CC BY
11
temperate, subtropical and tropical regions of Africa, Asia and Europe. The leaves are alternate, palmately lobed; the flowers are from 0.5-5 cm diameter, with five pink or white petals. Very easily grown, short-lived perennials often grown as ornamental plants. Cultivation is by sowing the seeds directly outdoors in early spring. The seed is easy to collect, and they will often spread themselves by seed [2].
Cichorium intybus L. is a bushy perennial herb with blue, lavender, or occasionally white flowers. It grows as a wild plant on roadsides in its native Europe, and in North America and Australia, where it has become naturalized. The cultivated forms are grown for their leaves (var. foliosum), or for the roots (var. sativum), which are baked, ground, and used as a coffe substitute and additive [2]. To create tall plant groups which can be used to decorate monotony landscapes as well as hiding ditches, beams and pits, Solidago canadensis L. can be used.
Solidago canadensis L. is an herbaceous perennial plant of the family Aste-raceae native to the United States. It is often grown as a wildflower. The plant is erect, often forming colonies. Flowers are small yellow heads held above the foliage on a branching inflorescence [2].
Thus, this article gives recommendations as to reducing costs of planting stock and solving flower decoration problems in the system of urban greenery plantations, also proposed here is the candidate assortment as well as described here are lovely lowering species from the genus Potentilla, Coronilla, Viola, Lysi-machia, Centaurea, Papaver, Malva, Cichorium, Solidago, which can be used for greenery purposes without considerable cost involved and which are notable for their decorative value no less than cultivars.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.Н., Проку-дин Ю Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.en.wikipedia.org
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.wildflowers.it
УДК332. 33:477.83 Асист. Н.Л. Ровдич - Сумський НАУ
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЛЯМИ Л1СОВОГО ФОНДУ СТАРОСАМБ1РСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглянуто питання удосконалення методики визначення нормативно!' грошо-во'1 ощнки земель комерцшного призначення, яю допомагають визначати вартють цих земель точшше i яюсшше. Методику можна використовувати для обчислення нормативно!' грошово!' ощнки земель i об'ектсв комерцшного призначення, в оподат-куванш цих земель, при визначенш l'x вартосп.
Ключов1 слова: люовий фонд, оптимальна люистють, залюнення територш.
Assist. N.L. Povdych - Sumy national agrarian university
Perfection of management of forest fund of Starosambir district of Lviv area earths
Control system by the landed resources is the dynamic system, as for the effective functioning takes into account permanent changes, which take place in landownerships, land-tenures, new tendencies in development of the landed relations and direction of public
policy. In this connection the special actuality is acquired by perfection of control system by the landed resources, by perfection of the use of earths.
Keywords: forest fund, optimum wooded, afforested territory.
Система управлшня земельними ресурсами е динамiчною системою, ос-кшьки для свого ефективного функщонування враховуе постшт змши, що вщ-буваються в землеволодшнях, землекористуваннях, новi тенденци в розвитку земельних вiдносин та напрямок державно! политики. Тому особливо! актуальности набувае вдосконалення системи управлшня земельними ресурсами, шляхом удосконалення використання земель. Особливо! актуальностi в сучасних умовах набувае аспект еколого-економiчного управлшня земельними ресурсами. Значну увагу при цьому придiляють оптимiзацi! земель лiсового фонду.
Постановка проблеми. Сучасне еколого-економiчне управлiння земельними ресурсами передбачае взаемне узгодження еколопчних, економiч-них i соцiальних чинниюв розвитку. Суть полягае в тому, що боротьба за еко-лопчшсть виробництва, збереження довкiлля не повинна перешкоджати еко-номiчному та сощальному розвитку.
Успiшне розв'язання проблеми ефективного використання земельних ресурЫв i забезпечення стшкосл агроландшафтiв значною мiрою залежать вiд стану лiсових екосистем, шдвищення !хньо! бiопродуктивностi й стшкос-ri, виконання ними ресурсних, захисних, середовищетвiрних, кшматорегулю-вальних та iнших сощально-еколопчних функцiй.
