiвськa полiтexнiкa» e-mail: [email protected]

Данные об авторах Габрель Николай Михайлович,

доктор техн. нaук, профессор, НУ «Львовсгая поли-тexникa» e-mail: [email protected] Хромяк Иосиф Яковлевич,

^ex^K, НУ «Львовскaя политexникa» e-mail: [email protected]

Лысяк Наталья Михайловна,

к.э.н., доцент, Институт прeдпринимaтeльствa и перспективные тexнологий, НУ «Львовскaя политexникa» e-mail: [email protected]

Data about the author Nikolai Gabrel,

Doctor of Economic Sciences, Associate Pnofesson, Lviv Politechnic National Univensity Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected] losif khromyak,

Candidate of Technical Sciences, Associate Pnofesson, Lviv Politechnic National Univensity Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected] Natalya Lysiak,

Ph.D. Lviv Politechnic National Univensity Institute of business and innovative technologies e-mail: [email protected]