А • • • • • • »J Г\ с»
АналiЗ останнiх дослвджень i публiкацiй. Значний внесок у розвиток системи управлшня земельними ресурсами люового фонду зробили: В.В. Гор-лачук, В.Г. В'юн, В.Ю. Пересоляк, А.Я. Сохнич, Б. Данилишин, Д. Добряк, В. Другак, Л. Новаковський, М.Г. Ступень, А. Третяк та ш.
Постановка завдання. З метою прийняття ефективних управлшських ршень у сферi люокористування потрiбно визначити оптимальну лiсистiсть для конкретних територiй. Шсля отримання тако! iнформацi! потрiбно провести науково-обгрунтоваш заходи, спрямованi на оптимiзацiю лiсистостi аг-роландшафту. До цих заходiв належать:
• залуження дiлянок iз крутизною схилу бшьше 3-5° iз сильно змитими грунтами;
• залюнення дiлянок, розташованих на схилах крутизною бiльше 5-7° iз слабо
та сильно змитими грунтами.
Виклад основного матерiалу. Лiс - це сукупшсть землi, рослинностi, у якш домiнують дерева та чагарники, тварини, мжрооргашзми та iншi при-роднi компоненти, що в своему розвитку бюлопчно взаемопов,язанi, вплива-ють один на одного i на навколишне середовище.
Лiси - наймогутшший i найдiевiший чинник боротьби з ерозiею грун-тiв, стабiлiзатор еколопчно! рiвноваги агроландшафтiв у цiлому. Лiсовi наса-дження особливо позитивно впливають на формування мiкроклiмату, баланс тепла, вологи, протидшть обмiлiнню, забрудненню i замулюванню водой-мищ, забезпечують шдвищення врожайност сiльськогосподарських культур тощо. Наприклад, на полях, де дiе система полезахисних смуг, порiвняно з полями, на яких вона вщсутня, швидюсть вiтру зменшуеться на 40-50 %, випа-ровування зменшуеться на 10-20 %, волопсть повiтря шдвишуеться на 510 %, зменшення промерзання грунту сприяе проникненню води в нього, дов-
38
Збiрник науково-технiчних праць
ше затримуеться снiг тощо. У районах iз значною розоранiстю територи лiсовi насадження, люосмуги насамперед повиннi сприяти попередженню негатив-них антропогенних процесiв - ерози, дефляци, забрудненню води, повпря.
Оптимальною лiсистiстю агроландшафту вважають таку люову пло-щу, розташування яко! на водозборi найповнiше виконуе водоохоронну i за-хисну функци, сприяе полшшенню води у водоймах, шдвищуе продуктив-нiсть агроценозiв, передбачае прив'язашсть 11 до елементiв рельефу i пдрог-рафiчноl сiтки. Оптимальною люистютю, на думку багатьох дослiдникiв, е 30 %, зокрема, для Люостепу - 15-20 %, а для Карпат - 50 %.
Вщповщно до Земельного кодексу Укра!ни, до земель люового фонду належать земл^ вкритi лiсовою рослиннiстю, а також не вкрит лiсовою рос-линшстю, нелiсовi землi, якi наданi та застосовують для потреб лiсового гос-подарства. Земельнi дiлянки лiсового фонду, за ршенням органiв виконавчо! влади або оргашв мiсцевого самоврядування, надають у постiйне користуван-ня спецiалiзованим державним або комунальним лiсогосподарським шд-приемствам, а на умовах шдприемства iншим пiдприемствам, установам та оргашзащям, у яких створено спецiалiзованi люогосподарсью пiдроздiли для ведення лiсового господарства, спещального використання лiсових ресурсiв i для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних, туристичних цiлей, виконання науково-дослщних робiт.
У таблицi подано склад земель люогосподарських пiдприемств Старо-самбiрського району.
Табл. Структура земель л^огосподарських тдприемств _Старосамбiрського району_
Структура земель Площа, га % до загально! пло-щ1 лшогосподарсь-ких тдприемств % до загально! площ1 земель району
Л1си й шш1 лшовкрии площ1, 52844,2 100 42,4
зокрема:
• л1сов1 земл1, всього 50237,2 95,1 40,3
• з них: вкрип люовою, деревною 1 чагарниковою рослиннютю 48125,4 91,1 38,6
• не вкрип люовою рослиннютю 1822,5 3,4 1,5
• шш1 люов1 земл1 289,3 0,5 0,2
• чагарники 2607,0 4,9 2,1
З таблиц видно, що найвагомшу частку земель лiсогосподарських тдприемств займають землi, вкритi лiсовою, деревною i чагарниковою рос-линнiстю - 91,1 %. Не вкрит люовою рослиннiстю землi займають 3,4 %, до них належать рщколюся, згарища, зруби, галявини, пустирi.
Лiсистiсть територи у Старосамбiрському районi становить 38,6 %, за оптимально! люистост для Карпат - 50 %, сшьськогосподарська освоешсть -46,68 %, розорашсть - 66,18 %. Тобто, доцшьно на перспективу передбачити збiльшення люових земель за рахунок земель, що розорюються, з малопро-дуктивними, змитими грунтами, розташованими на схилах з крутизною бшь-ше 5°. За останш 5 рокiв не змшилась площа земель лiсогосподарських тд-приемств, натомють у структурi цих земель простежуеться тенденщя до збiльшення плошд не вкритих лiсовою рослиннiстю земель (рис.).
Як зазначено вище, до не вкритих люовою рослиннiстю земель входять зру-би. Тобто, за останш 5 роюв збшьшуеться кiлькiсть вирубаних, без закладки нових, люових насаджень. З огляду на це, варто посилити державний контроль за викорис-танням i охороною лiсових земель, адже подальше споживацьке ставлення до люу в майбутньому може призвести до серйоз-них еколопчних проблем (повеней, селiв, iнтенсивнiсть яких за останнi роки вже значно зросла).
Висновки. У сучасних умовах по-силення еколопчно! кризи, яка супрово-джуеться попршенням, передусiм, природного стану земельних ресурЫв, органiзацiя !хнього використання повинна здшснюватись на ландшафтнiй основi, яка спрямована на оптимiзацiю природного середовища, шляхом збалансованого використання та охорони вЫх природних ресурсiв i забезпечення потреб ви-робничо! дiяльностi галузей народного господарства. Власне, органи управ-лiння земельними ресурсами повиннi спрямовувати сво! зусилля на пошуки альтернативно! шфраструктури агроландшафтiв, якою е лiсовi насадження, полезахиснi, стокорегулювальнi лiсосмуги та "зелене покриття".
Отже, пропонуемо: довести люистють Старосамбiрського району до оптимально! шляхом залюнення рiллi, розташовано! на крутих змитих землях; посилити контроль за використанням i охороною земель люового фонду, особливо тако! категори, як не вкритих люовою рослиннiстю земель.
Здiйснення цих заходiв сприятиме нормалiзацi! екологiчно! ситуацi! в райош, запобiгатиме виникненню природних лих, як тягнуть за собою нега-тивнi економiчнi та соцiальнi наслщки.
Л1тература
1. Горлачук В.В. Науков1 основи управлшня земельними ресурсами : лекщя / В.В. Гор-лачук, В.Г. В'юн, А.Я. Сохнич. - Льв1в : НВФ "Украшсью технологи". - 2003. - 76 с.
2. Горлачук В.В. Управлшня земельним ресурсами: розвиток еколопчно! структури землекористування : лекщя / В.В. Горлачук, В.Г. В'юн, А.Я. Сохнич. - Льв1в : НВФ "Укра-шсью технолог^". - 2003. - 28 с.
3. Земельний кодекс Укра!ни: правова основа Управлшня земельними ресурсами / за ред. В.В. Горлачука. - Льв1в : НВФ "Украшсью технологи". - 2005. - 176 с.
4. Значення л1с1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.nauu.kiev.ua.
5. Микула О.Я. Кадастр природних ресурав : навч. поаб. [для студ. ВНЗ] / О.Я. Мику-ла, М.Г. Ступень, В.Ю. Пересоляк. - Льв1в : Вид-во "Новий Св1т - 2000", 2006. - 192 с.
1822,5.
г— ос
о о
о о
Гч| гм
Рис. Динамша площ земель не вкритих лковою рослиншсть
40
Збiрник науково-техшчних праць
